AUPinfo
12.02.202512:46
🪙Порівняння економічної ефективності виготовлення вхідних дверей до укриття із заліза, нержавіючої сталі, оцинкованої сталі☝️
😎 Вправа "Порівняння економічної ефективності виготовлення вхідних дверей до укриття із заліза, нержавіючої сталі, оцинкованої сталі" для використання на уроках географії, фізики, фінансової грамотності, хімії у 9 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".
💪 Автор: Скоробогатов Андрій, завідувач навчально-методичної лабораторії інформаційно-технічного забезпечення комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради.
🟢 Мета вправи/заняття:
🔹Навчальна: формувати вміння розкривати зміст та давати оцінку економічній ефективності; навчитися застосовувати отриманні знання на уроках геометрії на практиці (креслення); повторити теми з фізики 7 кл.: густина матеріалів; навчити розуміти особливості та фактори ціноутворення вартості заліза та оцинкованої, нержавіючої сталі; проаналізувати виробничі процеси та порівняйте довговічність, потреби в обслуговуванні та загальну економічну ефективність отриманого виробу.
🔹Виховна: виховувати вміння зіставляти особисті потреби з економічними можливостями їх задоволення, бережливе ставлення до власності; сприяти екологічній обізнаності здобувачів освіти, заохочувати до критичного мислення та етичного прийняття рішень у інженерній практиці. Виховувати почуття відповідальності за правильність прийнятих рішень.
🔹Розвивальна: розвивати вміння порівнювати економічні системи, визначати економічну ефективність, аналізувати, робити висновки з теми; розвивайте критичне мислення, оцінюючи різні фактори, що впливають на економіку. Удосконалювати дослідницькі навички, збираючи дані про властивості матеріалів і розвивати навички співпраці за допомогою групових обговорень і виконання практичного завдання.
➡️Продовження - за посиланням.
😎 Вправа "Порівняння економічної ефективності виготовлення вхідних дверей до укриття із заліза, нержавіючої сталі, оцинкованої сталі" для використання на уроках географії, фізики, фінансової грамотності, хімії у 9 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".
💪 Автор: Скоробогатов Андрій, завідувач навчально-методичної лабораторії інформаційно-технічного забезпечення комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради.
🟢 Мета вправи/заняття:
🔹Навчальна: формувати вміння розкривати зміст та давати оцінку економічній ефективності; навчитися застосовувати отриманні знання на уроках геометрії на практиці (креслення); повторити теми з фізики 7 кл.: густина матеріалів; навчити розуміти особливості та фактори ціноутворення вартості заліза та оцинкованої, нержавіючої сталі; проаналізувати виробничі процеси та порівняйте довговічність, потреби в обслуговуванні та загальну економічну ефективність отриманого виробу.
🔹Виховна: виховувати вміння зіставляти особисті потреби з економічними можливостями їх задоволення, бережливе ставлення до власності; сприяти екологічній обізнаності здобувачів освіти, заохочувати до критичного мислення та етичного прийняття рішень у інженерній практиці. Виховувати почуття відповідальності за правильність прийнятих рішень.
🔹Розвивальна: розвивати вміння порівнювати економічні системи, визначати економічну ефективність, аналізувати, робити висновки з теми; розвивайте критичне мислення, оцінюючи різні фактори, що впливають на економіку. Удосконалювати дослідницькі навички, збираючи дані про властивості матеріалів і розвивати навички співпраці за допомогою групових обговорень і виконання практичного завдання.
➡️Продовження - за посиланням.
Кайра бөлүшүлгөн:
SPILKA News
03.02.202516:19
НСЖУ та Офіс Генпрокурора відновлюють системну співпрацю у захисті прав журналістів. На зустрічі керівництва Спілки журналістів із представниками Офісу Генпрокурора узгоджено три ключові напрями взаємодії: розробка стандартів розслідування злочинів проти медійників, робота над конкретними провадженнями та посилення комунікації.
