раніше я боявся монстрів,
що проживали на сторінках книжок,
і які переходили на червоне світло
до туманності дитячого мозку
але я поступово ріс,
одягаючи штанці на виріст
та розмахуючи палашем
по головах монстрів,
що засіли далеко,
десь там,
та ліпили все нових,
які приносили реальних проблем.
~
"подумай знову", –
сказала мені Жорстокість,
коли я хотів погладити кошеня,
що жило собі мирним життям,
можливо, навіть з батьками
і яке мало багато друзів,
які прийшли на безжальне "мяу".
і це можливо неправильно
зі сторони суспільства,
але не їм давати оцінку
моїм прекрасним діям,
адже я сам собі критик
і всі мої рішення правильні.
"подумай знову", –
сказала мені Нечесність,
коли мені дали гроші
на зведення нових дитячих садів.
там діти весело граються,
а діти це цвіт життя,
то ж нехай вони поцвітуть
біля нафтопереробних заводів.
нове покоління мене буде згадувати
і казати, який я класний,
дехто буде ставити мій портрет,
замість Діви Марії та Ісуса Христа,
адже я маю красивий піджак
та високий соціальний статус
я завжди із народом,
навіть коли на Мальдивах.
"не думай", –
сказало у мені Зло,
а я втомився думати
за всіх цих людей
адже влада це найкраще,
що є на цьому світі.
існуватиме лиш мій народ,
житимуть мої діти,
якщо не тут, то вже на тому
кращому та дивному світі.
%@#!!!
навіть Любов безсила,
а Надія давно здохла
це я її вбив, коли вона давала
сонячні промені моїм сусідам
до Віри я ще доберусь,
я її кину в підвал,
ґвалтуватиму до посиніння,
вбиватиму її людяність,
поштрикаю тіло ножами.
"У Краматорську завершили розбір завалів після ракетного удару рф:12 загиблих. У місті оголосили триденну жалобу"
