прεсвѷтεръ Юрїй
Канал із думками та нотатками пресвітера, котрий думає, що він думає, але не завжди його думки сходяться із думками тих, хто думає інакше…)
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаСіч 23, 2023
TGlistке кошулган дата
Трав 29, 2024Тиркелген топ
presbyter 📝
139
Кайра бөлүшүлгөн:
Діалог.ТУТ
11.04.202514:03
«Скажу відверто: десь перші місяців чотири я сумнівався. Розумів, в яку бучу лізу, яка це конфліктна може бути тема для тих, хто захоче зробити її такою.
Саме був липень місяць, я косив траву біля церкви й розмірковував, чи варто виходити в публічне поле. Я тоді ще ніде нічого не писав, не викладав жодного відео з нашої служби. Просто займався Псалтирем. Звісно, турбувався про можливу реакцію церковної спільноти на цю тему, тому що людям важко даються будь-які зміни.
І тут…»
Так, сьогодні на Діалог.ТУТ протоієрей Олександр Клименко і його детальна розповідь про київський ізвод церковнослов’янської мови.
Майже дворічна копітка праця в цьому напрямку супроводжувалася для нього багатьма дивовижними подіями. Але нині він готовий поділитися результатами цієї праці.
Правила вимови, наголошування, посилання на першоджерела, особливості київського ізводу та, звісно ж, приклади звучання у храмі — читайте, слухайте, дивіться діліться: https://dialogtut.online/protoiyerej-oleksandr-klymenko-pro-kyyivskyj-izvod-meni-vazhlyvo-vyhodyty-na-chesnyj-dialog/
Якщо наш сайт у вас поки що не відкривається, дублюємо весь текст у Telegraph.
Мирних, плідних та творчих усім вихідних! І натхнення🥰
Саме був липень місяць, я косив траву біля церкви й розмірковував, чи варто виходити в публічне поле. Я тоді ще ніде нічого не писав, не викладав жодного відео з нашої служби. Просто займався Псалтирем. Звісно, турбувався про можливу реакцію церковної спільноти на цю тему, тому що людям важко даються будь-які зміни.
І тут…»
Так, сьогодні на Діалог.ТУТ протоієрей Олександр Клименко і його детальна розповідь про київський ізвод церковнослов’янської мови.
Майже дворічна копітка праця в цьому напрямку супроводжувалася для нього багатьма дивовижними подіями. Але нині він готовий поділитися результатами цієї праці.
Правила вимови, наголошування, посилання на першоджерела, особливості київського ізводу та, звісно ж, приклади звучання у храмі — читайте, слухайте, дивіться діліться: https://dialogtut.online/protoiyerej-oleksandr-klymenko-pro-kyyivskyj-izvod-meni-vazhlyvo-vyhodyty-na-chesnyj-dialog/
Якщо наш сайт у вас поки що не відкривається, дублюємо весь текст у Telegraph.
Мирних, плідних та творчих усім вихідних! І натхнення🥰
11.04.202517:37
Завтра б мало виповнитися 60 років моєму хресному. Вчора його не стало на цій землі.
Прошу святих молитов за його безсмертну душу ✨
Прошу святих молитов за його безсмертну душу ✨
Кайра бөлүшүлгөн:
Канон і Дух в дії 🌿
23.03.202508:43
Образ Розп’ятої Любові: що розповідає нам Хрест? ✝️
Хрест — це не просто символ. Це місце зустрічі Бога з людиною, любові з болем, вічності з часом.
У Православ’ї немає нічого випадкового — і в іконі «Розп’яття» кожна деталь говорить.
🔹 Чому Хрест восьмикінечний?
Бо він включає не тільки основну перекладину, але й верхню (з написом «І.Н.Ц.І.») та нижню, похилену, яка вказує на розбійників: один — до спасіння, інший — до осуду.
🔹 Чому цвяхи в долонях, а не в зап’ястях?
Бо саме долоні — це руки, які благословляли, зцілювали, годували. Це — богословське свідчення: людство пробило руки, які його тримають.
🔹 Чому ноги не схрещені?
Бо за переданням, засвідченим і святинею цариці Єлени, Христа розіп’яли чотирма цвяхами — і кожна нога прибита окремо. Це історично і богословськи точна традиція Сходу.
