Билим берүү жана көңүл ачуу
Обранці духів ✙
Билим берүү жана көңүл ачуу
08.05.202517:21
Новий Папа Римський — Лев XIV!
Сьогодні, 8 травня 2025 року, католицький світ зустрів нового понтифіка: Папою Римським обрано Роберта Френсіса Прево, який прийняв ім’я Лев XIV. Це перший в історії Папа з США — він народився в Чикаго у 1955 році.
До обрання він служив префектом Дикастерії у справах єпископів та президентом Папської комісії для Латинської Америки. Раніше був єпископом Чиклайо в Перу та очолював Орден святого Августина.
Його девіз — In illo uno unum («В одному Христі — ми єдині»).
Цікаво, що ім’я Лев XIV раніше вже використовувалося в контексті конклавізму — руху, де групи мирян самостійно обирають «пап». У 2006 році аргентинець Оскар Мікеллі був проголошений Папою Левом XIV, але його понтифікат не визнавався офіційною Церквою.
Тепер же Лев XIV — офіційний глава Католицької Церкви та суверен Ватикану.
Сьогодні, 8 травня 2025 року, католицький світ зустрів нового понтифіка: Папою Римським обрано Роберта Френсіса Прево, який прийняв ім’я Лев XIV. Це перший в історії Папа з США — він народився в Чикаго у 1955 році.
До обрання він служив префектом Дикастерії у справах єпископів та президентом Папської комісії для Латинської Америки. Раніше був єпископом Чиклайо в Перу та очолював Орден святого Августина.
Його девіз — In illo uno unum («В одному Христі — ми єдині»).
Цікаво, що ім’я Лев XIV раніше вже використовувалося в контексті конклавізму — руху, де групи мирян самостійно обирають «пап». У 2006 році аргентинець Оскар Мікеллі був проголошений Папою Левом XIV, але його понтифікат не визнавався офіційною Церквою.
Тепер же Лев XIV — офіційний глава Католицької Церкви та суверен Ватикану.
08.05.202506:00
Вільгельм Вернер фон Циммерн, Циммернський танець смерті, 1540–1550, Книга минущості, Державна бібліотека Вюртемберга, Cod. Don. A III 54, фоліо, Штутгарт, Німеччина 🇩🇪
Өчүрүлгөн08.05.202518:03
06.05.202511:04
❗Хлопці які виконують бойові завдання На Донецькому напрямку. ПОТРЕБУЮТЬ: 2 ДРОНИ DJI MAVIC 3T Для виконання бойових завдань. Кожен Донат і репост важливі! Слава Україні.
🎯 Ціль: 410 000 ₴
🔗 Посилання на Банку:
https://send.monobank.ua/jar/7Gu4kB4niy
💳 Картка: Банки
4441111124014444
🌍 PayPal: hitman.zsu@gmail.com
📍 Подяки від наших Військових
« Будь ласка, допомагайте з РЕПОСТАМИ ( Розповсюдженням ) нашого збору у інші соцмережі / чати, а також серед близьких та знайомих. Кожен донат має значення »
🎯 Ціль: 410 000 ₴
🔗 Посилання на Банку:
https://send.monobank.ua/jar/7Gu4kB4niy
💳 Картка: Банки
4441111124014444
🌍 PayPal: hitman.zsu@gmail.com
📍 Подяки від наших Військових
« Будь ласка, допомагайте з РЕПОСТАМИ ( Розповсюдженням ) нашого збору у інші соцмережі / чати, а також серед близьких та знайомих. Кожен донат має значення »
05.05.202506:00
Жіночий шаманізм у саамській традиції: noaidi, guaps та «третя стать»
У культурі саамів термін noaidi (пн.-саам. noaidi) позначає шамана — особу, що володіє здатністю контактувати зі світом духів через транс, спів, використання бубна (goavddis) та інші ритуальні дії. Попри домінантний наратив, поширений місіонерами у XVII–XVIII ст., відповідно до якого лише чоловіки могли володіти бубном, польові етнографічні дані, архіви та археологічні знахідки вказують на присутність жінок noaidi, а також ймовірність існування культурної традиції "третьої статті".
У луле-саамській та південно-саамській мовах засвідчені терміни guaps-goabde або guaps-gummo, які означають "чаклунку", "знахарку" або "шаманку". Це окрема жіноча категорія знання, що не зводиться до звичного чоловічого шаманізму, але тісно з ним пов’язана.
Відомі постаті жінок noaidi
Rijkuo-Maja (саам. Rijkuo-Májjá, 1661–1757), відома також як «багата Мая», мешкала в Маусьовра (нині — Арвідсьяур, Швеція). Перекази описують її як володарку бубна, «господиню грому», що керувала sáiva-птахами — духами-помічниками у вигляді птахів. У її володіннях були жертівники (sieidi) й олені зі «знаками грому» на рогах, що слугували її знаком впливу та сили. Жінки noaidi часто мали особливий зв’язок із птахами — вороном, орлом, сойкою, які виступали як vuoigŋat (духи-хранителі), а не лише посередники.
