Білім беру
Стара Полтава
Білім беру
09.05.202514:24
Кацапи встановили в окупованому Мелітополі пам'ятник Сталіну 😡
Қайта жіберілді:
Суспільне Полтава
+3
08.05.202510:28
8 травня — День пам’яті та примирення 🕯
На архівних світлинах 1943-го року — мешканці Полтавщини повертаються до своїх осель після випробувань війною. Люди везуть усе своє майно на возах, рухаючись до зруйнованого, але рідного дому. Фото зробив Семен Фрідлянд.
Сьогодні, коли війна знову прийшла на нашу землю, ці кадри нагадують: українці завжди знаходять у собі сили повертатися, відбудовувати і жити.
Пам’ятаємо всіх, хто боронив і боронить Україну 💔🇺🇦
На архівних світлинах 1943-го року — мешканці Полтавщини повертаються до своїх осель після випробувань війною. Люди везуть усе своє майно на возах, рухаючись до зруйнованого, але рідного дому. Фото зробив Семен Фрідлянд.
Сьогодні, коли війна знову прийшла на нашу землю, ці кадри нагадують: українці завжди знаходять у собі сили повертатися, відбудовувати і жити.
Пам’ятаємо всіх, хто боронив і боронить Україну 💔🇺🇦
+2
06.05.202508:13
23 вересня 2009-го року. Віктор Янукович в рамках передвиборної компанії плаче у Полтаві.
фото: ІВ "Полтавщина"
фото: ІВ "Полтавщина"
04.05.202517:40
У Полтаві триває демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра I. Зокрема, знято шолом, щит, меч та фігурні елементи зі стилізованим пір’ям. Також 3 травня розбирали забутований пісок та цеглу в середині пам’ятника. Надалі зніматимуть прямокутну частину з орлом.
Розібраний пам’ятник зберігатимуть у фонді музею Полтавської битви.
Напередодні початку демонтажу вийшов подкаст «Старої Полтави» з архітекторкою Оксаною Бєлявською, яка розповіла, що пам’ятник необхідно зберегти, як зразок монументального мистецтва й демонтувати лише його окремі елементи.
Якщо ви ще не прослухали подкаст "Старої Полтави", то тут є пояснення фахівців, які пропонували не демонтувати повністю пам’ятник, а зняти його елементи, що підпадають під закон про деколонізацію. Зокрема, на думку інженерів, повний демонтаж зруйнував би пам'ятник, через його крихкість.
Фото Артура Арояна (ГО “Save Poltava”).
Розібраний пам’ятник зберігатимуть у фонді музею Полтавської битви.
Напередодні початку демонтажу вийшов подкаст «Старої Полтави» з архітекторкою Оксаною Бєлявською, яка розповіла, що пам’ятник необхідно зберегти, як зразок монументального мистецтва й демонтувати лише його окремі елементи.
Якщо ви ще не прослухали подкаст "Старої Полтави", то тут є пояснення фахівців, які пропонували не демонтувати повністю пам’ятник, а зняти його елементи, що підпадають під закон про деколонізацію. Зокрема, на думку інженерів, повний демонтаж зруйнував би пам'ятник, через його крихкість.
Фото Артура Арояна (ГО “Save Poltava”).
02.05.202515:49
🎶 ШУГАР у Полтаві! 🤩
📍15 травня – Полтава | Villa Крокодила | 19:00
Готуйтеся до вечора щирої музики, драйву та неймовірної атмосфери!
🎤 У програмі хіти, які знає кожен:
«Тьотя», «Олєг», «BMW», «Пані Катерино», «Токсік», «Тікток», «Мавка».
Та премʼєра нових пісень, які ще більше здивують!
🎟 Квитки вже у продажу: https://poltava.karabas.com/shuhar-34/order/ Встигніть зайняти кращі місця!
📍15 травня – Полтава | Villa Крокодила | 19:00
Готуйтеся до вечора щирої музики, драйву та неймовірної атмосфери!
🎤 У програмі хіти, які знає кожен:
«Тьотя», «Олєг», «BMW», «Пані Катерино», «Токсік», «Тікток», «Мавка».
Та премʼєра нових пісень, які ще більше здивують!
🎟 Квитки вже у продажу: https://poltava.karabas.com/shuhar-34/order/ Встигніть зайняти кращі місця!
09.05.202512:55
1943. Полтава.
#стараполтава
#стараполтава
08.05.202509:56
Вулиця Монастирська навесні 1943-го року.
