

27.04.202514:46
Полковник штурмової авіації - Ігор Пархоменко, через 40 днів після загибелі сина - пілота (Сергія), повернувся у ескадрилью виконувати бойові завдання.
Сину, за тебе, хай вони всі повиздихають!
- пілот Су-25 атакує позиції ворога з фотографією загиблого сина в руці.
Нами керує та курсує помста за наших дітей, та побратимів.
Вони оберігають нас з неба.
Наша небесна ескадрилья
Честь🫡
Сину, за тебе, хай вони всі повиздихають!
- пілот Су-25 атакує позиції ворога з фотографією загиблого сина в руці.
Нами керує та курсує помста за наших дітей, та побратимів.
Вони оберігають нас з неба.
Наша небесна ескадрилья
Честь🫡


25.04.202511:45
Загиблого 17-річного хлопця, якого вчора цілий день сподівалися побачити живим його друзі на місці ракетного удару рф по Святошинському району столиці, — звати Данило Худя. Він навчався у Київському авіаційному фаховому коледжі за спеціальністю «Авіаційна та ракетно-космічна техніка».
Про це hromadske розповів один із друзів Данила.
Тато Данила Олег та мама Вікторія також загинули. Врятуватися вдалося лише молодшій сестрі Данилка, яка нині в лікарні
Про це hromadske розповів один із друзів Данила.
Тато Данила Олег та мама Вікторія також загинули. Врятуватися вдалося лише молодшій сестрі Данилка, яка нині в лікарні
24.04.202515:06
Мінус Су-30СМ окуційної армії
Честь тим,хто співпрацює з ГУР 🫡
Честь тим,хто співпрацює з ГУР 🫡


23.04.202515:42
Погнали🫡
Reposted from:
Соняшник🦅



21.04.202514:18
28 років мало би виповнитися сьогодні Олександру Мигулі.
Шановні, дуже просимо вас не пожаліти хвилинку вашого часу та підписати петицію про присвоєння звання Героя України майору 40-ї БрТА Олександру Мигулі посмертно.
Залишилося ще 9200 голосів і всього лише 33 дні, щоб цієї мети досягти.
Будь ласка, не будьте байдужі! Підтримаймо родину Олександра та вшануймо пам'ять про нього.
ПОСИЛАННЯ НА ПЕТИЦІЮ (натисніть)
Соняшник 🌻 | Чат | WhatsApp 🦅
Шановні, дуже просимо вас не пожаліти хвилинку вашого часу та підписати петицію про присвоєння звання Героя України майору 40-ї БрТА Олександру Мигулі посмертно.
Залишилося ще 9200 голосів і всього лише 33 дні, щоб цієї мети досягти.
Будь ласка, не будьте байдужі! Підтримаймо родину Олександра та вшануймо пам'ять про нього.
ПОСИЛАННЯ НА ПЕТИЦІЮ (натисніть)
Соняшник 🌻 | Чат | WhatsApp 🦅