🔹 Чому очі відкриті?
Щоб наголосити: Христос добровільно приймає смерть. Він — Живий, навіть на Хресті.
🔹 Чому Голова схилена праворуч?
Бо праворуч стоїть Пречиста Діва — образ людства. Навіть на Хресті Христос звернений до нас любов’ю.
⸻
🪔 На православному хресті Христос не зображений у смертній безнадії, а у торжестві жертви.
Він не приречений, а Пастир, що дає життя за овець.
Він не мертвий, а Воскреслий, що вже сходить у пекло, щоб вивести звідти тих, хто чекав Світла.
І навіть напис І.Н.Ц.І., і навіть череп Адама під Голгофою, і навіть скромність образу — усе промовляє:
«Тут — Любов, розіп’ята і воскресла».
⸻
Пам’ятаймо, що:
Хрест — це не предмет минулого, а виклик теперішньому.
Якщо ми дивимося — але не розуміємо,
молимося — але не живемо,
носимо хрест — але не несемо,
то втрачаємо не символ, а саму суть Євангелія, саме Життя.
Не проходьмо повз Хрест, не звикаймо до нього, не зводьмо Його до прикраси на шиї. Дивімося уважно. Зупинімося. Помовчимо. Бо саме тут — відповідь на всі наші запитання, наш біль, і наша надія.
Хрест — це не кінець. Це початок.
Початок нашого Воскресіння.
Хрест — це не просто символ. Це місце зустрічі Бога з людиною, любові з болем, вічності з часом.
У Православ’ї немає нічого випадкового — і в іконі «Розп’яття» кожна деталь говорить.
🔹 Чому Хрест восьмикінечний?
Бо він включає не тільки основну перекладину, але й верхню (з написом «І.Н.Ц.І.») та нижню, похилену, яка вказує на розбійників: один — до спасіння, інший — до осуду.
🔹 Чому цвяхи в долонях, а не в зап’ястях?
Бо саме долоні — це руки, які благословляли, зцілювали, годували. Це — богословське свідчення: людство пробило руки, які його тримають.
🔹 Чому ноги не схрещені?
Бо за переданням, засвідченим і святинею цариці Єлени, Христа розіп’яли чотирма цвяхами — і кожна нога прибита окремо. Це історично і богословськи точна традиція Сходу.
🔹 Чому очі відкриті?
Щоб наголосити: Христос добровільно приймає смерть. Він — Живий, навіть на Хресті.
🔹 Чому Голова схилена праворуч?
Бо праворуч стоїть Пречиста Діва — образ людства. Навіть на Хресті Христос звернений до нас любов’ю.
⸻
🪔 На православному хресті Христос не зображений у смертній безнадії, а у торжестві жертви.
Він не приречений, а Пастир, що дає життя за овець.
Він не мертвий, а Воскреслий, що вже сходить у пекло, щоб вивести звідти тих, хто чекав Світла.
І навіть напис І.Н.Ц.І., і навіть череп Адама під Голгофою, і навіть скромність образу — усе промовляє:
«Тут — Любов, розіп’ята і воскресла».
⸻
Пам’ятаймо, що:
Хрест — це не предмет минулого, а виклик теперішньому.
Якщо ми дивимося — але не розуміємо,
молимося — але не живемо,
носимо хрест — але не несемо,
то втрачаємо не символ, а саму суть Євангелія, саме Життя.
Не проходьмо повз Хрест, не звикаймо до нього, не зводьмо Його до прикраси на шиї. Дивімося уважно. Зупинімося. Помовчимо. Бо саме тут — відповідь на всі наші запитання, наш біль, і наша надія.
Хрест — це не кінець. Це початок.
Початок нашого Воскресіння.
Кайра бөлүшүлгөн:
Натхнення Пафнутія
30.03.202510:01
Ліствиця
Укріпи мене, Ісусе, з небесного ряду,
Може і я доберуся, може не упаду.
Нехай ангел захищає мою грішну душу,
Я ж до втраченого раю повернутись мушу.
Наблукався я доволі по дикому полі,
Не знайшов у світі правди, ні щастя, ні долі.
