
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Ера літераторів🪶
Простір для тих, хто живе літературою📚
• Огляди книг
• Поезія
• Інтерв'ю з митцями
• Огляди книг
• Поезія
• Інтерв'ю з митцями
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаЖовт 14, 2024
TGlistке кошулган дата
Квіт 13, 2025Тиркелген топ

Чат Ера літераторів🪶
0
Рекорддор
15.04.202523:59
71Катталгандар21.03.202523:59
0Цитация индекси26.04.202523:59
401 посттун көрүүлөрү10.04.202502:29
281 жарнама посттун көрүүлөрү19.03.202515:40
57.14%ER21.04.202519:00
56.34%ERRӨнүгүү
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR


13.04.202517:17
«Давайте бути разом у тому, що ми робимо»💥
Привид Поета – митець, який пише про небо та космос. Представник горор-поезії👻.
Про вірші англійською, секрети вдалого виступу та Всесвіт мистецтва тут: https://telegra.ph/Davajte-buti-razom-u-tomu-shcho-mi-robimo-04-13
#Словомолодих #література #поезія
Привид Поета – митець, який пише про небо та космос. Представник горор-поезії👻.
Про вірші англійською, секрети вдалого виступу та Всесвіт мистецтва тут: https://telegra.ph/Davajte-buti-razom-u-tomu-shcho-mi-robimo-04-13
#Словомолодих #література #поезія


10.04.202516:18
🕐 «Таймлесс» або «Трилогія дорогоцінного каменя» – фантастична трилогія про подорожі у часі німецької письменниці Керстін Ґір. Книги підкорили серця мільйонів читачів по всьому світу і стали бестселерами у багатьох країнах. Цикл також має ще одну неофіційну назву – «Любов за всі часи».
Трилогію складають: «Рубінова книга» (Rubinrot, 2009), «Сапфірова книга» (Saphirblau, 2010) та «Смарагдова книга» (Smaragdgrün, 2011).
Трилогію складають: «Рубінова книга» (Rubinrot, 2009), «Сапфірова книга» (Saphirblau, 2010) та «Смарагдова книга» (Smaragdgrün, 2011).
10.04.202516:19
⏳Історія розповідає про Ґвендолін Шеферд, звичайну дівчину-підлітка, яка несподівано дізнається, що одна з обраних, хто здатен подорожувати в часі та виконувати різні місії. Її напарником стає Ґідеон де Віллерз. Між ними всі три книги розвиватиметься любовна лінія.
Не будемо переповідати всього сюжету, адже ви ознайомитеся з ним самостійно під час читання. Ліпше поділитися особливостями трилогії, які заохотять вас до цього:)
Видавничий дім «Школа» зазначає, що «Таймлесс» розрахований на читачів старшого шкільного віку, проте з цим важко погодитися. Адже книги порушують актуальні питання нашого суспільства, до прикладу – наскільки важливі для людини сімейні цінності і який вплив вони мають на її становлення в майбутньому, як проявляється справжня дружба та в чому секрет міцних стосунків. Приємним бонусом стають захопливі переміщення в часі, привиди, горгулья-помічник та яскраві, харизматичні персонажі👻. Взагалі історія дуже атмосферна, оскільки поєднує історичні епохи та сучасність.
Наприкінці кожної книги є список осіб, які діють за сюжетом у теперішньому та перелік персонажів з минулого. Їх там доволі багато і вони всі пов’язані між собою родинними зв’язками зі своїми таємницями, тому навряд такий «клубок» секретів буде цікаво розплутувати лише дітям або підліткам.
🎥 У 2013 році вийшла екранізація першої частини циклу – «Таймлесс. Рубінова книга». «Таймлесс 2: Сапфірова книга» через рік і прем’єра останньої частини «Таймлесс 3: Смарагдова книга» відбулася у 2016 році.
Знімальна група створила якісний кінопродукт із відмінним монтажем та чудовими акторами, проте шанувальники трилогії залишилися розчарованими.
