Educational
Обранці духів ✙
Educational
26.02.202505:54
Даоська церемонія в Джорджтауні. Місто, де прроживає найбільша китайська діаспора в країні Малайзія 🇲🇾
23.02.202513:16
Фреска «Застереження для порушників суботи» у церкві Святої Бреаки, Бриз, Корнуолл, Велика Британія 🇬🇧, є рідкісним зразком середньовічного релігійного живопису, що мав дидактичну мету. Вона нагадувала парафіянам про необхідність дотримання Дня Господнього та утримання від роботи.
Зазвичай на подібних зображеннях грішники займаються буденною працею або торгівлею в день відпочинку, тоді як святі, ангели чи навіть Христос засуджують або карають їх. Такі розписи були поширені в середньовічних англійських церквах, допомагаючи неписьменним парафіянам засвоювати релігійні настанови.
У період Реформації більшість подібних фресок були знищені або забілені як "папістська спадщина". Фреска в Бризі - одна з небагатьох, що збереглися. Сьогодні вона є цінним історичним об'єктом, що відображає середньовічні уявлення про релігію та мораль, а також прикладом ролі церковного мистецтва у вихованні віруючих.
Зазвичай на подібних зображеннях грішники займаються буденною працею або торгівлею в день відпочинку, тоді як святі, ангели чи навіть Христос засуджують або карають їх. Такі розписи були поширені в середньовічних англійських церквах, допомагаючи неписьменним парафіянам засвоювати релігійні настанови.
У період Реформації більшість подібних фресок були знищені або забілені як "папістська спадщина". Фреска в Бризі - одна з небагатьох, що збереглися. Сьогодні вона є цінним історичним об'єктом, що відображає середньовічні уявлення про релігію та мораль, а також прикладом ролі церковного мистецтва у вихованні віруючих.
19.02.202517:30
Трощанський В.Ф. про поняття кут (душа) у якутів. 1902 рік.
За уявленнями якутів, риби 🐟 не мають кут. Чому так? Життя риб, з точки зору якутів, діаметрально протилежне життю наземних тварин. І справді, риби не харчуються продуктами землі, а тому не мають буор кут (земля-душа); вони живуть у воді, де немає рухомого повітря, а отже, не мають салґин кут (повітря-душа); вони не народжують живих дитинчат, а тому не мають іє кут (мати-душа). А раз немає елементів кут, то немає й самої кут.
Цікавий той факт, що буор кут та іє кут поїдаються абасиларами (злими духами), тоді як салґин кут не поїдається. Перші два елементи мають спільного іччі (дух-опікун), тоді як останній його зовсім не має.
За уявленнями якутів, риби 🐟 не мають кут. Чому так? Життя риб, з точки зору якутів, діаметрально протилежне життю наземних тварин. І справді, риби не харчуються продуктами землі, а тому не мають буор кут (земля-душа); вони живуть у воді, де немає рухомого повітря, а отже, не мають салґин кут (повітря-душа); вони не народжують живих дитинчат, а тому не мають іє кут (мати-душа). А раз немає елементів кут, то немає й самої кут.
Цікавий той факт, що буор кут та іє кут поїдаються абасиларами (злими духами), тоді як салґин кут не поїдається. Перші два елементи мають спільного іччі (дух-опікун), тоді як останній його зовсім не має.
17.02.202514:00
‼️Голос Предків – історичний канал, присвячений історії та археології України та світу.‼️
На каналі Голос Предків ви знайдете:
🏺 Археологічні дослідження: опис артефактів та їх наукова інтерпретація.
⚔ Історичні події та факти: огляд ключових моментів історії різних епох.
📜 Робота з джерелами, публікації архівних документів.
📚 Літературна база: наукова та науково-популярна література з історії та археології, доступна для самостійного вивчення.
📝 Словник термінів: пояснення спеціалізованих історичних та археологічних термінів для формування чіткого розуміння матеріалу.
☀️🙋🏻 Чекаємо всіх, хто цікавиться минулим, традицією та спадком предків.
Підпишись – https://t.me/golospredkiv
На каналі Голос Предків ви знайдете:
🏺 Археологічні дослідження: опис артефактів та їх наукова інтерпретація.
⚔ Історичні події та факти: огляд ключових моментів історії різних епох.
📜 Робота з джерелами, публікації архівних документів.
