Дін
Padre Poltava
Дін
18.04.202510:55
Не вітають із Чистим Четвергом. Не вітають зі Страсною П’ятницею.
Це не дні "урочистостей", це дні, коли Бог миє ноги зраднику. Коли Бог стає їжею. Коли Бог мовчки вмирає.
Це — не час "привітати", а час зупинитися.
Зняти взуття серця. Побути поруч. Не втекти в "побажання гарного настрою".
Бо не вітають із Голгофою.
Не вітають з розп'яттям.
Не вітають з мукою.
Не вітають з понівеченим Тілом.
Не вітають з обстрілами.
Не вітають з вбитими українцями...
Не вітають із Тілом, яке роздають.
Не вітають із ніччю, коли зраджують Любов.
Якщо вже хочеш щось зробити — встань і омий комусь ноги.
Навіть тому, хто зрадить.
І знаєте, зазвичай я дуже поблажливо ставлюся до всіх оціх народних картинок-привітань з побажаннями благословінь та іншої мирської суєти, але коли день Таємної Вечері перетворюється в свято миття унітазу, а день розп'яття в день гарного настрою - це вже якось занадто.
Просто подумайте про це, коли розсилаєте тупі та безвкусні картинки.
Це не дні "урочистостей", це дні, коли Бог миє ноги зраднику. Коли Бог стає їжею. Коли Бог мовчки вмирає.
Це — не час "привітати", а час зупинитися.
Зняти взуття серця. Побути поруч. Не втекти в "побажання гарного настрою".
Бо не вітають із Голгофою.
Не вітають з розп'яттям.
Не вітають з мукою.
Не вітають з понівеченим Тілом.
Не вітають з обстрілами.
Не вітають з вбитими українцями...
Не вітають із Тілом, яке роздають.
Не вітають із ніччю, коли зраджують Любов.
Якщо вже хочеш щось зробити — встань і омий комусь ноги.
Навіть тому, хто зрадить.
І знаєте, зазвичай я дуже поблажливо ставлюся до всіх оціх народних картинок-привітань з побажаннями благословінь та іншої мирської суєти, але коли день Таємної Вечері перетворюється в свято миття унітазу, а день розп'яття в день гарного настрою - це вже якось занадто.
Просто подумайте про це, коли розсилаєте тупі та безвкусні картинки.
16.04.202509:37
Юда хотів справедливості. Апостоли — Царства.
Таємна Вечеря — як ніч у підвалах Азовсталі.
Там, де навколо смерть, а всередині — Життя.
Христос встановлює Царство, невидиме для очей, але пульсуюче в серцях тих, хто обрав Голгофу замість трону.
Скарби Царства — не гроші, не спокій, не стабільність.
Скарби — це побиті руки, пробиті ребра, сльози в окопах, молитви у вогні.
Царство — не те, де панують, а те, де віддають себе до кінця.
Апостоли йдуть.
Українці йдуть.
Страшно. Боляче. Але йдуть.
З поламаними тілами, з вибитими зубами, з хрестами на грудях і в серці.
Бо знають: це шлях Царя.
А Юда... Юда пішов в інший бік. Він шукав правди. Своєї. Закону. Контролю. Перемоги без страждання. Вигоди.
І зрадив.
І загинув.
Бо Царство не прийде через зраду, через торг, через “по-людськи”.
Сьогодні мільйони українців стоять перед цим вибором:
Хрест чи срібло? Вірність чи зрада? Голгофа чи компроміс?
І тільки ті, хто вибере шлях Христа — увійдуть до Його Царства.
Навіть якщо сьогодні вони в окопі, в сльозах, у втраті.
Юда втік від Царювання.
Не дай Боже нам втекти!
Таємна Вечеря — як ніч у підвалах Азовсталі.
Там, де навколо смерть, а всередині — Життя.
Христос встановлює Царство, невидиме для очей, але пульсуюче в серцях тих, хто обрав Голгофу замість трону.
Скарби Царства — не гроші, не спокій, не стабільність.
Скарби — це побиті руки, пробиті ребра, сльози в окопах, молитви у вогні.
Царство — не те, де панують, а те, де віддають себе до кінця.
Апостоли йдуть.
Українці йдуть.
Страшно. Боляче. Але йдуть.
З поламаними тілами, з вибитими зубами, з хрестами на грудях і в серці.
Бо знають: це шлях Царя.
А Юда... Юда пішов в інший бік. Він шукав правди. Своєї. Закону. Контролю. Перемоги без страждання. Вигоди.
І зрадив.
І загинув.
Бо Царство не прийде через зраду, через торг, через “по-людськи”.
Сьогодні мільйони українців стоять перед цим вибором:
Хрест чи срібло? Вірність чи зрада? Голгофа чи компроміс?
І тільки ті, хто вибере шлях Христа — увійдуть до Його Царства.
Навіть якщо сьогодні вони в окопі, в сльозах, у втраті.
Юда втік від Царювання.
Не дай Боже нам втекти!
14.04.202507:14
Це просто для нагадування, що ракети москалів оплачені прихожанами рпц фсб.
11.04.202510:38
У "Справи Громад" нова лотерея!
Розігруємо унікальну скульптуру від Fill Feaouill — із каски окупанта, який прозрів і вирішив більше не воювати, бо, завдяки українцям, зустрів Господа. На скульптурі — герой на драбині, свині, котики і вся правда про сучасність. Вона прекрасна, дивна і трохи тривожна — як і ми всі. Як на мене, ца скульптура чудово передає наш стан духовного сюрстрьомінгу.
Квиток — 100 гривень.Купувати можна скільки душа забажає.
Розіграш — у понеділок.
Це та сама допомога ЗСУ, просто веселіше.
Донать — може, виграєш шедевр. У гіршому разі — піднімеш настрій. У найкращому — ще й ЗСУ допоможемо.