"Ми вже задокументували низку кейсів щодо порушення прав журналістів і провели минулого року 20 глибинних інтерв'ю про воєнні злочини рф проти медійників", - зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Особливу увагу приділять справам іноземних журналістів, які постраждали в Україні, але не звернулися до правоохоронців, а також ситуації з українськими медійниками в російському полоні.
Зустріч експертів НСЖУ та представників Офісу Генпрокурора пройшла в ОГПУ під головуванням начальника Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексія Бонюка.
🇺🇦 SPILKA News /Підписатися
"Ми вже задокументували низку кейсів щодо порушення прав журналістів і провели минулого року 20 глибинних інтерв'ю про воєнні злочини рф проти медійників", - зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Особливу увагу приділять справам іноземних журналістів, які постраждали в Україні, але не звернулися до правоохоронців, а також ситуації з українськими медійниками в російському полоні.
Зустріч експертів НСЖУ та представників Офісу Генпрокурора пройшла в ОГПУ під головуванням начальника Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексія Бонюка.
🇺🇦 SPILKA News /Підписатися
31.01.202508:37
#️⃣8️⃣ Чому віртуальна людина може вбити людину, але не тварину?#АУПблог
🤖💭 Чи може штучний інтелект «переписати» історію?
🚫 Чому він відмовляється говорити про одні теми, але легко відповідає на інші?
⚖️ Як цензура та упередження вбудовуються в алгоритми, які ми використовуємо щодня?
Великі мовні моделі змінюють світ, але разом із цим ми стикаємося з новими викликами: від прихованої цензури до можливого контролю над знаннями. Чи готові ми довірити AI формування нашої реальності?
📢 Дізнайся більше про парадокси цензури та прозорості в новій публікації Академії української преси!
🤖💭 Чи може штучний інтелект «переписати» історію?
🚫 Чому він відмовляється говорити про одні теми, але легко відповідає на інші?
⚖️ Як цензура та упередження вбудовуються в алгоритми, які ми використовуємо щодня?
Великі мовні моделі змінюють світ, але разом із цим ми стикаємося з новими викликами: від прихованої цензури до можливого контролю над знаннями. Чи готові ми довірити AI формування нашої реальності?
📢 Дізнайся більше про парадокси цензури та прозорості в новій публікації Академії української преси!
12.02.202507:38
Потік медіаграмотності (STREAM Medialiteracy) 😎
🥸 Вправа "Потік медіаграмотності" є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".
☝️ Авторка: Пилипчук Світлана, фасилітаторка, методистка UNESCO.
✌️ Короткий опис вправи, анотація: Вправа є супровідною до виконання ST(R)E(A)M-проєкту. Учні/ці виконують проєкт згідно вимог: S – наука - застосування наукових знань з хімії, фізики, географі, біології тощо.T – технології - використання технологій для реалізації проєкту. R – читання – критичне осмислення інформації та когнітивні операції з нею. E – інженерія – виготовлення продукту, що реалізовує/відображає мету проєкту. A – мистецтво – використання елементів мистецтва при виконанні проєкту. M – математика – виконання математичних розрахунків для створення продукту.
🙂 Крім того кожен STREAM- проєкт має передбачати групову роботу, де б тренувалися навички роботи в команді; індивідуальну роботу, де б тренувалися навички саморефрексії, самоорганізації, контролю тощо. Також під час роботи над проєктом учасники та учасниці мають тренувати емоційний інтелект, емпатію, вміння працювати з інформацією, вміння створювати продукт, тайм-менеджмент, комунікативні навички. Важливо, щоб інженерний продукт можна було легко створити із підручних матеріалів, а мета його створення вирішувала актуальне проблемне питання. Один з ключових моментів проєкт має реалізовуватись на перетині кількох дисциплін та використовувати знання та можливості різних галузь у колаборації та синергії.
➡️Продовження за посиланням.
🥸 Вправа "Потік медіаграмотності" є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".
☝️ Авторка: Пилипчук Світлана, фасилітаторка, методистка UNESCO.