📚 Літературна база: наукова та науково-популярна література з історії та археології, доступна для самостійного вивчення.
📝 Словник термінів: пояснення спеціалізованих історичних та археологічних термінів для формування чіткого розуміння матеріалу.
☀️🙋🏻 Чекаємо всіх, хто цікавиться минулим, традицією та спадком предків.
Підпишись – https://t.me/golospredkiv
Reposted from:
Багряно-чорне полотно.
16.02.202507:07
У четвер 12.12.24 литовський Сейм надав державне визнання стародавній балтійській релігійній громаді «Ромува» (Romuva).
Заснована у 20-му столітті «Ромува» являє собою неоязичницьку релігійну громаду, що діє переважно в Литві. Свою віру вона засновує на балтійській релігійній традиції, що включає в себе релігійну спадщину литовців, латишів і прусів.
Під час перепису населення 2001 року понад 1,2 тис. жителів країни вказали, що сповідують стародавнє балтійське віровчення, 2011 року - 5,1 тис. жителів.
З державним визнанням «Ромува» отримає право на пільги із земельного податку, її жерці будуть в обов'язковому порядку застраховані державою соціальним страхуванням, а шлюби будуть прирівняні до укладених в установі цивільної метрикації.
Заснована у 20-му столітті «Ромува» являє собою неоязичницьку релігійну громаду, що діє переважно в Литві. Свою віру вона засновує на балтійській релігійній традиції, що включає в себе релігійну спадщину литовців, латишів і прусів.
Під час перепису населення 2001 року понад 1,2 тис. жителів країни вказали, що сповідують стародавнє балтійське віровчення, 2011 року - 5,1 тис. жителів.
З державним визнанням «Ромува» отримає право на пільги із земельного податку, її жерці будуть в обов'язковому порядку застраховані державою соціальним страхуванням, а шлюби будуть прирівняні до укладених в установі цивільної метрикації.
09.02.202514:49
❗Друзі давайте об'єднаймося та зробимо свій внесок в нашу перемогу.
🔥 56 Окрема Мотопіхотна Бригада 🔥
ПОТРЕБУЄ: ДРОНИ DJI MAVIC 3T
Для виконання бойових завдань! Кожен Донат і репост важливі! Слава Україні.
🎯 Ціль: 558 000 ₴
🔗 Посилання на Банку:
https://send.monobank.ua/jar/9yeQhoEcuE
💳 Картка: Банки
4441111121635746
🌍 PayPal: hitman.zsu@gmail.com
💎 USDT (TRC-20): TQGojkd2S8fs7hfayHZsyu7EZfniaEjpGa
« Усі наші звіти тут »
⭐Instagram⭐Facebook⭐
🔥 56 Окрема Мотопіхотна Бригада 🔥
ПОТРЕБУЄ: ДРОНИ DJI MAVIC 3T
Для виконання бойових завдань! Кожен Донат і репост важливі! Слава Україні.
🎯 Ціль: 558 000 ₴
🔗 Посилання на Банку:
https://send.monobank.ua/jar/9yeQhoEcuE
💳 Картка: Банки
4441111121635746
🌍 PayPal: hitman.zsu@gmail.com
💎 USDT (TRC-20): TQGojkd2S8fs7hfayHZsyu7EZfniaEjpGa
« Усі наші звіти тут »
⭐Instagram⭐Facebook⭐
25.02.202509:54
Н.А. Пуксіков і І.Н. Гемуєв під час молитви біля святилища Торум-Ойке (божество у мансі). 1989 р.
До Торум-Ойке приходили щомісяця перед молодиком. Жертвоприношення коня, бичка або оленя здійснювали один раз влітку та один раз на Новий рік. В інших випадках приносили хустки та влаштовували частування. Святилище також відвідували у разі хвороби. Оленів забивали прямо навпроти сат-ура (священного комірчини). Розстелену на снігу шкуру та одну половину туші залишали на ніч, а іншу забирали додому. На другий день поверталися і варили залишене м’ясо, залишки забирали в селище. Сире м’ясо можна було їсти тільки вдома, у святилищі це було заборонено, так само як і пиття крові.
Це місце не було сімейним святилищем Пуксікових, його відвідували протягом усього року жителі сусідніх селищ Хангласам і Хулімсунт, за винятком вагітних, «нечистих» жінок та снах. Повертатися слід було тією ж дорогою, якою прийшли. Після повернення до селища влаштовували святкування у хранителя місця.
