पुस्तकें
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)
पुस्तकें
से पुनः पोस्ट किया:
Київ літературний (UrsusPoetry)
30.04.202514:37
🥳Сьогодні свій день народження відзначає крутий музикант, харизОУтичний артист, володар усіх дівочих сердець UrsusPoetry та фронтмен гурту ХАЙДАУТ — Микола Маліновський.
Любимо тебе сильно!💋
Друзі, го вітати в коментарі 🎂
Бажаємо повних залів, келихів, гаманців!
Хай натхнення не покидає твоє щире серце!
Здоров’я і сил для досягнення усіх поставлених цілей!
Любимо тебе сильно!💋
Друзі, го вітати в коментарі 🎂
से पुनः पोस्ट किया:
Рокер Роман Лисенко
29.04.202516:36
«Де шумлять прибої»
Протерті берці,
наче відгомін окопів
без молитв,
нагадують понурі постаменти,
де двоголосся матері й сестри,
де море хвилями кричить
до мертвих.
Перекотилася сльоза — солоний бриз
вгорнув мене,
немов брезентом.
Знов крик, знов серпень…
знову спогад побратимів
мертвих.
Без тями слухаю мотиви мантри,
і спів,
і безнадію
через грати.
Гілки дерев — незримі змії,
наче силуети
диких снайперів, що миготіли лазером
крізь давні камуфляжі стерті.
Пізнали спрагу, лють, самотність…
споглядали гамір
від святих
і біля мертвих.
Тепер і я
прямую
кроками знедолених
до мертвих.
Протерті берці,
наче відгомін окопів
без молитв,
нагадують понурі постаменти,
де двоголосся матері й сестри,
де море хвилями кричить
до мертвих.
Перекотилася сльоза — солоний бриз
вгорнув мене,
немов брезентом.
Знов крик, знов серпень…
знову спогад побратимів
мертвих.
Без тями слухаю мотиви мантри,
і спів,
і безнадію
через грати.
Гілки дерев — незримі змії,
наче силуети
диких снайперів, що миготіли лазером
крізь давні камуфляжі стерті.
Пізнали спрагу, лють, самотність…
споглядали гамір
від святих
і біля мертвих.
Тепер і я
прямую
кроками знедолених
до мертвих.
से पुनः पोस्ट किया:
Helga Sparrow (Ольга Воробєй)
29.04.202511:04
Чоловік подарував мені улюблені квіти - конвалії😍🥰 ❤
28.04.202513:42
Гарно. 🥹
से पुनः पोस्ट किया:
Броськозаврики 🤗🪴
25.04.202515:50
Друзі, щиро вдячний вам за привітання. 🥲
Єдине що, багато хто з вас юзає мої фотки, що були зроблені +15 кг тому))) І я, коли заходив в інсту чи телеграм – в мене серце дьоргалось)) 🙃
Тому закликаю вас всіх – оновіть фоточні дані і перефоткайтесь зі мною якось! 😁
Зробив ось вам парочку #селфі в реальному часі. ❤️❤️
Єдине що, багато хто з вас юзає мої фотки, що були зроблені +15 кг тому))) І я, коли заходив в інсту чи телеграм – в мене серце дьоргалось)) 🙃
Тому закликаю вас всіх – оновіть фоточні дані і перефоткайтесь зі мною якось! 😁
Зробив ось вам парочку #селфі в реальному часі. ❤️❤️
से पुनः पोस्ट किया:
Пані Поліна Шишлевська🧜♀️
25.04.202506:36
🎉Сьогодні свій день народження святкує поет, волонтер, донор крові, блогер, жартомейкер-римошейкер, генератор геніальних ідей, золота людина, талановитий продюсер, засновник та батько UrsusPoetry - Паша Броський!
Але якщо серйозно, ти робиш людям стільки добра: всі ці петиції, збори, пошуки донорів, консультації поетів, розвиток спільноти і ще купа всього-всього! І хоч часто на все не вистачає сил, часу, енергії, ти все рівно продовжуєш робити важливі та благородні справи!
Не зупиняйся, будь ласка🙏🏻
🏆Також ти — дійсно важлива постать у сучасній українській поезії та рушійна сила її розвитку!
Хто б там що не казав…
Дякую за поради, довгі нічні розмови, мудрість, жарти, пісні та можливість бути реалізованою!
Дякую, що можу вважати тебе своїм другом та близькою людиною!❤️
💐Друзі, приєднуйся до побажань в коментарях, а хто хоче привітати іменинника гривнею, то ось:
🏦 Приват:
💸✨💸✨💸✨💸✨💸✨💸
З Днем Народження! Обіймаю!
🗣️Хай удача не підводить,
Будуть гроші, буде слава!
Хай близькі будуть здорові
І щоб ти також не кашляв!)))
