Книжковий клуб | Рецензії📚
Терапія читанням♥️
На нові книжки авторці💁🏻♀️: https://send.monobank.ua/jar/9X7wkTgthC
Авторка: @ksu_cherniaieva
На нові книжки авторці💁🏻♀️: https://send.monobank.ua/jar/9X7wkTgthC
Авторка: @ksu_cherniaieva
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिЛист 24, 2024
TGlist में जोड़ा गया
Лют 10, 2025संलग्न समूह
Книжковий клуб | Рецензії Chat
1
समूह "Книжковий клуб | Рецензії📚" में नवीनतम पोस्ट
08.04.202514:47
“Солодка Даруся” Марія Матіос💔
Я ділю книги на ті, що дарують тимчасову радість і ті, що залишають післясмак. Перші — це мої ліки від нудьги та проблем, мої вітаміни та заспокійливі. Без них жити можна, але з ними — значно краще.
Друга категорія — це книги, з якими ще якийсь час живеш. Часто важкі. Для них треба мати ресурс, вони про ідею. Всю їх суть талановитий автор може помістити в одне слово. Причому, це слово може жодного разу не зустрітися в тексті — ти сам його зрозумієш.
“Солодка Даруся” — саме така книга.
Слово, яким можна охарактеризувати цю книгу — мовчання.
Головна героїня “Солодка Даруся” — німа. Німа не стільки фізично, скільки символічно.
Події в романі розгортаються в часи приходу радянської влади, а закінчуються — десь на середині її існування.
Даруся в селі має репутацію дурненької. Не такої, що кидається на людей. А такої, знаєте, доброї блаженної.
У неї часто болить голова — вона ходить знімати біль до холодної води чи землі. Сусіди дивуються, але не чіпають Дарусю.
А ще їй ні в якому разі не можна давати цукерки — після цього Дарусі стає зле, вона днями лежить зі страшними болями.
Чого їй від того зле — мало хто знає. А хто знає — не говорить. Всім якось легше живеться, коли події минулого замовчуються. Сусіди не розкажуть, а Даруся тим більше — німа ж.
Про що мовчить головна героїня, і взагалі — як так склалося її життя — ми дізнаємося значно пізніше через історію її батьків. Історія кохання стає трагедією, і вина тому (ніколи не здогадаєтеся) — радянська влада.
Батьки Дарусі потрапляють в цю систему, яка їх перемелює — ломає кістки, зв’язує руки, позбавляє голосу. І навіть через десятки років після всіх трагічних подій Даруся мовчить. Мовчить, хоч і вміє говорити.
Просто правду ніхто не захоче почути. Та й немає кому її розповісти.
Такі романи — це щеплення від мовчання наступним поколінням. Адже найгірше, що можуть успадкувати наші діти — це родові травми.
“Солодка Даруся” розіб’є вам серце. Але вам сподобається💔
#книжкові_рецензії
Я ділю книги на ті, що дарують тимчасову радість і ті, що залишають післясмак. Перші — це мої ліки від нудьги та проблем, мої вітаміни та заспокійливі. Без них жити можна, але з ними — значно краще.
Друга категорія — це книги, з якими ще якийсь час живеш. Часто важкі. Для них треба мати ресурс, вони про ідею. Всю їх суть талановитий автор може помістити в одне слово. Причому, це слово може жодного разу не зустрітися в тексті — ти сам його зрозумієш.
“Солодка Даруся” — саме така книга.
Слово, яким можна охарактеризувати цю книгу — мовчання.
Головна героїня “Солодка Даруся” — німа. Німа не стільки фізично, скільки символічно.
Події в романі розгортаються в часи приходу радянської влади, а закінчуються — десь на середині її існування.
Даруся в селі має репутацію дурненької. Не такої, що кидається на людей. А такої, знаєте, доброї блаженної.
У неї часто болить голова — вона ходить знімати біль до холодної води чи землі. Сусіди дивуються, але не чіпають Дарусю.
А ще їй ні в якому разі не можна давати цукерки — після цього Дарусі стає зле, вона днями лежить зі страшними болями.
Чого їй від того зле — мало хто знає. А хто знає — не говорить. Всім якось легше живеться, коли події минулого замовчуються. Сусіди не розкажуть, а Даруся тим більше — німа ж.
Про що мовчить головна героїня, і взагалі — як так склалося її життя — ми дізнаємося значно пізніше через історію її батьків. Історія кохання стає трагедією, і вина тому (ніколи не здогадаєтеся) — радянська влада.
