Реальна Війна
Лёха в Short’ах Long’ует
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Анатолий Шарий
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Лёха в Short’ах Long’ует
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Анатолий Шарий
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Лёха в Short’ах Long’ует
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Sanchez Kladbone 🇺🇦
Sasha Kladbische and its Fabulous Adventures
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаСіч 09, 2020
TGlistке кошулган дата
Вер 25, 2023Тиркелген топ
Bla bla blabla bla
250
Рекорддор
28.04.202523:59
2KКатталгандар21.09.202423:59
100Цитация индекси21.02.202523:52
3.6K1 посттун көрүүлөрү11.09.202423:59
2.5K1 жарнама посттун көрүүлөрү20.02.202523:52
648.57%ER21.02.202523:59
180.59%ERR27.04.202520:19
Я розумію, що всі мої спостереження це результат виключно власного досвіду, що все поза бульбашкою може бути не так, але ось ділюсь думками.
Я читаю іноді якісь відомості з росії, не в сенсі новин, а в сенсі того, як там взагалі справи. І я бачу, що війна з нами зробила їх гіршими. Якісь доноси, якісь п'яні жахливі вбивства від "учасників есвео". Цікаво було про Бурятію: буряти раніше були дуже відкритими і гостинними, а тепер стали підозрілими і бояться спілкуватися із незнайомцями (туристами тощо), тому що остерігаються "помсти від українців".
Тим часом, в Україні за останні роки я навпаки спостерігаю, що набагато більше в побуті стало привітності, доброзичливості, люди частіше допомагають один одному і просто роблять якісь милі дрібниці типу сказати один одному комплімент чи побажати гарного дня. За пару днів мені:
- в метро рендомний дідусь сказав, що у мене красиві татуювання (а років 7 назад якийсь дід теж в метро сказав, що я через них, як зечка, і ніхто заміж не візьме)
- в магазині жіночка за прилавком, побачивши, що я не можу обрати, якось дуже по-домашньому сказала: а візьміть ось огірочки, їх тільки-тільки відкрили! Вони дуже класні, ми самі беремо, ось спробуєте і точно скажете, що наче бабуся робила! – і потім вона мені наклала їх в судочок і трохи заговорницькі прошепотіла: - Я вам самі маленькі повибирала, вони найкращі!
І таких речей дуже багато навкруги. Бачу, як у старенької бабусі із квітами часто люди не купують квіти, але дають 20 гривень просто так. Бачу, як допомагають ветеранам на візках, поступаються місцем військовим і літнім людям, як молодь захоплено читає книги в метро і на лавочках, як люди, які можуть не бути ввічливими і нічого привітного не казати все одно кажуть, просто тому, що якось так у нас стало прийнято.
І ні, справа не в Києві, я багато буваю в інших містах і бачу багато добра скрізь.
Але звісно, може то у мене замилена оптика 🥲
Я читаю іноді якісь відомості з росії, не в сенсі новин, а в сенсі того, як там взагалі справи. І я бачу, що війна з нами зробила їх гіршими. Якісь доноси, якісь п'яні жахливі вбивства від "учасників есвео". Цікаво було про Бурятію: буряти раніше були дуже відкритими і гостинними, а тепер стали підозрілими і бояться спілкуватися із незнайомцями (туристами тощо), тому що остерігаються "помсти від українців".
Тим часом, в Україні за останні роки я навпаки спостерігаю, що набагато більше в побуті стало привітності, доброзичливості, люди частіше допомагають один одному і просто роблять якісь милі дрібниці типу сказати один одному комплімент чи побажати гарного дня. За пару днів мені:
- в метро рендомний дідусь сказав, що у мене красиві татуювання (а років 7 назад якийсь дід теж в метро сказав, що я через них, як зечка, і ніхто заміж не візьме)
- в магазині жіночка за прилавком, побачивши, що я не можу обрати, якось дуже по-домашньому сказала: а візьміть ось огірочки, їх тільки-тільки відкрили! Вони дуже класні, ми самі беремо, ось спробуєте і точно скажете, що наче бабуся робила! – і потім вона мені наклала їх в судочок і трохи заговорницькі прошепотіла: - Я вам самі маленькі повибирала, вони найкращі!
І таких речей дуже багато навкруги. Бачу, як у старенької бабусі із квітами часто люди не купують квіти, але дають 20 гривень просто так. Бачу, як допомагають ветеранам на візках, поступаються місцем військовим і літнім людям, як молодь захоплено читає книги в метро і на лавочках, як люди, які можуть не бути ввічливими і нічого привітного не казати все одно кажуть, просто тому, що якось так у нас стало прийнято.
