Психоаналітична Артіль
22.04.202507:21
Як не стояти на едипальній генезі суб'єкта як що об'єкт a завжди вислизає???
14.04.202509:35
Люди, якщо вони досить розумні, вчаться читати книжки про «едипові сценарії», «сни», «інтерпретації» тощо.
І справді, вони звучать часом майже як психоаналітики чи психіатри.
Але коли такі люди, які здаються настільки
обізнаними і використовують усі «правильні» терміни - «батьківська фігура», «материнська фігура», «едипова ситуація», усе це психоаналітичне сміття, - насправді стикаються зі справжнім психоаналітичним досвідом, вони починають
відчувати сильний страх.
...Сьогодні дедалі частіше трапляються такі пацієнти - ті, хто знає про психоаналіз усе і набагато перевершує нас, бідних аналітиків.
У. Біон
І справді, вони звучать часом майже як психоаналітики чи психіатри.
Але коли такі люди, які здаються настільки
обізнаними і використовують усі «правильні» терміни - «батьківська фігура», «материнська фігура», «едипова ситуація», усе це психоаналітичне сміття, - насправді стикаються зі справжнім психоаналітичним досвідом, вони починають
відчувати сильний страх.
...Сьогодні дедалі частіше трапляються такі пацієнти - ті, хто знає про психоаналіз усе і набагато перевершує нас, бідних аналітиків.
У. Біон
11.04.202504:58
Бажаємо всім децентралізованого опалення(або теплі светри) та не почуватись "нормально"!
10.04.202514:39
Діалектика чуттєвості в психіці: бажання vs свідомість
Чому ми так часто говоримо одне, думаємо інше, а робимо третє? Чи взагалі можливе повне узгодження наших думок, слів і дій? Ця доповідь — це дослідження внутрішнього розколу людини, де бажання, свідомість, емоції та почуття ведуть безперервну боротьбу за владу над нашими рішеннями.
Чому ми так часто говоримо одне, думаємо інше, а робимо третє? Чи взагалі можливе повне узгодження наших думок, слів і дій? Ця доповідь — це дослідження внутрішнього розколу людини, де бажання, свідомість, емоції та почуття ведуть безперервну боротьбу за владу над нашими рішеннями.
09.04.202506:47
Alt-right girls та їх безладні статеві зв'язки
Жіноча сексуальність мало що говорить про себе чоловічому суб’єкту.
Скоріше сам дискурс як господарській так і університетський задають тональність жіночій сексуальності. Що таке жіноча сексуальність?
В формі відносин символічно діалектичних жіноча сексуальність малюється формою мімікрії , однією з барв регуляторної функції форми.
Регуляторна функція форми , це не просто візуал який бачить око , це погляд який завбчає певне очікування. Яке очікування? Фантазматичне.
Водорозділ між оком та поглядом пролягає між первинним і вторинним(первинне як Ід у Фройда , вторинне як Ід який знаходить зміщення у символі) І форма в такому випадку це діалектичний простір фантазму. Тобто жіночий суб’єкт вписує себе в певний потяг. Будь то потяг вокальний , скопічний , фалічний. Я вже писав про те що фантазм анігілює сам себе до бескінечності , в тому числі породжуючи інколи досить потішні форми.
Важко втриматись від побутового Юнгіанства в такому випадку і не вдатися до колективного безсвідомого як чогось такого що продукує колективний чоловічій фантазм. Проте як Тренд(тренд як об’єкт a) стає згущенням ,зміщенням потоків дискурсу це окрема тема.
Важливим є те що мімікрія жіночого суб’єкта є метонімією стосунку з дискурсом , як з принципом задоволення. Іншими словами , коли змій бачить хамелеона якого він хоче зїсти , то для кого змінює колір хамелеон , для адаптації в середовищі? Для змія? Яку функцію несе ця зміна і чи направду вона служить тому що ми називаємо виживанням виду.