#стараполтава
#стараполтава
07.05.202505:28
9 років тому...
фото: Полтавщина
фото: Полтавщина
05.05.202520:27
«Посилаю Вам, голубе, свою обіцянку — полеміку про постройку нової Полт[авської] губ[ернської] земської управи, а до того добавлю, що мене, як розворушившого це питання, запросили на засідання строїтельної комісії, де були, крім перших 3-х проєктів, ще 3 нових.
Горлаті люди були проти проєкту в українському стилі, але коли пішло на критику і спор, то я побачив, що дехто вагається туди і сюди, тоді, даючи свої пояснення, я почав гаряче боронити проєкт пана Кричевського, і після трьох годин колотнечі назначили голосування, на велике чудо, вийшло, що 8 голосів було за проєкт і тільки 2 проти його! Думаю, що се ми зробили велике культурне придбання — історичний крок, який буде видно на весь світ!».
Мистець Опанас Сластьон у листі до письменника Бориса Грінченка. 1903-й рік.
Горлаті люди були проти проєкту в українському стилі, але коли пішло на критику і спор, то я побачив, що дехто вагається туди і сюди, тоді, даючи свої пояснення, я почав гаряче боронити проєкт пана Кричевського, і після трьох годин колотнечі назначили голосування, на велике чудо, вийшло, що 8 голосів було за проєкт і тільки 2 проти його! Думаю, що се ми зробили велике культурне придбання — історичний крок, який буде видно на весь світ!».
Мистець Опанас Сластьон у листі до письменника Бориса Грінченка. 1903-й рік.
Қайта жіберілді:
Стара Полтава
04.05.202507:41
Виїзд пожежної команди по тривозі, південна залізниця м. Полтава, 30-ті роки.
фото: Жанна Пікалова
#стараполтава
фото: Жанна Пікалова
#стараполтава
Қайта жіберілді:
Українська естетика
+4
02.05.202513:59
Нижньоворсклянський регіональний ландшафтний парк
Полтавщина
Джерело
Полтавщина
Джерело
09.05.202507:37
📚 Маловідомий факт
✅ З 1948 по 1965 рік 9 травня не було вихідним днем у СРСР.
✅ За всю історію Радянського Союзу провели лише чотири Паради Перемоги. Три з них — 9 травня.
Чому так?
Відразу після війни в країні було надто багато живих ветеранів, для яких це була не дата святкування, а глибока особиста трагедія. Показна "пишність" тоді сприймалась би не як вшанування, а як блюзнірство. До того ж серед керівництва СРСР було багато фронтовиків, які добре розуміли ціну війни. Саме тому масових парадів майже не було.
А от справжнє побєдобєсіє почалося вже у 90-х — з центром у Москві, коли живих свідків війни стало менше, а подію перетворили на політичний культ.
✅ З 1948 по 1965 рік 9 травня не було вихідним днем у СРСР.
✅ За всю історію Радянського Союзу провели лише чотири Паради Перемоги. Три з них — 9 травня.
Чому так?
Відразу після війни в країні було надто багато живих ветеранів, для яких це була не дата святкування, а глибока особиста трагедія. Показна "пишність" тоді сприймалась би не як вшанування, а як блюзнірство. До того ж серед керівництва СРСР було багато фронтовиків, які добре розуміли ціну війни. Саме тому масових парадів майже не було.
А от справжнє побєдобєсіє почалося вже у 90-х — з центром у Москві, коли живих свідків війни стало менше, а подію перетворили на політичний культ.
07.05.202519:10
У травні 1876-го року в німецькому місті Бад-Емс за підписом імператора Олександра II було опубліковано Емський указ. Його основною метою було обмеження використання української мови в Російській імперії.
Ключові положення Емського указу:
✅ Заборона друкувати і поширювати книги, брошури й інші тексти українською мовою.
✅ Заборона ставити українськомовні театральні вистави.
✅ Заборона викладати українською мовою в школах.
✅ Заборона співати українські пісні на сцені.
✅ Припинення діяльності окремих українських культурних і освітніх товариств.
✅ Заборона ввезення з-за кордону будь-яких книжок українською мовою
✅ Заборона створення українських типографій
✅ Наукові праці з історії України або етнографії повинні були публікуватися виключно російською мовою.
✅ Підпорядкування українських культурних і освітніх товариств суворому контролю поліції та чиновників.
✅ Посилений нагляд за діяльністю українських діячів культури й освіти, з можливістю їхнього заслання або обмеження у праві публічної діяльності.
