На годиннику ще нема 9.
А я вже майже виспалась.
Ну знаєте цей стан, коли вже встала, ще трохи чмурна, але за годинку розходишся, але якщо лягти -- то головний біль забезпечено.
І я так вже два тижні окрім дощових днів встаю. Це дуже, дуже незвично. Ще й до будильника зазвичай. Але прикольно, сонця більше бачу. І цікаво, чи довго так протримається цей дивний стан енергії :)
Шо я думаю вплинуло на це, вдруг кому надо, хоча поради стандартні і я про них кажу ротом багато років (і от нарешті сама собі свою пораду порадила):
- зменшила кофеїн, перейшовши на безкофеїнову каву і воду, і колу зеро, але не перед сном
- пишу щоденник перед сном, паперовий
- щодня хоча б якась руханка: силове тренування, йога чи груша хоч десять хвилин, собаки - але не чілово, а прям ходити
- магній-б6-заспокійливі травки, які підійшли мені, бо раніше від аптечного mgB6 в мене були мігрені
- об 11й я вже в ліжку і читаю, намагаюсь при теплій нижній лампі шось паперове, але бува і на теплому екрані книжки, але не соцмережі
- о 12й ночі вимикаю світло
- холодна спальня
- маска на обличчя
- заспокійлива музика на фоні, якщо не вдається організувати тишу
А. І важливе. Легше то дається в дні, коли починаю десь о 10й, а закриваю ноут чітко о 19й і не їбе. Бо заїбали.
Я не можу сказати, шо я почала любити прям світ з самого ранку. І думка про роботу зранку робить мені буе.
Але в порівнянні зі звичайними ранками так прям можна жити. Ще й часу в добі більше стало. Хоча все ще цікаво, чи надовго :)
Ви як?