Березовый сок
Меня зовут Борислав Береза и это мой канал, на котором собран самый сок из событий украинской и мировой политики. А так же новости с войны. Если у вас есть интересная информация или есть предложения по сотрудничеству, то пишите на berezajustice@gmail.com
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
सत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थानУкраїна
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिЛист 08, 2017
TGlist में जोड़ा गया
Черв 15, 2023संलग्न समूह
Берёзовый сок
939
07.03.202507:15
Сенатор Клод Малюре, голова правоцентристської групи LIRT у Сенаті Франції:
“Пане прем’єр-міністре, шановні міністри, дорогі колеги, Європа стоїть на критичному роздоріжжі своєї історії. Американський щит руйнується, Україна ризикує залишитися без підтримки, Росія – зміцнитися. Вашингтон перетворився на двір Нерона: імператор-палій, покірні придворні та блазень, одурманений кетаміном, який відповідає за чистки в державному апараті
Це трагедія для вільного світу, але передусім – для самих США. Послання Трампа однозначне: бути союзником Америки безглуздо, бо вона не захистить вас, введе проти вас мита, вищі за санкції проти її ворогів, і буде погрожувати захопленням ваших територій, підтримуючи диктаторів, які на вас нападають. “Король угод” насправді демонструє мистецтво капітуляції
Він думає, що налякає Китай, плазуючи перед Путіним, але Сі Цзіньпін, спостерігаючи за цим крахом, напевно прискорює підготовку до вторгнення на Тайвань. Ніколи в історії США президент не капітулював перед ворогом. Ніколи ще глава Білого дому не підтримував агресора проти союзника
Ніколи раніше президент не зневажав Конституцію так зухвало: незаконні укази, звільнення суддів, які могли б йому протистояти, миттєва зачистка військового керівництва, підрив усіх механізмів стримування та противаг, узурпація контролю над соцмережами. Це не просто “ілюзія авторитаризму” – це спроба узурпації демократії. Достатньо згадати: на знищення Веймарської республіки пішов всього місяць, три тижні і два дні
Я вірю в стійкість американської демократії, і протести в країні вже почалися. Але лише за місяць Трамп завдав Америці більше шкоди, ніж за всі чотири роки свого попереднього президентства. Ми вели війну проти диктатора – тепер ми воюємо з диктатором, якому допомагає зрадник
Вісім днів тому, коли Трамп поплескував Макрона по спині в Білому домі, США голосували в ООН разом із Росією та Північною Кореєю – проти Європи, яка вимагала виведення російських військ. Через два дні в Овальному кабінеті “ухилист” Трамп повчав морально і стратегічно героя війни Зеленського, а потім відіслав його, як недбалого лакея, заявивши: “Підкоряйся або йди”. Сьогодні вночі він зайшов ще далі – зупинив постачання зброї, які вже були обіцяні.
Як реагувати на цю зраду? Відповідь проста: дати відсіч. Перш за все – не помилятися. Поразка України стане поразкою Європи.
У списку Кремля вже значаться балтійські країни, Грузія, Молдова. Мета Путіна – повернення до Ялти, де пів-Європи було віддано Сталіну. А країни Глобального Півдня чекають результату цього конфлікту, щоб вирішити: поважати ще Європу чи вже можна її топтати.
Путін прагне знищити порядок, встановлений 80 років тому США та їхніми союзниками, головний принцип якого – заборона захоплення територій силою. Сьогодні Америка голосує за агресора і проти жертви, бо “трампізм” збігається з світоглядом Путіна. Повернення до сфер впливу, де великі держави вирішують долю малих країн.
“Мені – Гренландія, Панама і Канада, тобі – Україна, Балтія і Східна Європа, йому – Тайвань і Південно-Китайське море”.
У колах олігархів Мар-а-Лаго це називається “дипломатичний реалізм”. А в реальності це означає одне: ми залишилися самі.
Але твердження, що Путіну неможливо протистояти, – брехня. Навпаки, попри кремлівську пропаганду, Росія слабшає. За три роки її “друга армія світу” змогла відвоювати лише крихти у країни, яка втричі поступається їй за чисельністю населення.
Підтримка Путіна з боку США – найбільша стратегічна помилка в історії воєн. Але цей удар протверезив Європу.
Тепер у нас три першочергові завдання:
1. Прискорити постачання зброї Україні – компенсувати зраду Америки та зміцнити її оборону.