Свині й котики спостерігають.
https://shop.spgr.org.ua/blahodiinyi-rozihrash-28.0/?fbclid=IwY2xjawJlz8RleHRuA2FlbQIxMQABHsfYAUSxLBxSiId8cPpqNEyvG3oRhIddAHrL9vWDMJ9n1NNPyMd9HDMSKSYd_aem_B_JHWHShgr9r047RRYFhqA
Розігруємо унікальну скульптуру від Fill Feaouill — із каски окупанта, який прозрів і вирішив більше не воювати, бо, завдяки українцям, зустрів Господа. На скульптурі — герой на драбині, свині, котики і вся правда про сучасність. Вона прекрасна, дивна і трохи тривожна — як і ми всі. Як на мене, ца скульптура чудово передає наш стан духовного сюрстрьомінгу.
Квиток — 100 гривень.Купувати можна скільки душа забажає.
Розіграш — у понеділок.
Це та сама допомога ЗСУ, просто веселіше.
Донать — може, виграєш шедевр. У гіршому разі — піднімеш настрій. У найкращому — ще й ЗСУ допоможемо.
Свині й котики спостерігають.
https://shop.spgr.org.ua/blahodiinyi-rozihrash-28.0/?fbclid=IwY2xjawJlz8RleHRuA2FlbQIxMQABHsfYAUSxLBxSiId8cPpqNEyvG3oRhIddAHrL9vWDMJ9n1NNPyMd9HDMSKSYd_aem_B_JHWHShgr9r047RRYFhqA
08.04.202505:46
05.04.202504:37
Вишні будуть
Вишня відцвіла. Пелюстки опали, а замість них — ледь помітні зелені цяточки. Майбутні плоди.
Равлик повзе вгору по стовбуру вишні.
— Ти що, з глузду з’їхав? — регоче горобець. — Ще жодної вишні немає! Навіщо лізеш?
— Вишні будуть, — каже равлик. — Коли я дістанусь вершини.
До речі, горобець не дожив до вишень, його з'їв кіт.
Вишня відцвіла. Пелюстки опали, а замість них — ледь помітні зелені цяточки. Майбутні плоди.
Равлик повзе вгору по стовбуру вишні.
— Ти що, з глузду з’їхав? — регоче горобець. — Ще жодної вишні немає! Навіщо лізеш?
— Вишні будуть, — каже равлик. — Коли я дістанусь вершини.
До речі, горобець не дожив до вишень, його з'їв кіт.
18.04.202504:58
Навіть Юда на Таємній Вечері питав: «Чи не я, Господи?»
А ми — все життя питаємо: «Чи не він, Господи?»
Наша релігія — викривальницька.
Наше християнство — про чужі гріхи.
Наші молитви — щоб хтось покаявся. Хтось інший.
А Юда хоч на мить — подивився в себе.
Ми ж — дивимось по сторонах, в коментарях, у стрічці, на вулиці.
Може, досить?
Може, пора спитати знову: «Чи не я, Господи?»
А ми — все життя питаємо: «Чи не він, Господи?»
Наша релігія — викривальницька.
Наше християнство — про чужі гріхи.
Наші молитви — щоб хтось покаявся. Хтось інший.
А Юда хоч на мить — подивився в себе.
Ми ж — дивимось по сторонах, в коментарях, у стрічці, на вулиці.
Може, досить?
Може, пора спитати знову: «Чи не я, Господи?»
15.04.202513:27
"Падре, а як там суспільно-політичне життя у Полтаві?"
Запитують мене час від часу. І хочеться сказати: а яке може бути життя при Зеленському? Ілюзія руху, але без дороги.
Та все ж — народ має знати. Тож тримайте короткий дайджест минулого тижня Полтави — з того, що болить, смішить і трохи надихає.
🔹 Почнемо з гарного.
8-річний Тимофій Петренко став срібним призером Чемпіонату України з шахів у
швидкій грі. Минулого року він був чемпіоном. Респект! Малий грає розумніше, ніж деякі дорослі в мерії.
🔸 До кладовища — як до Єрусалиму.
27 і 28 квітня, з 6:30 до 19:00 — більше транспорту у поминальні дні. Добре.
Але хочеться, щоб повага до пам’яті була не лише у розкладі, а й у серці, в першу чергу це стосується полеглих захисників.
🔸 Толока раз на рік — це свято. Але...
Місто має бути чистим постійно, а не тоді, коли треба зробити селфі з віником.
Вчителів виганяють у суботу "на прибирання", а регулярний вивіз сміття лишається десь у теорії.
Зато каша і галушки — нова валюта політичного піару по-полтавські? Чи це так ми майбутнє виховуємо — в обмін на тарілку?
🔸 Спорт. Управління.
"Пархоменко за Полтаву" тепер у кожному ролику Управління спорту. Це
нова функція така?
Замість того, щоб підтримувати дитячі секції, ремонтувати майданчики — вони
роблять з бюджету TikTok-кампанію. Звісно, я абсолютно не сумніваюся, що Пархоменко - за Полтаву, а хто проти?
🔸 Дні сталої енергії — клас. Але...
А чому не Дні прозорості? Дні боротьби з дерибаном? Дні повернення совісті у
владу?
"Служба Народу", кажете? А може — просто служба для своїх?
🔸 Шкільні ліги "Пліч-о-пліч" — ідея супер. Але у нас знову
"свої".
Команда, де батьки працюють в управлінні освіти — з подарунками. Інші — з порожніми руками.
Діти — це не інструмент політики. Вони всі — наші. І мають право на справедливість. Або не грайте в чесність взагалі.
🔸 Більше блогерів – хороших та різних.
Блогер – це не журналіст, він пише за покликом душі, продається не так дешево, тому я завжди вітаю появу нових блогерів і тут в нас аж декілька нових з’явилося.
