Hetman History
04.04.202517:57
🪽LEO RUTHENORUM | МАНІФЕСТ
Lᴇᴏ Ruᴛhᴇnᴏruʍ ᴀбᴏ ж Лᴇʙ Руᴛᴇнᴄьᴋий — цᴇ ʍᴏнᴀᴩхічний чᴀᴄᴏᴨиᴄ і ідᴇйний цᴇнᴛᴩ, ᴨᴩиᴄʙячᴇний уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏʍу Відᴩᴏджᴇнню, яᴋ нᴏʙᴏї ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄьᴋᴏї дᴇᴩжᴀʙи – Руᴛᴇнії. Ми є ᴋᴧᴇᴩиᴋᴀᴧіᴄᴛᴀʍи, ᴄᴇбᴛᴏ нᴏᴄіяʍи ідᴇї Бᴏжᴏᴦᴏ ᴨᴏᴩядᴋу, щᴏ ʍᴀє ᴨᴀнуʙᴀᴛи нᴀ ɜᴇʍᴧі чᴇᴩᴇɜ ʍᴏнᴀᴩхію, ʙіᴩу ᴛᴀ ᴧицᴀᴩᴄᴛʙᴏ. Нᴀɯᴀ ʍіᴄія — ᴨᴏʙᴇᴩнуᴛи Руᴛᴇнії її іᴄᴛᴏᴩичну ᴩᴏᴧь яᴋ ᴨᴩᴇᴄᴛᴏᴧу Бᴏжᴏᴦᴏ ᴄᴇᴩᴇд нᴀᴩᴏдіʙ, ʙідᴩᴏдиᴛи її ʙ ᴨᴏдᴏбії Сʙящᴇннᴏᴦᴏ Кᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ, ᴀ Киїʙ ʍᴀє ᴨᴏᴄᴛᴀᴛи Нᴏʙиʍ Єᴩуᴄᴀᴧиʍᴏʍ.
📖 ЧИТАТИ МАНІФЕСТ
🗡 ДОЛУЧИТИСЯ ДО АДМІНІСТРАЦІЇ
🌟 Leo Ruthenorum | Subscribe
Lᴇᴏ Ruᴛhᴇnᴏruʍ ᴀбᴏ ж Лᴇʙ Руᴛᴇнᴄьᴋий — цᴇ ʍᴏнᴀᴩхічний чᴀᴄᴏᴨиᴄ і ідᴇйний цᴇнᴛᴩ, ᴨᴩиᴄʙячᴇний уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏʍу Відᴩᴏджᴇнню, яᴋ нᴏʙᴏї ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄьᴋᴏї дᴇᴩжᴀʙи – Руᴛᴇнії. Ми є ᴋᴧᴇᴩиᴋᴀᴧіᴄᴛᴀʍи, ᴄᴇбᴛᴏ нᴏᴄіяʍи ідᴇї Бᴏжᴏᴦᴏ ᴨᴏᴩядᴋу, щᴏ ʍᴀє ᴨᴀнуʙᴀᴛи нᴀ ɜᴇʍᴧі чᴇᴩᴇɜ ʍᴏнᴀᴩхію, ʙіᴩу ᴛᴀ ᴧицᴀᴩᴄᴛʙᴏ. Нᴀɯᴀ ʍіᴄія — ᴨᴏʙᴇᴩнуᴛи Руᴛᴇнії її іᴄᴛᴏᴩичну ᴩᴏᴧь яᴋ ᴨᴩᴇᴄᴛᴏᴧу Бᴏжᴏᴦᴏ ᴄᴇᴩᴇд нᴀᴩᴏдіʙ, ʙідᴩᴏдиᴛи її ʙ ᴨᴏдᴏбії Сʙящᴇннᴏᴦᴏ Кᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ, ᴀ Киїʙ ʍᴀє ᴨᴏᴄᴛᴀᴛи Нᴏʙиʍ Єᴩуᴄᴀᴧиʍᴏʍ.
Уᴋᴩᴀїнᴀ-Руᴛᴇнія будᴇ Кᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴏʍ, інᴀᴋɯᴇ її нᴇ будᴇ ʙɜᴀᴦᴀᴧі. Сьᴏᴦᴏдніɯня ʙᴧᴀдᴀ, яᴋ і буᴧᴀ ᴏᴧіᴦᴀᴩхᴀᴛᴏʍ, ᴛᴀᴋ і ɜᴀᴧиɯиᴧᴀᴄя. Ми нᴇ хᴏчᴇʍᴏ "ᴋᴩᴀщᴏї ᴩᴇᴄᴨубᴧіᴋи", ʍи нᴇ хᴏчᴇʍᴏ "біᴧьɯ ᴨᴩᴀʙиᴧьнᴏї дᴇʍᴏᴋᴩᴀᴛії". Нᴀᴄ нᴇ ціᴋᴀʙᴧяᴛь жᴏдні ᴨᴏᴧᴏʙинчᴀᴄᴛі ідᴇї. Тіᴧьᴋи ʍᴏнᴀᴩхія, ᴛіᴧьᴋи ʙіᴩᴀ, ᴛіᴧьᴋи ᴧицᴀᴩᴄᴛʙᴏ.
