Під маком🥀☕️
Пишу й клепаю смаколики,
іноді видаю шось смішне
Інст: _.an._.il._
Букнет і тт: Еніл Редсворд
іноді видаю шось смішне
Інст: _.an._.il._
Букнет і тт: Еніл Редсворд
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateOct 04, 2022
Added to TGlist
Jan 13, 2025Linked chat
Купіть мені рево, бдлск
8
Latest posts in group "Під маком🥀☕️"
19.05.202509:16
Муза відшила, образ залишився. Мене за це посадять?
Залазиш у серце.
Штормиш. Кличеш з собою під зливу.
Заплющуєш очі мої.
З димом моїх сигарет
Ніжно проходиш у шкіру.
Освяти мене ладаном.
Грубо й напористо, як люблю я.
Називай мене демоницею,
Тільки своєю, мій янголе.
Я вишкрябаю на стінах пекла твоє ім'я.
Освяти мене вином по губах.
Розлий вогонь тілом.
Від маківки
І до ніг.
Я шепочу: "Не зупиняй."
Хоч Серафими кричать: "Зупини її..."
Змивай пітьму.
Освяти мене голосом своїх молитов.
А потім сам же зіпсуй.
Ми творили любов на крові.
Я скидаю твої кайданки.
Віддайся життю без залишку.
Злива закінчиться, згасне свіча.
Освяти мене ладаном наостанок.
18.05.202519:02
18.05.202513:47
Вона йшла за пластирем, пластир так і не купила
Ну я вже в Києві, зараз посмакую і до вас
Ну я вже в Києві, зараз посмакую і до вас
10.03.202509:20
Про одну знайому парочку, стосунки якої я геть не розумію. (Але хіба я розумію власні?)
Якби залежність була людиною,
Вона б мала гострі зуби,
Пляшку пива в руках
І балончик перцю в кишені.
Вона б спокушала тебе і тікала.
Ви ж грали в байдужість,
Але повертались.
Одне одному були ви легенями.
Твоє сонце сходило на ній.
Там, за лаштунками
Її шия здавалась найкращим прихистком,
Її руки — цілим життям.
Сном — одна мить на її сірому худі.
Твоя ніч сходила на її мозолях.
Зранених руках і сльозах,
Які більше ніхто побачить не в змозі.
І ти знаєш наперед кожен абзац.
Вона як ніхто
Знає твою розбиту любов.
Якби залежність була людиною,
це були б ті нігті, що впиваються в твої плечі.
Не дають піти, а потім самі тікають.
Це доля твоя — бути залежним.
До останнього цілувати,
А потім ринути в сон.
Шукати болю, нерозуміння і зради.
Але знову знаходить любов.
Нащо...
Знову за неї триматись?
Ліпше вже відпустити
І в руки до іншої впасти.
Але ти знову стримуєш кров крізь зуби.
Залежності раб, тихий, покірний.
Знову ланцюг на шиї зав'язуєш.
І кажеш, що інша тобі не потрібна.
08.03.202517:05
(Самий ахуєнний подарунок — усією сім'єю захворіти на свято🥰 Добре хоч учора ще встигла заспівати на училищному концерті, поки горло не злягло.)
Дорогі дами, вітаю всіх нас з Днем боротьби за жіночі права❤️ Хай слова "ти ж жінка" ніколи вас не зупиняють, бо насправді ми можемо все.
Дорогі дами, вітаю всіх нас з Днем боротьби за жіночі права❤️ Хай слова "ти ж жінка" ніколи вас не зупиняють, бо насправді ми можемо все.
04.03.202520:20
Анотація:
Юмелі Джян Саму. Йому 6, він тільки пізнає світ. Але в спадок від бабусі хлопчик отримує не коштовності чи сімейні реліквії, а злочинну родину. І однієї ночі, коли смерть наступає на п'яти, хлопчик розуміє, що зброя на стіні в домі його любої тітки Лорі — не декор. Світ, який відкривається Юме — зовсім не той, який йому хотіли показати дорослі. Світ темний. Жорстокий. Безсонний і вбивчий.
Хіба добра світла дитина була народжена для цього? Він хотів просто рости у своїй сім'ї, навчатись, грати у футбол з друзями на обідній перерві. Він обіцяє, що не стане частиною цього, не буде успадковувати смерть. Але що, коли вибору не буде, так само як у батька? Що як долю розписали за нього справжні вороги й фальшиві друзі Саму? Може, його власна дружба з двома новими однокласниками виявиться не лише грою у футбол, а ключем до історії, яка розгортається десятиліттями? І що як навіть ті, хто здавалися далекими від усього цього, опинуться втягнутими в нескінченний ланцюг старих помилок? Наприклад, Вона?
А вона?... Чому вона потрапила туди? Невже ця випадковість не могла обійти її долю? Чи проклятий був той день, коли вона потягнула Юме сісти за парту поруч? Чи залишиться вона з другом до останнього, крізь роки, попри його спадок, який несе смерть і розруху?
І чи сам Юме витримає його тягар?
Юмелі Джян Саму. Йому 6, він тільки пізнає світ. Але в спадок від бабусі хлопчик отримує не коштовності чи сімейні реліквії, а злочинну родину. І однієї ночі, коли смерть наступає на п'яти, хлопчик розуміє, що зброя на стіні в домі його любої тітки Лорі — не декор. Світ, який відкривається Юме — зовсім не той, який йому хотіли показати дорослі. Світ темний. Жорстокий. Безсонний і вбивчий.
