Міфологія та історія клімату
Велика Зима ❄️, або Фімбулвінтер (староскандинавською Fimbulvetr — «велика зима»), є ключовим мотивом у скандинавській міфології, описаним насамперед у «Старшій Едді» («Пророкування вьольви») та «Молодшій Едді» Сноррі Стурлусона. Це період катастрофічних природних явищ, що передує Раґнарьоку — фінальній битві богів і велетнів, після якої відбувається кінець відомого світу.
Опис Фімбулвінтер у міфології:
Фімбулвінтер є не просто тривалою зимою, а часом небаченого холоду, який триває три роки без жодного літа між ними. Згідно з переказами, земля вкриється льодом 🧊 і снігом 🌨, сонце 🌞 майже перестане світити, а люди 👥потерпатимуть від голоду 🌾та війн ⚔️. Цей період характеризується загальним моральним занепадом, коли близькі родичі і навіть брати повстають один проти одного у жорстокій боротьбі за виживання. Така собі КаліЮга по скандинавськи.
Значення і символізм:
Фімбулвінтер символізує остаточний занепад порядку і наближення вселенського хаосу. Він вказує на те, що людський світ, морально і фізично виснажений, наближається до свого логічного завершення, поступаючись місцем новому порядку. Таким чином, Фімбулвінтер виконує як сюжетну роль прелюдії до апокаліпсису, так і символізує глибокі зміни, пов’язані з космічними циклами.
Історичні паралелі та наукові пояснення:
Існує теорія серед сучасних істориків і кліматологів, які пов'язують міф про Фімбулвінтер з реальними історичними подіями — суттєвим похолоданням 🥶, яке сталося приблизно між 536 та 540 роками н.е. Цей період, відомий як «малий льодовиковий період пізньої античності», характеризувався різким зниженням температури через кілька послідовних великих вивержень вулканів, зокрема, за даними дослідників, вулканів Індонезії, Центральної Америки та Ісландії. Наслідками стали масові неврожаї, голод, демографічна криза і численні війни, що відображено й у міфологічному наративі.
Якось так... 🧐