(я шо другу вірш не збацаю на дн шолі)
Але якщо серйозно, ти робиш людям стільки добра: всі ці петиції, збори, пошуки донорів, консультації поетів, розвиток спільноти і ще купа всього-всього! І хоч часто на все не вистачає сил, часу, енергії, ти все рівно продовжуєш робити важливі та благородні справи!
Не зупиняйся, будь ласка🙏🏻
🏆Також ти — дійсно важлива постать у сучасній українській поезії та рушійна сила її розвитку!
Хто б там що не казав…
Дякую за поради, довгі нічні розмови, мудрість, жарти, пісні та можливість бути реалізованою!
Дякую, що можу вважати тебе своїм другом та близькою людиною!❤️
💐Друзі, приєднуйся до побажань в коментарях, а хто хоче привітати іменинника гривнею, то ось:
🏦 Приват:
5457 0822 5574 1667💸✨💸✨💸✨💸✨💸✨💸
З Днем Народження! Обіймаю!
29.04.202518:51
Співає про те, що треба бути добріш,
Про те, як страждає недописаний вірш,
Про те, як сльозами умившись у чатах,
Без урсусу страждають самотні дівчата... (с)
Про те, як страждає недописаний вірш,
Про те, як сльозами умившись у чатах,
Без урсусу страждають самотні дівчата... (с)
से पुनः पोस्ट किया:Пані Поліна Шишлевська🧜♀️
29.04.202514:46
👯♀️🖤
Як діла, панове?
Бузок хтось вже рвав в цьому році?
Як діла, панове?
Бузок хтось вже рвав в цьому році?
से पुनः पोस्ट किया:Київ літературний (UrsusPoetry)
29.04.202510:48
🥳Сьогодні свій день народження святкує поетка, сонграйтерка, стендаперка, сторітейлерка, етнобаронеса, чудова мама, дівчина з ніжною душею і сильним характером, ведуча UrsusPoetry - Ольга Воробєй!
Бажаємо щастя-здоровля, щоб завжди відчувала підтримку чоловіка, рідних та друзів!
Нехай натхнення і терпіння будуть невичерпними!
Прямуй за мрією, не здавайся!
Друзі, приєднуйтесь до привітань в коментарях 💐🎂🎁🎉
Бажаємо щастя-здоровля, щоб завжди відчувала підтримку чоловіка, рідних та друзів!
Нехай натхнення і терпіння будуть невичерпними!
Прямуй за мрією, не здавайся!
Многая літа, Олю!
Друзі, приєднуйтесь до привітань в коментарях 💐🎂🎁🎉
से पुनः पोस्ट किया:
Оля Дубрівук
26.04.202517:05
На Книжкову Країну цього року відпустили з фронту стількох людей,
Що хто я така, щоб не розвіртуалитися з Федором Рудим 💫💫💫
Сьогодні було дуже-дуже гарно. Сьогодні було пів дня поезії.
Я буду весь вечір перечитувати статтю Ігоря Мітрова і плакати від того, яке це життя сумне й красиве💔
*вимбачте, стаття про інший фест, але ж яка!
Що хто я така, щоб не розвіртуалитися з Федором Рудим 💫💫💫
Сьогодні було дуже-дуже гарно. Сьогодні було пів дня поезії.
Я буду весь вечір перечитувати статтю Ігоря Мітрова і плакати від того, яке це життя сумне й красиве💔
*вимбачте, стаття про інший фест, але ж яка!
25.04.202511:15
Спадень та Бузок
Справа прадавня — розкидує Спадень пелюсточки й небо уквітчує.
Трохи трояндових — висі у спалахах. Більше б додати експресії!
Ось у форзиції ним запозичена пригорща златопромінчиків.
Вітер-музика із листям базікає, сутінкам радісно плескає.
"Чи вистачає відтінків для чарів?" — і Спадень понуро замислився.
Як же нещадно руйнується щастя у вогнищі створених сумнівів.
Дрібка непевності — фора супернику, власних амбіцій закислення.
Cонце попленталось вітами кленів. І темрява барви посунула.
Вранішня тиша. І світло пришвидшилось. Що тут у тіні загорнуте?
Промені нишпорять кронами пишними. Може, скарби є приховані?
Хащі бузкові. От саме цей колір потрібен вечірньому обрію!
Тільки суцвіття не зовсім привітні. І сяйво принишкло від гонору.
Спадень до Вітру звернувся у квітні. Бо був тим Бузком зачарований:
"Друже, стокрилий, ти квітів прихильник, хоч купку поцуп несподівано!"
"Спадню, строкатий, а що як спитати? Можливо, простіше домовитись?
Хай не тривожиться, зиск буде кожному. Нащо бруднитись крадіжкою?"
В місячну повню ішли перемовини, зірка устигла скотитися.
