Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Қарау

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

ЯВ - Язичницький Вісник

Вісник доби Язичницького Ренесансу
Наш ютуб-канал - https://youtube.com/@pagan_visnyk?si=oRM0oig8PhCEDtDN
По всім питанням звертатись до @Azrayar

TGlist рейтингі

ТүріҚоғамдық

Растау

Расталмаған

Сенімділік

Сенімсіз

Орналасқан жеріУкраїна

ТілБасқа

Канал құрылған күніNov 05, 2023

TGlist-ке қосылған күні

Apr 18, 2024

Мен каналдың иесімін

Өзгерістер тарихы

Қосылған топ

Чат ЯВ - Язичницький Вісник

Telegram арнасы ЯВ - Язичницький Вісник статистикасы

Толығырақ

Жазылушылар

2 561

24 сағат

20.1%Апта

813.3%Ай

2249.6%

Дәйексөз индексі

100

Ескертулер1Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту1

1 жазбаның орташа қамтуы

447

12 сағат3220%24 сағат447

10.4%48 сағат578

8.1%

Қатысу деңгейі (ER)

3.7%

Қайта жазылды8Пікірлер5Реакциялар11

Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)

15.83%

24 сағат0%Апта

0.22%Ай0%

1 жарнамалық жазбаның қамтуы

509

1 сағат00%1 – 4 сағат00%4 - 24 сағат234.52%

Толығырақ

Каналға біздің ботымызды қосып, осы каналдың аудиториясын біліңіз.

24 сағаттағы жазбалар саны

1

Динамика

"ЯВ - Язичницький Вісник" тобындағы соңғы жазбалар

Барлық жазбалар

28.04.202506:17

Загальним для всіх міфологій, в яких дракон виступає як окремий персонаж, є міф про вбивство дракона/Змія героєм (або Богом), який тим самим звільняє проковтнуту Змієм воду (спадок індоєвропейського "основного міфу"), скарб та викрадених людей (найчастіше дівчину). Широко поширений мотив викрадення драконом дівчини, можливо, походить від жертвопринесення дівчин духам вод (духи вод нерідко зображувалися у образі змій). Так у Китаї найкрасивішу дівчину вінчали з Хуанхе, кидаючи у воду; в Давньому Єгипті перед посівом кидали в Ніл дівчину, вбрану у весільний одяг, щоб забезпечити розлив Нілу; у майя дівчат кидали у священну водойму Чичен-Іци.

Міф, що відповідає цьому обряду, зазвичай виступає у формі розповіді про дракона, що вимагає від себе дівчат як щорічної данини. Міфологічний мотив боротьби героя-змієборця з з драконом отримав у подальшому широке поширення у фольклорі, а потім проник і в літературу у вигляді легенди про св. Георгія, який переміг дракона і звільнив захоплену ним дівчину.

ЯВ #Змій

27.04.202506:37

Береза шанувалася слов'янами як жіночий символ під час весняного свята Семика, коли в село вносили дерево, а дівчата надягали на голову вінки з зелені, у чому видно слід міфологічного уподібнення дівчини світовому дереву - береза як символ ритуальної чистоти відома також у германській, балтійській, центральноазіатській традиціях. Береза, як перевернуте корінням догори дерево світу, фігурує заговорах: «На морі на Океані, на острові Кургані стоїть біла береза, вниз гілками, вверх коріннями». Використання берези для виготовлення обрядових символів мало архаїчні корені. У 2-й половині 19 ст. на бересті писали прохання до лісових духів, які прибивали до дерев. Ймовірно, у слов'ян був культ духа берез, подібного прусському Бірзулісу.

