Свята Літургійного року
Канал, присвячений Літургійному року, святам, які його наповнюють, і скерований на тих, хто бажає вірити усвідомлено.
Для тих, хто бажаєте підтримати проект: https://send.monobank.ua/jar/6UhsouyLVZ
Для тих, хто бажаєте підтримати проект: https://send.monobank.ua/jar/6UhsouyLVZ
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніAug 23, 2023
TGlist-ке қосылған күні
Nov 14, 2024Рекордтар
25.03.202523:59
180Жазылушылар05.08.202423:59
0Дәйексөз индексі26.03.202515:40
4271 жазбаның қамтуы30.03.202523:59
51Жарнамалық жазбаның қамтуы16.03.202504:37
11.76%ER25.03.202523:59
237.22%ERRҚайта жіберілді:
Релігійно-інформаційна служба України
19.04.202520:00
Це сталося: Христос Воскрес із мертвих і смертю смерть подолав!
30.03.202505:38
30 березня Церкви візантійської традиції святкують пам’ять преподобного Йоана Ліствичника, названого так через свій найвидатніший твір “Ліствиця” (“Духовна драбина”).
Щодо самої постаті св. Йоана Ліствичника збереглося доволі мало достовірних даних. Його життя припало на VI ст. З юного віку він здійснював монаший подвиг у Синайській лаврі під керівництвом авви Мартирія. Період цього наставництва тривав 19 років.
Після того почалося 40-літнє самітницьке життя Йоана в Толі за п’ять стадій від лаври. Протягом тижня, як і інші самітники того часу, він проводив у молитві та пості, а в суботу й неділю приходив до лаври на богослужіння і духовні бесіди з братією.
Згодом очолив Синайську лавру. На прохання ігумена обителі в Раїтській пустелі (Єгипет) написав тридцять повчань про сходження до духовної досконалості. Через його поетапність цей процес порівняно з драбиною, яка веде до неба. Звідси й назва — “Ліствиця”. Далі детальніше
Щодо самої постаті св. Йоана Ліствичника збереглося доволі мало достовірних даних. Його життя припало на VI ст. З юного віку він здійснював монаший подвиг у Синайській лаврі під керівництвом авви Мартирія. Період цього наставництва тривав 19 років.
Після того почалося 40-літнє самітницьке життя Йоана в Толі за п’ять стадій від лаври. Протягом тижня, як і інші самітники того часу, він проводив у молитві та пості, а в суботу й неділю приходив до лаври на богослужіння і духовні бесіди з братією.
Згодом очолив Синайську лавру. На прохання ігумена обителі в Раїтській пустелі (Єгипет) написав тридцять повчань про сходження до духовної досконалості. Через його поетапність цей процес порівняно з драбиною, яка веде до неба. Звідси й назва — “Ліствиця”. Далі детальніше
05.04.202508:56
П’ята субота Великого посту, яка цьогоріч припадає на 5 квітня, в літургійному календарі Церков візантійської традиції позначена як Акафістова. Устав приписує у цей день служити особливу Утреню з вбудованим у її структуру Акафістом до Богородиці.
Сам Акафіст до Богородиці в літургійній практиці часто виступає як самобутнє богослужіння. Мало того, він став взірцем для численних акафістів на честь різних святих, празників, ікон тощо, які наповнюють книги, названі “Акафістниками”, та розклади богослужінь деяких храмів. Таким чином акафіст став жанром літургійної поеми, хоч сам він, імовірно, вийшов з іншого давнього жанру майже з ідентичною структурою — кондака.
В Акафістову суботу Акафіст до Богородиці поділено на чотири частини, які розміщують по всій структурі Утрені. Остання з них, власне, і стоїть після 6-ї пісні чотирипіснця суботи (канону на чотири пісні). Також в цьому місці можна читати Синаксар Акафістової суботи, який розповідає про походження її святкування.
Детальніше
Сам Акафіст до Богородиці в літургійній практиці часто виступає як самобутнє богослужіння. Мало того, він став взірцем для численних акафістів на честь різних святих, празників, ікон тощо, які наповнюють книги, названі “Акафістниками”, та розклади богослужінь деяких храмів. Таким чином акафіст став жанром літургійної поеми, хоч сам він, імовірно, вийшов з іншого давнього жанру майже з ідентичною структурою — кондака.
В Акафістову суботу Акафіст до Богородиці поділено на чотири частини, які розміщують по всій структурі Утрені. Остання з них, власне, і стоїть після 6-ї пісні чотирипіснця суботи (канону на чотири пісні). Також в цьому місці можна читати Синаксар Акафістової суботи, який розповідає про походження її святкування.
