News and Media
Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)
News and Media
02.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПОВАЖНОСТІ ПРИЧИН ПРОПУСКУ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТРОКУ
📁Добірка 670
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25875 правових позицій ВС
🇪🇺 3174 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 листопада 2024 року у справі № 990/236/24(1)
Щодо обов'язку доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження указу Президента України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 листопада 2024 року у справі № 317/3206/23(1)
Щодо неповажності причин пропуску суб'єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 990/303/24
Щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування указу Президента України
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 990/328/24
Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 990/20/25
Щодо обставини, яка не поважною причиною пропуску процесуального строку
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 670
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25875 правових позицій ВС
🇪🇺 3174 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 листопада 2024 року у справі № 990/236/24(1)
Щодо обов'язку доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження указу Президента України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 листопада 2024 року у справі № 317/3206/23(1)
Щодо неповажності причин пропуску суб'єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 990/303/24
Щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування указу Президента України
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 990/328/24
Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 990/20/25
Щодо обставини, яка не поважною причиною пропуску процесуального строку
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
01.05.202507:00
✍🏻ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ АКТИВІВ ПІДСАНКЦІЙНИХ ОСІБ НЕ ПОРУШУЄ ПРАВА АРМА ЯК ОРГАНУ УПОВНОВАЖЕНОГО НА РОЗПОРЯДЖЕННЯ ТАКИМ МАЙНОМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 991/5770/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 991/5770/24 від 07.04.2025
Ключовим питанням, яке постало перед ВС під час розгляду касаційної скарги, є те, чи наділена АРМА правом оскаржувати заходи забезпечення позову, які застосовані судом під час розгляду позову МЮУ до підсанкційних осіб про застосування до них санкції, передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції» №1644-VII та стягнення активів у дохід держави.
КАС ВС надав заперечну відповідь на поставлене питання з огляду на таке.
АРМА діє щодо управління активами як один із органів державної влади, що, у свою чергу, виключає наявність в Національного агентства, як суб'єкта владних повноважень, «приватного інтересу» під час розгляду спору в порядку адміністративного судочинства.
Водночас, ч.1 ст.5 Закону №1644-VII визначено, що заява щодо застосування санкції, передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 цього Закону подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному ст.5-1 цього Закону. Таким органом є саме МЮУ.
АРМА не наділено повноваженнями щодо розпорядження активами, які стягуються в дохід держави у порядку застосування до особи санкції, передбаченої Законом №1644-VII.
Отже, відсутній факт порушення прав, інтересів та/або обов`язків АРМА, як одного з державних органів, який уповноважений здійснювати відповідні дії щодо майна підсанкційної особи, під час застосування заходів забезпечення, які фактично спрямовані на збереження цілісності активів та недопущення їх зменшення.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 991/5770/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 991/5770/24 від 07.04.2025
Ключовим питанням, яке постало перед ВС під час розгляду касаційної скарги, є те, чи наділена АРМА правом оскаржувати заходи забезпечення позову, які застосовані судом під час розгляду позову МЮУ до підсанкційних осіб про застосування до них санкції, передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції» №1644-VII та стягнення активів у дохід держави.
КАС ВС надав заперечну відповідь на поставлене питання з огляду на таке.
АРМА діє щодо управління активами як один із органів державної влади, що, у свою чергу, виключає наявність в Національного агентства, як суб'єкта владних повноважень, «приватного інтересу» під час розгляду спору в порядку адміністративного судочинства.
Водночас, ч.1 ст.5 Закону №1644-VII визначено, що заява щодо застосування санкції, передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 цього Закону подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному ст.5-1 цього Закону. Таким органом є саме МЮУ.
АРМА не наділено повноваженнями щодо розпорядження активами, які стягуються в дохід держави у порядку застосування до особи санкції, передбаченої Законом №1644-VII.
Отже, відсутній факт порушення прав, інтересів та/або обов`язків АРМА, як одного з державних органів, який уповноважений здійснювати відповідні дії щодо майна підсанкційної особи, під час застосування заходів забезпечення, які фактично спрямовані на збереження цілісності активів та недопущення їх зменшення.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
30.04.202507:00
✍🏻ПРОЦЕДУРА ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА ПЕРЕХОПЛЕННЯ І ЗАПИС ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ АДВОКАТА ПОВИННА ВРАХОВУВАТИ ЙОГО ПРОФЕСІЙНИЙ СТАТУС ТА ПЕРЕДБАЧАТИ МЕЖІ ДИСКРЕЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ І СУДУ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ROMANCHENKO AND KHARAZISHVILI v. GEORGIA» від 18.02.2025, заяви №№ 33067/22, 37832/22
Адвокатка та її чоловік скаржились на те, що перехоплення та запис їхніх телефонних розмов порушили їхнє право на повагу до приватного життя та кореспонденції.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ наголосив, що національна процедура надання дозволу на проведення негласного слідчого заходу ефективно не гарантувала, що таке спостереження було дійсно необхідним і пропорційним щодо кожного із заявників.
Що стосується адвокатки, то у клопотанні прокурора не було жодного посилання на факт її професійної діяльності. Місцевий суд також не згадав про статус заявниці. Таким чином, він не зважив зобов'язання захищати конфіденційність відносин між адвокатом і клієнтом. Що стосується судового перегляду постфактум, то місцевий суд, будучи обізнаним про статус заявниці, просто заявив, що адвокати не мають імунітету від проведення негласних слідчих заходів.
У підсумку Суд вважав, що відповідне національне законодавство, як його тлумачили та застосовували національні суди у цій справі, не надало достатньої ясності щодо обсягу та способу здійснення дискреційних повноважень, наданих органам державної влади, і, зокрема, не забезпечило на практиці адекватних гарантій проти різних можливих зловживань. Відповідно, не було доведено, що процедура отримання дозволу на перехоплення і запис телефонних розмов заявників повністю відповідала вимогам національного законодавства, а також не була достатньою для забезпечення того, щоб втручання в право заявників на повагу до їхнього приватного життя і кореспонденції було «необхідним у демократичному суспільстві».
Отже, було порушено ст.8 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ROMANCHENKO AND KHARAZISHVILI v. GEORGIA» від 18.02.2025, заяви №№ 33067/22, 37832/22
Адвокатка та її чоловік скаржились на те, що перехоплення та запис їхніх телефонних розмов порушили їхнє право на повагу до приватного життя та кореспонденції.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ наголосив, що національна процедура надання дозволу на проведення негласного слідчого заходу ефективно не гарантувала, що таке спостереження було дійсно необхідним і пропорційним щодо кожного із заявників.