2. Будь-яка угода має передбачати повернення викрадених дітей, звільнення полонених та абсолютні гарантії безпеки.
3. Створити європейську оборону, відновлену після 1945 року та підірвану після розпаду СРСР.
Європа знову стане військовою державою, тільки якщо поверне собі статус промислової наддержави.
Але головний фактор європейського переозброєння – це моральна мобілізація.
Слава вільній Україні! Хай живе демократична Європа!»
“Пане прем’єр-міністре, шановні міністри, дорогі колеги, Європа стоїть на критичному роздоріжжі своєї історії. Американський щит руйнується, Україна ризикує залишитися без підтримки, Росія – зміцнитися. Вашингтон перетворився на двір Нерона: імператор-палій, покірні придворні та блазень, одурманений кетаміном, який відповідає за чистки в державному апараті
Це трагедія для вільного світу, але передусім – для самих США. Послання Трампа однозначне: бути союзником Америки безглуздо, бо вона не захистить вас, введе проти вас мита, вищі за санкції проти її ворогів, і буде погрожувати захопленням ваших територій, підтримуючи диктаторів, які на вас нападають. “Король угод” насправді демонструє мистецтво капітуляції
Він думає, що налякає Китай, плазуючи перед Путіним, але Сі Цзіньпін, спостерігаючи за цим крахом, напевно прискорює підготовку до вторгнення на Тайвань. Ніколи в історії США президент не капітулював перед ворогом. Ніколи ще глава Білого дому не підтримував агресора проти союзника
Ніколи раніше президент не зневажав Конституцію так зухвало: незаконні укази, звільнення суддів, які могли б йому протистояти, миттєва зачистка військового керівництва, підрив усіх механізмів стримування та противаг, узурпація контролю над соцмережами. Це не просто “ілюзія авторитаризму” – це спроба узурпації демократії. Достатньо згадати: на знищення Веймарської республіки пішов всього місяць, три тижні і два дні
Я вірю в стійкість американської демократії, і протести в країні вже почалися. Але лише за місяць Трамп завдав Америці більше шкоди, ніж за всі чотири роки свого попереднього президентства. Ми вели війну проти диктатора – тепер ми воюємо з диктатором, якому допомагає зрадник
Вісім днів тому, коли Трамп поплескував Макрона по спині в Білому домі, США голосували в ООН разом із Росією та Північною Кореєю – проти Європи, яка вимагала виведення російських військ. Через два дні в Овальному кабінеті “ухилист” Трамп повчав морально і стратегічно героя війни Зеленського, а потім відіслав його, як недбалого лакея, заявивши: “Підкоряйся або йди”. Сьогодні вночі він зайшов ще далі – зупинив постачання зброї, які вже були обіцяні.
Як реагувати на цю зраду? Відповідь проста: дати відсіч. Перш за все – не помилятися. Поразка України стане поразкою Європи.
У списку Кремля вже значаться балтійські країни, Грузія, Молдова. Мета Путіна – повернення до Ялти, де пів-Європи було віддано Сталіну. А країни Глобального Півдня чекають результату цього конфлікту, щоб вирішити: поважати ще Європу чи вже можна її топтати.
Путін прагне знищити порядок, встановлений 80 років тому США та їхніми союзниками, головний принцип якого – заборона захоплення територій силою. Сьогодні Америка голосує за агресора і проти жертви, бо “трампізм” збігається з світоглядом Путіна. Повернення до сфер впливу, де великі держави вирішують долю малих країн.
“Мені – Гренландія, Панама і Канада, тобі – Україна, Балтія і Східна Європа, йому – Тайвань і Південно-Китайське море”.
У колах олігархів Мар-а-Лаго це називається “дипломатичний реалізм”. А в реальності це означає одне: ми залишилися самі.
Але твердження, що Путіну неможливо протистояти, – брехня. Навпаки, попри кремлівську пропаганду, Росія слабшає. За три роки її “друга армія світу” змогла відвоювати лише крихти у країни, яка втричі поступається їй за чисельністю населення.
Підтримка Путіна з боку США – найбільша стратегічна помилка в історії воєн. Але цей удар протверезив Європу.
Тепер у нас три першочергові завдання:
1. Прискорити постачання зброї Україні – компенсувати зраду Америки та зміцнити її оборону.
2. Будь-яка угода має передбачати повернення викрадених дітей, звільнення полонених та абсолютні гарантії безпеки.