Цю ситуацію можна описати однією фразою: «Чим менше ми очікуємо від екранізації, тим більше вона нам сподобається». Фільми не відтворюють події історії, яка описувалася в книгах, а лише частково передають загальний мотив. Якщо перший фільм ще намагався наблизитися до друкованої версії, то в наступних постає буквально інший сюжет з новими сценами та зміненими характерами головних героїв.
Читаючи книгу, ви зможете повністю зрозуміти створений письменницею фантастичний світ, а ось фільм не пояснить навіть найголовнішого, наприклад, чому мандрівники в часі можуть переміщатися лише в минуле.
🤔 Тож якщо сприймати фільми як окрему історію, а не саме екранізацію циклу, вони можуть сподобатися. А якщо навпаки, то виникає багато питань…
#Відсторінкидосцени #література #книги #екранізаціякниг
Не будемо переповідати всього сюжету, адже ви ознайомитеся з ним самостійно під час читання. Ліпше поділитися особливостями трилогії, які заохотять вас до цього:)
Видавничий дім «Школа» зазначає, що «Таймлесс» розрахований на читачів старшого шкільного віку, проте з цим важко погодитися. Адже книги порушують актуальні питання нашого суспільства, до прикладу – наскільки важливі для людини сімейні цінності і який вплив вони мають на її становлення в майбутньому, як проявляється справжня дружба та в чому секрет міцних стосунків. Приємним бонусом стають захопливі переміщення в часі, привиди, горгулья-помічник та яскраві, харизматичні персонажі👻. Взагалі історія дуже атмосферна, оскільки поєднує історичні епохи та сучасність.
Наприкінці кожної книги є список осіб, які діють за сюжетом у теперішньому та перелік персонажів з минулого. Їх там доволі багато і вони всі пов’язані між собою родинними зв’язками зі своїми таємницями, тому навряд такий «клубок» секретів буде цікаво розплутувати лише дітям або підліткам.
🎥 У 2013 році вийшла екранізація першої частини циклу – «Таймлесс. Рубінова книга». «Таймлесс 2: Сапфірова книга» через рік і прем’єра останньої частини «Таймлесс 3: Смарагдова книга» відбулася у 2016 році.
Знімальна група створила якісний кінопродукт із відмінним монтажем та чудовими акторами, проте шанувальники трилогії залишилися розчарованими.
Цю ситуацію можна описати однією фразою: «Чим менше ми очікуємо від екранізації, тим більше вона нам сподобається». Фільми не відтворюють події історії, яка описувалася в книгах, а лише частково передають загальний мотив. Якщо перший фільм ще намагався наблизитися до друкованої версії, то в наступних постає буквально інший сюжет з новими сценами та зміненими характерами головних героїв.
Читаючи книгу, ви зможете повністю зрозуміти створений письменницею фантастичний світ, а ось фільм не пояснить навіть найголовнішого, наприклад, чому мандрівники в часі можуть переміщатися лише в минуле.
🤔 Тож якщо сприймати фільми як окрему історію, а не саме екранізацію циклу, вони можуть сподобатися. А якщо навпаки, то виникає багато питань…
#Відсторінкидосцени #література #книги #екранізаціякниг


21.04.202516:17
🧚♂📚 Мотивація не завжди приходить до нас сама. Але є речі, які допомагають її віднайти, наприклад, книги. Іноді кілька влучних слів здатні повернути той запал, який ми вважали втраченим. Якщо вам зараз не вистачає натхнення – ця добірка саме для вас!
21.04.202516:18
🐆 «Життєве сафарі» Джона П. Стрелекі – книгу назвали путівником з усвідомленого життя. Історія головного героя Джека, яка розгортається в Африці, дозволяє переосмислити наші цілі та пріоритети. Книжка особливо корисна для тих, хто відчуває, що трохи заблукав у своїй «подорожі» буттям і все відбувається не так, як хотілося б насправді. Джек прагнув побачити п’ять великих тварин Африки, але здійснюючи мрію, він знаходить власну велику п’ятірку головних цілей, що повертають життю його унікальний сенс. Можливо, пошуки чогось особливого потрібно починати вже там, де ми знаходимося зараз?
