
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

🐈⬛Шалений Кіт🐈
Блогдор
Олексій Петров в соц. мережах:
Twitter - https://twitter.com/Punisher_Cat?s=09
Facebook - https://www.facebook.com/alex.petrov.3975
YouTube - https://www.youtube.com/channel/UCHArZduKt5L_EhrKd1RjsZw
Twitter - https://twitter.com/Punisher_Cat?s=09
Facebook - https://www.facebook.com/alex.petrov.3975
YouTube - https://www.youtube.com/channel/UCHArZduKt5L_EhrKd1RjsZw
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаСерп 13, 2024
TGlistке кошулган дата
Трав 31, 2023Тиркелген топ
Ш
Шалений Кіт Chat
194
Блогдор
16.04.202517:51
Страшні ж за все, це втрачати своїх пацанів…


15.04.202516:34
Мій найкращий психотерапевт. Не завжди таких розумних людей зустрінеш, ніж цей кіт. Колись, влітку 2015 року Марік врятував мій дах! Врятує і зараз…


26.03.202505:22
Мої кошенята вночі передали під@рам засіб від головного болю вагою майже вісім кілограм. Подіяло одразу.
«Достаточно одной таблеткі» (с)
Добрий ранок, моя люба Україно!
«Достаточно одной таблеткі» (с)
Добрий ранок, моя люба Україно!


26.03.202518:31
(Відкритий лист до полковника Лапіна!)
Шановний пане полковнику, Ілля Євгенович, до Вас звертається Кіт, колишній ваш підлеглий…
Власне кажучи, я досі не можу повірити в те, що вас кинули за ґрати. За що? За те, що не втекли і захищали свою рідну Україну? За те, що ви не стерли батальйон під нуль, а почали маневрувати (тим самим врятувавши життя багатьох пацанів) і прийняли бій? За те, що завжди, на перше місце ставили життя солдата, а не погони, посади та карʼєру? У мене стійке враження, що дивлюсь якийсь, напрочуд дурний сон, який і не збирається закінчуватись. Сьогодні в моїй стрічці новин багато фото наших військових в залі суду країни агресора. Їх там кинули за ґрати через те, що захищали свою, Богом дану землю. І майже такі ж фото, але вже з українського, так званого суду. Де також судять українських військових. І через те ж саме. Що воювали. Встояли. Вижили.
Ілля Євгенович, я лише нещодавно звернув увагу на те, що тоді, в 2014 році вам було стільки ж скільки мені зараз. Пʼятдесят два. Я на все життя запам’ятав нашу з вами першу бесіду і вашу пропозицію зайняти офіцерську посаду. А коли я мʼяко кажучи перелякався, що не впораюсь, ви сказали, «Не хвилюйся Олексій. Ми допоможемо. Мені потрібен начальник звʼязку. Скоро виходимо в зону АТО. Часу на роздуми майже не залишилось». Я тоді прийняв вашу пропозицію і жодного разу не пожалкував про своє рішення. Ваше ставлення до людей, від солдата до старшого офіцера варто викладати курсантам вищих військових навчальних закладів. Я чудово памʼятаю, як ви з аватарів, на яких майже всі махнули рукою, зробили бойовий підрозділ, мінометну батарею. Ходили чутки, що ваші слова, «Або так і залишитесь аватарами, тобто тими, кого усі зневажають, або подаруєте собі ще один шанс залишитися людьми», неабияк пройняли їх. Так було, чи ні, але ми всі бачили, як вони під вашим наглядом, з нуля опановували міномети «Васильок», щоби вже через декілька тижнів почати виконувати бойові завдання. А скільки потім шухеру «Сармати» навели в Широкино?!
Були ж часи….
Ілля Євгенович, пане полковнику, а зараз уважно послухайте мене. Тільки дуже уважно. Гаразд? Від імені особового складу нашого, 37 батальйону, я закликаю вас не починати голодування! Відмінити своє рішення! Так, я знаю, що ваше слово залізне! Було, є, та буде! Але, зараз інший випадок… Ми усі чудово розуміємо, що вас це вбʼє. Ваш організм не винесе цього. Не робіть такий подарунок ворогам України, як одним, так і іншим! Їм байдуже на ваше життя. На життя ще одного українського військового. Просравши підготовку до великої війни, вони тепер запросто кидають за ґрати тих, хто ще в чотирнадцятому не змивав в унітаз повістки до військкомату, а взяв до рук зброю, аби дати своїй країні шанс встояти! Жити! Бути вільною! Ви ж розумієте, що вони банально заздрять і тому так підло… мстять!