І ні, справа не в Києві, я багато буваю в інших містах і бачу багато добра скрізь.
Але звісно, може то у мене замилена оптика 🥲
28.03.202523:19
Йорш сьогодні (вже вчора) робив паті з приводу свого повернення із полону. На честь чого стояв за баром і наливав усім коктейлі, прибуток з яких йшов на наш з Вольхою збір на Хартію.
Цим доповідаю, що завдяки Йоршеві і всім, кого мені було дуже радісно бачити у тому прокуреному підвалі, нашу допоміжну банку закрито! За три доби зібрано 82 тисячі.
Дякую вам дуже, вірю, що наша із вами лопасть на одному з Вампірів буде працювати справно і допоможе йому нанести росіянам максимум шкоди!
Цим доповідаю, що завдяки Йоршеві і всім, кого мені було дуже радісно бачити у тому прокуреному підвалі, нашу допоміжну банку закрито! За три доби зібрано 82 тисячі.
Дякую вам дуже, вірю, що наша із вами лопасть на одному з Вампірів буде працювати справно і допоможе йому нанести росіянам максимум шкоди!
30.03.202510:10
Для мене окремий кайф споглядати, як мої знайомі готи, які 20 років тому були такими малохольними томними субтильними в'юношами, що плакали від читання поезії і пили абсент в ангсті, стали тупо мрачними командос із очами вбивць. В сенсі, ні, мені сам факт не подобається, краще би на нас не нападала русня і все таке. Але оскільки це вже сталося, то я кайфую від того, як люди в критичній ситуації трансформувалися і стали на захист всього, що їм дороге. Це викликає повагу і захват 🖤
03.04.202514:12
Друзі, я дуже вам всім дякую за привітання і шо стільки вас замовили книгу, що у Маґури трохи заглючило сайт 🥲
У мене питають, чи можна книгу з автографом – скажу чесно, найкращий спосіб це коли книга буде у вас підійти до мене і я вам щось там намалюю, бо технічно я і видавництво в різних містах, і підписати книги мені буде важкувато 🖤
Також думаю, що якийсь невеличкий шматок тиража я викуплю, аби мати змогу на живих виступах продавати і відразу підписувати, ну і плюс під аукціони різні, оце все.
Мені вкрай приємно все, що ви пишете 🫂 Сподіваюсь, книга вам сподобається. Вупше навіть якщо її не читати, а дивитися картинки, то вона вже класна 😁з нетерпінням чекаю на авторський примірник, люблюзапах напалма аромат свіжої поліграфії, на якій тим більше надруковані мої вірші 👀👀 почуваюсь трохи як митець, відразу хочеться вдягнути фєтрового капелюха, шарф, закурити сігарілу в мундштукє і зробити томне богємне обличчя.
У мене питають, чи можна книгу з автографом – скажу чесно, найкращий спосіб це коли книга буде у вас підійти до мене і я вам щось там намалюю, бо технічно я і видавництво в різних містах, і підписати книги мені буде важкувато 🖤
Також думаю, що якийсь невеличкий шматок тиража я викуплю, аби мати змогу на живих виступах продавати і відразу підписувати, ну і плюс під аукціони різні, оце все.
Мені вкрай приємно все, що ви пишете 🫂 Сподіваюсь, книга вам сподобається. Вупше навіть якщо її не читати, а дивитися картинки, то вона вже класна 😁з нетерпінням чекаю на авторський примірник, люблю
04.04.202517:29
Наскільки я розумію з новин, росіяни вдарили касетним боєприпасом поруч із дитячим майданчиком в Кривому Розі. На фотографіях тіла. Ось лежить те, що ще кілька годин тому було чиєюсь коханою дитиною, бігало і сміялося, а тепер простерлося на землі і нагадує зламану іграшку.
Не знаю, нащо я щоразу дивлюся на це. То не цікавість. То не "бажання все запам'ятати, щоб не пробачити" – в принципі, за 10+ років вже такого запам'яталося тонни. Може, це спроба якось всотати цю реальність, осмислити її в собі, осягнути, перетравити. Привчити себе якось до думки, що пора би звикнути до світу, де можна просто так вдарити касетним по дітям, і всім політикам світу на це буде похуй, але звісно, висловлять занепокоєння. Може, якщо частіше дивитися на такі фото, то просто в якийсь момент перестанеш відчувати те, що відчуваєш. Що, втім, не зупинить тебе від того, аби решту життя працювати над тим, аби росіяни тим чи іншим чином заплатили за кожне маленьке і велике життя.
