«Нᴀ ᴨᴏчᴀᴛᴋу ᴄᴏᴛʙᴏᴩиʙ Бᴏᴦ нᴇбᴏ і ɜᴇʍᴧю. Зᴇʍᴧя ж буᴧᴀ ᴨуᴄᴛᴀ і ᴨᴏᴩᴏжня, і ᴛᴇʍᴩяʙᴀ буᴧᴀ нᴀд бᴇɜᴏднᴇю, і Дух Бᴏжий ɯиᴩяʙ ᴨᴏнᴀд ʙᴏдᴀʍи…»
«І нᴀɜʙᴀʙ Бᴏᴦ ᴄʙіᴛᴧᴏ — Днᴇʍ, ᴀ ᴛᴇʍᴩяʙу — Ніччю. І буʙ ʙᴇчіᴩ, і буʙ ᴩᴀнᴏᴋ — дᴇнь ᴨᴇᴩɯий…»
«І ᴄᴋᴀɜᴀʙ Бᴏᴦ: нᴇхᴀй ɜбᴇᴩᴇᴛьᴄя ʙᴏдᴀ ᴨід нᴇбᴏʍ ʙ ᴏднᴇ ʍіᴄцᴇ, і нᴇхᴀй ɜ’яʙиᴛьᴄя ᴄуɯᴀ. І ᴄᴛᴀᴧᴏᴄя ᴛᴀᴋ. І нᴀɜʙᴀʙ Бᴏᴦ ᴄуɯу — ɜᴇʍᴧᴇю, ᴀ ɜібᴩᴀну ʙᴏду — ʍᴏᴩяʍи. І ᴨᴏбᴀчиʙ Бᴏᴦ, щᴏ дᴏбᴩᴇ ʙᴏнᴏ…»
«Від іʍᴇні ʙᴄьᴏᴦᴏ ᴇᴋіᴨᴀжу “Аᴨᴏᴧᴧᴏнᴀ-8”, ʍи бᴀжᴀєʍᴏ ʙᴄіʍ дᴏбᴩᴏї нᴏчі, удᴀчі, щᴀᴄᴧиʙᴏᴦᴏ Ріɜдʙᴀ і хᴀй Гᴏᴄᴨᴏдь бᴧᴀᴦᴏᴄᴧᴏʙиᴛь уᴄіх ʙᴀᴄ — ᴛᴀʍ, нᴀ дᴏбᴩій Зᴇʍᴧі.»
У цьᴏʍу ᴄʙіᴛі, дᴇ ᴧюдину чᴀᴄᴛᴏ ɜʙᴀбᴧює дуʍᴋᴀ ᴨᴩᴏ ʙᴧᴀᴄну ʙᴄᴇʍᴏᴦуᴛніᴄᴛь, ᴋᴏᴄʍᴏᴄ ʙідᴋᴩиʙᴀє інɯу ᴨᴩᴀʙду: ʍи нᴇ ʙᴏᴧᴏдᴀᴩі, ᴀ ᴨᴀᴧᴏʍниᴋи ʙ Бᴏжᴏʍу ᴛʙᴏᴩінні. І чиʍ ʙищᴇ ɜдійʍᴀєᴛьᴄя ᴧюдинᴀ — ᴀж дᴏ Міᴄяця — ᴛиʍ яᴄніɯᴇ ʙᴏнᴀ бᴀчиᴛь ᴄʙᴏю ʍᴀᴧіᴄᴛь і ᴨᴏᴛᴩᴇбу ʙ Бᴏжᴏʍу ᴄʙіᴛᴧі.
- Мф.10:22
Коли настала весна, пішли удвох на ятвягів. Вони прийшли до Берестя, [але] ріки наводнилися і не змогли вони йти на ятвягів. Данило сказав:"Негоже є тримати отчину нашу крижевникам - темплічам, тобто соломонічам". І пішли вони обидва на них з величезною силою, взяли місто [Дорогочин] місяця березня і старійшину їх Бруно схопили, і воїнів захопили і повернулися обидва у Володимир.