Фразами-петлями зустрічі сплетені в казці так само, як в дійсності.
В будь-яку пору пливе видноколо надвечір в омріяних китицях.
Погляд приковує сяйво бузкове. Мене це чомусь обнадіює.
Оксана Приходченко
Справа прадавня — розкидує Спадень пелюсточки й небо уквітчує.
Трохи трояндових — висі у спалахах. Більше б додати експресії!
Ось у форзиції ним запозичена пригорща златопромінчиків.
Вітер-музика із листям базікає, сутінкам радісно плескає.
"Чи вистачає відтінків для чарів?" — і Спадень понуро замислився.
Як же нещадно руйнується щастя у вогнищі створених сумнівів.
Дрібка непевності — фора супернику, власних амбіцій закислення.
Cонце попленталось вітами кленів. І темрява барви посунула.
Вранішня тиша. І світло пришвидшилось. Що тут у тіні загорнуте?
Промені нишпорять кронами пишними. Може, скарби є приховані?
Хащі бузкові. От саме цей колір потрібен вечірньому обрію!
Тільки суцвіття не зовсім привітні. І сяйво принишкло від гонору.
Спадень до Вітру звернувся у квітні. Бо був тим Бузком зачарований:
"Друже, стокрилий, ти квітів прихильник, хоч купку поцуп несподівано!"
"Спадню, строкатий, а що як спитати? Можливо, простіше домовитись?
Хай не тривожиться, зиск буде кожному. Нащо бруднитись крадіжкою?"
В місячну повню ішли перемовини, зірка устигла скотитися.
Фразами-петлями зустрічі сплетені в казці так само, як в дійсності.
В будь-яку пору пливе видноколо надвечір в омріяних китицях.
Погляд приковує сяйво бузкове. Мене це чомусь обнадіює.
Оксана Приходченко
से पुनः पोस्ट किया:Броськозаврики 🤗🪴
24.04.202519:53
🚑 ЗБІР НА АВТО ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ КРОВІ ДО ФРОНТОВИХ ТА ПРИФРОНТОВИХ ЛІКАРЕНЬ
🙏 Разом з моєю подругою дитинства Лілією (на фото), авторкою ініціативи та співзасновницею донорського руху URSUSDONOR, що виник на базі творчого руху URSUSPOETRY, збираємо кошти на авто для роботи нашої організації.
😞 Наша діяльність поки що заморожена, оскільки ми працюємо на виїздах по різних населених пунктах. Просимо Вашої допомоги у придбанні недорогого вживаного автомобіля для волонтерської організації UrsusDonor, щоб ми могли і надалі збирати кров на потреби Києва, області, фронтових та прифронтових лікарень. 🏥
✅ Ціль: +-200 000 грн
🏦 Номер картки організації (ПриватБанк):
🏦 р/р (IBAN) організації:
ЄДРПОУ:
Призначення платежу (ОБОВ'ЯЗКОВО): благодійний внесок
🏦 Допоміжна монобанка: https://send.monobank.ua/jar/T7PhP7yHj
💳 Картка банки:
🙏 Разом з моєю подругою дитинства Лілією (на фото), авторкою ініціативи та співзасновницею донорського руху URSUSDONOR, що виник на базі творчого руху URSUSPOETRY, збираємо кошти на авто для роботи нашої організації.
До сьогоднішнього дня ми використовували свій особистий автомобіль, але зараз він потрібен чоловікові Лілі на службі (з березня 2022 року служить медиком в рядах 72 ОМБр) і більше не може використовуватися для забезпечення цілей організації.
