CinemaTograph
Пишемо про кіно. Лаконічно. Суто суб'єктивно. Без жалю і докорів сумління.
Співпраця: @WOOdersOnnn
Співпраця: @WOOdersOnnn
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніТрав 20, 2024
TGlist-ке қосылған күні
Жовт 25, 2024Қосылған топ
CinemaTograph_Chat
7
Рекордтар
06.04.202523:59
469Жазылушылар28.02.202523:59
400Дәйексөз индексі08.04.202519:46
1881 жазбаның қамтуы30.04.202523:59
144Жарнамалық жазбаның қамтуы07.04.202523:59
21.77%ER01.04.202519:47
31.68%ERR06.04.202507:00
📼 Ретро тижня: На згадку про Вела Кілмера — його дебютна роль у шпигунській пародії «Цілком таємно» (1984).
Фільм, який досі зберігає свій шарм.
#ValKilmer #TopSecret #RetroWeek
Фільм, який досі зберігає свій шарм.
#ValKilmer #TopSecret #RetroWeek
07.04.202507:58
🤯 Роберт Родріґес і Джон Малкович зняли фільм, який покажуть не раніше ніж у 2115 році
«Фільм, який ви ніколи не побачите» — саме так звучить слоган цієї стрічки. Вона створена у співпраці з брендом коньяку Louis XIII, витримка якого триває 100 років. Прем’єру призначено на 18 листопада 2115 року — саме тоді напій і фільм досягнуть своєї «зрілості».
Жодних подробиць сюжету — лише три тизери: «Ретро», «Природа» й «Майбутнє». Вони показують гіпотетичні варіанти майбутнього, але жодного кадру з фільму. Тисяча ексклюзивних металевих запрошень уже в руках обраних, серед яких самі Малкович і Родріґес. Вони передадуть їх нащадкам.
#100YearsTheMovie #RobertRodriguez #JohnMalkovich
«Фільм, який ви ніколи не побачите» — саме так звучить слоган цієї стрічки. Вона створена у співпраці з брендом коньяку Louis XIII, витримка якого триває 100 років. Прем’єру призначено на 18 листопада 2115 року — саме тоді напій і фільм досягнуть своєї «зрілості».
Жодних подробиць сюжету — лише три тизери: «Ретро», «Природа» й «Майбутнє». Вони показують гіпотетичні варіанти майбутнього, але жодного кадру з фільму. Тисяча ексклюзивних металевих запрошень уже в руках обраних, серед яких самі Малкович і Родріґес. Вони передадуть їх нащадкам.
#100YearsTheMovie #RobertRodriguez #JohnMalkovich
03.04.202508:15
🚢 Як Джеймс Кемерон поставив усе на карту заради «Титаніка»
Зйомки «Титаніка» стали для Джеймса Кемерона справжнім випробуванням. Він боровся зі студією, яка вважала його божевільним, і ризикував усім заради ідеального фільму.
Спочатку виділені $110 млн швидко зросли до $200 млн, що на той момент зробило стрічку найдорожчою в історії. Студія 20th Century Fox панікувала, вимагаючи скоротити сцени та хронометраж, але Кемерон стояв на своєму.
Керівництво пригрозило зруйнувати його кар’єру в разі провалу. Він відмовився від $8 млн гонорару і заявив:
Через стрес працював по 20 годин на добу, майже не спав. А на майданчику навіть стався інцидент із масовим отруєнням.
Проте він досяг тріумфу: фільм зібрав $2,2 млрд, отримав 11 «Оскарів» і зробив Кемерона королем Голлівуду. Це історія про те, як пристрасть до мистецтва взяла гору над жорсткими обмеженнями студії.
#Titanic #JamesCamero
Зйомки «Титаніка» стали для Джеймса Кемерона справжнім випробуванням. Він боровся зі студією, яка вважала його божевільним, і ризикував усім заради ідеального фільму.
Спочатку виділені $110 млн швидко зросли до $200 млн, що на той момент зробило стрічку найдорожчою в історії. Студія 20th Century Fox панікувала, вимагаючи скоротити сцени та хронометраж, але Кемерон стояв на своєму.
Керівництво пригрозило зруйнувати його кар’єру в разі провалу. Він відмовився від $8 млн гонорару і заявив:
«Тоді звільніть мене, але я нічого не вирізаю».
Через стрес працював по 20 годин на добу, майже не спав. А на майданчику навіть стався інцидент із масовим отруєнням.
Проте він досяг тріумфу: фільм зібрав $2,2 млрд, отримав 11 «Оскарів» і зробив Кемерона королем Голлівуду. Це історія про те, як пристрасть до мистецтва взяла гору над жорсткими обмеженнями студії.