Хіба добра світла дитина була народжена для цього? Він хотів просто рости у своїй сім'ї, навчатись, грати у футбол з друзями на обідній перерві. Він обіцяє, що не стане частиною цього, не буде успадковувати смерть. Але що, коли вибору не буде, так само як у батька? Що як долю розписали за нього справжні вороги й фальшиві друзі Саму? Може, його власна дружба з двома новими однокласниками виявиться не лише грою у футбол, а ключем до історії, яка розгортається десятиліттями? І що як навіть ті, хто здавалися далекими від усього цього, опинуться втягнутими в нескінченний ланцюг старих помилок? Наприклад, Вона?
А вона?... Чому вона потрапила туди? Невже ця випадковість не могла обійти її долю? Чи проклятий був той день, коли вона потягнула Юме сісти за парту поруч? Чи залишиться вона з другом до останнього, крізь роки, попри його спадок, який несе смерть і розруху?
І чи сам Юме витримає його тягар?
03.03.202519:30
Коментарі☠☠☠
https://vm.tiktok.com/ZMBJHSoRb/
https://vm.tiktok.com/ZMBJHSoRb/
01.03.202522:11
Як я досі жива?
Маршуток якогось хєра не було, на електричку вже не встигала й на останніх 2% викликала таксі. А потім хуякнула тривога й у мене прям над башкой пролетіло
Але вечір був неймовірний. Можу сказати, що найкращий з усіх, на яких я була
Це була атмосферна музика, глибокі вірші, у яких я впізнавала себе й дуже багато класного гумору, від якого я сміялася на всю
(Вірш на відео, присвячений дуже близькій мені людині, з якою я познайомилася саме в мороці)
💖💖💖
Маршуток якогось хєра не було, на електричку вже не встигала й на останніх 2% викликала таксі. А потім хуякнула тривога й у мене прям над башкой пролетіло
Але вечір був неймовірний. Можу сказати, що найкращий з усіх, на яких я була
Це була атмосферна музика, глибокі вірші, у яких я впізнавала себе й дуже багато класного гумору, від якого я сміялася на всю
(Вірш на відео, присвячений дуже близькій мені людині, з якою я познайомилася саме в мороці)
💖💖💖
26.02.202510:08
Побилися священик і свідки Єгови. Священик переміг, бо кадило це вам не брошурки
26.02.202507:54
Нормально, запізнилася на пів уроку, прийшла, виграла вікторину з матем, отримала конхфет
25.02.202508:49
Сама приготувала картполю фрі
24.02.202512:03
Піздєц, шо я придумала
— Це логічно. Людина, яка створила таку успішну організацію не може бути простим боягузом.
Тенші усміхається.
— Так. Акума створив організацію заради помсти.
— Помсти кому?
— Кецубі.
— Тільки не кажіть, що там теж причетна моя мама...
— Вона королева на цій шахматній дошці.
— Акума теж її кохав?
— Кохав, але не хотів руйнувати її щастя. Він прийняв, що вона віддана Кецубі. А справа була в тому, що Кецуба теж знав про ті почуття. І хотів прибрати зайвого
— І що він зробив?
— Твоя мама запропонувала продати активи знаоймим твоєї сім'ї. Салмарам. Коли угода була підписана, прибуток мав бути розділеним між усіма. Але Кецуба вкрав частку Акуми. Залишив його ні з чим.
— Он воно що... - Я зітхаю.
Це вже не диво, що у всьому замішана мама. Але я знову розчаровуюсь. Кецуба, який стільки років намагався налагодити зі мною контакт сам вирив ту кляту яму мені з братом.
— І все одно... Коли Сем прийшов до Акуми просити організувати мамі втечу з в'язниці, той погодився...
— І він робив це лише тому, що Сем розказав про твою залежність. Акума не хотів, щоб власні діти Чуми так само страждали від неї.
Я стискаю тканину штанів. Від заплутаності цієї історії болить голова, але насправді це все здається такою дурнею... І доводиться вірити. Бо я знаю, що мамин коханець здатний на таке рівно настільки, наскільки вона сама.
— І тоді Акума заснував організацію... І захотів поставити крапку із Салмарами й активами?
— Не зовсім. Коли померли Сато й Кецуба, він вирішив побудувати співпрацю наново.
— Чекайте. Акума помер раніше за Кецубу... - Я замовкаю, зрозумівши, що схоже, фатально помилилася у своїх словах.
— Ні. Геть ні.
Тенші встає й щось витирає на своєму обличчі. За товстим шаром косметики видніється яскравий шрам, який кидався мені в очі, коли я бачила його на могилі. Чоловік простягає мені руку.
— Радий нарешті познайомитися з тобою, Лоріано.
24.02.202510:10
Мене знов не взяли на роботу😍🥰
22.02.202520:25
І взагалі я раніма тонка натура, геть не матюкаюсь
Records
19.05.202523:59
37Subscribers17.05.202523:25
400Citation index02.03.202523:59
412Average views per post26.02.202511:11
18Average views per ad post25.02.202516:49
41.67%ER02.03.202523:59
1177.14%ERR18.05.202513:47
Вона йшла за пластирем, пластир так і не купила
Ну я вже в Києві, зараз посмакую і до вас
Ну я вже в Києві, зараз посмакую і до вас
Log in to unlock more functionality.