😞 Наша діяльність поки що заморожена, оскільки ми працюємо на виїздах по різних населених пунктах. Просимо Вашої допомоги у придбанні недорогого вживаного автомобіля для волонтерської організації UrsusDonor, щоб ми могли і надалі збирати кров на потреби Києва, області, фронтових та прифронтових лікарень. 🏥
✅ Ціль: +-200 000 грн
🏦 Номер картки організації (ПриватБанк):
5169335104505827 🏦 р/р (IBAN) організації:
UA913052990000026008015033197ЄДРПОУ:
45639348Призначення платежу (ОБОВ'ЯЗКОВО): благодійний внесок
🏦 Допоміжна монобанка: https://send.monobank.ua/jar/T7PhP7yHj
💳 Картка банки:
4441 1111 2819 9225Допоміжна банка відкрита на ім'я нашої подруги, талановитої сумської поетеси Тетяни Осіпенко. ❤️😊
से पुनः पोस्ट किया:
Іляна Лисиця
29.04.202518:09
знати б
скільки варте найкраще «якби»
коли жмутки сонця змусять примружитись
і переріжуть мрійливий погляд
на тремтливе пасмо між пальцями
як не склав вітрило в негоду
тоді град пробив у десятку
травень любить гучні розставання
задавати питання без відповіді
щоб стояли вони як пристав
як зажим у рані забутий
залишивши долоні здивованими
ти віддав життя без роздумів
за незграбний помах руки
нетривкий п'янкий порцеляновий
не скріпив угоду з дияволом
то напевне пошився у дурні
сосни враз проросли і висохли
тицяли носом наосліп у землю
а корінням смоктали хмари
не знайшовши сік апельсиновий
до яєшні з беконом
на ранок
а на крисах миски лишився
тільки окрайчик надгризений
потім — враз! —
розкрутилися виразки
не знеболює фурошикі
позабуте тонке мистецтво
а хустини із шовку — ганчір'я
що звисає з дерев поступливо
обсмальцьованими бурульками
в океани замулені каїнами
снігом чорним від горя притрушені
борщ кривавий із пір'я круків
як скуштуєш то захлинешся
і життя своє точно віддав би
за незграбні заламані руки
за тонкі ціловані пальчики
та за тридцять срібних монет
світ ніхто не відспівує
ну й гаразд
хай конає в гріху і без сповіді
завелика ціна за людство
хоч сумління трохи марудить
і гадає на кавовій гущі
все передбачене справдиться
зарубцюються спогади наживо
у шлунку травневих ночей
почекаємо виписки з наві
а на шиях ярма як кризи
їх не зняти
з плечима зрослися
всі слова на твоїх скрижалях
перетворяться на неонові вивіски
із дешевими гаслами
і пійлом приправленим
перцем розкаянь і голосінь
вже ніщо прийдешнє не вразить
із засмучених стомлених пальців
вислизає біляве пасмо
скільки варте найкраще «якби»
коли жмутки сонця змусять примружитись
і переріжуть мрійливий погляд
на тремтливе пасмо між пальцями
як не склав вітрило в негоду
тоді град пробив у десятку
травень любить гучні розставання
задавати питання без відповіді
щоб стояли вони як пристав
як зажим у рані забутий
залишивши долоні здивованими
ти віддав життя без роздумів
за незграбний помах руки
нетривкий п'янкий порцеляновий
не скріпив угоду з дияволом
то напевне пошився у дурні
сосни враз проросли і висохли
тицяли носом наосліп у землю
а корінням смоктали хмари
не знайшовши сік апельсиновий
до яєшні з беконом
на ранок
а на крисах миски лишився
тільки окрайчик надгризений
потім — враз! —
розкрутилися виразки
не знеболює фурошикі
позабуте тонке мистецтво
а хустини із шовку — ганчір'я
що звисає з дерев поступливо
обсмальцьованими бурульками
в океани замулені каїнами
снігом чорним від горя притрушені
борщ кривавий із пір'я круків
як скуштуєш то захлинешся
і життя своє точно віддав би
за незграбні заламані руки
за тонкі ціловані пальчики
та за тридцять срібних монет
світ ніхто не відспівує
ну й гаразд
хай конає в гріху і без сповіді
завелика ціна за людство
хоч сумління трохи марудить
і гадає на кавовій гущі
все передбачене справдиться
зарубцюються спогади наживо
у шлунку травневих ночей
почекаємо виписки з наві
а на шиях ярма як кризи
їх не зняти
з плечима зрослися
всі слова на твоїх скрижалях
перетворяться на неонові вивіски
із дешевими гаслами
і пійлом приправленим
перцем розкаянь і голосінь
вже ніщо прийдешнє не вразить
із засмучених стомлених пальців
вислизає біляве пасмо
से पुनः पोस्ट किया:
Чорно-Білий Будинок ◾️◽️
29.04.202513:21
Шукаєш шлях у світі та світах,
У задзеркаллі схиблених свічад,
Поміж свічок, що плавляться й сичать
В очах святих – де молиться свята.
Ти дим без диму – дим моїх клітин,
Дива вдихаєш диханням дитини.
Ми – диптих, світлотінь, безмежна днина,
А наодинці вічний часоплин.
Вивчай мене, вигадуй, віднайди,
На вигоні, в невидимих вигнаннях,
У вимірах, де перша і остання
Туманність. Вирій. Невідóмий дим.
Шукаю шлях у негурах густих,
У гуркотінні грому горілиць,
У гулі горлиць. Гулей ніжний клич
Розтанув на губах твоїх – застиг.
14.02.2025, ЮІ
У задзеркаллі схиблених свічад,
Поміж свічок, що плавляться й сичать
В очах святих – де молиться свята.
Ти дим без диму – дим моїх клітин,
Дива вдихаєш диханням дитини.
Ми – диптих, світлотінь, безмежна днина,
А наодинці вічний часоплин.
Вивчай мене, вигадуй, віднайди,
На вигоні, в невидимих вигнаннях,
У вимірах, де перша і остання
Туманність. Вирій. Невідóмий дим.