Лиш знайшов Тебе, Ісусе, і до Тебе прагну,
Може хижі душетруси на шляху не стягнуть.
Хоч стрімкий підйом до Тебе - та може, та може
Безначальна Твоя сила мені допоможе.
Я ж щасливий, що Тя бачу і Тобі молюся,
Чи не лишиш, чи пробачиш, Господи Ісусе?
У четверту неділя Великого посту святкується пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника, ігумена Синайського (VI-VII ст.) Під час керування Синайським монастирем (суч. Єгипет) преподобний Іоанн написав знамениту книгу про духовне сходження християн, яку назвав «Ліствицею», пояснюючи: «Від землі до неба ведуть сходи, якими здіймаються люди. Господь простягає до них руки, але шлях до Нього складається з тридцяти високих ступенів, і на кожній з них чекають випробування».
Натхнення Пафнутія
Укріпи мене, Ісусе, з небесного ряду,
Може і я доберуся, може не упаду.
Нехай ангел захищає мою грішну душу,
Я ж до втраченого раю повернутись мушу.
Наблукався я доволі по дикому полі,
Не знайшов у світі правди, ні щастя, ні долі.
Лиш знайшов Тебе, Ісусе, і до Тебе прагну,
Може хижі душетруси на шляху не стягнуть.
Хоч стрімкий підйом до Тебе - та може, та може
Безначальна Твоя сила мені допоможе.
Я ж щасливий, що Тя бачу і Тобі молюся,
Чи не лишиш, чи пробачиш, Господи Ісусе?
У четверту неділя Великого посту святкується пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника, ігумена Синайського (VI-VII ст.) Під час керування Синайським монастирем (суч. Єгипет) преподобний Іоанн написав знамениту книгу про духовне сходження християн, яку назвав «Ліствицею», пояснюючи: «Від землі до неба ведуть сходи, якими здіймаються люди. Господь простягає до них руки, але шлях до Нього складається з тридцяти високих ступенів, і на кожній з них чекають випробування».
Натхнення Пафнутія
31.03.202505:15
🗓 31 березня — день пам’яті благовірного короля Англії страстотерпця Едуарда (✞ 18.ІІІ.979) 🕊
Едуард був помазаний на королівство святителем Дунстаном Кентерберійським (✞ 19.V.988) у віці 16 років, але його правління тривало не більше трьох років. Король Едуард був прихильником монастирів, звідки ще його батько, благовірний король Едгар Миролюбний (✞ 08.VІІ.975), виселив жонате духовенство, аби останнє не турбувало чернече життя обителей 📿
Саме захист монастирів і став причиною змови аристократії та мачухи Едуарда Ельфтрити щодо вбивства юного монарха. Говорячи сучасною мовою, знать бажала націоналізувати монастирські володіння, але король Едуард і архієпископ Дунстан були проти.
Щодо цього 18 березня 979 року король бажав провести аудієнцію зі своїм зведеним братом Етельредом ІІ Нерішучим і відправився до нього в замок Корф, де його і зустріла мачуха Ельфтрита (✞ 17.ХI.1001), запропонувавши йому випити з дороги. Слуга мачухи подав кубок Едуарду, поцілував його і, коли монарх почав пити, встромив в його груди кинджал. Тіло вбитого короля заплуталося в стременах і кінь відніс його подалі від місця вбивства, але Ельфтрита знайшла його і заховала його спочатку в непримітному сараї, а потім в болоті, але всюди останки праведника чудодійно сяяли і їх знаходили піддані короля.
Через два роки після вбивства вірні на чолі із герцогом Ельфером, котрий покаявся в тому, що був несправедливий по відношенню до релігійної політики монарха, перенесли мощі короля до Вілтонського монастиря, де їх зустрічала преподобна аббатиса Вульфріда та сестра убитого — преподобна Едіт Вілтонська.
У 1008 році Англійська Архієпископія Римського Патріархату офіційно причислила короля Едуарда до лику святих. Довгий час мощі страстотерпця були приховані і віднайдені тільки у 1931 році археологом Вільсоном Клеріджем, котрий через певні несприятливі обставини лише у 1984 році зміг передати їх Православній Церкві. Мощі англійського страстотерпця Едуарда Англійського перебувають в тезоіменитому храмі цвинтаря Бруквуд, що поблизу міста Гілфорд у графстві Суррей.