Що стосується адвокатки, то у клопотанні прокурора не було жодного посилання на факт її професійної діяльності. Місцевий суд також не згадав про статус заявниці. Таким чином, він не зважив зобов'язання захищати конфіденційність відносин між адвокатом і клієнтом. Що стосується судового перегляду постфактум, то місцевий суд, будучи обізнаним про статус заявниці, просто заявив, що адвокати не мають імунітету від проведення негласних слідчих заходів.
У підсумку Суд вважав, що відповідне національне законодавство, як його тлумачили та застосовували національні суди у цій справі, не надало достатньої ясності щодо обсягу та способу здійснення дискреційних повноважень, наданих органам державної влади, і, зокрема, не забезпечило на практиці адекватних гарантій проти різних можливих зловживань. Відповідно, не було доведено, що процедура отримання дозволу на перехоплення і запис телефонних розмов заявників повністю відповідала вимогам національного законодавства, а також не була достатньою для забезпечення того, щоб втручання в право заявників на повагу до їхнього приватного життя і кореспонденції було «необхідним у демократичному суспільстві».
Отже, було порушено ст.8 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
Reposted from:
ЦДСП
28.04.202510:36
✅Вжиті заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачам вчиняти дії з виконання укладеного між ними договору, визнання якого недійсним є предметом позову, мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину та повністю припиняють виконання сторонами договору своїх зобов`язань за цим договором ще до ухвалення судом рішення по суті спору, ставлячи при цьому під сумнів правомірність вчинення оспорюваного правочину та спонукаючи сторони до невиконання умов договору, що в силу положень ч. 11 ст. 137 ГПК України є неприпустимим
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 916/4954/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484806
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 916/4954/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484806
25.04.202507:00
✍🏻ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВИХІД ІЗ ТОВАРИСТВА СЛУГУЄ САМОСТІЙНОЮ ПІДСТАВОЮ, ЩО ПОКЛАДАЄ НА ТОВАРИСТВО ОБОВ’ЯЗОК ПОВЕРНУТИ УЧАСНИКУ ВКЛАД В НАТУРАЛЬНІЙ ФОРМІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 908/2915/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 908/2915/23 від 01.04.2025
Спірна ситуація виникла у зв’язку з тим, що загальні збори учасників ТОВ прийняли рішення про задоволення заяви Позивача про вихід із ТОВ та повернення йому вкладу до статутного капіталу. Сторони склали та підписали акт приймання-передачі об'єктів нерухомості, однак реєстрація права власності на спірне майно за Позивачем не відбулася у зв'язку із наявністю обтяжень.
КГС ВС, оцінюючи суть справи, вказав на таке.
Закріплене в законодавстві суб'єктивне право учасника, який вийшов із товариства, одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі, або майно в натурі, безперечно, породжує в нього легітимне очікування, зумовлене конкретним майновим інтересом.
У зв'язку з виходом із товариства Позивач набув право на одержання вкладу в натуральній формі. Скаржник, за яким зареєстроване право власності, є фактичним володільцем Об'єктів нерухомого майна, натомість таке володіння не має правової підстави.
Першочергово підставою для вжиття скаржником дій, передбачених ст.54 Закону (виплата учаснику, який вийшов, частки у грошовій формі або повернення вкладу в натуральній формі (за домовленістю)), є не акт приймання-передачі майна та навіть не рішення загальних зборів, а саме заява про вихід Позивача з товариства.
Подання заяви про вихід із товариства слугує самостійною та достатньою підставою, що поклала на Скаржника обов'язок повернути Позивачу вклад у натуральній формі (на вимогу учасника та за згодою товариства).
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 908/2915/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 908/2915/23 від 01.04.2025
Спірна ситуація виникла у зв’язку з тим, що загальні збори учасників ТОВ прийняли рішення про задоволення заяви Позивача про вихід із ТОВ та повернення йому вкладу до статутного капіталу. Сторони склали та підписали акт приймання-передачі об'єктів нерухомості, однак реєстрація права власності на спірне майно за Позивачем не відбулася у зв'язку із наявністю обтяжень.
КГС ВС, оцінюючи суть справи, вказав на таке.
Закріплене в законодавстві суб'єктивне право учасника, який вийшов із товариства, одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі, або майно в натурі, безперечно, породжує в нього легітимне очікування, зумовлене конкретним майновим інтересом.
У зв'язку з виходом із товариства Позивач набув право на одержання вкладу в натуральній формі. Скаржник, за яким зареєстроване право власності, є фактичним володільцем Об'єктів нерухомого майна, натомість таке володіння не має правової підстави.
Першочергово підставою для вжиття скаржником дій, передбачених ст.54 Закону (виплата учаснику, який вийшов, частки у грошовій формі або повернення вкладу в натуральній формі (за домовленістю)), є не акт приймання-передачі майна та навіть не рішення загальних зборів, а саме заява про вихід Позивача з товариства.
Подання заяви про вихід із товариства слугує самостійною та достатньою підставою, що поклала на Скаржника обов'язок повернути Позивачу вклад у натуральній формі (на вимогу учасника та за згодою товариства).
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
23.04.202511:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 666
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25803 правових позицій ВС
🇪🇺 3155 правових позицій ЄСПЛ
Щодо можливості суду зупинити провадження у справі на стадії розгляду справи по суті у зв'язку з переглядом в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 вересня 2023 року у справі № 910/15380/21
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2025 року у справі № 910/13175/23
Щодо оцінки касаційним судом документів, наданих під час касаційного розгляду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 січня 2024 року у справі № 466/9158/14-к(1)
Щодо необхідності дослідження судами аспектів допустимості окремих доказів у провадженні в контексті наявності відповідних повноважень слідчого
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 349/508/16-к
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка 666
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25803 правових позицій ВС
🇪🇺 3155 правових позицій ЄСПЛ
Щодо можливості суду зупинити провадження у справі на стадії розгляду справи по суті у зв'язку з переглядом в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 вересня 2023 року у справі № 910/15380/21
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2025 року у справі № 910/13175/23
Щодо оцінки касаційним судом документів, наданих під час касаційного розгляду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 січня 2024 року у справі № 466/9158/14-к(1)
Щодо необхідності дослідження судами аспектів допустимості окремих доказів у провадженні в контексті наявності відповідних повноважень слідчого
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 349/508/16-к
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
Reposted from:ЦДСП
02.05.202510:31
✅Під час розгляду справи думка дитини щодо визначення місця проживання заслухана не була, так само як її волевиявлення щодо зазначеного питання не було з`ясовано та відображено, зокрема, у висновку органу опіки та піклування, в якому зазначено, що мати дитини відповідної згоди на з`ясування думки дочки не надала. Суди не заслухали думку дитини, яка досягла десяти років, про визначення її місця проживання, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 160 СК України, ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України є обов`язковим
🔥Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124865946
🔥Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124865946
30.04.202514:00
✍🏻СТЯГНЕННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ З ВІДПОВІДАЧА У ВИПАДКУ, ЯКЩО АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА ПОДАВАЛАСЯ ТРЕТЬОЮ ОСОБОЮ, СУПЕРЕЧИТЬ ПРИНЦИПУ ПРОПОРЦІЙНОСТІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 907/947/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 907/947/22 від 08.04.2025
Суд відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача. Суд зазначив, що ініціатором апеляційного перегляду є третя особа, відповідач доводів апеляційної скарги не підтримував. Апеляційну скаргу залишено без задоволення, відтак суд не вбачав підстав для покладення адвокатських витрат за розгляд апеляційної скарги третьої особи на відповідача.