📖 ЧИТАТИ МАНІФЕСТ
🗡 ДОЛУЧИТИСЯ ДО АДМІНІСТРАЦІЇ
🌟 Leo Ruthenorum | Subscribe
27.02.202508:04
Як СРСР нищив українську мову: репресії, русифікація та заборони
Політика Радянського Союзу щодо української мови була спрямована на її витіснення та поступову заміну російською. Через репресії, контроль над освітою та культурою Москва намагалася знищити українську мовну ідентичність.
1. Репресії проти українських мовознавців та діячів культури
📌 Микола Скрипник – один із головних ініціаторів українізації в 1920-х, був змушений покінчити життя самогубством у 1933 році після того, як його політика була оголошена “націоналістичним ухилом”.
📌 “Розстріляне відродження” (1930-ті) – у цей період радянська влада репресувала та знищила сотні українських письменників, мовознавців і науковців, включаючи Миколу Зерова, Валер’яна Підмогильного, Лесю Курбаса та багатьох інших.
📌 Репресії 1970-х років – за використання української мови в літературі та громадському житті зазнавали утисків Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та інші.
2. Обмеження української освіти та культура русифікації
📌 Зменшення україномовного навчання – у 1938 році вийшла постанова про обов’язкове вивчення російської мови у школах СРСР. Це поступово скоротило частку українських шкіл.
📌 Русифікація міст – після Другої світової війни в українських містах переважала російська мова, зокрема через переселення російськомовного населення.
📌 Обмеження української мови в культурі – у 1970–80-х роках українські газети, книги та фільми виходили значно меншими накладами, ніж російськомовні.
📜 Політика радянської влади була спрямована на витіснення української мови та культурну асиміляцію українців. Русифікація була свідомою державною політикою, що загрожувала знищенню української мовної ідентичності.
Hetman History
Політика Радянського Союзу щодо української мови була спрямована на її витіснення та поступову заміну російською. Через репресії, контроль над освітою та культурою Москва намагалася знищити українську мовну ідентичність.
1. Репресії проти українських мовознавців та діячів культури
📌 Микола Скрипник – один із головних ініціаторів українізації в 1920-х, був змушений покінчити життя самогубством у 1933 році після того, як його політика була оголошена “націоналістичним ухилом”.
📌 “Розстріляне відродження” (1930-ті) – у цей період радянська влада репресувала та знищила сотні українських письменників, мовознавців і науковців, включаючи Миколу Зерова, Валер’яна Підмогильного, Лесю Курбаса та багатьох інших.
📌 Репресії 1970-х років – за використання української мови в літературі та громадському житті зазнавали утисків Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та інші.
2. Обмеження української освіти та культура русифікації
📌 Зменшення україномовного навчання – у 1938 році вийшла постанова про обов’язкове вивчення російської мови у школах СРСР. Це поступово скоротило частку українських шкіл.
📌 Русифікація міст – після Другої світової війни в українських містах переважала російська мова, зокрема через переселення російськомовного населення.
📌 Обмеження української мови в культурі – у 1970–80-х роках українські газети, книги та фільми виходили значно меншими накладами, ніж російськомовні.
📜 Політика радянської влади була спрямована на витіснення української мови та культурну асиміляцію українців. Русифікація була свідомою державною політикою, що загрожувала знищенню української мовної ідентичності.
Hetman History
21.02.202508:01
Таємниці дипломатії Київської Русі
Мало хто знає, що Київська Русь мала розгалужену систему дипломатичних зв’язків із різними державами. Київ підтримував активні контакти з Візантією, Священною Римською імперією, Угорщиною, Польщею, Скандинавськими державами та іншими європейськими центрами.
Кров київських князів влилася в численні правлячі династії Європи, зокрема Польщі, Норвегії, Візантії, Франції, Німеччини, Угорщини, Швеції та Англії. Династичні шлюби князів Київської Русі закріплювали міжнародні союзи, перетворюючи Русь на впливового гравця європейської політики.
Hetman History
Мало хто знає, що Київська Русь мала розгалужену систему дипломатичних зв’язків із різними державами. Київ підтримував активні контакти з Візантією, Священною Римською імперією, Угорщиною, Польщею, Скандинавськими державами та іншими європейськими центрами.
Кров київських князів влилася в численні правлячі династії Європи, зокрема Польщі, Норвегії, Візантії, Франції, Німеччини, Угорщини, Швеції та Англії. Династичні шлюби князів Київської Русі закріплювали міжнародні союзи, перетворюючи Русь на впливового гравця європейської політики.
Hetman History
16.02.202508:03
Таємний коридор із Софії Київської
У Софії Київській археологи виявили сліди таємного підземного ходу, який, ймовірно, вів до Дніпра.
📜 За однією з версій, цей тунель використовували князі Київської Русі для таємної втечі у разі небезпеки.
🔥 Дослідження тривають, і є шанс, що в майбутньому ми дізнаємося більше!
Таємні ходи в стародавньому Києві – реальність, яка ще не до кінця досліджена.
Hetman History
У Софії Київській археологи виявили сліди таємного підземного ходу, який, ймовірно, вів до Дніпра.
📜 За однією з версій, цей тунель використовували князі Київської Русі для таємної втечі у разі небезпеки.