Шукаю шлях у негурах густих,
У гуркотінні грому горілиць,
У гулі горлиць. Гулей ніжний клич
Розтанув на губах твоїх – застиг.
14.02.2025, ЮІ
से पुनः पोस्ट किया:Helga Sparrow (Ольга Воробєй)
28.04.202521:40
Чергове 29-те квітня і Всесвітній день танцю! Сьогодні мені 37 років!)
Думаєте, то багато?) Аж ніяк! Мене досі булять за прізвище, не розуміють ходу моїх думок, бояться так само як і в школі, і вважають супер серйозною😅😇
Якби мені запропонували повернутися в свої 20, я б не погодилася) Зараз я почуваюся значно краще, впевненіше, знаю чого хочу і чого не хочу. Знаю, яке ставлення готова терпіти, а яке - ніколи. Я менш емоційна, більш здорова і маю більше енергії, ніж тоді. Мої діти не потребують стільки догляду як 10-12 років тому і я маю трохи часу на розвиток своєї творчості) Ага, тільки тепер!) Мої очікування від інших людей, щороку зменшуються) І це теж добре! Я радію, що змогла дожити до сьогодення, що мені дано жити! І вдячна за кожен день!)
Я побачила ще один квітень, нафотографувала повно квітучих дерев і з душею ніжної конвалії, і квітучої весняної вишеньки крокую у свій новий рік життя🥰)
P.S. Приходьте в четвер, будемо святкувати;)
Думаєте, то багато?) Аж ніяк! Мене досі булять за прізвище, не розуміють ходу моїх думок, бояться так само як і в школі, і вважають супер серйозною😅😇
Якби мені запропонували повернутися в свої 20, я б не погодилася) Зараз я почуваюся значно краще, впевненіше, знаю чого хочу і чого не хочу. Знаю, яке ставлення готова терпіти, а яке - ніколи. Я менш емоційна, більш здорова і маю більше енергії, ніж тоді. Мої діти не потребують стільки догляду як 10-12 років тому і я маю трохи часу на розвиток своєї творчості) Ага, тільки тепер!) Мої очікування від інших людей, щороку зменшуються) І це теж добре! Я радію, що змогла дожити до сьогодення, що мені дано жити! І вдячна за кожен день!)
Я побачила ще один квітень, нафотографувала повно квітучих дерев і з душею ніжної конвалії, і квітучої весняної вишеньки крокую у свій новий рік життя🥰)
P.S. Приходьте в четвер, будемо святкувати;)
से पुनः पोस्ट किया:Helga Sparrow (Ольга Воробєй)
25.04.202521:35
Андрію сьогодні 14 років!)
Він найдорожчий подарунок мені, бо ми з ним обоє народилися наприкінці квітня) І саме в мій ДН виписувалися з пологового😅 Тепер постійно святкуємо дні народження разом, мало не цілий тиждень))) Я хотіла, щоб він народився 27 чи 28 квітня, але Андрій встиг ще 26-го о 21.15.
Син успадкував виразну зовнішність від моєї родини і спокійний характер Богдана) Любить готувати, ходити в походи, плавати, досліджувати різні місця, малювати-ліпити, а також програмувати)
Якось дуже швидко (хоч 10 років тому, мені так зовсім не здавалося) пролетіли ці роки і ось ми вже перебираємо варіанти з можливими майбутніми професіями і йдемо робити йому ID😶
Людина, яку я завжди буду любити, якою буду захоплюватися і пишатися🥰 Вітаю Тебе!
Він найдорожчий подарунок мені, бо ми з ним обоє народилися наприкінці квітня) І саме в мій ДН виписувалися з пологового😅 Тепер постійно святкуємо дні народження разом, мало не цілий тиждень))) Я хотіла, щоб він народився 27 чи 28 квітня, але Андрій встиг ще 26-го о 21.15.
Син успадкував виразну зовнішність від моєї родини і спокійний характер Богдана) Любить готувати, ходити в походи, плавати, досліджувати різні місця, малювати-ліпити, а також програмувати)
Якось дуже швидко (хоч 10 років тому, мені так зовсім не здавалося) пролетіли ці роки і ось ми вже перебираємо варіанти з можливими майбутніми професіями і йдемо робити йому ID😶
Людина, яку я завжди буду любити, якою буду захоплюватися і пишатися🥰 Вітаю Тебе!
से पुनः पोस्ट किया:
нотатки від Юлі 🖋️
25.04.202511:12
ти - найкраще, що сталося зі мною за останні роки. Ти - втілення світлості, доброти, щирості у цьому світі. Я переконалася в цьому, мабуть, вже всоте. Без тебе зараз б не було мене. І ще десятка людей…
я ненавиджу зими, але ту, коли ми познайомились, полюбила. Бо знайшла такого друга, а ще ти подарував мені стільки моїх же людей, можливостей, емоцій
дякую тобі за все, що ти робиш та зробив. Ти неймовірна людина. І я ніколи не перестану дякувати всесвіту за такого друга та ніколи не перестану захоплюватися тобою, Броський!