Розповідають, хто "поганий", а хто "трудяга", як треба
ліквідувати наслідки прильотів, куди у Полтаві податися тощо і тощо.
Даю безкоштовну пораду навколополітичним
блогерам: менше ля-ля — більше справ. Працюй, показуй приклад — і люди самі скажуть, хто ти. Без селфі, без ефірів, без режисури.
Я не все можу змінити, але точно можу показати: інша дорога — є. І вона починається з кожного з нас.
На фото: полтавський комунальник знайомиться з інвентарем.
Пи.Си. Якщо підкажете як назвати цю рубріку хронік дурдому буду вдячний.
Запитують мене час від часу. І хочеться сказати: а яке може бути життя при Зеленському? Ілюзія руху, але без дороги.
Та все ж — народ має знати. Тож тримайте короткий дайджест минулого тижня Полтави — з того, що болить, смішить і трохи надихає.
🔹 Почнемо з гарного.
8-річний Тимофій Петренко став срібним призером Чемпіонату України з шахів у
швидкій грі. Минулого року він був чемпіоном. Респект! Малий грає розумніше, ніж деякі дорослі в мерії.
🔸 До кладовища — як до Єрусалиму.
27 і 28 квітня, з 6:30 до 19:00 — більше транспорту у поминальні дні. Добре.
Але хочеться, щоб повага до пам’яті була не лише у розкладі, а й у серці, в першу чергу це стосується полеглих захисників.
🔸 Толока раз на рік — це свято. Але...
Місто має бути чистим постійно, а не тоді, коли треба зробити селфі з віником.
Вчителів виганяють у суботу "на прибирання", а регулярний вивіз сміття лишається десь у теорії.
Зато каша і галушки — нова валюта політичного піару по-полтавські? Чи це так ми майбутнє виховуємо — в обмін на тарілку?
🔸 Спорт. Управління.
"Пархоменко за Полтаву" тепер у кожному ролику Управління спорту. Це
нова функція така?
Замість того, щоб підтримувати дитячі секції, ремонтувати майданчики — вони
роблять з бюджету TikTok-кампанію. Звісно, я абсолютно не сумніваюся, що Пархоменко - за Полтаву, а хто проти?
🔸 Дні сталої енергії — клас. Але...
А чому не Дні прозорості? Дні боротьби з дерибаном? Дні повернення совісті у
владу?
"Служба Народу", кажете? А може — просто служба для своїх?
🔸 Шкільні ліги "Пліч-о-пліч" — ідея супер. Але у нас знову
"свої".
Команда, де батьки працюють в управлінні освіти — з подарунками. Інші — з порожніми руками.
Діти — це не інструмент політики. Вони всі — наші. І мають право на справедливість. Або не грайте в чесність взагалі.
🔸 Більше блогерів – хороших та різних.
Блогер – це не журналіст, він пише за покликом душі, продається не так дешево, тому я завжди вітаю появу нових блогерів і тут в нас аж декілька нових з’явилося.
Розповідають, хто "поганий", а хто "трудяга", як треба
ліквідувати наслідки прильотів, куди у Полтаві податися тощо і тощо.
Даю безкоштовну пораду навколополітичним
блогерам: менше ля-ля — більше справ. Працюй, показуй приклад — і люди самі скажуть, хто ти. Без селфі, без ефірів, без режисури.
Я не все можу змінити, але точно можу показати: інша дорога — є. І вона починається з кожного з нас.
На фото: полтавський комунальник знайомиться з інвентарем.
Пи.Си. Якщо підкажете як назвати цю рубріку хронік дурдому буду вдячний.
14.04.202504:44
Суми...
Чергова трагедія, яка вже перетворюється у статистику...
Не вистачить жодних сил пережити це.
І ми не переживемо, бо нас, таких, як ми були раніше, більше вже не буде. Ніколи..
Бо якщо не змінемось, всі так само загинемо.
Страсна Седмиця лише розпочалася...
Царство Небесне загиблим!
Здоров'я пораненим!
Мудрості тим, хто ще живий.
Смерть ворогам.
Чергова трагедія, яка вже перетворюється у статистику...
Не вистачить жодних сил пережити це.
І ми не переживемо, бо нас, таких, як ми були раніше, більше вже не буде. Ніколи..
Бо якщо не змінемось, всі так само загинемо.
Страсна Седмиця лише розпочалася...
Царство Небесне загиблим!
Здоров'я пораненим!
Мудрості тим, хто ще живий.
Смерть ворогам.
11.04.202509:34
Сморчки. В лісі. Ростуть.
07.04.202506:36
Найлегше — здатися.
Сказати: «Та гори воно все синім пламенем»,
кинути справу, махнути рукою, згорнути фронт підтримки.
Бо набридло. Бо важко. Бо зелена шушваль готується до виборів, підставляє ніжки, пхає палки в колеса, розповсюджує ахінею й паралельну реальність.
Але ми — не про легке.
Ми — про боротьбу.
Ми — про принцип: або ми, або вороги.
Бо перемога — це не новина з сайту. Це стан душі.
І ми — переможці. Навіть коли важко. Навіть коли темно. Навіть коли проти всіх.
Робота триває. Кожного тижня.
Мовчки. Без пафосу. Без камер. Без «дякую» від держави.
Остання поїздка — це:
прально-душовий комплекс,
мобільний шиномонтаж із системою Run Flat,
експериментальний (!) мобільний стоматологічний кабінет,
зарядки, ноутбуки, монітори,
252 (!) шини для HMMWV, КРАЗів, УРАЛів.
І це ще не все —
на підході ФПВ-дрони на оптоволокні.
Бо якщо робити — то краще, дешевше, точніше. Як завжди.
Це все — завдяки вам.
Вашим донатам, вашій довірі, вашій впертості бути українцями.