🔥 Дослідження тривають, і є шанс, що в майбутньому ми дізнаємося більше!
Таємні ходи в стародавньому Києві – реальність, яка ще не до кінця досліджена.
Hetman History
07.02.202519:49
Нове відео на нашому Тік Току! Запрошуємо вас зайти та переглянути його за посиланням👇🏻
https://vm.tiktok.com/ZGdUSRoYc/
https://vm.tiktok.com/ZGdUSRoYc/
12.01.202517:18
Шановні читачі! Зловили хвилю натхнення, тож склепали для вас нове відео в TikTok! Вибачте за неактивність. Переходьте за посиланням, щоб переглянути 👇
https://vm.tiktok.com/ZGdSMhfun/
https://vm.tiktok.com/ZGdSMhfun/
08.03.202520:51
Нове відео на нашому Тік Току! Запрошуємо вас зайти та переглянути його за посиланням👇🏻
https://vm.tiktok.com/ZNdefj12w/
https://vm.tiktok.com/ZNdefj12w/
25.02.202508:02
Гасова лампа: український винахід, що освітив світ
У 1853 році львівські фармацевти Ігнатій Лукасевич та Ян Зех винайшли першу у світі гасову лампу. Цей винахід зробив революцію в освітленні та став важливим кроком у розвитку нафтової промисловості.
Ключові моменти:
📌 Передумови: Пошук безпечнішого та ефективнішого джерела світла замість свічок та олійних ламп.
📌 Конструкція лампи: Використання гасу як пального забезпечило яскравіше та триваліше освітлення.
📌 Поширення: Гасові лампи швидко набули популярності в Європі та Америці, змінивши підхід до нічного освітлення.
Hetman History
У 1853 році львівські фармацевти Ігнатій Лукасевич та Ян Зех винайшли першу у світі гасову лампу. Цей винахід зробив революцію в освітленні та став важливим кроком у розвитку нафтової промисловості.
Ключові моменти:
📌 Передумови: Пошук безпечнішого та ефективнішого джерела світла замість свічок та олійних ламп.
📌 Конструкція лампи: Використання гасу як пального забезпечило яскравіше та триваліше освітлення.
📌 Поширення: Гасові лампи швидко набули популярності в Європі та Америці, змінивши підхід до нічного освітлення.
Hetman History
20.02.202508:02
Як більшовики контролювали Україну: накази, репресії та грабунок
Після встановлення радянської влади Україна фактично перетворилася на економічну і політичну колонію Москви. Більшовицький уряд проводив жорстку політику щодо українського національного руху, знищував інтелігенцію та викачував ресурси.
1. Грабунок українських ресурсів
📌 Політика воєнного комунізму (1919–1921) – більшовицький режим вилучав у селян зерно та продовольство без компенсації. В Україні діяли продзагони, які конфісковували харчі навіть під час голоду.
📌 1921 рік: Коли у Поволжі почався голод, з України примусово вивезли 8,5 мільйонів пудів зерна для допомоги Росії, хоча сама Україна потерпала від нестачі продовольства.
📌 Колективізація (1929–1933) – насильницьке об’єднання селян у колгоспи дозволило радянській владі повністю контролювати аграрний сектор та викачувати ресурси.
📌 Голодомор 1932–1933 років – штучно створений голод, під час якого загинули мільйони українців. Більшовики продовжували експортувати зерно за кордон, незважаючи на масову смертність населення.
2. Знищення української інтелігенції
📌 “Червоний терор” (1919–1920) – розстріли діячів Української Народної Республіки та будь-яких противників радянської влади.
📌 “Розстріляне відродження” (1930-ті роки) – масові репресії проти українських письменників, науковців та митців. Знищено цілі покоління інтелігенції, що працювала над розбудовою української культури.
📌 ГУЛАГ та висилки – десятки тисяч українців були відправлені до таборів у Сибіру та Казахстані за найменші прояви “націоналізму”.
📜 Радянська влада жорстоко придушувала український національний рух, знищувала інтелігенцію та перетворила Україну на джерело ресурсів для Москви.
Hetman History
Після встановлення радянської влади Україна фактично перетворилася на економічну і політичну колонію Москви. Більшовицький уряд проводив жорстку політику щодо українського національного руху, знищував інтелігенцію та викачував ресурси.
1. Грабунок українських ресурсів
📌 Політика воєнного комунізму (1919–1921) – більшовицький режим вилучав у селян зерно та продовольство без компенсації. В Україні діяли продзагони, які конфісковували харчі навіть під час голоду.
📌 1921 рік: Коли у Поволжі почався голод, з України примусово вивезли 8,5 мільйонів пудів зерна для допомоги Росії, хоча сама Україна потерпала від нестачі продовольства.
📌 Колективізація (1929–1933) – насильницьке об’єднання селян у колгоспи дозволило радянській владі повністю контролювати аграрний сектор та викачувати ресурси.
📌 Голодомор 1932–1933 років – штучно створений голод, під час якого загинули мільйони українців. Більшовики продовжували експортувати зерно за кордон, незважаючи на масову смертність населення.
2. Знищення української інтелігенції
📌 “Червоний терор” (1919–1920) – розстріли діячів Української Народної Республіки та будь-яких противників радянської влади.