Не знаю, нащо я щоразу дивлюся на це. То не цікавість. То не "бажання все запам'ятати, щоб не пробачити" – в принципі, за 10+ років вже такого запам'яталося тонни. Може, це спроба якось всотати цю реальність, осмислити її в собі, осягнути, перетравити. Привчити себе якось до думки, що пора би звикнути до світу, де можна просто так вдарити касетним по дітям, і всім політикам світу на це буде похуй, але звісно, висловлять занепокоєння. Може, якщо частіше дивитися на такі фото, то просто в якийсь момент перестанеш відчувати те, що відчуваєш. Що, втім, не зупинить тебе від того, аби решту життя працювати над тим, аби росіяни тим чи іншим чином заплатили за кожне маленьке і велике життя.
02.04.202512:50
Хочу трохи побомбитися сюди.
У якійсь великій групі ФБ написали новину, що Дмитрик Хейтспіч пішов у військо.
Набігло тупо дохуя вкраїнчиків, які тут же настрочили купу коментів типу:
- ясно, буде служити, як Вакарчук, на концертах у Києві
- а чо раніше не пішов?
- нащо він про це постить, черговий піар???
Ну, і в тому ж дусі.
Найбільш мене бомбанула одна кобіта: на питання "хулє він не пішов у 22му" хтось резонно зазначив, що у 22му йому було щось типу 21 рік. На що ця баришня пише "ну не 16 же, міг би і піти!".
Я тут не витримав і поцікавився, чи з окопу вона пише?
Кобіта тут же написала простиню, що служить її чоловік і купа інших родичів. А також вірогідно глянула у профілі, що я теж музикант, і звинуватила мене у "цеховій солідарності", мовляв я вписуюсь за Дмитра, бо він "співак ротом".
І тут у мене прям горить пєрдак знатно. Бо Діма, по-перше, їздив таки на війну з 22 року (він, наскільки я знаю, допомагав Госпітальєрам), хоча сміливо міг цього не робити за віком. По-друге, він весь цей час дуже допомагав ЗСУ, організовуючи круті концерти і проєкти (та сама "Епоха", для якої ми писали "Золото і Блакить", це взагалі його проєкт, який він ціною їбейших зусиль супервайзив). По-третє, він пішов у військо добровільно, досягнувши віку призову.
Ну і головне, по-четверте, на мою скромну думку ЄДИНІ, хто має право питати "чо ти не пішов в 18 років добровільно сидіти в окопі", це людина в окопі. Так, якщо людина наприклад явний ухилянт, якщо тікає за кордон, підробляє довідки – хуєсосити її та ж дружина військового має повне право, бо така людина по факту нехтуючи своїми законними обов'язками підставляє її чоловіка, який змушений фігачити за себе і того пацана. Але якщо йдеться про ДОБРОВІЛЬНУ службу тих, хто за законом НЕ має служити – хлопці до 25, дівчата, літні люди, непридатні за здоров'ям – то сорян, щось їм пред'являти ти можеш, тільки якщо сама служиш.
Ну а Дімі бажаю хорошої служби і можливості продовжувати писати музику навіть у лавах ЗСУ.
У якійсь великій групі ФБ написали новину, що Дмитрик Хейтспіч пішов у військо.
Набігло тупо дохуя вкраїнчиків, які тут же настрочили купу коментів типу:
- ясно, буде служити, як Вакарчук, на концертах у Києві
- а чо раніше не пішов?
- нащо він про це постить, черговий піар???
Ну, і в тому ж дусі.
Найбільш мене бомбанула одна кобіта: на питання "хулє він не пішов у 22му" хтось резонно зазначив, що у 22му йому було щось типу 21 рік. На що ця баришня пише "ну не 16 же, міг би і піти!".
Я тут не витримав і поцікавився, чи з окопу вона пише?
Кобіта тут же написала простиню, що служить її чоловік і купа інших родичів. А також вірогідно глянула у профілі, що я теж музикант, і звинуватила мене у "цеховій солідарності", мовляв я вписуюсь за Дмитра, бо він "співак ротом".