Я прошу вас, Ілля Євгенович! Благаю! Ви завжди вчили нас ніколи не здаватись. Навіть тоді, коли дуже важко і начебто не залишилось жодного шансу, в будь-якій ситуації не здаватись! Тому я прошу вас, пане полковнику, не здаватись зараз, коли начебто все погасло і не залишилось жадного шансу на справедливість. Шанс є завжди, пане полковнику, навіть в суцільній темряві… Згадайте 5 квітня 2015 року і той шанс, яким скористався Гєша. Хоча там не було жодного шансу, навіть натяку на тисячну долю порятунку, але все ж таки він тоді вижив.
Почуйте мене, Ілля Євгенович, прошу вас, відмініть своє рішення! Не робіть подарунку ворогам України! Я сподіваюсь, що адвокати роздрукують цей мій допис та покажуть вам, разом із словами підтримки тисяч українців! Тримайтесь пане полковнику! Тримайтесь, Бронза!
З повагою, капітан ЗСУ Олексій Петров. 🫡
p.s. Ілля Євгенович, вибачте за помилки, якщо шо!
Шановний пане полковнику, Ілля Євгенович, до Вас звертається Кіт, колишній ваш підлеглий…
Власне кажучи, я досі не можу повірити в те, що вас кинули за ґрати. За що? За те, що не втекли і захищали свою рідну Україну? За те, що ви не стерли батальйон під нуль, а почали маневрувати (тим самим врятувавши життя багатьох пацанів) і прийняли бій? За те, що завжди, на перше місце ставили життя солдата, а не погони, посади та карʼєру? У мене стійке враження, що дивлюсь якийсь, напрочуд дурний сон, який і не збирається закінчуватись. Сьогодні в моїй стрічці новин багато фото наших військових в залі суду країни агресора. Їх там кинули за ґрати через те, що захищали свою, Богом дану землю. І майже такі ж фото, але вже з українського, так званого суду. Де також судять українських військових. І через те ж саме. Що воювали. Встояли. Вижили.
Ілля Євгенович, я лише нещодавно звернув увагу на те, що тоді, в 2014 році вам було стільки ж скільки мені зараз. Пʼятдесят два. Я на все життя запам’ятав нашу з вами першу бесіду і вашу пропозицію зайняти офіцерську посаду. А коли я мʼяко кажучи перелякався, що не впораюсь, ви сказали, «Не хвилюйся Олексій. Ми допоможемо. Мені потрібен начальник звʼязку. Скоро виходимо в зону АТО. Часу на роздуми майже не залишилось». Я тоді прийняв вашу пропозицію і жодного разу не пожалкував про своє рішення. Ваше ставлення до людей, від солдата до старшого офіцера варто викладати курсантам вищих військових навчальних закладів. Я чудово памʼятаю, як ви з аватарів, на яких майже всі махнули рукою, зробили бойовий підрозділ, мінометну батарею. Ходили чутки, що ваші слова, «Або так і залишитесь аватарами, тобто тими, кого усі зневажають, або подаруєте собі ще один шанс залишитися людьми», неабияк пройняли їх. Так було, чи ні, але ми всі бачили, як вони під вашим наглядом, з нуля опановували міномети «Васильок», щоби вже через декілька тижнів почати виконувати бойові завдання. А скільки потім шухеру «Сармати» навели в Широкино?!
Були ж часи….
Ілля Євгенович, пане полковнику, а зараз уважно послухайте мене. Тільки дуже уважно. Гаразд? Від імені особового складу нашого, 37 батальйону, я закликаю вас не починати голодування! Відмінити своє рішення! Так, я знаю, що ваше слово залізне! Було, є, та буде! Але, зараз інший випадок… Ми усі чудово розуміємо, що вас це вбʼє. Ваш організм не винесе цього. Не робіть такий подарунок ворогам України, як одним, так і іншим! Їм байдуже на ваше життя. На життя ще одного українського військового. Просравши підготовку до великої війни, вони тепер запросто кидають за ґрати тих, хто ще в чотирнадцятому не змивав в унітаз повістки до військкомату, а взяв до рук зброю, аби дати своїй країні шанс встояти! Жити! Бути вільною! Ви ж розумієте, що вони банально заздрять і тому так підло… мстять!
