Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Қарау
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Қарау
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Қарау
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Қарау
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Қарау
Лёха в Short’ах Long’ует
Лёха в Short’ах Long’ует
Қарау
ІСТОРІЯ БЕЗ ЦЕНЗУРИ 🇺🇦 /UNCENSORED HISTORY avatar

ІСТОРІЯ БЕЗ ЦЕНЗУРИ 🇺🇦 /UNCENSORED HISTORY

Білім беру
Пізнавайте минуле України та світу разом з нами.
Цікаві факти з історії, мови, art, культури України й всесвіту.
Авторські фото,відео та колажі .
Спілкування: @Rostyslove_ua
Підтримка каналу: https://t.me/mystory_rk/411
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
Расталмаған
Сенімділік
Сенімсіз
Орналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніFeb 09, 2025
TGlist-ке қосылған күні
Jun 17, 2023
Мен каналдың иесімін
Өзгерістер тарихы
Қосылған топ
Історія без цензури 🇺🇦/uncensored history
Історія без цензури 🇺🇦/uncensored history
3
Білім беру
Толығырақ

Рекордтар

28.09.202323:59
1.5K
Жазылушылар
31.05.202423:59
1575
Дәйексөз индексі
09.08.202323:59
144
1 жазбаның қамтуы
26.12.202323:59
162
Жарнамалық жазбаның қамтуы
03.09.202323:59
11.96%
ER
19.07.202323:59
15.85%
ERR

ІСТОРІЯ БЕЗ ЦЕНЗУРИ 🇺🇦 /UNCENSORED HISTORY танымал жазбалары

Барлық жазбалар
Post media background
Post media
20.02.202515:04
Photo by Wikimedia
#україна #світ

  Якби в 30-х р. ХХ ст. існував Інстаграм, вона зібрала б найбільшу кількість підписників.

Вона б ілюструвала тревел-блоги своїми професійними фотографіями і була би, без сумніву, єдиною українкою, яка викладала відео в сторіз.

Софія Яблонська – авторка перших українських тревелогів, кінооператор та фотограф, яка здійснила навколосвітню подорож, довго жила в Китаї, а похована у Франції.

чит.далі
20.02.202515:21
#україна #світ

  В Південно-Східній Азії вона мало не померла від укусу бананової гадюки, малярійного комара та соку отруйної орхідеї; полювала на тигра в Лаосі, кілька місяців жила і вела побут із місцевими на Бора-Бора, мала аудієнцію у останньої королеви Таїті, втікала від залицянь князя в Таїланді та була на весіллі в’єтнамського принца.

Її ім’я все ще мало відоме серед своїх, а проте записи Яблонської справді цікаві та унікальні. Особливо тому, що вони про країни і звичаї, яких більше немає.

Так в 30х р. ХХ ст. не було ні Інстаграму, ні бюджетних авіакомпаній, ні фотоапаратів, які можна сховати в кишені, ні засобів гігієни, ні багатьох зручних штук. Не було і жанру тревелогів, тим паче написаних жінками!

Жінки в той час, зазвичай, не покидали своє місто, не те що країну. Навіть сьогодні в азійських селах на світлих європейок у штанах і з короткими зачісками дивляться зі здивуванням, а тоді, бувало, реагували агресивно.

Одного разу в Китаї в Яблонську навіть кидали камінням. І от в той час, коли мандри були не задоволенням, а дорогим і надзвичайно складним випробуванням, вона все одно об’їздила, обплила та облетіла світ.

Яблонська захоплює – вона справді виняткова, безстрашна, зі стержнем, з характером. Йшла за покликом, не боялася бути інакшою.

Софія народилася у Львівській області у сім’ї священика у 1907 році. Навчалася в учительській гімназії, драматичній студії. В Тернополі з братом займалася менеджментом двох кінотеатрів. Імовірно, тоді вона вирішила опановувати техніку знімання документального кіно і у 1927 р. вирушила туди, де кіно з’явилося – в Париж.

  Працювала моделлю та натурницею, вчилася користуватися кінокамерою, знялася у невеликій ролі в одній зі стрічок компанії Pathe-Natan, познайомилася з Володимиром Винниченком. За порадою друзів, Яблонська вирішує поїхати у одну з французьких колоній – Марокко.

За мотивами подорожі пише свій перший тревелог – «Чар Марокка». Він виходить друком у Львові в 1932 р. та отримує чудові відгуки критиків.

Згодом, надихнувшись розповідями українського сходознавця та японіста Степана Левинського, Яблонська зважується на довколасвітню подорож із обов’язковим відвіданням екзотичних островів у Тихому океані – Таїті та Бора-Бора. Вони особливо манять її – Софія шукає рай на землі.

  Маршрут був такий: з Марселя через Єгипет до Шрі-Ланки, потім Малайзія, Таїланд, Китай, В’єтнам, Камбоджа, Лаос, Сінгапур, Індонезія, Австралія, Нова Зеландія, Полінезія, США і назад у Францію.

