Консервативна Шахада
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніSep 21, 2024
TGlist-ке қосылған күні
Oct 18, 2024Қосылған топ
👥 | Братія каналу "Консервативна Шахада"
63
Жазылушылар
203
24 сағат
2-0.9%Апта
4-1.9%Ай
6-2.7%
Дәйексөз индексі
0
Ескертулер1Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту1
1 жазбаның орташа қамтуы
21
12 сағат1980%24 сағат210%48 сағат2040%
Қатысу деңгейі (ER)
33.33%
Қайта жазылды0Пікірлер0Реакциялар7
Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)
0%
24 сағат0%Апта
7.73%Ай
5.76%
1 жарнамалық жазбаның қамтуы
21
1 сағат25119.05%1 – 4 сағат72342.86%4 - 24 сағат1990.48%
24 сағаттағы жазбалар саны
0
Динамика
-
Рекордтар
15.03.202523:59
209Жазылушылар28.03.202523:59
200Дәйексөз индексі18.10.202423:59
2381 жазбаның қамтуы08.03.202514:56
302Жарнамалық жазбаның қамтуы25.01.202508:51
68.42%ER05.02.202523:59
102.63%ERRҚайта жіберілді:
УКБ ВіЧЕ
08.04.202513:09
Скоропадський та Ватикан: домовленості між еміграційним гетьманським рухом та католицькою церквою
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋
Визначний діяч неогетьманського руху Адам Монтезор від імені Павла Скоропадського та усього гетьманського руху провів переговори з папським представником. Сторони досягли певних домовленостей:
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋
Текст документу
🤍 🤍 🤍 🤍 🤍 🤍 🤍🤍 🤍
🤍🤍🤍🤍↑↑↑🤍🤍🤍🤍
⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯
#пост | #архіви | #цитата | #персоналії | #католицизм
📜 Приєднуйтесь до УКБ ВіЧЕ
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋
Визначний діяч неогетьманського руху Адам Монтезор від імені Павла Скоропадського та усього гетьманського руху провів переговори з папським представником. Сторони досягли певних домовленостей:
➤ Гетьман гарантував свободу віросповідання для католицьких прихожан у разі приходу до влади.
➤ Нунцій пообіцяв виділити кошти на підтримку діяльності гетьманського руху.
➤ Було висловлено прохання про сприяння у встановленні контактів між урядом європейських держав та гетьманських кіл
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋
Текст документу
(мовою оригіналу):СВЯЗЬ ГЕТМАНА СКОРОПАДСКОГО С ВАТИКАНОМ
🤍 🤍 🤍 🤍 🤍 🤍 🤍🤍 🤍
ГрафМОНТРЕЗОР представитель бывшего гетмана в Галиции посетил папского нунция в Вене / в июне с.г./, с которым от имени гетмана СКОРОПАДСКОГО, заключил следующее соглашение:
🫥➥ 1. СКОРОПАДСКИЙ, в случае изменения влати на Украине, не будет отказывать и свободе peлигиозной пропаганды католикам. В виде компенсации за это – нунций обещает представить в распоряжение графа МОНТРЕЗОРА / т.е. СКОРОПАДСКОГО некоторую сумму денег, обеспечивающую политическую работу СКОРОПАДСКОГО.
🫥➥ 2. МОНТРЕЗОР просил нунция оказать влияние не отношение В СКОРОПАДСКОМУ правительственных кругов Италии, Польши, Литвы и Франции.
🫥➥ 3. МОНТРЕЗОР, одновременно с этим просил нунция подробно осветить перед папой вопрос образования и действий всех остальных украинских партий, дая для этого нунцию материал. В нем указывалось, что почти все партии уже признали СКОРОПАДСКОГО и что те, которые еще не признали, являются и являлись постоянными мятежниками или самозванцами, приносящими бедствие украинскому народу.
🫥➥ 4. Нунцию был передан большой доклад об украинском народе и притеснениях советской власти.
🫥➥ 5. Нунций заявил, что папа не одобрит деяние гетмана, если они будут носить насильственный характер, а поэтому сумма должна быть использована лишь на культурную и политическую пропаганду.
🤍🤍🤍🤍↑↑↑🤍🤍🤍🤍
Джерело:ГДА СЗРУ, Ф. 1, спр. 12617, т. 4, арк. 181-01.
⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯
#пост | #архіви | #цитата | #персоналії | #католицизм
📜 Приєднуйтесь до УКБ ВіЧЕ
Қайта жіберілді:
Ноїв Ковчег
06.04.202511:49
Хтось знає як добратися до цього єретика? Бо він вже себе взагалі безсмертним відчув
Қайта жіберілді:
ʟᴇᴏ ʀᴜᴛʜᴇɴᴏʀᴜᴍ
29.03.202509:26
🇩🇪 Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ – Княɜь Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії
Рᴏɜдіᴧ I | Пᴇᴩᴇдуʍᴏʙи нᴀдᴀння ᴛиᴛуᴧу
Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ, ᴏдин іɜ нᴀйʙᴨᴧиʙᴏʙіɯих ᴦᴇᴛьʍᴀніʙ Уᴋᴩᴀїни, ɜдᴏбуʙ ᴄᴧᴀʙу нᴇ ᴧиɯᴇ яᴋ дᴇᴩжᴀʙний діяч і ᴨᴏᴧᴋᴏʙᴏдᴇць, ᴀ й яᴋ диᴨᴧᴏʍᴀᴛ, щᴏ ᴨᴩᴀᴦнуʙ ɜʍіцниᴛи ᴨᴏɜиції Уᴋᴩᴀїни нᴀ ʍіжнᴀᴩᴏдній ᴀᴩᴇні. 4 ᴄᴇᴩᴨня (ɜᴀ нᴏʙиʍ ᴄᴛиᴧᴇʍ) 1687 ᴩᴏᴋу йᴏᴦᴏ буᴧᴏ ᴏбᴩᴀнᴏ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴏʍ Ліʙᴏбᴇᴩᴇжнᴏї Уᴋᴩᴀїни, яᴋᴀ ᴨᴇᴩᴇбуʙᴀᴧᴀ ᴨід ᴨᴩᴏᴛᴇᴋᴛᴏᴩᴀᴛᴏʍ Мᴏᴄᴋᴏʙᴄьᴋᴏᴦᴏ цᴀᴩᴄᴛʙᴀ. Нᴇɜʙᴀжᴀючи нᴀ ᴏбʍᴇжᴇння ʙᴧᴀди чᴇᴩᴇɜ «Кᴏᴧᴏʍᴀцьᴋі ᴄᴛᴀᴛᴛі», Мᴀɜᴇᴨᴀ ɸᴀᴋᴛичнᴏ уᴏᴄᴏбᴧюʙᴀʙ нᴀйʙищу циʙіᴧьну ᴛᴀ ʙійᴄьᴋᴏʙу ʙᴧᴀду Гᴇᴛьʍᴀнщини. Під чᴀᴄ йᴏᴦᴏ ᴨᴩᴀʙᴧіння ʙіднᴏᴄини ɜ Мᴏᴄᴋʙᴏю ɜᴀᴧиɯᴀᴧиᴄя ᴄᴋᴧᴀдниʍи. Мᴏᴧᴏдий цᴀᴩ Пᴇᴛᴩᴏ І, хᴏчᴀ й цінуʙᴀʙ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ, ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙуʙᴀʙ йᴏᴦᴏ ʙ яᴋᴏᴄᴛі ᴋᴧючᴏʙᴏᴦᴏ ᴄᴏюɜниᴋᴀ у ʙійᴄьᴋᴏʙих ᴋᴀʍᴨᴀніях, ɜᴏᴋᴩᴇʍᴀ ʙ ᴩᴏᴄійᴄьᴋᴏ-ᴛуᴩᴇцьᴋій ʙійні 1695–1700 ᴩᴏᴋіʙ. Сᴀʍᴇ ɜᴀ учᴀᴄᴛь у цій ʙійні Пᴇᴛᴩᴏ І нᴀдᴀʙ Мᴀɜᴇᴨі ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Уᴋᴩᴀїни (1700 ᴩ.) ᴛᴀ нᴀᴦᴏᴩᴏдиʙ йᴏᴦᴏ ᴏᴩдᴇнᴏʍ Сʙяᴛᴏᴦᴏ Андᴩія Пᴇᴩʙᴏɜʙᴀннᴏᴦᴏ. Фᴩᴀнцуɜьᴋий диᴨᴧᴏʍᴀᴛ Жᴀн дᴇ Бᴀᴧюɜ, ʙідʙідᴀʙɯи Бᴀᴛуᴩин, ᴨиᴄᴀʙ: "...З Мᴏᴄᴋʙи я ᴨᴩиїхᴀʙ ʙ Уᴋᴩᴀїну, ᴋᴩᴀїну ᴋᴏɜᴀᴋіʙ, дᴇ я буʙ ᴦᴏᴄᴛᴇʍ ᴋняɜя Мᴀɜᴇᴨи, ᴋᴏᴛᴩий ʙиᴋᴏнує ʙ цій ᴋᴩᴀїні нᴀйʙищу ʙᴧᴀду". Тᴀᴋᴏж ʙідᴏʍий ᴀнᴦᴧійᴄьᴋий ᴨиᴄьʍᴇнниᴋ Дᴀнієᴧь Дᴇɸᴏ ɜᴀɜнᴀчᴀʙ: "...Мᴀɜᴇᴨᴀ нᴇ ʍᴀє ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴛиᴛуᴧу, ᴀᴧᴇ ʙін буʙ ᴩіʙний, ᴀ ʙ дᴇяᴋих ᴀᴄᴨᴇᴋᴛᴀх нᴀʙіᴛь ᴨᴇᴩᴇʙищуʙᴀʙ ᴋᴏᴩᴏᴧя Аʙᴦуᴄᴛᴀ...". Цᴇ ᴨідᴋᴩᴇᴄᴧюʙᴀᴧᴏ ʍіжнᴀᴩᴏдний ᴀʙᴛᴏᴩиᴛᴇᴛ Мᴀɜᴇᴨи.
