Nonbinary shelter 🏳️⚧️
Тут говоримо про трансгендерність, небінарність, квір-сексуальність, фемінізм і ще мільйон речей. З любов'ю ❤️ Власник каналу - Едвард Різ, @DerangedPixie https://linktr.ee/EdwardReese
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаГруд 26, 2018
TGlistке кошулган дата
Лип 06, 2023Тиркелген топ
Рекорддор
13.02.202523:59
1.2KКатталгандар17.05.202503:31
400Цитация индекси14.02.202523:59
6831 посттун көрүүлөрү13.02.202500:40
2631 жарнама посттун көрүүлөрү31.12.202423:59
64.10%ER05.09.202323:59
75.68%ERRКайра бөлүшүлгөн:
КОГОРТА ГО/COHORT NGO
17.05.202506:51
"17 травня — Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією: український контекст та юридичні реалії"
Щороку 17 травня у світівідзначають Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією (IDAHOBIT) — день, покликанийпривернути увагу до дискримінації, з якою стикаються ЛГБТІК+ люди у повсякденному житті.
🌐 Україна, попри певні кроки до правового захисту такихосіб, все ще залишається в зоні підвищеного ризику щодо порушення прав трансгендерних та небінарних людей. Зокрема, це стосується доступу до послуг, поваги до гендерної ідентичності та захисту від дискримінаційних висловлювань.
🗣 У цій статті Денис Дрождей, юрист проєкту ГО "Когорта" “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів” розповідає про законодавчу базу, наводить приклади реальної дискримінації, аналізує міжнародний контекст. Для нас критично важливий законопроєкт #5488, який, на жаль, досі не прийнятий.
💬 Нагадаємо: з 1 січня 2025 року ГО "Когорта" продовжує проєкт “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів”. Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.
https://cohort.com.ua/17-travnya-mizhnarodnij-den-borotbi-z-gomofobi%d1%94yu-bifobi%d1%94yu-ta-transfobi%d1%94yu-ukra%d1%97nskij-kontekst-ta-yuridichni-reali%d1%97/
#IDAHOBIT #протидискримінації #когорта
Щороку 17 травня у світівідзначають Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією (IDAHOBIT) — день, покликанийпривернути увагу до дискримінації, з якою стикаються ЛГБТІК+ люди у повсякденному житті.
🌐 Україна, попри певні кроки до правового захисту такихосіб, все ще залишається в зоні підвищеного ризику щодо порушення прав трансгендерних та небінарних людей. Зокрема, це стосується доступу до послуг, поваги до гендерної ідентичності та захисту від дискримінаційних висловлювань.
🗣 У цій статті Денис Дрождей, юрист проєкту ГО "Когорта" “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів” розповідає про законодавчу базу, наводить приклади реальної дискримінації, аналізує міжнародний контекст. Для нас критично важливий законопроєкт #5488, який, на жаль, досі не прийнятий.
💬 Нагадаємо: з 1 січня 2025 року ГО "Когорта" продовжує проєкт “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів”. Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.
https://cohort.com.ua/17-travnya-mizhnarodnij-den-borotbi-z-gomofobi%d1%94yu-bifobi%d1%94yu-ta-transfobi%d1%94yu-ukra%d1%97nskij-kontekst-ta-yuridichni-reali%d1%97/
#IDAHOBIT #протидискримінації #когорта
17.05.202514:45
17 травня — День протидії гомофобії, трансфобії та біфобії.
Ми говоримо про повагу, про рівність, про право кожної людини бути собою.
Любити — не злочин. Гендерна ідентичність — не привід для ненависті.
Наш подкаст — простір для діалогу, підтримки та розуміння.
Тому сьогодні ми нагадуємо вам про серію епізодів, які ми створили до Прайду минулого року. Там — історії, відверті розмови та думки, які змушують замислитися.
Якщо ви ще не слухали — саме час. Якщо слухали — час поділитися із тими, кому це може бути важливо.
Тільки разом ми створимо світ без упереджень 🏳️🌈🏳️⚧️
Ми говоримо про повагу, про рівність, про право кожної людини бути собою.
Любити — не злочин. Гендерна ідентичність — не привід для ненависті.
Наш подкаст — простір для діалогу, підтримки та розуміння.