Я прошу вас, Ілля Євгенович! Благаю! Ви завжди вчили нас ніколи не здаватись. Навіть тоді, коли дуже важко і начебто не залишилось жодного шансу, в будь-якій ситуації не здаватись! Тому я прошу вас, пане полковнику, не здаватись зараз, коли начебто все погасло і не залишилось жадного шансу на справедливість. Шанс є завжди, пане полковнику, навіть в суцільній темряві… Згадайте 5 квітня 2015 року і той шанс, яким скористався Гєша. Хоча там не було жодного шансу, навіть натяку на тисячну долю порятунку, але все ж таки він тоді вижив.
Почуйте мене, Ілля Євгенович, прошу вас, відмініть своє рішення! Не робіть подарунку ворогам України! Я сподіваюсь, що адвокати роздрукують цей мій допис та покажуть вам, разом із словами підтримки тисяч українців! Тримайтесь пане полковнику! Тримайтесь, Бронза!
З повагою, капітан ЗСУ Олексій Петров. 🫡
p.s. Ілля Євгенович, вибачте за помилки, якщо шо!
13.04.202515:00
Давайте повернемось назад…
Вони вбив@ли чеченців ще в 1994 році. І потім також, вбив@ли. Жінок. Старих. Дітей. Сотнями та тисячами. Розповідаючи усім, вже знайомі казки про якусь «священную войну» стирали бомбами селища в Чечні, тобто житло начебто ж… свого народу.
Потім були будинки на Каширському шосе та історія про «рязанский сахар». Пізніш, світ здригнувся від жахіття в Беслані. Хто знищив майже дві сотні дітей? Питання як розумієте риторичне. (До речі, спецури та мусорів з@гинуло лише трохи більше десятка). Дивно, да?
Потім були Грузія та Сирія. В Алеппо лікарні від ударів російських ПКС перетворювались на величезні купи будівельного сміття, серед якого лежали десятки, якщо не сотні тих кого… Потім, на майданчику ООН, той, кого зараз в пеклі смажать 24/365 заявив, що "Детей в Сирии посыпают пылью, чтобы выдать за жертв".
А потім росія продовжила свою чорну справу в Україні. Я навіть не буду питати, як поєднується вся та православна ху@ня яку несе головний церковний чорт Гундяєв, із ракетним ударом посеред Сум під час великого… хм… (та невже православного свята)! Яяяяяяяяк, бл@дь це поєднати?
Я не знаю, чи було це, але ж Православна Церква України мусить виступити із своєю заявою! А Вселенський Патріарх, із своєю! Бо росія, так звана «праваславная страна», це сарана сучасного світу! Ті, хто готовий вб@ти будь-кого: дитину, жінку, літних людей. Одного. Пʼятьох. Декілька десятків. А потім все це прикрити казками про найманців НАТО та ще чимось. І? І все… Наче нічого не було?
Може варто відповісти? Так відповісти, аби шуба загорнулась? Відповісти на тому полі бою, де вони ще не отримували по брудному єбл@ту? На полі православної віри…
p.s. До речі. Це робить той Володимир Володимирович в очах якого у 2019 році хтось побачив «мир»? Чи якийсь інший путін…? Та й були то очі, чи щось інше?
Вони вбив@ли чеченців ще в 1994 році. І потім також, вбив@ли. Жінок. Старих. Дітей. Сотнями та тисячами. Розповідаючи усім, вже знайомі казки про якусь «священную войну» стирали бомбами селища в Чечні, тобто житло начебто ж… свого народу.
Потім були будинки на Каширському шосе та історія про «рязанский сахар». Пізніш, світ здригнувся від жахіття в Беслані. Хто знищив майже дві сотні дітей? Питання як розумієте риторичне. (До речі, спецури та мусорів з@гинуло лише трохи більше десятка). Дивно, да?
Потім були Грузія та Сирія. В Алеппо лікарні від ударів російських ПКС перетворювались на величезні купи будівельного сміття, серед якого лежали десятки, якщо не сотні тих кого… Потім, на майданчику ООН, той, кого зараз в пеклі смажать 24/365 заявив, що "Детей в Сирии посыпают пылью, чтобы выдать за жертв".