До Торум-Ойке приходили щомісяця перед молодиком. Жертвоприношення коня, бичка або оленя здійснювали один раз влітку та один раз на Новий рік. В інших випадках приносили хустки та влаштовували частування. Святилище також відвідували у разі хвороби. Оленів забивали прямо навпроти сат-ура (священного комірчини). Розстелену на снігу шкуру та одну половину туші залишали на ніч, а іншу забирали додому. На другий день поверталися і варили залишене м’ясо, залишки забирали в селище. Сире м’ясо можна було їсти тільки вдома, у святилищі це було заборонено, так само як і пиття крові.
Це місце не було сімейним святилищем Пуксікових, його відвідували протягом усього року жителі сусідніх селищ Хангласам і Хулімсунт, за винятком вагітних, «нечистих» жінок та снах. Повертатися слід було тією ж дорогою, якою прийшли. Після повернення до селища влаштовували святкування у хранителя місця.
22.02.202513:26
Цей килим прикрашений мотивом "Чотирьох друзів у гармонії", що є одним із найвідоміших символів у буддійському та тибетському мистецтві. Композиція походить із джатаки — буддійських легенд про попередні життя Будди — і втілює ідеї гармонії, співпраці та взаємоповаги між істотами різних рівнів буття. На зображенні слон, мавпа, заєць і птах стоять один на одному, символізуючи силу та мудрість, винахідливість, швидкість і духовну проникливість відповідно. За легендою, вони об'єдналися, щоб виростити дерево, плоди якого могли живити всіх.
Цей сюжет уособлює взаємоповагу між поколіннями, важливість співпраці та моральні цінності буддизму. У тибетській традиції він часто зустрічається у розписах храмів, тканих виробах і монастирському мистецтві. На килимі видно стилізоване зображення цієї сцени, доповнене традиційним орнаментом, хмарами, квітами та сакральними символами.
Килим з Монголії 🇲🇳, ХХ ст.
Цей сюжет уособлює взаємоповагу між поколіннями, важливість співпраці та моральні цінності буддизму. У тибетській традиції він часто зустрічається у розписах храмів, тканих виробах і монастирському мистецтві. На килимі видно стилізоване зображення цієї сцени, доповнене традиційним орнаментом, хмарами, квітами та сакральними символами.
Килим з Монголії 🇲🇳, ХХ ст.
19.02.202512:54
Колись я писав текст із назвою "Потреба неоархаїки", і з того часу багато що змінилося — погляди, контексти, формулювання. Але одна річ залишилася незмінною: архаїка, ритуал і міф не зникають з мого життя. Вони продовжують жити серед нас і поруч зі мною, не вимагаючи прямого визнання, а лише проростаючи крізь сучасність своїм надто гучним мовчанням.
Час від часу ця потреба повертається: у жестах, у неусвідомленій тязі до обрядовості, у відчутті, що за межами буденного є щось більше, що можна не лише розуміти, а й відчувати.
Не знаю, чи комусь будуть цікаві ці роздуми, але вони все ще тривають, усе ще обертаються навколо однієї й тієї ж осі. Тож я вирішив опублікувати нове есе під старою назвою. Бо зрештою, воно — про те саме. Про повернення.
https://telegra.ph/Potrebi-Neoarhaiki-02-19
Час від часу ця потреба повертається: у жестах, у неусвідомленій тязі до обрядовості, у відчутті, що за межами буденного є щось більше, що можна не лише розуміти, а й відчувати.
Не знаю, чи комусь будуть цікаві ці роздуми, але вони все ще тривають, усе ще обертаються навколо однієї й тієї ж осі. Тож я вирішив опублікувати нове есе під старою назвою. Бо зрештою, воно — про те саме. Про повернення.
https://telegra.ph/Potrebi-Neoarhaiki-02-19
Reposted from:
Ашока на планеті духовних мавп
17.02.202512:19
Всі деталі на екрані смартфона :)🧘♂️🧘♀️
15.02.202517:30
Вогники й нитки: форми народної жіночої духовності ашкеназьких євреїв
https://www.projectkesher.org.ua/news/vohnyky-y-nytky-formy-narodnoi-zhinochoi-dukhovnosti-ashkenazkykh-ievreiv/
Вважається, що дія вимірювання й обходу цвинтаря з ниточкою могла «подовжити» життя тих, за кого молилися. Але також ця нитка створювала межу, відділяла світ живих від світу мертвих і слугувала певним захистом. Під час виготовлення свічок із цими ґнотами душі померлих родичів просили зміцнити кордон поміж світами й попросити в Бога щастя-здоров’я для родичів живих — адже вважалося, що душі «ближчі до Бога».