КГС ВС підтримав позицію апеляційного суду вказавши, що у випадку оскарження судового рішення третьою особою, а не відповідною стороною, покладення тягаря оплати витрат на правничу допомогу на відповідну сторону не відповідає принципам пропорційності та верховенства права, закріпленим у ст.2 ГПК України, оскільки в такому випадку ризик настання наслідків, пов'язаних зі вчиненням третьою особою відповідних процесуальних дій, автоматично покладається на особу, яка таких дій не вчиняла, і, по суті, призводить до того, що відповідні негативні наслідки (у вигляді обов'язку сплати витрат на правничу допомогу іншого учасника справи, який був фактично опонентом при розгляді відповідної апеляційної чи касаційної скарги) несе сторона спору, яка такі рішення не оскаржувала, тобто не вчиняла дій, які стали підставою для понесення витрат відповідним опонентом.
До того ж відповідна конструкція має негативний ефект, оскільки створює підґрунтя для зловживання процесуальними правами та подання третіми особами необґрунтованих апеляційних/касаційних скарг тощо за, фактично, умов відсутності ризику негативних наслідків для себе у вигляді обов'язку з відшкодування відповідних витрат, які можливо понесе її опонент у спорі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неможливість стягнення відповідних витрат на професійну правничу допомогу з відповідача через те, що апеляційна скарга подавалась третьою особою.
❓Поділяєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 907/947/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 907/947/22 від 08.04.2025
Суд відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача. Суд зазначив, що ініціатором апеляційного перегляду є третя особа, відповідач доводів апеляційної скарги не підтримував. Апеляційну скаргу залишено без задоволення, відтак суд не вбачав підстав для покладення адвокатських витрат за розгляд апеляційної скарги третьої особи на відповідача.
КГС ВС підтримав позицію апеляційного суду вказавши, що у випадку оскарження судового рішення третьою особою, а не відповідною стороною, покладення тягаря оплати витрат на правничу допомогу на відповідну сторону не відповідає принципам пропорційності та верховенства права, закріпленим у ст.2 ГПК України, оскільки в такому випадку ризик настання наслідків, пов'язаних зі вчиненням третьою особою відповідних процесуальних дій, автоматично покладається на особу, яка таких дій не вчиняла, і, по суті, призводить до того, що відповідні негативні наслідки (у вигляді обов'язку сплати витрат на правничу допомогу іншого учасника справи, який був фактично опонентом при розгляді відповідної апеляційної чи касаційної скарги) несе сторона спору, яка такі рішення не оскаржувала, тобто не вчиняла дій, які стали підставою для понесення витрат відповідним опонентом.
До того ж відповідна конструкція має негативний ефект, оскільки створює підґрунтя для зловживання процесуальними правами та подання третіми особами необґрунтованих апеляційних/касаційних скарг тощо за, фактично, умов відсутності ризику негативних наслідків для себе у вигляді обов'язку з відшкодування відповідних витрат, які можливо понесе її опонент у спорі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неможливість стягнення відповідних витрат на професійну правничу допомогу з відповідача через те, що апеляційна скарга подавалась третьою особою.
❓Поділяєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
29.04.202514:00
✍🏻АУДІО-, ВІДЕОЗАПИСИ НСРД, ЗАФІКСОВАНІ НА ТЕХНІЧНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ В МАТЕРІАЛАХ ПРОВАДЖЕННЯ, Є ДОПУСТИМИМИ ДОКАЗАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 535/511/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 535/511/20 від 26.03.2025
У касаційній скарзі захисник вказав, що дані протоколів контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтролю особи є недопустимими доказами, оскільки ці протоколи не містять відомостей про застосування технічних засобів фіксації НСРД, відповідних додатків до цих протоколів (дисків) та їх упакування.
З цього приводу ККС ВС зазначив, що аудіо-, відеозаписи НСРД є електронними документами в розумінні п.п.1,3 ч.2 ст.99 КПК України.
Відповідно до приписів ст.99 цього Кодексу документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. За приписами ч.3 цієї статті оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
Крім того, КПК України не містить імперативної вимоги щодо обов'язкового долучення до протоколів НСРД, як додатку, аудіо- або відеозаписів зроблених за допомогою технічних засобів під час проведення НСРД, як і вимоги щодо зазначення у протоколах опису індивідуальних ознак технічного носія з зафіксованою інформацією.
Таким чином, надані у кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо-, відеозаписи НСРД, та які зафіксовані на технічних носіях інформації в матеріалах провадження, є допустимими доказами.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 535/511/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 535/511/20 від 26.03.2025
У касаційній скарзі захисник вказав, що дані протоколів контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтролю особи є недопустимими доказами, оскільки ці протоколи не містять відомостей про застосування технічних засобів фіксації НСРД, відповідних додатків до цих протоколів (дисків) та їх упакування.
З цього приводу ККС ВС зазначив, що аудіо-, відеозаписи НСРД є електронними документами в розумінні п.п.1,3 ч.2 ст.99 КПК України.
Відповідно до приписів ст.99 цього Кодексу документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. За приписами ч.3 цієї статті оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
Крім того, КПК України не містить імперативної вимоги щодо обов'язкового долучення до протоколів НСРД, як додатку, аудіо- або відеозаписів зроблених за допомогою технічних засобів під час проведення НСРД, як і вимоги щодо зазначення у протоколах опису індивідуальних ознак технічного носія з зафіксованою інформацією.