ЯВ #священні_дерева

26.04.202506:43

Творча активність, натхненна переживанням священного, оновлює традиційну міфологічну систему. Роль цілителів, шаманів і старійшин у релігійному житті архаїчних суспільств добре відома. Усі ці люди так чи інакше проникли в таємниці екстатичного досвіду. Відносини між традиційними схемами та індивідуальними новаторськими їх переосмисленнями не залишаються незмінними: під впливом сильної релігійної особистості традиційна канва зазнає змін. Залишається відкритим питання інтерпретації релігійного досвіду, що зумовлене індивідуальним сприйняттям сакрального.

В архаїчних суспільствах, як і скрізь, культура створюється і відновлюється завдяки творчому досвіду кількох індивідів. Але оскільки архаїчна культура організується навколо міфів, які постійно переосмислюються і поглиблюються спеціалістами в галузі сакрального, суспільство в цілому орієнтується на цінності, відкриті і передані такими індивідами. У цьому сенсі міф допомагає людині подолати межі своїх можливостей і спонукає її піднятися «до рівня великих».

ЯВ

25.04.202506:13

Образ чорта у пізній народній міфології слов'ян полівалентний. Він являє собою наслідок багатовікового змішання міфо-релігійного образу Бога Смерті Велеса та християнського уявлення про Сатану.
На думку лінгвіста та філолога І. С. Якубовича, праслов'янське *čьrtъ є похідним від дієслова *čersti / čьrtǫ «чертити, бороздити». Така позиція сумісна з гіпотезою про те, що *čьrtъ спочатку було теонімом, яким називали Бога Смерті - Бога-"Чертежника", що "предначертує долю". Розуміння Бога Смерті як Божественного Писаря, Який знає людські діяння і вирішує їх долю, відоме з часів ведичних аріїв (образ Ями), відоме воно також китайцям у образі Яньло, який тайпінами також був ототожнений із Сатаною.
Інша етимологія (менш ймовірна) пов'язує *čьrtъ з чорним кольором, що відповідає семантиці образу Володаря Потойбіччя і власне теонімам: слов. Чорнобог, етруськ. Śuri ("Чорний"), давньосканд. Surtr ("Чорний"), санскр. Mahākāla ("Великий Чорний").

ЯВ

24.04.202506:02

Особливо людським, природним і суто язичницьким є вміння щиро дивуватися буттю. Буттю своєму, буттю дерев, буттю смерті і буттю парування. В миті щирого здивування народжується філософія, а з нею - страх. Усвідомлення буття дає змогу стати над людським ("надто людським" - профанним) буттям, де відчувається нерозуміння нашої власної суті.
Ось тоді рятунок йде від міфу. Міф розкриває нам таємну чарівну сутність світу, пояснюючи космогонію, він дарує нам магічну владу над собою і оточуючим, вказуючи справжні імена та їх походження. Міф задає культурну норму та аксіологічну систему, систему цінностей та значень, розгадати яку, прожити яку тотожно пізнати себе - Самопізнанню Божественному.
Про це ініціація, про це Саможертвопринесення. В Самопізнанні ми входимо вглиб Вод Хаосу, повторюючи космогонічний акт Велеса на Початку Часів.

ЯВ #теологія

23.04.202514:07

Будь-яке позитивне твердження про Божественне має бути висловлене у формі міфу, поезії. Адже в цьому світі пряме твердження може виглядати лише як індійське «ніті, ніті» («ні те, ні се»), оскільки те, що можна описати і класифікувати, неодмінно належить до конвенційного світу. Звідси також та особлива шана до поетів, скальдів, співців, яка є у індоєвропейській традиції, та їх сакральний зв'язок із культом Віщого Бога - Божественного Дарителя Натхнення (зв'язок скандинавських скальдів з Вотаном, слов'янських співців з Велесом).
Чорнобожа Природа як Всепоглинаюча Безодня, Чорнота Космосу є не тільки символом Хаосу, еманацією Якого і є Віщий Бог Смерті, а й символом свободи від будь-яких стереотипних образів, які ми використовуємо для опису світу і себе. Так зникають дуальності людина-світ, людина-Природа, людина-Бог, залишаючи Всеєдність у Природі, у Божественному, у Безодні.