Між тим , жіноча сексуальність як щось об’єктне навряд-чи може порадувати аналітичний дискурс чимось крім ілюзії її дослідництва , проблема полягає в тому що жіночий суб’єкт споглядається чимось чий статевий зв’язок є Ладним , впорядкованим. Що в такому разі лишається безладним?
Це тріщина між оком та поглядом , пляма в яку жіночий жуісанс витікає. І пляма є абсолютною несенітнецею як що так подумати , що таке несенітнеця? Простір насолод які чоловіком не зайняті. Насолод в множині , через їх фрагментарний характер , все таки бажання залишається фрагментарним як для чоловічої сексуації так і для жіночої.
Silver Eve
Метамова в тексті:
Об'єкт а - в лаканівській алгебрі позначає причину вашого бажання. Наприклад Ви хочете червону сорочку Версаче і ніяку іншу. Тут як колір так і бренд, повідомляють Вам щось про ваше бажання.
Жуісанс(насолода) - Вид задоволення яке не передається словами, наприклад біль у м'язах (фраза мені болять м' язи нічого не пояснює)
Сексуація - Символічна позиція по відношенню до насолоди, умовно: Чоловічий суб’єкт який все собі звик пояснювати і не допускає щось що раціо не піддається. Жіночий суб’єкт який не весь належить цій раціоналізації.
Жіноча сексуальність мало що говорить про себе чоловічому суб’єкту.
Скоріше сам дискурс як господарській так і університетський задають тональність жіночій сексуальності. Що таке жіноча сексуальність?
В формі відносин символічно діалектичних жіноча сексуальність малюється формою мімікрії , однією з барв регуляторної функції форми.
Регуляторна функція форми , це не просто візуал який бачить око , це погляд який завбчає певне очікування. Яке очікування? Фантазматичне.
Водорозділ між оком та поглядом пролягає між первинним і вторинним(первинне як Ід у Фройда , вторинне як Ід який знаходить зміщення у символі) І форма в такому випадку це діалектичний простір фантазму. Тобто жіночий суб’єкт вписує себе в певний потяг. Будь то потяг вокальний , скопічний , фалічний. Я вже писав про те що фантазм анігілює сам себе до бескінечності , в тому числі породжуючи інколи досить потішні форми.
Важко втриматись від побутового Юнгіанства в такому випадку і не вдатися до колективного безсвідомого як чогось такого що продукує колективний чоловічій фантазм. Проте як Тренд(тренд як об’єкт a) стає згущенням ,зміщенням потоків дискурсу це окрема тема.
Важливим є те що мімікрія жіночого суб’єкта є метонімією стосунку з дискурсом , як з принципом задоволення. Іншими словами , коли змій бачить хамелеона якого він хоче зїсти , то для кого змінює колір хамелеон , для адаптації в середовищі? Для змія? Яку функцію несе ця зміна і чи направду вона служить тому що ми називаємо виживанням виду.
Між тим , жіноча сексуальність як щось об’єктне навряд-чи може порадувати аналітичний дискурс чимось крім ілюзії її дослідництва , проблема полягає в тому що жіночий суб’єкт споглядається чимось чий статевий зв’язок є Ладним , впорядкованим. Що в такому разі лишається безладним?
Це тріщина між оком та поглядом , пляма в яку жіночий жуісанс витікає. І пляма є абсолютною несенітнецею як що так подумати , що таке несенітнеця? Простір насолод які чоловіком не зайняті. Насолод в множині , через їх фрагментарний характер , все таки бажання залишається фрагментарним як для чоловічої сексуації так і для жіночої.
Silver Eve
Метамова в тексті:
Об'єкт а - в лаканівській алгебрі позначає причину вашого бажання. Наприклад Ви хочете червону сорочку Версаче і ніяку іншу. Тут як колір так і бренд, повідомляють Вам щось про ваше бажання.
Жуісанс(насолода) - Вид задоволення яке не передається словами, наприклад біль у м'язах (фраза мені болять м' язи нічого не пояснює)
Сексуація - Символічна позиція по відношенню до насолоди, умовно: Чоловічий суб’єкт який все собі звик пояснювати і не допускає щось що раціо не піддається. Жіночий суб’єкт який не весь належить цій раціоналізації.