3. Створити європейську оборону, відновлену після 1945 року та підірвану після розпаду СРСР.
Європа знову стане військовою державою, тільки якщо поверне собі статус промислової наддержави.
Але головний фактор європейського переозброєння – це моральна мобілізація.
Слава вільній Україні! Хай живе демократична Європа!»
07.03.202513:24
Загинув командир 1 батальйону морської піхоти 37 окремої бригади морської піхоти Володимир Стогній.
Зазначається, що старший лейтенант Стогній мав позивний "Золотий". Він розпочав свій бойовий шлях у 2015 році, виконував бойові завдання в секторі АТО, згодом ООС. Від початку широкомасштабного вторгнення служив у лавах 60 окремої механізованої бригади, обіймав посаду командира розвідувального взводу.
Вказано, що Стогній особисто брав участь у багатьох важких боях під час деокупації правого берега Херсонщини та під час оборони міста Бахмут, неодноразово рятував побратимів, виносячи поранених на плечах з поля бою, сам також був поранений під час одного з чисельних боїв. Надалі проходив службу в 82 окремій десантно-штурмовій бригаді, обіймаючи посаду командира розвідувальної роти.
Восени 2024 року долучився до лав 37 окремої бригади морської піхоти, тимчасово виконував обов’язки командира 1 батальйону морської піхоти, після чого офіційно обійняв посаду комбата.
Вічна слава Герою!
Зазначається, що старший лейтенант Стогній мав позивний "Золотий". Він розпочав свій бойовий шлях у 2015 році, виконував бойові завдання в секторі АТО, згодом ООС. Від початку широкомасштабного вторгнення служив у лавах 60 окремої механізованої бригади, обіймав посаду командира розвідувального взводу.
Вказано, що Стогній особисто брав участь у багатьох важких боях під час деокупації правого берега Херсонщини та під час оборони міста Бахмут, неодноразово рятував побратимів, виносячи поранених на плечах з поля бою, сам також був поранений під час одного з чисельних боїв. Надалі проходив службу в 82 окремій десантно-штурмовій бригаді, обіймаючи посаду командира розвідувальної роти.
Восени 2024 року долучився до лав 37 окремої бригади морської піхоти, тимчасово виконував обов’язки командира 1 батальйону морської піхоти, після чого офіційно обійняв посаду комбата.
Вічна слава Герою!
07.03.202518:26
Два генерала, один з яких король! Фото налаштовує на позитив.
से पुनः पोस्ट किया:
Валерій Залужний
19.03.202508:55
Щира. Смілива. Вільна. Яскрава. Талановита.
Завжди сучасна і актуальна. Непохитна та рішуча.
Її слово - в саме серце. Пронизує, хвилює, карбує в пам'яті.
Многая літа, пані Ліно.
Для мене велика честь знати Вас.
Завжди сучасна і актуальна. Непохитна та рішуча.
Її слово - в саме серце. Пронизує, хвилює, карбує в пам'яті.
Многая літа, пані Ліно.
Для мене велика честь знати Вас.
10.03.202508:35
У ніч проти 21 серпня 1968 року радянський літак Ан-24, що ідентифікував себе як цивільний борт, запросив термінову аварійну посадку на аеродромі "Рузина" в Празі.
Після того, як чехи дозволили йому сісти, з надр "цивільного" борту ринули радянські спецназівці, які захопили диспетчерську вежу та забезпечили приземлення основної хвилі десанту. В російській літературі ця підлість стосовно "незалежної" країни досі називається "обманним маневром".
При звістці про вторгнення в кабінеті голови ЦК КПЧ Дубчека терміново зібралася Президія КПЧ. Обговорювалося прийняття заяви, яка засуджувала вторгнення. Більшість – 7 проголосувала проти, 4 – "за".Але.
Вже, о 4-й годині будівлю ЦК КПЧ було оточено радянськими військами, співробітники КДБ заарештували керівництво незалежної країни і негайно вивезли до Москви.
Водночас, усі радянські ЗМІ кричали про те, що в ЧРСР відбувається заколот "буржуазії", яким керують, природно, із Держдепу США.
Щоправда, про "печеньки" нічого не розповідали)).
Оскільки, ЧРСР мала доволі потужні збройні сили (250 тис солдатів і офіцерів при 3 тис. танках), які цілком могли розпочати бойові дії проти 500-тисячного угруповання окупантів, радянські генерали пішли на наступний крок.