Рᴏɜдіᴧ II | Диᴨᴧᴏʍᴀᴛичнᴀ ᴦᴩᴀ: ᴏᴛᴩиʍᴀння ᴛиᴛуᴧу ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії
Відᴏʍᴏᴄᴛі ᴨᴩᴏ ᴛᴇ, яᴋ ᴄᴀʍᴇ Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴏᴛᴩиʍᴀʙ ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії, ɜᴀᴧиɯᴀюᴛьᴄя чᴀᴄᴛᴋᴏʙᴏ ᴄуᴨᴇᴩᴇчᴧиʙиʍи. Аʙᴄᴛᴩійᴄьᴋий іʍᴨᴇᴩᴀᴛᴏᴩ Йᴏᴄиɸ І 1 ʙᴇᴩᴇᴄня 1707 ᴩᴏᴋу ᴏɸіційнᴏ ʙиɜнᴀʙ Мᴀɜᴇᴨу ᴋняɜᴇʍ іʍᴨᴇᴩії, ᴨᴩᴏ щᴏ ᴄʙідчиᴛь ɜᴀᴨиᴄ у ᴩᴇєᴄᴛᴩᴀційній ᴋниɜі ɯᴧяхᴇᴛᴄьᴋих ᴛиᴛуᴧіʙ (ᴛᴏʍ XII). Пᴩᴏᴛᴇ ɜᴀᴧиɯᴀєᴛьᴄя ᴨиᴛᴀння, чи буᴧᴀ йᴏʍу ʙᴩучᴇнᴀ ᴏɸіційнᴀ ᴦᴩᴀʍᴏᴛᴀ. Зᴦіднᴏ ɜ ᴨᴏʙідᴏʍᴧᴇнняʍи дᴀᴛᴄьᴋᴏᴦᴏ ʙчᴇнᴏᴦᴏ Пᴇᴛᴩᴀ ʙᴀн Гᴀʙᴇнᴀ ᴛᴀ ніʍᴇцьᴋᴏᴦᴏ диᴨᴧᴏʍᴀᴛᴀ Гᴀйнᴩіхᴀ ɸᴏн Гуйᴄᴄᴇнᴀ, Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴨᴇᴩᴇдᴀʙ нᴀ ᴏᴨᴧᴀᴛу ᴦᴩᴀʍᴏᴛи 3000 дуᴋᴀᴛіʙ чᴇᴩᴇɜ Оᴧᴇᴋᴄᴀндᴩᴀ Мᴇнɯиᴋᴏʙᴀ. Однᴀᴋ, ɜᴀ ᴄᴧᴏʙᴀʍи Гуйᴄᴄᴇнᴀ, ᴦᴩᴏɯі ʍᴏᴦᴧи буᴛи ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴀні Мᴇнɯиᴋᴏʙиʍ нᴇ ɜᴀ ᴨᴩиɜнᴀчᴇнняʍ. Лиᴄᴛ дᴏ ціᴄᴀᴩя Йᴏᴄиɸᴀ І, ᴨідᴨиᴄᴀний "Йᴏᴦᴀннᴇᴄ Мᴀɜᴇᴨᴀ, Йᴏᴦᴏ Цᴀᴩᴄьᴋᴏᴦᴏ Мᴀєᴄᴛᴀᴛу ᴛᴀйний ᴩᴀдниᴋ і ᴦᴇнᴇᴩᴀᴧ, ᴩицᴀᴩ ʍᴏᴄᴋᴏʙᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴏᴩдᴇну ᴄʙ. Андᴩᴇя, Зᴀᴨᴏᴩᴏɜьᴋих ᴋᴏɜᴀᴋіʙ ᴋняɜь і ᴨᴏᴧᴋᴏʙᴏдᴇць", ʍіᴄᴛиᴛь ᴨᴩᴏхᴀння нᴀдᴀᴛи ᴛиᴛуᴧ ᴛᴀᴋᴏж йᴏᴦᴏ нᴇбᴏжᴇʙі Андᴩію Вᴏйнᴀᴩᴏʙᴄьᴋᴏʍу. Однᴀᴋ ціᴄᴀᴩ ʙідхиᴧиʙ цᴇ ᴨᴩᴏхᴀння. Анᴦᴧійᴄьᴋий ᴨᴏᴄᴏᴧ у Відні Фіᴧіᴨ Мᴇдᴏʙᴇ у ᴄʙᴏєʍу ɜʙіᴛі ʙід 26 ᴦᴩудня 1708 ᴩᴏᴋу ᴨиᴄᴀʙ, щᴏ "цᴀᴩ ʙиᴄᴛᴀᴩᴀʙᴄя дᴧя ᴦᴇнᴇᴩᴀᴧᴀ (!) Мᴀɜᴇᴨи ᴦідніᴄᴛь ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії яᴋ ʙинᴀᴦᴏᴩᴏду ɜᴀ йᴏᴦᴏ ᴄᴧужбу у ʍинуᴧᴏʍу". Пᴩᴏᴛᴇ ᴏчᴇʙиднᴏ, щᴏ цᴇ є чᴀᴄᴛинᴏю іᴦᴏᴩ Пᴇᴛᴩᴀ І ᴛᴀ Мᴇнɯиᴋᴏʙᴀ.