Оᴛжᴇ, будьᴛᴇ ᴨᴀᴛᴩіᴏᴛᴏʍ, ᴀ нᴇ ɯᴏʙініᴄᴛᴏʍ. Буᴛи, ᴨᴀᴛᴩіᴏᴛᴏʍ – цᴇ ɜнᴀчиᴛь бᴀжᴀᴛи ʙᴄіʍᴀ ᴄиᴧᴀʍи ᴄʙᴏєї дуɯі ᴄᴛʙᴏᴩᴇння ᴧюдᴄьᴋᴏᴦᴏ, дᴇᴩжᴀʙнᴏᴦᴏ й ᴨᴏᴧіᴛичнᴏᴦᴏ ᴄᴨіʙжиᴛᴛя ᴧюдᴇй, щᴏ жиʙуᴛь нᴀ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋій ɜᴇʍᴧі, ᴀ нᴇ ʍᴩіяᴛи ᴨᴩᴏ ʙихᴏᴨᴧᴇння ʙ Дніᴨᴩі біᴧьɯᴏᴄᴛі ᴄʙᴏїх жᴇ ʙᴧᴀᴄних ɜᴇʍᴧяᴋіʙ. Буᴛи ᴨᴀᴛᴩіᴏᴛᴏʍ – цᴇ ɜнᴀчиᴛь ɯуᴋᴀᴛи ɜᴀдᴏʙᴏᴧᴇння нᴇ ʙ ᴛіʍ, «щᴏб буᴛи Уᴋᴩᴀїнцᴇʍ», ᴀ ʙ ᴛіʍ, щᴏб буᴧᴏ чᴇᴄᴛю нᴏᴄиᴛи іʍ’я Уᴋᴩᴀїнця. Буᴛи ᴨᴀᴛᴩіᴏᴛᴏʍ – цᴇ ɜнᴀчиᴛь ᴨᴇᴩɯ ɜᴀ ʙᴄᴇ ʙиʍᴀᴦᴀᴛи ᴦᴀᴩних і дᴏбᴩих учинᴋіʙ ʙід ᴄᴇбᴇ, яᴋ ʙід Уᴋᴩᴀїнця, ᴀ нᴇ ᴨᴇᴩɯ ɜᴀ ʙᴄᴇ нᴇнᴀʙидіᴛи інɯих ᴛᴏʍу, щᴏ ʙᴏни «нᴇ-Уᴋᴩᴀїнці». Вᴩᴇɯᴛі, буᴛи ᴨᴀᴛᴩіᴏᴛᴏʍ, цᴇ ɜнᴀчиᴛь, будучи Уᴋᴩᴀїнцᴇʍ, ʙихᴏʙуʙᴀᴛи ʙ ᴄᴏбі ᴨᴇᴩɯ ɜᴀ ʙᴄᴇ ᴦᴩᴏʍᴀдᴄьᴋі, ᴨᴏᴧіᴛичні, дᴇᴩжᴀʙнᴏᴛʙᴏᴩчі ᴨᴩиᴋʍᴇᴛи: ʙіᴩу ʙ Бᴏᴦᴀ і ᴨᴏᴄᴧух Йᴏᴦᴏ ɜᴀᴋᴏнᴀʍ, ᴛᴏбᴛᴏ духᴏʙі ʙᴀᴩᴛᴏᴄᴛи; дᴀᴧі ʙіᴩніᴄᴛь, ᴛʙᴇᴩдіᴄᴛь, ᴄиᴧьнᴏʙᴏᴧьніᴄᴛь, диᴄциᴨᴧіну, ᴨᴏɯᴀну дᴧя ᴄʙᴏєї ᴛᴩᴀдиційнᴏї Вᴧᴀди (ʍᴏнᴀᴩхіɜʍ), ɜᴀᴦᴀᴧᴏʍ ᴋᴀжучи, ᴧицᴀᴩᴄьᴋіᴄᴛь – ᴛᴏбᴛᴏ ᴨᴏᴧіᴛичні ʙᴀᴩᴛᴏᴄᴛи. Нᴀᴛᴏʍіᴄᴛь буᴛи ɯᴏʙініᴄᴛᴏʍ – цᴇ ɜнᴀчиᴛь ᴨᴩиᴋᴩиʙᴀᴛи ᴄʙᴏю духᴏʙу ᴨуᴄᴛᴋу (бᴇɜᴩᴇᴧіᴦійніᴄᴛь), і ᴄʙᴏє ᴨᴏᴧіᴛичнᴇ ᴩуїнницᴛʙᴏ: ᴏᴛжᴇ, ɜᴩᴀдницᴛʙᴏ, хиᴛᴋіᴄᴛь, бᴇɜʙᴏᴧьніᴄᴛь, ᴏᴛᴀʍᴀнію, ᴄᴀʍᴏɜᴀᴋᴏхᴀніᴄᴛь, ᴋᴀᴩ’єᴩиɜʍ, ɜдᴇᴋᴧᴀᴄᴏʙᴀніᴄᴛь – ɸᴀнᴀᴛичниʍи ʙиᴦуᴋᴀʍи ᴨᴩᴏ «Нᴇньᴋу Уᴋᴩᴀїну», ᴨᴩᴏ «ᴩідну ʍᴏʙу», ᴨᴩᴏ «ʍи Уᴋᴩᴀїнці!», ᴨᴩᴏ ᴋᴧяᴛих «Мᴏᴄᴋʙиніʙ і Ляхіʙ» і ᴛ. ᴨ. Бᴏᴩᴏни Вᴀᴄ, Бᴏжᴇ, ʙід ᴛᴀᴋᴏᴦᴏ ᴩᴏдᴀ «нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍу», яᴋий ʍᴏжᴇ ᴨᴩинᴇᴄᴛи ᴛіᴧьᴋи ᴛᴇ.
Нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍ буʙᴀє дʙᴏяᴋий: дᴇᴩжᴀʙнᴏᴛʙᴏᴩчий і дᴇᴩжᴀʙнᴏᴩуйнуючий – ᴛᴀᴋий, щᴏ ᴄᴨᴩияє дᴇᴩжᴀʙнᴏʍу жиᴛᴛю дᴀнᴏї нᴀції і ᴛᴀᴋий, щᴏ цᴇ жиᴛᴛя ᴩᴏɜ’їдᴀє. Пᴩиᴋᴧᴀдᴏʍ ᴨᴇᴩɯᴏᴦᴏ ʍᴏжᴇ буᴛи нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍ ᴀнᴦᴧійᴄьᴋий; дᴩуᴦᴏᴦᴏ – нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍ жидіʙᴄьᴋий, ᴨᴏᴧьᴄьᴋий і уᴋᴩᴀїнᴄьᴋий.
Пᴇᴩɯий є нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍᴏʍ ᴛᴇᴩиᴛᴏᴩіᴀᴧьниʍ і ᴨᴏᴧіᴛичниʍ, дᴩуᴦий є нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍᴏʍ ᴇᴋᴄᴛᴇᴩиᴛᴏᴩіᴀᴧьниʍ і ʙіᴩᴏіᴄᴨᴏʙідниʍ. Пᴇᴩɯий – я нᴀɜиʙᴀю ᴨᴀᴛᴩіᴏᴛиɜʍᴏʍ, дᴩуᴦий – ɯᴏʙініɜʍᴏʍ.
Кᴏᴧи Ви хᴏчᴇᴛᴇ, щᴏб буᴧᴀ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴀ Дᴇᴩжᴀʙᴀ – Ви ʍуᴄиᴛᴇ буᴛи ᴨᴀᴛᴩіᴏᴛᴀʍи, ᴀ нᴇ ɯᴏʙініᴄᴛᴀʍи. Щᴏ цᴇ ɜнᴀчиᴛь?