📌 “Розстріляне відродження” (1930-ті роки) – масові репресії проти українських письменників, науковців та митців. Знищено цілі покоління інтелігенції, що працювала над розбудовою української культури.
📌 ГУЛАГ та висилки – десятки тисяч українців були відправлені до таборів у Сибіру та Казахстані за найменші прояви “націоналізму”.
📜 Радянська влада жорстоко придушувала український національний рух, знищувала інтелігенцію та перетворила Україну на джерело ресурсів для Москви.
Hetman History
07.02.202508:04
Українські козаки у французьких війнах: від Наполеона до Іноземного легіону
Українські козаки та військові не раз ставали учасниками воєнних конфліктів у складі європейських армій, зокрема французької. Від Наполеонівських війн до ХХ століття українці залишали слід в історії Франції як добровольці, найманці та союзники.
1. Українські козаки у наполеонівських війнах
📌 1812 рік став випробуванням для України: війська Наполеона вторглися на територію Російської імперії, а українці воювали по обидва боки конфлікту.
📌 На боці Франції билися українці, що служили в польських військах Варшавського герцогства. Деякі з них воювали за французів не лише через союзницькі зобов’язання, а й у прагненні поквитатися з Росією за ліквідацію Гетьманщини (1764) та знищення Запорозької Січі (1775).
📌 На боці Російської імперії виступили козацькі полки, створені на Лівобережній Україні та Кубані. Вони брали участь у боях під Смоленськом і Бородіно, а також у закордонному поході 1813–1814 років, що завершився взяттям Парижа.
📌 У ході кампанії 1813 року частина українців, що потрапила в полон, змушена була вступити до французьких частин або союзних їм військ.
2. Українці у Французькому іноземному легіоні
📌 Після падіння Української Народної Республіки у 1920 році тисячі українців емігрували до Франції. Частина з них вступила до Французького іноземного легіону, воюючи у колоніальних війнах у Північній Африці та Індокитаї.
📌 Українці також служили у французькій армії під час Другої світової війни, особливо серед підрозділів, сформованих з емігрантів.
Історія українських військових у французькій армії доводить, що Україна завжди була активним учасником європейської історії.
Hetman History
Українські козаки та військові не раз ставали учасниками воєнних конфліктів у складі європейських армій, зокрема французької. Від Наполеонівських війн до ХХ століття українці залишали слід в історії Франції як добровольці, найманці та союзники.
1. Українські козаки у наполеонівських війнах
📌 1812 рік став випробуванням для України: війська Наполеона вторглися на територію Російської імперії, а українці воювали по обидва боки конфлікту.
📌 На боці Франції билися українці, що служили в польських військах Варшавського герцогства. Деякі з них воювали за французів не лише через союзницькі зобов’язання, а й у прагненні поквитатися з Росією за ліквідацію Гетьманщини (1764) та знищення Запорозької Січі (1775).
📌 На боці Російської імперії виступили козацькі полки, створені на Лівобережній Україні та Кубані. Вони брали участь у боях під Смоленськом і Бородіно, а також у закордонному поході 1813–1814 років, що завершився взяттям Парижа.
📌 У ході кампанії 1813 року частина українців, що потрапила в полон, змушена була вступити до французьких частин або союзних їм військ.
2. Українці у Французькому іноземному легіоні
📌 Після падіння Української Народної Республіки у 1920 році тисячі українців емігрували до Франції. Частина з них вступила до Французького іноземного легіону, воюючи у колоніальних війнах у Північній Африці та Індокитаї.
📌 Українці також служили у французькій армії під час Другої світової війни, особливо серед підрозділів, сформованих з емігрантів.
Історія українських військових у французькій армії доводить, що Україна завжди була активним учасником європейської історії.
Hetman History
30.09.202411:05
ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ!
Шановні друзі. Для розвитку українського телеграм-сегменту нами для вас була створена папка цікавих українських каналів на велику кількість тем.
В даній теці ви знайдете:
🗡Історичні
📓Культурні
☄️Новинні
🧳Політичні
🥷Тематичні
і просто класні українські канали.
https://t.me/addlist/8noXA7gpm2Q4NzBi
Запрошуємо вас підписатись!
Шановні друзі. Для розвитку українського телеграм-сегменту нами для вас була створена папка цікавих українських каналів на велику кількість тем.
В даній теці ви знайдете:
🗡Історичні
📓Культурні
☄️Новинні
🧳Політичні
🥷Тематичні
і просто класні українські канали.
https://t.me/addlist/8noXA7gpm2Q4NzBi
Запрошуємо вас підписатись!
01.03.202508:03
Українські землі у складі Великого князівства Литовського: інтеграція чи поглинання?
У XIV столітті українські землі стали частиною Великого князівства Литовського (ВКЛ). Цей процес часто сприймається як мирне об’єднання, проте історичні джерела свідчать про складніший і більш суперечливий характер інтеграції.
Як українські землі увійшли до складу ВКЛ?
На відміну від завойовницьких кампаній інших держав, експансія Литви на руські землі відбувалася здебільшого мирним шляхом. Литовські князі, такі як Гедимін і його нащадки, встановлювали контроль через дипломатію, династичні шлюби, а також угоди з місцевими князями.