ЯВ #теологія

23.04.202506:09

Виразним прикладом образу Змієбогів є наги - Божественні Раси Зміїної Природи у індуїстській та буддійській міфологічних системах, культ яких сягає глибин як арійських так і місцевих духовних традицій. Етимологія слова nāgá («гола тварина без волосся» — споріднена з англійським «голий», пор. також слов'янське «нагий», «нагота» з такими самими значеннями), його спорідненість із англійським 'snake', германським: *snēk-a- , праіет .: *(s)nēg-o-, вказує на древній індоєвропейський культ Божественних Змій.
Вони в основному зображуються в трьох формах:
як люди зі зміями на головах і шиях
як звичайні змії
як напівлюди-напівзмії
Наги шануються як Божественні Хранителі Мудрості і Багатств, Вони мешкають у Нижньому Світі - Паталі, а Їх царем часто називають Варуну - Древнього арійського Бога, міфо-релігійний образ Якого споріднений з образом балто-слов'янського Велеса (Велняса)

ЯВ #Змій

21.04.202508:54

Римський Папа Франциск - все.
Він любив цілувати ноги неграм та руки євреям.
А ще любив Петра I і вважав збоченців "дітьми божими".
Він не любив Європейське. І європейцем він точно не був.
Він був справжнім християнином.

ЯВ

21.04.202508:54

21.04.202506:19

У наявності є ідоли трьох найбільш шанованих германських Богів - Фрейра, Вотана (🔴проданий) і Тора.

Матеріал - липа
Висота 10 см
Ширина 2,5 см
Ціна одного - 400 грн
Ціна двох (кумири Тора і Фрейра) - 600 грн

Для замовлення писати @RyzhyiRusich

🟢У наявності

ЯВ #ідоли #унаявності

Қайта жіберілді:

Wotan✙Jugend

20.04.202517:01

Европа — не география. Европа — кровь, дух и долг борьбы за идеалы. От суровых фьордов до залитых солнцем степей Украины, от древних дубрав до каменных крепостей — европейцы вставали щитом перед хаосом сил стихии и врагов.

Сегодня, 20 апреля, мы традиционно проводим пул дружеских каналов, несущих правое мировоззрение. В час испытаний поддержите наше слово.

Европа жива, пока есть те, кто готов защищать её.

• WotanJugend

• Thule Signal

• Правый взгляд

• VALHÖLL

• MILITANT ZONE

• Нетолерантний Українець

• Beauty of White Women

• RADICAL_SH8P

• Fortress Kyiv

• Fennoscandia ᛝ Væringjavegr

• Heretic Camp

• Insomnia ꑭ NSBM

• Blood And Honour Ukraine

• Neues Europa

• Militant Zone World Wide

• Nazi shop/Völkischer Beobachter

• CLOCKWORK_UA

• Язичницький Вісник

• ᚼ Січовий Ѣртаул ᚼ

• LITERARY_TERRORISM

20.04.202513:22

За свідченнями античних авторів та археологічними даними, скіфо-іранській традиції був відомий культ Змієногої Богині (ймовірно, змії росли в Неї також з плечей). Давньоіндійський Світовий Змій Шеша тримає на собі землю. У германській традиції Світовим Змієм є Йормунганд (Мідгардсорм - Змій Серединного Світу), образ якого, ймовірно, був саме образом Захисника світу (що не суперечить і есхатологічній долі Йормунганда)

У багатьох традиціях хтонічна природа змія відображається в його назві, утвореній (як і в слов'янських мовах) від назви землі (ефіоп. arwe medr «звір землі», єгип. Сата «син землі» або «життя землі» тощо). В Єгипті бог землі Геб іноді зображався з головою змії. З хтонічною природою змія пов'язане й уявлення про багатства або скарби, які він оберігає в землі або під землею і може принести в дім (в Індії, у слов'ян, балтів та інших). Хтонічні риси землі-цілительки чітко простежуються в образі Бога Асклепія, який уявлявся у вигляді змії (змія була також Його атрибутом).

