Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Лёха в Short’ах Long’ует

Карап чыгуу

AUPinfo

Медіаграмотність. Журналістика. Освіта.
Цей канал створено Академією української преси для тих, хто цікавиться медіаграмотністю, журналістикою, розвитком медіа, вивчає, викладає та хоче бути сучасним у світі інформації. Наш сайт: https://www.aup.com.ua

TGlist рейтинг

ТипАчык

Текшерүү

Текшерилбеген

Ишенимдүүлүк

Ишенимсиз

Орду

ТилиБашка

Канал түзүлгөн датаFeb 09, 2025

TGlistке кошулган дата

Nov 08, 2024

Мен каналдын ээсимин

Өзгөрүүлөр тарыхы

Тиркелген топ

AUPinfo Chat

Telegram каналы AUPinfo статистикасы

Толугураак

Катталгандар

1 000

24 саат

4-0.4%Жума

13-1.3%Ай

13-1.3%

Цитация индекси

0

Эскерүүлөр0Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр0

1 посттун орточо көрүүлөрү

0

12 саат3090%24 саат00%48 саат00%

Катышуу (ER)

0%

Кайра посттошту0Комментарийлер0Реакциялар0

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

0%

24 саат0%Жума0%Ай0%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

0

1 саат00%1 – 4 саат00%4 - 24 саат00%

Толугураак

Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.

Акыркы 24 саатта бардык посттор

2

Динамика

"AUPinfo" тобундагы акыркы жазуулар

Бардык посттор

12.02.202512:46

🪙Порівняння економічної ефективності виготовлення вхідних дверей до укриття із заліза, нержавіючої сталі, оцинкованої сталі☝️

😎 Вправа "Порівняння економічної ефективності виготовлення вхідних дверей до укриття із заліза, нержавіючої сталі, оцинкованої сталі" для використання на уроках географії, фізики, фінансової грамотності, хімії у 9 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".

💪 Автор: Скоробогатов Андрій, завідувач навчально-методичної лабораторії інформаційно-технічного забезпечення комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради.

🟢 Мета вправи/заняття:
🔹Навчальна: формувати вміння розкривати зміст та давати оцінку економічній ефективності; навчитися застосовувати отриманні знання на уроках геометрії на практиці (креслення); повторити теми з фізики 7 кл.: густина матеріалів; навчити розуміти особливості та фактори ціноутворення вартості заліза та оцинкованої, нержавіючої сталі; проаналізувати виробничі процеси та порівняйте довговічність, потреби в обслуговуванні та загальну економічну ефективність отриманого виробу.

🔹Виховна: виховувати вміння зіставляти особисті потреби з економічними можливостями їх задоволення, бережливе ставлення до власності; сприяти екологічній обізнаності здобувачів освіти, заохочувати до критичного мислення та етичного прийняття рішень у інженерній практиці. Виховувати почуття відповідальності за правильність прийнятих рішень.

🔹Розвивальна: розвивати вміння порівнювати економічні системи, визначати економічну ефективність, аналізувати, робити висновки з теми; розвивайте критичне мислення, оцінюючи різні фактори, що впливають на економіку. Удосконалювати дослідницькі навички, збираючи дані про властивості матеріалів і розвивати навички співпраці за допомогою групових обговорень і виконання практичного завдання.

➡️Продовження - за посиланням.

12.02.202507:38

Потік медіаграмотності (STREAM Medialiteracy) 😎

🥸 Вправа "Потік медіаграмотності" є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".

☝️ Авторка: Пилипчук Світлана, фасилітаторка, методистка UNESCO.

✌️ Короткий опис вправи, анотація: Вправа є супровідною до виконання ST(R)E(A)M-проєкту. Учні/ці виконують проєкт згідно вимог: S – наука - застосування наукових знань з хімії, фізики, географі, біології тощо.T – технології - використання технологій для реалізації проєкту. R – читання – критичне осмислення інформації та когнітивні операції з нею. E – інженерія – виготовлення продукту, що реалізовує/відображає мету проєкту. A – мистецтво – використання елементів мистецтва при виконанні проєкту. M – математика – виконання математичних розрахунків для створення продукту.

🙂 Крім того кожен STREAM- проєкт має передбачати групову роботу, де б тренувалися навички роботи в команді; індивідуальну роботу, де б тренувалися навички саморефрексії, самоорганізації, контролю тощо. Також під час роботи над проєктом учасники та учасниці мають тренувати емоційний інтелект, емпатію, вміння працювати з інформацією, вміння створювати продукт, тайм-менеджмент, комунікативні навички. Важливо, щоб інженерний продукт можна було легко створити із підручних матеріалів, а мета його створення вирішувала актуальне проблемне питання. Один з ключових моментів проєкт має реалізовуватись на перетині кількох дисциплін та використовувати знання та можливості різних галузь у колаборації та синергії.