Silbo-gåmmoe (Анна-Ґрета Мацьдоттер, Silbo-gåmmoe, 1794–1870) — шаманка з Вапстена, яка володіла бубном, обвитим срібними кільцями (silbbo), й отримувала одкровення під час трансу, перебуваючи під вовняною накидкою (lávkka). Сучасники згадували її як vuorbbas, ясновидицю й порадницю у складних справах.
Lapp-Stina (XIX ст.) згадується у записах Ларса Леві Лестадіуса як guaps-gummo, яка отримала свої знання від «хрещеної матінки з нижнього світу». Її практика включала випадок, коли вона вилікувала сліпоту пастора Нордесона, звертаючись до духів через транс.
Ці приклади свідчать про те, що жінки могли не лише володіти бубном, а й брати участь у колективних жертвоприношеннях, скликати духів-помічників і відігравати провідну роль у релігійному та соціальному житті громади — попри спроби колоніальної влади та церкви применшити їхню роль або зовсім викреслити її з історичної пам’яті.
Небінарність і «третя стать»
Одне з найбільш обговорюваних археологічних свідчень походить із могильника Vivallen (Швеція). У Grave 9 було виявлено поховання особи, остеологічно ідентифікованої як чоловік, але разом із скелетом знайдено артефакти, традиційно приписувані як жіночим (намиста, прикраси), так і чоловічим (зброя). Інгела Закріссон і Нейл Прайс трактують це як можливе поховання noaidi, що уособлював guovttos-olmmoš. У саамів навіть існує такий спеціальний термін «людина обох сторін» або «подвійна людина» (guovttos — подвійний, обидва; olmmoš — людина). Хоча термін маловживаний і більше схожий на новотвір у межах саамського неошаманізму.
Джерела: https://www.laits.utexas.edu/sami/diehtu/siida/shaman/inuit.htm
https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2%3A241109/FULLTEXT01.pdf
https://www.researchgate.net/publication/326889781_Rijkuo-Maja_and_Silbo-Gammoe_-_towards_the_question_of_female_shamanism_in_the_Saami_area
https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00766097.2021.1997202?utm_source=chatgpt.com
https://homsy-staging.cambridgecore.org/core/books/abs/new-age-spirituality/new-age-sami-shamanism-and-indigenous-spirituality/82E094DAC58AD6A6791279E14F0D4912
У культурі саамів термін noaidi (пн.-саам. noaidi) позначає шамана — особу, що володіє здатністю контактувати зі світом духів через транс, спів, використання бубна (goavddis) та інші ритуальні дії. Попри домінантний наратив, поширений місіонерами у XVII–XVIII ст., відповідно до якого лише чоловіки могли володіти бубном, польові етнографічні дані, архіви та археологічні знахідки вказують на присутність жінок noaidi, а також ймовірність існування культурної традиції "третьої статті".
У луле-саамській та південно-саамській мовах засвідчені терміни guaps-goabde або guaps-gummo, які означають "чаклунку", "знахарку" або "шаманку". Це окрема жіноча категорія знання, що не зводиться до звичного чоловічого шаманізму, але тісно з ним пов’язана.
Відомі постаті жінок noaidi
Rijkuo-Maja (саам. Rijkuo-Májjá, 1661–1757), відома також як «багата Мая», мешкала в Маусьовра (нині — Арвідсьяур, Швеція). Перекази описують її як володарку бубна, «господиню грому», що керувала sáiva-птахами — духами-помічниками у вигляді птахів. У її володіннях були жертівники (sieidi) й олені зі «знаками грому» на рогах, що слугували її знаком впливу та сили. Жінки noaidi часто мали особливий зв’язок із птахами — вороном, орлом, сойкою, які виступали як vuoigŋat (духи-хранителі), а не лише посередники.
Silbo-gåmmoe (Анна-Ґрета Мацьдоттер, Silbo-gåmmoe, 1794–1870) — шаманка з Вапстена, яка володіла бубном, обвитим срібними кільцями (silbbo), й отримувала одкровення під час трансу, перебуваючи під вовняною накидкою (lávkka). Сучасники згадували її як vuorbbas, ясновидицю й порадницю у складних справах.
Lapp-Stina (XIX ст.) згадується у записах Ларса Леві Лестадіуса як guaps-gummo, яка отримала свої знання від «хрещеної матінки з нижнього світу». Її практика включала випадок, коли вона вилікувала сліпоту пастора Нордесона, звертаючись до духів через транс.
Ці приклади свідчать про те, що жінки могли не лише володіти бубном, а й брати участь у колективних жертвоприношеннях, скликати духів-помічників і відігравати провідну роль у релігійному та соціальному житті громади — попри спроби колоніальної влади та церкви применшити їхню роль або зовсім викреслити її з історичної пам’яті.
Небінарність і «третя стать»
Одне з найбільш обговорюваних археологічних свідчень походить із могильника Vivallen (Швеція). У Grave 9 було виявлено поховання особи, остеологічно ідентифікованої як чоловік, але разом із скелетом знайдено артефакти, традиційно приписувані як жіночим (намиста, прикраси), так і чоловічим (зброя). Інгела Закріссон і Нейл Прайс трактують це як можливе поховання noaidi, що уособлював guovttos-olmmoš. У саамів навіть існує такий спеціальний термін «людина обох сторін» або «подвійна людина» (guovttos — подвійний, обидва; olmmoš — людина). Хоча термін маловживаний і більше схожий на новотвір у межах саамського неошаманізму.