Не слухати зневіру. Не згортати фронт.
Бо нас не зламати.
Донати лише для тих, хто не здався:
Приват24:
5169 3305 3948 0845
(ГО "Солідарна Справа Громад")
Для інших банків:
5375 4112 1895 1692
(Антоніна Бузіло)
Ми — войовнича меншість.
Але саме ми — формуємо хід історії.
Сказати: «Та гори воно все синім пламенем»,
кинути справу, махнути рукою, згорнути фронт підтримки.
Бо набридло. Бо важко. Бо зелена шушваль готується до виборів, підставляє ніжки, пхає палки в колеса, розповсюджує ахінею й паралельну реальність.
Але ми — не про легке.
Ми — про боротьбу.
Ми — про принцип: або ми, або вороги.
Бо перемога — це не новина з сайту. Це стан душі.
І ми — переможці. Навіть коли важко. Навіть коли темно. Навіть коли проти всіх.
Робота триває. Кожного тижня.
Мовчки. Без пафосу. Без камер. Без «дякую» від держави.
Остання поїздка — це:
прально-душовий комплекс,
мобільний шиномонтаж із системою Run Flat,
експериментальний (!) мобільний стоматологічний кабінет,
зарядки, ноутбуки, монітори,
252 (!) шини для HMMWV, КРАЗів, УРАЛів.
І це ще не все —
на підході ФПВ-дрони на оптоволокні.
Бо якщо робити — то краще, дешевше, точніше. Як завжди.
Це все — завдяки вам.
Вашим донатам, вашій довірі, вашій впертості бути українцями.
Не слухати зневіру. Не згортати фронт.
Бо нас не зламати.
Донати лише для тих, хто не здався:
Приват24:
5169 3305 3948 0845
(ГО "Солідарна Справа Громад")
Для інших банків:
5375 4112 1895 1692
(Антоніна Бузіло)
Ми — войовнича меншість.
Але саме ми — формуємо хід історії.
04.04.202518:33
До миру ще ой як далеко.
Кривий Ріг. Знову – удар по житловому кварталу. Знову – зруйновані оселі, знову – скривавлені ігрові майданчики. Ворог б'є туди, де немає нічого, крім життя. Крім дітей.
Цими ударами дітовбивці хочуть змусити нас здатися, хочуть нав'язати перемир'я — на своїх умовах. На умовах страху, болю, крові.
Але жодні слова не передадуть біль. Жодна дипломатія не виправдає вбивства.
Я знаю одне: той, хто погоджується на умови дітовбивць— теж загине. Якщо росіяни так роблять з нами, з тими, хто бореться, то що вони зроблять з тими, хто готовий їм здатися?
Царство Небесне загиблим.
Співчуття всім, хто постраждав.
Смерть ворогам.
Кривий Ріг. Знову – удар по житловому кварталу. Знову – зруйновані оселі, знову – скривавлені ігрові майданчики. Ворог б'є туди, де немає нічого, крім життя. Крім дітей.
Цими ударами дітовбивці хочуть змусити нас здатися, хочуть нав'язати перемир'я — на своїх умовах. На умовах страху, болю, крові.
Але жодні слова не передадуть біль. Жодна дипломатія не виправдає вбивства.
Я знаю одне: той, хто погоджується на умови дітовбивць— теж загине. Якщо росіяни так роблять з нами, з тими, хто бореться, то що вони зроблять з тими, хто готовий їм здатися?
Царство Небесне загиблим.
Співчуття всім, хто постраждав.
Смерть ворогам.
17.04.202510:18
ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
Для нас зараз кожен день великій. Але давайте ті, хто може зупинитися, в кого є можливість побути у тиші, завдяки Господу та ЗСУ, зупинімося, поглянемо у власне серце та замислимося над найбільшою Жертвою та Любовʼю у світі.
Великий Четвер - день здійснення Євхаристії - Причастя. Всі наші літургії - не просто згадка про цю Вечерю. Це участь у тій самій Таємній Вечері у Сіонській горниці.
В цей День Господь переломив хліб і сказав, що це це Тіло Його. Вказав на Чашу і сказав, що в ній Кров Його. Хліб і вино перетворюються на Тіло і Кров Бога. Хліб земний на плоди Древа Життя.
І в цей же день, на порозі п'ятничної ночі, Юда вказує первосвященикам місце, де можна таємно заарештувати Ісуса.
Апостоли ходили за народженим Христом і слухали Його. Десь розуміли, десь не дуже, але так чи інакше Він був для них Живою Людиною. У Чаші Він пропонує нам Себе не просто як Людина, але як Воскреслий Адам. Він не просто Той, Хто має "слова життя вічного життя", але він - Джерело цього життя- Древо Життя.
На Таємній Вечері Христос знову говорить про зраду - і питають апостоли: "Чи не я то, Господи?" і тільки Петро твердий: "Господи! До смерті йду за Тобою" що далі було ми знаємо ... І знаємо, що ми від Христа зрікаємось НЕ тричі, але набагато частіше.
У тропарі Великого Четверга є слова: "Таємницю Твою ворогам не розповім". Яку ж таємницю знаємо лише ми і Бог? І чому цю таємницю так хочуть дізнатися вороги Христа - тобто біси?
У кожної людини, як би грішний він не був, є таємний куточок душі, де людина зустрічається з Богом, та частина душі, яка в скрутну хвилину готова звернутися з мороку, і до якої прийде Бог. Ось цю таємницю у нас і хочуть вивідати біси, проникнути всюди, в найглибші тайники душі, що залишені у нас для Бога. Біси пропонують нам свої 30 срібняків, забирають таємницю та залишають відчай і порожнечу.
Бережіть Божу таємницю. Зберігайте її для себе, і тоді навіть із самої глибини пекла зможете звернутися до Нього.