Детальніше
04.04.202505:45
4 квітня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять прп. Йосифа Піснеписця. Часто до його імені додають титул “творця канонів”, а в літургійних книгах (Октоїх, Мінея, Тріодь) фігурує перед багатьма творами примітка “творіння Йосифове”, що вказує на його авторство.
Якщо підрахувати творчу спадщину Йосифа Піснеписця, то написані ним канони становлять близько половини від усіх, що є в літургійних книгах. Їхня кількість становить майже до 300. Подібно, як у випадку з вшануванням апостола Вартоломея, Йосиф Піснеписець складав канони святим, котрі не мали їх у своїй службі. Також писав канони на дванадесяті свята, трипіснці та чотирипіснці для Постової і Квітної Тріодей.
Служба 4 квітня своїм наріжним каменем кладе пісенну творчість святого. Входячи Вечірнею у святкування цього дня, вірні можуть почути такі слова на честь Йосифа Піснеписця... Детальніше
Якщо підрахувати творчу спадщину Йосифа Піснеписця, то написані ним канони становлять близько половини від усіх, що є в літургійних книгах. Їхня кількість становить майже до 300. Подібно, як у випадку з вшануванням апостола Вартоломея, Йосиф Піснеписець складав канони святим, котрі не мали їх у своїй службі. Також писав канони на дванадесяті свята, трипіснці та чотирипіснці для Постової і Квітної Тріодей.
Служба 4 квітня своїм наріжним каменем кладе пісенну творчість святого. Входячи Вечірнею у святкування цього дня, вірні можуть почути такі слова на честь Йосифа Піснеписця... Детальніше
24.03.202517:33
Свято Благовіщення Церкви візантійської і латинської традиції святкують 25 березня.
В центрі святкування Благовіщення – Добра Новина про воплочення Месії від дівиці Марії. Відомості про цю подію черпає церква головно з Євангелія від Луки (Лк.1:26-38).
Євангелист Лука підкреслює, що Ісус є воплочений силою самого Бога через згоду дівиці Марії. Марія представляє собою “вбогих” Ізраїлю, котрі не мають суспільного значення. Її дівицтво підкреслює вірність Богові, на противагу “перелюбній” або “блудливій” дружині, котра уособлює народ, що відійшов від Бога (Див. Ос. 2:4, Єр. 3:6-13 Єз.16). Завдяки згоді Марії на Божу Волю діє Святий Дух, через котрого відбувається початок творення Нової Людини. Детальніше
Ікона Іванки Крип'якевич-Димид
В центрі святкування Благовіщення – Добра Новина про воплочення Месії від дівиці Марії. Відомості про цю подію черпає церква головно з Євангелія від Луки (Лк.1:26-38).
Євангелист Лука підкреслює, що Ісус є воплочений силою самого Бога через згоду дівиці Марії. Марія представляє собою “вбогих” Ізраїлю, котрі не мають суспільного значення. Її дівицтво підкреслює вірність Богові, на противагу “перелюбній” або “блудливій” дружині, котра уособлює народ, що відійшов від Бога (Див. Ос. 2:4, Єр. 3:6-13 Єз.16). Завдяки згоді Марії на Божу Волю діє Святий Дух, через котрого відбувається початок творення Нової Людини. Детальніше
Ікона Іванки Крип'якевич-Димид
11.04.202514:23
Останнім днем Великого посту в Церквах візантійської традиції є п’ятниця шостого його тижня. Наступний після неї день називається Лазаревою суботою. Цього року вона припадає на 12 квітня.
У центрі святкування Лазаревої суботи є спомин про те, як Ісус воскресив свого друга Лазаря (Йо. 11). Той із сестрами Мартою та Марією мешкали у Витанії “недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять” (Йо. 11, 18), а Ісус часто гостював у них.
Одного разу Лазар захворів, і сестри послали за Ісусом: “Господи, той, що любиш ти його, слабує” (Йо. 11, 3). Ісус однак залишився ще два дні там, де перебував, кажучи: “Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився” (Йо. 11, 4).
Детальніше про свято
У центрі святкування Лазаревої суботи є спомин про те, як Ісус воскресив свого друга Лазаря (Йо. 11). Той із сестрами Мартою та Марією мешкали у Витанії “недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять” (Йо. 11, 18), а Ісус часто гостював у них.
Одного разу Лазар захворів, і сестри послали за Ісусом: “Господи, той, що любиш ти його, слабує” (Йо. 11, 3). Ісус однак залишився ще два дні там, де перебував, кажучи: “Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився” (Йо. 11, 4).
Детальніше про свято
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