Проте були й військові конфлікти. Наприклад, у 1362 році відбулася битва на Синіх Водах, у якій литовське військо на чолі з Ольгердом розбило татарських правителів Поділля, після чого цей регіон перейшов під владу ВКЛ.
Чи зберігалася місцева автономія?
✅ Правова система: Литовські князі на початкових етапах справді дотримувалися принципу «старого не рушимо, нового не вводимо». Руська правда залишалася основою правової системи на українських землях аж до XVI століття, коли її поступово замінили Литовські статути.
✅ Адміністративна система: Українські князі часто отримували високі посади в уряді ВКЛ. Наприклад, князь Констянтин Острозький був одним із найвпливовіших політиків і воєначальників свого часу.
❌ Мовне питання: Руська (староукраїнська) мова була офіційною мовою діловодства ВКЛ до XVI століття. Однак із часом вплив польської мови зростав, особливо після Люблінської унії 1569 року.
❌ Церковне питання: Православна церква спочатку зберігала свій вплив, але поступово почався процес полонізації та католицизації еліти. Це стало особливо помітним після Берестейської унії 1596 року.
Спільна оборона чи використання військової сили?
Офіційно українські землі були важливою частиною військової системи ВКЛ, і багато українських князів очолювали литовське військо. Однак існували і випадки насильницького втручання. Наприклад, після приєднання Київщини, Чернігівщини та Поділля литовські князі іноді конфісковували землі у місцевої знаті й передавали їх литовським та польським магнатам.
Висновок:
Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського не можна розглядати ані як повністю мирну інтеграцію, ані як насильницьке поглинання. Це був складний процес, що включав як дипломатію, так і військову силу, як збереження автономії, так і поступову централізацію.
Hetman History
У XIV столітті українські землі стали частиною Великого князівства Литовського (ВКЛ). Цей процес часто сприймається як мирне об’єднання, проте історичні джерела свідчать про складніший і більш суперечливий характер інтеграції.
Як українські землі увійшли до складу ВКЛ?
На відміну від завойовницьких кампаній інших держав, експансія Литви на руські землі відбувалася здебільшого мирним шляхом. Литовські князі, такі як Гедимін і його нащадки, встановлювали контроль через дипломатію, династичні шлюби, а також угоди з місцевими князями.
Проте були й військові конфлікти. Наприклад, у 1362 році відбулася битва на Синіх Водах, у якій литовське військо на чолі з Ольгердом розбило татарських правителів Поділля, після чого цей регіон перейшов під владу ВКЛ.
Чи зберігалася місцева автономія?
✅ Правова система: Литовські князі на початкових етапах справді дотримувалися принципу «старого не рушимо, нового не вводимо». Руська правда залишалася основою правової системи на українських землях аж до XVI століття, коли її поступово замінили Литовські статути.
✅ Адміністративна система: Українські князі часто отримували високі посади в уряді ВКЛ. Наприклад, князь Констянтин Острозький був одним із найвпливовіших політиків і воєначальників свого часу.
❌ Мовне питання: Руська (староукраїнська) мова була офіційною мовою діловодства ВКЛ до XVI століття. Однак із часом вплив польської мови зростав, особливо після Люблінської унії 1569 року.
❌ Церковне питання: Православна церква спочатку зберігала свій вплив, але поступово почався процес полонізації та католицизації еліти. Це стало особливо помітним після Берестейської унії 1596 року.
Спільна оборона чи використання військової сили?
Офіційно українські землі були важливою частиною військової системи ВКЛ, і багато українських князів очолювали литовське військо. Однак існували і випадки насильницького втручання. Наприклад, після приєднання Київщини, Чернігівщини та Поділля литовські князі іноді конфісковували землі у місцевої знаті й передавали їх литовським та польським магнатам.
Висновок:
Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського не можна розглядати ані як повністю мирну інтеграцію, ані як насильницьке поглинання. Це був складний процес, що включав як дипломатію, так і військову силу, як збереження автономії, так і поступову централізацію.
Hetman History
24.02.202516:03
19.02.202508:04
Як українці заснували місто в Канаді
Місто Вегревіль у провінції Альберта було засноване українськими переселенцями ще у 1899 році.
1. Чому українці їхали в Канаду?
📌 Наприкінці XIX століття Канада пропонувала дешеву землю переселенцям.
📌 Багато українців із Галичини та Буковини тікали від бідності та політичних репресій.
2. Як виглядало українське поселення?
📌 Українці збудували там церкви, школи та газети українською мовою.
📌 У Вегревілі є найбільше у світі пам’ятне писанкове яйце – символ української культури.
Чи збереглися українські традиції? Так! Сьогодні у Вегревілі регулярно проходять українські фестивалі, а багато жителів розмовляють українською.
Hetman History
Місто Вегревіль у провінції Альберта було засноване українськими переселенцями ще у 1899 році.
1. Чому українці їхали в Канаду?
📌 Наприкінці XIX століття Канада пропонувала дешеву землю переселенцям.
📌 Багато українців із Галичини та Буковини тікали від бідності та політичних репресій.
2. Як виглядало українське поселення?
📌 Українці збудували там церкви, школи та газети українською мовою.