Джерела: https://www.laits.utexas.edu/sami/diehtu/siida/shaman/inuit.htm
https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2%3A241109/FULLTEXT01.pdf
https://www.researchgate.net/publication/326889781_Rijkuo-Maja_and_Silbo-Gammoe_-_towards_the_question_of_female_shamanism_in_the_Saami_area
https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00766097.2021.1997202?utm_source=chatgpt.com
https://homsy-staging.cambridgecore.org/core/books/abs/new-age-spirituality/new-age-sami-shamanism-and-indigenous-spirituality/82E094DAC58AD6A6791279E14F0D4912
Өчүрүлгөн03.05.202520:33
Кайра бөлүшүлгөн:
Крамничка Обранців духів
03.05.202508:12
📚 A. В. Подосинов
EX ORIENTE LUX!
Ориентация по странам света в архаических культурах Евразии
🔸 Рідкісне ґрунтовне видання про космографічні уявлення та сакральну географію народів Стародавньої Євразії. Ідеально для істориків, релігієзнавців, археоастрономів і всіх, хто досліджує міросистеми давніх культур.
▫️ Тверда обкладинка, якісний друк
▫️ Стан — відмінний (читано 1 раз)
▫️ Мова — російська
💰 Ціна: 800 ₴
Для купівлі писати: @Kairuku_waitaki
EX ORIENTE LUX!
Ориентация по странам света в архаических культурах Евразии
🔸 Рідкісне ґрунтовне видання про космографічні уявлення та сакральну географію народів Стародавньої Євразії. Ідеально для істориків, релігієзнавців, археоастрономів і всіх, хто досліджує міросистеми давніх культур.
▫️ Тверда обкладинка, якісний друк
▫️ Стан — відмінний (читано 1 раз)
▫️ Мова — російська
💰 Ціна: 800 ₴
Для купівлі писати: @Kairuku_waitaki
01.05.202516:00
🌿 Язичництво в Естонії: Історія та Сучасне Відродження
Цікаво дізнатися, як давні вірування повертаються в сучасне життя? У цьому відео розповідається про:
📜 Історію естонського язичництва та його корені.
🌲 Роль природи та священних місць у традиції Maausk.
🔥 Сучасне відродження традицій та обрядів.
🎥 Paganism in Estonia 🇪🇪 | History and Modern Revival
Цікаво дізнатися, як давні вірування повертаються в сучасне життя? У цьому відео розповідається про:
📜 Історію естонського язичництва та його корені.
🌲 Роль природи та священних місць у традиції Maausk.
🔥 Сучасне відродження традицій та обрядів.
🎥 Paganism in Estonia 🇪🇪 | History and Modern Revival
08.05.202516:00
«Вальгалла-Сіон»: містика по-російськи у стилі Оссендовського
Вибачте, що цитуємо тут російського автора, але це справді хрестоматійний випадок — ідеальне поєднання сільської есхатології, революційної містики й апокаліптичного вайбу в дусі Оссендовського. У статті «Стихія і культура» (1909) Олександр Блок наводить фрагмент листа російського селянина-сектанта. Під «Валгаллою-Сіоном» той розуміє не що інше, як прийдешнє Тисячолітнє Царство. Це не просто релігійність — це трансцендентна політика, програма спасіння, продиктована Невідомою Силою:
«Як відомо, нас називають раціоналістами. Знаходяться такі кумедні історики, які ведуть наш родовід чи не від самого Лютера… Не вірю я їм…
Російський народ недарма вважається найодухотворенішим…
Якщо уважно придивитися до нашого сектантства (автор листа говорить про всіх сектантів, навіть духоборів), доведеться знизати плечима й визнати: ми ніколи не були раціоналістами — ми завжди були, і залишаємося, містиками найчистішої води.
Містики ми особливого ґатунку — на російський лад. Ми справді люди землі, бо віримо, що Тисячолітнє Царство буде не за гробом і не на небі, а тут, на землі…
Усі наші зітхання можна звести до короткої молитви: „Нехай прийде Царство Твоє, як на небі, так і на землі“.
Мало хто здогадується про цю нашу майбутню Вальгаллу-Сіон.
Скажу ще, що не раз у наших селах здіймалися хибні тривоги: люди кидали все й вирушали до Сіону. Кидали посіви, дім, рідних — і забирали лише худобу…
Наші сектанти уявляються мені теж революціонерами — тільки з тією різницею, що їхню програму написано під диктовку Невідомої Сили».
Цей лист — вражаючий приклад релігійного синкретизму на межі з раннім совком. Цілком у дусі «духовного підпілля», де Вальгалла перетинається із Сіоном, а реальність — із одкровенням.