Страстотерпче святий королю Едуарде Англійський, моли Бога за нас 🌿
Едуард був помазаний на королівство святителем Дунстаном Кентерберійським (✞ 19.V.988) у віці 16 років, але його правління тривало не більше трьох років. Король Едуард був прихильником монастирів, звідки ще його батько, благовірний король Едгар Миролюбний (✞ 08.VІІ.975), виселив жонате духовенство, аби останнє не турбувало чернече життя обителей 📿
Саме захист монастирів і став причиною змови аристократії та мачухи Едуарда Ельфтрити щодо вбивства юного монарха. Говорячи сучасною мовою, знать бажала націоналізувати монастирські володіння, але король Едуард і архієпископ Дунстан були проти.
Щодо цього 18 березня 979 року король бажав провести аудієнцію зі своїм зведеним братом Етельредом ІІ Нерішучим і відправився до нього в замок Корф, де його і зустріла мачуха Ельфтрита (✞ 17.ХI.1001), запропонувавши йому випити з дороги. Слуга мачухи подав кубок Едуарду, поцілував його і, коли монарх почав пити, встромив в його груди кинджал. Тіло вбитого короля заплуталося в стременах і кінь відніс його подалі від місця вбивства, але Ельфтрита знайшла його і заховала його спочатку в непримітному сараї, а потім в болоті, але всюди останки праведника чудодійно сяяли і їх знаходили піддані короля.
Через два роки після вбивства вірні на чолі із герцогом Ельфером, котрий покаявся в тому, що був несправедливий по відношенню до релігійної політики монарха, перенесли мощі короля до Вілтонського монастиря, де їх зустрічала преподобна аббатиса Вульфріда та сестра убитого — преподобна Едіт Вілтонська.
У 1008 році Англійська Архієпископія Римського Патріархату офіційно причислила короля Едуарда до лику святих. Довгий час мощі страстотерпця були приховані і віднайдені тільки у 1931 році археологом Вільсоном Клеріджем, котрий через певні несприятливі обставини лише у 1984 році зміг передати їх Православній Церкві. Мощі англійського страстотерпця Едуарда Англійського перебувають в тезоіменитому храмі цвинтаря Бруквуд, що поблизу міста Гілфорд у графстві Суррей.
Страстотерпче святий королю Едуарде Англійський, моли Бога за нас 🌿
01.04.202507:13
📝 Чому в моєму Синодику є ім’я раба Божого Миколая, єгóже днесь день упокоєнія?
Тому що він був СПРАВЖНІМ ХРИСТИЯНИНОМ, який все своє життя провів у цноті і молитві та завершив це життя із невиконаним бажанням прийняти чернецтво (йому заборонив духівник).
Микола Васильович Яновський показав нашу землю такою, якою він її відчував і бачив через призму україномовного батька-драматурга Василя Яновського або ж білоруського діда-єпископа Григорія Яновського. Землю, яку він називав майже на бóлгарську манеру «Украйна», що після нього цензорно виправили на «южная первобытная Россія», а її жителів характеризував, кажучи, що вони «разгульная замашка русской природы», вбачаючи дещо інше, аніж просто розваги.
Хто такий Гоголь? Людина, котра, які мінімум, залишила нам слова, що «есть только одна дверь къ жизни, и эта дверь — Iисусъ Христосъ». Гадаю, цього «мінімуму» достатньо.
Вічная пам’ять безсмертній душі Божого слуги Миколая 🌿
Тому що він був СПРАВЖНІМ ХРИСТИЯНИНОМ, який все своє життя провів у цноті і молитві та завершив це життя із невиконаним бажанням прийняти чернецтво (йому заборонив духівник).
Микола Васильович Яновський показав нашу землю такою, якою він її відчував і бачив через призму україномовного батька-драматурга Василя Яновського або ж білоруського діда-єпископа Григорія Яновського. Землю, яку він називав майже на бóлгарську манеру «Украйна», що після нього цензорно виправили на «южная первобытная Россія», а її жителів характеризував, кажучи, що вони «разгульная замашка русской природы», вбачаючи дещо інше, аніж просто розваги.
