Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
рафінована поезія avatar

рафінована поезія

https://t.me/batiark
в абсурді кейт – тільки вірші
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
Location
LanguageOther
Channel creation dateJul 14, 2024
Added to TGlist
Mar 01, 2025
Linked chat

Records

21.04.202523:59
46Subscribers
17.04.202523:59
200Citation index
13.04.202520:22
76Average views per post
24.04.202513:39
0Average views per ad post
28.03.202523:59
28.00%ER
17.04.202520:45
217.14%ERR
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
MAR '25APR '25

Popular posts рафінована поезія

30.03.202511:25
❔ мова про..

це не фізична дитина, а метафора до аспектів нашого "я".

➡️ внутрішня дитина — це психологічний концепт, що відображає ту частину особистості, яка зберігає емоції, переживання, спогади та потреби з дитинства.

«сирота» як символ покинутості та самотності. людина почувається «сиротою» ще й через втрату дому, який був опорою та місцем безпеки.

▶️▶️ війна каталізує відчуття безпорадності, знищення не тільки фізичного середовища, а й емоційної стабільності, що знову ж таки ставить людину в стан глибокої внутрішньої тривоги.
29.03.202520:53
крізь бите скло бринить свіча,
за рогом привид територій.
вона мовчить, міста кричать,
порожнє лиють непритомні.

моя дитина – сирота,
загублена між цвілих стін,
шука тепло, та лиш зима,
недосвіт голкою в спині.
дім розчиняється у снах:
ковток розпачливих новин.
подасть не руку, а сигнал,
хоч спів - не копія листів.

вона росте між розбитих квартир,
гул у дротах, морок ліхтарів.
вона говорить, весь світ мовчить —
в очах стелив колони дим.

моя дитина – сирота,
малює шлях додому,
а сліду фарб вже геть нема.
уламки мап знайомі.

ви запишіть її ім'я,
змініть прогноз погоди.

#poetry 🪐
06.04.202518:31
🏚️

декламація [додому]
17.04.202519:48
😁 скорочена версія без матюків

➡️ [manifesto]

поети згоратимуть вічно:
домішки пилу та попелу знову.
але гасло в дзвіницях гучніше?!
моя панацея — паплюжити слово,
переступати цей бруд.
я буду боротись за сенси.
я буду!

наша кров - море мертве.
ми плачем й стаємо відвертими,
і на дні хімічних відголосків
шукаємо комету.
знаєш, що воно все
для тебе та через тебе,
а молитв і не треба.

без рамок ти більше:
множ на три, рибаль натрій,
годуй обіцянками кішок,
святе бидло у віршах,
романи в театрі.

що з того балансу кислоти,
коли твоя фортеця беззахисна?
рятуй. кохай. неси.
ви разом, як елементи у матриці,
то хай вже складеться!
в когось повинно ж скластися..

повз культуру з бруківки труни
я вірю, весна на моїй стороні.
все, що було чи буде,
заради мертвих, живих
і ненароджених синів.
та й попри весь сміх,
моє божевілля у ваших серцях.
ми так само не хотіли війни,
а віднині - це шлях до кінця.

поганим поетом стати нескладно
зі своїми піснями в кишені,
та з праведним гаслом:
«ця країна не виховує янголів.
зітріть свої рими крилаті»

— я не відповім ідеалові.

але я людина принаймні.

#poetry ✨
Log in to unlock more functionality.