➡️Продовження за посиланням.

11.02.202517:09

Валерій Іванов, АУП: «Наше завдання — мобілізувати освітян на протидію ворожим інформаційним впливам» 💪🤖

🗣 Президент Академії української преси — про форум «Розвиток медіаосвіти в Україні: регіональний вимір», співпрацю з МОН і труднощі у прифронтових регіонах.
29 січня Академія української преси разом із Міністерством освіти й науки України провели міжрегіональний форум «Розвиток медіаосвіти в Україні: регіональний вимір». Онлайн-захід відвідали 850 освітян, бібліотекарів та управлінців із Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей.

Детектор медіа розпитав президента АУП Валерія Іванова про результати форуму, рівень медіаосвіти в регіонах України та перспективи її подальшого розвитку, зокрема після припинення американської підтримки багатьох проєктів із медіаграмотності.

— Пане Валерію, Академія української преси вже не вперше проводить такий форум у співпраці з МОН. Як удалося залучити таку кількість освітян, тим більше на онлайн-захід?

— Так, це вже наш п’ятий форум. Ми працюємо з 2010 року і були першими в Україні серед громадських організацій, хто почав займатися медіаграмотністю. До речі, у співпраці й із «Детектором медіа». Також саме з 2010 року працюємо з МОН.

☝️ Ми вирішили, що в таких важких умовах, коли війна вже стала такою даністю, люди могли призвичитися і менше звертати увагу на пропаганду та спотворення інформації ворогами. І щоб цього не відбулося, ми вирішили мобілізувати свій актив: учителів та активістів із регіонів. Спочатку ми збиралися офлайн, потім через ситуацію змушені були перейти на онлайн-режим. Останній наш форум присвячений сходу, але ми будемо збирати й північ України. Наше завдання — мобілізувати освітян на протидію ворожій брехні, пропаганді й маніпуляціям, щоб вони так само налаштовували своїх учнів і їхніх батьків.

— Ви наразі фокусуєтеся на тих регіонах, які страждають найбільше не тільки від інформаційних, а й від ракетних атак?

— У нас був і південь, ми збирали освітян з Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Я б не сказав, що тільки в таких областях, ми працюємо всюди, бо в нас немає зараз такого міста, яке було б убезпечене від російських атак. І так само немає міста, яке було б убезпечене від російської пропаганди.

😎 Цього разу форум зібрав 850 учасників. Так, це гарна кількість, але ми звикли до таких показників. Якщо ми проводимо якісь онлайн-заходи, то вони зазвичай набирають по кілька тисяч переглядів. Так що освітян в Україні ще багато. Вони звикли до нас, ми звикли до них, так що ми збираємо великі аудиторії.

💁‍♂️Продовження за посиланням.

11.02.202508:02

🌍🔒 День безпечного Інтернету 2025: твоя безпека – твоя відповідальність! 🔐📱

Щороку, у другий вівторок лютого, світ відзначає День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) – міжнародну ініціативу, започатковану у 2004 році Європейською комісією. Сьогодні цей день об’єднує понад 170 країн, нагадуючи про важливість відповідального та безпечного використання цифрових технологій.

Академія української преси закликає: інтернет – це простір можливостей, але й зона відповідальності.

Дотримуйся правил цифрової безпеки, щоб уникнути загроз!

📌 Що варто пам’ятати в 2025 році?
🔹 Фактчек – must have: фейки та маніпуляції стають складнішими, перевіряй інформацію!
🔹 Захисти свої дані: складні паролі, двофакторна автентифікація, обережність у соцмережах.
🔹 Критично стався до контенту: штучний інтелект генерує текст, зображення та відео – не все, що бачиш, є правдою.
🔹 Дотримуйся цифрової етики: поважай інших користувачів та не підтримуй кібербулінг.

Долучайтеся до ініціатив Академії української преси і разом ми можемо зробити Інтернет безпечнішим! 💙💛

Кайра бөлүшүлгөн:

SPILKA News

03.02.202516:19

НСЖУ та Офіс Генпрокурора відновлюють системну співпрацю у захисті прав журналістів. На зустрічі керівництва Спілки журналістів із представниками Офісу Генпрокурора узгоджено три ключові напрями взаємодії: розробка стандартів розслідування злочинів проти медійників, робота над конкретними провадженнями та посилення комунікації.

"Ми вже задокументували низку кейсів щодо порушення прав журналістів і провели минулого року 20 глибинних інтерв'ю про воєнні злочини рф проти медійників", - зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Особливу увагу приділять справам іноземних журналістів, які постраждали в Україні, але не звернулися до правоохоронців, а також ситуації з українськими медійниками в російському полоні.