✌️ Короткий опис вправи, анотація: Вправа є супровідною до виконання ST(R)E(A)M-проєкту. Учні/ці виконують проєкт згідно вимог: S – наука - застосування наукових знань з хімії, фізики, географі, біології тощо.T – технології - використання технологій для реалізації проєкту. R – читання – критичне осмислення інформації та когнітивні операції з нею. E – інженерія – виготовлення продукту, що реалізовує/відображає мету проєкту. A – мистецтво – використання елементів мистецтва при виконанні проєкту. M – математика – виконання математичних розрахунків для створення продукту.
🙂 Крім того кожен STREAM- проєкт має передбачати групову роботу, де б тренувалися навички роботи в команді; індивідуальну роботу, де б тренувалися навички саморефрексії, самоорганізації, контролю тощо. Також під час роботи над проєктом учасники та учасниці мають тренувати емоційний інтелект, емпатію, вміння працювати з інформацією, вміння створювати продукт, тайм-менеджмент, комунікативні навички. Важливо, щоб інженерний продукт можна було легко створити із підручних матеріалів, а мета його створення вирішувала актуальне проблемне питання. Один з ключових моментів проєкт має реалізовуватись на перетині кількох дисциплін та використовувати знання та можливості різних галузь у колаборації та синергії.
➡️Продовження за посиланням.
03.02.202511:25
Пропаганда живе і часто перемагає, оскільки вона потрібна державі 😎
Держава може контролювати видимі інформаційні потоки, зате «невидимі», де задіяний мінімум людей, як у випадку передачі політичного анекдоту чи бардівської пісні, розквітають.
🤓Реально пропаганда потрібна всім державам, навіть найдемократичнішим, оскільки будь-які правителі потребують єдиної моделі дійсності в головах населення, бо це полегшує управління масовою свідомістю. Факти завжди однакові, але їм можна дати різну інтерпретацію. Керувати тими, хто думає однаково, легше, ніж тими, хто думає по-різному. Принаймні, точно дешевше...
☝️Питання тільки в методах боротьби з тими, у кому держава бачить своїх ворогів. Росія, наприклад, майже автоматично повторила досвід боротьби з «ворогами народу» 37 року, перейменувавши їх у наш час на «іноагентів». Тепер їм не можна викладати, їхні книжки не можуть продаватися, відповідно, друкуватися, оскільки видавці не друкуватимуть те, що не можна продати. І з останнього — тим, хто виїхав, не дають користуватися грошима, заробленими в Росії, вони можуть лише лежати на спеціальному рахунку. Тож квартиру, залишену в Москві, теж здавати й жити цим коштом не можна.
📖Продовження за посиланням.
Держава може контролювати видимі інформаційні потоки, зате «невидимі», де задіяний мінімум людей, як у випадку передачі політичного анекдоту чи бардівської пісні, розквітають.
🤓Реально пропаганда потрібна всім державам, навіть найдемократичнішим, оскільки будь-які правителі потребують єдиної моделі дійсності в головах населення, бо це полегшує управління масовою свідомістю. Факти завжди однакові, але їм можна дати різну інтерпретацію. Керувати тими, хто думає однаково, легше, ніж тими, хто думає по-різному. Принаймні, точно дешевше...
☝️Питання тільки в методах боротьби з тими, у кому держава бачить своїх ворогів. Росія, наприклад, майже автоматично повторила досвід боротьби з «ворогами народу» 37 року, перейменувавши їх у наш час на «іноагентів». Тепер їм не можна викладати, їхні книжки не можуть продаватися, відповідно, друкуватися, оскільки видавці не друкуватимуть те, що не можна продати. І з останнього — тим, хто виїхав, не дають користуватися грошима, заробленими в Росії, вони можуть лише лежати на спеціальному рахунку. Тож квартиру, залишену в Москві, теж здавати й жити цим коштом не можна.
📖Продовження за посиланням.