На аеродром "Рузина" було запрошено нібито для переговорів найвище керівництво армії ЧРСР під гарантії недоторканності. Під чесне слово міністра оборони СРСР маршала Гречка. І,відразу, заарештовано.
Це,у комуністів, називалося "військовою хитрістю".
...Через 46 років російські генерали Богдановський, Картаполов і Євстратов дадуть гарантії безпеки українським військовим під Іловайськом, відкриють "зелений коридор", а,потім, розстріляють колони, що відходили, артилерією. Разом із двома десятками власних солдатів, які перебували в полоні в українців.
Воєнна хитрість така.
А,ще, через півроку російські військові дали "слово російського офіцера" не здійснювати ворожих дій в обмін на допуск до будівлі Донецького аеропорту для евакуації тіл своїх загиблих російських солдатів. І,знову, "воєнна хитрість": прикриваючись "чесним словом", росіяни замінували опорні конструкції будівлі, а потім підірвали її.
Можна згадати й більш ранні часи - особисте "чесне слово" Фрунзе, яке він дав офіцерам Врангеля в Криму, що, якщо ті складуть зброю, то їм забезпечать безперешкодну евакуацію - 50 тисяч військових, що повірили йому, завантажили в баржі і втопили.
А, ще, раніше, сам цар-батюшка, дав "чесне нерушиме царське слово", що не зачепить мешканців Казані, якщо ті відкриють браму перед його військам. І вирізав усіх до ноги так, що сам не міг до міста вїхати через гору тіл.
Кажуть, нині, москва затіяла якісь таємні попередні переговори через посередників про мир.
Мир - це гарно. Але, ті, хто розмовлятимуть з кремлем, мають знати і памятати історію. І, що її "чесне слово",завжди, закінчується одним: "воєнною хитрістю"... (с) Вікторія Лісовенко
Після того, як чехи дозволили йому сісти, з надр "цивільного" борту ринули радянські спецназівці, які захопили диспетчерську вежу та забезпечили приземлення основної хвилі десанту. В російській літературі ця підлість стосовно "незалежної" країни досі називається "обманним маневром".
При звістці про вторгнення в кабінеті голови ЦК КПЧ Дубчека терміново зібралася Президія КПЧ. Обговорювалося прийняття заяви, яка засуджувала вторгнення. Більшість – 7 проголосувала проти, 4 – "за".Але.
Вже, о 4-й годині будівлю ЦК КПЧ було оточено радянськими військами, співробітники КДБ заарештували керівництво незалежної країни і негайно вивезли до Москви.
Водночас, усі радянські ЗМІ кричали про те, що в ЧРСР відбувається заколот "буржуазії", яким керують, природно, із Держдепу США.
Щоправда, про "печеньки" нічого не розповідали)).
Оскільки, ЧРСР мала доволі потужні збройні сили (250 тис солдатів і офіцерів при 3 тис. танках), які цілком могли розпочати бойові дії проти 500-тисячного угруповання окупантів, радянські генерали пішли на наступний крок.
На аеродром "Рузина" було запрошено нібито для переговорів найвище керівництво армії ЧРСР під гарантії недоторканності. Під чесне слово міністра оборони СРСР маршала Гречка. І,відразу, заарештовано.
Це,у комуністів, називалося "військовою хитрістю".
...Через 46 років російські генерали Богдановський, Картаполов і Євстратов дадуть гарантії безпеки українським військовим під Іловайськом, відкриють "зелений коридор", а,потім, розстріляють колони, що відходили, артилерією. Разом із двома десятками власних солдатів, які перебували в полоні в українців.
Воєнна хитрість така.
А,ще, через півроку російські військові дали "слово російського офіцера" не здійснювати ворожих дій в обмін на допуск до будівлі Донецького аеропорту для евакуації тіл своїх загиблих російських солдатів. І,знову, "воєнна хитрість": прикриваючись "чесним словом", росіяни замінували опорні конструкції будівлі, а потім підірвали її.
Можна згадати й більш ранні часи - особисте "чесне слово" Фрунзе, яке він дав офіцерам Врангеля в Криму, що, якщо ті складуть зброю, то їм забезпечать безперешкодну евакуацію - 50 тисяч військових, що повірили йому, завантажили в баржі і втопили.