☕️ «Кафе на краю світу» – не можна не згадати ще однієї роботи цього автора. Джон П. Стрелекі написав мотиваційну серію книг про загадкове кафе, де відпочивають подорожні, які збилися зі свого запланованого маршруту. Окрім страв та напоїв, головний герой бачить у меню низку питань: «Чому ти тут?», «Чи боїшся ти смерті?», «Чи задоволений ти своїм життям?». Певна річ, знайти відповіді на питання одразу неможливо. Проте коли це все ж вдається, чоловік більше ніколи не зможе бути тією версією себе, яка тільки переступила поріг цього місця. В наступних історіях циклу, головний герой повертатиметься сюди, аби пережити нову кризу. Зустрічатиме старих знайомих та невідомих йому подорожніх, аби відіграти в їхньому житті свою роль. Книги Джона П. Стрелекі перекладені понад 40 мовами та продані мільйонами примірників по всьому світу.
📖 «Філософ, якому бракувало мудрості» Лорана Гунеля – сюжет розгортається навколо молодого філософа Сандро, який переживає трагічну втрату своєї дружини. Вона загинула в лісах Амазонки і в її смерті чоловік підозрює місцеве плем’я. Воно вважається одним із найщасливіших народів на Землі і Сандро, охоплений горем і бажанням помсти, вирушає у джунглі з метою знищити його. Проте чоловік навіть не здогадувався, що ті, кого він вважав жорстокими дикунами, знали про любов та милосердя більше, ніж сам філософ. Поїздка в ліси Амазонки стала для Сандро шляхом до справжнього розуміння себе, природи щастя та прийняття втрати. Ключовий сенс історії – вся мудрість не поміщається у філософські трактати, вона в усьому, що оточує нас.
⛰«Тією горою є ви» Бріанни Вест – це посібник з подолання самосаботажу та досягнення внутрішньої гармонії. Авторка натякає, що часто єдиною перепоною та найбільшою проблемою на шляху до мети є ми самі. Наші страхи, сумніви, травми та несвідомі переконання. Книга допомагає ідентифікувати ці обмеження та трансформувати їх у джерело сили. Минуле повинно бути точкою підйому, а не тягарем, а лякаючі зміни – це лише необхідний етап на шляху до самореалізації. Такі меседжі варті того, аби звернути на них свою увагу.
📸 Фото – з відкритих джерел;
Колаж – «Ера літераторів».
#Вартіуваги #література #книги
☕️ «Кафе на краю світу» – не можна не згадати ще однієї роботи цього автора. Джон П. Стрелекі написав мотиваційну серію книг про загадкове кафе, де відпочивають подорожні, які збилися зі свого запланованого маршруту. Окрім страв та напоїв, головний герой бачить у меню низку питань: «Чому ти тут?», «Чи боїшся ти смерті?», «Чи задоволений ти своїм життям?». Певна річ, знайти відповіді на питання одразу неможливо. Проте коли це все ж вдається, чоловік більше ніколи не зможе бути тією версією себе, яка тільки переступила поріг цього місця. В наступних історіях циклу, головний герой повертатиметься сюди, аби пережити нову кризу. Зустрічатиме старих знайомих та невідомих йому подорожніх, аби відіграти в їхньому житті свою роль. Книги Джона П. Стрелекі перекладені понад 40 мовами та продані мільйонами примірників по всьому світу.
📖 «Філософ, якому бракувало мудрості» Лорана Гунеля – сюжет розгортається навколо молодого філософа Сандро, який переживає трагічну втрату своєї дружини. Вона загинула в лісах Амазонки і в її смерті чоловік підозрює місцеве плем’я. Воно вважається одним із найщасливіших народів на Землі і Сандро, охоплений горем і бажанням помсти, вирушає у джунглі з метою знищити його. Проте чоловік навіть не здогадувався, що ті, кого він вважав жорстокими дикунами, знали про любов та милосердя більше, ніж сам філософ. Поїздка в ліси Амазонки стала для Сандро шляхом до справжнього розуміння себе, природи щастя та прийняття втрати. Ключовий сенс історії – вся мудрість не поміщається у філософські трактати, вона в усьому, що оточує нас.