✅ Заборона текстів українською мовою в публічних виступах.
✅ Вчителів та викладачів з Харківського, Одеського та Київського перемістити до Казанского, Оренбургского та Петербурзького округів. А їх відповідно замінити російськими.
Одна з маловідомих, але реальних заборон. Указом заборонялося з’являтися в офіційних державних установах ("присутственних місцях") в українському національному одязі.
Тобто українці:
✅ не могли заходити в адміністративні будівлі (суд, земські управи, губернські канцелярії тощо) у вишиванках, козацькому або селянському строї, навіть у вінках.
✅ повинні були носити європейський або російський офіційний костюм, аби не вирізнятися своєю національною ідентичністю.
Цікаво: хоча в самому тексті Емського указу ця заборона була сформульована коротко, на місцях її часто тлумачили надто широко — наприклад, могли заборонити носити вишиті сорочки навіть у публічних місцях, не тільки в урядових будівлях.
На час видання Емського указу (1876 рік) Полтава була одним із центрів формування української національної культури. Указ фактично забороняв розвивати саме ту традицію, яку започаткував Котляревський.
Ключові положення Емського указу:
✅ Заборона друкувати і поширювати книги, брошури й інші тексти українською мовою.
✅ Заборона ставити українськомовні театральні вистави.
✅ Заборона викладати українською мовою в школах.
✅ Заборона співати українські пісні на сцені.
✅ Припинення діяльності окремих українських культурних і освітніх товариств.
✅ Заборона ввезення з-за кордону будь-яких книжок українською мовою
✅ Заборона створення українських типографій
✅ Наукові праці з історії України або етнографії повинні були публікуватися виключно російською мовою.
✅ Підпорядкування українських культурних і освітніх товариств суворому контролю поліції та чиновників.
✅ Посилений нагляд за діяльністю українських діячів культури й освіти, з можливістю їхнього заслання або обмеження у праві публічної діяльності.
✅ Заборона текстів українською мовою в публічних виступах.
✅ Вчителів та викладачів з Харківського, Одеського та Київського перемістити до Казанского, Оренбургского та Петербурзького округів. А їх відповідно замінити російськими.
Одна з маловідомих, але реальних заборон. Указом заборонялося з’являтися в офіційних державних установах ("присутственних місцях") в українському національному одязі.
Тобто українці:
✅ не могли заходити в адміністративні будівлі (суд, земські управи, губернські канцелярії тощо) у вишиванках, козацькому або селянському строї, навіть у вінках.
✅ повинні були носити європейський або російський офіційний костюм, аби не вирізнятися своєю національною ідентичністю.
Цікаво: хоча в самому тексті Емського указу ця заборона була сформульована коротко, на місцях її часто тлумачили надто широко — наприклад, могли заборонити носити вишиті сорочки навіть у публічних місцях, не тільки в урядових будівлях.
На час видання Емського указу (1876 рік) Полтава була одним із центрів формування української національної культури. Указ фактично забороняв розвивати саме ту традицію, яку започаткував Котляревський.
06.05.202517:45
Біла Альтанка. Наші дні.
фото: Олександр Розум
фото: Олександр Розум
05.05.202516:12
2006-й рік. Полтава. Кільцевий.
фото Антон Кочуров
#стараполтава
фото Антон Кочуров
#стараполтава
03.05.202505:20
У новому епізоді подкасту "Стара Полтава" говоримо з архітекторкою Оксаною Бєлявською про демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра І — що це означає для міста в цілому.
Обговорюємо роботу експертної групи, технічні особливості процесу, збереження культурної спадщини й подальшу долю демонтованого монумента.
Також міркуємо, чому Полтаві потрібна власна візія розвитку, чи вистачає у місті інтелектуальних ресурсів для змін і як архітектурні конкурси можуть перетворити вільні простори на місця сили.
🎧 Apple Podcasts
🎧 Spotify
🎧 Soundcloud
🎧 Castbox
🎧 Pocket Casts
🎧 YouTube
або просто шукайте "Стара Полтава".
Не забувайте, писати нам відгуки і ставити 5 зірочок на платформах, де ви слухаєте подкаст. Розповідайте про нас своїм друзям.
І ще у нас є Patreon, де можна задонатити на каву для наших гостей. Або стати спонсором нашого каналу на YouTube
Обговорюємо роботу експертної групи, технічні особливості процесу, збереження культурної спадщини й подальшу долю демонтованого монумента.