А, ще, раніше, сам цар-батюшка, дав "чесне нерушиме царське слово", що не зачепить мешканців Казані, якщо ті відкриють браму перед його військам. І вирізав усіх до ноги так, що сам не міг до міста вїхати через гору тіл.
Кажуть, нині, москва затіяла якісь таємні попередні переговори через посередників про мир.
Мир - це гарно. Але, ті, хто розмовлятимуть з кремлем, мають знати і памятати історію. І, що її "чесне слово",завжди, закінчується одним: "воєнною хитрістю"... (с) Вікторія Лісовенко
14.03.202518:53
🕯 Під час виконання бойового завдання на війні загинув 22-річний Владислав Степаненко. Захиснику було всього 22 роки,
Владислав мешкав у Запоріжжі. У 2020 році закінчив 11 клас місцевої гімназії. Хлопець доєднався до лав захисників та боронив країну від російських загарбників. Але рашисти вбили Героя.
«Степаненко Владислав віддав найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити! Низький уклін батькам, які виховали справжнього патріота своєї батьківщини. Вічна пам’ять та шана українському воїну, який захищав батьківщину та кожного з нас», – йдеться в повідомленні на сторінці гімназії, випускником якої він був.
Вічна слава Герою!
Владислав мешкав у Запоріжжі. У 2020 році закінчив 11 клас місцевої гімназії. Хлопець доєднався до лав захисників та боронив країну від російських загарбників. Але рашисти вбили Героя.
«Степаненко Владислав віддав найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити! Низький уклін батькам, які виховали справжнього патріота своєї батьківщини. Вічна пам’ять та шана українському воїну, який захищав батьківщину та кожного з нас», – йдеться в повідомленні на сторінці гімназії, випускником якої він був.
Вічна слава Герою!
09.03.202507:01
Сержант Інна Дерусова була медиком. Пішла у військо ще під в ту фазу російсько-української війни, яку формально називали АТО, потрапила в 15 батальйон 58 окремої мотопіхотної бригади. Йшла, добре розуміючи, що таке війна - її рідний брат воював в добробаті, пройшов Іловайськ та полон. Потім до війська пішов і її син Олександр.
"Ми служили разом, я в артилерії, мама - в медпункті. Маму всі дуже любили, дуже хвалили, вона була хорошим медиком і дуже доброю людиною. На диво, вона дуже швидко і легко освоїлась в армії. Вона завжди ставилась до людей так, як хотіла, щоб до неї ставились. Коли хлопці отримували поранення - мама стрімголов летіла їх рятувати і їй було все одно на обстріли і небезпеку. Вона багатьох врятувала за роки служби. Я її називав «Миколаївна», «мамою» не називав на роботі. Мало навіть хто знав про це. Так ми з нею вирішили. Мабуть, вже в 2019 в нашому підрозділі більшість побратимів дізналась, що вона - моя мама.... Її всі любили. Мама була дуже доброю, душевною, вона намагалась завжди всім допомогти. Вона була мені не просто мамою, але й справжнім другом" - розповідав мені її син Олександр в інтерв'ю для книжки про оборону Охтирки.
Повномасштабне вторгнення застало її у відпустці, коли вона була біля матері, яка потребувала догляду після операції. Вона одразу ж поїхала в підрозділ, але не змогла до нього дістатись і, опинившись в Охтирці дорогою до своїх, разом з побратимом просто пішла до найближчої військової частини - місцевого 91 окремого полку підтримки. Востаннє вона говорила з сином в день загибелі. Сказала: «Не хвилюйся, я ж в тебе молодчинка, зі мною все буде добре!».
26 лютого росіяни здійснили три авіаудари по цій військовій частині. Виродки дуже ретельно все прорахували: першу бомбу скинули на казарму. Коли тих, хто вцілів, виносили з казарми і доставляли в медпункт, через кілька хвилин вони вдарили другою авіабомбою по ньому. Серед тих, хто загинув рятуючи поранених, була Інна Дерусова.
На момент загибелі їй було 52 роки.