Таким чином, надані у кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо-, відеозаписи НСРД, та які зафіксовані на технічних носіях інформації в матеріалах провадження, є допустимими доказами.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
28.04.202507:00
✍🏻НАБУТТЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ ПРАВА НА ВІДУМЕРЛУ СПАДЩИНУ Є СПЕЦИФІЧНИМ РІЗНОВИДОМ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА, ЯКЕ ЗУМОВЛЮЄ НАБУТТЯ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 539/362/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 539/362/23 від 31.03.2025
У цій справі суди попередніх інстанцій задовольнили заяву Комунального о підприємства про заміну сторони виконавчого провадження - померлої фізичної особи на міську раду - у справі про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Міська рада подала касаційну скаргу, в якій стверджувала, що до особи, яка набула право власності на майно у порядку визнання спадщини відумерлою, не переходять обов'язки спадкодавця (боржника у зобов'язанні) зі сплати за надані комунальні послуги.
КЦС ВС відхилив доводи цієї касаційної скарги, зазначивши, що по своїй суті набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину є специфічним різновидом правонаступництва, адже воно зумовлює не тільки набуття прав («актив»), але й обов`язків («пасив»). При визначенні складу пасиву і виду обов;язків, що включаються до нього основним критерієм має слугувати те, чи не є такі обов'язки особистими і не припинилися внаслідок смерті особи. До майнових обов'язків, що включаються до пасиву, відносяться як ті, які мають договірну сутність (зокрема, сплатити певну грошову суму, виконати роботу, надати послуги, передати річ), так і недоговірну (наприклад, сплата винагороди по публічній обіцянці);
При виконанні обов'язків територіальною громадою законодавець встановив межу їх виконання. Такою межею виступає вартість майна набутого територіальною громадою як відумерлої спадщини.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 539/362/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 539/362/23 від 31.03.2025
У цій справі суди попередніх інстанцій задовольнили заяву Комунального о підприємства про заміну сторони виконавчого провадження - померлої фізичної особи на міську раду - у справі про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Міська рада подала касаційну скаргу, в якій стверджувала, що до особи, яка набула право власності на майно у порядку визнання спадщини відумерлою, не переходять обов'язки спадкодавця (боржника у зобов'язанні) зі сплати за надані комунальні послуги.
КЦС ВС відхилив доводи цієї касаційної скарги, зазначивши, що по своїй суті набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину є специфічним різновидом правонаступництва, адже воно зумовлює не тільки набуття прав («актив»), але й обов`язків («пасив»). При визначенні складу пасиву і виду обов;язків, що включаються до нього основним критерієм має слугувати те, чи не є такі обов'язки особистими і не припинилися внаслідок смерті особи. До майнових обов'язків, що включаються до пасиву, відносяться як ті, які мають договірну сутність (зокрема, сплатити певну грошову суму, виконати роботу, надати послуги, передати річ), так і недоговірну (наприклад, сплата винагороди по публічній обіцянці);
При виконанні обов'язків територіальною громадою законодавець встановив межу їх виконання. Такою межею виступає вартість майна набутого територіальною громадою як відумерлої спадщини.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
24.04.202514:00
✍🏻ВИМОГА ДО БАНКУ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД ПОГАШЕННЯ СУМИ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУ ДО ДЕОКУПАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ, НА ЯКІЙ РОЗТАШОВАНО ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ, НЕ ПІДЛЯГАЄ РОЗГЛЯДУ СУДАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 757/29209/22-ц(2)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 757/29209/22-ц(2) від 05.02.2025
ВС мав відповісти на питання про те, чи належить розглядати у судовому порядку вимогу про звільнення позивача на період окупації території, де він проживає або з якої перемістився, від обов'язку погасити борг за кредитним договором, зобов'язання за яким забезпечене іпотекою, об`єкт (предмет) якої розташований (зареєстрований) на тій території, що була тимчасово окупованою після укладення іпотечного договору.
КЦС ВС надав заперечну відповідь на спірне питання, вказавши, що виконання особами, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї (незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб), обов'язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нараховані відсотки за ним відстрочується на період тимчасової окупації території, на якій розташоване (зареєстроване) іпотечне майно, якщо ця територія зазнала окупації після укладення іпотечного договору. Такі особи не звільнені від зазначеного обов'язку, однак його виконання відстрочується на період тимчасової окупації вказаної території.
У ч.6 ст.15 Закону № 1207-VII парламент не передбачив можливість звільнення від виконання обов'язку (відстрочення такого виконання) за відповідною позовною вимогою.
Отже, звернення до суду з превентивною позовною вимогою про зобов'язання банку звільнити позивача від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків до деокупації території, на якій розташований (зареєстрований) предмет іпотеки, не відповідає завданню цивільного судочинства, а зазначену позовну вимогу не можна розглядати у судовому порядку.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 757/29209/22-ц(2)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 757/29209/22-ц(2) від 05.02.2025
ВС мав відповісти на питання про те, чи належить розглядати у судовому порядку вимогу про звільнення позивача на період окупації території, де він проживає або з якої перемістився, від обов'язку погасити борг за кредитним договором, зобов'язання за яким забезпечене іпотекою, об`єкт (предмет) якої розташований (зареєстрований) на тій території, що була тимчасово окупованою після укладення іпотечного договору.
КЦС ВС надав заперечну відповідь на спірне питання, вказавши, що виконання особами, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї (незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб), обов'язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нараховані відсотки за ним відстрочується на період тимчасової окупації території, на якій розташоване (зареєстроване) іпотечне майно, якщо ця територія зазнала окупації після укладення іпотечного договору. Такі особи не звільнені від зазначеного обов'язку, однак його виконання відстрочується на період тимчасової окупації вказаної території.
У ч.6 ст.15 Закону № 1207-VII парламент не передбачив можливість звільнення від виконання обов'язку (відстрочення такого виконання) за відповідною позовною вимогою.
Отже, звернення до суду з превентивною позовною вимогою про зобов'язання банку звільнити позивача від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків до деокупації території, на якій розташований (зареєстрований) предмет іпотеки, не відповідає завданню цивільного судочинства, а зазначену позовну вимогу не можна розглядати у судовому порядку.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
23.04.202507:00
✍🏻НАДМІРНИЙ ФОРМАЛІЗМ ПРИ ВІДХИЛЕННІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ПОРУШУЄ ПРАВО НА ДОСТУП ДО СУДУ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «AJD TUNA LTD. v. MALTA» від 11.02.2025, заява № 11314/23
Компанія-заявник скаржилась на відхилення її апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судових витрат виключно з формальних підстав.