Для нас зараз кожен день великій. Але давайте ті, хто може зупинитися, в кого є можливість побути у тиші, завдяки Господу та ЗСУ, зупинімося, поглянемо у власне серце та замислимося над найбільшою Жертвою та Любовʼю у світі.
Великий Четвер - день здійснення Євхаристії - Причастя. Всі наші літургії - не просто згадка про цю Вечерю. Це участь у тій самій Таємній Вечері у Сіонській горниці.
В цей День Господь переломив хліб і сказав, що це це Тіло Його. Вказав на Чашу і сказав, що в ній Кров Його. Хліб і вино перетворюються на Тіло і Кров Бога. Хліб земний на плоди Древа Життя.
І в цей же день, на порозі п'ятничної ночі, Юда вказує первосвященикам місце, де можна таємно заарештувати Ісуса.
Апостоли ходили за народженим Христом і слухали Його. Десь розуміли, десь не дуже, але так чи інакше Він був для них Живою Людиною. У Чаші Він пропонує нам Себе не просто як Людина, але як Воскреслий Адам. Він не просто Той, Хто має "слова життя вічного життя", але він - Джерело цього життя- Древо Життя.
На Таємній Вечері Христос знову говорить про зраду - і питають апостоли: "Чи не я то, Господи?" і тільки Петро твердий: "Господи! До смерті йду за Тобою" що далі було ми знаємо ... І знаємо, що ми від Христа зрікаємось НЕ тричі, але набагато частіше.
У тропарі Великого Четверга є слова: "Таємницю Твою ворогам не розповім". Яку ж таємницю знаємо лише ми і Бог? І чому цю таємницю так хочуть дізнатися вороги Христа - тобто біси?
У кожної людини, як би грішний він не був, є таємний куточок душі, де людина зустрічається з Богом, та частина душі, яка в скрутну хвилину готова звернутися з мороку, і до якої прийде Бог. Ось цю таємницю у нас і хочуть вивідати біси, проникнути всюди, в найглибші тайники душі, що залишені у нас для Бога. Біси пропонують нам свої 30 срібняків, забирають таємницю та залишають відчай і порожнечу.
Бережіть Божу таємницю. Зберігайте її для себе, і тоді навіть із самої глибини пекла зможете звернутися до Нього.
15.04.202504:41
Постійно чую:
"Тільки б перемогти росіян, тільки б не було війни — і будемо жити, як раніше…”
Юдеї часів Ісуса мріяли про те саме:
“Тільки б позбутися римлян, тільки б повернути царя Ізраїлю — і заживемо...”
І ті молилися, і зараз подібні молитви лунають.
Але Христос прийшов не для встановлення політично-релігійної влади.
Він не приніс перемоги, яку чекали.
Він не повернув “як раніше”.
Він прийшов навчити людей не помирати.
Не виживати — жити з надлишком.
Не повертатися назад, а проголошувати Царство.
Не крутити старе колесо історії — а зруйнувати його назавжди.
Вербна неділя, Страсті, Воскресіння — це не пам’ятні дні. Це — есхатологія. Це ми. Це зараз.
Христос доводить:
Вам нічого не загрожує. Бо Я дав вам Своє Насліддя — Хрест.
І той, хто не боїться цього Хреста — перемагає смерть, тиранію, історію.
Ми не хочемо "як було".
Бо те, що було — померло. І слава Богу.
Ми хочемо те, що живе — те, що з Христом.
Тому ми переможемо.
Бо довіряємо Христу.
Бо не хочемо назад.
Бо не хочемо помирати,
Тому що Його життя в нас.
"Тільки б перемогти росіян, тільки б не було війни — і будемо жити, як раніше…”
Юдеї часів Ісуса мріяли про те саме:
“Тільки б позбутися римлян, тільки б повернути царя Ізраїлю — і заживемо...”
І ті молилися, і зараз подібні молитви лунають.
Але Христос прийшов не для встановлення політично-релігійної влади.
Він не приніс перемоги, яку чекали.
Він не повернув “як раніше”.
Він прийшов навчити людей не помирати.
Не виживати — жити з надлишком.
Не повертатися назад, а проголошувати Царство.
Не крутити старе колесо історії — а зруйнувати його назавжди.
Вербна неділя, Страсті, Воскресіння — це не пам’ятні дні. Це — есхатологія. Це ми. Це зараз.
Христос доводить:
Вам нічого не загрожує. Бо Я дав вам Своє Насліддя — Хрест.
І той, хто не боїться цього Хреста — перемагає смерть, тиранію, історію.
Ми не хочемо "як було".
Бо те, що було — померло. І слава Богу.
Ми хочемо те, що живе — те, що з Христом.
Тому ми переможемо.
Бо довіряємо Христу.
Бо не хочемо назад.
Бо не хочемо помирати,
Тому що Його життя в нас.
13.04.202504:47
Вербна Неділя. Вхід Господа до Єрусалиму.
Свято, яке знають усі. Навіть ті, хто не йде до храму — зупиняються, згадують, відчувають.
Але важливо не просто пам’ятати. Важливо зрозуміти — що саме ми святкуємо?
Це не просто зустріч з Месією. Це не просто радість натовпу.
Це — початок шляху. Шляху, що веде не до палацу, а на Голгофу.
Це тріумф Царя, але це й урочистий вхід Агнця, Який знає, що буде принесений у жертву.
Ми встеляємо Йому шлях вербами — але самі йдемо слідом за Ним.
І шлях цей — не короткий, не простий.
Це шлях до Царства. Але дорога до Царства пролягає через Хрест.
Бо на Небеса піднімаються не ліфтами. Піднімаються з хреста.
З того хреста, з якого не сходять — з якого знімають.
Вербна неділя — це свято радості. Але це й свято усвідомлення.
Бо ми не просто махаємо гілками.
Ми готуємося йти за Христом — аж до кінця.