Інна Дерусова стала першою жінкою-військовою, нагородженою орденом Герой України посмертно. Вічна пам'ять, слава та шана Інні Дерусовій і всім жінкам, що віддали своє життя, захищаючи та рятуючи інших. (с) Євгенія Подобна
"Ми служили разом, я в артилерії, мама - в медпункті. Маму всі дуже любили, дуже хвалили, вона була хорошим медиком і дуже доброю людиною. На диво, вона дуже швидко і легко освоїлась в армії. Вона завжди ставилась до людей так, як хотіла, щоб до неї ставились. Коли хлопці отримували поранення - мама стрімголов летіла їх рятувати і їй було все одно на обстріли і небезпеку. Вона багатьох врятувала за роки служби. Я її називав «Миколаївна», «мамою» не називав на роботі. Мало навіть хто знав про це. Так ми з нею вирішили. Мабуть, вже в 2019 в нашому підрозділі більшість побратимів дізналась, що вона - моя мама.... Її всі любили. Мама була дуже доброю, душевною, вона намагалась завжди всім допомогти. Вона була мені не просто мамою, але й справжнім другом" - розповідав мені її син Олександр в інтерв'ю для книжки про оборону Охтирки.
Повномасштабне вторгнення застало її у відпустці, коли вона була біля матері, яка потребувала догляду після операції. Вона одразу ж поїхала в підрозділ, але не змогла до нього дістатись і, опинившись в Охтирці дорогою до своїх, разом з побратимом просто пішла до найближчої військової частини - місцевого 91 окремого полку підтримки. Востаннє вона говорила з сином в день загибелі. Сказала: «Не хвилюйся, я ж в тебе молодчинка, зі мною все буде добре!».
26 лютого росіяни здійснили три авіаудари по цій військовій частині. Виродки дуже ретельно все прорахували: першу бомбу скинули на казарму. Коли тих, хто вцілів, виносили з казарми і доставляли в медпункт, через кілька хвилин вони вдарили другою авіабомбою по ньому. Серед тих, хто загинув рятуючи поранених, була Інна Дерусова.
На момент загибелі їй було 52 роки.
Інна Дерусова стала першою жінкою-військовою, нагородженою орденом Герой України посмертно. Вічна пам'ять, слава та шана Інні Дерусовій і всім жінкам, що віддали своє життя, захищаючи та рятуючи інших. (с) Євгенія Подобна
10.03.202509:47
У вівторок, на переговорах України та США в Саудівській Аравії, що їх деякі американські ЗМІ називають «останнім шансом», делегацію від України очолюватиме Андрій Єрмак.
Людина без спеціальної освіти, досвіду, посади (а значить — відповідальності) знання англійської, а головне: людина, не обрана і не уповноважена українським народом.
І я не те, що хочу якось це розкритикувати чи посіяти зраду, як то кажуть, бо нічого ж нового: ми всі й давно знаємо і бачимо кадрову трагедію нашої влади, вже не кажучи про знищення державних інституцій, кризу парламентаризму тощо…
Просто констатую цей факт, який безперечно є сумним, але дуже симптоматичним: головним переговорником від України, яка стікає кровʼю та державність і виживання якої стоїть на кону, є кінопродюсер, «кришувальник» київських ларьків, бізнес партнер, призначений менеджер (що привів і тримає на посадах одіозних антимайданівців типу Татарова), голова офісу і друг президента Зеленського, кум Миколи Тищенка, син співробітника Головного розвідувального управління РФ у відставці — Андрій Єрмак. (с) Оксана Байло
Людина без спеціальної освіти, досвіду, посади (а значить — відповідальності) знання англійської, а головне: людина, не обрана і не уповноважена українським народом.
І я не те, що хочу якось це розкритикувати чи посіяти зраду, як то кажуть, бо нічого ж нового: ми всі й давно знаємо і бачимо кадрову трагедію нашої влади, вже не кажучи про знищення державних інституцій, кризу парламентаризму тощо…
Просто констатую цей факт, який безперечно є сумним, але дуже симптоматичним: головним переговорником від України, яка стікає кровʼю та державність і виживання якої стоїть на кону, є кінопродюсер, «кришувальник» київських ларьків, бізнес партнер, призначений менеджер (що привів і тримає на посадах одіозних антимайданівців типу Татарова), голова офісу і друг президента Зеленського, кум Миколи Тищенка, син співробітника Головного розвідувального управління РФ у відставці — Андрій Єрмак. (с) Оксана Байло
25.03.202518:48
Зараз проходять дуже (!!!) важливі слухання у Сенаті щодо глобальних загроз національним інтересам Америки.
Сенатор Джеррі Моран від РП запитує у директора ЦРУ Реткліффа, як він оцінює здатність ЗСУ тримати удар російських агресорів?