#Titanic #JamesCamero
01.04.202509:03
🎬 Fatal Attraction / Фатальний потяг (1987)
Жанр: #Трилер #Драма #Кримінал
Режисер: Едріан Лайн
🇺🇸 | 119 хв
⭐️ IMDb | Letterboxd
Що спонукає чоловіка до зради? Можна безкінечно довго посилатися на протоінстинкти самця, нещадний тиск тестостерону, природу насіння, але все це звучить марно й мляво. Якщо й говорити про першопричину проміскуїтету, то в авангард аргументів варто поставити очевидну річ — нудьгу. Саме вона легкою рукою нівелює геркулесові зусилля сім’янина залишатися чесним. На самотньому плоті, серед мертвого штилю, ти повільно сходиш з розуму, а довкола не відбувається нічого. Сімейне життя, як і всі соціальні інститути, має свої злети й падіння. «Фатальний потяг» — історія про падіння, що на різкому повороті мало не зруйнувало найголовніше для чоловіка — його гідність і життя близьких.
Сюжет фільму виграє акорди самотності у стилі блюз. Вона самотня, бо травмована чоловіками — низкою брехні, зради й зневаги. Він самотній, бо його життя плине у тихій гавані, поруч із поступливою дружиною та милою донькою. Його самотність проросла на ґрунті лицемірства — герой успішний, заможний, але нещасний і розчарований. Випадок зводить їх, а тоді, зловтішно усміхаючись, дає зелене світло зраді. Зав’язка перетворюється на пекельні рівнини, сповнені одержимості, божевілля й екзистенційного жаху.
Квінтесенція психологічного трилера. Багато чоловіків зустрічали на своєму шляху цей архетип — ту, що після беззубого флірту вже встигла вийти за тебе заміж. Стрічка приховує головну гнилизну характеру й видає її порціями: спочатку вона — самостійна, успішна красуня середніх років, але з кожною хвилиною хронометражу деградує до інфантильного стану. Відкидає маску зрілості, впадає в істерику, втрачає контроль. Арка її персонажа — метаморфоза чарівної жінки у божевільну стерву, готову вбити, аби заглушити біль минулих образ і змарнованого часу. Його арка — нескінченна боягузливість і нерішучість, страх узяти відповідальність за скоєне.
На склепіннях цих арок недосвідчений глядач міг би легко повісити обох, щойно додивившись фільм.
Достовірність прописаних характерів вражає своєю точністю — ловиш себе на думці, що бачив цих людей, чув про них історії, а, може, й сам одного разу був таким. Питання, кому у цьому фільмі співчувати, залишається відкритим, і це головний парадокс: спостерігаючи за цією вакханалією страждань і страху, ми, нервово ковтаючи, починаємо співчувати собі.
#Review #FatalAttraction #AdrianLyne
Жанр: #Трилер #Драма #Кримінал
Режисер: Едріан Лайн
🇺🇸 | 119 хв
⭐️ IMDb | Letterboxd
Що спонукає чоловіка до зради? Можна безкінечно довго посилатися на протоінстинкти самця, нещадний тиск тестостерону, природу насіння, але все це звучить марно й мляво. Якщо й говорити про першопричину проміскуїтету, то в авангард аргументів варто поставити очевидну річ — нудьгу. Саме вона легкою рукою нівелює геркулесові зусилля сім’янина залишатися чесним. На самотньому плоті, серед мертвого штилю, ти повільно сходиш з розуму, а довкола не відбувається нічого. Сімейне життя, як і всі соціальні інститути, має свої злети й падіння. «Фатальний потяг» — історія про падіння, що на різкому повороті мало не зруйнувало найголовніше для чоловіка — його гідність і життя близьких.
Сюжет фільму виграє акорди самотності у стилі блюз. Вона самотня, бо травмована чоловіками — низкою брехні, зради й зневаги. Він самотній, бо його життя плине у тихій гавані, поруч із поступливою дружиною та милою донькою. Його самотність проросла на ґрунті лицемірства — герой успішний, заможний, але нещасний і розчарований. Випадок зводить їх, а тоді, зловтішно усміхаючись, дає зелене світло зраді. Зав’язка перетворюється на пекельні рівнини, сповнені одержимості, божевілля й екзистенційного жаху.
Квінтесенція психологічного трилера. Багато чоловіків зустрічали на своєму шляху цей архетип — ту, що після беззубого флірту вже встигла вийти за тебе заміж. Стрічка приховує головну гнилизну характеру й видає її порціями: спочатку вона — самостійна, успішна красуня середніх років, але з кожною хвилиною хронометражу деградує до інфантильного стану. Відкидає маску зрілості, впадає в істерику, втрачає контроль. Арка її персонажа — метаморфоза чарівної жінки у божевільну стерву, готову вбити, аби заглушити біль минулих образ і змарнованого часу. Його арка — нескінченна боягузливість і нерішучість, страх узяти відповідальність за скоєне.
На склепіннях цих арок недосвідчений глядач міг би легко повісити обох, щойно додивившись фільм.
Достовірність прописаних характерів вражає своєю точністю — ловиш себе на думці, що бачив цих людей, чув про них історії, а, може, й сам одного разу був таким. Питання, кому у цьому фільмі співчувати, залишається відкритим, і це головний парадокс: спостерігаючи за цією вакханалією страждань і страху, ми, нервово ковтаючи, починаємо співчувати собі.
#Review #FatalAttraction #AdrianLyne
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