Тому сьогодні ми нагадуємо вам про серію епізодів, які ми створили до Прайду минулого року. Там — історії, відверті розмови та думки, які змушують замислитися.
Якщо ви ще не слухали — саме час. Якщо слухали — час поділитися із тими, кому це може бути важливо.
Тільки разом ми створимо світ без упереджень 🏳️🌈🏳️⚧️
Кайра бөлүшүлгөн:
Gender Zed
16.05.202508:01
Соціальні мережі не захищають ЛГБТ+ людей – розбираємо свіже дослідження від GLAAD 🔍
У щорічному Індексі безпеки соціальних медіа йдеться про те, що найбільші соціальні платформи, не попереджають дискримінацію й онлайн-переслідування. Так сталося, бо компанії відмовилися від попередніх безпекових заходів.
🤷♀️ На найнижчій сходинці опинилась мережа Х (Twitter), вона отримала 30 балів зі 100.
Facebook, Instagram, Threads і YouTube компанії Meta опинилися на 40-х місцях. TikTok – найвищий – 56 ⭐️
GLAAD заявили, що Google нещодавно видалив «гендерну ідентичність і самовираження» зі списку захищених груп YouTube, що свідчить про те, що платформа «більше не захищає трансгендерних, небінарних і гендерно неконформних людей від ненависті й дискримінації». У Google заперечують це.
Вже завтра о 10:00 зустрінемося з тобою на нашому YouTube-каналі у новому випуску ГЕЙ-ПРОПАГАНДИ та поговоримо про наслідки трансфобних законів у Британії. Тисни на дзвіночок, щоб не пропустити 🔔
У щорічному Індексі безпеки соціальних медіа йдеться про те, що найбільші соціальні платформи, не попереджають дискримінацію й онлайн-переслідування. Так сталося, бо компанії відмовилися від попередніх безпекових заходів.
🤷♀️ На найнижчій сходинці опинилась мережа Х (Twitter), вона отримала 30 балів зі 100.
Facebook, Instagram, Threads і YouTube компанії Meta опинилися на 40-х місцях. TikTok – найвищий – 56 ⭐️
GLAAD заявили, що Google нещодавно видалив «гендерну ідентичність і самовираження» зі списку захищених груп YouTube, що свідчить про те, що платформа «більше не захищає трансгендерних, небінарних і гендерно неконформних людей від ненависті й дискримінації». У Google заперечують це.
Вже завтра о 10:00 зустрінемося з тобою на нашому YouTube-каналі у новому випуску ГЕЙ-ПРОПАГАНДИ та поговоримо про наслідки трансфобних законів у Британії. Тисни на дзвіночок, щоб не пропустити 🔔
Кайра бөлүшүлгөн:
BookChef
15.05.202513:38
🔥 Книга, яка вражає до кісток. І загоює. Повільно, чесно, боляче…
«Пекло слідувало за нами» — це історія, яка не просить дозволу, щоби залишитись у вашій душі.
🏆 Бестселер The New York Times
🏆 Фіналіст премії Вільяма Морріса
🏆 Найкраща книга–2022 за версією Publishers Weekly
🏆 У топі Booklist — як одна з найкращих книжок для молоді
Шістнадцятирічний трансхлопець Бенджі тікає з культу, що розпочав Армагеддон. Його тіло — тепер зброя. Його порятунок — серед групи ЛГБТК+ підлітків, які борються за виживання. Його шлях — прийняти монстра всередині, щоб захистити тих, кого нарешті назвав своїми.
Цей роман — як удар в серце і світло в темряві.
Жорстокий, глибокий, ніжний і безжальний. Про любов до себе, навіть тоді, коли тебе хочуть знищити.
📘 Автор: Ендрю Джозеф Вайт
🙌 Окрема вдячність нашому підписнику the99eth — блогеру, письменнику та ментору з тем трансгендерності та небінарності — за фахову консультацію і підтримку в цьому проєкті.
«Пекло слідувало за нами» — це історія, яка не просить дозволу, щоби залишитись у вашій душі.