11.02.202517:09
Валерій Іванов, АУП: «Наше завдання — мобілізувати освітян на протидію ворожим інформаційним впливам» 💪🤖
🗣 Президент Академії української преси — про форум «Розвиток медіаосвіти в Україні: регіональний вимір», співпрацю з МОН і труднощі у прифронтових регіонах.
29 січня Академія української преси разом із Міністерством освіти й науки України провели міжрегіональний форум «Розвиток медіаосвіти в Україні: регіональний вимір». Онлайн-захід відвідали 850 освітян, бібліотекарів та управлінців із Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей.
Детектор медіа розпитав президента АУП Валерія Іванова про результати форуму, рівень медіаосвіти в регіонах України та перспективи її подальшого розвитку, зокрема після припинення американської підтримки багатьох проєктів із медіаграмотності.
— Пане Валерію, Академія української преси вже не вперше проводить такий форум у співпраці з МОН. Як удалося залучити таку кількість освітян, тим більше на онлайн-захід?
— Так, це вже наш п’ятий форум. Ми працюємо з 2010 року і були першими в Україні серед громадських організацій, хто почав займатися медіаграмотністю. До речі, у співпраці й із «Детектором медіа». Також саме з 2010 року працюємо з МОН.
☝️ Ми вирішили, що в таких важких умовах, коли війна вже стала такою даністю, люди могли призвичитися і менше звертати увагу на пропаганду та спотворення інформації ворогами. І щоб цього не відбулося, ми вирішили мобілізувати свій актив: учителів та активістів із регіонів. Спочатку ми збиралися офлайн, потім через ситуацію змушені були перейти на онлайн-режим. Останній наш форум присвячений сходу, але ми будемо збирати й північ України. Наше завдання — мобілізувати освітян на протидію ворожій брехні, пропаганді й маніпуляціям, щоб вони так само налаштовували своїх учнів і їхніх батьків.
— Ви наразі фокусуєтеся на тих регіонах, які страждають найбільше не тільки від інформаційних, а й від ракетних атак?
— У нас був і південь, ми збирали освітян з Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Я б не сказав, що тільки в таких областях, ми працюємо всюди, бо в нас немає зараз такого міста, яке було б убезпечене від російських атак. І так само немає міста, яке було б убезпечене від російської пропаганди.
😎 Цього разу форум зібрав 850 учасників. Так, це гарна кількість, але ми звикли до таких показників. Якщо ми проводимо якісь онлайн-заходи, то вони зазвичай набирають по кілька тисяч переглядів. Так що освітян в Україні ще багато. Вони звикли до нас, ми звикли до них, так що ми збираємо великі аудиторії.
💁♂️Продовження за посиланням.
🗣 Президент Академії української преси — про форум «Розвиток медіаосвіти в Україні: регіональний вимір», співпрацю з МОН і труднощі у прифронтових регіонах.
29 січня Академія української преси разом із Міністерством освіти й науки України провели міжрегіональний форум «Розвиток медіаосвіти в Україні: регіональний вимір». Онлайн-захід відвідали 850 освітян, бібліотекарів та управлінців із Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей.
Детектор медіа розпитав президента АУП Валерія Іванова про результати форуму, рівень медіаосвіти в регіонах України та перспективи її подальшого розвитку, зокрема після припинення американської підтримки багатьох проєктів із медіаграмотності.
— Пане Валерію, Академія української преси вже не вперше проводить такий форум у співпраці з МОН. Як удалося залучити таку кількість освітян, тим більше на онлайн-захід?
— Так, це вже наш п’ятий форум. Ми працюємо з 2010 року і були першими в Україні серед громадських організацій, хто почав займатися медіаграмотністю. До речі, у співпраці й із «Детектором медіа». Також саме з 2010 року працюємо з МОН.