ЄСПЛ зазначив, що навіть якщо визнати, що компанія-заявник помилилася (сплутала з іншою справою) і своєчасно не відкрила судові повідомлення про сплату забезпечення судових витрат та апеляційне слухання, у цій справі були особливі обставини:
▫️вже існувала п'ятирічна затримка з призначенням першого апеляційного слухання;
▫️національний строк для забезпечення оплати судових витрат був скорочений;
▫️представник компанії-заявника, присутній у день судового засідання, запропонував сплатити витрати на місці, таким чином чітко продемонструвавши зацікавленість у розгляді справи та наявність коштів (аналогічна практика національних судів непоодинока).
Однак, у рішенні апеляційного суду відсутні будь-які підстави, які б виправдовували його відмову ненадовго відкласти слухання, щоб дозволити компанії-заявнику забезпечити оплату.
З огляду на наведене вище, Суд вважав, що рішення апеляційного суду були непропорційними законним цілям. У своїх рішеннях цей суд не взяв до уваги в достатній мірі конкретні обставини справи, вирішивши натомість застосувати відповідні норми та прецедентне право формально і занадто жорстко, позбавивши таким чином компанію-заявника суті її права на доступ до суду.
Отже, право на доступ до суду було порушено, оскільки застосування закону перестало слугувати цілям «правової визначеності» та «належного здійснення правосуддя», а скоріше створило своєрідний бар'єр, що перешкоджав компанії-заявнику отримати розгляд її справи по суті компетентним судом.
Відповідно, мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції.
❓Підтримуєте позицію Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «AJD TUNA LTD. v. MALTA» від 11.02.2025, заява № 11314/23
Компанія-заявник скаржилась на відхилення її апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судових витрат виключно з формальних підстав.
ЄСПЛ зазначив, що навіть якщо визнати, що компанія-заявник помилилася (сплутала з іншою справою) і своєчасно не відкрила судові повідомлення про сплату забезпечення судових витрат та апеляційне слухання, у цій справі були особливі обставини:
▫️вже існувала п'ятирічна затримка з призначенням першого апеляційного слухання;
▫️національний строк для забезпечення оплати судових витрат був скорочений;
▫️представник компанії-заявника, присутній у день судового засідання, запропонував сплатити витрати на місці, таким чином чітко продемонструвавши зацікавленість у розгляді справи та наявність коштів (аналогічна практика національних судів непоодинока).
Однак, у рішенні апеляційного суду відсутні будь-які підстави, які б виправдовували його відмову ненадовго відкласти слухання, щоб дозволити компанії-заявнику забезпечити оплату.
З огляду на наведене вище, Суд вважав, що рішення апеляційного суду були непропорційними законним цілям. У своїх рішеннях цей суд не взяв до уваги в достатній мірі конкретні обставини справи, вирішивши натомість застосувати відповідні норми та прецедентне право формально і занадто жорстко, позбавивши таким чином компанію-заявника суті її права на доступ до суду.
Отже, право на доступ до суду було порушено, оскільки застосування закону перестало слугувати цілям «правової визначеності» та «належного здійснення правосуддя», а скоріше створило своєрідний бар'єр, що перешкоджав компанії-заявнику отримати розгляд її справи по суті компетентним судом.
Відповідно, мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції.
❓Підтримуєте позицію Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
02.05.202507:00
✍🏻У РАЗІ ПРОХОДЖЕННЯ СУДДЕЮ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА НИМ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ МІСЦЕ РОБОТИ І ПОСАДА, А СУДДІВСЬКА ВИНАГОРОДА НЕ ВИПЛАЧУЄТЬСЯ
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 320/10955/23
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 320/10955/23 від 13.03.2025
Позивач просив визнати протиправними дії ВС щодо припинення нарахування та сплати йому, судді ВС, суддівської винагороди. Пр цьому зазначив, що чинне законодавство не передбачає зупинення виплати суддівської винагороди суддям, які проходять військову службу в ЗСУ.
ВП ВС не погодилася з доводами позивача з огляду на таке.
При співвідношенні норм ч.3 ст.119 КЗпП та ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слід мати на увазі, що вони є самостійними, регулюють різні правовідносини, а тому при їх застосуванні неприйнятні правила щодо застосування загальної та спеціальної норми.
При цьому, у правовому регулюванні статусу судді немає норми, яка б визначала, які гарантії має суддя, якщо він, виконуючи військовий обов'язок по захисту Батьківщини, поступив на військову службу.
Як і здійснення правосуддя, військова служба є публічною. Суддя, поступивши на військову службу, здійснює функції, які притаманні цьому виду публічної служби, і така служба підлягає оплаті відповідно до умов, передбачених законом для неї. Засада оплати праці - «праця оплачується за виконану роботу (трудову функцію)» - застосовна і в цьому випадку. Виконання одного виду публічної служби із застосуванням порядку оплати трудової функції, встановленого для іншого виду публічної служби, навпаки, суперечило б такій засаді.
Таким чином, у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 320/10955/23
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 320/10955/23 від 13.03.2025
Позивач просив визнати протиправними дії ВС щодо припинення нарахування та сплати йому, судді ВС, суддівської винагороди. Пр цьому зазначив, що чинне законодавство не передбачає зупинення виплати суддівської винагороди суддям, які проходять військову службу в ЗСУ.
ВП ВС не погодилася з доводами позивача з огляду на таке.
При співвідношенні норм ч.3 ст.119 КЗпП та ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слід мати на увазі, що вони є самостійними, регулюють різні правовідносини, а тому при їх застосуванні неприйнятні правила щодо застосування загальної та спеціальної норми.
При цьому, у правовому регулюванні статусу судді немає норми, яка б визначала, які гарантії має суддя, якщо він, виконуючи військовий обов'язок по захисту Батьківщини, поступив на військову службу.
Як і здійснення правосуддя, військова служба є публічною. Суддя, поступивши на військову службу, здійснює функції, які притаманні цьому виду публічної служби, і така служба підлягає оплаті відповідно до умов, передбачених законом для неї. Засада оплати праці - «праця оплачується за виконану роботу (трудову функцію)» - застосовна і в цьому випадку. Виконання одного виду публічної служби із застосуванням порядку оплати трудової функції, встановленого для іншого виду публічної служби, навпаки, суперечило б такій засаді.