07.04.202509:03
El olor del subjeto es su fenómeno único en el discurso.
Партія значників носить характер множини , множини , яка протистоїть невизначеності фігури , яка не має площі. Якщо суб’єкт є суб’єктом множини значників , множини , яка його визначає , детермінує , то можна уявити собі схему , в якій мереживо синхронних ланцюгів значників дає певне уподобання , акцент.
Можна уявити також , що мереживо значників має певну діахронію (процеси які заставляють слова змінювати свій сенс – культура , тренди , табу). Тому і справді суб’єкт занадто малий для грубизни історичного погляду ¹ , принаймні для психоаналітичної перспективи.
Історичність суб’єкта це щось таке на кшталт кавового зернятка , яке першим впало в горнятко з кавниці. Хто перший, сказав того і капці.
Проте щось таки та й вабить нас у суб’єкті. Заставляє поважати магічність і релігійність , психоаналітичної думки так точно. Що закохує у суб’єкта? Чому ми його так любимо , навіть коли кажемо , що не любимо.
Запах суб’єкта це не просто сукупність інцестуознобіологічних конотацій і характеристик. Запах суб’єкта це ефект повернення. Повернення до Ядра , відрази до роз’їденного термітами дерева. Те , що в психотерапії можна називати травмою , у Фройда ми це зустрічаємо під грифом проби² , проби яка стверджує перебування суб’єкта у сприйнятті. Проби на якій симптоми в’ють гнізда та відкладають личинки.
Феноменологія запаху – це феноменологія проби , першого контакту з реальністю , реальністю фройдівською , принципом задоволення. Саме тут суб’єкт і закохує у себе , створює майданчик для ріднення , обміну міфом про пробу.
Хіба ти не бачиш, що я горю? ³
Aquamarine Eve
Завершення слідує.
1. Мається на увазі перспектива філософсько-психологічних спроб визначити, концептуалізувати суб’єкта, а не перспектива реконструкції індивідуальної історії суб’єкта. Тут і далі примітки редактора.
2. Проба у Фройда означає перший досвід задоволення(перший теплий дотик, перший контакт з материнською груддю, тощо).
3. Цитата взята з випадку, описаному в 11 семінарі Лакана. До чоловіка, після смерті його сина від хвороби, уві сні почав приходити син і питати: “Хіба ти не бачиш, що я горю? ”.
Партія значників носить характер множини , множини , яка протистоїть невизначеності фігури , яка не має площі. Якщо суб’єкт є суб’єктом множини значників , множини , яка його визначає , детермінує , то можна уявити собі схему , в якій мереживо синхронних ланцюгів значників дає певне уподобання , акцент.
Можна уявити також , що мереживо значників має певну діахронію (процеси які заставляють слова змінювати свій сенс – культура , тренди , табу). Тому і справді суб’єкт занадто малий для грубизни історичного погляду ¹ , принаймні для психоаналітичної перспективи.
Історичність суб’єкта це щось таке на кшталт кавового зернятка , яке першим впало в горнятко з кавниці. Хто перший, сказав того і капці.
Проте щось таки та й вабить нас у суб’єкті. Заставляє поважати магічність і релігійність , психоаналітичної думки так точно. Що закохує у суб’єкта? Чому ми його так любимо , навіть коли кажемо , що не любимо.
Запах суб’єкта це не просто сукупність інцестуознобіологічних конотацій і характеристик. Запах суб’єкта це ефект повернення. Повернення до Ядра , відрази до роз’їденного термітами дерева. Те , що в психотерапії можна називати травмою , у Фройда ми це зустрічаємо під грифом проби² , проби яка стверджує перебування суб’єкта у сприйнятті. Проби на якій симптоми в’ють гнізда та відкладають личинки.
Феноменологія запаху – це феноменологія проби , першого контакту з реальністю , реальністю фройдівською , принципом задоволення. Саме тут суб’єкт і закохує у себе , створює майданчик для ріднення , обміну міфом про пробу.