Вибачте, що цитуємо тут російського автора, але це справді хрестоматійний випадок — ідеальне поєднання сільської есхатології, революційної містики й апокаліптичного вайбу в дусі Оссендовського. У статті «Стихія і культура» (1909) Олександр Блок наводить фрагмент листа російського селянина-сектанта. Під «Валгаллою-Сіоном» той розуміє не що інше, як прийдешнє Тисячолітнє Царство. Це не просто релігійність — це трансцендентна політика, програма спасіння, продиктована Невідомою Силою:
«Як відомо, нас називають раціоналістами. Знаходяться такі кумедні історики, які ведуть наш родовід чи не від самого Лютера… Не вірю я їм…
Російський народ недарма вважається найодухотворенішим…
Якщо уважно придивитися до нашого сектантства (автор листа говорить про всіх сектантів, навіть духоборів), доведеться знизати плечима й визнати: ми ніколи не були раціоналістами — ми завжди були, і залишаємося, містиками найчистішої води.
Містики ми особливого ґатунку — на російський лад. Ми справді люди землі, бо віримо, що Тисячолітнє Царство буде не за гробом і не на небі, а тут, на землі…
Усі наші зітхання можна звести до короткої молитви: „Нехай прийде Царство Твоє, як на небі, так і на землі“.
Мало хто здогадується про цю нашу майбутню Вальгаллу-Сіон.
Скажу ще, що не раз у наших селах здіймалися хибні тривоги: люди кидали все й вирушали до Сіону. Кидали посіви, дім, рідних — і забирали лише худобу…
Наші сектанти уявляються мені теж революціонерами — тільки з тією різницею, що їхню програму написано під диктовку Невідомої Сили».
Цей лист — вражаючий приклад релігійного синкретизму на межі з раннім совком. Цілком у дусі «духовного підпілля», де Вальгалла перетинається із Сіоном, а реальність — із одкровенням.
Кайра бөлүшүлгөн:
Сагорі
07.05.202507:37
На нашому каналі вийшло нове цікаве та пізнавальне відео:
Друзи: містична релігія на перехресті ісламу, гностицизму, містицизму, філософії. Хто такі Друзи?
https://youtu.be/gvbg1iubwM8?si=p82LLlc-NJqrRt1C
Друзи: містична релігія на перехресті ісламу, гностицизму, містицизму, філософії. Хто такі Друзи?
https://youtu.be/gvbg1iubwM8?si=p82LLlc-NJqrRt1C
06.05.202506:00
Вшанування Чохринь-ойки — багатоликого божества мансі 🏔️
У традиції мансі особливе місце займає культ Чохринь-ойки — божества, що втілює одразу сім братів. Їх сприймали як окремих духів і водночас як єдину силу. Усі брати були небесними ковалями, тож головними жертвами для них ставали залізні ножі.
Найвідоміше святилище розташоване на правому березі р. Об. Там росте стара модрина, в яку встромлено понад 150 ножів. До кожного — прив’язаний клаптик тканини з тютюном. Вважається, що Чохринь-ойка «любив курити».
Ритуал простий: біля дерева розводять вогонь, на дерев’яний стіл кладуть страви та дари, наливають трохи алкоголю, звертаються з проханням про зцілення. Потім ніж урочисто втикають у стовбур.
Місце вважається недоторканним: не можна ламати гілки, косити траву, ловити рибу. За переказом, одна жінка зламала тут гілочку — і в неї розпухли пальці. Лише після жертви Чохринь-ойці все минуло. Нині сюди приходять лише кілька старих мансі. Але дерево з ножами — досі живий слід древньої віри.
У традиції мансі особливе місце займає культ Чохринь-ойки — божества, що втілює одразу сім братів. Їх сприймали як окремих духів і водночас як єдину силу. Усі брати були небесними ковалями, тож головними жертвами для них ставали залізні ножі.
Найвідоміше святилище розташоване на правому березі р. Об. Там росте стара модрина, в яку встромлено понад 150 ножів. До кожного — прив’язаний клаптик тканини з тютюном. Вважається, що Чохринь-ойка «любив курити».
Ритуал простий: біля дерева розводять вогонь, на дерев’яний стіл кладуть страви та дари, наливають трохи алкоголю, звертаються з проханням про зцілення. Потім ніж урочисто втикають у стовбур.
Місце вважається недоторканним: не можна ламати гілки, косити траву, ловити рибу. За переказом, одна жінка зламала тут гілочку — і в неї розпухли пальці. Лише після жертви Чохринь-ойці все минуло. Нині сюди приходять лише кілька старих мансі. Але дерево з ножами — досі живий слід древньої віри.
04.05.202507:00
🔸 Шиїтський талісман з портретом ʿАлі
Один із рідкісних прикладів народної побожності й окультної каліграфії мусульман — мініатюрна дошка з Ірану або Південного Іраку (XIX ст.), на якій зображено ʿАлі з мечем Зульфікаром, а звороти містять магічні квадрати, формули-захисти та таблиці «імен Аллага».
Цікавий тим, що зберігається в одному тематичних з музеїв України
📜 Цей предмет об’єднує іконічний образ, нумерологію та шиїтську молитву.