Батьки Дарусі потрапляють в цю систему, яка їх перемелює — ломає кістки, зв’язує руки, позбавляє голосу. І навіть через десятки років після всіх трагічних подій Даруся мовчить. Мовчить, хоч і вміє говорити.
Просто правду ніхто не захоче почути. Та й немає кому її розповісти.
Такі романи — це щеплення від мовчання наступним поколінням. Адже найгірше, що можуть успадкувати наші діти — це родові травми.
“Солодка Даруся” розіб’є вам серце. Але вам сподобається💔
#книжкові_рецензії
02.04.202513:23
Я начиталась відгуків на «Зайчика» і вирішила купити електронну версію.
Її (оф корс😏) не знайшла у перекладі.
Паперову версію довго чекати на доставку😏
І тут я згадала, що читаю англійською, і пішла на Amazon за оригіналом😀
Чекайте на рецензію♥️
Її (оф корс😏) не знайшла у перекладі.
Паперову версію довго чекати на доставку😏
І тут я згадала, що читаю англійською, і пішла на Amazon за оригіналом😀
Чекайте на рецензію♥️
02.04.202509:27
У січні пообіцяла собі, що цього року жодних списків книжок і достігаторств.
Цікаво, що як тільки я відчепилась від себе - стала читати по 5-6 книжок на місяць🤷🏻♀️📚
Можливо, вам треба було це сьогодні почути - дайте собі спокій, і все вийде🤍
Цікаво, що як тільки я відчепилась від себе - стала читати по 5-6 книжок на місяць🤷🏻♀️📚
Можливо, вам треба було це сьогодні почути - дайте собі спокій, і все вийде🤍
01.04.202510:21
Як я полюбила e-book і що раджу перед її покупкою📚
Більше року я користуюся Kindle Oasis і вважаю, що це найкраща електронна книжка у світі🩷
Але про все по-порядку.
Я людина досить консервативна, тому щиро вірю, що нічого краще за паперові книги ще не придумали. Проте вже більше трьох років я не живу в Україні, а читати мені все ще хочеться.
В Польщі придбати українські книжки ще можна (хоч втридорога), а от в Туреччині з цим була біда🤷🏻♀️Саме тоді постало питання — треба читалка.
Kindle Oasis — це моя перша електронна книжка, яку мені подарував хлопець. Перед цим у нас були обговорення, яка модель краще, і в мене була лише одна вимога: щоб від неї не боліли очі. Як виявилось, це далеко не єдина вимога, на яку варто звернути увагу.
Отже, якщо ви в пошуку ідеальної читалки, зверніть увагу на такі штуки як:
📌Наявність дисплею Paperwhite або режиму “теплої підсвітки”. Ми і так цілий день дивимося в робочий монітор, а тут ще і читання після роботи навантажує очі. Шукайте модель, де тепле світло можна корегувати під ваші потреби (у мене, наприклад, автоматичне коригування від освітлення в кімнаті). Ваші очі вам щиро подякують!
📌Легкість e-book. Електронна книжка має бути легка і зручна для тримання в одній руці. Теж річ не очевидна, але повірте моєму досвіду. Комусь зручно, коли сторінки треба переключати кнопкою (мені!), комусь — перегортати їх торканням до екрану.
Зверніть увагу на вагу читалки, адже це незвичайна книжка (яка розкривається з двох сторін), тому вам може захотітися читати її в ванній, лежачі на дивані і витягнувши руку (мій кейс), в потягу чи літаку (щоб легко влізіла в сумку чи рюкзак).
📌Водонепроникність. Це не обов’язково, але книжки часто псуються від контакту з бризками чи водою. Я, наприклад, часто беру свою читалку в зону релаксу в сауну. Знаю, що Kindle Oasis водостійка — але ніколи не пробувала занурювати її в воду. Вірю на слово😀
Із очевидного:
✔️Звертайте увагу на об’єм пам’яті
✔️Звертайте увагу на те, щоб екран був матовий і не виблискував на сонці (інакше на пляжі ви не почитаєте)
✔️Зауважте, щоб книга мала доступ до публічних бібліотек
Ну і якщо ви досі вагаєтеся, чи потрібна вам читалка — ось вам залізобетонний плюс, чому це гарна інвестиція.
Читалка робить вас більш мобільними. Хочете взяти у поїздку 5 книг? Беріть хоч 125!