19.04.202519:18
Державне забезпечення 🤝


26.04.202507:29
26 квітня.
День, коли небо над Україною стало важчим.
У 1986 році, після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, пілоти армійської авіації піднялися в повітря, щоб боротися не просто з вогнем, а із невидимою смертю.
Понад 600 льотчиків здійснили понад 1800 вильотів над зоною ураження.
Було скинуто понад 5000 тонн піску, свинцю, глини та бору, щоб зупинити викиди радіації й локалізувати пожежу.
Рівень радіації тоді перевищував можливості вимірювальних приладів, а захисту майже не було.
Серед перших, хто вирушив на допомогу, були і пілоти нашої бригади армійської авіації.
Вони виконували вильоти на Мі-6, Мі-8 та Мі-24, ризикуючи всім заради того, щоб стримати катастрофу, яка могла забрати ще більше життів.
Гелікоптери, що брали участь у цій надзвичайній операції, залишились на кладовищі техніки біля села Розсоха. Їх не можна було дезактивувати. Вони стоять там і сьогодні — як мовчазні пам’ятники мужності й самопожертві.
Микола Мельник — один із тих, хто особливо увійшов в історію. Він здійснив 46 вильотів над реактором і виконав надзвичайно точну операцію встановлення радіаційного зонда на даху зруйнованого блоку.
Схиляю голову перед кожним, хто в той час обрав не безпечний тил, а небо над реактором.
Хто сів за штурвал, коли кожен політ міг стати останнім.
Хто не роздумував, чи варто — а просто діяв.
Пам’ятаю. Шаную.
І прагну бути гідним того неба, яке вони врятували.
День, коли небо над Україною стало важчим.
У 1986 році, після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, пілоти армійської авіації піднялися в повітря, щоб боротися не просто з вогнем, а із невидимою смертю.
Понад 600 льотчиків здійснили понад 1800 вильотів над зоною ураження.
Було скинуто понад 5000 тонн піску, свинцю, глини та бору, щоб зупинити викиди радіації й локалізувати пожежу.
Рівень радіації тоді перевищував можливості вимірювальних приладів, а захисту майже не було.
Серед перших, хто вирушив на допомогу, були і пілоти нашої бригади армійської авіації.
Вони виконували вильоти на Мі-6, Мі-8 та Мі-24, ризикуючи всім заради того, щоб стримати катастрофу, яка могла забрати ще більше життів.
Гелікоптери, що брали участь у цій надзвичайній операції, залишились на кладовищі техніки біля села Розсоха. Їх не можна було дезактивувати. Вони стоять там і сьогодні — як мовчазні пам’ятники мужності й самопожертві.
Микола Мельник — один із тих, хто особливо увійшов в історію. Він здійснив 46 вильотів над реактором і виконав надзвичайно точну операцію встановлення радіаційного зонда на даху зруйнованого блоку.
Схиляю голову перед кожним, хто в той час обрав не безпечний тил, а небо над реактором.
Хто сів за штурвал, коли кожен політ міг стати останнім.
Хто не роздумував, чи варто — а просто діяв.
Пам’ятаю. Шаную.
І прагну бути гідним того неба, яке вони врятували.
25.04.202509:39
Прізвище генерала— москалик.
От вам таке на роздуми 🤭
От вам таке на роздуми 🤭
24.04.202515:05
Пара папа па
22.04.202515:29
Ми живемо в країні, яка горить у зоні турбулентності не перше століття.
Нас кидало, ламало, розбивало об землю.
Як наслідок, ми не раз втрачали висоту і свободу разом із нею.
І кожного разу чекали ( а деколи й не чекали), що хтось подасть сигнал на радіохвилях: «світло йде. порятунок близько.»
Чекали рятівників.
Чекали вікно погоди.
Чекали партнера, союзника, дива.
Чекали, поки нас витягнуть на буксир із зони вогню.
Але правда в тому, що жодна повітряна ескадрилья не прилетить, якщо сам не ввімкнеш двигуни.
Якщо кожен із нас, на своєму бойовому курсі, не візьме керування країною у свої руки.
Перемога — це не один точковий удар. Не один герой у небі чи на землі.
Це щільна авіаційна формація. Це синхронний політ.
Це коли кожен українець — не пасажир, а пілот свого фронту.
Погляньте на історію.
Нас ніколи не рятували. Ті, хто боровся — їх завжди було менше. Вони летіли проти вітру. Їх збивали. Їх зраджували. Їх ховали.
Але зараз — інша висота. Інша швидкість. Інша країна.