З Твоїм Днем! 🥰
я ненавиджу зими, але ту, коли ми познайомились, полюбила. Бо знайшла такого друга, а ще ти подарував мені стільки моїх же людей, можливостей, емоцій
дякую тобі за все, що ти робиш та зробив. Ти неймовірна людина. І я ніколи не перестану дякувати всесвіту за такого друга та ніколи не перестану захоплюватися тобою, Броський!
З Твоїм Днем! 🥰
से पुनः पोस्ट किया:
Віршеняв
24.04.202519:31
Історія одного серця
Серце розбили на гостріші
за все гостре на світі
друзки.
Ті друзки докладають більших
за все велике на світі зусиль,
аби не ранити собою тих,
кого люблять.
Обв'язують свої краї
м'яким плетивом
найостаннішого з терпінь.
Беруть майстер-клас ніжності
у квіткових пелюсток.
Розбите на друзки серце
дуже любить.
Кожна з друзок
дуже любить.
Тільки друзки не зовсім друзки:
сильніша за все сильне на світі
любов робить їх пелюстками.
20.12.2024
© Тетяна Осіпенко
Серце розбили на гостріші
за все гостре на світі
друзки.
Ті друзки докладають більших
за все велике на світі зусиль,
аби не ранити собою тих,
кого люблять.
Обв'язують свої краї
м'яким плетивом
найостаннішого з терпінь.
Беруть майстер-клас ніжності
у квіткових пелюсток.
Розбите на друзки серце
дуже любить.
Кожна з друзок
дуже любить.
Тільки друзки не зовсім друзки:
сильніша за все сильне на світі
любов робить їх пелюстками.
20.12.2024
© Тетяна Осіпенко
से पुनः पोस्ट किया:Броськозаврики 🤗🪴
29.04.202518:00
1️⃣ Механізм компенсації (комплекс Адлера в трениках)
Це коли всередині — гіпсовий недобуд, а зовні — фасад у стилі "я Бог, тільки поки що без піар-компанії". Люди з низькою самооцінкою часто перебільшують свою крутість, щоб якось вижити в суспільстві, яке сипле на голову як сніг в Києві в квітні — раптово і без сенсу. Тобто, в них внутрішній дефіцит настільки великий, що доводиться репрезентувати себе як суперзірку, щоб хоч трохи повірити в це самому.
2️⃣ Колективна ілюзія крутості
Ми живемо в культурі, де лайк = підтвердження існування. І коли в тебе 48 лайків на фото з кавою, а комусь пишуть "бог рими", бо він римував “кохав - тікав”, то формується оманлива реальність, де банальність = успіх. А ти такий дивишся: “А може, і я можу?” І понеслась — починається масовий парад самопроголошених геніїв.
3️⃣ Культура виживання через самопрославлення
Раніше виживали через спільноту — родина, колгосп, підвал. А тепер виживання через брендинг себе самого. Якщо ти не скажеш, що ти "найкращий", ніхто не скаже. Тому краще вийобуватись, ніж виглядати "звичайним". Звичайність сьогодні — це як вирок. Бути "простим" — це бути невидимим. А це страшніше, ніж бути ідіотом.
4️⃣ Медіа й алгоритми як бензин у цьому кострищі его
Алгоритми в соцмережах винагороджують гіперболу: "Я найкращий", "Моя думка — істина", "Мій трек — бенгер", хоча звучить, як якщо б праска застрягла в діджеєві. Але це працює. Скромність не продається. Скандал, вийобистість, пиха — ось що в топі.
5️⃣ Травма покоління “нікому не потрібен”
Десь у глибині душі сидить переконання, що система тебе не бачить. Що ніхто не прийде рятувати. І тому треба самостійно кричати про себе на всю кімнату, бо інакше всі подумають, що тебе не існує. От і кричимо. Всі. Одночасно. Без пауз.
#ші
Це коли всередині — гіпсовий недобуд, а зовні — фасад у стилі "я Бог, тільки поки що без піар-компанії". Люди з низькою самооцінкою часто перебільшують свою крутість, щоб якось вижити в суспільстві, яке сипле на голову як сніг в Києві в квітні — раптово і без сенсу. Тобто, в них внутрішній дефіцит настільки великий, що доводиться репрезентувати себе як суперзірку, щоб хоч трохи повірити в це самому.
2️⃣ Колективна ілюзія крутості
Ми живемо в культурі, де лайк = підтвердження існування. І коли в тебе 48 лайків на фото з кавою, а комусь пишуть "бог рими", бо він римував “кохав - тікав”, то формується оманлива реальність, де банальність = успіх. А ти такий дивишся: “А може, і я можу?” І понеслась — починається масовий парад самопроголошених геніїв.