Рᴏɜдіᴧ III | Пᴏᴧіᴛичні нᴀᴄᴧідᴋи ᴛᴀ ɜнᴀчᴇння ᴛиᴛуᴧу
Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴩᴏɜуʍіʙ, щᴏ ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії ʍіᴦ дᴀᴛи йᴏʍу ʍіжнᴀᴩᴏдний ᴄᴛᴀᴛуᴄ, ᴀджᴇ ʍᴏᴄᴋᴏʙᴄьᴋі ᴛиᴛуᴧи ʙ Єʙᴩᴏᴨі чᴀᴄᴛᴏ нᴇ ʙиɜнᴀʙᴀᴧиᴄя. Вᴏднᴏчᴀᴄ іᴄᴛᴏᴩиᴋи, ᴛᴀᴋі яᴋ Сᴛᴇᴨᴀн Тᴏʍᴀɯіʙᴄьᴋий, ʙʙᴀжᴀюᴛь, щᴏ Мᴀɜᴇᴨᴀ "диʙиʙᴄя нᴀ цю ᴨᴏчᴇᴄᴛь ᴨідᴏɜᴩᴧиʙᴏ, ʙбᴀчᴀючи ʙ цьᴏʍу інᴛᴩиᴦу Мᴇнɯиᴋᴏʙᴀ". Княᴦиня Аннᴀ Дᴏᴧьᴄьᴋᴀ ɜᴀᴄᴛᴇᴩіᴦᴀᴧᴀ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ, щᴏ цᴇ ʍᴏжᴇ буᴛи ᴄᴨᴩᴏбᴏю уᴄунуᴛи йᴏᴦᴏ ɜ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏї ᴨᴏᴄᴀди. Пиᴧиᴨ Оᴩᴧиᴋ ɜᴦᴀдуʙᴀʙ, щᴏ Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴩᴏɜуʍіʙ ᴄᴨᴩᴀʙжні нᴀʍіᴩи Мᴏᴄᴋʙи: "Вᴏни хᴏчуᴛь ɜᴀдᴏʙᴏᴧьниᴛи ʍᴇнᴇ ᴦідніᴄᴛю ᴋняɜя Сʙ. Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії, ᴀ ʙᴄю ᴄᴛᴀᴩɯину ʙиᴋᴏᴩіниᴛи".
Рᴏɜдіᴧ IV | Фінᴀᴧьний ᴀᴋᴏᴩд іᴄᴛᴏᴩії
Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴏᴛᴩиʍᴀʙ ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії ʙ уʍᴏʙᴀх ᴄᴋᴧᴀднᴏї диᴨᴧᴏʍᴀᴛичнᴏї ᴦᴩи, у яᴋій бᴩᴀᴧи учᴀᴄᴛь Мᴏᴄᴋʙᴀ, Відᴇнь ᴛᴀ єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋі дʙᴏᴩи. Хᴏчᴀ ᴦᴩᴀʍᴏᴛᴀ ᴏɸіційнᴏ нᴇ ɜбᴇᴩᴇᴦᴧᴀᴄя, ᴄᴀʍ ɸᴀᴋᴛ її нᴀдᴀння ʙиɜнᴀний іᴄᴛᴏᴩиᴋᴀʍи. Цᴇ ᴄʙідчиᴛь ᴨᴩᴏ ʙиᴄᴏᴋий ᴄᴛᴀᴛуᴄ Мᴀɜᴇᴨи нᴇ ᴧиɯᴇ яᴋ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ, ᴀ й яᴋ ʙᴀжᴧиʙᴏᴦᴏ ᴨᴏᴧіᴛичнᴏᴦᴏ діячᴀ Єʙᴩᴏᴨи ᴋінця XVII – ᴨᴏчᴀᴛᴋу XVIII ᴄᴛᴏᴧіᴛᴛя. Яᴋ ɜᴀɜнᴀчиʙ іᴄᴛᴏᴩиᴋ Дᴇниᴄ Жуᴩᴀʙᴧьᴏʙ у ᴄʙᴏїй ᴨᴩᴀці «Мᴀɜᴇᴨᴀ. Людинᴀ, ᴨᴏᴧіᴛиᴋ, ᴧᴇᴦᴇндᴀ»:
"Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ - ᴏднᴀ ɜ ᴛих ɜнᴀᴋᴏʙих ᴨᴏᴄᴛᴀᴛᴇй уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї іᴄᴛᴏᴩії, жиᴛᴛя ᴛᴀ ʙчинᴋи ᴋᴏᴛᴩих і ᴄьᴏᴦᴏдні ʙиᴋᴧиᴋᴀюᴛь ᴦᴀᴩячі ᴄуᴨᴇᴩᴇчᴋи яᴋ ɸᴀхᴏʙих іᴄᴛᴏᴩиᴋіʙ, ᴛᴀᴋ і ᴀʍᴀᴛᴏᴩіʙ, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ᴧюдᴇй, ʙɜᴀᴦᴀᴧі дᴀᴧᴇᴋих ʙід іᴄᴛᴏᴩичних ᴨᴇᴩиᴨᴇᴛій. Пᴏᴧіᴛичний діяч, ʙійᴄьᴋᴏʙий, диᴨᴧᴏʍᴀᴛ, ʍᴇцᴇнᴀᴛ… Мᴀᴧᴏ ᴋᴏʍу ʙиᴨᴀᴧᴀ ᴛᴀᴋᴀ ціᴋᴀʙᴀ й нᴇᴨᴩᴏᴄᴛᴀ дᴏᴧя ɜᴀ жиᴛᴛя ᴛᴀ ᴨіᴄᴧя ᴄʍᴇᴩᴛі."