І ми можемо змінити траєкторію.
Не чекай, що хтось візьме твій штурвал.
Час запускати власні двигуни і тримати курс.
І під часом я маю вже той, на який ми запізнились.
Ми або піднімемося разом, або впадемо окремо.
Тут і зараз — момент, коли злітає нація.
Іншого шансу не буде.
Нас кидало, ламало, розбивало об землю.
Як наслідок, ми не раз втрачали висоту і свободу разом із нею.
І кожного разу чекали ( а деколи й не чекали), що хтось подасть сигнал на радіохвилях: «світло йде. порятунок близько.»
Чекали рятівників.
Чекали вікно погоди.
Чекали партнера, союзника, дива.
Чекали, поки нас витягнуть на буксир із зони вогню.
Але правда в тому, що жодна повітряна ескадрилья не прилетить, якщо сам не ввімкнеш двигуни.
Якщо кожен із нас, на своєму бойовому курсі, не візьме керування країною у свої руки.
Перемога — це не один точковий удар. Не один герой у небі чи на землі.
Це щільна авіаційна формація. Це синхронний політ.
Це коли кожен українець — не пасажир, а пілот свого фронту.
Погляньте на історію.
Нас ніколи не рятували. Ті, хто боровся — їх завжди було менше. Вони летіли проти вітру. Їх збивали. Їх зраджували. Їх ховали.
Але зараз — інша висота. Інша швидкість. Інша країна.
І ми можемо змінити траєкторію.
Не чекай, що хтось візьме твій штурвал.
Час запускати власні двигуни і тримати курс.
І під часом я маю вже той, на який ми запізнились.
Ми або піднімемося разом, або впадемо окремо.
Тут і зараз — момент, коли злітає нація.
Іншого шансу не буде.
20.04.202512:22
Великдень та УПА.
Великдень — це не тільки молитва, а й мобілізація
⸻
Повстанський кошик — це не тільки крашанки
⸻
Партизанські каплички і “польові церкви”
⸻
“Христос Воскрес!” як пароля
⸻
5. Іконопис у схронах
⸻
“Повстанська писанка” — із символом тризуба
⸻
Святкова версія маршу УПА
Великдень — це не тільки молитва, а й мобілізація
УПА використовувала свято не лише як релігійне, а й як момент згуртування. Саме на Великдень нерідко відбувалися зустрічі з селянами, “вишколи”, навіть таємні збори керівництва — користуючись тим, що радянські патрулі у святкові дні були менш активні.
⸻
Повстанський кошик — це не тільки крашанки
До повстанського великоднього кошика могли входити:
•
сало, хліб, яйця
, іноді —
трохи самогону
або “первака”,
•
листівки з гаслами
(“Христос Воскрес — воскресне й Україна!”),
• а у більш бойових умовах — навіть
патрони загорнуті у серветку
.
⸻
Партизанські каплички і “польові церкви”
Повстанці часто зводили
невеликі дерев’яні каплички
у лісах. На Великдень там служили службу Божу капелани УПА або місцеві священники, які
ризикували життям
, співпрацюючи з підпіллям.
⸻
“Христос Воскрес!” як пароля
На Великдень гасло
“Христос Воскрес!” / “Воістину Воскрес!”
використовувалось у деяких випадках як
пароль і відгук
між повстанцями, коли треба було впевнитися, що “свій”.
⸻
5. Іконопис у схронах
УПівці, які мали художні здібності, малювали
ікони на корі, фанері або тканині
, зберігали їх у криївках — вони ставали
центром імпровізованих святкувань
, коли Великдень доводилось зустрічати у повному підпіллі.
⸻
“Повстанська писанка” — із символом тризуба
Писанки УПА часто містили:
•
національні символи
(тризуб, хрест, вишивані орнаменти),
•
зашифровані послання
(“Слава Україні”, “Борітеся — поборете”),
• і навіть
карикатури на більшовиків
.
⸻
Святкова версія маршу УПА
Відомі випадки, коли на Великдень переробляли слова повстанських пісень у стилі коломийок або обрядових співів —
“Коли ж воскресне Україна”
звучало в один голос із
“Христос воскрес!”
у лісах Волині та Галичини.
19.04.202518:59
Розвідник
25.04.202519:31
На добраніч 🫂
25.04.202509:37
В москві генеральне прибирання🙂
24.04.202502:10
І тепер нагадайте собі, що сили безпеки та оборони працюють в темпі 24/7/365 вже як 4 рік пішов.
Вистоїмо, з вашою підтримкою.
Вистоїмо
Ми занадто багато з вами віддали аби просто так зупинитись.
Вистоїмо, з вашою підтримкою.
Вистоїмо
Ми занадто багато з вами віддали аби просто так зупинитись.
22.04.202515:13
Пакуюсь🫡