Так як я половину життя живу на зйомних квартирах — це величезна перевага для мене. Бо відмовлятися від читання я не хочу ні за яких обставин♥️📚
Розкажіть, які у вас моделі e-book і чи можете ви їх рекомендувати?
Більше року я користуюся Kindle Oasis і вважаю, що це найкраща електронна книжка у світі🩷
Але про все по-порядку.
Я людина досить консервативна, тому щиро вірю, що нічого краще за паперові книги ще не придумали. Проте вже більше трьох років я не живу в Україні, а читати мені все ще хочеться.
В Польщі придбати українські книжки ще можна (хоч втридорога), а от в Туреччині з цим була біда🤷🏻♀️Саме тоді постало питання — треба читалка.
Kindle Oasis — це моя перша електронна книжка, яку мені подарував хлопець. Перед цим у нас були обговорення, яка модель краще, і в мене була лише одна вимога: щоб від неї не боліли очі. Як виявилось, це далеко не єдина вимога, на яку варто звернути увагу.
Отже, якщо ви в пошуку ідеальної читалки, зверніть увагу на такі штуки як:
📌Наявність дисплею Paperwhite або режиму “теплої підсвітки”. Ми і так цілий день дивимося в робочий монітор, а тут ще і читання після роботи навантажує очі. Шукайте модель, де тепле світло можна корегувати під ваші потреби (у мене, наприклад, автоматичне коригування від освітлення в кімнаті). Ваші очі вам щиро подякують!
📌Легкість e-book. Електронна книжка має бути легка і зручна для тримання в одній руці. Теж річ не очевидна, але повірте моєму досвіду. Комусь зручно, коли сторінки треба переключати кнопкою (мені!), комусь — перегортати їх торканням до екрану.
Зверніть увагу на вагу читалки, адже це незвичайна книжка (яка розкривається з двох сторін), тому вам може захотітися читати її в ванній, лежачі на дивані і витягнувши руку (мій кейс), в потягу чи літаку (щоб легко влізіла в сумку чи рюкзак).
📌Водонепроникність. Це не обов’язково, але книжки часто псуються від контакту з бризками чи водою. Я, наприклад, часто беру свою читалку в зону релаксу в сауну. Знаю, що Kindle Oasis водостійка — але ніколи не пробувала занурювати її в воду. Вірю на слово😀
Із очевидного:
✔️Звертайте увагу на об’єм пам’яті
✔️Звертайте увагу на те, щоб екран був матовий і не виблискував на сонці (інакше на пляжі ви не почитаєте)
✔️Зауважте, щоб книга мала доступ до публічних бібліотек
Ну і якщо ви досі вагаєтеся, чи потрібна вам читалка — ось вам залізобетонний плюс, чому це гарна інвестиція.
Читалка робить вас більш мобільними. Хочете взяти у поїздку 5 книг? Беріть хоч 125!
Так як я половину життя живу на зйомних квартирах — це величезна перевага для мене. Бо відмовлятися від читання я не хочу ні за яких обставин♥️📚
Розкажіть, які у вас моделі e-book і чи можете ви їх рекомендувати?
30.03.202508:10
Ранок неділі - це вже традиційні тренування💪🏼
А поки - книжка та чай з молоком у ліжку📚🤍
А поки - книжка та чай з молоком у ліжку📚🤍
रिकॉर्ड
02.04.202523:59
894सदस्य30.03.202523:59
100उद्धरण सूचकांक03.04.202513:08
260प्रति पोस्ट औसत दृश्य18.04.202510:43
0प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य02.04.202523:59
11.20%ER26.03.202513:01
29.59%ERR08.04.202514:47
“Солодка Даруся” Марія Матіос💔
Я ділю книги на ті, що дарують тимчасову радість і ті, що залишають післясмак. Перші — це мої ліки від нудьги та проблем, мої вітаміни та заспокійливі. Без них жити можна, але з ними — значно краще.
Друга категорія — це книги, з якими ще якийсь час живеш. Часто важкі. Для них треба мати ресурс, вони про ідею. Всю їх суть талановитий автор може помістити в одне слово. Причому, це слово може жодного разу не зустрітися в тексті — ти сам його зрозумієш.
“Солодка Даруся” — саме така книга.
Слово, яким можна охарактеризувати цю книгу — мовчання.
Головна героїня “Солодка Даруся” — німа. Німа не стільки фізично, скільки символічно.
