От скажіть будь ласка, хіба ходити на побачення — тяжко?)
Я запросила хлопця на побачення а він мені "у тебе є подруга?" Кажу "ну, так" а він мені "от і йди з нею".
І знаєте, це взагалі не проблема піти з подругою [на побачення], але вся біда в тому, що у мене зламалося авто, і мені довелося йти до автомеханіка, /бо якщо б я пішла на побачення з тим хлопцем, ми б просто поїхали на його авто/ , а ці автомеханіки такі зверхні, вони завжди змушують тебе почуватися винним — "ой, у вас тут такий жах, так все запущено, масло змішалося з водою, все потекло, залилося, жах, жах...ви не впоралися, ви не можете дати раду своєму авто...Та я міг би все виправити, скажімо, за 2000$" 😱
Ви уявляєте собі, щоб вчитель молодших класів так викладав малювання? От приходить п'ятирічна дитина з малюнком, а він їй "ой, ти знаєш, це жах, тут у тебе зелений змішався з червоним, ти вийшов за контур, пропорції неправильні і взагалі перспектива дезорганізована, ти в дупі, знаєш...але я б міг виправити все , скажімо за 2000$" 🙃😀
...подумала тут, що я б могла бути чудовим автомеханіком, бо кажу приблизно те саме про ваші вірші, юноу)
і я б цілком могла все виправити....😀😀😀
Але подруга мені сказала "я не можу увесь час тебе виручати, знайди собі хлопця" 😶🌫️
Коротш,
І remember when, I remember, І remember when I lost my mind...)))
#думкибезгумки