А потім росія продовжила свою чорну справу в Україні. Я навіть не буду питати, як поєднується вся та православна ху@ня яку несе головний церковний чорт Гундяєв, із ракетним ударом посеред Сум під час великого… хм… (та невже православного свята)! Яяяяяяяяк, бл@дь це поєднати?
Я не знаю, чи було це, але ж Православна Церква України мусить виступити із своєю заявою! А Вселенський Патріарх, із своєю! Бо росія, так звана «праваславная страна», це сарана сучасного світу! Ті, хто готовий вб@ти будь-кого: дитину, жінку, літних людей. Одного. Пʼятьох. Декілька десятків. А потім все це прикрити казками про найманців НАТО та ще чимось. І? І все… Наче нічого не було?
Може варто відповісти? Так відповісти, аби шуба загорнулась? Відповісти на тому полі бою, де вони ще не отримували по брудному єбл@ту? На полі православної віри…
p.s. До речі. Це робить той Володимир Володимирович в очах якого у 2019 році хтось побачив «мир»? Чи якийсь інший путін…? Та й були то очі, чи щось інше?
Кайра бөлүшүлгөн:
Головне управління розвідки МО України

19.03.202506:32
💥 Гуркіт в Криму: під ударом ― ворожі системи ППО, морські судна та гелікоптер
📣 Загарбники у тимчасово окупованому Криму упродовж кількох днів дрижали від небувалого гуркоту ― їхні дороговартісні системи протиповітряної оборони виявились безпорадними перед влучними ударами воїнів ГУР МО України.
🎥 На відео результати успішної демілітаризації півострова ― уражено цілу низку російських радіолокаційних станцій (РЛС):
● 48Я6-К1 “Подльот” (2шт);
● 1Л125”Ніобій-СВ” (2шт);
● 39Н6 “Каста 2Е2” (3шт);
● 9С19 “Імбірь”;
● “Нєбо-СВ”;
● С-300ВМ;
● “Нєбо-М”;
● 59Н6-Е “Протівнік-ГЕ”;
● БРЛС “Мис”.
Також під удар потрапили пускова установка С-300СВ, командні пункти РЛС “СТ-68” та РЛС 39Н6 “Каста 2Е2”, а ще ― три московитські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1”, транспортно-буксирне судно проєкту С4236, універсальний буксир “фьодор урюпін” та вертоліт Мі-8 російських окупантів.
⚔️ Боротьба триває!
🇺🇦 Слава Україні!
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok
📣 Загарбники у тимчасово окупованому Криму упродовж кількох днів дрижали від небувалого гуркоту ― їхні дороговартісні системи протиповітряної оборони виявились безпорадними перед влучними ударами воїнів ГУР МО України.
🎥 На відео результати успішної демілітаризації півострова ― уражено цілу низку російських радіолокаційних станцій (РЛС):
● 48Я6-К1 “Подльот” (2шт);
● 1Л125”Ніобій-СВ” (2шт);
● 39Н6 “Каста 2Е2” (3шт);
● 9С19 “Імбірь”;
● “Нєбо-СВ”;
● С-300ВМ;
● “Нєбо-М”;
● 59Н6-Е “Протівнік-ГЕ”;
● БРЛС “Мис”.
Також під удар потрапили пускова установка С-300СВ, командні пункти РЛС “СТ-68” та РЛС 39Н6 “Каста 2Е2”, а ще ― три московитські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1”, транспортно-буксирне судно проєкту С4236, універсальний буксир “фьодор урюпін” та вертоліт Мі-8 російських окупантів.
⚔️ Боротьба триває!
🇺🇦 Слава Україні!