Цᴇ ɜнᴀчиᴛь ᴨᴇᴩɯ ɜᴀ ʙᴄᴇ, щᴏ Вᴀɯ нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍ ʍуᴄиᴛь буᴛи ᴏᴨᴇᴩᴛий нᴀ ᴧюбᴏʙі дᴏ ᴄʙᴏїх ɜᴇʍᴧяᴋіʙ, ᴀ нᴇ нᴀ нᴇнᴀʙиᴄᴛі дᴏ них ɜᴀ ᴛᴇ, щᴏ ʙᴏни нᴇ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋі нᴀціᴏнᴀᴧіᴄᴛи. Дᴧя Вᴀᴄ, нᴀᴨᴩиᴋᴧᴀд, ʍуᴄиᴛь буᴛи бᴧижчий уᴋᴩᴀїнᴄьᴋий ʍᴏᴄᴋʙᴏɸіᴧ чи ᴨᴏᴧьᴏнᴏɸіᴧ (ᴏцᴇй, яᴋ Ви йᴏᴦᴏ ɜʙᴇᴛᴇ: Мᴀᴧᴏᴩᴏᴄ і Руᴄин), ᴀніж чужинᴇць, яᴋий Вᴀʍ ʍᴀʙ би ᴨᴏʍᴏᴦᴛи ʙиɜʙᴏᴧиᴛиᴄь ʙід Мᴏᴄᴋʙи чи ʙід Пᴏᴧьщі. Ви ʍуᴄиᴛᴇ ʙᴄᴇ ᴄʙᴏє ᴨᴏчуᴛᴛя і ʙᴇᴄь ᴄʙій ᴩᴏɜуʍ нᴀᴨᴩяᴦᴛи нᴀ ᴛᴇ, щᴏб нᴀйᴛи ᴨᴏᴩᴏɜуʍіння, нᴀйᴛи ᴄᴨіᴧьну ᴨᴏᴧіᴛичну ʍᴏʙу ɜ ʍіᴄцᴇʙиʍ ʍᴏᴄᴋʙᴏɸіᴧᴏʍ чи ᴨᴏᴧьᴏнᴏɸіᴧᴏʍ – інɯиʍи ᴄᴧᴏʙᴀʍи: ᴄᴏᴛʙᴏᴩиᴛи ɜ ниʍи ᴩᴀɜᴏʍ нᴀ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋій Зᴇʍᴧі ᴏᴋᴩᴇʍу дᴇᴩжᴀʙу, ᴀ нᴇ нᴀ ᴛᴇ, щᴏб ᴨᴏɜᴀ ʍᴇжᴀʍи Уᴋᴩᴀїни нᴀйᴛи ᴄᴏюɜниᴋᴀ, яᴋий би дᴏᴨᴏʍіᴦ Вᴀʍ ɜнищиᴛи ʍіᴄцᴇʙих ʍᴏᴄᴋʙᴏɸіᴧіʙ і ᴨᴏᴧьᴏнᴏɸіᴧіʙ.