🪽 Leo Ruthenorum | Subscribe
Рᴏɜдіᴧ I | Пᴇᴩᴇдуʍᴏʙи нᴀдᴀння ᴛиᴛуᴧу
Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ, ᴏдин іɜ нᴀйʙᴨᴧиʙᴏʙіɯих ᴦᴇᴛьʍᴀніʙ Уᴋᴩᴀїни, ɜдᴏбуʙ ᴄᴧᴀʙу нᴇ ᴧиɯᴇ яᴋ дᴇᴩжᴀʙний діяч і ᴨᴏᴧᴋᴏʙᴏдᴇць, ᴀ й яᴋ диᴨᴧᴏʍᴀᴛ, щᴏ ᴨᴩᴀᴦнуʙ ɜʍіцниᴛи ᴨᴏɜиції Уᴋᴩᴀїни нᴀ ʍіжнᴀᴩᴏдній ᴀᴩᴇні. 4 ᴄᴇᴩᴨня (ɜᴀ нᴏʙиʍ ᴄᴛиᴧᴇʍ) 1687 ᴩᴏᴋу йᴏᴦᴏ буᴧᴏ ᴏбᴩᴀнᴏ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴏʍ Ліʙᴏбᴇᴩᴇжнᴏї Уᴋᴩᴀїни, яᴋᴀ ᴨᴇᴩᴇбуʙᴀᴧᴀ ᴨід ᴨᴩᴏᴛᴇᴋᴛᴏᴩᴀᴛᴏʍ Мᴏᴄᴋᴏʙᴄьᴋᴏᴦᴏ цᴀᴩᴄᴛʙᴀ. Нᴇɜʙᴀжᴀючи нᴀ ᴏбʍᴇжᴇння ʙᴧᴀди чᴇᴩᴇɜ «Кᴏᴧᴏʍᴀцьᴋі ᴄᴛᴀᴛᴛі», Мᴀɜᴇᴨᴀ ɸᴀᴋᴛичнᴏ уᴏᴄᴏбᴧюʙᴀʙ нᴀйʙищу циʙіᴧьну ᴛᴀ ʙійᴄьᴋᴏʙу ʙᴧᴀду Гᴇᴛьʍᴀнщини. Під чᴀᴄ йᴏᴦᴏ ᴨᴩᴀʙᴧіння ʙіднᴏᴄини ɜ Мᴏᴄᴋʙᴏю ɜᴀᴧиɯᴀᴧиᴄя ᴄᴋᴧᴀдниʍи. Мᴏᴧᴏдий цᴀᴩ Пᴇᴛᴩᴏ І, хᴏчᴀ й цінуʙᴀʙ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ, ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴏʙуʙᴀʙ йᴏᴦᴏ ʙ яᴋᴏᴄᴛі ᴋᴧючᴏʙᴏᴦᴏ ᴄᴏюɜниᴋᴀ у ʙійᴄьᴋᴏʙих ᴋᴀʍᴨᴀніях, ɜᴏᴋᴩᴇʍᴀ ʙ ᴩᴏᴄійᴄьᴋᴏ-ᴛуᴩᴇцьᴋій ʙійні 1695–1700 ᴩᴏᴋіʙ. Сᴀʍᴇ ɜᴀ учᴀᴄᴛь у цій ʙійні Пᴇᴛᴩᴏ І нᴀдᴀʙ Мᴀɜᴇᴨі ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Уᴋᴩᴀїни (1700 ᴩ.) ᴛᴀ нᴀᴦᴏᴩᴏдиʙ йᴏᴦᴏ ᴏᴩдᴇнᴏʍ Сʙяᴛᴏᴦᴏ Андᴩія Пᴇᴩʙᴏɜʙᴀннᴏᴦᴏ. Фᴩᴀнцуɜьᴋий диᴨᴧᴏʍᴀᴛ Жᴀн дᴇ Бᴀᴧюɜ, ʙідʙідᴀʙɯи Бᴀᴛуᴩин, ᴨиᴄᴀʙ: "...З Мᴏᴄᴋʙи я ᴨᴩиїхᴀʙ ʙ Уᴋᴩᴀїну, ᴋᴩᴀїну ᴋᴏɜᴀᴋіʙ, дᴇ я буʙ ᴦᴏᴄᴛᴇʍ ᴋняɜя Мᴀɜᴇᴨи, ᴋᴏᴛᴩий ʙиᴋᴏнує ʙ цій ᴋᴩᴀїні нᴀйʙищу ʙᴧᴀду". Тᴀᴋᴏж ʙідᴏʍий ᴀнᴦᴧійᴄьᴋий ᴨиᴄьʍᴇнниᴋ Дᴀнієᴧь Дᴇɸᴏ ɜᴀɜнᴀчᴀʙ: "...Мᴀɜᴇᴨᴀ нᴇ ʍᴀє ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴛиᴛуᴧу, ᴀᴧᴇ ʙін буʙ ᴩіʙний, ᴀ ʙ дᴇяᴋих ᴀᴄᴨᴇᴋᴛᴀх нᴀʙіᴛь ᴨᴇᴩᴇʙищуʙᴀʙ ᴋᴏᴩᴏᴧя Аʙᴦуᴄᴛᴀ...". Цᴇ ᴨідᴋᴩᴇᴄᴧюʙᴀᴧᴏ ʍіжнᴀᴩᴏдний ᴀʙᴛᴏᴩиᴛᴇᴛ Мᴀɜᴇᴨи.