Таким чином, у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
30.04.202511:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СФЕРІ СПРАВЛЯННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ
📁Добірка 669
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25875 правових позицій ВС
🇪🇺 3180 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 січня 2025 року у справі № 756/572/23(1)
Щодо визначення розміру судового збору у справі про стягнення заборгованості за укладеним між батьками договором про сплату аліментів
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 359/7894/24
Щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які є позивачами у справах про захист прав споживачів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 лютого 2025 року у справі № 911/804/20
Щодо визначення судового збору за позовною вимогою про витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 лютого 2025 року у справі № 560/16696/23
Щодо поважності причин несвоєчасної сплати військовою частиною судового збору за подання апеляційної скарги
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2025 року у справі № 185/7288/21
Щодо звільнення від сплати судового збору при поданні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 320/9860/23
Щодо звільнення податкового органу від сплати судового збору (п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про сплату судового збору”)
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 669
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25875 правових позицій ВС
🇪🇺 3180 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 січня 2025 року у справі № 756/572/23(1)
Щодо визначення розміру судового збору у справі про стягнення заборгованості за укладеним між батьками договором про сплату аліментів
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 359/7894/24
Щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які є позивачами у справах про захист прав споживачів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 лютого 2025 року у справі № 911/804/20
Щодо визначення судового збору за позовною вимогою про витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 лютого 2025 року у справі № 560/16696/23
Щодо поважності причин несвоєчасної сплати військовою частиною судового збору за подання апеляційної скарги
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2025 року у справі № 185/7288/21
Щодо звільнення від сплати судового збору при поданні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 320/9860/23
Щодо звільнення податкового органу від сплати судового збору (п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про сплату судового збору”)
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
29.04.202507:00
✍🏻ПК УКРАЇНИ НЕ МІСТИТЬ ПРЯМОЇ ЗАБОРОНИ НА ОБ'ЄДНАННЯ КІЛЬКОХ ОДНОТИПНИХ ПОРУШЕНЬ В ОДНОМУ ПОДАТКОВОМУ ПОВІДОМЛЕННІ-РІШЕННІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/27109/23(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/27109/23(1) від 03.04.2025
У касаційній скарзі ТОВ стверджувало про необхідність ухвалення окремого податкового повідомлення-рішення за кожною ставкою штрафу, визначеною п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (10 та 20 відсотків).
КАС ВС відхилив доводи касанта, зазначивши, що положення абз.2 п.58.2 ст.58 ПК України та п.п.113.3,113.7,113.8 ст.113 ПК України не зобов'язують контролюючий орган оформлювати кожне окреме податкове правопорушення окремим податковим повідомленням-рішенням, оскільки всі порушення однотипні та стосуються одного й того самого податку.
П.58.2 ст.58 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення надсилається за штрафними санкціями, що не виключає можливість об'єднання (консолідації) декілька випадків одного виду правопорушення в межах одного податкового повідомлення-рішення.
Правило п.113.8 ст.113 ПК України запобігає дублюванню санкцій за той самий проступок, але не стосується форми податкового повідомлення-рішення при множинності проступків.
Отже, норми ПК України не містять прямої заборони на об'єднання кількох однотипних порушень за однією статтею цього Кодексу, але з різними відсотковими штрафами в одному податковому повідомленні-рішенні. У результаті сукупний штраф у одному рішенні фактично представляє суму окремих штрафів за кожне порушення.
Це не порушує прав платника податків, оскільки до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок, з якого чітко видно склад кожного правопорушення, відповідний штраф і податкову накладну, строк реєстрації якої було порушено.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/27109/23(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/27109/23(1) від 03.04.2025
У касаційній скарзі ТОВ стверджувало про необхідність ухвалення окремого податкового повідомлення-рішення за кожною ставкою штрафу, визначеною п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (10 та 20 відсотків).
КАС ВС відхилив доводи касанта, зазначивши, що положення абз.2 п.58.2 ст.58 ПК України та п.п.113.3,113.7,113.8 ст.113 ПК України не зобов'язують контролюючий орган оформлювати кожне окреме податкове правопорушення окремим податковим повідомленням-рішенням, оскільки всі порушення однотипні та стосуються одного й того самого податку.
П.58.2 ст.58 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення надсилається за штрафними санкціями, що не виключає можливість об'єднання (консолідації) декілька випадків одного виду правопорушення в межах одного податкового повідомлення-рішення.
Правило п.113.8 ст.113 ПК України запобігає дублюванню санкцій за той самий проступок, але не стосується форми податкового повідомлення-рішення при множинності проступків.
Отже, норми ПК України не містять прямої заборони на об'єднання кількох однотипних порушень за однією статтею цього Кодексу, але з різними відсотковими штрафами в одному податковому повідомленні-рішенні. У результаті сукупний штраф у одному рішенні фактично представляє суму окремих штрафів за кожне порушення.
Це не порушує прав платника податків, оскільки до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок, з якого чітко видно склад кожного правопорушення, відповідний штраф і податкову накладну, строк реєстрації якої було порушено.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
25.04.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
📁Добірка 667
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25825 правових позицій ВС
🇪🇺 3155 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 909/965/24
Щодо ініціювання процедури банкрутства кредитором, який є вкладником кредитної спілки, що втратила статус фінансової установи
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 лютого 2025 року у справі № 1/Б-294(921/209/24))
Щодо відсутності згоди господарського суду на звернення стягнення виконавцем на майно боржника, відносно якого здійснюється процедура санації, як підстави для зняття виконавцем арешту з майна боржника
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 лютого 2025 року у справі № 922/2579/19 (922/1648/19)
Щодо неможливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду про передачу справи для подальшого розгляду у межах справи про банкрутства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 908/675/24
Щодо обов'язку сторін надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 квітня 2025 року у справі № 910/9477/24
Щодо можливості відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника корпоративних конфліктів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 квітня 2025 року у справі № 910/9477/24(1)
Щодо правомірності подання ініціюючим справу про банкрутство кредитором доказів на підтвердження грошових вимог до дня закінчення підготовчого засідання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 667
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25825 правових позицій ВС
🇪🇺 3155 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 909/965/24
Щодо ініціювання процедури банкрутства кредитором, який є вкладником кредитної спілки, що втратила статус фінансової установи
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 лютого 2025 року у справі № 1/Б-294(921/209/24))
Щодо відсутності згоди господарського суду на звернення стягнення виконавцем на майно боржника, відносно якого здійснюється процедура санації, як підстави для зняття виконавцем арешту з майна боржника
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 лютого 2025 року у справі № 922/2579/19 (922/1648/19)
Щодо неможливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду про передачу справи для подальшого розгляду у межах справи про банкрутства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 908/675/24
Щодо обов'язку сторін надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 квітня 2025 року у справі № 910/9477/24
Щодо можливості відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника корпоративних конфліктів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 квітня 2025 року у справі № 910/9477/24(1)
Щодо правомірності подання ініціюючим справу про банкрутство кредитором доказів на підтвердження грошових вимог до дня закінчення підготовчого засідання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
24.04.202507:00
✍🏻ПРОВЕДЕННЯ КАМЕРАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ОДНИМ ІНСПЕКТОРОМ НЕ СУПЕРЕЧИТЬ ЗАКОНУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/27109/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/27109/23 від 03.04.2025
У касаційній скарзі ТОВ «стверджувало, що у п.86.2 ст.86 (щодо оформлення результатів перевірок) та п.76.1 ст.76 (щодо порядку проведення камеральної перевірки) ПК України словосполучення «посадові особи» вжито у множині, що свідчить про те, що камеральні перевірки повинні проводитися двома або більше посадовими особами. ТОВ вважало, що оскільки у спірних правовідносинах камеральну перевірку було проведено однією посадовою особою контролюючого органу, то рішення, ухвалені за наслідками проведеної з такими порушенням процедури перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
КАС ВС відхилив доводи касанта, зазначивши, що згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без спеціального рішення керівника або направлення на перевірку.