⛰«Тією горою є ви» Бріанни Вест – це посібник з подолання самосаботажу та досягнення внутрішньої гармонії. Авторка натякає, що часто єдиною перепоною та найбільшою проблемою на шляху до мети є ми самі. Наші страхи, сумніви, травми та несвідомі переконання. Книга допомагає ідентифікувати ці обмеження та трансформувати їх у джерело сили. Минуле повинно бути точкою підйому, а не тягарем, а лякаючі зміни – це лише необхідний етап на шляху до самореалізації. Такі меседжі варті того, аби звернути на них свою увагу.
📸 Фото – з відкритих джерел;
Колаж – «Ера літераторів».
#Вартіуваги #література #книги
04.04.202512:22
🪶 Раді представити вам нового молодого й вельми талановитого автора!
✨Даниїл Ростиславович Наконечний – студент журналістики ФПКП КАІ✨
- Як і чому почав писати?
- Перші спроби мав ще, напевно, у класі третьому. Бувши малим, марив мистецьким життям та навіть вигадував собі різні дурні прізвиська. Згодом вже ближче до 11 класу це почало по-справжньому подобатись – себто більш свідомо то стало.
Наразі Даниїл пише переважно вірші. Хоче опанувати цей спосіб вираження думок та виточити у ньому власну майстерність. В майбутньому планує писати прозу і вже навіть має певні розробки у співавторстві зі своїм другом.
- А про що твоя поезія?
- Останнім часом мене переймає питання смерті, людського насилля і розвитку. Хочу закласти у свою творчість певні власні світоглядні основи та навчити людство чомусь новому (наскільки це є можливим).
- Чи є автор-натхнення для тебе?
- Для мене такою особою стала Марія Іванівна Воробей. Дякуючи цій людині, я буквально за місяць почав писати вірші на декілька голів вище ніж раніше. Поезія для мене стала більш сенсовним явищем, яке не лише розслабляє, але й вдихає віру. Також наразі черпаю сили з Франца Кафки, Стуса, Симоненка та інших.
- Поширюєш десь свою творчість?
- На цей момент ні. Незабаром має вийти у світ один мій неримований вірш, а поки мої сторінки у мережі всіюють ранішні спроби. Доки не буду впевнений у тому, що написав, далі своїх чернеток не кину (почасти це спричинено побоюваннями крадіжки чи запозичення моїх ідей).
Даниїл налаштований все більше вдосконалювати свою поезію. Бажає друкуватися та пропагувати здорові цінності завдяки творчості. Як зазначає автор: «Плани у мене грандіозні і певен, що від них гудітиме уся Земля!»
- Але взагалі коли я писав свої вірші за часів школи, то ніколи не соромився поширювати їх в мережі незалежно від того, про що писав та як. А робив це частенько та до того ж з грубою лайкою. Так склалося, що авдиторію завжди мав вдячну і дуже дратувався, коли хтось із моїх друзів або знайомих подібне називали репом. Я ВКЛАДАВ У ЦЕ ДУШУ!! Який же РЕП!? Тільки з часом збагнув, що воно дійсно дуже схоже на якусь вуличну репчину, а сам реп є досить глибоким, якщо виконавці у це вкладаються. Всі ми вчимось зрештою. До того ж я так і не видалив ці шедеври, аби завжди мати можливість пореготати з себе.
- Даниїле, яка для тебе сучасна українська література?