Хто такий Гоголь? Людина, котра, які мінімум, залишила нам слова, що «есть только одна дверь къ жизни, и эта дверь — Iисусъ Христосъ». Гадаю, цього «мінімуму» достатньо.
Вічная пам’ять безсмертній душі Божого слуги Миколая 🌿
Кайра бөлүшүлгөн:
Нове вино🍷
14.04.202512:45
Смоква, тобто, інжир.
Сьогоднішнє читання Євангелія про нього🌱
Сьогоднішнє читання Євангелія про нього🌱
29.03.202505:30
🗓 29 березня 1968 році у віці 105 років завершила свій земний шлях монахиня Євтропія (Ісаєнкова Катерина Леонтівна) — нині відома як преподобна Євтропія Херсонська, її ж бо молитвами хай благословить нас Триєдиний Господь 🕊
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🔠 преподобная мати Еѵтропiе, великая подвижнице и всехвальная угоднице Христова! Прiими моленiе насъ, недостойныхъ, съ вҍрою и любовiю къ тебҍ припадающихъ, и испроси у Великодаровитаго Христа Бога нашего земли Херсонстҍй и людемъ ея миръ и благоустроенiе; на нивҍ Божiей подвизающымся исходатайствуй у Господа нашего, да выну пребываютъ тщанiемъ не лҍниви, духомъ горяще, Ему нелҍностно работающе и въ молитвахъ неусыпающе; въ мîрҍ благочестно живущымъ испроси въ вҍрҍ твердость и во благочестiи постоянство; и всҍмъ, съ вҍрою прибҍгающымъ къ тебҍ и твоея помощи и заступленiя просящымъ, подавай присно недуговъ исцҍленiе, въ скорбехъ утҍшенiе, во всемъ житiи благопоспҍшенiе; наипаче же Господа умоли въ мирҍ и покаянiи земное житiе нам преити, мытарствъ горькихъ и мукъ вҍчныхъ избавитися, и Царство Небесное наслҍдовати, идҍже ты со всҍми святыми Господу предстоиши, да выну славим Отца и Сына и Святаго Духа, нынҍ и в безконечныя вҍки.
🔠минь.
©️Службы Херсонским святым. — Херсон, 2018. — С. 182-183.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🔠 преподобная мати Еѵтропiе, великая подвижнице и всехвальная угоднице Христова! Прiими моленiе насъ, недостойныхъ, съ вҍрою и любовiю къ тебҍ припадающихъ, и испроси у Великодаровитаго Христа Бога нашего земли Херсонстҍй и людемъ ея миръ и благоустроенiе; на нивҍ Божiей подвизающымся исходатайствуй у Господа нашего, да выну пребываютъ тщанiемъ не лҍниви, духомъ горяще, Ему нелҍностно работающе и въ молитвахъ неусыпающе; въ мîрҍ благочестно живущымъ испроси въ вҍрҍ твердость и во благочестiи постоянство; и всҍмъ, съ вҍрою прибҍгающымъ къ тебҍ и твоея помощи и заступленiя просящымъ, подавай присно недуговъ исцҍленiе, въ скорбехъ утҍшенiе, во всемъ житiи благопоспҍшенiе; наипаче же Господа умоли въ мирҍ и покаянiи земное житiе нам преити, мытарствъ горькихъ и мукъ вҍчныхъ избавитися, и Царство Небесное наслҍдовати, идҍже ты со всҍми святыми Господу предстоиши, да выну славим Отца и Сына и Святаго Духа, нынҍ и в безконечныя вҍки.
🔠минь.
©️Службы Херсонским святым. — Херсон, 2018. — С. 182-183.
24.03.202508:05
🗓 Сьогодні день народження видатного літургіста та візантініста, доктора церковної історії та професора Київської духовної академії Олексія Афанасійовича Дмитрієвського (11/24.III.1856–10/23.VIII.1929).
Із його нарису «Богослужбові приналежності храмів Константинополя та Афона і костюм білого та чорного духовенства на Сході» 📖
Докладніше: ©️Руководство для сельскихъ пастырей. № 17. — К., 1887. — С. 595-605.