https://www.projectkesher.org.ua/news/vohnyky-y-nytky-formy-narodnoi-zhinochoi-dukhovnosti-ashkenazkykh-ievreiv/
Вважається, що дія вимірювання й обходу цвинтаря з ниточкою могла «подовжити» життя тих, за кого молилися. Але також ця нитка створювала межу, відділяла світ живих від світу мертвих і слугувала певним захистом. Під час виготовлення свічок із цими ґнотами душі померлих родичів просили зміцнити кордон поміж світами й попросити в Бога щастя-здоров’я для родичів живих — адже вважалося, що душі «ближчі до Бога».
09.02.202508:00
У 1929 році, в Порт-Луї, столиці Маврикію 🇲🇺 в Африці, в’язень утік і мчав крізь джунглі з усією швидкістю та силою, які мав. Але його біг до свободи перервав напад лютого оленя, що поставило його під загрозу неминучої смерті. Саме в цей момент місцевою дорогою проїжджав єпископ дієцезії, монсеньйор Джеймс Лін CSsP (1888–1949). Побачивши ситуацію, він не вагався зупинитися й допомогти. Щоб дати відсіч звірові, він узяв лопату, яка випадково була в багажнику його автомобіля, і вступив у бій із розлюченою твариною, яка припинила атаку лише після того, як загинула.
24.02.202512:21
Для мене не було несподіванкою, що війна розгориться у 2014 році або розростеться до масштабів однієї з найбільших у світі воєн XXI століття у 2022-му. Ще в школі, на уроках історії, мій учитель, народжений у засланні в Сибіру, застерігав: московити повернуться, і війна триває навіть тоді, коли здається, що її немає. В університеті кілька викладачів не втомлювалися повторювати: для імперії три десятиліття — це мить, і рано чи пізно вона знову проливатиме нашу кров собі на втіху. Ми мали готуватися. Готувати себе, готувати наступні покоління. Бо ця війна не завершиться ніколи.
Для мене особисто вона почалася ще у 1169 році, коли володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зібрав військо й розорив Київ. Саме тоді стався цивілізаційний розкол між народами, які згодом сформували українців і росіян. Відтоді боротьба триває вже 854 роки, а не три роки, і всі ці століття ворог не припиняв спроб нас знищити, підкорити, асимілювати й стерти з історії. Він влаштовував геноциди, забороняв мову, стирав пам’ять, змінював назви, але навіть майже за тисячу років йому це не вдалося.
І не вдасться.
Війна не завершиться найближчим часом, і вона, вочевидь, не завершиться ніколи. Ми народжені у цій боротьбі, вона загартувала нас, зробила тими, ким ми є. Без неї ми просто перестанемо існувати. А всі перемир’я — це лише паузи між новими битвами, підготовка до чергової війни з тими, хто раз по раз приходить зі Сходу, щоб поневолити Європу, частиною якої ми були завжди. І тепер не маємо права відступати, навпаки — ми повинні зміцнювати її, оберігати, лікувати. Бо це наш дім, і ніхто, окрім нас, його не збереже.
Але цього недостатньо. Ми також повинні пробуджувати європейців, нагадувати їм, що безпека ніколи не була гарантованою. Її треба виборювати, підтримувати, захищати, вкладати в неї не менше, ніж у майбутнє своїх дітей. Надто довго Захід жив в ілюзії, що війна — це щось далеке, те, що відбувається десь на периферії їхньої цивілізації. Вони забули, що зло не зникає само по собі. Воно лише чекає слушного моменту — коли його перестануть помічати, коли втратять пильність, коли перестануть вкладатися в боротьбу. А потім воно приходить у їхні міста, у їхні домівки. Тоді гинуть близькі, друзі, ті, кого любиш. Тоді втрачається все, чому ти присвятив своє життя.
Шана і вдячність тим, хто віддав у цій війні своє життя, своє здоров’я. Глибока повага тим, хто продовжує боронити наш світ від зла. Історія ще не закінчилася. Вона не закінчиться найближчим часом, хоч би як цього прагнули ті, кому хочеться спокою. Це не епізод, не окрема війна. Це процес, який триватиме все наше життя, бо інакше бути не може. Не тут і не в цей час.