☝️ Ми вирішили, що в таких важких умовах, коли війна вже стала такою даністю, люди могли призвичитися і менше звертати увагу на пропаганду та спотворення інформації ворогами. І щоб цього не відбулося, ми вирішили мобілізувати свій актив: учителів та активістів із регіонів. Спочатку ми збиралися офлайн, потім через ситуацію змушені були перейти на онлайн-режим. Останній наш форум присвячений сходу, але ми будемо збирати й північ України. Наше завдання — мобілізувати освітян на протидію ворожій брехні, пропаганді й маніпуляціям, щоб вони так само налаштовували своїх учнів і їхніх батьків.
— Ви наразі фокусуєтеся на тих регіонах, які страждають найбільше не тільки від інформаційних, а й від ракетних атак?
— У нас був і південь, ми збирали освітян з Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Я б не сказав, що тільки в таких областях, ми працюємо всюди, бо в нас немає зараз такого міста, яке було б убезпечене від російських атак. І так само немає міста, яке було б убезпечене від російської пропаганди.
😎 Цього разу форум зібрав 850 учасників. Так, це гарна кількість, але ми звикли до таких показників. Якщо ми проводимо якісь онлайн-заходи, то вони зазвичай набирають по кілька тисяч переглядів. Так що освітян в Україні ще багато. Вони звикли до нас, ми звикли до них, так що ми збираємо великі аудиторії.
💁♂️Продовження за посиланням.
03.02.202509:40
ПРЕСВЕСНА - 2025: міжнародна відкрита освітня медіаплатформа в дії 🌈
Стартує новий сезон медіазустрічей із членами журі та медіапрофі в 11-ти номінаціях фестивалю-конкурсу "ПресВесна на Дніпрових схилах" 2025.
😉 6.02.2025 о 16.00 запрошуємо на онлайн-зустріч у номінації для дорослих (педагогів) - «Медіановаторство».
Хедлайнерка зустрічі - Оксана Волошенюк, ст. викладачка Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ ім. І.К. Карпенко-Карого, експертка АУП з медіаосвіти, голова Спілки кінокритиків України, авторка посібників із медіаосвіти, розкаже, як через сучасне українське документальне кіно формувати у сучасних дітей соціальну емпатію - вміти співчувати й бажання допомогти.
Наповніть свої педагогічні кейси цікавою інформацією для занять із учнівством.
Стартує новий сезон медіазустрічей із членами журі та медіапрофі в 11-ти номінаціях фестивалю-конкурсу "ПресВесна на Дніпрових схилах" 2025.
😉 6.02.2025 о 16.00 запрошуємо на онлайн-зустріч у номінації для дорослих (педагогів) - «Медіановаторство».
Хедлайнерка зустрічі - Оксана Волошенюк, ст. викладачка Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ ім. І.К. Карпенко-Карого, експертка АУП з медіаосвіти, голова Спілки кінокритиків України, авторка посібників із медіаосвіти, розкаже, як через сучасне українське документальне кіно формувати у сучасних дітей соціальну емпатію - вміти співчувати й бажання допомогти.
Наповніть свої педагогічні кейси цікавою інформацією для занять із учнівством.
11.02.202508:02
🌍🔒 День безпечного Інтернету 2025: твоя безпека – твоя відповідальність! 🔐📱
Щороку, у другий вівторок лютого, світ відзначає День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) – міжнародну ініціативу, започатковану у 2004 році Європейською комісією. Сьогодні цей день об’єднує понад 170 країн, нагадуючи про важливість відповідального та безпечного використання цифрових технологій.
Академія української преси закликає: інтернет – це простір можливостей, але й зона відповідальності.
Дотримуйся правил цифрової безпеки, щоб уникнути загроз!
📌 Що варто пам’ятати в 2025 році?
🔹 Фактчек – must have: фейки та маніпуляції стають складнішими, перевіряй інформацію!
🔹 Захисти свої дані: складні паролі, двофакторна автентифікація, обережність у соцмережах.
🔹 Критично стався до контенту: штучний інтелект генерує текст, зображення та відео – не все, що бачиш, є правдою.
🔹 Дотримуйся цифрової етики: поважай інших користувачів та не підтримуй кібербулінг.