🔗 Детальний розбір, якісні фото й історичний контекст — у нас на Патреоні:
👉 https://www.patreon.com/posts/shiyitskii-tablo-128054757?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
Один із рідкісних прикладів народної побожності й окультної каліграфії мусульман — мініатюрна дошка з Ірану або Південного Іраку (XIX ст.), на якій зображено ʿАлі з мечем Зульфікаром, а звороти містять магічні квадрати, формули-захисти та таблиці «імен Аллага».
Цікавий тим, що зберігається в одному тематичних з музеїв України
📜 Цей предмет об’єднує іконічний образ, нумерологію та шиїтську молитву.
🔗 Детальний розбір, якісні фото й історичний контекст — у нас на Патреоні:
👉 https://www.patreon.com/posts/shiyitskii-tablo-128054757?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link
03.05.202506:00
Жінки під час зікру в регіоні Уед-Суф, Алжир 🇩🇿. (Фото Р. Рішара, приблизно 1950 рік)
Кайра бөлүшүлгөн:
Видавництво РХ
01.05.202513:37
Друзі, ми знаємо, що ви вже скучили за хтонічними новинками від нашого видавництва. І ось, у найкращий для цього час, готові потішити новинами. В ніч проти першого травня появилися духи, але не в Бродах, а в Києві. Ми отримали з друкарні сигнальний примірник книги "Появи духів у Бродах".
Ця книжечка продовжить серію небанальної антропологічної літератури. Якщо Ви ще не встигли зробити передзамовлення - є час, поки друкується основний наклад. Після завершення друку вартість примірника буде трохи вищою, а сам сигнальник ми розіграємо за донати на якусь корисну справу.
Зробити передзамовлення за акційною ціною можна тут, або на сайті видавництва.
Ця книжечка продовжить серію небанальної антропологічної літератури. Якщо Ви ще не встигли зробити передзамовлення - є час, поки друкується основний наклад. Після завершення друку вартість примірника буде трохи вищою, а сам сигнальник ми розіграємо за донати на якусь корисну справу.
Зробити передзамовлення за акційною ціною можна тут, або на сайті видавництва.
08.05.202509:48
Просимо всіх небайдужих людей долучитися до збору на пікап для бійців однієї з бригад яка боронить Сумський напрямок. Кожна гривня Вашого донату це велика допомога тим хто тримає на плечах фронт. Віремо в Збройні Сили. Слава Україні!!!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Цель 🎯🎯🎯
150.000гр.
Посилання на банку👇👇👇
https://send.monobank.ua/jar/4262Ap6Tmp
Номер картки банки👇👇👇
4441 1111 2374 5402
Цель 🎯🎯🎯
150.000гр.
Посилання на банку👇👇👇
https://send.monobank.ua/jar/4262Ap6Tmp
Номер картки банки👇👇👇
4441 1111 2374 5402
Кайра бөлүшүлгөн:
Imara Notia
07.05.202505:56
#вирізки
Катажина Боні. Ґанбаре! Майстерклас із вмирання. Переклад із польської Дзвінки Матіяш. Чернівці: Книги — XXI, 2024 — 344 с.
Як ми переживаємо втрату близьких? Кожен по-своєму, звісно. Зокрема дуже важко приходиться тим людям, яких починають навіщати духи. Це можуть бути потурбовані душі на території, де вирішили збудувати новенький котедж, або ж несчисленні духи тих, хто загинув в цунамі. Японія рясніє подібними історіями, та не рідко люди воліють навідатися до ітако — шаманок, шептух, медіумок. Однак, на всю Японію їх лишилося дуже мало. Водночас, духи нікуди не діваються. Кожного року в Японії гине більш ніж мільйон чоловік.
Катажина Боні. Ґанбаре! Майстерклас із вмирання. Переклад із польської Дзвінки Матіяш. Чернівці: Книги — XXI, 2024 — 344 с.
Як ми переживаємо втрату близьких? Кожен по-своєму, звісно. Зокрема дуже важко приходиться тим людям, яких починають навіщати духи. Це можуть бути потурбовані душі на території, де вирішили збудувати новенький котедж, або ж несчисленні духи тих, хто загинув в цунамі. Японія рясніє подібними історіями, та не рідко люди воліють навідатися до ітако — шаманок, шептух, медіумок. Однак, на всю Японію їх лишилося дуже мало. Водночас, духи нікуди не діваються. Кожного року в Японії гине більш ніж мільйон чоловік.
Ті, чиїх тіл не знайшли, повертаються.
Ті, кого не ідентифікували, а їхній прах поховали у спільній могилі, повертаються.
Ті, хто не залагодив важливих справ, повертаються.
Ті, хто відчуває лють, повертаються.
Ті, хто кохає, повертаються.
Ті, хто не усвідомив власної смерті, повертаються.
Ті, кого не відпускають їхні рідні, не можуть піти.