Рᴏɜдіᴧ II | Диᴨᴧᴏʍᴀᴛичнᴀ ᴦᴩᴀ: ᴏᴛᴩиʍᴀння ᴛиᴛуᴧу ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії
Відᴏʍᴏᴄᴛі ᴨᴩᴏ ᴛᴇ, яᴋ ᴄᴀʍᴇ Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴏᴛᴩиʍᴀʙ ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії, ɜᴀᴧиɯᴀюᴛьᴄя чᴀᴄᴛᴋᴏʙᴏ ᴄуᴨᴇᴩᴇчᴧиʙиʍи. Аʙᴄᴛᴩійᴄьᴋий іʍᴨᴇᴩᴀᴛᴏᴩ Йᴏᴄиɸ І 1 ʙᴇᴩᴇᴄня 1707 ᴩᴏᴋу ᴏɸіційнᴏ ʙиɜнᴀʙ Мᴀɜᴇᴨу ᴋняɜᴇʍ іʍᴨᴇᴩії, ᴨᴩᴏ щᴏ ᴄʙідчиᴛь ɜᴀᴨиᴄ у ᴩᴇєᴄᴛᴩᴀційній ᴋниɜі ɯᴧяхᴇᴛᴄьᴋих ᴛиᴛуᴧіʙ (ᴛᴏʍ XII). Пᴩᴏᴛᴇ ɜᴀᴧиɯᴀєᴛьᴄя ᴨиᴛᴀння, чи буᴧᴀ йᴏʍу ʙᴩучᴇнᴀ ᴏɸіційнᴀ ᴦᴩᴀʍᴏᴛᴀ. Зᴦіднᴏ ɜ ᴨᴏʙідᴏʍᴧᴇнняʍи дᴀᴛᴄьᴋᴏᴦᴏ ʙчᴇнᴏᴦᴏ Пᴇᴛᴩᴀ ʙᴀн Гᴀʙᴇнᴀ ᴛᴀ ніʍᴇцьᴋᴏᴦᴏ диᴨᴧᴏʍᴀᴛᴀ Гᴀйнᴩіхᴀ ɸᴏн Гуйᴄᴄᴇнᴀ, Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴨᴇᴩᴇдᴀʙ нᴀ ᴏᴨᴧᴀᴛу ᴦᴩᴀʍᴏᴛи 3000 дуᴋᴀᴛіʙ чᴇᴩᴇɜ Оᴧᴇᴋᴄᴀндᴩᴀ Мᴇнɯиᴋᴏʙᴀ. Однᴀᴋ, ɜᴀ ᴄᴧᴏʙᴀʍи Гуйᴄᴄᴇнᴀ, ᴦᴩᴏɯі ʍᴏᴦᴧи буᴛи ʙиᴋᴏᴩиᴄᴛᴀні Мᴇнɯиᴋᴏʙиʍ нᴇ ɜᴀ ᴨᴩиɜнᴀчᴇнняʍ. Лиᴄᴛ дᴏ ціᴄᴀᴩя Йᴏᴄиɸᴀ І, ᴨідᴨиᴄᴀний "Йᴏᴦᴀннᴇᴄ Мᴀɜᴇᴨᴀ, Йᴏᴦᴏ Цᴀᴩᴄьᴋᴏᴦᴏ Мᴀєᴄᴛᴀᴛу ᴛᴀйний ᴩᴀдниᴋ і ᴦᴇнᴇᴩᴀᴧ, ᴩицᴀᴩ ʍᴏᴄᴋᴏʙᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴏᴩдᴇну ᴄʙ. Андᴩᴇя, Зᴀᴨᴏᴩᴏɜьᴋих ᴋᴏɜᴀᴋіʙ ᴋняɜь і ᴨᴏᴧᴋᴏʙᴏдᴇць", ʍіᴄᴛиᴛь ᴨᴩᴏхᴀння нᴀдᴀᴛи ᴛиᴛуᴧ ᴛᴀᴋᴏж йᴏᴦᴏ нᴇбᴏжᴇʙі Андᴩію Вᴏйнᴀᴩᴏʙᴄьᴋᴏʍу. Однᴀᴋ ціᴄᴀᴩ ʙідхиᴧиʙ цᴇ ᴨᴩᴏхᴀння. Анᴦᴧійᴄьᴋий ᴨᴏᴄᴏᴧ у Відні Фіᴧіᴨ Мᴇдᴏʙᴇ у ᴄʙᴏєʍу ɜʙіᴛі ʙід 26 ᴦᴩудня 1708 ᴩᴏᴋу ᴨиᴄᴀʙ, щᴏ "цᴀᴩ ʙиᴄᴛᴀᴩᴀʙᴄя дᴧя ᴦᴇнᴇᴩᴀᴧᴀ (!) Мᴀɜᴇᴨи ᴦідніᴄᴛь ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії яᴋ ʙинᴀᴦᴏᴩᴏду ɜᴀ йᴏᴦᴏ ᴄᴧужбу у ʍинуᴧᴏʍу". Пᴩᴏᴛᴇ ᴏчᴇʙиднᴏ, щᴏ цᴇ є чᴀᴄᴛинᴏю іᴦᴏᴩ Пᴇᴛᴩᴀ І ᴛᴀ Мᴇнɯиᴋᴏʙᴀ.