📌 У Вегревілі є найбільше у світі пам’ятне писанкове яйце – символ української культури.
Чи збереглися українські традиції? Так! Сьогодні у Вегревілі регулярно проходять українські фестивалі, а багато жителів розмовляють українською.
Hetman History
08.02.202517:01
Ми повстали із фанатичною вірою у великі абстрактні ідеали. Із романтичних ідей протистояння супроти пануючих лівих сил. Із мріями до здійснення яких можна прагнути все своє життя без жодних гарантій досягнення. Підписуйтесь на «Український Національний Блок» і нехай на страшному суді вам це визнають за сприятливу обставину.
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
05.02.202508:04
🛡 Держава, яку неможливо стерти
🔹1711 рік. Петро I наказує зрівняти Батурин із землею, вирізати всіх – жінок, дітей, старих. Москва думала, що знищує Гетьманщину.
🔹1775 рік. Катерина II стирає Запорізьку Січ, руйнує козацькі уклади, переслідує гетьманських нащадків. Москва вірить, що вже все.
🔹1914 рік. Перша світова. Українців змушують воювати один проти одного: одні в складі російської армії, інші – в австро-угорській. Немає власної держави – немає права вирішувати власну долю.
🔹1918 рік. Визвольні змагання. Вперше за століття з’являються власні республіки – УНР, ЗУНР. Київ, Львів, Кам’янець, Крути, Махно, Петлюра, Скоропадський. Проти нас – всі, але ми боремося.
🔹1932 рік. Голодомор. Москва вбиває мільйони українців, щоб знищити саму можливість незалежності.
🔹1939 рік. Друга світова. Чужі армії знову йдуть нашою землею. Радянський союз і Третій Рейх ділять території. Вояки УПА продовжують боротьбу на своїй землі.
🔹1945 рік. Ніби перемога, але українцям вона не приносить свободи. За СРСР – табори, виселення, репресії.
🔹1991 рік. Незалежність. Держава повертається, але за неї ще треба боротися.
🔹2014 рік. Майдан. Окупація Криму. Війна на Донбасі. Москва знову думає, що може нас зламати.
🔹2022 рік. Велика війна. Держава стоїть. І стоятиме.
Стоїмо. Йдемо вперед. Були, є і будемо Великою Державою🇺🇦
Hetman History
🔹1711 рік. Петро I наказує зрівняти Батурин із землею, вирізати всіх – жінок, дітей, старих. Москва думала, що знищує Гетьманщину.
🔹1775 рік. Катерина II стирає Запорізьку Січ, руйнує козацькі уклади, переслідує гетьманських нащадків. Москва вірить, що вже все.
🔹1914 рік. Перша світова. Українців змушують воювати один проти одного: одні в складі російської армії, інші – в австро-угорській. Немає власної держави – немає права вирішувати власну долю.
🔹1918 рік. Визвольні змагання. Вперше за століття з’являються власні республіки – УНР, ЗУНР. Київ, Львів, Кам’янець, Крути, Махно, Петлюра, Скоропадський. Проти нас – всі, але ми боремося.
🔹1932 рік. Голодомор. Москва вбиває мільйони українців, щоб знищити саму можливість незалежності.
🔹1939 рік. Друга світова. Чужі армії знову йдуть нашою землею. Радянський союз і Третій Рейх ділять території. Вояки УПА продовжують боротьбу на своїй землі.
🔹1945 рік. Ніби перемога, але українцям вона не приносить свободи. За СРСР – табори, виселення, репресії.
🔹1991 рік. Незалежність. Держава повертається, але за неї ще треба боротися.
🔹2014 рік. Майдан. Окупація Криму. Війна на Донбасі. Москва знову думає, що може нас зламати.
🔹2022 рік. Велика війна. Держава стоїть. І стоятиме.
Стоїмо. Йдемо вперед. Були, є і будемо Великою Державою🇺🇦
Hetman History
28.02.202508:00
Державний герб Української Держави
Українська Держава, що існувала в 1918 році під керівництвом гетьмана Павла Скоропадського, мала амбіції не лише політичного, а й символічного утвердження на міжнародній арені. Одним із важливих питань стало створення державного герба, який би відображав історичну спадщину та суверенітет нової української держави.
Як створювався герб?
Одним із головних розробників герба став видатний український художник-графік Георгій Нарбут. Він запропонував дизайн, що поєднував традиційну символіку Русі-України та козацьку спадщину. У центрі герба мав бути козак із мушкетом — образ, що відображав військову силу та традиції Гетьманщини.
Разом із тим, верхню частину герба прикрашав тризуб — символ князя Володимира Великого, який ще з часів Київської Русі вважався знаком державності. Це поєднання мало показати спадкоємність від Київської Русі через Козацьку державу до новітньої Української Держави.
Чи був герб офіційно затверджений?
✅ 18 липня 1918 року — Павло Скоропадський затвердив Малу Державну Печатку, розроблену Нарбутом. На ній було зображено козака з мушкетом, а у верхній частині тризуб князя Володимира. Це був один із перших офіційно затверджених державних символів.
❌ 24 листопада 1918 року — спеціальна комісія при уряді розглянула проєкт великого державного герба та в цілому схвалила його, однак офіційне затвердження не відбулося через швидке падіння гетьманату в грудні 1918 року.