🏆 Бестселер The New York Times
🏆 Фіналіст премії Вільяма Морріса
🏆 Найкраща книга–2022 за версією Publishers Weekly
🏆 У топі Booklist — як одна з найкращих книжок для молоді
Шістнадцятирічний трансхлопець Бенджі тікає з культу, що розпочав Армагеддон. Його тіло — тепер зброя. Його порятунок — серед групи ЛГБТК+ підлітків, які борються за виживання. Його шлях — прийняти монстра всередині, щоб захистити тих, кого нарешті назвав своїми.
Цей роман — як удар в серце і світло в темряві.
Жорстокий, глибокий, ніжний і безжальний. Про любов до себе, навіть тоді, коли тебе хочуть знищити.
📘 Автор: Ендрю Джозеф Вайт
🙌 Окрема вдячність нашому підписнику the99eth — блогеру, письменнику та ментору з тем трансгендерності та небінарності — за фахову консультацію і підтримку в цьому проєкті.
Кайра бөлүшүлгөн:
hromadske
07.05.202509:44
⚖️ Верховний суд США підтвердив заборону Трампа на службу трансгендерних людей у війську — пише Reuters.
Правозахисні ЛГБТ-організації Lambda Legal і Human Rights Campaign Foundation назвали рішення Верховного суду «нищівним ударом по трансгендерних військовослужбовцях, які продемонстрували свої здібності й відданість справі захисту нашої країни»
🧡 підписатися | підтримати
Правозахисні ЛГБТ-організації Lambda Legal і Human Rights Campaign Foundation назвали рішення Верховного суду «нищівним ударом по трансгендерних військовослужбовцях, які продемонстрували свої здібності й відданість справі захисту нашої країни»
🧡 підписатися | підтримати
Кайра бөлүшүлгөн:
NEконвенційна
12.05.202507:49
Останні події показали, що в освітніх закладах немає чіткої політики та структури протидії сексуальному насильству.
Гендер в деталях запрошує долучитись до поширення і підпису петиції, що може це змінити.
Посилання: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8098
Гендер в деталях запрошує долучитись до поширення і підпису петиції, що може це змінити.
Посилання: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8098
Кайра бөлүшүлгөн:
Гендер в деталях
07.05.202507:39
У Англії транс*жінкам заборонили брати участь у змаганнях з жіночого футболу
👀 У квітні цього року Верховний суд прийняв постанову про те, що у законі про рівні права йдеться лише про «біологічну стать», тому транс*жінки під цей закон не підпадають.
Як повідомляє Футбольна асоціація Англії, заборона на участь транс*жінок у змаганнях пов'язана саме з цим законом і увійде в силу 1 червня 2025 року.
❗️Pride Sports, британська спортивна ЛГБТІК+ організація, дуже стурбована цим рішенням та стверджує, що воно може призвести до збільшення кількості трансфобних інцидентів у футболі.
Заборона брати участь у змаганнях з жіночого футболу є лише однією зі змін, які чекають на транс*жінок.
🙍🏻♀️🙎🏼♂️Усі державні та приватні установи також зобов’язані адаптувати свою політику під нове трактування закону. Складовою цього процесу є створення окремого простору та послуг для людей різних статей, зокрема, облаштування окремих вбиралень.
😠Таке рішення є частиною більшого зсуву в глобальному спорті у бік обмеження участі транс*жінок у жіночих змаганнях. У березні 2025 року у Світовій атлетичній організації заявили, що вони вимагатимуть ДНК-тестів на стать від учасників змагань. Брати участь у змаганнях з плавання на вищому рівні транс*жінкам заборонили ще у 2022 році.
👀 У квітні цього року Верховний суд прийняв постанову про те, що у законі про рівні права йдеться лише про «біологічну стать», тому транс*жінки під цей закон не підпадають.
Як повідомляє Футбольна асоціація Англії, заборона на участь транс*жінок у змаганнях пов'язана саме з цим законом і увійде в силу 1 червня 2025 року.
❗️Pride Sports, британська спортивна ЛГБТІК+ організація, дуже стурбована цим рішенням та стверджує, що воно може призвести до збільшення кількості трансфобних інцидентів у футболі.
Заборона брати участь у змаганнях з жіночого футболу є лише однією зі змін, які чекають на транс*жінок.