ЯВ #Змій

20.04.202506:02

20.04.1889 - ∞

19.04.202510:50

Весна приносить тепло, а у нас планується запуск друку поло.

19.04.202506:39

Зв'язок змій з дощем відображається в обрядах шанування змій або жертвопринесення змій у період дощів (або очікування дощів під час посухи) у багатьох народів світу. Цим обрядам відповідають змієборчі міфи (напр. і-є "основний міф").

Культове значення змія як символу родючості — одна з найбільш характерних рис ранньої міфологічної символіки найдавніших землеробських культур Південно-Східної Європи 6–4 тисячоліть до н. е. Культові посудини та розфарбована кераміка із зображеннями змій (часто двох) характерні також і для культур Малої Азії (Хаджилар) і Сирії (Тель Рамад) 6–5 тисячоліть до н. е.

Кіпрські та критські зображення жінок (жриць і/або Богинь) зі змією (найчастіше двома) в руках пов'язані з поширеним культом змії як атрибутом хтонічних божеств родючості (а також Богів Смерті) в егейському світі. Змія була одним з атрибутів грецької Богині Мудрості Афіни (пор. також уявлення про змія як символ мудрості у інших народів), ряд рис якої сходить до критомікенської богині зі зміями (друге фото).

ЯВ #Змій

Барлық жазбалар

Жарияланды1 күн

13.04.202507:43Каптьорка ім. Рибакова

765

Толығырақ

Рекордтар

28.04.202523:59

2.6KЖазылушылар

31.05.202423:59

500Дәйексөз индексі

08.04.202523:59

7501 жазбаның қамтуы

09.04.202520:23

509Жарнамалық жазбаның қамтуы

21.03.202523:59

24.78%ER

08.04.202523:59

31.15%ERR

Өсу

Толығырақ

Жазылушылар

Цитата индексі

1 хабарламаның қаралымы

Жарнамалық хабарлама қаралымы

ERR

Толығырақ

ЯВ - Язичницький Вісник танымал жазбалары

Барлық жазбалар

28.03.202506:43

Ритуальне служіння Чорнобогу передбачає очищення. Очищення від невігластва, від хибних переконань, від лжевчень. Очищення від усіх прив'язаностей, залежностей та перепон на шляху до духовного розвитку, пізнання Божественного та єднання з Божественним.
Наші уявлення про Божественне важливі для катафатичного богослів'я, для пізнання Ликів, Образів, під Якими Божественне являє Себе у бутті. Однак від них необхідно позбуватися, коли ми намагаємося пізнати Джерело.
Меч Суртра розрубує Світове дерево Іґґдрасіль не тільки через нестримну руйнівну Силу Богів Хаосу, але й через необхідну умову існування Життя - Смерть того, що віджило.

ЯВ

07.04.202514:00

Автентична NS символіка,
одяг та книги, що відображають
дух епохи.

Збережи частинку історії
разом з RADICAL_ SH8P 👈🏻

16.04.202509:35

І як одне й те саме місто, якщо дивитися на нього з різних сторін, здається зовсім іншим і, ніби, перспективно множеним, так само внаслідок безкінечної кількості простих субстанцій існує ніби стільки ж різних універсумів, які, однак, є лише перспективами одного й того ж відповідно до різних точок зору кожної монади - Готфрід Вільгельм Лейбніц

Різні міфо-релійні системи по-різному описують Божественні Прояви, містять різні космологічні моделі та свої власні категоріальні апарати. Однак Божественне є в не залежності від наявності чи відсутності релігій. Язичництво різних народів подібно різнокольоровим скельцям вітражу, який просвічує Божественні Іпостасі.

