Трамп має рацію щодо ЄС.
Євросоюз дійсно великою мірою було створено на противагу США.
В умовах фактичної окупації Америкою західної Європи після ДСВ економічна співпраця Франції та Німеччини, а зрештою і інших 7 країн континенту, стала тоненькою стежкою до такої-сякої субʼєктності. І в цьому плані ЄС (тоді ще ЄЕС) мав анти-американську природу.
Ні, звісно ж, американці були зацікавлені в політичній стабільності і економічному розвитку регіону, але не в економічній і політичній субʼєктності. І точно не в військовій.
В першій половині 70-х Ніксон і Кіссінджер відверто і цілеспрямовано руйнували європейську політичну єдність. Їх лякало, що Європа перетворюється на економічного монстра, який узгоджує спільну зовнішню політику. Тому цей дует вдавався до хитрощів, шантажу і відвертих погроз. Налаштовував англійців проти французів, французів проти англійців, німців проти обох. Навіть погрожували вивести війська з Європи.
Щоправда останнє було таки блефом. Бо Ніксон і Кіссінджер розуміли важливість НАТО. І мусили балансувати між ізоляціоністськими настроями Конгресу і інтересами національної безпеки.
Тоді, в 70-х, американцям вдалося підважити європейський проєкт і утвердити НАТО, як ключову структуру на континенті.
Можна подумати, що принципово Трамп стикається з тією ж проблемою, що Ніксон. ЄС, що є серйозною економічною силою, проте залежною від США в питанні безпеки. І такою, що не бажає платити за свою безпеку.
Проте Трамп, очевидно, виключив з цього складного рівняння необхідність підтримувати світовий порядок. Відповідно, для нього зникає цінність НАТО.
Трамп волів би бачити розʼєднану Європу. Окремі країни. Зручний ринок. Жодної значної конкуренції.
Але при тому він змушує Європу брати на себе гарантії безпеки України. Виклик, впоравшись з яким, Європа стане субʼєктом не лише економічним але і політичним.
І я не кажу, що Європа з ним впорається. Я кажу лиш, що політика Трампа цілком не схожа на те балансування, яким займались Ніксон і Кіссінджер в 70-х.
А в чому причина? Як на мене в значно простішому баченні світу з перспективи Трампа.
Все більше схильний до думки, що його ідеал — це G3. Три «великі» ядерні держави — США, Китай і Росія. Кожна зі своєю сферою впливу. І з цілком прагматичними і транзакційними стосунками.