3️⃣ Культура виживання через самопрославлення
Раніше виживали через спільноту — родина, колгосп, підвал. А тепер виживання через брендинг себе самого. Якщо ти не скажеш, що ти "найкращий", ніхто не скаже. Тому краще вийобуватись, ніж виглядати "звичайним". Звичайність сьогодні — це як вирок. Бути "простим" — це бути невидимим. А це страшніше, ніж бути ідіотом.
4️⃣ Медіа й алгоритми як бензин у цьому кострищі его
Алгоритми в соцмережах винагороджують гіперболу: "Я найкращий", "Моя думка — істина", "Мій трек — бенгер", хоча звучить, як якщо б праска застрягла в діджеєві. Але це працює. Скромність не продається. Скандал, вийобистість, пиха — ось що в топі.
5️⃣ Травма покоління “нікому не потрібен”
Десь у глибині душі сидить переконання, що система тебе не бачить. Що ніхто не прийде рятувати. І тому треба самостійно кричати про себе на всю кімнату, бо інакше всі подумають, що тебе не існує. От і кричимо. Всі. Одночасно. Без пауз.
#ші
29.04.202511:12
Тут нічого - про тебе...Чого ж тут про тебе - усе:
потемнілі каблучки, померзлі вишневі суцвіття,
перелітні птахи між потрощених ребер осель,
каламутна вода, що картонний кораблик несе,
мерехкі автостради, що зимними барвами світять?
Тут нічого - для тебе. Тут нíчого брати, облиш:
все крихке і прозоре, тривожне, як смерть серпокрильця.
Випинається ніч із цупкої, мов саван, імли.
Я не маю для тебе ні віршів, ні музики - лиш
ці квітневі сади, що негадано снігом покрились.
То не ти мені снишся, не ти мені пишешся, не
по тобі моє серце, як плід, перестигле та чорне...
До кісток і до спазмів - хуртеча ніяк не мине.
Аж весна повертається в тихі полотна Моне...
Тут нічого про тебе, їй-богу. Нічого. Нічого...
Аля Гулієва
потемнілі каблучки, померзлі вишневі суцвіття,
перелітні птахи між потрощених ребер осель,
каламутна вода, що картонний кораблик несе,
мерехкі автостради, що зимними барвами світять?
Тут нічого - для тебе. Тут нíчого брати, облиш:
все крихке і прозоре, тривожне, як смерть серпокрильця.
Випинається ніч із цупкої, мов саван, імли.
Я не маю для тебе ні віршів, ні музики - лиш
ці квітневі сади, що негадано снігом покрились.
То не ти мені снишся, не ти мені пишешся, не
по тобі моє серце, як плід, перестигле та чорне...
До кісток і до спазмів - хуртеча ніяк не мине.
Аж весна повертається в тихі полотна Моне...
Тут нічого про тебе, їй-богу. Нічого. Нічого...
Аля Гулієва
28.04.202517:32
Просто заплющте очі і кайфуйте. 💫
25.04.202520:00
є гірші проблеми ніж мій несмачний фрапуччіно
і речі гарніше квітів прилавків старого міста.
на piazza duomo так тихо, і так спокійно,
якийсь італієць підкрикнув «o bella vista».
у моє життя тобі не потрібні візи,
ні печатки, ні білі квитки, ні лікарські довідки,
досить, їду до тебе. збираю валізу:
ти потрібен мені з усіма своїми недоліками.
ти потрібен мені як дихання, як повітря,
як молоко дитині, що хоче спати,
як у спеку у затінку треба вітер,
як колискова, що серце вночі має колихати,
ти потрібен мені як сонце. як ночі ранок,
як америка христофору колумбу,
як тілу моєму треба смертельні рани,
як старенькій бабусі потрібна квіткова клумба.
є проблеми глобальніше, але ти і я серед ночі
це проблема така, для якої нема теореми:
щоб вірші писати про твої карі очі,
ти потрібен як все, що вже є у мене.
і усе це не анекдоти, не жарти, не scherzo,
юрист пише про те, що не сховати, нікуди не діти:
ти маєш за власність моє хворе слабке серце,
але воно намагається битися щоб любити.
Соня Соняшникова
і речі гарніше квітів прилавків старого міста.
на piazza duomo так тихо, і так спокійно,
якийсь італієць підкрикнув «o bella vista».
у моє життя тобі не потрібні візи,
ні печатки, ні білі квитки, ні лікарські довідки,
досить, їду до тебе. збираю валізу:
ти потрібен мені з усіма своїми недоліками.