ЯВ #теологія

15.04.202514:40

Міф сам по собі не є ні добрим, ні злим, моральні оцінки неприпустимі по відношенню до нього. Функція міфу — демонструвати зразки і, таким чином, надавати сенс (священний сенс!) світу і людському існуванню. Саме завдяки міфу поняття реальності, цінності, трансцендентності поступово виявляють свою суть. Розповідаючи, як світ був створений, міфи відкривають, як і чому були створені ті чи інші речі і за яких обставин. Походження світу, космогонія, стає частиною антропогонії, вплітаючись як у колективну священну історію (походження того чи іншого народу/племені/раси, професійної групи чи таємного окультного товариства) чи у священну історію походження особистості. Генеалогія, яка коріниться у Божественному, освячує людське буття і космологію, даруючи усвідомлення себе у світі як, водночас Божественної Сутності, здатної ритуально творити і руйнувати (тим самим долучаючись до Божественних космогонічних та есхатологічних актів), так і частини Божественної біокосмічної Єдності, явленої у Природі.

ЯВ #теологія

11.04.202506:09

Сьогодні розповімо про одного з найвідоміших князів-волхвів Русі - Всеслава Брячиславича, також відомого як Всеслав Чародій.
Він народився близько 1029 року і помер 14 квітня 1101 року, був єдиним представником полоцького роду Рюриковичів, який правив у Великому князівстві Київському.
«Повість минулих літ» повідомляє, що мати народила Всеслава «від волхвування» (в присутності волхвів) і що він мав родиму пляму, на якій носив пов'язку; за іншими даними, Всеслав народився «в сорочці» і носив частину плаценти на собі як амулет.
Дитина, що народилася в «сорочці», вважалася чарівником. Присутність волхвів під час народження Всеслава співвідноситься з чаклунським посвяченням, з винятково ранньою ініціацією князя як чаклуна.
Водночас у літописі йдеться про його релігійне благочестя: «О кресте честный! Понеже к тобѣ вѣровах, избави мя от рва сего». Це лише означає, що не стільки Всеслав був віруючим християнином в очах літописця, скільки сам літописець мав потребу представити його таким.

ЯВ

09.04.202506:24

У сучасному світі є три види магії: язичницька (власне, єдина справжня магія), псевдомагія (гадалки-оракули, гороскопи і подібне), а також техномагія. І якщо псевдомагія у всіх своїх видах є не більше ніж прояв глибокого невігластва загальнолюдей, то техномагія є посяганням на Природу. На Життя і на Смерть.
Виведені з пробірок вовченята вже не є частиною Священного Природи. Вимерлі види, як і загиблі в ході історії народи, у Царстві Чорнобога, не в руках людини. Мертве має бути мертвим, техно-некромантія плює на вівтар Смерті, всім своїм єством показуючи глибоку зневагу до Божественного.
Однак все далі видно як загальнолюдина захлинається від технологій.
Колись Суртр спалить Іґґдрасіль.

ЯВ

13.04.202514:09

Плач Ярославни являє себе на сторінках «Слова» як язичницьке заклинання, магічний ритуал. Княгиня звертається зовсім не до християнського бога, а до Природи у різних Її Проявах:
СвЂтлоє и тресвЂтлоє слънце!
ВсЂмъ тепло и красно єси:
чему, господине, простре горячюю свою лучю
на ладЂ вои?
Въ полЂ безводнЂ жаждею имь лучи съпряже,
тугою имъ тули затче?

На Дунай прагне княгиня полетіти зегзицею за живою водою, необхідною, щоб оживити воїна після того, як мертвою, цілющою водою, джерелом якої виступає в «Слові» Каяла, будуть стягнуті рани. В основі фольклорних мотивів живої і мертвої води лежать не лише міфологічне знання про животворчу сутність води, про воду як еквівалент крові, але й відома слов'янам водна магічна практика — чародійство (чара — посудина).