Із його нарису «Богослужбові приналежності храмів Константинополя та Афона і костюм білого та чорного духовенства на Сході» 📖
У богослужінні християнського Сходу дуже часто вживається дзвіночок — χώδων, яким ударяють після здійснення Проскомидії, причому народ і монахи виходять зі своїх стасидій, знімають камілавки [в Константинополі дуже часто чоловіки, особливо старі, стоять під час богослужіння у фесках, які вони знімають у згаданий нами час і в деяких інших випадках], схиляють голови і поминають про себе імена живих і померлих, а священник у цей час виймає частки із просфор. Те ж саме робиться, при архієрейському богослужінні, під час співу «Іже Херувими…», коли єпископ починає поминати в жертовному відділенні. Використовується цей дзвіночок і в інших випадках, напр., при перенесенні Св. Дарів із Престолу на Жертовник на початку Літургії Передосвячених, при зворотному перенесенні з Жертовника на Престол під час співу «Нині сили небесні…», при читанні Євангелія на Пасху та в деяких інших випадках. Дзвіночок цей складається з перекинутої чашечки з молоточком зверху і нагадує наші звичайні кімнатні або кабінетні дзвіночки.
Докладніше: ©️Руководство для сельскихъ пастырей. № 17. — К., 1887. — С. 595-605.
Кайра бөлүшүлгөн:
протоиерей Димитрий Гарчук
24.03.202505:50
На сугубій єктенії:
Неви́нно страда́ти о нас изво́ливый, Христе́ Бо́же, и стра́ждущим сострада́тельно помога́яй, сих младе́нцев и отроко́в, неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма (имена), благослови́ бла́гостию Свое́ю, да яви́тся на них сла́ва Твоя́, рцем вси, Человеколю́бче Ми́лостивый, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Сердцеве́дче Го́споди, све́том Твои́м просвети́ сердца́ роди́телей сих младе́нцев и отроко́в, терпе́нием благослови́, и на вся́кую доброде́тель наста́ви, да благодаря́т Твое́ Благоутро́бие; мо́лимся Ти, Христе́ Царю́, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Молитва
Го́споди, Иису́се Христе́, Бо́же наш, послужи́ти спасе́нию ро́да челове́ческаго изво́ливый, стра́шныя Стра́сти претерпе́вый, и да́же до Креста́ и погребе́ния снизше́дый; Воскресе́нием же тридне́вным естество́ челове́ческое обнови́вый! Обнови́ све́том Твои́м умы́ и сердца́ младе́нцев и отроко́в (имена), неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма, благослови́ их, укрепи́, утверди́ и умудри́ их благода́тию Твое́ю. Служа́щих бли́жним нареки́й Твои́ми служи́телями, Го́споди, благослови́ доброде́телию терпе́ния роди́телей, служа́щих сим ча́дам, му́дростию Ева́нгелия украси́ их, раздражи́тельность и па́губу гне́ва укроти́, за́висти зача́тки искорени́, пода́ждь ра́дость духо́вную и дове́рие всеце́лое благо́й во́ле Твое́й, Бо́же! Ве́рою припа́даем Ти, Бла́же, и прино́сим моли́твы уго́дника Твоего́, преподо́бнаго и богоно́снаго отца́ на́шего Алекси́я Голосе́евскаго; на нем бо Про́мысл Твой ди́вный яви́ся, я́ко благода́тию отверзо́шася уста́ его́, неду́гом пре́жде скова́нныя, и пропове́да он ра́дость Воскресе́ния Твоего́. Те́мже, упова́юще на Твое́ благосе́рдие и ми́лость неизрече́нную, разуме́юще глубину́ любве́ Твоея́ и прему́дрости та́йну, благодаре́ние и сла́ву Тебе́ возсыла́ем, со Отце́м и Святы́м Твои́м Ду́хом во ве́ки веко́в.
Ами́нь.