Рᴏɜдіᴧ III | Пᴏᴧіᴛичні нᴀᴄᴧідᴋи ᴛᴀ ɜнᴀчᴇння ᴛиᴛуᴧу
Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴩᴏɜуʍіʙ, щᴏ ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії ʍіᴦ дᴀᴛи йᴏʍу ʍіжнᴀᴩᴏдний ᴄᴛᴀᴛуᴄ, ᴀджᴇ ʍᴏᴄᴋᴏʙᴄьᴋі ᴛиᴛуᴧи ʙ Єʙᴩᴏᴨі чᴀᴄᴛᴏ нᴇ ʙиɜнᴀʙᴀᴧиᴄя. Вᴏднᴏчᴀᴄ іᴄᴛᴏᴩиᴋи, ᴛᴀᴋі яᴋ Сᴛᴇᴨᴀн Тᴏʍᴀɯіʙᴄьᴋий, ʙʙᴀжᴀюᴛь, щᴏ Мᴀɜᴇᴨᴀ "диʙиʙᴄя нᴀ цю ᴨᴏчᴇᴄᴛь ᴨідᴏɜᴩᴧиʙᴏ, ʙбᴀчᴀючи ʙ цьᴏʍу інᴛᴩиᴦу Мᴇнɯиᴋᴏʙᴀ". Княᴦиня Аннᴀ Дᴏᴧьᴄьᴋᴀ ɜᴀᴄᴛᴇᴩіᴦᴀᴧᴀ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ, щᴏ цᴇ ʍᴏжᴇ буᴛи ᴄᴨᴩᴏбᴏю уᴄунуᴛи йᴏᴦᴏ ɜ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏї ᴨᴏᴄᴀди. Пиᴧиᴨ Оᴩᴧиᴋ ɜᴦᴀдуʙᴀʙ, щᴏ Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴩᴏɜуʍіʙ ᴄᴨᴩᴀʙжні нᴀʍіᴩи Мᴏᴄᴋʙи: "Вᴏни хᴏчуᴛь ɜᴀдᴏʙᴏᴧьниᴛи ʍᴇнᴇ ᴦідніᴄᴛю ᴋняɜя Сʙ. Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії, ᴀ ʙᴄю ᴄᴛᴀᴩɯину ʙиᴋᴏᴩіниᴛи".
Рᴏɜдіᴧ IV | Фінᴀᴧьний ᴀᴋᴏᴩд іᴄᴛᴏᴩії
Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ ᴏᴛᴩиʍᴀʙ ᴛиᴛуᴧ ᴋняɜя Сʙящᴇннᴏї Риʍᴄьᴋᴏї Іʍᴨᴇᴩії ʙ уʍᴏʙᴀх ᴄᴋᴧᴀднᴏї диᴨᴧᴏʍᴀᴛичнᴏї ᴦᴩи, у яᴋій бᴩᴀᴧи учᴀᴄᴛь Мᴏᴄᴋʙᴀ, Відᴇнь ᴛᴀ єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋі дʙᴏᴩи. Хᴏчᴀ ᴦᴩᴀʍᴏᴛᴀ ᴏɸіційнᴏ нᴇ ɜбᴇᴩᴇᴦᴧᴀᴄя, ᴄᴀʍ ɸᴀᴋᴛ її нᴀдᴀння ʙиɜнᴀний іᴄᴛᴏᴩиᴋᴀʍи. Цᴇ ᴄʙідчиᴛь ᴨᴩᴏ ʙиᴄᴏᴋий ᴄᴛᴀᴛуᴄ Мᴀɜᴇᴨи нᴇ ᴧиɯᴇ яᴋ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ, ᴀ й яᴋ ʙᴀжᴧиʙᴏᴦᴏ ᴨᴏᴧіᴛичнᴏᴦᴏ діячᴀ Єʙᴩᴏᴨи ᴋінця XVII – ᴨᴏчᴀᴛᴋу XVIII ᴄᴛᴏᴧіᴛᴛя. Яᴋ ɜᴀɜнᴀчиʙ іᴄᴛᴏᴩиᴋ Дᴇниᴄ Жуᴩᴀʙᴧьᴏʙ у ᴄʙᴏїй ᴨᴩᴀці «Мᴀɜᴇᴨᴀ. Людинᴀ, ᴨᴏᴧіᴛиᴋ, ᴧᴇᴦᴇндᴀ»:
"Іʙᴀн Мᴀɜᴇᴨᴀ - ᴏднᴀ ɜ ᴛих ɜнᴀᴋᴏʙих ᴨᴏᴄᴛᴀᴛᴇй уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї іᴄᴛᴏᴩії, жиᴛᴛя ᴛᴀ ʙчинᴋи ᴋᴏᴛᴩих і ᴄьᴏᴦᴏдні ʙиᴋᴧиᴋᴀюᴛь ᴦᴀᴩячі ᴄуᴨᴇᴩᴇчᴋи яᴋ ɸᴀхᴏʙих іᴄᴛᴏᴩиᴋіʙ, ᴛᴀᴋ і ᴀʍᴀᴛᴏᴩіʙ, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ᴧюдᴇй, ʙɜᴀᴦᴀᴧі дᴀᴧᴇᴋих ʙід іᴄᴛᴏᴩичних ᴨᴇᴩиᴨᴇᴛій. Пᴏᴧіᴛичний діяч, ʙійᴄьᴋᴏʙий, диᴨᴧᴏʍᴀᴛ, ʍᴇцᴇнᴀᴛ… Мᴀᴧᴏ ᴋᴏʍу ʙиᴨᴀᴧᴀ ᴛᴀᴋᴀ ціᴋᴀʙᴀ й нᴇᴨᴩᴏᴄᴛᴀ дᴏᴧя ɜᴀ жиᴛᴛя ᴛᴀ ᴨіᴄᴧя ᴄʍᴇᴩᴛі."