ЯВ

11.04.202514:20

На думку польського історика Яна Паверського, полоцький князь Всеслав був організатором язичницьких повстань у землях ободритів у 1066 році. Відомо, що князь набирав собі військову дружину з язичницьких фінно-угорських племен (зокрема воді), які серед русичів також були відомі своїми магічними здібностями.
У Слові о полку Ігореві Всеслав представлений як чаклун і перевертень, активно «шукаючий» київського великокняжого престолу, тоді як, за літописом, він скоріше опинився на ньому всупереч своїй волі. Всеслав, хоч і засуджується автором «Слова», поряд з іншими князями, як учасник усобиць, але при цьому він як легендарно-епічний герой і онук Дажбожий виправдовується і знаходить у автора співчутливий відгук*.
В деяких східнослов'янських казках постає Волх Всеславич – мудрий правитель, сміливий воїн, син принцеси і жорстокого Змія. Історики вважають, що за зразок героя був узятий саме Всеслав Чародій.

*дж.: Леонова В. В. Всеслав полоцкий в «Слове о полку Игореве»

ЯВ

15.04.202506:24

У світі Традиції людина не відчуває себе замкненою в рамках свого існування. Людина Традиції відкрита світу і Буттю, спілкується з ним, оскільки використовує ту ж мову — мову символів, священний шифр Міфу. Якщо світ «говорить» з нею за допомогою зірок, рослин і тварин, за допомогою рік і гір, пір року та доби, то людина, у свою чергу, відповідає йому своїми мріями та уявою, своїми предками та тотемами (які є і Природою, і надприродним, і людьми), своєю здатністю помирати і воскресати в ритуалі ініціації (уподібнюючись тут Місяцю та світу рослин), своєю здатністю перевтілюватися в духа, надягаючи маску тощо. Ця здатність перевтілюватися, можливість ритуальної метаморфози стирає не тільки рамки профанного існування індивіда, але й передбачає вихід за людський онтологічний статус у Духовний (Демонічний).

ЯВ #теологія

16.04.202514:52

Ритуал змушує людину розширити межі своїх можливостей, усвідомити своє місце поруч з Богами, Предками та міфічними героями, щоб бути здатним здійснювати їхні дії. Прямо чи опосередковано, але міф сприяє «возвишенню» людини. Це стає ще більш очевидним, оскільки в архаїчних суспільствах декламація міфологічних текстів залишається прерогативою небагатьох. У будь-якому випадку той, хто розповідає міф, зобов'язаний довести своє покликання і пройти підготовку у старійшин. Випробуваний повинен обов'язково відрізнятися своїми мнемонічними здібностями, своєю уявою чи літературним талантом. Так вихід за межу певного буттєвого стану відбувається і на суспільному рівні - міф дозволяє ініціанту стати посвяченим, містом. Перехід від одного суспільного стану до іншого, до наступної вікової групи чи сімейного положення (весілля) так чи інакше супроводжуються ритуальними дійствами, праобразом яких є Божественні Діяння.

ЯВ

29.03.202507:16

Кельти практикували людські жертвоприношення різними способами, за словами Діодора Сицилійського та Страбона, які використовували відомості Посидонія: жертву заколювали мечем (передбачаючи майбутнє за характером судом умираючого), протикали стрілами або саджали на кіл. Цезар повідомляє, що "люди, уражені тяжкими хворобами, а також ті, хто веде життя у війні та в інших небезпеках, приносять або дають обітницю принести людські жертви; цим керують друїди". Деякі вчені розглядали цей факт як доказ "варварства" кельтів, "первісного", дикого і інфантильного характеру друїдської теології. Однак людські жертвоприношення в усіх традиційних суспільствах мають глибокий космологічний і есхатологічний символізм, вкрай складний і розвинутий, що пояснює їх стійкість у давніх германців, гето-даків, кельтів і навіть римлян.