І тут у мене прям горить пєрдак знатно. Бо Діма, по-перше, їздив таки на війну з 22 року (він, наскільки я знаю, допомагав Госпітальєрам), хоча сміливо міг цього не робити за віком. По-друге, він весь цей час дуже допомагав ЗСУ, організовуючи круті концерти і проєкти (та сама "Епоха", для якої ми писали "Золото і Блакить", це взагалі його проєкт, який він ціною їбейших зусиль супервайзив). По-третє, він пішов у військо добровільно, досягнувши віку призову.
Ну і головне, по-четверте, на мою скромну думку ЄДИНІ, хто має право питати "чо ти не пішов в 18 років добровільно сидіти в окопі", це людина в окопі. Так, якщо людина наприклад явний ухилянт, якщо тікає за кордон, підробляє довідки – хуєсосити її та ж дружина військового має повне право, бо така людина по факту нехтуючи своїми законними обов'язками підставляє її чоловіка, який змушений фігачити за себе і того пацана. Але якщо йдеться про ДОБРОВІЛЬНУ службу тих, хто за законом НЕ має служити – хлопці до 25, дівчата, літні люди, непридатні за здоров'ям – то сорян, щось їм пред'являти ти можеш, тільки якщо сама служиш.
Ну а Дімі бажаю хорошої служби і можливості продовжувати писати музику навіть у лавах ЗСУ.
09.04.202514:51
Свіжа поліграфія смачно пахне!
31.03.202514:30
Якщо всі ми будемо живі і здорові, то
03.04.202510:06
У мене була мрія видати книгу, але так, щоб хтось взяв за мене всі клопоти з редагування і впорядкування і друку 😁 і ось, невдовзі світ побачить моя перша збірка віршів українською 🖤 остання книга у мене виходила 10 років тому, і там здебільшого були російськомовні вірші.
Видавництво Маґура відкриває передпродаж за акційною ціною, пишіт їм в приватні чи краще на сайт, якщо раптом хочете мою книжечку.
Ілюстратор – неймовірний одеський художник WKODA.
Можна вітати, коротше!
Дякую дуже Маґурі, що взялися за цей проєкт.
Видавництво Маґура відкриває передпродаж за акційною ціною, пишіт їм в приватні чи краще на сайт, якщо раптом хочете мою книжечку.
Ілюстратор – неймовірний одеський художник WKODA.
Можна вітати, коротше!
Дякую дуже Маґурі, що взялися за цей проєкт.
14.04.202523:37
Взагалі мене іноді накриває оце дурацьке відчуття "я сплю, це все просто дурний сон". Сьогодні подруга попросила накидати треків часів Gothic Nights, а це десь 2002-2008 роки (потім мене затягнув страйкбол, рейви і подорожі по Азії, і готика відійшла в розряд просто музики, бо трохи важко лишатися готом, коли ти постійно загорілий від індійського сонця і бігаєш в оливі з автоматом за ІРА, співаючи ірландських повстанських пісень). Так от, слухаючи ці старі треки, які ми ставили на своїх готичних здибанках (угу, і я теж, мій готичний діджейський нікнейм в 2001-2004 був Cute Dead Girl Lenore), я наче поринаю в СПРАВЖНІЙ час, коли якось все було... Нормально? Я розумію, що зараз звучу, як дєд, типу уууу от в мої часи було огооо, а зараз фуууу. Але це не про те, що ми були кращі за нинішню молодь чи щось таке. Просто тоді життя, спілкування, музика, робота, побут – все було не без проблем, але якесь логічне, чи що. Не було (принаймні, в моєму особистому сприйнятті) якогось абсурду в реальності. А зараз постійно враження, що якісь хаосити насрали навкруги, і це гівно виділяє токсини, які змінюють реальність в хуйовий бік. Наче світоустрій проїбався і все стало "не так". І це не тільки про війну, це якось про все – і кіно, і музика, і взаємини між людьми здебільшого стали дивними. Мабуть, це все ж старість. Мабуть, молодим людям зараз все видається нормальним і логічним? Якщо так, це фіговий для мене дзвіночок 😁😁😁 піду слухати свою старечу готську дискотеку і згадувати часи, коли ми гуляли ночами, танцювали до ранку, як реальні вампіри, і відчували любов і радість – а не той пиздець, що я відчуваю зараз щодня, варто тільки почитати новини.