Також міркуємо, чому Полтаві потрібна власна візія розвитку, чи вистачає у місті інтелектуальних ресурсів для змін і як архітектурні конкурси можуть перетворити вільні простори на місця сили.
🎧 Apple Podcasts
🎧 Spotify
🎧 Soundcloud
🎧 Castbox
🎧 Pocket Casts
🎧 YouTube
або просто шукайте "Стара Полтава".
Не забувайте, писати нам відгуки і ставити 5 зірочок на платформах, де ви слухаєте подкаст. Розповідайте про нас своїм друзям.
І ще у нас є Patreon, де можна задонатити на каву для наших гостей. Або стати спонсором нашого каналу на YouTube
Қайта жіберілді:
Тралік на Огнівку
02.05.202513:27
Пам’ятник на місці відпочинку Петра І демонтовано — з дотриманням музейних стандартів. — Катерина Ямщикова
Відео: Суспільне Полтава
09.05.202505:55
1974-й рік. Полтава. Завод газорозрядних ламп. На фото Віра Банокіна.
Джерело: Ігор Кабаченко.
На ГРЛ виробляли газорозрядні лампи. Це було шкідливе підприємство. Найбільш небезпечне в Полтаві.
В багатьох цехах застосовувались кислоти та ртуть (її пари закачували в лампи). У багатьох дівчат на руках були шрами від розривів ламп та опіків.
Але про здоров'я не всі думали, тим паче "робочий пакет" був гарний: ранній вихід на пенсію, надбавка, поїздки в санаторії та чудове харчування на заводі. Більшості працівників заводу вже немає в живих. І до пенсії дожили не всі. А "підвищена пенсія" по факту була незначна.
Про цікаву історію заводу і виробництва треба записати окремий пост чи подкаст, мабуть, якщо вдасться.
Джерело: Ігор Кабаченко.
На ГРЛ виробляли газорозрядні лампи. Це було шкідливе підприємство. Найбільш небезпечне в Полтаві.
В багатьох цехах застосовувались кислоти та ртуть (її пари закачували в лампи). У багатьох дівчат на руках були шрами від розривів ламп та опіків.
Але про здоров'я не всі думали, тим паче "робочий пакет" був гарний: ранній вихід на пенсію, надбавка, поїздки в санаторії та чудове харчування на заводі. Більшості працівників заводу вже немає в живих. І до пенсії дожили не всі. А "підвищена пенсія" по факту була незначна.
Про цікаву історію заводу і виробництва треба записати окремий пост чи подкаст, мабуть, якщо вдасться.
06.05.202513:50
Ветеранський центр Полтави облаштовує кімнату відпочинку на вокзалі
Кімната для військових на залізничному вокзалі Полтави отримає нове життя. Ветеранський центр започаткував проєкт «Ветеранський хостел» і відкрив збір коштів.
Планують:
✅ замінити освітлення, встановити кондиціонери й обігрівачі;
✅ облаштувати локери, Wi-Fi, зарядні станції;
✅ оновити меблі для відпочинку.
Мета — створити комфортний простір для захисників під час подорожі. Бюджет проєкту — 206 тис. грн. Долучитися можна тут: посилання.
Кожна гривня — підтримка наших героїв.
Instagram
Кімната для військових на залізничному вокзалі Полтави отримає нове життя. Ветеранський центр започаткував проєкт «Ветеранський хостел» і відкрив збір коштів.
Планують:
✅ замінити освітлення, встановити кондиціонери й обігрівачі;
✅ облаштувати локери, Wi-Fi, зарядні станції;
✅ оновити меблі для відпочинку.
Мета — створити комфортний простір для захисників під час подорожі. Бюджет проєкту — 206 тис. грн. Долучитися можна тут: посилання.
Кожна гривня — підтримка наших героїв.
Қайта жіберілді:Суспільне Полтава
05.05.202510:57
У Полтаві досі тривають демонтажні роботи пам’ятника на місці відпочинку Петра І. Елементи постамента поетапно знімають і відвозять у музей Полтавської битви.
Қайта жіберілді:Стара Полтава
02.05.202519:37
1988 рік. Новий мікрорайон "Алмазний". Почав розбудовуватись наприкінці 1966 року навколо заводу штучних алмазів та алмазного інструменту. Будувався близько 20 років. #стараполтава
Қайта жіберілді:Суспільне Полтава
02.05.202506:06
У Полтаві стартував демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра І. Публікуємо фото початку робіт.
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 3 387
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.