Хіба ти не бачиш, що я горю? ³
Aquamarine Eve
Завершення слідує.
1. Мається на увазі перспектива філософсько-психологічних спроб визначити, концептуалізувати суб’єкта, а не перспектива реконструкції індивідуальної історії суб’єкта. Тут і далі примітки редактора.
2. Проба у Фройда означає перший досвід задоволення(перший теплий дотик, перший контакт з материнською груддю, тощо).
3. Цитата взята з випадку, описаному в 11 семінарі Лакана. До чоловіка, після смерті його сина від хвороби, уві сні почав приходити син і питати: “Хіба ти не бачиш, що я горю? ”.
18.04.202506:57
Адміністратор каналу не хоче з самого ранку шукати більш оригінальні меми. Смійтеся поки що з цього
10.04.202517:30
Адміністрація Психоаналітичної Артілі оголошує квітень місяцем свєгу на каналі
10.04.202509:45
адміністрація артілі бажає всім істерикам пережити цей вбивчо холодний ранок, щоб їхній інший не мовчав! жінкам і чоловікам приємного четверга
08.04.202518:01
Що спільного у людей та заводів?
Багато чого, наприклад те що ми і заводи це машини для виробництва - і виробляємо ми бажання.
В цій доповіді ви дізнаєтесь відмінності поняття "бажання" у діяльності "лібідальних матеріалістів" (Дельоз та Гватарі, Ліотар, Хокенгем) та їх неочікувані джерела натхнення. В процесі ми спробуємо побороти деякі оманливі уявлення про теорії цих мислителів та коротко розглянемо опозицію що склалась по відношенню до їх теорій.
Панове, доповідатиме Хан Рубероїд!!!!
Тож бігом реєструйтесь на конференцію 19/04 за посиланням: https://forms.gle/KP2SdBmSDV3DGAKVA
Формат проведення— онлайн
Початок о 14:00
Багато чого, наприклад те що ми і заводи це машини для виробництва - і виробляємо ми бажання.
В цій доповіді ви дізнаєтесь відмінності поняття "бажання" у діяльності "лібідальних матеріалістів" (Дельоз та Гватарі, Ліотар, Хокенгем) та їх неочікувані джерела натхнення. В процесі ми спробуємо побороти деякі оманливі уявлення про теорії цих мислителів та коротко розглянемо опозицію що склалась по відношенню до їх теорій.
Панове, доповідатиме Хан Рубероїд!!!!
Тож бігом реєструйтесь на конференцію 19/04 за посиланням: https://forms.gle/KP2SdBmSDV3DGAKVA
Формат проведення— онлайн
Початок о 14:00
07.04.202507:45
Адміністрація Психоаналітичної Артілі, бажає усім підписникам нейтрального понеділкового ранку. Вдягайте ваші жилети кислотно-жовтого кольору, робочий тиждень починається
17.04.202514:19
13.04.202515:18
Сьогодні народився гарний вчитель.
Лакан – це комета, яка, пролетівши, залишила розсип зірок.
Лакан не вчить нас директивно, а лише задає точки опори для створення власного знання.
Він вчить нас думати і створювати набагато більше, ніж дає нам у книжці.
І ми створюємо власне, автентичне знання в рамках кілець регістрів. Ми вчимося та тренуємося думати самостійно, проникаючи в товщину ґрунтових вод з поетичним флером істини суб'єкта.
Тому,
дякуємо квітучим семінарам вчителя і запрошуємо вас до роботи в Картелі.
Кота Побратські
Лакан – це комета, яка, пролетівши, залишила розсип зірок.
Лакан не вчить нас директивно, а лише задає точки опори для створення власного знання.
Він вчить нас думати і створювати набагато більше, ніж дає нам у книжці.
І ми створюємо власне, автентичне знання в рамках кілець регістрів. Ми вчимося та тренуємося думати самостійно, проникаючи в товщину ґрунтових вод з поетичним флером істини суб'єкта.
Тому,
дякуємо квітучим семінарам вчителя і запрошуємо вас до роботи в Картелі.