У свою чергу, п.86.2 ст.86 ПК України регламентує, що у разі виявлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку.
Законодавець використовує термін «посадові особи» у множині як родове позначення уповноважених працівників контролюючого органу, охоплюючи будь-яких таких осіб, але не встановлюючи імперативно мінімально необхідну кількість перевіряючих.
Отже, словосполучення «посадові особи» вжито у п.76.1 ст.76 та п.86.2 ст.86 ПК України узагальнено, для охоплення всіх можливих суб`єктів перевірки (одного чи кількох), і не слугує вимогою кількісного складу перевіряючих. Таким чином, проведення камеральної перевірки одним інспектором не суперечить закону.
❓Згодні з тлумаченням ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/27109/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/27109/23 від 03.04.2025
У касаційній скарзі ТОВ «стверджувало, що у п.86.2 ст.86 (щодо оформлення результатів перевірок) та п.76.1 ст.76 (щодо порядку проведення камеральної перевірки) ПК України словосполучення «посадові особи» вжито у множині, що свідчить про те, що камеральні перевірки повинні проводитися двома або більше посадовими особами. ТОВ вважало, що оскільки у спірних правовідносинах камеральну перевірку було проведено однією посадовою особою контролюючого органу, то рішення, ухвалені за наслідками проведеної з такими порушенням процедури перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
КАС ВС відхилив доводи касанта, зазначивши, що згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без спеціального рішення керівника або направлення на перевірку.
У свою чергу, п.86.2 ст.86 ПК України регламентує, що у разі виявлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку.
Законодавець використовує термін «посадові особи» у множині як родове позначення уповноважених працівників контролюючого органу, охоплюючи будь-яких таких осіб, але не встановлюючи імперативно мінімально необхідну кількість перевіряючих.
Отже, словосполучення «посадові особи» вжито у п.76.1 ст.76 та п.86.2 ст.86 ПК України узагальнено, для охоплення всіх можливих суб`єктів перевірки (одного чи кількох), і не слугує вимогою кількісного складу перевіряючих. Таким чином, проведення камеральної перевірки одним інспектором не суперечить закону.
❓Згодні з тлумаченням ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
22.04.202514:00
✍🏻РЕКОНСТРУКЦІЯ КВАРТИРИ З ВИХОДОМ ЗА МЕЖІ БУДІВЕЛЬНОГО ОБ’ЄМУ БУДИНКУ БЕЗ ЗГОДИ ІНШИХ ЙОГО СПІВВЛАСНИКІВ, ПОРУШУЄ ПРАВА СПІВВЛАСНИКІВ БУДИНКУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 463/5124/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 463/5124/21 від 27.11.2024
У цій справі КЦС ВС досліджував питання, чи порушує права співвласників багатоквартирного будинку реконструкція відповідачем власної квартири з виходом за межі її об'єму (будівельного об'єму будинку) без згоди інших співвласників цього будинку?
На переконання ВС, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, серед іншого, несучі конструкції будинку (ч.2 ст.382 ЦК України; близькі за змістом приписи передбачені у п.6 ч.1 ст.1, ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку (ч.2 ст.383 ЦК України).
Оскільки зовнішня стіна будинку, до якої відповідач здійснив прибудову, є несучою конструкцією, а відповідно - спільним майном власників житлових і нежитлових приміщень будинку, то здійснена без їхнього дозволу реконструкція квартири порушує права співвласників будинку. Така реконструкція є проявом недобросовісної поведінки відповідача.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 463/5124/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 463/5124/21 від 27.11.2024
У цій справі КЦС ВС досліджував питання, чи порушує права співвласників багатоквартирного будинку реконструкція відповідачем власної квартири з виходом за межі її об'єму (будівельного об'єму будинку) без згоди інших співвласників цього будинку?
На переконання ВС, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, серед іншого, несучі конструкції будинку (ч.2 ст.382 ЦК України; близькі за змістом приписи передбачені у п.6 ч.1 ст.1, ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку (ч.2 ст.383 ЦК України).
Оскільки зовнішня стіна будинку, до якої відповідач здійснив прибудову, є несучою конструкцією, а відповідно - спільним майном власників житлових і нежитлових приміщень будинку, то здійснена без їхнього дозволу реконструкція квартири порушує права співвласників будинку. Така реконструкція є проявом недобросовісної поведінки відповідача.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
01.05.202514:00
✍🏻ФАКТ САМОСТІЙНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ ЯК ПІДСТАВА ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/3622/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/3622/24 від 02.04.2025
Позивачка звернулася до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини. Вказувала, що має намір звільнитись з військової служби, тому в неї виникла необхідність підтвердити вказаний факт. Зазначала, що законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту самостійного виховання дитини, ніж звернення до суду в порядку окремого провадження.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки з огляду на таке.
Диспозиція ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зі змінами містить імперативний припис стосовно того, що підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду.
В умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється.
Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов'язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін.
Таким чином, удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
❓Вважаєте переконливим висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/3622/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/3622/24 від 02.04.2025
Позивачка звернулася до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини. Вказувала, що має намір звільнитись з військової служби, тому в неї виникла необхідність підтвердити вказаний факт. Зазначала, що законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту самостійного виховання дитини, ніж звернення до суду в порядку окремого провадження.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки з огляду на таке.