Господи, ввійди в наші Єрусалими.
І не дай нам втекти з Голгофи.
Щоб разом із Тобою — увійти в Царство!
Свято, яке знають усі. Навіть ті, хто не йде до храму — зупиняються, згадують, відчувають.
Але важливо не просто пам’ятати. Важливо зрозуміти — що саме ми святкуємо?
Це не просто зустріч з Месією. Це не просто радість натовпу.
Це — початок шляху. Шляху, що веде не до палацу, а на Голгофу.
Це тріумф Царя, але це й урочистий вхід Агнця, Який знає, що буде принесений у жертву.
Ми встеляємо Йому шлях вербами — але самі йдемо слідом за Ним.
І шлях цей — не короткий, не простий.
Це шлях до Царства. Але дорога до Царства пролягає через Хрест.
Бо на Небеса піднімаються не ліфтами. Піднімаються з хреста.
З того хреста, з якого не сходять — з якого знімають.
Вербна неділя — це свято радості. Але це й свято усвідомлення.
Бо ми не просто махаємо гілками.
Ми готуємося йти за Христом — аж до кінця.
Господи, ввійди в наші Єрусалими.
І не дай нам втекти з Голгофи.
Щоб разом із Тобою — увійти в Царство!
10.04.202508:13
Царське священство
Єдина провина, за яку було розп’ято Ісуса Христа — те, що Він був Царем.
Не злочинцем. Не бунтівником. Не єретиком.
Царем.
А про нас написано: "Ви — рід вибраний, царське священство, народ святий, власність Божа."
Тож не дивуйтесь, коли вас переслідують. Коли вас ображають, зневажають, принижують.
Коли розпинають — не вас, а Христа в вас розпинають.
Бо світ не терпить Царя. І не терпить тих, у кому живе Його Царство.
Тому — не бійтеся. Радійте.
Бо це не сором — це знак.
Знак, що ви належите Йому.
Єдина провина, за яку було розп’ято Ісуса Христа — те, що Він був Царем.
Не злочинцем. Не бунтівником. Не єретиком.
Царем.
А про нас написано: "Ви — рід вибраний, царське священство, народ святий, власність Божа."
Тож не дивуйтесь, коли вас переслідують. Коли вас ображають, зневажають, принижують.
Коли розпинають — не вас, а Христа в вас розпинають.
Бо світ не терпить Царя. І не терпить тих, у кому живе Його Царство.
Тому — не бійтеся. Радійте.
Бо це не сором — це знак.
Знак, що ви належите Йому.
06.04.202511:38
А ще це додасть вам оптимізму та людяності)
03.04.202505:00
Він – Помазанник.
Христос – не прізвище, а місія, суть, служіння. Не можна проповідувати Євангеліє Ісуса Помазанника і оминути момент, коли Його було помазано. Не просто для гостинності. Не просто з любові. Не просто тому, що Він дорогий її серцю.
Жінка, яка вилила дорогоцінне миро на Його голову і ноги, не просто зробила гарний жест. Вона здійснила маніфест. Вона зробила те, чого не зробили учні, що були поряд. Те, що обурило всіх. Те, що прийняв тільки Він. Те, що увійде у вічність: "Де тільки буде проповідано Євангеліє це в усьому світі, сказано буде й про неї, і про те, що вона зробила" (Мт. 26:13).
Вона помазала Його, бо Він – Цар. Вона помазала Його, бо Він – Первосвященик. Вона помазала Його, бо Він – Жертва.
Це помазання стало точкою неповернення. Після нього – зрада, хрест, смерть, погребіння. І якщо Його смерть і воскресіння розірвали завісу між Богом і людиною, то її помазання явило Христа перед світом як Того, Ким Він є. Ісус не завадив їй це зробити, бо це не просто акт вірності – це духовна реальність.
Він приймає помазання, хоч учні вважають це марною тратою. Він благословляє цей жест, хоч інші називають його безглуздим. Бо істина не в тому, скільки коштує миро, а в тому, що Його Царство, Його Священство, Його Жертва безцінні.
Хто готовий прийняти Царя, що йде на смерть? Хто готовий поклонитися Первосвященикові, що принесе Себе у жертву? Вона – готова. Вона зрозуміла. Вона вчинила те, що назавжди залишиться в пам’яті Євангелія.
А ти? Чи готовий прийняти Його, як Царя? Як Первосвященика? Як Агнця? Чи твоє серце обурене, як у тих, хто не прийняв цей маніфест? Чи ти серед тих, хто зрозумів?
Христос – не прізвище, а місія, суть, служіння. Не можна проповідувати Євангеліє Ісуса Помазанника і оминути момент, коли Його було помазано. Не просто для гостинності. Не просто з любові. Не просто тому, що Він дорогий її серцю.
Жінка, яка вилила дорогоцінне миро на Його голову і ноги, не просто зробила гарний жест. Вона здійснила маніфест. Вона зробила те, чого не зробили учні, що були поряд. Те, що обурило всіх. Те, що прийняв тільки Він. Те, що увійде у вічність: "Де тільки буде проповідано Євангеліє це в усьому світі, сказано буде й про неї, і про те, що вона зробила" (Мт. 26:13).
Вона помазала Його, бо Він – Цар. Вона помазала Його, бо Він – Первосвященик. Вона помазала Його, бо Він – Жертва.
Це помазання стало точкою неповернення. Після нього – зрада, хрест, смерть, погребіння. І якщо Його смерть і воскресіння розірвали завісу між Богом і людиною, то її помазання явило Христа перед світом як Того, Ким Він є. Ісус не завадив їй це зробити, бо це не просто акт вірності – це духовна реальність.
Він приймає помазання, хоч учні вважають це марною тратою. Він благословляє цей жест, хоч інші називають його безглуздим. Бо істина не в тому, скільки коштує миро, а в тому, що Його Царство, Його Священство, Його Жертва безцінні.