Духи в Тохоку почали з'являтися приблизно через п'ять місяців після цунамі. Жінки зупиняли таксівки, давали адресу, а коли авто рушало, танули в повітрі. Таксисти їхали за вказаною адресою лише для того, щоб побачити голі фундаменти будинку, який знищило цунамі. Пожежників викликали гасити пожежу за адресами, яких уже не існувало. Робітник, котрий працював на узбережжі, відчув, що його хтось плескає по плечу. Озирнувся, але поруч нікого не було. Лише вдома дружина побачила в нього на сорочці чорний відбиток долоні. Біля зруйнованої овочевої крамнички мешканці бачили черги до каси, якої насправді не існувало. Водії розповідали про тіні людей, що тікали в бік гір, ніби мусили безупинно відтворювати останні миті свого життя. Матері казали, що їхні діти, які потонули, приходять додому гратися улюбленими іграшками, переставляють кубики конструктора, вмикають музичні скриньки. А одна жінка перестала виходити з дому, бо в кожній калюжі бачила очі утоплеників.
Дехто звертається до екзорцистів. А інші зумисне шукають духів. Коли смеркає, їдуть до моря, чекають на пляжі або там, де колись стояв їхній будинок. Хочуть іще раз побачити коханих, яких змила хвиля. Не можуть забути.
Постійно відчувають біль. Біль холодної половини ліжка. Біль однієї пари приборів на столі. Біль одного квитка в кіно. Біль тиші у відповідь на поставлене запитання. Біль, коли в шухляді знаходиш написаний її почерком список покупок. Біль не дозволяє піти. Можна збожеволіти від болю. Краще спробувати порозмовляти з померлим.
Це можна залагодити. Треба тільки поїхати на саму північ Тохоку, в провінцію Аоморі й знайти ітако.
Ітако — шаманка, шептуха, медіумка. Три роки тренувань, прокидання о другій ночі, обливання холодною водою, вивчення напам'ять мантр від зубного болю, болю в животі й болю душі. Колись це був шанс для сліпих дівчаток. Тим, хто не бачить зовнішнього світу, вочевидь, легше дивитися на внутрішній світ.
Вони не хизуються своїми здібностями.
Чужим кажуть, що нічого такого не вміють. У них є чоловіки (або теперішні, або колишні) й діти. Звичайна робота. Тільки місцеві знають, що дружина пекаря може допомогти поговорити з покійним батьком. Найпростіше зустрітися з ними на горі Осоредзан — проклятій горі на кінці японського острова Хонсю, з якої здіймаються сірчані випари. На горі стоїть буддистський храм, віряни кажуть, що це останній пункт перед воротами пекла. Тут тече річка Сандзу. Далі вже тільки померлі душі. Двічі на рік, коли померлі стають активніші, ітако ставлять шатра на дорозі до храму. На прохання тих, хто в траурі, дозволяють померлим вселитись у своє тіло й відповідати на запитання. Колись сюди приїжджало понад десять ітако. Тепер тільки дві. Решта померли або надто хворі, щоб увесь день сидіти в білому вбранні й викликати померлих. Зрештою, отих справжніх ітако, які вчилися і справді розмовляють із померлими, залишилося десятеро, максимум дванадцятеро.
05.05.202514:55
Трохи несподівано й дуже приємно, що хтось користується нашими напрацюваннями.
Цього року у Мультиверсумі. Філософському альманасі (2025, вип. 1(181), т. 1, с. 200–211) вийшла стаття О. І. Пономаренка «Межі свідомого в анімізмі», де схвально згадується наша книга «Новий анімізм: хрестоматія».
Втім, дещо незрозумілим для мене залишилося критичне зауваження щодо статті «Християнський анімізм як теоретичний конструкт і релігійна практика». Якщо правильно зрозумів, йдеться про брак уваги до особистісного виміру анімістичної взаємодії. Тут, певно, автор має на увазі неофеноменологічний підхід (як, скажімо, у Ваарденбурга). Хоча, можу помилятися.
Це слушне зауваження. Адже основна мета моєї статті полягала передусім у теоретичному окресленні поняття «християнського анімізму» як аналітичного інструмента, з акцентом на міждисциплінарну співвіднесеність із богослов’ям та новою анімістичною парадигмою в антропології.
Досвід віруючого чи практика свідомо залишалися поза фокусом — але це справді перспективний напрям подальших досліджень. Особливо якщо звертатися до таких питань:
- як саме християнин усвідомлює свою участь в анімістичній практиці;
- чи рефлексує він цю взаємодію як духовний або релігійний досвід;
- який сенс має така взаємодія для самої особи — а не лише як об’єкт зовнішнього опису;
- і що взагалі відбувається «за кадром» цього переживання — чи усвідомлює віруючий «християнин-аніміст», що чинить щось «анімізоване»?
Над цим ще варто думати. 🧐 Однак, таке дослідження потребує роботи в "полі", що поки, на жаль, неможливо здійснити. А хтось знає анімістичні християнські церкви в Україні?
Цього року у Мультиверсумі. Філософському альманасі (2025, вип. 1(181), т. 1, с. 200–211) вийшла стаття О. І. Пономаренка «Межі свідомого в анімізмі», де схвально згадується наша книга «Новий анімізм: хрестоматія».
Втім, дещо незрозумілим для мене залишилося критичне зауваження щодо статті «Християнський анімізм як теоретичний конструкт і релігійна практика». Якщо правильно зрозумів, йдеться про брак уваги до особистісного виміру анімістичної взаємодії. Тут, певно, автор має на увазі неофеноменологічний підхід (як, скажімо, у Ваарденбурга). Хоча, можу помилятися.