Таким чином, хоча герб був розроблений і схвалений комісією, він так і не став офіційним державним символом через зміну влади.
Hetman History
Українська Держава, що існувала в 1918 році під керівництвом гетьмана Павла Скоропадського, мала амбіції не лише політичного, а й символічного утвердження на міжнародній арені. Одним із важливих питань стало створення державного герба, який би відображав історичну спадщину та суверенітет нової української держави.
Як створювався герб?
Одним із головних розробників герба став видатний український художник-графік Георгій Нарбут. Він запропонував дизайн, що поєднував традиційну символіку Русі-України та козацьку спадщину. У центрі герба мав бути козак із мушкетом — образ, що відображав військову силу та традиції Гетьманщини.
Разом із тим, верхню частину герба прикрашав тризуб — символ князя Володимира Великого, який ще з часів Київської Русі вважався знаком державності. Це поєднання мало показати спадкоємність від Київської Русі через Козацьку державу до новітньої Української Держави.
Чи був герб офіційно затверджений?
✅ 18 липня 1918 року — Павло Скоропадський затвердив Малу Державну Печатку, розроблену Нарбутом. На ній було зображено козака з мушкетом, а у верхній частині тризуб князя Володимира. Це був один із перших офіційно затверджених державних символів.
❌ 24 листопада 1918 року — спеціальна комісія при уряді розглянула проєкт великого державного герба та в цілому схвалила його, однак офіційне затвердження не відбулося через швидке падіння гетьманату в грудні 1918 року.
Таким чином, хоча герб був розроблений і схвалений комісією, він так і не став офіційним державним символом через зміну влади.
Hetman History
से पुनः पोस्ट किया:
СтратКом ЗСУ / AFU StratCom
24.02.202515:03
🗺 Важкі часи ґартують націю і на третій рік широкомасштабного вторгнення ми маємо вистояти перед новими спробами ворога розділити нас.
Три роки боротьби підтверджують — тільки обʼєднанні, ми здатні розбити вщент будь-які прогнози, невтішні передбачення і навіть «другу армію світу».
Обʼєднані — ми зберегли наш суверенітет у лютому 2022.
Ми зберегли нашу державність.
Нашу культуру.
Нашу мову.
І ми збережемо наше майбутнє, як це зробили три роки тому.
Перемагає той, хто витримує на хвилину довше. Не забуваємо це. Не забуваємо, хто ворог. Єднаймося.
Вічна памʼять та слава всім полеглим.
Слава Україні!
Героям Слава!
@AFUStratCom
СтратКом ЗСУ у соцмережах 👇
Facebook | YouTube | Instagram
X🇺🇦 | WhatsApp | Подкаст | X🇬🇧
Три роки боротьби підтверджують — тільки обʼєднанні, ми здатні розбити вщент будь-які прогнози, невтішні передбачення і навіть «другу армію світу».
Обʼєднані — ми зберегли наш суверенітет у лютому 2022.
Ми зберегли нашу державність.
Нашу культуру.
Нашу мову.
І ми збережемо наше майбутнє, як це зробили три роки тому.
Перемагає той, хто витримує на хвилину довше. Не забуваємо це. Не забуваємо, хто ворог. Єднаймося.
Вічна памʼять та слава всім полеглим.
Слава Україні!
Героям Слава!
@AFUStratCom
СтратКом ЗСУ у соцмережах 👇
Facebook | YouTube | Instagram
X🇺🇦 | WhatsApp | Подкаст | X🇬🇧
17.02.202508:00
Що було б, якби Україна не відмовилася від ядерної зброї?
Фатальна помилка чи вимушене рішення?
Після розпаду СРСР Україна отримала у спадок третій за потужністю ядерний арсенал у світі. На її території перебувало близько 1 700 ядерних боєголовок, 176 міжконтинентальних балістичних ракет і 44 стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерний заряд. Це більше, ніж у Великобританії, Франції та Китаю разом узятих. Проте вже у 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум, відмовившись від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки.
1. Чому Україна відмовилася від ядерного статусу?
📌 Міжнародний тиск. США, Росія та країни НАТО наполягали на ядерному роззброєнні України. Вони аргументували це тим, що нерозповсюдження ядерної зброї є світовим пріоритетом.
📌 Контроль над боєголовками. Україна не мала технологічного контролю над ядерним озброєнням – коди запуску зберігалися у Москві.
📌 Економічна криза. На початку 1990-х Україна перебувала у важкому фінансовому становищі. Утримання ядерного арсеналу вимагало мільярдних витрат на обслуговування та модернізацію.
📌 Дипломатичні гарантії. У 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум, за яким США, Великобританія та Росія гарантували її територіальну цілісність в обмін на відмову від ядерної зброї.
2. Що було б, якби Україна залишила собі ядерну зброю?
📌 Росія, ймовірно, не змогла б анексувати Крим у 2014 році. Володіння ядерною зброєю значно ускладнило б агресію з боку РФ – ризик глобального конфлікту змусив би Кремль діяти обережніше.
📌 Україна стала б геополітичним гравцем. Країна з ядерним арсеналом не могла б ігноруватися на міжнародній арені – вона отримала б статус ключового стратегічного партнера США та ЄС.