- Сучасна українська література – це розквіт та величезні перспективи! Нові форми, бачення, слова, взаємини між героями та події. Зрештою, у нас є нова еліта, твори якої однозначно увійдуть до підручників та нічим не гірші за світових класиків. Проте усе це туго зв'язано зі станом нашої держави. Якщо втратимо її, то на українській літературі у таких розмірах як зараз, можна поставити жирного хреста і це так само стосується інших галузей. У зв'язку з цим треба підтримувати військо, аби подібному запобігти 🇺🇦
#Словомолодих #українськапоезія #новіавтори #література
✨Даниїл Ростиславович Наконечний – студент журналістики ФПКП КАІ✨
- Як і чому почав писати?
- Перші спроби мав ще, напевно, у класі третьому. Бувши малим, марив мистецьким життям та навіть вигадував собі різні дурні прізвиська. Згодом вже ближче до 11 класу це почало по-справжньому подобатись – себто більш свідомо то стало.
Наразі Даниїл пише переважно вірші. Хоче опанувати цей спосіб вираження думок та виточити у ньому власну майстерність. В майбутньому планує писати прозу і вже навіть має певні розробки у співавторстві зі своїм другом.
- А про що твоя поезія?
- Останнім часом мене переймає питання смерті, людського насилля і розвитку. Хочу закласти у свою творчість певні власні світоглядні основи та навчити людство чомусь новому (наскільки це є можливим).
- Чи є автор-натхнення для тебе?
- Для мене такою особою стала Марія Іванівна Воробей. Дякуючи цій людині, я буквально за місяць почав писати вірші на декілька голів вище ніж раніше. Поезія для мене стала більш сенсовним явищем, яке не лише розслабляє, але й вдихає віру. Також наразі черпаю сили з Франца Кафки, Стуса, Симоненка та інших.
- Поширюєш десь свою творчість?
- На цей момент ні. Незабаром має вийти у світ один мій неримований вірш, а поки мої сторінки у мережі всіюють ранішні спроби. Доки не буду впевнений у тому, що написав, далі своїх чернеток не кину (почасти це спричинено побоюваннями крадіжки чи запозичення моїх ідей).
Даниїл налаштований все більше вдосконалювати свою поезію. Бажає друкуватися та пропагувати здорові цінності завдяки творчості. Як зазначає автор: «Плани у мене грандіозні і певен, що від них гудітиме уся Земля!»
- Але взагалі коли я писав свої вірші за часів школи, то ніколи не соромився поширювати їх в мережі незалежно від того, про що писав та як. А робив це частенько та до того ж з грубою лайкою. Так склалося, що авдиторію завжди мав вдячну і дуже дратувався, коли хтось із моїх друзів або знайомих подібне називали репом. Я ВКЛАДАВ У ЦЕ ДУШУ!! Який же РЕП!? Тільки з часом збагнув, що воно дійсно дуже схоже на якусь вуличну репчину, а сам реп є досить глибоким, якщо виконавці у це вкладаються. Всі ми вчимось зрештою. До того ж я так і не видалив ці шедеври, аби завжди мати можливість пореготати з себе.
- Даниїле, яка для тебе сучасна українська література?
- Сучасна українська література – це розквіт та величезні перспективи! Нові форми, бачення, слова, взаємини між героями та події. Зрештою, у нас є нова еліта, твори якої однозначно увійдуть до підручників та нічим не гірші за світових класиків. Проте усе це туго зв'язано зі станом нашої держави. Якщо втратимо її, то на українській літературі у таких розмірах як зараз, можна поставити жирного хреста і це так само стосується інших галузей. У зв'язку з цим треба підтримувати військо, аби подібному запобігти 🇺🇦
#Словомолодих #українськапоезія #новіавтори #література


25.03.202516:18
«Ми, письменники, відповідаємо за те, про що пишемо» 💫
Олена Рижко – письменниця, експертка підліткового читання, докторка наук із соціальних комунікацій.
Про початок творчого шляху та незабутні історії, пов'язані з власними книгами, розмовляємо тут: https://telegra.ph/Mi-pismenniki-v%D1%96dpov%D1%96dayemo-za-te-pro-shcho-pishemo-03-25
#Інтервюзмитцями #література #книги #українськіавтори
Олена Рижко – письменниця, експертка підліткового читання, докторка наук із соціальних комунікацій.