🙍🏻♀️🙎🏼♂️Усі державні та приватні установи також зобов’язані адаптувати свою політику під нове трактування закону. Складовою цього процесу є створення окремого простору та послуг для людей різних статей, зокрема, облаштування окремих вбиралень.
😠Таке рішення є частиною більшого зсуву в глобальному спорті у бік обмеження участі транс*жінок у жіночих змаганнях. У березні 2025 року у Світовій атлетичній організації заявили, що вони вимагатимуть ДНК-тестів на стать від учасників змагань. Брати участь у змаганнях з плавання на вищому рівні транс*жінкам заборонили ще у 2022 році.
Кайра бөлүшүлгөн:
Кузьміна каже
29.04.202518:01
Це моя третя «Книжкова країна». І перша, від якої я от прям щиро кайфанула.
Нарешті я сприймаю фест не як виснажливу й тривожну робочу задачу, а як можливість побачити людей, які мені близькі, важливі й цікаві.
Я не зробила жодного корисного смол току поза межами своїх робочих подій.
Просто обіймалася, сміялася, фоткалася, пила кавусю <strike> (і не тільки)</strike> і тішилася.
Мала першу в житті чергу на автограф-сесію після презентації нашої збірки «Час тіней». Сталася маленька деперсоналізація, я ніби все це бачила зі сторони. І весь час думала, що зараз люди нарешті схаменуться й підуть собі.
Але ж не пішли. Це. Справді. Сталося. Зі. Мною.
А ще я радію, що наша спільнота авторів та авторок росте. Я хочу, щоб нові колеги знали: мені щиро не байдуже, я буду докладати зусиль, щоб ваш шлях в літературі був трошечки легшим за мій, а спільнота ставала все більш безпечною та відкритою. Тому в першу чергу ця «Країна» була про колег, які рухаються до друку:
💫 Обійняла любімку Владу-Марію, з якою ми паралельно проходили всі драми на шляху до мрії
💫 Розвіртуалізувалася нарешті з Мариною, в якою також скоро вийде дебютник
💫 Агресивно чекаю на текст Олени в «НК Богдан»
💖 Не менш агресивно чекаю на новини про рукописи Деї, Едварда, Ріни, Ірини, Вести<strike> (навіть попри те, що ця пані прогуляла КК)</strike>
Знайте, я від вас не відчеплюся, поки не матимете видавців.
Ще зняла відео, яке «узаконило» мою новину про вихід трилогії в омріяному видавництві. Хотілося хапати людей й кожному кричати, що мене ВЗЯВ ВІВАТ УЯВЛЯЄТЕ!
А ще дуже смішний момент — дізналася, хто був моїм загадковим анонімним рецензентом і вирішував долю рукопису. Про це розкажу окремо.
Дякую всім, хто був поруч ці дні. Люблю сильно.
Нарешті я сприймаю фест не як виснажливу й тривожну робочу задачу, а як можливість побачити людей, які мені близькі, важливі й цікаві.
Я не зробила жодного корисного смол току поза межами своїх робочих подій.
Просто обіймалася, сміялася, фоткалася, пила кавусю <strike> (і не тільки)</strike> і тішилася.
Мала першу в житті чергу на автограф-сесію після презентації нашої збірки «Час тіней». Сталася маленька деперсоналізація, я ніби все це бачила зі сторони. І весь час думала, що зараз люди нарешті схаменуться й підуть собі.
Але ж не пішли. Це. Справді. Сталося. Зі. Мною.
А ще я радію, що наша спільнота авторів та авторок росте. Я хочу, щоб нові колеги знали: мені щиро не байдуже, я буду докладати зусиль, щоб ваш шлях в літературі був трошечки легшим за мій, а спільнота ставала все більш безпечною та відкритою. Тому в першу чергу ця «Країна» була про колег, які рухаються до друку:
💫 Обійняла любімку Владу-Марію, з якою ми паралельно проходили всі драми на шляху до мрії
💫 Розвіртуалізувалася нарешті з Мариною, в якою також скоро вийде дебютник
💫 Агресивно чекаю на текст Олени в «НК Богдан»
💖 Не менш агресивно чекаю на новини про рукописи Деї, Едварда, Ріни, Ірини, Вести<strike> (навіть попри те, що ця пані прогуляла КК)</strike>
Знайте, я від вас не відчеплюся, поки не матимете видавців.