Реткліфф, підбираючи слова, бо він знає, що його слухає Трамп і його радники, відповідає, що незважаючи на загальну оцінку і громадську думку, що російська армія має перевагу і повільно просувається вперед, що стосується українського опору, то український народ і військові були недооціненими (underestimated) протягом кількох років, і "я переконаний, на основі своїх роздумів і з погляду розвідданих, вони будуть битися голими руками, якщо буде потрібно і якщо їх не влаштують умови мирової угоди."
Це дуже потужна заява, яка ламає всю гру Трампа, Віткоффа та інших у Білому домі. (с) Олександр Іванов
Сенатор Джеррі Моран від РП запитує у директора ЦРУ Реткліффа, як він оцінює здатність ЗСУ тримати удар російських агресорів?
Реткліфф, підбираючи слова, бо він знає, що його слухає Трамп і його радники, відповідає, що незважаючи на загальну оцінку і громадську думку, що російська армія має перевагу і повільно просувається вперед, що стосується українського опору, то український народ і військові були недооціненими (underestimated) протягом кількох років, і "я переконаний, на основі своїх роздумів і з погляду розвідданих, вони будуть битися голими руками, якщо буде потрібно і якщо їх не влаштують умови мирової угоди."
Це дуже потужна заява, яка ламає всю гру Трампа, Віткоффа та інших у Білому домі. (с) Олександр Іванов
13.03.202510:53
Сцуко! Волаю!!!
"Це Україна винна, що мене всі ненавидять", - Fox News з посиланням на Ілона Маска
"Це Україна винна, що мене всі ненавидять", - Fox News з посиланням на Ілона Маска
13.03.202518:04
🕯13 березня під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку загинув боєць полку спецпризначення "Сафарі", штурмової бригади Національної поліції України «Лють», блогер Антон Пшеничний, позивний «Гомер». 18 березня йому мав би виповнитись 31 рік.
Антон завжди займав активну громадянську позицію та був відомий у Бердянську завдяки своїй діяльності в складі «Сармат TV»., як один з засновників. В жовтні 2020 року Антон був обраний депутатом Бердянської міськради, але вже в грудні того ж року, на знак протесту, за власною ініціативою склав мандат через те, що цей орган виявився підконтрольним нардепу від ОПЗЖ Олександру Пономарьову, який пізніше був звинувачений у співпраці з окупантами та був затриманий СБУ. .
Україна втратила свого вірного сина. Його вбила Росія. Попередньо, похорон відбудеться в Києві 18 березня.
Вічна пам'ять Герою!
Антон завжди займав активну громадянську позицію та був відомий у Бердянську завдяки своїй діяльності в складі «Сармат TV»., як один з засновників. В жовтні 2020 року Антон був обраний депутатом Бердянської міськради, але вже в грудні того ж року, на знак протесту, за власною ініціативою склав мандат через те, що цей орган виявився підконтрольним нардепу від ОПЗЖ Олександру Пономарьову, який пізніше був звинувачений у співпраці з окупантами та був затриманий СБУ. .
Україна втратила свого вірного сина. Його вбила Росія. Попередньо, похорон відбудеться в Києві 18 березня.
Вічна пам'ять Герою!
18.03.202510:16
11 років тому, 18 березня 2014 року, Сергій Кокурін став першим військовим, вбитим окупантами у сучасній російсько-українській війни.
Він загинув, захищаючи свою частину в Криму від російських окупантів. Його героїзм і вірність присязі стали символом боротьби за Україну та руйнуванням кремлівського міту про "безкровне воз'єднання півострову". (c) Український інститут національної пам'яті.
Він загинув, захищаючи свою частину в Криму від російських окупантів. Його героїзм і вірність присязі стали символом боротьби за Україну та руйнуванням кремлівського міту про "безкровне воз'єднання півострову". (c) Український інститут національної пам'яті.
06.04.202515:06
Зачепила мене ця картина.
Художниця Марія Полякова. м. Київ.
" Харків стоїть...І Суми, і Дніпро, і Кривий Ріг, і Чернігів..." 2025 р.
Полотно, акрил. текстурна паста, олія.
Художниця Марія Полякова. м. Київ.
" Харків стоїть...І Суми, і Дніпро, і Кривий Ріг, і Чернігів..." 2025 р.
Полотно, акрил. текстурна паста, олія.
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।