20.04.202509:04
Скажете хто переможе🙂
З Великоднем
З Великоднем
19.04.202518:53
Києвчата
Я незнаю що пішло не так з перемирʼям, але йдіть в укриття
Я незнаю що пішло не так з перемирʼям, але йдіть в укриття


25.04.202513:35
Офіційно підтверджено створення 8 корпусу Десантно-штурмових військ Збройних Cил України
До складу 8 корпусу увійшли бойові бригади, що стали легендарними ще під час АТО/ООС, так і сформовані вже після повномасштабного вторгнення рф в Україну, а саме:
🩵 46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗСУ
💙 71 окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ
🤍 80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ
💔 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада ДШВ ЗСУ
❤️🔥 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада ДШВ ЗСУ
❤️🩹 148 окрема артилерійська Житомирська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ
До складу 8 корпусу увійшли бойові бригади, що стали легендарними ще під час АТО/ООС, так і сформовані вже після повномасштабного вторгнення рф в Україну, а саме:
🩵 46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗСУ
💙 71 окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ
🤍 80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ
💔 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада ДШВ ЗСУ
❤️🔥 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада ДШВ ЗСУ
❤️🩹 148 окрема артилерійська Житомирська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ
25.04.202506:56
Кожна ракета по Києву і іншим містам нашої країни — це не лише смерть і руїни. Це ще й хвиля тупого, злісного хейту по своїх.
І що найабсурдніше…
про тих, хто реально щось робить і в цей раз це Ліберови. Знову шукати винних не там, де стріляють, а там, де болить ваше уявлення про “естетику”.
Ви реально вирішили, що головна проблема — не обстріли, а те, як виглядає фото після обстрілу?
Ліберови не сидять у кавʼярнях і не постять рефлексії з тепла. Вони під обстрілами. Вони на позиціях. Вони з тими, хто гине. І замість пафосних слів — вони закривають мільйонні збори для фронту, поки ви зливаєте 20 твітів про “етичність кадру”.
Так, вони знімають важке. Бо війна — це не затишні сторіз і не патріотичні промови. Це мʼясо. Це смерть. Це крик.
І якщо вам здається, що фотка “зайшла надто далеко” — значить, ви просто занадто довго жили в теплі.
“Монетизують”? Ви серйозно? Ви рахуєте чужі 500 доларів замість того, щоб задонатити хоча б 50 на тепловізор?
Можна бути втомленим. Можна не хотіти дивитись. Але гризти тих, хто працює замість вас — це дно.
Українці, прокиньтеся. Ворог — не фотограф, не журналіст, не волонтер.
Ворог — це той, хто стріляє.
А не той, хто це показує.
І що найабсурдніше…
про тих, хто реально щось робить і в цей раз це Ліберови. Знову шукати винних не там, де стріляють, а там, де болить ваше уявлення про “естетику”.
Ви реально вирішили, що головна проблема — не обстріли, а те, як виглядає фото після обстрілу?
Ліберови не сидять у кавʼярнях і не постять рефлексії з тепла. Вони під обстрілами. Вони на позиціях. Вони з тими, хто гине. І замість пафосних слів — вони закривають мільйонні збори для фронту, поки ви зливаєте 20 твітів про “етичність кадру”.
Так, вони знімають важке. Бо війна — це не затишні сторіз і не патріотичні промови. Це мʼясо. Це смерть. Це крик.
І якщо вам здається, що фотка “зайшла надто далеко” — значить, ви просто занадто довго жили в теплі.
“Монетизують”? Ви серйозно? Ви рахуєте чужі 500 доларів замість того, щоб задонатити хоча б 50 на тепловізор?
Можна бути втомленим. Можна не хотіти дивитись. Але гризти тих, хто працює замість вас — це дно.
Українці, прокиньтеся. Ворог — не фотограф, не журналіст, не волонтер.
Ворог — це той, хто стріляє.
А не той, хто це показує.
24.04.202502:07
От що таке примус до «мирних перемовин» шляхом обстрілу балістичними та крилатими ракетами.
21.04.202519:12
То я літав на літаку- розвіднику
Вспокійтесь вже.
Я включав ехолот, дивився де в озері є риба під Львовом.
Все планово
Вспокійтесь вже.
Я включав ехолот, дивився де в озері є риба під Львовом.
Все планово
19.04.202519:28
Курсантів нормально так запаковують
Ще б грошове їм трохи підняли
Ще б грошове їм трохи підняли
19.04.202516:13
277 бійців СОУ повернули додому.
Shown 1 - 24 of 367
Log in to unlock more functionality.