Ще зняла відео, яке «узаконило» мою новину про вихід трилогії в омріяному видавництві. Хотілося хапати людей й кожному кричати, що мене ВЗЯВ ВІВАТ УЯВЛЯЄТЕ!
А ще дуже смішний момент — дізналася, хто був моїм загадковим анонімним рецензентом і вирішував долю рукопису. Про це розкажу окремо.
Дякую всім, хто був поруч ці дні. Люблю сильно.
Кайра бөлүшүлгөн:Гендер в деталях
08.05.202507:29
Сьогодні в Україні вшановується боротьба українського народу проти нацизму у Другій світовій війні.
День пам’яті та перемоги відзначається щорічно 8 травня. У цю дату ми вкотре згадуємо про загиблих жертв і воїн_ів найстрашнішої трагедії ХХ століття.
У час, коли українське суспільство знову протистоїть загарбникам, багато ролей воєнного часу все ж залишаються непоміченими.
Серед них — тисячі історій бійчинь, волонтерок, опікунок, активісток.
📚Наскільки б відрізнялася історія, якби її писали жінки? Сьогодні ми ділимося статтями з нашого веб-сайту, які висвітлюють жіночу перспективу війни — як і у Другій світовій, так і сьогодні.
📌Яна Лис (Лишка): Друга світова війна та участь жінок в українському націоналістичному підпіллі
📌Дарія Кінзер: Жінки і терор ХХ століття: історії виживання
📌Оксана Кісь, Жіночі досвіди війни. Літо 2022 року
📌Оксана Кісь, Жіноча історія: чому важливо дізнаватися про досвіди жінок минулого
📌Галина Котлюк: Фемінізм в Україні — антиколоніальний. І так було завжди
День пам’яті та перемоги відзначається щорічно 8 травня. У цю дату ми вкотре згадуємо про загиблих жертв і воїн_ів найстрашнішої трагедії ХХ століття.
У час, коли українське суспільство знову протистоїть загарбникам, багато ролей воєнного часу все ж залишаються непоміченими.
Серед них — тисячі історій бійчинь, волонтерок, опікунок, активісток.
📚Наскільки б відрізнялася історія, якби її писали жінки? Сьогодні ми ділимося статтями з нашого веб-сайту, які висвітлюють жіночу перспективу війни — як і у Другій світовій, так і сьогодні.
📌Яна Лис (Лишка): Друга світова війна та участь жінок в українському націоналістичному підпіллі
📌Дарія Кінзер: Жінки і терор ХХ століття: історії виживання
📌Оксана Кісь, Жіночі досвіди війни. Літо 2022 року
📌Оксана Кісь, Жіноча історія: чому важливо дізнаватися про досвіди жінок минулого
📌Галина Котлюк: Фемінізм в Україні — антиколоніальний. І так було завжди
01.05.202512:32
Залишаємо позаду всі сумніви – час діяти!
🐾 Долучаюся до другої хвилі збору Night time задля забезпечення наших героїв всім необхідним для виконання завдань на передовій. Кожен предмет, на який ми збираємо, — це не просто техніка, це надважлива частина для виконання завдань. Ми працюємо на результат, щоб воїни отримали все.
Закриваємо критичні потреби:
🐈 Дрони – очі наших воїнів
Генератори – енергія для безперебійної роботи
🐈 Тепловізори та нічна оптика – перевага вночі
🐈 Антени – якісний зв’язок там, де він потрібен найбільше
Цього разу збираємо для:
🐈⬛ 27 НГУ
🐈⬛ 30 ОМБР
🐈⬛ ВЗВОД БПЛА 110 ОМБР
🐈⬛ ВЗВОД БПАК 201 ТРО
🐈⬛ 93 ОМБР
🎯 Моя мета: 15 000₴
📌 Завдання просте: закриваємо збір швидко, працюємо на результат!
🫙Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/3xhuCaVQvZ
💳 Номер картки банки:
📱Пост для поширення в Instagram: https://www.instagram.com/p/DIbdiTbCydH/?igsh=MWhyNnRsemt5MnB6eA==
🐾 Звіти за мої попередні можна знайти в моєму Instagram профілі.