Кота Побратські
10.04.202514:47
Якщо Ви вивчали психологію в університеті та чули, що свідомість — це здатність, властивість, феномен, процес, відображення, увага, динозавр, танцівник, спів Психеї, і ще багато інших неймовірних визначень, і це розпалювало у Вас інтерес, то радо запрошуємо Вас послухати доповідь, підготовану за засадах гегельянства, центральним питанням якої є діалектика бажання та свідомості в психіці: Чим бажання відрізняється від свідомості?
Ви, мабуть зрозуміли, що на конференції можна буде почути думки щодо Діалектики бажання з дуже різних теоретичних вихідних засад!
Початок о 14:00, 19 квітня
Формат проведення: онлайн
Форма для реєстрації: https://forms.gle/KP2SdBmSDV3DGAKVA
Ви, мабуть зрозуміли, що на конференції можна буде почути думки щодо Діалектики бажання з дуже різних теоретичних вихідних засад!
Початок о 14:00, 19 квітня
Формат проведення: онлайн
Форма для реєстрації: https://forms.gle/KP2SdBmSDV3DGAKVA
09.04.202513:35
багато кому не сподобався новий "Носферату" — і справді там немає трьох шарів цитування, метакоментаря, відсилок до Трієра та інших речей, що кінокритика занурюють у теплу ванну символів. на щастя, лаканівський аналіз дозволяє коментувати абсолютно все: від іронічних детективів до реклам цигарок, а не тільки "багатошарове" авторське кіно. Носферату — це красива кінокартина жанру романтизму, жанру про мертвих жінок – жінок, вбитих чоловіками задля того, щоб вони лишитись жінками. стрічка належить до жанру, в якому переважно писали чоловіки, втім який працює за жіночою логікою(може через це він сьогодні виглядає дещо кумедно, бо чоловіки так і не наважились на достатньо темні кольори, лишаючись на прив’язі символа, змальовуючи фем фаталь напівпрозорою Ундіною).
особливо цікаво, що в критику(комплементарну та навпаки) на цей фільм спроектували саме феміністичну повісточку — і це, власне, зовсім небезпідставно. цей фільм справді про жінку — мареневу, дивну, вона постійно повторює нісенітниці та приносить лише горе. хаотичний рух героїні – суцільна метафора її судом, що роблять з її тіла аморфну пляму. настільки інтенсивний рух, що Реальне її жуісансу пробиває шкіряну тканину фантазматичного очікування з боку чоловічого суб’єкту, викривлюючи її обличчя страшною гримасою — справжнім обличчям жіночого фантазму.
мій улюблений коментар на це кіно – від журналу “КРАЙ”, написаний чоловічим колективом, він кричить про фрустрацію та нерозуміння, яке лишає ерозія тріщини між оком та поглядом. не може не вражати, як інтенсифікувався потік значників довкола “нецікавості” фільму та з яким сильним афектом це діло описано:
“На 30-й хвилині хочеться, щоб «Носферату» закінчився. Але він болісно, повільно продовжує набридати. Це викликає не роздратування, а радше сором — не через погане кіно, а через себе. Адже фільм, як здається протягом усього сеансу, дуже хороший.
Ніби навмисно, під час перегляду ти змушений думати, що так і не побачиш усього (режисер робить це буквально — протягом половини часу взагалі нічого не видно). Почуваєшся так, ніби чогось не розумієш і навіть не зможеш зрозуміти. А фільм продовжує, повільним кроком стародавнього вампіра з темного кута, доводити тебе до головного, чого цей фільм досягає, — втрати інтересу”.
важко дати кращий опис жінки, як об’єкта бажання в тому числі, ніж щось, що змушує думати, що ти всього так і не побачиш. тільки романтики приховували це надлишкове жіноче маленьке а за прозорістю водяної та повітряної стихій, а Еггерс – темрявою кіноплівки.
"Носферату" є чудовим фільмом хоча б тому, що не кожне кіно здатне викликати згущення такого масштабу, яке ще й лишиться непоміченим суб'єктами чоловічої сексуації.