Хто готовий прийняти Царя, що йде на смерть? Хто готовий поклонитися Первосвященикові, що принесе Себе у жертву? Вона – готова. Вона зрозуміла. Вона вчинила те, що назавжди залишиться в пам’яті Євангелія.
А ти? Чи готовий прийняти Його, як Царя? Як Первосвященика? Як Агнця? Чи твоє серце обурене, як у тих, хто не прийняв цей маніфест? Чи ти серед тих, хто зрозумів?
16.04.202514:34
Розклад богослужінь у Свято-Миколаївському храмі м.Полтави на Страсному тижні та Пасху.
17 квітня ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
8.30 Літургія. Спомин Таємної Вечері.
17.00 Страсті Христові. Читання 12 страсних Євангелій.
18 квітня СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ
17.00 Вечірня. Винос Плащаниці.
19 квітня ВЕЛИКА СУБОТА
8.30 Літургія
Освячення пасок з 17.00 до 23.00 години
20 квітня ВЕЛИКДЕНЬ. ПАСХА
0.00 Полунощниця
Пасхальний хресний хід
Утреня.
Літургія
Освячення пасок з 4.00 до 10.00 години
17 квітня ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
8.30 Літургія. Спомин Таємної Вечері.
17.00 Страсті Христові. Читання 12 страсних Євангелій.
18 квітня СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ
17.00 Вечірня. Винос Плащаниці.
19 квітня ВЕЛИКА СУБОТА
8.30 Літургія
Освячення пасок з 17.00 до 23.00 години
20 квітня ВЕЛИКДЕНЬ. ПАСХА
0.00 Полунощниця
Пасхальний хресний хід
Утреня.
Літургія
Освячення пасок з 4.00 до 10.00 години
14.04.202511:52
Страсна Седмиця почалася.
Ми ніби чекаємо на Великдень. Але це не про календар.
Бо Воскресіння — не «буде», воно або є в тобі, або поза тобою.
Хто чекає, що Пасха прийде 20 квітня, той не дочекається її ніколи.
Бо Воскресіння Христа — це ми.
Це кожен, хто прийняв Його смерть як свою.
Хто не просто читає Євангеліє, а живе ним — тілом, кров’ю, болем і надією.
Страсна Седмиця — це не відрізок часу. Це не богослужіння. Це не фольклор. Це також ми.
Це Дух Святий, що діє в нас.
Це зневага, несправедливість, облудні вироки, удари в обличчя, розп’яття — які ми проживаємо щодня.
Це наша участь у тілі Христовому. Це наше спадкоємство.
"Якщо Мене гнали — і вас гнатимуть..."
Ми не «входимо» в час Страстей Христових — ми і є причина цих страстей, але в той же час ми і є їх очистительна сила.
Ми — як Церква, як народ, як тіло, яке несе в собі хрест і цвяхи,
і водночас — славу, воскресіння, силу, якої не здолати.
Щоби перемогти сатанинський «руський мір», нам треба бути не просто інакшими.
Нам треба бути тими, за кого Отець віддав Сина.
Нам треба жити з надлишком.
І цей надлишок — Страсті Христові, що стали нашими.
Тільки такі — є дітьми Божими.
І тільки такі— будуть Пасхою.
Пи.Си. Колись і я їздив на осляті.
Ми ніби чекаємо на Великдень. Але це не про календар.
Бо Воскресіння — не «буде», воно або є в тобі, або поза тобою.
Хто чекає, що Пасха прийде 20 квітня, той не дочекається її ніколи.
Бо Воскресіння Христа — це ми.
Це кожен, хто прийняв Його смерть як свою.
Хто не просто читає Євангеліє, а живе ним — тілом, кров’ю, болем і надією.
Страсна Седмиця — це не відрізок часу. Це не богослужіння. Це не фольклор. Це також ми.
Це Дух Святий, що діє в нас.
Це зневага, несправедливість, облудні вироки, удари в обличчя, розп’яття — які ми проживаємо щодня.
Це наша участь у тілі Христовому. Це наше спадкоємство.
"Якщо Мене гнали — і вас гнатимуть..."
Ми не «входимо» в час Страстей Христових — ми і є причина цих страстей, але в той же час ми і є їх очистительна сила.
Ми — як Церква, як народ, як тіло, яке несе в собі хрест і цвяхи,
і водночас — славу, воскресіння, силу, якої не здолати.
Щоби перемогти сатанинський «руський мір», нам треба бути не просто інакшими.
Нам треба бути тими, за кого Отець віддав Сина.
Нам треба жити з надлишком.
І цей надлишок — Страсті Христові, що стали нашими.
Тільки такі — є дітьми Божими.
І тільки такі— будуть Пасхою.
Пи.Си. Колись і я їздив на осляті.
12.04.202504:53
Завтра Вербна Неділя.
Вхід Господа до Єрусалиму.
У Свято-Миколаївському храмі м.Полтави святкова літургія розпочнеться о 8.30.
Освячення верби та квітів з 9.30
Для тих, хто з об'єктивних причин не потрапить на службу, можна писати імена в коментах - помолимось за всіх.
Пожертви, за бажанням, на картки.
Приват4149 6293 5271 2897
Моно 4441 1110 4323 4644
PayPal strierej@gmail.com
Вхід Господа до Єрусалиму.
У Свято-Миколаївському храмі м.Полтави святкова літургія розпочнеться о 8.30.
Освячення верби та квітів з 9.30
Для тих, хто з об'єктивних причин не потрапить на службу, можна писати імена в коментах - помолимось за всіх.
Пожертви, за бажанням, на картки.
Приват4149 6293 5271 2897
Моно 4441 1110 4323 4644
PayPal strierej@gmail.com
09.04.202506:07
Штурмуй Небеса.