📌 Економічний фактор. Проте обслуговування арсеналу потребувало б колосальних ресурсів – лише утримання боєголовок коштувало б мільярди доларів щороку.
📌 Міжнародна ізоляція. Відмова України від роззброєння могла б призвести до санкцій і політичного тиску з боку Заходу, адже США та НАТО були прихильниками нерозповсюдження ядерної зброї.
📜 Втрата ядерного статусу – одна з найбільш дискусійних тем сучасної історії України. З одного боку, ядерний арсенал міг би стати гарантом безпеки, а з іншого – його утримання було б фінансово обтяжливим і могло призвести до міжнародної ізоляції.
Hetman History
Фатальна помилка чи вимушене рішення?
Після розпаду СРСР Україна отримала у спадок третій за потужністю ядерний арсенал у світі. На її території перебувало близько 1 700 ядерних боєголовок, 176 міжконтинентальних балістичних ракет і 44 стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерний заряд. Це більше, ніж у Великобританії, Франції та Китаю разом узятих. Проте вже у 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум, відмовившись від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки.
1. Чому Україна відмовилася від ядерного статусу?
📌 Міжнародний тиск. США, Росія та країни НАТО наполягали на ядерному роззброєнні України. Вони аргументували це тим, що нерозповсюдження ядерної зброї є світовим пріоритетом.
📌 Контроль над боєголовками. Україна не мала технологічного контролю над ядерним озброєнням – коди запуску зберігалися у Москві.
📌 Економічна криза. На початку 1990-х Україна перебувала у важкому фінансовому становищі. Утримання ядерного арсеналу вимагало мільярдних витрат на обслуговування та модернізацію.
📌 Дипломатичні гарантії. У 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум, за яким США, Великобританія та Росія гарантували її територіальну цілісність в обмін на відмову від ядерної зброї.
2. Що було б, якби Україна залишила собі ядерну зброю?
📌 Росія, ймовірно, не змогла б анексувати Крим у 2014 році. Володіння ядерною зброєю значно ускладнило б агресію з боку РФ – ризик глобального конфлікту змусив би Кремль діяти обережніше.
📌 Україна стала б геополітичним гравцем. Країна з ядерним арсеналом не могла б ігноруватися на міжнародній арені – вона отримала б статус ключового стратегічного партнера США та ЄС.
📌 Економічний фактор. Проте обслуговування арсеналу потребувало б колосальних ресурсів – лише утримання боєголовок коштувало б мільярди доларів щороку.
📌 Міжнародна ізоляція. Відмова України від роззброєння могла б призвести до санкцій і політичного тиску з боку Заходу, адже США та НАТО були прихильниками нерозповсюдження ядерної зброї.
📜 Втрата ядерного статусу – одна з найбільш дискусійних тем сучасної історії України. З одного боку, ядерний арсенал міг би стати гарантом безпеки, а з іншого – його утримання було б фінансово обтяжливим і могло призвести до міжнародної ізоляції.
Hetman History
08.02.202508:04
Золото Полуботка
Легенда говорить, що гетьман Павло Полуботок перед смертю поклав величезний скарб у британський банк.
📜 За деякими оцінками, у 1723 році це було 200 000 золотих фунтів – сьогодні це десятки мільярдів доларів!
Чи існує це золото? Багато хто вважає, що це вигадка. Але є британські архіви, які вказують, що у XVIII столітті дійсно існували рахунки, пов’язані з Полуботком.
Це одна з найзагадковіших історій України – скарб або міф, який досі не має розгадки.
Hetman History
Легенда говорить, що гетьман Павло Полуботок перед смертю поклав величезний скарб у британський банк.
📜 За деякими оцінками, у 1723 році це було 200 000 золотих фунтів – сьогодні це десятки мільярдів доларів!
Чи існує це золото? Багато хто вважає, що це вигадка. Але є британські архіви, які вказують, що у XVIII столітті дійсно існували рахунки, пов’язані з Полуботком.
Це одна з найзагадковіших історій України – скарб або міф, який досі не має розгадки.
Hetman History
04.02.202517:51
Нове відео на нашому Тік Току! Запрошуємо вас зайти та переглянути його за посиланням👇🏻
https://vm.tiktok.com/ZGdDKf6Pm/
https://vm.tiktok.com/ZGdDKf6Pm/
मीडिया सामग्री तक पहुँच नहीं हो सकी
29.05.202413:04
Вас вітає Перший Панцирний канал!
До вашого ознайомлення:
- розбір архівних документів історії України та світу;
- рідкісні історичні фотографії з авторськими коментарями;
- інші цікавинки на історико-політичну тематику.
🇺🇦 Захистим нашу історію разом!
https://t.me/pancernyi
https://t.me/pancernyi
https://t.me/pancernyi
До вашого ознайомлення:
- розбір архівних документів історії України та світу;
- рідкісні історичні фотографії з авторськими коментарями;
- інші цікавинки на історико-політичну тематику.
🇺🇦 Захистим нашу історію разом!
https://t.me/pancernyi
https://t.me/pancernyi
https://t.me/pancernyi
दिखाया गया 1 - 24 का 25
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।