Для мене особисто вона почалася ще у 1169 році, коли володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зібрав військо й розорив Київ. Саме тоді стався цивілізаційний розкол між народами, які згодом сформували українців і росіян. Відтоді боротьба триває вже 854 роки, а не три роки, і всі ці століття ворог не припиняв спроб нас знищити, підкорити, асимілювати й стерти з історії. Він влаштовував геноциди, забороняв мову, стирав пам’ять, змінював назви, але навіть майже за тисячу років йому це не вдалося.
І не вдасться.
Війна не завершиться найближчим часом, і вона, вочевидь, не завершиться ніколи. Ми народжені у цій боротьбі, вона загартувала нас, зробила тими, ким ми є. Без неї ми просто перестанемо існувати. А всі перемир’я — це лише паузи між новими битвами, підготовка до чергової війни з тими, хто раз по раз приходить зі Сходу, щоб поневолити Європу, частиною якої ми були завжди. І тепер не маємо права відступати, навпаки — ми повинні зміцнювати її, оберігати, лікувати. Бо це наш дім, і ніхто, окрім нас, його не збереже.
Але цього недостатньо. Ми також повинні пробуджувати європейців, нагадувати їм, що безпека ніколи не була гарантованою. Її треба виборювати, підтримувати, захищати, вкладати в неї не менше, ніж у майбутнє своїх дітей. Надто довго Захід жив в ілюзії, що війна — це щось далеке, те, що відбувається десь на периферії їхньої цивілізації. Вони забули, що зло не зникає само по собі. Воно лише чекає слушного моменту — коли його перестануть помічати, коли втратять пильність, коли перестануть вкладатися в боротьбу. А потім воно приходить у їхні міста, у їхні домівки. Тоді гинуть близькі, друзі, ті, кого любиш. Тоді втрачається все, чому ти присвятив своє життя.
Шана і вдячність тим, хто віддав у цій війні своє життя, своє здоров’я. Глибока повага тим, хто продовжує боронити наш світ від зла. Історія ще не закінчилася. Вона не закінчиться найближчим часом, хоч би як цього прагнули ті, кому хочеться спокою. Це не епізод, не окрема війна. Це процес, який триватиме все наше життя, бо інакше бути не може. Не тут і не в цей час.
21.02.202517:30
"Шаньшуйцін" (Чуття гір і вод) – короткометражний анімаційний фільм Shanghai Animation Film Studio 🇨🇳(1988), без діалогів, лише зі звуками природи та традиційною китайською музикою.
Сюжет розповідає про старого майстра гри на гуцині 🎻та молодого рибалку 🎣. Юнак доглядає за хворим музикантом і вчиться грі на інструменті. Восени 🍂 він досягає успіху, але майстер прагне, щоб учень пішов далі. Побачивши в небі орла, що залишає матір, він розуміє, що настав час для змін.
Вони переправляються через ріку й піднімаються в гори. Юнак отримує від учителя гуцинь, а той, віддаляючись, зникає в тумані. Залишившись серед скель, учень торкається струн, і його музика лунає у просторі. Фільм втілює дух традиційного китайського живопису 🎨 "шаньшуй", що передає єдність людини та природи.
Сюжет розповідає про старого майстра гри на гуцині 🎻та молодого рибалку 🎣. Юнак доглядає за хворим музикантом і вчиться грі на інструменті. Восени 🍂 він досягає успіху, але майстер прагне, щоб учень пішов далі. Побачивши в небі орла, що залишає матір, він розуміє, що настав час для змін.
Вони переправляються через ріку й піднімаються в гори. Юнак отримує від учителя гуцинь, а той, віддаляючись, зникає в тумані. Залишившись серед скель, учень торкається струн, і його музика лунає у просторі. Фільм втілює дух традиційного китайського живопису 🎨 "шаньшуй", що передає єдність людини та природи.
19.02.202508:00
Як пшеничне борошно змішується з водою, щоб стати хлібом, так само Бог об’єднує нас Своєю милістю, щоб ми були єдині в Його любові. І як просфора запечатується печаткою Христовою, так і серце віруючого запечатується Його благодаттю, щоб бути готовим до служіння та жертовності.