Про початок творчого шляху та незабутні історії, пов'язані з власними книгами, розмовляємо тут: https://telegra.ph/Mi-pismenniki-v%D1%96dpov%D1%96dayemo-za-te-pro-shcho-pishemo-03-25
#Інтервюзмитцями #література #книги #українськіавтори


04.04.202512:23
📸 - danyjil_nakonechnyj
ВоронА душа
І розірве гнів хижацькі жилочки
Він уп'явся в її шию міцно-міцно
Ворон знав що зречення душі
Це єдиний спосіб досягнути істини
І байдужі стогони, кричання
Дзьоб загрався у кривавому танку
ВоронА душа огорнена печаллю
Урочистих ноток і жаху
Він вважав, що ланцюги розірве
Що уп'ється правдою життя
А натомість увесь світ сміється
Плаче лиш голубкове дитя
Даниїл Наконечний
ВоронА душа
І розірве гнів хижацькі жилочки
Він уп'явся в її шию міцно-міцно
Ворон знав що зречення душі
Це єдиний спосіб досягнути істини
І байдужі стогони, кричання
Дзьоб загрався у кривавому танку
ВоронА душа огорнена печаллю
Урочистих ноток і жаху
Він вважав, що ланцюги розірве
Що уп'ється правдою життя
А натомість увесь світ сміється
Плаче лиш голубкове дитя
Даниїл Наконечний


31.03.202518:37
Хто сказав, що рай на небесах,
Що зірки вночі, а квіти ростуть тільки навесні?
Я часом і вдень в очах твоїх
Бачу нескінченний космос.
Хто сказав, що я нещасний, а земля похмура,
Якщо я можу запросто відчути аромат ромашок
Навіть пізнього-пізнього грудня?
Тебе не дуже люблять ювеліри,
Бо ще прекраснішою ти бути не можеш.
І навіть коли захід і ми удвох,
У морськім відображенні я бачу два сонця
Поруч із собою.
Так хто сказав, що рай на небесах,
Зірки тільки вночі, а квіти ростуть навесні?
Артем Довгополий
Що зірки вночі, а квіти ростуть тільки навесні?
Я часом і вдень в очах твоїх
Бачу нескінченний космос.
Хто сказав, що я нещасний, а земля похмура,
Якщо я можу запросто відчути аромат ромашок
Навіть пізнього-пізнього грудня?
Тебе не дуже люблять ювеліри,
Бо ще прекраснішою ти бути не можеш.
І навіть коли захід і ми удвох,
У морськім відображенні я бачу два сонця
Поруч із собою.
Так хто сказав, що рай на небесах,
Зірки тільки вночі, а квіти ростуть навесні?
Артем Довгополий
31.03.202518:36
Артем Довгополий 🕊
Український поет народився 22 березня 1994 року в місті Конотоп на Сумщині. Фах залізничника здобув у Конотопському інституті Сумського державного університету, а згодом закінчив Український державний університет залізничного транспорту в Харкові.
Попри таку серйозну професію, був творчою особистістю. Навчаючись, вже почав писати свої перші вірші та брав участь у літературних конкурсах. Став одним із переможців обласного конкурсу молодих літераторів у 2015 році. Мав також талант до музики – любив грати на гітарі, яку міг власноруч розібрати і зібрати до ладу назад.
Поезія Артема опублікована в збірках «Конотоп молодий» (2009), «Джерел натхненна сила» (2013), «Орфей-2015».
Після завершення навчання, чоловік почав працювати у Державній прикордонній службі України.
13 лютого 2022 року, за 11 днів до початку повномасштабного вторгнення росії, в Артема закінчився контракт. Та вже на початку березня він повернувся до армії добровольцем, а його батько поповнив лави ТрО в рідному місті.