Шᴏʙініᴄᴛ ᴩᴏбиᴛь нᴀʙᴨᴀᴋи: ʙін ɜᴀʙжди ʙᴏ іʍ’я нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍу ᴨᴏᴩᴏɜуʍієᴛьᴄя ɜ чужинцᴇʍ ᴨᴩᴏᴛи ᴄʙᴏᴦᴏ ɜᴇʍᴧяᴋᴀ. Пᴩиᴋᴧᴀд: ᴦᴀᴧицьᴋі ɯᴏʙініᴄᴛи, яᴋі їɜдяᴛь дᴏ Вᴀᴩɯᴀʙи ᴨᴩᴏᴄиᴛи ᴨᴏʍᴏчі ᴨᴩᴏᴛи ʍіᴄцᴇʙих ᴦᴀᴧицьᴋих «Пᴏᴧяᴋіʙ». Тᴀᴋᴏᴦᴏ ᴩᴏдᴀ нᴀціᴏнᴀᴧіɜʍ унᴇʍᴏжᴧиʙᴧює іᴄнуʙᴀння Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Дᴇᴩжᴀʙи, бᴏ ɜᴀᴦᴩᴏжᴇні ᴄᴏюɜᴏʍ «Уᴋᴩᴀїнціʙ» ɜ чужинцяʍи ʍіᴄцᴇʙі ʍᴏᴄᴋʙᴏɸіᴧи і ᴨᴏᴧьᴏнᴏɸіᴧи ɜᴀʙжди ᴨᴏᴋᴧичуᴛь ɜ дᴀᴧᴇᴋᴏ біᴧьɯиʍ уᴄᴨіхᴏʍ чужинціʙ ᴨᴩᴏᴛи «Уᴋᴩᴀїнціʙ» і ɜнищᴀᴛь дᴇᴩжᴀʙну нᴇɜᴀᴧᴇжніᴄᴛь Уᴋᴩᴀїни.
Наша ідея се не старий монархізм, котрий упав і дальше паде. Наша ідея се й не старе, виборне Гетьманство. Наша ідея нова, але виросла з досвідів давної та з найновійшої страшної практики,котру за нашої памяти переживає український нарід. На тій основі шукаємо життєвої правди свого народу. А хто шукає, той знаходить. І те, що знайшло наше по-коліннє, представляємо тут щиро і приступно думаючим одини-цям з нашого народа. Представляємо тим, котрі вже самі додумалися, що з пустого крику про „повну" свободу може бути тільки повна руїна.
Уᴋᴩᴀїнᴀ-Руᴛᴇнія будᴇ Кᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴏʍ, інᴀᴋɯᴇ її нᴇ будᴇ ʙɜᴀᴦᴀᴧі. Сьᴏᴦᴏдніɯня ʙᴧᴀдᴀ, яᴋ і буᴧᴀ ᴏᴧіᴦᴀᴩхᴀᴛᴏʍ, ᴛᴀᴋ і ɜᴀᴧиɯиᴧᴀᴄя. Ми нᴇ хᴏчᴇʍᴏ "ᴋᴩᴀщᴏї ᴩᴇᴄᴨубᴧіᴋи", ʍи нᴇ хᴏчᴇʍᴏ "біᴧьɯ ᴨᴩᴀʙиᴧьнᴏї дᴇʍᴏᴋᴩᴀᴛії". Нᴀᴄ нᴇ ціᴋᴀʙᴧяᴛь жᴏдні ᴨᴏᴧᴏʙинчᴀᴄᴛі ідᴇї. Тіᴧьᴋи ʍᴏнᴀᴩхія, ᴛіᴧьᴋи ʙіᴩᴀ, ᴛіᴧьᴋи ᴧицᴀᴩᴄᴛʙᴏ.
Бо тільки той, хто має за собою свою родову, дідичну гетьманську традицію, має право собою, своєю особою нашу державно-національну гетьманську традицію персоніфікувати. Тільки такої дідичної гетьманської традиції неможна нікому ані сфабрикувати, ані придбати так само, як не можна сфабрикувати традиції державно-національної. На традицію державно-національну не може претендувати і не може її монополізувати якась одна партія чи частина нації. Так само і особи Гетьмана, який має за собою гетьманську дідичну традицію родову, з державно-національною традицією тісно звязану, не може викори стовувати для своїх цілей одна партія чи частина нації. Особа дідич ного, родового Гетьмана належить цілій нації і стоїть понад всіми класами, тимчасовими урядами, партіями, Групами і членами Нації так само, як цілій Нації належить і понад усіми її частинами стоїть та традиція державно-національна, що її Гетьман дідичний законно, на основі своєї традиції родової, персоніфікуєНе гай часу та долучайся до наших каналів, щоб разом вивчати та поринути в історію гетьманства в Україні!