Бо немає ні юдея, ні грека, немає ні раба, ні вільного, немає ні чоловіка, ні жінки, адже всі ми єдині в Христі Ісусі — так само, як зерна пшениці єднаються, щоб стати хлібом життя, що живить нас усіх за єдиним святим столом.
"Тож немає різниці між юдеєм і поганином, рабом і вільною людиною, чоловіком і жінкою, бо всі ви — єдині в Ісусі Христі." (Послання до галатів 3:28)
Бо немає ні юдея, ні грека, немає ні раба, ні вільного, немає ні чоловіка, ні жінки, адже всі ми єдині в Христі Ісусі — так само, як зерна пшениці єднаються, щоб стати хлібом життя, що живить нас усіх за єдиним святим столом.
"Тож немає різниці між юдеєм і поганином, рабом і вільною людиною, чоловіком і жінкою, бо всі ви — єдині в Ісусі Христі." (Послання до галатів 3:28)
17.02.202507:45
Капуцинський склеп у Римі 🇮🇹– одне з найдивовижніших місць міста, розташоване під церквою Санта-Марія-делла-Кончеціоне на Віа Венето. Створений у XVII столітті, він став місцем перепоховання близько 4000 ченців ордену капуцинів, чиї кістки використані для оформлення інтер'єру. Склеп складається з кількох каплиць, стіни яких прикрашені черепами, гомілковими кістками та скелетами, що формують унікальні візерунки.
Ченці вважали ці останки нагадуванням про швидкоплинність життя, що відображено в написі: "Те, чим ми є, ви будете; те, чим ви є, ми були". Крипта не лише місце поховання, а й символ християнського усвідомлення смерті.
Сьогодні склеп є частиною музею, де можна дізнатися про історію ордену капуцинів та їхню філософію.
Ченці вважали ці останки нагадуванням про швидкоплинність життя, що відображено в написі: "Те, чим ми є, ви будете; те, чим ви є, ми були". Крипта не лише місце поховання, а й символ християнського усвідомлення смерті.
Сьогодні склеп є частиною музею, де можна дізнатися про історію ордену капуцинів та їхню філософію.
15.02.202508:00
Шановні колеги!
Запрошуємо наукових співробітників, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі у Міжнародній науковій конференції «ХХVIIІ Сходознавчі читання А. Кримського».
Проведення конференції заплановано на 26–27 червня 2025 р.
Конференція працюватиме за такими напрямами:
Історія та культура країн Сходу;
Релігії та філософські вчення Сходу;
Східні мови та літератури;
Кочові спільноти Великого Степу;
Історія та культура Криму й Причорномор’я;
Пам’ятки східного походження в Україні;
Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу;
Історія та культура корінних народів східного походження та міноритарних спільнот Сходу в Україні;
Юдаїка;
Історія сходознавства.
Робочі мови – українська, англійська.
Тривалість доповіді – 15 хвилин.
Читання проводитимуться в комбінованому форматі.
Заявки на участь у конференції приймаються до 1 червня 2025 р. (включно). Для оформлення заявки необхідно:
заповнити реєстраційну форму (українською та англійською мовами) за посиланням: https://forms.gle/yt1NnxeLbQRgxXdD7;
надіслати тези доповіді на адресу: chytkrymskogo@gmail.com.
Деталі в інформаційному листі: https://www.oriental-studies.org.ua/wp-content/uploads/2025/02/ХХVIII_Сходознавчі_читання_А._Кримського.pdf
ORIENTAL-STUDIES.ORG.UA
www.oriental-studies.org.ua
Запрошуємо наукових співробітників, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі у Міжнародній науковій конференції «ХХVIIІ Сходознавчі читання А. Кримського».
Проведення конференції заплановано на 26–27 червня 2025 р.
Конференція працюватиме за такими напрямами:
Історія та культура країн Сходу;
Релігії та філософські вчення Сходу;
Східні мови та літератури;
Кочові спільноти Великого Степу;
Історія та культура Криму й Причорномор’я;
Пам’ятки східного походження в Україні;
Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу;
Історія та культура корінних народів східного походження та міноритарних спільнот Сходу в Україні;
Юдаїка;
Історія сходознавства.
Робочі мови – українська, англійська.
Тривалість доповіді – 15 хвилин.
Читання проводитимуться в комбінованому форматі.