У червні вирушив на Схід України у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. За спогадами побратимів, Артем Довгополий завжди гідно та мужньо виконував кожне бойове завдання, був надійним другом та щирим співрозмовником. Отримав звання старшого сержанта.
Того ж літа, 4 серпня 2022 року, поет загинув у боях за Бахмут на Донеччині. Артему було 28 років. Усе життя він мріяв видати власну поетичну збірку, але, на жаль, вона вийшла посмертно у січні цього року. Книжка «Я став би корінням» з’явилася завдяки сприянню друзів чоловіка та першого українського поетичного видавництва POE:TRY project. На її сторінках назавжди збереглися не лише вірші Артема, але й спогади про нього від друзів, знайомих, колег, есе та літературно-критичні статті.
– Артем Занора, упорядник збірки та друг загиблого поета.
#Памятати #українськапоезія #воїниЗСУ #поезіявійськових
Український поет народився 22 березня 1994 року в місті Конотоп на Сумщині. Фах залізничника здобув у Конотопському інституті Сумського державного університету, а згодом закінчив Український державний університет залізничного транспорту в Харкові.
Попри таку серйозну професію, був творчою особистістю. Навчаючись, вже почав писати свої перші вірші та брав участь у літературних конкурсах. Став одним із переможців обласного конкурсу молодих літераторів у 2015 році. Мав також талант до музики – любив грати на гітарі, яку міг власноруч розібрати і зібрати до ладу назад.
Поезія Артема опублікована в збірках «Конотоп молодий» (2009), «Джерел натхненна сила» (2013), «Орфей-2015».
Після завершення навчання, чоловік почав працювати у Державній прикордонній службі України.
13 лютого 2022 року, за 11 днів до початку повномасштабного вторгнення росії, в Артема закінчився контракт. Та вже на початку березня він повернувся до армії добровольцем, а його батько поповнив лави ТрО в рідному місті.
У червні вирушив на Схід України у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. За спогадами побратимів, Артем Довгополий завжди гідно та мужньо виконував кожне бойове завдання, був надійним другом та щирим співрозмовником. Отримав звання старшого сержанта.
Того ж літа, 4 серпня 2022 року, поет загинув у боях за Бахмут на Донеччині. Артему було 28 років. Усе життя він мріяв видати власну поетичну збірку, але, на жаль, вона вийшла посмертно у січні цього року. Книжка «Я став би корінням» з’явилася завдяки сприянню друзів чоловіка та першого українського поетичного видавництва POE:TRY project. На її сторінках назавжди збереглися не лише вірші Артема, але й спогади про нього від друзів, знайомих, колег, есе та літературно-критичні статті.
«Він точно знав, що загине на цій війні, неодноразово говорив про це, але не відступив від своїх цінностей і віддав найдорожче, залишивши лише цю добірочку віршів»
– Артем Занора, упорядник збірки та друг загиблого поета.
#Памятати #українськапоезія #воїниЗСУ #поезіявійськових


13.04.202517:20
📸 – особистий архів автора
Sweet Illness of Mine
In solitary confinement,
Echoes argue with silence,
Over existence that sentience precedes
And regardless of meaning persists.
Without rhyme or reason,
devoid of significance,
Akin to a manic episode
amidst depressive season.
Symptom of a disease
Transmitted by own kind,
Blurring the eternal shine
Of a spotless mind.
Shall I reject the feeling,
Consider it as merely a symptom
Of advanced nervous system
In search futile for a meaning.
Memory is a
grotesque exhibit
In the museum
of past affection.
Sweet Illness of Mine
In solitary confinement,
Echoes argue with silence,
Over existence that sentience precedes
And regardless of meaning persists.
Without rhyme or reason,
devoid of significance,
Akin to a manic episode
amidst depressive season.
Symptom of a disease
Transmitted by own kind,
Blurring the eternal shine
Of a spotless mind.
Shall I reject the feeling,
Consider it as merely a symptom
Of advanced nervous system
In search futile for a meaning.
Memory is a
grotesque exhibit
In the museum
of past affection.
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.