🪶 Ось вам стислий портрет Джеральда Джона Шефера молодшого: старший з трьох дітей в родині, він завжди вважав, що його молодших сіблінгів батьки люблять більше, а його не цінують так, як він на це заслуговує.
⛓ В 14 років, він почав стосунки із дівчиною на імʼя Сінді, яку змушував до дуже жорстоких сексуальних рольових ігор: як правило, це були фантазії на тему зґвалтування.
🩸 Ці стосунки тривали близько 3 років, а за 2 роки після того, як Сінді нарешті його кинула, він скоїв перше вбивство, хоча про це він писав лише у своїх книжках і ніколи не визнавав офіційно на допитах і судах.
У 22 Джеральд одружився, а через 2 роки його дружина подала на розлучення через жорстокість чоловіка.
👮♂️ Втім, ще через рік він одружився знов, а також вирішив розпочати поліцейську карʼєру після років пошуку себе в армії, охороні та навіть католицькій церкві — і в нього вийшло отримати цю роботу незважаючи на те, що психологічний тест він провалив.
Щоправда, пропрацював недовго, бо його піймали на використанні особистих даних жертв торгівлі людьми і спробах призначати їм побачення🤯
Та чоловік просто переїхав до іншого міста, де став заступником шерифа.
🔫У 1972 році, Джеральд викрав двох молодих жінок, що подорожували автостопом — Памелу Веллс та Ненсі Троттер. Він відвіз їх до болотяної місцевості і привʼязав до дерева, погрожуючи пістолетом. Їхні життя врятував лише раптовий виклик по рації, який зненацька отримав чоловік.
Шефер був змушений покинути своїх жертв, і доки його не було, у жінок вийшло втекти і добігти до найближчого поліційного відділку — за іронією долі, того самого, де працював нападник.
Джеральд відразу зізнався у злочині, через що знов втратив роботу і був засуджений до року за ґратами.
🤯 Але виявилось, що ще під час судових засідань, Джеральд напав на двох інших молодих автостоперок, Сьюзан Плейс і Джорджію Джессап. І фінал цього разу не був щасливим.
Тіла цих жертв знайшли, коли їхній вбивця відбував покарання, але через очевидну схожість злочину на той, за який його засудили, підозри впали на нього.
👁 Поліція отримала ордер на обшук його будинку, де знайшли 13 ножів, 11 пістолетів, купу доказів, що повʼязували його зі зникненням щонайменш 30 молодих жінок в окрузі, і десятки дуже деталізованих і графічних коротких оповідань про вбивства, некрофілію, канібалізм та жорстоку сексуальну наругу.
👮 Свою провину Шефер заперечував, і у поліції не вийшло довести лише вбивства Сьюзан і Джорджії, та він все одно отримав пожиттєвий термін.
За ґратами у нього було багато дивних хобі, як то переписка з іншими серійниками або ще не засудженими педофілами від імені 14-річної дівчинки. Та основним заняттями таки стало продовження письменницької карʼєри: він і далі писав про жорстокі вбивства, не нехтуючи найбридкішими і наймоторошнішими деталями. Багато з його історій дуже нагадували реальні злочини, які йому приписували.
🪶 У якийсь момент, до Шефера звернулась трукрайм-авторка Зондра Лондон, що була його дівчиною у старшій школі. Вона допомогла йому опублікувати ці історії, і у 1989 році світ побачила збірка його оповідань «Killer Fiction», що комерційно провалилась, але й досі вважається культовою як такий собі радикальний варіант сплаттеру.
💍 У 1991 Джеральд і Зондра заручилися, але незабаром жінка розірвала заручини, бо в неї зʼявилось нове захоплення: інший серійний вбивця на ім’я Денні Роллінг, що позбавив життя щонайменш 9 людей.
🔪 А 3 грудня 1995, Джеральда знайшли у камері із 42 ножовими пораненнями і перерізаним горлом. Його вбив співкамерник під час суперечки.
📕 У 1997, «Killer Fiction» перевидали з передмовою Зондри та малюнками повішених голих жінок руки Джеральда. Книга й досі доступна на Amazon.
#вбивчіписьменники