Василіса Шкідлива - Копалина
особливо цікаво, що в критику(комплементарну та навпаки) на цей фільм спроектували саме феміністичну повісточку — і це, власне, зовсім небезпідставно. цей фільм справді про жінку — мареневу, дивну, вона постійно повторює нісенітниці та приносить лише горе. хаотичний рух героїні – суцільна метафора її судом, що роблять з її тіла аморфну пляму. настільки інтенсивний рух, що Реальне її жуісансу пробиває шкіряну тканину фантазматичного очікування з боку чоловічого суб’єкту, викривлюючи її обличчя страшною гримасою — справжнім обличчям жіночого фантазму.
мій улюблений коментар на це кіно – від журналу “КРАЙ”, написаний чоловічим колективом, він кричить про фрустрацію та нерозуміння, яке лишає ерозія тріщини між оком та поглядом. не може не вражати, як інтенсифікувався потік значників довкола “нецікавості” фільму та з яким сильним афектом це діло описано:
“На 30-й хвилині хочеться, щоб «Носферату» закінчився. Але він болісно, повільно продовжує набридати. Це викликає не роздратування, а радше сором — не через погане кіно, а через себе. Адже фільм, як здається протягом усього сеансу, дуже хороший.
Ніби навмисно, під час перегляду ти змушений думати, що так і не побачиш усього (режисер робить це буквально — протягом половини часу взагалі нічого не видно). Почуваєшся так, ніби чогось не розумієш і навіть не зможеш зрозуміти. А фільм продовжує, повільним кроком стародавнього вампіра з темного кута, доводити тебе до головного, чого цей фільм досягає, — втрати інтересу”.
важко дати кращий опис жінки, як об’єкта бажання в тому числі, ніж щось, що змушує думати, що ти всього так і не побачиш. тільки романтики приховували це надлишкове жіноче маленьке а за прозорістю водяної та повітряної стихій, а Еггерс – темрявою кіноплівки.
"Носферату" є чудовим фільмом хоча б тому, що не кожне кіно здатне викликати згущення такого масштабу, яке ще й лишиться непоміченим суб'єктами чоловічої сексуації.
Василіса Шкідлива - Копалина
07.04.202518:57
Насправді канал про Юнга , Ви просто цього не помічаєте.....
06.04.202520:02
Запах суб'єкта – це його унікальне явище у дискурсі.
14.04.202509:40
Додумаю за Біона і напишу що психоаналітичний досвід є зустріччю з лаканівським реальним , все інше в принципі суб'єкту подобається
11.04.202508:45
Три якості обʼєкта, які уможливлюють з ним любовні стосунки:
Фалічність. Суспільний дискурс являє собою базовану на конкуренції систему координат, вписування у неї субʼєкта робить бажання здійнятися над іншим природнім. Розпізнавання в обʼєкті фалічних якостей є необхідною умовою для залучення його у взаємодію. Бажаність обʼєкту значимим іншим засвідчує його печаткою потреби.
Недоступність. Поява індивіда на світ супроводжується його зануренням у безперервний потік подразників, що обумовлює його тяжіння до небуття та екзистенційну чужорідність обʼєкту. Ця темна сторона субʼєкта є причиною необхідності існування дистанції до обʼєкта у якості обовʼязкової умови для взаємодії з ним.
Присутність. Голос та доторк з однієї сторони є ознаками існування обʼєкту, а з іншої - зануренням субʼєкта у вимір дообʼєктної внутрішньоутробної реальності, де відчуття не сприймаються у якості подразників, а є лиш фоном ідилії, втраченої та вибудованої заднім числом. Демонстрація їх обʼєктом формує досвід реальної присутності та обумовлює трансцендентентність любовних почуттів.
Іван Пронько
Фалічність. Суспільний дискурс являє собою базовану на конкуренції систему координат, вписування у неї субʼєкта робить бажання здійнятися над іншим природнім. Розпізнавання в обʼєкті фалічних якостей є необхідною умовою для залучення його у взаємодію. Бажаність обʼєкту значимим іншим засвідчує його печаткою потреби.