ти потрібен мені як дихання, як повітря,
як молоко дитині, що хоче спати,
як у спеку у затінку треба вітер,
як колискова, що серце вночі має колихати,
ти потрібен мені як сонце. як ночі ранок,
як америка христофору колумбу,
як тілу моєму треба смертельні рани,
як старенькій бабусі потрібна квіткова клумба.
є проблеми глобальніше, але ти і я серед ночі
це проблема така, для якої нема теореми:
щоб вірші писати про твої карі очі,
ти потрібен як все, що вже є у мене.
і усе це не анекдоти, не жарти, не scherzo,
юрист пише про те, що не сховати, нікуди не діти:
ти маєш за власність моє хворе слабке серце,
але воно намагається битися щоб любити.
Соня Соняшникова
से पुनः पोस्ट किया:Оля Дубрівук
25.04.202507:58
Паша - це як дуже красивий і добре написаний вірш (тим і красивий, власне). Такий, знаєте, нааааастільки ритмічно вирівняний, метафорично наповнений і змістовний, що між усіх ширпотребних тем і пафосних рим для більшості незрозумілий і непріоритетний. Закріплений у якомусь тг-каналі, який випадково десь знайшовся, але стає важливим і улюбленим майже зразу. Уже знаєш напам'ять кожну крапочку - а все одно мурашки, як читаєш.
З днем народження, Паша! Не губіть свою наповненість і змістовність❤️ Будьте як вірш із хештегом годнота) Дякую, що вам можна про все і завжди❤️
Ну добре, і ще - за ось цю пісню!
Вона теж, до речі, - така як ви🐳
З днем народження, Паша! Не губіть свою наповненість і змістовність❤️ Будьте як вірш із хештегом годнота) Дякую, що вам можна про все і завжди❤️
Ну добре, і ще - за ось цю пісню!
Вона теж, до речі, - така як ви🐳
से पुनः पोस्ट किया:
VeroNічка 🌒
24.04.202516:56
Отож тепер, коли збір трошки розкочегарився і ви дружно побігли робить репости – з мене обіцяна історія (не знаю, наскільки це цікаво, але я досі перебуваю в захваті)
Отже, в цей вівторок я пекла... паски))) Після Великодня пекла, бо я не люблю передбачуваних фіналів) А якщо серйозно для цього є дуже вагома причина, яку ви можете вгадати і написати в коменті)
Так от. На відміну від порядних господинь мені не вдалося дотримуватися чистоти слова і думки під час підготовки опари і висішування тіста (мої пухнасті помічниці всіляко цьому сприяли), тому я неабияк хвилювалась, що тісто не підійде і вийдуть скучні опущені пеньочки, а не благородна красива здоба))) Однак на свій величезний подив після 4 годин танців із бубном я дістала з духовки дуууже класні крафтові сімпатюльки. І навіть не засмутилась, що верхушки полізли в різні боки)) Я була дуже рада вже просто тому, що вони в принципі піднялися та праця була пророблена не марно.
На завершення я намазюкала всю цю красу глазур'ю і посипала прикольними штучками) І одну пасочку одразу продегустувала з мамою і друзями) Вийшло нереально смачно. Прямо повноцінний десерт, який хочеться їсти у великих кількостях. Я навіть трохи засмутилась, бо всі, хто спробував тепер чекають від мене паски наступного року))) сама собі роботи придумала) Кому цікаво, то рецепт знайшла
в Клопотенка на сайті)
Ось і все) така я господинька. З вас донатик на збір.
Пуньк
Отже, в цей вівторок я пекла... паски))) Після Великодня пекла, бо я не люблю передбачуваних фіналів) А якщо серйозно для цього є дуже вагома причина, яку ви можете вгадати і написати в коменті)
Так от. На відміну від порядних господинь мені не вдалося дотримуватися чистоти слова і думки під час підготовки опари і висішування тіста (мої пухнасті помічниці всіляко цьому сприяли), тому я неабияк хвилювалась, що тісто не підійде і вийдуть скучні опущені пеньочки, а не благородна красива здоба))) Однак на свій величезний подив після 4 годин танців із бубном я дістала з духовки дуууже класні крафтові сімпатюльки. І навіть не засмутилась, що верхушки полізли в різні боки)) Я була дуже рада вже просто тому, що вони в принципі піднялися та праця була пророблена не марно.
На завершення я намазюкала всю цю красу глазур'ю і посипала прикольними штучками) І одну пасочку одразу продегустувала з мамою і друзями) Вийшло нереально смачно. Прямо повноцінний десерт, який хочеться їсти у великих кількостях. Я навіть трохи засмутилась, бо всі, хто спробував тепер чекають від мене паски наступного року))) сама собі роботи придумала) Кому цікаво, то рецепт знайшла
в Клопотенка на сайті)
Ось і все) така я господинька. З вас донатик на збір.
Пуньк
दिखाया गया 1 - 24 का 7 688
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।