"Апельсини в калюжі", Людмила Баран
Назва інтригує. Обкладинка — 100% ромкомівський вайб. Авторка — фіналістка віватівського конкурсу Feel-Good Fiction. У мене не було шансів встояти.
Історія розповідає про інфлюєнсерку, яка їде зніматися в рекламі апельсинового соку. У неї ідеальна зовнішність, багацько підписників в інсті, красунчик-хлопець та екзистенційна криза. Ну, може, до кризи й далеко, але останнім часом Настю нічого не радує — ні лайки, ні зйомки, ні сонячна Іспанія. Усе частіше її думки повертаються до фарб та паперу, адже колись дівчина мріяла стати художницею.
Короче, зав'язку сюжету ви зрозуміли. "Ідеальне" життя VS потаємна мрія. "Ідеальний" хлопець VS серце, якому не накажеш. А ще мальовнича тепла Іспанія та трохи похмурий Львів…
Що мені сподобалось:
Читалось дуже легко. Проковтнула книгу за два дні, хоча можна було б і за один. Події розвивались досить динамічно, кілька сюжетних поворотів мене здивували. Хороші не навантажені описи, є трохи гумору та драматичних моментів.
Що мені не сподобалось:
Не вистачило, як на мене, глибини персонажам. Хотілося зануритися в них більше та покопатися в їхньому минулому, щоб зрозуміти причину їхніх вчинків. Історія досить передбачувана — це не прям мінус, просто мені хотілося трошки більше драми.
"Апельсини в калюжі" насправді важко назвати ромкомом. Романтики було малувато, комедії — теж.
Але це мила легка історія, яка викликає усмішку та дарує гарний посмак. Якщо хочете відволіктися і розслабитися — "апельсини" у цьому допоможуть🍊
#про_читане