🐾 Долучаюся до другої хвилі збору Night time задля забезпечення наших героїв всім необхідним для виконання завдань на передовій. Кожен предмет, на який ми збираємо, — це не просто техніка, це надважлива частина для виконання завдань. Ми працюємо на результат, щоб воїни отримали все.
Закриваємо критичні потреби:
🐈 Дрони – очі наших воїнів
Генератори – енергія для безперебійної роботи
🐈 Тепловізори та нічна оптика – перевага вночі
🐈 Антени – якісний зв’язок там, де він потрібен найбільше
Цього разу збираємо для:
🐈⬛ 27 НГУ
🐈⬛ 30 ОМБР
🐈⬛ ВЗВОД БПЛА 110 ОМБР
🐈⬛ ВЗВОД БПАК 201 ТРО
🐈⬛ 93 ОМБР
🎯 Моя мета: 15 000₴
📌 Завдання просте: закриваємо збір швидко, працюємо на результат!
🫙Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/3xhuCaVQvZ
💳 Номер картки банки:
4441 1111 2347 8491📱Пост для поширення в Instagram: https://www.instagram.com/p/DIbdiTbCydH/?igsh=MWhyNnRsemt5MnB6eA==
🐾 Звіти за мої попередні можна знайти в моєму Instagram профілі.
Кайра бөлүшүлгөн:NEконвенційна
11.05.202510:38
*<strike>МиШ стає на табуреточку і зітхає</strike>*
Є така штука – робота.
В рамках своєї роботи на великий бренд я мав складати листівки і привітання до дня матері.
Листівки вийшли хорошими.
Але вивозити весь процес доводилось, згадуючи викладача фонетики і тезу Шнурова про вагітну чаплю.
Бо треба бути PRO 💪💛
Навіть якщо весь цей двіж навколо дати тягне проблюватись і смердить лютим лицемірством.
----------------------
За свої 35 рочків я знав лише одну людину з "нормальною" мамою. Присутньою, турботливою, емоційно відкритою. У всіх інших, зазвичай, було "крутіше", ніж в мене. В мене ж в дитсадковому віці були аутично-прямі запитання чи моя мама, часом, не мачуха (в казках справжні мами чуйні, уважні), а в більш зрілому віці опливання з того, що Дісней знає все про мене, мою маман і динаміку у стосунках (див. мультфільм Tangled).
Також я пам'ятаю кількість людей (питомо жінок), які ходили вервечкою за моїм батьком і тоскно розливались про "розрив стосунків" і їх вплив на дитину, бо "ета же мама" (і нічо, що "дитині" вже було 18, їй нарешті урвався терпець, бо "ета ж мама" підняла на неї руку, бо сама ж загнала себе в прикру історію, а "дитина" прямолінійно артикулювала її вину і поступатися не стала (why should I? бо "ета же мама"?).
І знаю як мінімум одну людину, яка досі забиває на свій біль, образи та, в моїй перспективі, здоровий глузд. Бо "ета же мама" (тьху).
Я усвідомлюю, що мій досвід не універсальний.
І, якщо люди дійсно можуть перетравити все г* яке їм заподіяла "найважливіша людина у світі" або свідомо обирають продовжувати самокатування бо "ета же..." і "так треба" – ок.
Таке життє.
Але мене відверто гидить з того, як масова культура і соціальна "норма" вимагає від людей лицедіїти. Не лише в плані дня матері, звісно. Не лише у цей день.
Людям часто треба вдавати з себе хороших дочок чи синів, просто щоб не втратити відчуття своєї хорошості. Не нарватись на осуд та критику (been there, fuck them). Не втрачати примарну надію на те, що мама таки буде "нормальною". Буде любити.
Я пройшла через це.
Ресинтемент. Надію. Розчарування. Фрустрацію.
Я сепарувалася (дуже, дуже багато болю, ресурсу і нервів). І тепер можу спокійно казати: та, я знаю, що вона мене любить. По своєму. Не так, як мені треба (і, почасти, нездорово у проявах). Можу хвалити її: вона дійсно робить кроки вперед (повільно, непослідовно, проте робить; я вдячна). Мені є за що їй дякувати. Можливо, навіть любити. Але це ніколи не буде приводом імітувати щенячу радість і чавити з себе дупозлипні вітання. Тим паче, якщо хтось говоритиме "ну, це ж мама" і "сьогодні день матері".