Події в романі розгортаються в часи приходу радянської влади, а закінчуються — десь на середині її існування.
Даруся в селі має репутацію дурненької. Не такої, що кидається на людей. А такої, знаєте, доброї блаженної.
У неї часто болить голова — вона ходить знімати біль до холодної води чи землі. Сусіди дивуються, але не чіпають Дарусю.
А ще їй ні в якому разі не можна давати цукерки — після цього Дарусі стає зле, вона днями лежить зі страшними болями.
Чого їй від того зле — мало хто знає. А хто знає — не говорить. Всім якось легше живеться, коли події минулого замовчуються. Сусіди не розкажуть, а Даруся тим більше — німа ж.
Про що мовчить головна героїня, і взагалі — як так склалося її життя — ми дізнаємося значно пізніше через історію її батьків. Історія кохання стає трагедією, і вина тому (ніколи не здогадаєтеся) — радянська влада.
Батьки Дарусі потрапляють в цю систему, яка їх перемелює — ломає кістки, зв’язує руки, позбавляє голосу. І навіть через десятки років після всіх трагічних подій Даруся мовчить. Мовчить, хоч і вміє говорити.
Просто правду ніхто не захоче почути. Та й немає кому її розповісти.
Такі романи — це щеплення від мовчання наступним поколінням. Адже найгірше, що можуть успадкувати наші діти — це родові травми.
“Солодка Даруся” розіб’є вам серце. Але вам сподобається💔
#книжкові_рецензії
Я ділю книги на ті, що дарують тимчасову радість і ті, що залишають післясмак. Перші — це мої ліки від нудьги та проблем, мої вітаміни та заспокійливі. Без них жити можна, але з ними — значно краще.
Друга категорія — це книги, з якими ще якийсь час живеш. Часто важкі. Для них треба мати ресурс, вони про ідею. Всю їх суть талановитий автор може помістити в одне слово. Причому, це слово може жодного разу не зустрітися в тексті — ти сам його зрозумієш.
“Солодка Даруся” — саме така книга.
Слово, яким можна охарактеризувати цю книгу — мовчання.
Головна героїня “Солодка Даруся” — німа. Німа не стільки фізично, скільки символічно.
Події в романі розгортаються в часи приходу радянської влади, а закінчуються — десь на середині її існування.
Даруся в селі має репутацію дурненької. Не такої, що кидається на людей. А такої, знаєте, доброї блаженної.
У неї часто болить голова — вона ходить знімати біль до холодної води чи землі. Сусіди дивуються, але не чіпають Дарусю.
А ще їй ні в якому разі не можна давати цукерки — після цього Дарусі стає зле, вона днями лежить зі страшними болями.
Чого їй від того зле — мало хто знає. А хто знає — не говорить. Всім якось легше живеться, коли події минулого замовчуються. Сусіди не розкажуть, а Даруся тим більше — німа ж.
Про що мовчить головна героїня, і взагалі — як так склалося її життя — ми дізнаємося значно пізніше через історію її батьків. Історія кохання стає трагедією, і вина тому (ніколи не здогадаєтеся) — радянська влада.
Батьки Дарусі потрапляють в цю систему, яка їх перемелює — ломає кістки, зв’язує руки, позбавляє голосу. І навіть через десятки років після всіх трагічних подій Даруся мовчить. Мовчить, хоч і вміє говорити.
Просто правду ніхто не захоче почути. Та й немає кому її розповісти.
Такі романи — це щеплення від мовчання наступним поколінням. Адже найгірше, що можуть успадкувати наші діти — це родові травми.
“Солодка Даруся” розіб’є вам серце. Але вам сподобається💔
#книжкові_рецензії
30.03.202508:10
Ранок неділі - це вже традиційні тренування💪🏼
А поки - книжка та чай з молоком у ліжку📚🤍
А поки - книжка та чай з молоком у ліжку📚🤍
02.04.202513:23
Я начиталась відгуків на «Зайчика» і вирішила купити електронну версію.
Її (оф корс😏) не знайшла у перекладі.
Паперову версію довго чекати на доставку😏
І тут я згадала, що читаю англійською, і пішла на Amazon за оригіналом😀
Чекайте на рецензію♥️
Її (оф корс😏) не знайшла у перекладі.
Паперову версію довго чекати на доставку😏
І тут я згадала, що читаю англійською, і пішла на Amazon за оригіналом😀
Чекайте на рецензію♥️
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।