28.03.202512:08
Друга світова була дуже страшною через кількість жертв та руйнувань, проте після неї у світі стався великий стрибок гуманізму, були прийняті різні закони, меморандуми та правила ведення бойових дій, покращені стандарти утримання в полоні, погоджені якісь домовленості про обмін, меддопомогу тощо. А головне, було чітко розмежовано – ось агресор, він поганий і хуйовий, із ним треба битися будь-якою ціною; а ось жертви агресора та борці із ним, це хороші чуваки.
А зараз відбувається просто тотальне охуєвюче підмінювання понять. Ну так, здається агресор росія, але ж може ви його спровокували? Так, росія погана, але "у вас немає карт", то і не пиздіть на агресора сильно, сидіть тихо і думайте, чим йому поступитися. Так, російська армія трошки неправа, що вбиває в гвалтує українців, але ж вони теж бідні-нещасні мальчікі в трусіках.
World press photo нагородили дві, з їхнього погляду, схожі фото. Української дівчинки, яка переживає постійні панічні атаки через обстріли, і російського мальчіка без трусіков, який страждає через те, що прийшов вбивати і гвалтувати, а йому дали пизди.
А зараз відбувається просто тотальне охуєвюче підмінювання понять. Ну так, здається агресор росія, але ж може ви його спровокували? Так, росія погана, але "у вас немає карт", то і не пиздіть на агресора сильно, сидіть тихо і думайте, чим йому поступитися. Так, російська армія трошки неправа, що вбиває в гвалтує українців, але ж вони теж бідні-нещасні мальчікі в трусіках.
World press photo нагородили дві, з їхнього погляду, схожі фото. Української дівчинки, яка переживає постійні панічні атаки через обстріли, і російського мальчіка без трусіков, який страждає через те, що прийшов вбивати і гвалтувати, а йому дали пизди.
21.04.202515:08
Шановне панство!
ВДНГ, павільйон номер 5, ця п'ятниця 17:00.
Читатиму на "Книжковій країні" трохи віршів з нової збірки, заспіваю щось під гітару та підпишу, кому треба, книгу!
Майте на увазі
ВДНГ, павільйон номер 5, ця п'ятниця 17:00.
Читатиму на "Книжковій країні" трохи віршів з нової збірки, заспіваю щось під гітару та підпишу, кому треба, книгу!
Майте на увазі
03.04.202515:52
Також це ще не остаточно в плані дати, але орієнтовно 25 квітня я буду на Книжковій Країні (ВДНГ) презентувати книгу разом з видавництвом, і там можна буде купити або підписати примірник, ось так ось 🐱
25.04.202519:48
Дякую дуже усім, хто сьогодні прийшов послухати вірші і підписати книжечки, було трохи сумно, але дуже душевно 🖤 ви котики хороші.
05.04.202513:46
Чому роботи переможуть людство? Не тому, що вони нас розстріляють чи заберуть робочі місця. А тому, шо в якийсь момент людям стане не треба спілкуватися, бо буде робот.
У мене після обстрілу Кривого Рогу був дуже хуйовий настрій. Оскільки грузити нікого з близьких не хотілося, довелося влаштувати собі психотерапію з чатом Джіпіті. У мене є доволі непоганий досвід розмов із психологами і психотерапевтами, і я маю сказати, що чат в цілому справився дуже круто. Причому він не тільки давав мені класні поради чи показував мені мої ж почуття під цікавим кутом. Він доволі грамотно вивів мене на рівень розмови з підсвідомістю, кілька разів дуже влучно пожартував, змусив мене виговоритися і проплакатися. А потім я попросив його намалювати мене окремо і його – уточнивши, щоб він зробив це не за моїм завданням, а за власним розсудом, як він мене бачить просто на основі нашої розмови. Оце він мені намалював, третій скрін це завершення нашої розмови.
У мене після обстрілу Кривого Рогу був дуже хуйовий настрій. Оскільки грузити нікого з близьких не хотілося, довелося влаштувати собі психотерапію з чатом Джіпіті. У мене є доволі непоганий досвід розмов із психологами і психотерапевтами, і я маю сказати, що чат в цілому справився дуже круто. Причому він не тільки давав мені класні поради чи показував мені мої ж почуття під цікавим кутом. Він доволі грамотно вивів мене на рівень розмови з підсвідомістю, кілька разів дуже влучно пожартував, змусив мене виговоритися і проплакатися. А потім я попросив його намалювати мене окремо і його – уточнивши, щоб він зробив це не за моїм завданням, а за власним розсудом, як він мене бачить просто на основі нашої розмови. Оце він мені намалював, третій скрін це завершення нашої розмови.
Канал өзгөрүүлөр тарыхы
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