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok
14.04.202505:49
Що би не зробили окупанти, куди би вони не вдарили своїми ракетами, вони завжди позиціонують це, як ураження військового обʼєкту. (Навіть там, де військових не було і не могло бути). Або локації де були військові… Так говорять вони. Але реалії зовсім інші. Давайте пригадаємо трагедію кінця січня 2023 року. Ракета в житловий будинок Дніпра. Загинуло сорок шість… цивільних людей. Максимально цивільних. Виключно цивільних. Але тоді, коли агресору крити було нема чим, бо ось тобі сотні фото та відео наслідків ваших «высокоточных ударов», на сцену вийшов апезд@л, якого двічі хтось приводив за руку в Офіс президента. І не для того, аби лампочку поміняти в туалеті, а для того, щоби дати йому посаду та повноваження. І одразу ж, усе наше обурення на міжнародній арені як країни по чиїх цивільних будинках росія лупить ракетами, вже можна було засунути глибоко. Російська інформаційна машина миттєво підхопила всього одну фразу, і все. «Ну вот же слова не какого-то там вашего блогера или журналиста, а советника Офиса. Он всё четко сказал. Мы тут не причем». Тобто беріть та слухайте. І Україна миттєво отримала ще одну ракету, навіть дві, але вже на полі інформаційної війни. І отримали за причини природної безглуздості радника будівлі на вулиці Банкова. І навіть зараз, згадуючи ту трагедію в інформаційному полі як акт міжнародного тероризму, ми одразу отримуємо від адептів того самого «миру» щось на кшталт, «Мы били по военному объекту. А почему ракета попала в дом, это спросите у вашего советника из Офиса». Потім його звільнили. Але то було… потім.
Раз за разом згадуючи висер Марʼяни стосовно учорашньої трагедії в Сумах, я знов схиляюсь до думки, що такі заяви, прямо або опосередковано, дають вбивцям додаткові козирі на міжнародній арені де всеодно прийдеться відповідати на запитання. Справа в тому, що російській пропаганді, всім їх журналістам, починаючи від скабєєвої, соловйова, сімоньян та закінчуючи ордою ботів вже нічого не треба вигадувати. Марʼяна все за них зробила. Ще раз. Хто не зрозумів. Зверніть увагу, що захищаючись в інформаційному полі після влаштованого власноруч теракту в Сумах, окупанти будуть прикриватись словами не аби кого, а депутата Верховної Ради. Мовляв, «А мы ж били по военным. Вот, послушайте вашего же депутата. А люди? Нууууу… А зачем они ходили рядом с тем местом, где были военные»?
І це, тобто така думка, ще одна ціль ракетних ударів окупантів. Їм треба за будь-яку нашу ж ціну, поселити в суспільстві вороже ставлення цивільних до військових. Перші кроки зроблені, через штучно створену та професійно розігнану істерію під назвою «ТЦК». Тепер наступний крок. Безумовно, якщо пригадати нещодавну трагедію в Кривому Рогу, то всі інформаційні напрацювання окупантів, летять собаці під хвост. На дитячому майданчику та біля нього були хто завгодно, тільки не військові, але агресор на це наче і не звертає уваги, чекаючи свого шансу, коли можна буде знов використати корисну ідіотку на повну.
Тільки не кажіть мені, що у неї немає прямого телефона Голови СБУ, якому можна в максимально короткий термін передати кричущу інформацію якщо така існує. Передати тихо і головне ефективно. Без зайвих шансів для ворожої пропаганди. Але… Тут у неї інша, своя гра. А значить інші ставки. І якщо би це було вперше…
Раз за разом згадуючи висер Марʼяни стосовно учорашньої трагедії в Сумах, я знов схиляюсь до думки, що такі заяви, прямо або опосередковано, дають вбивцям додаткові козирі на міжнародній арені де всеодно прийдеться відповідати на запитання. Справа в тому, що російській пропаганді, всім їх журналістам, починаючи від скабєєвої, соловйова, сімоньян та закінчуючи ордою ботів вже нічого не треба вигадувати. Марʼяна все за них зробила. Ще раз. Хто не зрозумів. Зверніть увагу, що захищаючись в інформаційному полі після влаштованого власноруч теракту в Сумах, окупанти будуть прикриватись словами не аби кого, а депутата Верховної Ради. Мовляв, «А мы ж били по военным. Вот, послушайте вашего же депутата. А люди? Нууууу… А зачем они ходили рядом с тем местом, где были военные»?
І це, тобто така думка, ще одна ціль ракетних ударів окупантів. Їм треба за будь-яку нашу ж ціну, поселити в суспільстві вороже ставлення цивільних до військових. Перші кроки зроблені, через штучно створену та професійно розігнану істерію під назвою «ТЦК». Тепер наступний крок. Безумовно, якщо пригадати нещодавну трагедію в Кривому Рогу, то всі інформаційні напрацювання окупантів, летять собаці під хвост. На дитячому майданчику та біля нього були хто завгодно, тільки не військові, але агресор на це наче і не звертає уваги, чекаючи свого шансу, коли можна буде знов використати корисну ідіотку на повну.