Недоступність. Поява індивіда на світ супроводжується його зануренням у безперервний потік подразників, що обумовлює його тяжіння до небуття та екзистенційну чужорідність обʼєкту. Ця темна сторона субʼєкта є причиною необхідності існування дистанції до обʼєкта у якості обовʼязкової умови для взаємодії з ним.
Присутність. Голос та доторк з однієї сторони є ознаками існування обʼєкту, а з іншої - зануренням субʼєкта у вимір дообʼєктної внутрішньоутробної реальності, де відчуття не сприймаються у якості подразників, а є лиш фоном ідилії, втраченої та вибудованої заднім числом. Демонстрація їх обʼєктом формує досвід реальної присутності та обумовлює трансцендентентність любовних почуттів.
Іван Пронько
10.04.202514:40
Чим бажання відрізняється від свідомості? Чому емоції часто плутають із почуттями? Як ця плутанина впливає на наше самосприйняття?
Чому суспільство "затьмарює" наше самопізнання? Чи на справді це так ?
Чуття та бажання вільної людини не лише збережуть свою сутність — вони переродяться в абсолютно новий феномен! Людина не просто сприйматиме мистецтво — вона перетворить свій досвід у живу палітру, де кожен момент стане актом творення. Світ буде відчуватися крізь призму вільних почуттів, а бажання втратять свою руйнівну силу протистояння — вони переплетуться в симфонію з прагненнями оточуючих і гармонійно резонуватимуть з власним свідомим «Я».
Це не еволюція — це революція душі!
Григорій
Чому суспільство "затьмарює" наше самопізнання? Чи на справді це так ?
Чуття та бажання вільної людини не лише збережуть свою сутність — вони переродяться в абсолютно новий феномен! Людина не просто сприйматиме мистецтво — вона перетворить свій досвід у живу палітру, де кожен момент стане актом творення. Світ буде відчуватися крізь призму вільних почуттів, а бажання втратять свою руйнівну силу протистояння — вони переплетуться в симфонію з прагненнями оточуючих і гармонійно резонуватимуть з власним свідомим «Я».
Це не еволюція — це революція душі!
Григорій
09.04.202508:10
7 правил здорових стосунків, які потрібно пам'ятати, заскрінь, щоб не загубити
1. Узгодьте рамковані правила того, як Ви робите одне одному боляче, запровадьте стоп слово
2. Приймате сексуацію вашого партнера такою як є. Навіть як що це істерик
3. Не забувайте про те, що насправді Ви одне одного не знаєте, і що взагалі по великому рахунку Вас не існує
4. Зрілості не існує, зрілість це вигадка ліберального дискурсу, щоб можна було виправдати концепти провини та образи
5. Кордони закінчуються там, де починається симптом вашого партнера
6. Якщо Вам погано, просто закінчуйте стосунки, не шукайте того, хто порадить Вам щось
7. Перестаньте читати джерела, які присв'ячені темі романтичних стосунків
1. Узгодьте рамковані правила того, як Ви робите одне одному боляче, запровадьте стоп слово
2. Приймате сексуацію вашого партнера такою як є. Навіть як що це істерик
3. Не забувайте про те, що насправді Ви одне одного не знаєте, і що взагалі по великому рахунку Вас не існує
4. Зрілості не існує, зрілість це вигадка ліберального дискурсу, щоб можна було виправдати концепти провини та образи
5. Кордони закінчуються там, де починається симптом вашого партнера
6. Якщо Вам погано, просто закінчуйте стосунки, не шукайте того, хто порадить Вам щось
7. Перестаньте читати джерела, які присв'ячені темі романтичних стосунків
07.04.202516:16
Адміністрація Артілі пропонує вгадати за текстом, з якого міста автор, у винагороду за правильну відповідь — розклад Таро від Шкідливої-Копалини
05.04.202518:39
Реляційний психоаналіз це Картьє для бідних
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 62
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.