Зустріч експертів НСЖУ та представників Офісу Генпрокурора пройшла в ОГПУ під головуванням начальника Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексія Бонюка.

🇺🇦 SPILKA News /Підписатися

03.02.202511:25

Пропаганда живе і часто перемагає, оскільки вона потрібна державі 😎

Держава може контролювати видимі інформаційні потоки, зате «невидимі», де задіяний мінімум людей, як у випадку передачі політичного анекдоту чи бардівської пісні, розквітають.

🤓Реально пропаганда потрібна всім державам, навіть найдемократичнішим, оскільки будь-які правителі потребують єдиної моделі дійсності в головах населення, бо це полегшує управління масовою свідомістю. Факти завжди однакові, але їм можна дати різну інтерпретацію. Керувати тими, хто думає однаково, легше, ніж тими, хто думає по-різному. Принаймні, точно дешевше...

☝️Питання тільки в методах боротьби з тими, у кому держава бачить своїх ворогів. Росія, наприклад, майже автоматично повторила досвід боротьби з «ворогами народу» 37 року, перейменувавши їх у наш час на «іноагентів». Тепер їм не можна викладати, їхні книжки не можуть продаватися, відповідно, друкуватися, оскільки видавці не друкуватимуть те, що не можна продати. І з останнього — тим, хто виїхав, не дають користуватися грошима, заробленими в Росії, вони можуть лише лежати на спеціальному рахунку. Тож квартиру, залишену в Москві, теж здавати й жити цим коштом не можна.

📖Продовження за посиланням.

03.02.202509:40

ПРЕСВЕСНА - 2025: міжнародна відкрита освітня медіаплатформа в дії 🌈

Стартує новий сезон медіазустрічей із членами журі та медіапрофі в 11-ти номінаціях фестивалю-конкурсу "ПресВесна на Дніпрових схилах" 2025.

😉 6.02.2025 о 16.00 запрошуємо на онлайн-зустріч у номінації для дорослих (педагогів) - «Медіановаторство».

Хедлайнерка зустрічі - Оксана Волошенюк, ст. викладачка Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ ім. І.К. Карпенко-Карого, експертка АУП з медіаосвіти, голова Спілки кінокритиків України, авторка посібників із медіаосвіти, розкаже, як через сучасне українське документальне кіно формувати у сучасних дітей соціальну емпатію - вміти співчувати й бажання допомогти.

Наповніть свої педагогічні кейси цікавою інформацією для занять із учнівством.

31.01.202513:08

🇪🇪🇺🇦Онлайн-міст з Естонією. Марія Мурумаа-Менгель!

😎 "Медіаграмотність — основа не тільки інформаційної, але й психологічної стійкості", — наголошує наша гостя — асоційований професор кафедри медіа-досліджень в Інституті соціальних досліджень Тартуського університету Марія Мурумаа-Менгель.

🙌 Зустріч пройшла у рамках проєкту онлайн-мостів Академії української преси під назвою «Чужому навчаємось і свого не цураємось».
Тема розмови — «Підвищення медіа- та інформаційної грамотності населення: Приклади Естонії».

🤩 Модерувала захід — Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

😍 У форматі живого діалогу експертки дискутували про те, що Україна та Естонія не мають дозволити собі такої розкоші, як бути безтурбутними у світі інформаційних викликів, бо маємо одне сумне загальне — нашого “сусіда”.

☝️ Говорили також про те, що бути медіаграмотними — це не означає тільки знатися на механізмах функціонування медіа. Медіаграмотна людина — це людина, яка розуміє, як працює інформація, як вона впливає на людину, що робить з його мозком, його емоціями.

😎 "Так, — стверджує Марія, — ми живемо не ЗІ світом медіа… Ми живемо У світі медіа. Це означає, що кожен з нас має працювати над своєю власною медіакультурою та медіаобізнаністю".

▶️Повну запис діалогу можна побачити за лінком.

31.01.202508:37

#️⃣8️⃣ Чому віртуальна людина може вбити людину, але не тварину?#АУПблог

🤖💭 Чи може штучний інтелект «переписати» історію?
🚫 Чому він відмовляється говорити про одні теми, але легко відповідає на інші?
⚖️ Як цензура та упередження вбудовуються в алгоритми, які ми використовуємо щодня?

Великі мовні моделі змінюють світ, але разом із цим ми стикаємося з новими викликами: від прихованої цензури до можливого контролю над знаннями. Чи готові ми довірити AI формування нашої реальності?

📢 Дізнайся більше про парадокси цензури та прозорості в новій публікації Академії української преси!