Тільки не кажіть мені, що у неї немає прямого телефона Голови СБУ, якому можна в максимально короткий термін передати кричущу інформацію якщо така існує. Передати тихо і головне ефективно. Без зайвих шансів для ворожої пропаганди. Але… Тут у неї інша, своя гра. А значить інші ставки. І якщо би це було вперше…


25.03.202505:25
А ось і дружина Апача, та сама брюнетка! Як її звуть, я досі не знаю! Але це одна з найхитрішіх собак, яких я зустрічав в житті! Вона миттєво зрозуміла, що її очі, її ж найголовніша зброя. І тепер в арсеналі цієї чорної як ніч «мавпи», є пару тисяч гримас, виразів очима для маніпуляцій та пісень на тему, «Петрооооууууу… ааааа яяяж даааавноооуууууу нееее їїїлаааааа. Вже двііііііі годиииинииииууууу! І дееееее твояяяя сооовість?».
Як Апач з нею справляється, гадки не маю!))
Добрий ранок, друзі! Смачної вам кави та гарного дня)
Як Апач з нею справляється, гадки не маю!))
Добрий ранок, друзі! Смачної вам кави та гарного дня)


21.03.202504:57
Колись давно, я залишив текстову смс-ку між тисячолітніх каменів Стіни Плачу із проханням… мира для України. Висновок простий. Не читають у тамтешнього провайдера повідомлень від християн. Ну ок. Я хоча би намагався…
15.04.202507:08
Ми навряд чи ТОЧНО знаємо, які саме процеси йдуть в голові Трампа?! Яку саме гру він веде?! Бо його гучні учорашні або позавчорашні заяви вже завтра можуть бути анульовані простою фразою, «Я таке сказав? Та невже?!». А потім будуть нові заяви…
Як це прямо або опосередковано співпадає з реальною грою яку веде Білий дім не знає ніхто окрім них самих. Хочеться сподіватись на те, що в даній ситуації Україна веде свою гру, максимально хитру та прагматичну в нашій ситуації, але ж, коли дивишся на склад переговорної групи, то… ну ви, друзі самі все бачили.
Коротше, робимо те що мусимо, а там будь що буде.
Як це прямо або опосередковано співпадає з реальною грою яку веде Білий дім не знає ніхто окрім них самих. Хочеться сподіватись на те, що в даній ситуації Україна веде свою гру, максимально хитру та прагматичну в нашій ситуації, але ж, коли дивишся на склад переговорної групи, то… ну ви, друзі самі все бачили.
Коротше, робимо те що мусимо, а там будь що буде.
23.03.202514:52
Тысячи… Десятки тысяч русскоговорящих бойцов бьются за свою землю, свои города и села. Украинские города и сёла! И при одном лишь упоминании, что это вообще-то и не Украина вовсе, потому что там люди говорят на русском и это значит бла-бла-бла… они порвут горло! Просто поверьте!
Я навмисно майже повністю написав цей допис російською, аби дехто, не перекладачи через гугл, вірно зрозумів мій посил. Что бы вы там себе не придумали, какие бы исторические сказки не сочинили, эта земля никогда не была и не будет вашей! Временно оккупировать, смогли! Навсегда отнять, нет! Всему своё время, чи як кажуть в Україні, «На все свій час»! І на повернення вкраденого та пограбованого, також… И вы даже себе не представляете, сколько мелитопольцев, бердянцев, мариупольчан, горловчан и так далее, мечтают вернуться в свои… украинские города и села, которые временно оккупированы россией. Мечтают и делают для этого всё возможное и невозможное. На фронте, в тылу и на оккупированных территориях.
Слава Україні!
Слава нації!
Я навмисно майже повністю написав цей допис російською, аби дехто, не перекладачи через гугл, вірно зрозумів мій посил. Что бы вы там себе не придумали, какие бы исторические сказки не сочинили, эта земля никогда не была и не будет вашей! Временно оккупировать, смогли! Навсегда отнять, нет! Всему своё время, чи як кажуть в Україні, «На все свій час»! І на повернення вкраденого та пограбованого, також… И вы даже себе не представляете, сколько мелитопольцев, бердянцев, мариупольчан, горловчан и так далее, мечтают вернуться в свои… украинские города и села, которые временно оккупированы россией. Мечтают и делают для этого всё возможное и невозможное. На фронте, в тылу и на оккупированных территориях.