ЯВ

08.04.202510:31

Скальдична магія, згідно з А. Платовим, це мистецтво створення рунічних заклинань, які складаються вже не з окремих знаків, а зі слів і фраз. Одні й ті ж закони скальдичного віршування застосовувалися і для побудови заклинань, і в придворній поезії. Ці закони мають дуже давні корені — вони походять з давньогерманського алітераційного вірша, який, в свою чергу, коріннями сягає спільної індоєвропейської традиції священної поезії.

Розвиваючись, рунічна магія не створювала напрямків і методів, відірваних від попереднього досвіду. Кожне нове досягнення магів і язичницьких жреців органічно включало в себе все те, що було досягнуто раніше. Кожен еріль прекрасно володів магією окремих рун, і кожен скальд — знаннями та досвідом еріля. При всьому тому, поява скальдичної магії була не просто вдосконаленням мистецтва застосування рун. Рунічне мистецтво скальдів виникло в злитті магії рун і чарівності поетичного слова, об'єднавши, таким чином, магію давніх ерілів і магію найдавніших заклинальних пісень.

ЯВ

09.04.202514:07

Основні форми скальдичних заклинань це драпа і нід.
Драпа — похвальна пісня, яка при читанні її вголос або при вирізанні її рунами має благотворний вплив на того, кому вона присвячена.

Вважається, що початково драпа мала вигляд короткого заклинання. Такою вона була під час зародження скальдичного мистецтва. Однак при звуженні її використання до винятково придворних потреб, центральне місце в драпі зайняв розповідний елемент (оповіді про героїчні подвиги та шляхетні вчинки), який пізніше, коли скальди перестали бути магами, став основним і єдиним; сама ж драпа до цього часу зберегла лише свою похвальну функцію.

Слід зазначити, що розповідний елемент завжди був у драпі, але спочатку його функція була суто магічною. Його походження сягає праіндоєвропейської давнини і має ряд подібних рис із практикою повторення, проспівування міфів (зазвичай - космогонічних) з метою освячення, зцілення або натхнення.

ЯВ

05.04.202507:54

Першим класичним загальногерманським рунічним строєм став Футарк. Він містить 24 знаки, розбитих на три групи — атти; кожен атт складається з восьми рун. За фонетичними відповідностями рун першого атта — f, u, th, а, г, k,... — цей стрій і отримав свою назву — Futhark. Спочатку Футарк з’явився в Данії, приблизно до III ст. н.е. відноситься його поширення в Норвегію та Швецію. Найдавнішими археологічними знахідками, що містять написи на Футарку, є золоті скандинавські брактеати — медалеподібні круглі підвіски, на лицьовій поверхні яких нанесено зображення і — навколо нього — рунічний напис. Проте існують і кілька інших типів брактеатів. Всього брактеатів з рунічними написами виявлено більше трьох десятків. В більшості своїй ці написи складаються з кількох рун або одного-двох магічних слів, хоча відомі й брактеати, що містять цілі рунічні тексти.

джерело: А. Платов - Руническая магия
фото: Copy of the stolen bracteate from Vadstena, Östergötland, Sweden.

ЯВ

10.04.202511:11

Інша поширена форма скальдичних заклинань — нід, хулительна пісня, яку можна віднести до одного з видів скандинавської "чорної" магії. Розповідають, що коли ярл Хакон Могутній спалив корабель скальда Торлейва і стратив його друзів, Торлейв переодягнувся жебраком, увійшов до палацу ярла і випросив дозволу прочитати складені ним вірші. Лише він почав їх читати, як на ярла напав страшний свербіж (можливо, йде мова про певну алергічну реакцію). Коли ярл зрозумів, що цей чоловік читає (або співає) нід, було вже пізно — Торлейв дійшов до середини заклинання. У палаті потемніло, зброя, що висіла на стінах і була у людей, почала рухатися сама по собі. Багато загинуло, а у ярла відгнила борода і частина волосся.

ЯВ

Канал өзгерістері тарихы

Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.