Диспозиція ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зі змінами містить імперативний припис стосовно того, що підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду.
В умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється.
Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов'язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін.
Таким чином, удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
❓Вважаєте переконливим висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
30.04.202509:15
Встигніть скористатись великодніми подарунки від ZAKONONLINE!
Даруємо місяці роботи з системою ZAKONONLINE
Оформлюйте передплату — і отримуйте до 3 місяців доступу в подарунок.
6 місяців +2 місяці безкоштовно
12 місяців +3 місяці безкоштовно
Хочете дізнатись про всі можливості системи?
Набирайте нас на 067-739-51-14, щоб отримати консультацію та встигнути скористатись знижкою.
Даруємо місяці роботи з системою ZAKONONLINE
Оформлюйте передплату — і отримуйте до 3 місяців доступу в подарунок.
6 місяців +2 місяці безкоштовно
12 місяців +3 місяці безкоштовно
Хочете дізнатись про всі можливості системи?
Набирайте нас на 067-739-51-14, щоб отримати консультацію та встигнути скористатись знижкою.
28.04.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
📁Добірка 668
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25865 правових позицій ВС
🇪🇺 3172 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 жовтня 2024 року у справі № 755/17233/16-ц
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2024 року у справі № 757/33144/22-ц
Щодо підсудності спорів за позовом дитини, яка є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання в Україні, про позбавлення батьківських прав матері-громадянки України, яка на час подання позову проживала в Естонській Республіці
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 грудня 2024 року у справі № 344/17548/21
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24
Щодо наявності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 квітня 2025 року у справі № 629/3692/23
Щодо відсутності підстав для позбавлення його батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 727/4341/24
Щодо позбавлення матері батьківських прав
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 668
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25865 правових позицій ВС
🇪🇺 3172 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 жовтня 2024 року у справі № 755/17233/16-ц
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2024 року у справі № 757/33144/22-ц
Щодо підсудності спорів за позовом дитини, яка є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання в Україні, про позбавлення батьківських прав матері-громадянки України, яка на час подання позову проживала в Естонській Республіці
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 грудня 2024 року у справі № 344/17548/21
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24
Щодо наявності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 квітня 2025 року у справі № 629/3692/23
Щодо відсутності підстав для позбавлення його батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 727/4341/24
Щодо позбавлення матері батьківських прав
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
Reposted from:ЦДСП
25.04.202512:12
✅Залежно від установлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039
23.04.202514:00
✍🏻АПЕЛЯЦІЙНОМУ ОСКАРЖЕННЮ ПІДЛЯГАЄ УХВАЛА СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ СКАРГИ ЩОДО НЕВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ДО ЄРДР
⚖️Правова позиція ВС у справі № 405/4715/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 405/4715/24 від 01.04.2025
Ухвалою слідчого судді скаргу заявника задоволено частково та зобов`язано уповноважену особу внести відомості до ЄРДР за заявою в частині, що стосується можливого замаху на вбивство заявника. У задоволенні аналогічних вимог по факту вчинення протиправних дій суддею - відмовлено. Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ККС ВС не погодився з позицією апеляційного суду, вказавши на таке.
Ч.3 ст.307 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас КСУ своїм рішенням від 17.06.2020 №4-р (ІІ)/2020 визнав неконституційним положення ч.3 ст.307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
КСУ зазначив про те, що судовий захист стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, має бути забезпечений під час розгляду цього питання хоча б у двох судових інстанціях.
Таким чином, апеляційному оскарженню підлягає ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 405/4715/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 405/4715/24 від 01.04.2025
Ухвалою слідчого судді скаргу заявника задоволено частково та зобов`язано уповноважену особу внести відомості до ЄРДР за заявою в частині, що стосується можливого замаху на вбивство заявника. У задоволенні аналогічних вимог по факту вчинення протиправних дій суддею - відмовлено. Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ККС ВС не погодився з позицією апеляційного суду, вказавши на таке.
Ч.3 ст.307 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас КСУ своїм рішенням від 17.06.2020 №4-р (ІІ)/2020 визнав неконституційним положення ч.3 ст.307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
КСУ зазначив про те, що судовий захист стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, має бути забезпечений під час розгляду цього питання хоча б у двох судових інстанціях.
Таким чином, апеляційному оскарженню підлягає ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
22.04.202507:00
✍🏻ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ СТ. 75 КК УКРАЇНИ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 606/2088/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 606/2088/23 від 25.03.2025
У касаційній скарзі прокурор вказав, що апеляційний суд змінив вирок суду попередньої інстанції та, як результат, звільнив засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, проте ст.75 КК України не передбачено звільнення від відбування такого виду покарання.
ККС ВС підтримав доводи прокурора з огляду на таке.
Із положень ч.1 ст.75 КК України випливає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням допускається лише:
▫️під час призначення покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк 5 років чи менше;
▫️з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи.
Отже, цей вид звільнення від відбування покарання не може бути застосований, якщо, зокрема, особі призначено основне покарання у виді штрафу, громадських робіт, арешту, тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, позбавлення волі на строк більше 5 років.
Таким чином, апеляційний суд, звільняючи засудженого від відбування остаточного покарання з випробуванням, а саме у виді громадських робіт на підставі ст.75 КК України, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильне звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки звільнення від відбування покарання у виді громадських робіт ст.75 КК України не передбачено.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 606/2088/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 606/2088/23 від 25.03.2025
У касаційній скарзі прокурор вказав, що апеляційний суд змінив вирок суду попередньої інстанції та, як результат, звільнив засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, проте ст.75 КК України не передбачено звільнення від відбування такого виду покарання.
ККС ВС підтримав доводи прокурора з огляду на таке.
Із положень ч.1 ст.75 КК України випливає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням допускається лише:
▫️під час призначення покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк 5 років чи менше;
▫️з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи.
Отже, цей вид звільнення від відбування покарання не може бути застосований, якщо, зокрема, особі призначено основне покарання у виді штрафу, громадських робіт, арешту, тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, позбавлення волі на строк більше 5 років.
Таким чином, апеляційний суд, звільняючи засудженого від відбування остаточного покарання з випробуванням, а саме у виді громадських робіт на підставі ст.75 КК України, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильне звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки звільнення від відбування покарання у виді громадських робіт ст.75 КК України не передбачено.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
Shown 1 - 24 of 2 436
Log in to unlock more functionality.