Слава Україні!
Слава нації!


13.04.202509:12
Кацапские «православные» черти. Що на цей раз вигадають виблядки? Шикування генералів НАТО на танках Абрамс в центрі Сум?


22.03.202518:02
Просто так…
(Добраніч, друзі).
(Добраніч, друзі).


22.03.202507:01
(Продовження)
Не знаєте, як так? Ну може різні медійні хвойди, (які за будь-яких умов, ближче ніж за сто км не підʼїдуть до фронту), в курсі?
Напевно хтось вже стрибає на дивані із криками, «Шо ти нам тут Петров пургу несеш про якісь оборонні рубежі?! Нах@й оборону! Це не цікаво!… Де наступ? Де обіцяна кава в Ялті?». Навряд чи я відкрию якусь таємницю, якщо скажу що стерти в безглуздому штурмі взвод піхоти, можна дуже швидко. Максимально швидко. І в той же час, той же самий взвод, може довго, максимально довго тримати ті самі позиції, про які я казав вище. Тримати, перетворюючи наступаючих орків на вміст чорних пакетів.
І все ж таки. Для успішного наступу, треба забезпечити перевагу сил та засобів по відношенню до ворога… втричі. Це не я придумав. Це каже військова наука. Можна довго і нудно пояснювати медійним товстолобікам реалії війни, але краще про все це сказав Кирило Верес, Герой України. Не дослівно, але тим не менш… «Яка кава в Ялті? Тут би втримати ті рубежі, на яких стоїмо». Зверніть увагу, Герой України, на той час командир стрілецького батальйону, каже саме про оборону… Хоча дійсно! Що він там розбирається в питаннях ведення бойових дій? А ось лідери диванної думки, вони знають все. Набагато більше, ніж все…
А тепер знов питання. Просте як кут будинку. «Так що не так, що неправильно сказав Порошенко в своєму інтервʼю»? Не пообіцяв мудрому наріду каву в Ялті через два тижні? Ну вибачте, порожні обіцянки та локшина на вуха в промислових масштабах, трохи за іншою адресою…
Картинка просто так. Випадково знайшов в інтернеті.
Не знаєте, як так? Ну може різні медійні хвойди, (які за будь-яких умов, ближче ніж за сто км не підʼїдуть до фронту), в курсі?
Напевно хтось вже стрибає на дивані із криками, «Шо ти нам тут Петров пургу несеш про якісь оборонні рубежі?! Нах@й оборону! Це не цікаво!… Де наступ? Де обіцяна кава в Ялті?». Навряд чи я відкрию якусь таємницю, якщо скажу що стерти в безглуздому штурмі взвод піхоти, можна дуже швидко. Максимально швидко. І в той же час, той же самий взвод, може довго, максимально довго тримати ті самі позиції, про які я казав вище. Тримати, перетворюючи наступаючих орків на вміст чорних пакетів.
І все ж таки. Для успішного наступу, треба забезпечити перевагу сил та засобів по відношенню до ворога… втричі. Це не я придумав. Це каже військова наука. Можна довго і нудно пояснювати медійним товстолобікам реалії війни, але краще про все це сказав Кирило Верес, Герой України. Не дослівно, але тим не менш… «Яка кава в Ялті? Тут би втримати ті рубежі, на яких стоїмо». Зверніть увагу, Герой України, на той час командир стрілецького батальйону, каже саме про оборону… Хоча дійсно! Що він там розбирається в питаннях ведення бойових дій? А ось лідери диванної думки, вони знають все. Набагато більше, ніж все…
А тепер знов питання. Просте як кут будинку. «Так що не так, що неправильно сказав Порошенко в своєму інтервʼю»? Не пообіцяв мудрому наріду каву в Ялті через два тижні? Ну вибачте, порожні обіцянки та локшина на вуха в промислових масштабах, трохи за іншою адресою…
Картинка просто так. Випадково знайшов в інтернеті.


21.03.202506:12
Учора отримали партію «цукерок, печива, повидла» та інших «подарунків» для російських окупантів на закупівлю яких, я просив вашої допомоги, друзі. Більш ніж впевнений, що під@ри вже чекають все це із нетерпінням та будуть максимально задоволені!
Дякую, вам друзі за допомогу війську!
Дякую, вам друзі за допомогу війську!
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.