Небо не для обраних. Небо — для тих, хто його обрав. Обрав не тлінне й тимчасове, не дозу, не “відпочити”, не “аби не гірше”… а щось більше. Щось, що палає в грудях, щось, що не дає спати, щось, що звучить у серці як заклик труби: “Устань! Іди! Візьми своє небо!”
Мілкі бажання не варті великої душі. Бо той, хто народжений для зірок, не зможе вдовольнитись калюжею. А той, хто риється в землі за крихтами насолод — швидко їх отримає. Але разом з ними — кайдани. Бо дрібне бажання завжди веде до великого рабства.
Штурм Небес — це не зухвалість. Це поклик. Це коли ти вже не можеш інакше. Це коли тобі мало просто вижити — ти хочеш ЖИТИ. Не просто доживати — а творити, піднімати, міняти хід історії.
І, що найцікавіше: коли ти підіймаєшся вище — тобі не заважають. Тобі допомагають. Не господар з батогом, а Друг, що чекає тебе. Синергія. Союз неба і серця. Диво, яке розпочинається там, де закінчується страх.
Не бійся хотіти більшого. Не соромся палати. Не зменшуй себе, щоб було “зручніше”.
Бо рабів не те щоб не пускають у Царство... Вони просто не пробують туди йти.
Тож якщо вже йти — то вгору. Якщо вже прагнути — то Неба. Якщо вже жити — то з полум’ям у грудях!
Штурмуй. Небо чекає.
Небо не для обраних. Небо — для тих, хто його обрав. Обрав не тлінне й тимчасове, не дозу, не “відпочити”, не “аби не гірше”… а щось більше. Щось, що палає в грудях, щось, що не дає спати, щось, що звучить у серці як заклик труби: “Устань! Іди! Візьми своє небо!”
Мілкі бажання не варті великої душі. Бо той, хто народжений для зірок, не зможе вдовольнитись калюжею. А той, хто риється в землі за крихтами насолод — швидко їх отримає. Але разом з ними — кайдани. Бо дрібне бажання завжди веде до великого рабства.
Штурм Небес — це не зухвалість. Це поклик. Це коли ти вже не можеш інакше. Це коли тобі мало просто вижити — ти хочеш ЖИТИ. Не просто доживати — а творити, піднімати, міняти хід історії.
І, що найцікавіше: коли ти підіймаєшся вище — тобі не заважають. Тобі допомагають. Не господар з батогом, а Друг, що чекає тебе. Синергія. Союз неба і серця. Диво, яке розпочинається там, де закінчується страх.
Не бійся хотіти більшого. Не соромся палати. Не зменшуй себе, щоб було “зручніше”.
Бо рабів не те щоб не пускають у Царство... Вони просто не пробують туди йти.
Тож якщо вже йти — то вгору. Якщо вже прагнути — то Неба. Якщо вже жити — то з полум’ям у грудях!
Штурмуй. Небо чекає.
Қайта жіберілді:
Потішная Кліо
06.04.202503:35
Фумі-е – спеціальне зображення Ісуса Христа та Діви Марії, яке використовувала релігійна влада сьогуната Токугава для виявлення християн.
Підозрюваному пропонувалося наступити на таке зображення (обряд нехтування), щоб довести, що він не є християнином. Якщо він відмовлявся, його відправляли в Нагасакі, де переконували відмовитися від віри. Якщо і після цього підозрюваний чинив опір, то його піддавали тортурам і стратили.
Іноді страти проводилися на горі Ундзен на околицях Нагасакі, де деяких християн кидали в жерло вулкана.
Підозрюваному пропонувалося наступити на таке зображення (обряд нехтування), щоб довести, що він не є християнином. Якщо він відмовлявся, його відправляли в Нагасакі, де переконували відмовитися від віри. Якщо і після цього підозрюваний чинив опір, то його піддавали тортурам і стратили.
Іноді страти проводилися на горі Ундзен на околицях Нагасакі, де деяких християн кидали в жерло вулкана.
Қайта жіберілді:
Будем всех бамбить!
02.04.202510:43
У хворій уяві деяких... ;#%?; ми мали б припинити роботу та припинити допомагати ЗСУ. Можливо саме це і було на меті, не знаю. Але ми продовжуємо показувати нові напрямки, кожного тижня, кожного тижня. Просто більшість проєктів ми запускали декілька місяців тому, оплачували рахунки "до санкцій" і лише зараз отримуємо результат.
ФПВ-дрони на оптоволокні — саме ця історія, бо розпочалась ще 2024 року. Питання було не придбати за будь-яку ціну аби що, а отримати максимально високу якість за мінімальний кошт. Вважаємо, що знову ми змогли досягнути мети.
Перші фпв на 10 км, за пару днів почнемо отримувати на 15 км. Вже наступного тижня вони будуть передані в війська і... на наступному тижні частина з них вже допоможе знищити якусь кількість окупантів.
А ми очікуємо наступний крок по черговому новому проєкту: скоро покажемо. Нас - не зламати!
💳 ПРИВАТ24
💳 ІНШІ БАНКИ
🌐 USDT (TRC20)
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
ФПВ-дрони на оптоволокні — саме ця історія, бо розпочалась ще 2024 року. Питання було не придбати за будь-яку ціну аби що, а отримати максимально високу якість за мінімальний кошт. Вважаємо, що знову ми змогли досягнути мети.
Перші фпв на 10 км, за пару днів почнемо отримувати на 15 км. Вже наступного тижня вони будуть передані в війська і... на наступному тижні частина з них вже допоможе знищити якусь кількість окупантів.
А ми очікуємо наступний крок по черговому новому проєкту: скоро покажемо. Нас - не зламати!
💳 ПРИВАТ24
5169 3305 3948 0845💳 ІНШІ БАНКИ
5375 4112 1895 1692🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 760
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.