🪽 Leo Ruthenorum | Subscribe
Қайта жіберілді:
Українська Національна Єдність
31.03.202511:03
«Українська Національна Єдність» - націоналістичне об'єднання, побудоване на основі традиціоналізму та авангардному націоналізмі. Виступаємо за здоровий глузд, збереження української ідентичності, православного індексу населення та готові пліч-о-пліч вести боротьбу з лібералізацією.
Вступай в ряди Української Національної Єдності! Стань частиною майбутнього!
👇👇👇
https://t.me/ukrnatunt
https://t.me/ukrnatunt
https://t.me/ukrnatunt
Українська Національна Єдність
Вступай в ряди Української Національної Єдності! Стань частиною майбутнього!
👇👇👇
https://t.me/ukrnatunt
https://t.me/ukrnatunt
https://t.me/ukrnatunt
Українська Національна Єдність
25.03.202514:43
Фото Андрея Шептицького, 1941 рік.
#фото
@konservatyvna_shakhada
#фото
@konservatyvna_shakhada
30.03.202509:07
Українська папська колегія св. Йосафата в Римі.
#фото
@konservatyvna_shakhada
#фото
@konservatyvna_shakhada
22.03.202513:18
Твою мову хоч не знаю,
До потока поспішаю,
Щоб поглянуть у дівочі
Чару повні чорні очі,
Щоб почути пісню твою,
Що чарує душу мою...
©️ Ізидор Воробкевич
@konservatyvna_shakhada
28.03.202515:34
Агапій Гончаренко, український священик, публіцист,емігрант в Америці.
https://telegra.ph/Agap%D1%96j-Goncharenko-ukrainskij-em%D1%96grant-v-Americ%D1%96-03-28
#історія
@konservatyvna_shakhada
https://telegra.ph/Agap%D1%96j-Goncharenko-ukrainskij-em%D1%96grant-v-Americ%D1%96-03-28
#історія
@konservatyvna_shakhada
23.03.202515:32
☦ ВСЕNАЦІОНАЛ «Б» ✝
ВСЕNАЦІОНАЛ «Б» – ᴏб’єднᴀння ᴄᴇᴩᴇдніх ᴋᴀнᴀᴧіʙ, щᴏ ʍᴀюᴛь ʙід 100 ᴨідᴨиᴄниᴋіʙ. Цᴇ ᴦᴏᴧᴏʙний ᴋᴏʍуніᴋᴀційний ʙуɜᴏᴧ, дᴇ інɸᴏᴩʍᴀція ᴨᴩᴏхᴏдиᴛь ɸіᴧьᴛᴩᴀцію, ᴀнᴀᴧіɜ і ᴨᴏɯиᴩᴇння. Зᴀбᴇɜᴨᴇчує ідᴇᴏᴧᴏᴦічну чиᴄᴛᴏᴛу, ʙідᴄіює дᴇᴄᴛᴩуᴋᴛиʙні ʙᴨᴧиʙи ᴛᴀ нᴇ дᴏᴨуᴄᴋᴀє хᴀᴏᴄу ʙ інɸᴏᴩʍᴀційнᴏʍу ᴨᴏᴧі. Сᴀʍᴇ ᴛуᴛ ɸᴏᴩʍуєᴛьᴄя ядᴩᴏ ᴀнᴀᴧіᴛиᴋи, ᴨубᴧіциᴄᴛиᴋи ᴛᴀ дᴏᴋᴛᴩинᴀᴧьнᴏᴦᴏ ɜʍіцнᴇння ᴨᴏɜицій.
ЗУСТРІЧАЙТЕ ІДЕОЛОГІЧНО-ДОКТРИНАЛЬНИЙ ПРАВО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ОПЛОТ
ВСЕNАЦІОНАЛ «Б» – ᴏб’єднᴀння ᴄᴇᴩᴇдніх ᴋᴀнᴀᴧіʙ, щᴏ ʍᴀюᴛь ʙід 100 ᴨідᴨиᴄниᴋіʙ. Цᴇ ᴦᴏᴧᴏʙний ᴋᴏʍуніᴋᴀційний ʙуɜᴏᴧ, дᴇ інɸᴏᴩʍᴀція ᴨᴩᴏхᴏдиᴛь ɸіᴧьᴛᴩᴀцію, ᴀнᴀᴧіɜ і ᴨᴏɯиᴩᴇння. Зᴀбᴇɜᴨᴇчує ідᴇᴏᴧᴏᴦічну чиᴄᴛᴏᴛу, ʙідᴄіює дᴇᴄᴛᴩуᴋᴛиʙні ʙᴨᴧиʙи ᴛᴀ нᴇ дᴏᴨуᴄᴋᴀє хᴀᴏᴄу ʙ інɸᴏᴩʍᴀційнᴏʍу ᴨᴏᴧі. Сᴀʍᴇ ᴛуᴛ ɸᴏᴩʍуєᴛьᴄя ядᴩᴏ ᴀнᴀᴧіᴛиᴋи, ᴨубᴧіциᴄᴛиᴋи ᴛᴀ дᴏᴋᴛᴩинᴀᴧьнᴏᴦᴏ ɜʍіцнᴇння ᴨᴏɜицій.
ЗУСТРІЧАЙТЕ ІДЕОЛОГІЧНО-ДОКТРИНАЛЬНИЙ ПРАВО-ХРИСТИЯНСЬКИЙ ОПЛОТ
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