Це слушне зауваження. Адже основна мета моєї статті полягала передусім у теоретичному окресленні поняття «християнського анімізму» як аналітичного інструмента, з акцентом на міждисциплінарну співвіднесеність із богослов’ям та новою анімістичною парадигмою в антропології.
Досвід віруючого чи практика свідомо залишалися поза фокусом — але це справді перспективний напрям подальших досліджень. Особливо якщо звертатися до таких питань:
- як саме християнин усвідомлює свою участь в анімістичній практиці;
- чи рефлексує він цю взаємодію як духовний або релігійний досвід;
- який сенс має така взаємодія для самої особи — а не лише як об’єкт зовнішнього опису;
- і що взагалі відбувається «за кадром» цього переживання — чи усвідомлює віруючий «християнин-аніміст», що чинить щось «анімізоване»?
Над цим ще варто думати. 🧐 Однак, таке дослідження потребує роботи в "полі", що поки, на жаль, неможливо здійснити. А хтось знає анімістичні християнські церкви в Україні?
03.05.202516:00
📚 Що таке “релігія”? І чи існує вона поза західним уявленням?
У журналі "Релігієзнавчі нариси" було опубліковано есе, де розглядається, наскільки складно і суперечливо визначити сам термін “релігія” в академічному дискурсі. Чи є це універсальною категорією, притаманною всім культурам — чи радше інтелектуальною конструкцією, сформованою в межах європейського, християнського світогляду?
Цей переклад занурює в одну з найгостріших тем у релігієзнавстві — про те, як ми взагалі мислимо про релігію як таку. І чому критичне ставлення до самих термінів — не менш важливе, ніж до змісту.
У журналі "Релігієзнавчі нариси" було опубліковано есе, де розглядається, наскільки складно і суперечливо визначити сам термін “релігія” в академічному дискурсі. Чи є це універсальною категорією, притаманною всім культурам — чи радше інтелектуальною конструкцією, сформованою в межах європейського, християнського світогляду?
Цей переклад занурює в одну з найгостріших тем у релігієзнавстві — про те, як ми взагалі мислимо про релігію як таку. І чому критичне ставлення до самих термінів — не менш важливе, ніж до змісту.
02.05.202518:06
Покинута і занедбана православна церква десь в Румунії 🇷🇴
Кайра бөлүшүлгөн:
Trips and Quips
+7
01.05.202506:41
🇳🇦 Німецькі поселенці відзначають травневі свята. Віндгук, Південно-Західна Африка, 1939 рік
Кайра бөлүшүлгөн:Крамничка Обранців духів
08.05.202508:41
📚 Religion: The Modern Theories – Seth D. Kunin
Ця книга — іхороший вступ до соціально-наукових теорій релігії ХХ століття. Від Маркса, Вебера, Фройда, Юнга та Кампбелла до Еліаде, Смарта та інших— Сет Д. Кунін чітко та доступно пояснює основні підходи до вивчення релігії, аналізуючи ритуали, символи, міфи та поняття «релігії» як такої. Особливу увагу приділено критиці усталених визначень та пошуку більш чутливих до культурного контексту формулювань.
🔸 Мова: англійська
🔸 Стан: хороший
🔸 Ціна: 800 грн
📩 Для купівлі писати: @Kairuku_waitaki
Ця книга — іхороший вступ до соціально-наукових теорій релігії ХХ століття. Від Маркса, Вебера, Фройда, Юнга та Кампбелла до Еліаде, Смарта та інших— Сет Д. Кунін чітко та доступно пояснює основні підходи до вивчення релігії, аналізуючи ритуали, символи, міфи та поняття «релігії» як такої. Особливу увагу приділено критиці усталених визначень та пошуку більш чутливих до культурного контексту формулювань.
🔸 Мова: англійська
🔸 Стан: хороший
🔸 Ціна: 800 грн
📩 Для купівлі писати: @Kairuku_waitaki
+2
06.05.202516:00
📚 Вийшла книга "Ловіть казку. Фольклор народів Кенії"🇰🇪 українською мовою
У 2024 році побачила світ унікальна збірка — «Лови казку. Фольклор народів Кенії» 🇰🇪, що вперше знайомить українських читачів із розмаїттям традиційної оповідної культури кенійських народів.
До видання увійшло 70 фольклорних текстів — від космогонічних міфів до побутових оповідань, — перекладених з англійської на основі понад 30 джерел ХХ–ХХІ століть. Автор перекладу й упорядник — Ігор Туржанський. Окрему цінність збірці додають довідкові матеріали та ілюстрації кенійського👨🎨 художника.
Книга вийшла у співпраці з Видавничим Домом «Букрек» за підтримки Почесного консула Кенії 🇰🇪в Україні Анатолія Коваленка.
Це рідкісне видання, що відкриває ще одну сторінку світової культури українською мовою.
У 2024 році побачила світ унікальна збірка — «Лови казку. Фольклор народів Кенії» 🇰🇪, що вперше знайомить українських читачів із розмаїттям традиційної оповідної культури кенійських народів.