Дирекція «Індокитай Фільм» не надто вірила, що Софії вдасться зняти хоча б щось в Юньнані – до того спроби інших кінооператорів були безрезультатними. Тому короткі замальовки звідти, які вона надсилала в Париж, приємно дивували.
 
Яблонська не тільки фільмує та фотографує, а й занотовує свої враження. Невеликі статті вона надсилає в українські часописи, а згодом упорядковує дві книги: «З країни рижу та опію» та “Далекі обрії”, які ілюструє своїми фото. В них багато особистісних переживань, вражень та рефлексій і зовсім немає нудної енциклопедичної інформації.

Це не просто тревелоги, а жіночі тревелоги: Яблонська сприймає світ очима – як фотограф і оператор, а й серцем – як жінка і пише часто про жінок.

Читати Яблонську через майже 100 років цікаво – у неї про той світ, якого вже не існує. Це рідкісна задокументована історія підкорених європейською цивілізацією народів і природи Азії.

  Прикметно, що в часи поділу тієї частини світу на неосвічених туземців і білих панів, Яблонська не гидує і досліджує країну зсередини. В Сайгоні їсть суп фо-бо у вуличного кухаря – на цю дивину збігається подивитися вся вулиця; на Балі бере участь у релігійних церемоніях, спить на долівці в хижах разом із полінезійцями і полює із ними на акулу.

  На Бора-Бора Софія стає однією з місцевих і навіть отримує місцеве ім’я – Теура (в перекладі – Червона птаха). І всюди вона досліджує місця, людей, звичаї, які ще поки не піддалися колонізаційному впливу і залишилися автентичними. І звичайно, подорожі в 30х роках минулого століття були справді небезпечними.
Post media background
Post media
20.02.202517:02
Collage by Патріот🇺🇦
#мова #україна #родина

  Знай та поважай своє🇺🇦! бо це того варто👍
20.02.202515:21
Навіть якщо корабель не потонув під час шторму і його не захопили пірати, померти на суші, в тропіках можна було кожної хвилини.

  Одного разу Яблонську вкусила бананова гадюка, яку мандрівниця не помітила в листі. Смерть після такого укусу настає одразу, але Софію врятував місцевий знахар. Після відвідин Ангкора в Камбоджі вона перехворіла малярією, яка теж часто буває смертельною. Іншого разу Яблонська зірвала красиву орхідею, щоб засушити на пам’ять, а наступного дня рука розпухла і сильно боліла. Лікар нічим допомогти не зміг, тому Яблонська звернулася до малайського чародія і знову врятувалася від смерті. На Бора-Бора під час сходження на найвищу вершину острова мандрівниця мало не впала у глибоке провалля, її в останню мить врятував місцевий провідник Матай.

1939 році Яблонська приїжджала на деякий час в Україну, зустрічалася з читачами на творчих вечорах, відвідала рідних і повернулася до Китаю.

  На прощання у Львові їй подарували ляльку-гуцулку, і Софія з нею ніколи не розлучалася. Об’їхавши чимало країн; гуцулка поселилася на українському килимі, простеленому у спальні Софії. В листі до однієї знайомої вона писала: «Мені вдалось зберегти небагато цінних особистих речей, з якими я ніколи не розлучалася: гуцульську ляльку — дарунок українок після моїх читань в Галичині; книжку віршів Кобзаря; здається, теж не зовсім загубила мою українську душу; та, врешті, дерев’яну різьблену мисочку, на якій ще видно напис: „Чим хата багата — тим рада”».
 
Вона називала свого чоловіка Жана Іваном, годувала галицькими стравами та навчала українських слів, створила український квітник з мальвами та соняшниками, призвичаювала китайців вишивати рушники, їсти борщ та доїти корову (її в Китаї здебільшого використовували як тяглову силу). Після повернення з Піднебесної, сім’я Уден поселилася спочатку в Парижі, а після смерті чоловіка — на французькому острові Нуармутьє.
Там Яблонська вирішила отримати новий досвід – вона проектувала та здавала в оренду будинки, а також написала повість-спогад «Розмова з батьком», в якій описала проведене в Галичині дитинство.

  Софія Яблонська загинула в автомобільній катастрофі 4 лютого 1971 р. Вона їхала в Париж на зустріч з видавцем і везла рукопис нової книги.
20.02.202509:04
Photo by Wikimedia
#деньвісторії #україна

20 лютого 2014 року без жодних сумнівів можна вважати одним із найтрагічніших днів в історії незалежної України.

В цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями.

Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістам.

Того ж дня в інтернеті з'явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці Інститутській.

До 14:00 години були вбиті 35 осіб, а о 17:00 повідомлялося про 60 загиблих майданівців. Після 15 години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 одиниць зброї, з них 408 — тітушкам. До речі,
останніх завозили з Білгороду, Вороніжу, Курську, Ростову і по містах, які вони планували окуповувати. В Харькові згодом, наприклад, їх зупинили наші націоналістичні обʼєднання. Як і в Одесі. В Донецьку вони вбивали мирних протестантів. Люди просто зникали.