Долучайтеся до ініціатив Академії української преси і разом ми можемо зробити Інтернет безпечнішим! 💙💛
Щороку, у другий вівторок лютого, світ відзначає День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) – міжнародну ініціативу, започатковану у 2004 році Європейською комісією. Сьогодні цей день об’єднує понад 170 країн, нагадуючи про важливість відповідального та безпечного використання цифрових технологій.
Академія української преси закликає: інтернет – це простір можливостей, але й зона відповідальності.
Дотримуйся правил цифрової безпеки, щоб уникнути загроз!
📌 Що варто пам’ятати в 2025 році?
🔹 Фактчек – must have: фейки та маніпуляції стають складнішими, перевіряй інформацію!
🔹 Захисти свої дані: складні паролі, двофакторна автентифікація, обережність у соцмережах.
🔹 Критично стався до контенту: штучний інтелект генерує текст, зображення та відео – не все, що бачиш, є правдою.
🔹 Дотримуйся цифрової етики: поважай інших користувачів та не підтримуй кібербулінг.
Долучайтеся до ініціатив Академії української преси і разом ми можемо зробити Інтернет безпечнішим! 💙💛
31.01.202513:08
🇪🇪🇺🇦Онлайн-міст з Естонією. Марія Мурумаа-Менгель!
😎 "Медіаграмотність — основа не тільки інформаційної, але й психологічної стійкості", — наголошує наша гостя — асоційований професор кафедри медіа-досліджень в Інституті соціальних досліджень Тартуського університету Марія Мурумаа-Менгель.
🙌 Зустріч пройшла у рамках проєкту онлайн-мостів Академії української преси під назвою «Чужому навчаємось і свого не цураємось».
Тема розмови — «Підвищення медіа- та інформаційної грамотності населення: Приклади Естонії».
🤩 Модерувала захід — Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
😍 У форматі живого діалогу експертки дискутували про те, що Україна та Естонія не мають дозволити собі такої розкоші, як бути безтурбутними у світі інформаційних викликів, бо маємо одне сумне загальне — нашого “сусіда”.
☝️ Говорили також про те, що бути медіаграмотними — це не означає тільки знатися на механізмах функціонування медіа. Медіаграмотна людина — це людина, яка розуміє, як працює інформація, як вона впливає на людину, що робить з його мозком, його емоціями.
😎 "Так, — стверджує Марія, — ми живемо не ЗІ світом медіа… Ми живемо У світі медіа. Це означає, що кожен з нас має працювати над своєю власною медіакультурою та медіаобізнаністю".
▶️Повну запис діалогу можна побачити за лінком.
😎 "Медіаграмотність — основа не тільки інформаційної, але й психологічної стійкості", — наголошує наша гостя — асоційований професор кафедри медіа-досліджень в Інституті соціальних досліджень Тартуського університету Марія Мурумаа-Менгель.
🙌 Зустріч пройшла у рамках проєкту онлайн-мостів Академії української преси під назвою «Чужому навчаємось і свого не цураємось».
Тема розмови — «Підвищення медіа- та інформаційної грамотності населення: Приклади Естонії».
🤩 Модерувала захід — Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
😍 У форматі живого діалогу експертки дискутували про те, що Україна та Естонія не мають дозволити собі такої розкоші, як бути безтурбутними у світі інформаційних викликів, бо маємо одне сумне загальне — нашого “сусіда”.
☝️ Говорили також про те, що бути медіаграмотними — це не означає тільки знатися на механізмах функціонування медіа. Медіаграмотна людина — це людина, яка розуміє, як працює інформація, як вона впливає на людину, що робить з його мозком, його емоціями.
😎 "Так, — стверджує Марія, — ми живемо не ЗІ світом медіа… Ми живемо У світі медіа. Це означає, що кожен з нас має працювати над своєю власною медіакультурою та медіаобізнаністю".
▶️Повну запис діалогу можна побачити за лінком.
Көрсөтүлдү 1 - 9 ичинде 9
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.