Заявки на участь у конференції приймаються до 1 червня 2025 р. (включно). Для оформлення заявки необхідно:
заповнити реєстраційну форму (українською та англійською мовами) за посиланням: https://forms.gle/yt1NnxeLbQRgxXdD7;
надіслати тези доповіді на адресу: chytkrymskogo@gmail.com.
Деталі в інформаційному листі: https://www.oriental-studies.org.ua/wp-content/uploads/2025/02/ХХVIII_Сходознавчі_читання_А._Кримського.pdf
ORIENTAL-STUDIES.ORG.UA
www.oriental-studies.org.ua
Reposted from:
Крамничка Обранців духів
08.02.202519:03
Новий анімізм: хрестоматія \ упор. В. Щепанський. Київ: Вид. Руслана Халікова, 2024. 263 с.
ISBN 978-617-8310-24-0
«Новий анімізм: хрестоматія» – це збірник наукових статей та тематичних роздумів, присвячений вивченню анімізму в контексті сучасної культурно-філософської дискусії. Зібрані текстові матеріали охоплюють широкий спектр тематик, включаючи історичні корені анімізму, його філософське та богословське значення, а також вплив на сучасні аспекти культури, технологію та екологію. На думку упорядника збірник сприятиме кращому розумінню та аналізу анімізму як явища, що посідає важливе місце в історії релігії та сучасному світі.
Ціна - 700 грн.
Для купівлі писати: @Kairuku_waitaki
ISBN 978-617-8310-24-0
«Новий анімізм: хрестоматія» – це збірник наукових статей та тематичних роздумів, присвячений вивченню анімізму в контексті сучасної культурно-філософської дискусії. Зібрані текстові матеріали охоплюють широкий спектр тематик, включаючи історичні корені анімізму, його філософське та богословське значення, а також вплив на сучасні аспекти культури, технологію та екологію. На думку упорядника збірник сприятиме кращому розумінню та аналізу анімізму як явища, що посідає важливе місце в історії релігії та сучасному світі.
Ціна - 700 грн.
Для купівлі писати: @Kairuku_waitaki
24.02.202508:00
Дзьороґумо (Jorōgumo, 絡新婦, дослівно «павуча повія» або «наречена-павук») – це йокай (yōkai), загадкова істота з японського 🇯🇵⛩ фольклору, що поєднує риси людини та павука. Вона належить до виду перевертнів, здатних змінювати свою форму, і зазвичай постає у вигляді вродливої жінки, яка приваблює молодих чоловіків, зачаровуючи їх своєю красою та чарівністю.
Згідно з легендами, коли звичайний павук виду Nephila clavata (золотошовковий ткач) живе понад 400 років, він набуває магічної сили й отримує здатність перевтілюватися. У людській подобі Дзьороґумо шукає жертву, зазвичай привабливого молодого чоловіка, заманює його в пастку – до занедбаного будинку або прихованої водойми. Вона грає на біві (традиційному японському музичному інструменті) чи використовує інші способи зачарування, щоб розслабити свою здобич. Щойно чоловік опиняється у владі її чарів, Дзьороґумо випускає павутиння, обплутує його і повільно паралізує отрутою, висмоктуючи життя крапля за краплею.
Згідно з легендами, коли звичайний павук виду Nephila clavata (золотошовковий ткач) живе понад 400 років, він набуває магічної сили й отримує здатність перевтілюватися. У людській подобі Дзьороґумо шукає жертву, зазвичай привабливого молодого чоловіка, заманює його в пастку – до занедбаного будинку або прихованої водойми. Вона грає на біві (традиційному японському музичному інструменті) чи використовує інші способи зачарування, щоб розслабити свою здобич. Щойно чоловік опиняється у владі її чарів, Дзьороґумо випускає павутиння, обплутує його і повільно паралізує отрутою, висмоктуючи життя крапля за краплею.
21.02.202510:17
Що ми знаємо про творіння... Мабуть, що нічого...
18.02.202517:30
Перевтілений монах. Центральний Тибет ⛰, орден Дрікунг Каг’ю, XVII століття
Центральна фігура – Чецанг Рінпоче з ордену Дрікунг Каг’ю, одна з перевтілених лам найвищого статусу. Він сидить на китайському стільці, одягнений у червоні шати та церемоніальний головний убір. Його руки формують мудри буддійського вчителя, а золоті відбитки рук і ніг, ймовірно, належать саме йому, що свідчить про можливе створення танки за його життя. Символ колеса удачі на долонях і підошвах позначає його буддійську природу.