#аутизм
Неви́нно страда́ти о нас изво́ливый, Христе́ Бо́же, и стра́ждущим сострада́тельно помога́яй, сих младе́нцев и отроко́в, неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма (имена), благослови́ бла́гостию Свое́ю, да яви́тся на них сла́ва Твоя́, рцем вси, Человеколю́бче Ми́лостивый, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Сердцеве́дче Го́споди, све́том Твои́м просвети́ сердца́ роди́телей сих младе́нцев и отроко́в, терпе́нием благослови́, и на вся́кую доброде́тель наста́ви, да благодаря́т Твое́ Благоутро́бие; мо́лимся Ти, Христе́ Царю́, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Молитва
Го́споди, Иису́се Христе́, Бо́же наш, послужи́ти спасе́нию ро́да челове́ческаго изво́ливый, стра́шныя Стра́сти претерпе́вый, и да́же до Креста́ и погребе́ния снизше́дый; Воскресе́нием же тридне́вным естество́ челове́ческое обнови́вый! Обнови́ све́том Твои́м умы́ и сердца́ младе́нцев и отроко́в (имена), неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма, благослови́ их, укрепи́, утверди́ и умудри́ их благода́тию Твое́ю. Служа́щих бли́жним нареки́й Твои́ми служи́телями, Го́споди, благослови́ доброде́телию терпе́ния роди́телей, служа́щих сим ча́дам, му́дростию Ева́нгелия украси́ их, раздражи́тельность и па́губу гне́ва укроти́, за́висти зача́тки искорени́, пода́ждь ра́дость духо́вную и дове́рие всеце́лое благо́й во́ле Твое́й, Бо́же! Ве́рою припа́даем Ти, Бла́же, и прино́сим моли́твы уго́дника Твоего́, преподо́бнаго и богоно́снаго отца́ на́шего Алекси́я Голосе́евскаго; на нем бо Про́мысл Твой ди́вный яви́ся, я́ко благода́тию отверзо́шася уста́ его́, неду́гом пре́жде скова́нныя, и пропове́да он ра́дость Воскресе́ния Твоего́. Те́мже, упова́юще на Твое́ благосе́рдие и ми́лость неизрече́нную, разуме́юще глубину́ любве́ Твоея́ и прему́дрости та́йну, благодаре́ние и сла́ву Тебе́ возсыла́ем, со Отце́м и Святы́м Твои́м Ду́хом во ве́ки веко́в.
Ами́нь.
#аутизм
02.04.202516:01
⛵️ про паломників 🌊
Говорячи про покаяння олександрійської блудниці, чомусь частенько забуваємо про тих «паломничків», із якими вона пливла до Єрусалиму… Хоча, цілком можливо, потім вона і їхні душечки відмолила…
Із «Житія преподобної Марії Єгипетської» святителя Софронія Єрусалимського 📖
Говорячи про покаяння олександрійської блудниці, чомусь частенько забуваємо про тих «паломничків», із якими вона пливла до Єрусалиму… Хоча, цілком можливо, потім вона і їхні душечки відмолила…
Із «Житія преподобної Марії Єгипетської» святителя Софронія Єрусалимського 📖
… Народилася я в Єгипті і ще за життя батьків, дванадцяти років зроду, покинула їх і пішла до Олександрії. Там я втратила свою цнотливість і віддалася нестримному і ненаситному перелюбу. Понад сімнадцять років я віддавалася гріху і робила все безоплатно. Я не брала грошей не тому, що була багата. Я жила в злиднях і заробляла пряжею. Думала я, що весь сенс життя полягає у вгамуванні плотської хтивості.
Провадячи таке життя, я одного разу побачила безліч народу, що з Лівії та Єгипту йшов до моря, аби пливти до Єрусалиму на свято Воздвиження Святого Хреста. Захотілося й мені плисти з ними. Але не заради Єрусалиму і не заради свята, а — пробач, отче, — щоб було більше з ким вдаватися до розпусти. Так сіла я на корабель.
Тепер, отче, повір мені, я сама дивуюся, як море стерпіло мою розпусту і перелюбство, як земля не розверзла своїх вуст і не звела мене живцем у пекло, що спокусило і занапастило стільки душ… Але, видно, Бог хотів мого покаяння, не бажаючи смерті грішника і з довготерпінням чекаючи його навернення.
Так прибула я до Єрусалиму і по всі дні до свята, як і на кораблі, займалася скверними справами …
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