Мораль (і моє прохання-порада): будьте щирими.
Визначтесь, чи оця бутність "хорошою дитиною" (незалежно від віку) потрібна вам. Чи вона конструктивна. Чи ж ви просто намагаєтесь відповідати очікуванням, бути "хорошими" і "заслужити" дрібку любові, уваги (чи, хоча б, уникнути осуду і незадоволення).
Соціокультурне тло в нас доста токсичне. Екологія і якість життя так собі. Тож не труїть себе ще й "необхідністю" вдавати. Виняток – якщо цього вимагає робота <strike>і то не завжди </strike>🤭
Є така штука – робота.
В рамках своєї роботи на великий бренд я мав складати листівки і привітання до дня матері.
Листівки вийшли хорошими.
Але вивозити весь процес доводилось, згадуючи викладача фонетики і тезу Шнурова про вагітну чаплю.
Бо треба бути PRO 💪💛
Навіть якщо весь цей двіж навколо дати тягне проблюватись і смердить лютим лицемірством.
----------------------
За свої 35 рочків я знав лише одну людину з "нормальною" мамою. Присутньою, турботливою, емоційно відкритою. У всіх інших, зазвичай, було "крутіше", ніж в мене. В мене ж в дитсадковому віці були аутично-прямі запитання чи моя мама, часом, не мачуха (в казках справжні мами чуйні, уважні), а в більш зрілому віці опливання з того, що Дісней знає все про мене, мою маман і динаміку у стосунках (див. мультфільм Tangled).
Також я пам'ятаю кількість людей (питомо жінок), які ходили вервечкою за моїм батьком і тоскно розливались про "розрив стосунків" і їх вплив на дитину, бо "ета же мама" (і нічо, що "дитині" вже було 18, їй нарешті урвався терпець, бо "ета ж мама" підняла на неї руку, бо сама ж загнала себе в прикру історію, а "дитина" прямолінійно артикулювала її вину і поступатися не стала (why should I? бо "ета же мама"?).
І знаю як мінімум одну людину, яка досі забиває на свій біль, образи та, в моїй перспективі, здоровий глузд. Бо "ета же мама" (тьху).
Я усвідомлюю, що мій досвід не універсальний.
І, якщо люди дійсно можуть перетравити все г* яке їм заподіяла "найважливіша людина у світі" або свідомо обирають продовжувати самокатування бо "ета же..." і "так треба" – ок.
Таке життє.
Але мене відверто гидить з того, як масова культура і соціальна "норма" вимагає від людей лицедіїти. Не лише в плані дня матері, звісно. Не лише у цей день.
Людям часто треба вдавати з себе хороших дочок чи синів, просто щоб не втратити відчуття своєї хорошості. Не нарватись на осуд та критику (been there, fuck them). Не втрачати примарну надію на те, що мама таки буде "нормальною". Буде любити.
Я пройшла через це.
Ресинтемент. Надію. Розчарування. Фрустрацію.
Я сепарувалася (дуже, дуже багато болю, ресурсу і нервів). І тепер можу спокійно казати: та, я знаю, що вона мене любить. По своєму. Не так, як мені треба (і, почасти, нездорово у проявах). Можу хвалити її: вона дійсно робить кроки вперед (повільно, непослідовно, проте робить; я вдячна). Мені є за що їй дякувати. Можливо, навіть любити. Але це ніколи не буде приводом імітувати щенячу радість і чавити з себе дупозлипні вітання. Тим паче, якщо хтось говоритиме "ну, це ж мама" і "сьогодні день матері".
Мораль (і моє прохання-порада): будьте щирими.
Визначтесь, чи оця бутність "хорошою дитиною" (незалежно від віку) потрібна вам. Чи вона конструктивна. Чи ж ви просто намагаєтесь відповідати очікуванням, бути "хорошими" і "заслужити" дрібку любові, уваги (чи, хоча б, уникнути осуду і незадоволення).
Соціокультурне тло в нас доста токсичне. Екологія і якість життя так собі. Тож не труїть себе ще й "необхідністю" вдавати. Виняток – якщо цього вимагає робота <strike>і то не завжди </strike>🤭
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