Перед ним стоїть червоний стіл китайського стилю з глечиком для води, чашею та масляною лампою. Позаду – фруктове дерево з хмарами, що створює ауру. Під столом монах Каг’ю спостерігає за можливим обрядом наділення божественною силою.
Два божества розташовані біля його ніг і рук: одне, ймовірно, Ваджраварахі. Над ним у центрі – ще одне невідоме божество, оточене чотирма ламами Каг’ю.
Центральна фігура – Чецанг Рінпоче з ордену Дрікунг Каг’ю, одна з перевтілених лам найвищого статусу. Він сидить на китайському стільці, одягнений у червоні шати та церемоніальний головний убір. Його руки формують мудри буддійського вчителя, а золоті відбитки рук і ніг, ймовірно, належать саме йому, що свідчить про можливе створення танки за його життя. Символ колеса удачі на долонях і підошвах позначає його буддійську природу.
Перед ним стоїть червоний стіл китайського стилю з глечиком для води, чашею та масляною лампою. Позаду – фруктове дерево з хмарами, що створює ауру. Під столом монах Каг’ю спостерігає за можливим обрядом наділення божественною силою.
Два божества розташовані біля його ніг і рук: одне, ймовірно, Ваджраварахі. Над ним у центрі – ще одне невідоме божество, оточене чотирма ламами Каг’ю.
16.02.202515:00
Обряд угаалга (бур. угаалха) є важливим ритуалом очищення в бурятському шаманізмі, що використовується під час ініціацій, а також для очищення людей, предметів і простору від негативних впливів. Його основними елементами є обкурювання ялівцем та окроплення священною водою Рашаан (Аршаан).
Гілки ялівцю (арша) спалюють, і димом обкурюють кандидата або об’єкт, що проходить очищення, оскільки ця рослина вважається сильним засобом боротьби зі злими духами та негативною енергією. Вода Рашаан, яка може бути джерельною, настояною на травах або освяченою шаманом, символізує оновлення та захист. Вона використовується для обмивання або розбризкується на кандидата, створюючи духовний бар’єр від шкідливих впливів.
Угаалга застосовується при ініціації шаманів, очищенні після контакту зі смертю чи нечистими силами, підготовці до подорожей або важливих подій. Це не просто механічний ритуал, а акт духовного оновлення, що допомагає відновити гармонію між людиною, духами та природою.
Гілки ялівцю (арша) спалюють, і димом обкурюють кандидата або об’єкт, що проходить очищення, оскільки ця рослина вважається сильним засобом боротьби зі злими духами та негативною енергією. Вода Рашаан, яка може бути джерельною, настояною на травах або освяченою шаманом, символізує оновлення та захист. Вона використовується для обмивання або розбризкується на кандидата, створюючи духовний бар’єр від шкідливих впливів.
Угаалга застосовується при ініціації шаманів, очищенні після контакту зі смертю чи нечистими силами, підготовці до подорожей або важливих подій. Це не просто механічний ритуал, а акт духовного оновлення, що допомагає відновити гармонію між людиною, духами та природою.
Reposted from:
Обранці духів ✙
14.02.202512:30
Серце чоловіка переповнене гріхами, яке через це опинилося під владою Сатани.
Передрук з німецької книги, Велика Британія 1851 р.
Передрук з німецької книги, Велика Британія 1851 р.
Reposted from:
Анонімний автор 18 століття
08.02.202507:10
Сподобався випуск Поробляного про паломнцитва, від себе додам, шо насправді в нас в католицьких костьолах є старі ікони з вотивами і в центрі. В 2012 році був в Мурафі, там дуже гарний костьол з чудотворною іконою, старими деревʼяними скультурами, і взагалі з громадою, яка пронесла старі традиції. Їм повезло не бути розтоптаними в радянські часи, і я навіть до пуття не знаю, як це сталось. Може просто далеко від великих міст, тенденції не встигали доходити.
Рекомендую ті місця всім хто може побувати. От є про костьол у Блеки, а на оф. сайті РКЦ є симпатичні фотографії з святкової служби.
Рекомендую ті місця всім хто може побувати. От є про костьол у Блеки, а на оф. сайті РКЦ є симпатичні фотографії з святкової служби.
Shown 1 - 24 of 5931
Log in to unlock more functionality.