Після кривавих подій в центрі Києва про свою підтримку Майдану почали заявляти силовики з різних областей України. Світ облетіли кадри розстрілу фактично беззбройних людей в центрі Києва силовиками.
Post media background
Post media
19.02.202517:01
Collage by Патріот🇺🇦
#мова #україна #родина

  Знай та поважай своє🇺🇦! бо це того варто👍
Post media background
Post media
20.02.202507:00
Collage by Патріот🇺🇦
#війна #україна

Доброго ранку, Україно🇺🇦!

Слава Україні та її воїнам 🇺🇦

Смерть ворогам☠
Post media background
Post media
20.02.202513:04
Photo by Wikimedia
#війна #україна

Колківська республіка - анклав української незалежності та демократії

В квітні 1943 року невелика частина Волині з центром в селі Колки була визволена від німецької окупації. УПА почали будували тут власну демократичну державу. За короткий період в республіці з’явилась власна газета, були організовані школи, лікарні, військові табори, відновлювали роботу електростанції, шевські, кравецькі виробництва, харчова промисловість, була введена власна валюта. Існував цей осередок незалежності недовго. В листопаді того ж 1943 року республіка була знову окупована нацистами.

Але німецька окупація не найбільше зло, яке довелось пережити місцевим. Після приходу більшовиків в 1944 році на цій території проводились особливо жорстокі репресії. Значна частина жителів колишньої Колківської республіки була заслана в Сибір, а більшовики зробили все можливе, щоб ніхто ніколи не дізнався про її існування.
14.02.202515:04
Photo by Wikimedia
#світ

Звичаї цивілізованого світу😱

«Господині смерті», або як на Сардинії вбивали чоловіків дерев'яним молотком або душили ногами🤯
⠀
У ХVIII сторіччі на Сардинії панували досить жорстокі звичаї.  Вважалося, що якщо чоловік помер швидко і легко, то це символ доблесті, а от якщо ніяк не хотів йти на той світ і страждав – символ ганьби, якою він плямує і свій рід.  Щоб уникнути ганебної долі, сім'я запрошувала до чоловіка, який знаходився при смерті аккабадору - так називали жінок, які проводили умертвіння. 

Евтаназія зводилася до удару дерев'яним молотком по потилиці (дами були професіоналами в цій справі), або проводили задушення ногами...

Аккабадора - це постать із традицій Сардинії (Італія), пов'язана з стародавніми ритуалами кінця життя.  Термін походить від сардинського слова accabadora, що можна перекласти як «прикінчити». 

Аккабадора була жінкою, яка вважалася свого роду посередником між життям та смертю.  Її завдання полягало в тому, щоб полегшити відхід із життя важкохворих, які страждали від невиліковних хвороб.

Матеріал підготувала : Netty Zeiman
Post media background
Post media
20.02.202511:00
Collage by Патріот🇺🇦
#війна #україна

Без опису посту.

Це наша історія, історія ⚔ повномасштабної війни.

Чекаю від вас коментарі.

P.S. Вас обманювали і обманювать, в цьому році будуть вибори, покажіть хто ви і знову оберіть того хто вам обіцяв ШАШЛИКИ!
Post media background
Post media
14.02.202517:03
Photo by Wikimedia
#світ

Вислів «відмивати гроші» прийшов до нас із США.

На початку XX століття, відомому американському гангстеру Аль Капоне було важко витрачати здобуті незаконним шляхом гроші, адже він постійно був під пильною увагою спецслужб.

Для того, щоб була можливість спокійно розпоряджатися цими грошима і не попастися поліції, Капоне створив величезну мережу пралень, в яких були дуже низькі ціни, тому поліції було складно відстежити реальну кількість клієнтів. Завдяки цьому, у Капоне з'явилася можливість писати абсолютно будь-які доходи від пралень.

Звідси і пішов популярний зараз вираз «відмивати гроші».

Матеріал підготувала : Netty Zeiman
19.02.202515:04
Photo by Wikimedia
#україна #міста

Фото Вінниці 1941-го року, зроблені Георгом Лотаром Тунчіком.

Георг Лотар Тунчік народився в німецькому місті Гера 19 квітня 1917 року в сім'ї майстра-кравця Антона Тунчіка та його дружини Воллі Елізабет. – Створив аматорську кіностудію в  Гері. Серед його мотивів — краєвиди міста, фотографії з театральних репетицій, а також зображення святкувань і великих подій у Гері.
Post media background
Post media
15.02.202517:02
Photo by Wikimedia
#срср

Совєтська реклама плавленого сиру.

"З плавлених сирів справді можна приготувати і салати, і перші, і другі страви, і навіть десерт!"
Post media background
Post media
20.02.202509:03
13.02.202517:05
Collage by Патріот🇺🇦
#мова #україна #родина

  Знай та поважай своє🇺🇦! бо це того варто👍
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.