До видання увійшло 70 фольклорних текстів — від космогонічних міфів до побутових оповідань, — перекладених з англійської на основі понад 30 джерел ХХ–ХХІ століть. Автор перекладу й упорядник — Ігор Туржанський. Окрему цінність збірці додають довідкові матеріали та ілюстрації кенійського👨🎨 художника.
Книга вийшла у співпраці з Видавничим Домом «Букрек» за підтримки Почесного консула Кенії 🇰🇪в Україні Анатолія Коваленка.
Це рідкісне видання, що відкриває ще одну сторінку світової культури українською мовою.
Өчүрүлгөн08.05.202518:03
Кайра бөлүшүлгөн:
☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
05.05.202510:08
Прагнеш помстити смерть невинних дітей? Хвилюєшся за воїнів на нулі? Хочеш щоби твій дім належав тільки тобі, а не загарбницькій орді?
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Тоді твій донат потрібен на кейсейваки для Азову!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Час не відмотати назад, людей не повернути до життя – але ми все ще можемо і мусимо боротися за нашу, як казав Олег Ольжич, Залізну Державу! Тільки там ми зможемо зберегти чисте сумління перед убієнними! Тільки так ми зможемо лишитися собою!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Спільна ініціатива Faine Misto, Фонду Сергія Притули та АЗОВ.ONE націлена на закупівлю та переобладнання 10 кейсеваків на базі Toyota Land Cruiser 78. Надійні та всепрохідні, вони дозволять оперативно та безпечно вивозити поранених із найгарячіших точок фронту.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Кінцева мета: 35 000 000₴
Моя ціль: 30.000₴
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2wr4tDQa8A
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Розіграш у цьому дописі до збору (там Заломон «Зневажені» і всі деталі по тому, як взяти участь!)
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Тоді твій донат потрібен на кейсейваки для Азову!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Час не відмотати назад, людей не повернути до життя – але ми все ще можемо і мусимо боротися за нашу, як казав Олег Ольжич, Залізну Державу! Тільки там ми зможемо зберегти чисте сумління перед убієнними! Тільки так ми зможемо лишитися собою!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Спільна ініціатива Faine Misto, Фонду Сергія Притули та АЗОВ.ONE націлена на закупівлю та переобладнання 10 кейсеваків на базі Toyota Land Cruiser 78. Надійні та всепрохідні, вони дозволять оперативно та безпечно вивозити поранених із найгарячіших точок фронту.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Кінцева мета: 35 000 000₴
Моя ціль: 30.000₴
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2wr4tDQa8A
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Розіграш у цьому дописі до збору (там Заломон «Зневажені» і всі деталі по тому, як взяти участь!)
Кайра бөлүшүлгөн:
Пломінь
03.05.202513:58
Коли ми говоримо про охрещення Скандинавії, то так чи інакше йдеться про довгий і сповнений жорсткого північного гумору шлях.
Християнство приймалось місцевим людом по-різному і часто викликало супротив, але також переходило в простір суто європейського відчуття гри:
Візьмемося ж і ми розібрати один уривок з “Саги про християнство”, який прекрасно ілюструє складність християнізації Півночі.
Читайте в новій статті Володимира Гарькавенка про те, як ісландці проклинали єпископів, до чого тут злі мухи і з чим врешті повернувся рицар Танґбранд до конунґа Олава Трюґвассона.
Християнство приймалось місцевим людом по-різному і часто викликало супротив, але також переходило в простір суто європейського відчуття гри:
“ану ж, чий Бог сильніший і хто здобуде владу над народом?”
Візьмемося ж і ми розібрати один уривок з “Саги про християнство”, який прекрасно ілюструє складність християнізації Півночі.
Читайте в новій статті Володимира Гарькавенка про те, як ісландці проклинали єпископів, до чого тут злі мухи і з чим врешті повернувся рицар Танґбранд до конунґа Олава Трюґвассона.
02.05.202506:00
🔹 Масонська символіка смерті та мудрості
Це зображення — схема третього ступеня масонської ініціації, створена у 1810 році художником Джозая Боурінгом. Полотно використовували під час ритуалів як візуальну підказку для передачі моральних і філософських ідей.
У центрі — труна як символ смертності. Навколо — інструменти каменяра: косинець, рівень, схил, киянка та циркуль. У масонській традиції кожен з них має глибоке алегоричне значення й навчає життєвої рівноваги, внутрішньої строгості та пошуку істини.
🕯️ Смерть — не кінець, а точка самопізнання.
Це зображення — схема третього ступеня масонської ініціації, створена у 1810 році художником Джозая Боурінгом. Полотно використовували під час ритуалів як візуальну підказку для передачі моральних і філософських ідей.
У центрі — труна як символ смертності. Навколо — інструменти каменяра: косинець, рівень, схил, киянка та циркуль. У масонській традиції кожен з них має глибоке алегоричне значення й навчає життєвої рівноваги, внутрішньої строгості та пошуку істини.
🕯️ Смерть — не кінець, а точка самопізнання.
01.05.202506:00
Сьогодні просто такий день. Белтейн 🌞🌿 якийсь. Варто нагадати, що це весело :)
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 6 125
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.