
Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)
Найактуальніші правові позиції та судові рішення на ресурсі https://zakononline.com.ua
https://www.facebook.com/ZakonOnline/
https://www.instagram.com/zakononline/
https://www.facebook.com/ZakonOnline/
https://www.instagram.com/zakononline/
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateMay 09, 2025
Added to TGlist
Jun 13, 2023Subscribers
8 068
24 hours
20%Week
50.1%Month
450.6%
Citation index
0
Mentions0Shares on channels0Mentions on channels0
Average views per post
960
12 hours752
9.4%24 hours960
4.7%48 hours1 094
6.4%
Engagement rate (ER)
0.52%
Reposts3Comments0Reactions2
Engagement rate by reach (ERR)
11.9%
24 hours
0.54%Week
0.13%Month
4.16%
Average views per ad post
952
1 hour35737.5%1 – 4 hours20321.32%4 - 24 hours41843.91%
Total posts in 24 hours
2
Dynamic
2
Latest posts in group "Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)"
16.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ПРАВОВІДНОСИНАХ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ З ПРИВОДУ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
📁Добірка 676
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25960 правових позицій ВС
🇪🇺 3260 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 лютого 2025 року у справі № 756/8527/22
Щодо підстав для застосування судом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорі про оскарження спадкоємцем права власності іншого спадкоємця на частку в спільному майні подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21
Щодо умов збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина, у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона одержує
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 520/14132/18(2)
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання договору інвестування недійсним в частині визначення інвестора
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23
Щодо наслідків формування пов'язаними чи афілійованими особами пасиву (боргів) для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 759/18856/19
Щодо врахування недобросовісної поведінки сторін договору дарування при поділі майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 754/4040/22
Щодо відсутності підстав для визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності чоловіку та жінці, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 676
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25960 правових позицій ВС
🇪🇺 3260 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 лютого 2025 року у справі № 756/8527/22
Щодо підстав для застосування судом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорі про оскарження спадкоємцем права власності іншого спадкоємця на частку в спільному майні подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21
Щодо умов збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина, у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона одержує
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 520/14132/18(2)
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання договору інвестування недійсним в частині визначення інвестора
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23
Щодо наслідків формування пов'язаними чи афілійованими особами пасиву (боргів) для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 759/18856/19
Щодо врахування недобросовісної поведінки сторін договору дарування при поділі майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 754/4040/22
Щодо відсутності підстав для визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності чоловіку та жінці, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
16.05.202507:00
✍🏻АРГУМЕНТИ ПРО ТЕ, ЩО РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕКОНАННЯ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ОДЯГАТИ ВІЙСЬКОВУ ФОРМУ, НЕ ВИКЛЮЧАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ГРОМАДЯНИНОМ ОБОВ’ЯЗКУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 573/406/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 573/406/24 від 15.04.2025
Засудженого визнано винуватим та засуджено за ст.336 КК України. Сторона захисту стверджувала, що неприбуття засудженого до військкомату було пов`язане із його належністю до релігійного об'єднання Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє йому виконувати будь-яку військову службу.
ККС ВС відхилив аргументи захисника з огляду на таке.
Засудженого, який повідомив про свої релігійні переконання, планували задіяти у захисті України як зв'язківця. Тобто держава навіть в умовах воєнного стану та мобілізації врахувала повідомлену засудженим інформацію про його віру.
Суд не вважає, що необхідністю одягати військову форму і виконання військової служби не пов'язаної із використанням і носінням зброї є таким, що призводить до «загибелі особи в цивільному розумінні», як про це стверджує захист у судовому засіданні. Під час ведення війни, коли йдеться про реальну можливість фізичної загибелі сотень цивільних людей і про реальне захоплення держави, навряд чи залучення будь-якого військовозобов'язаного, в тому числі й особи, яка є Свідком Єгови та сповідує цю релігію, становить такі душевні страждання для людини, які можна порівняти з її смертю в цивільному плані.
Суд не вдається до аналізу рішень ЄСПЛ в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки жодне з рішень цього Суду не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, в тому числі проти жінок та дітей.
Відтак, аргументи про те, що релігійні переконання не дозволяють одягати військову форму та здійснювати діяльність, яка не пов'язана із використанням та носінням зброї, суд не може оцінити як такі, які настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що виключають можливість виконання військовозобов'язаним громадянином України свого обов'язку по мобілізації під час воєнного стану.
❓Вважаєте переконливою позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 573/406/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 573/406/24 від 15.04.2025
Засудженого визнано винуватим та засуджено за ст.336 КК України. Сторона захисту стверджувала, що неприбуття засудженого до військкомату було пов`язане із його належністю до релігійного об'єднання Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє йому виконувати будь-яку військову службу.
ККС ВС відхилив аргументи захисника з огляду на таке.
Засудженого, який повідомив про свої релігійні переконання, планували задіяти у захисті України як зв'язківця. Тобто держава навіть в умовах воєнного стану та мобілізації врахувала повідомлену засудженим інформацію про його віру.
Суд не вважає, що необхідністю одягати військову форму і виконання військової служби не пов'язаної із використанням і носінням зброї є таким, що призводить до «загибелі особи в цивільному розумінні», як про це стверджує захист у судовому засіданні. Під час ведення війни, коли йдеться про реальну можливість фізичної загибелі сотень цивільних людей і про реальне захоплення держави, навряд чи залучення будь-якого військовозобов'язаного, в тому числі й особи, яка є Свідком Єгови та сповідує цю релігію, становить такі душевні страждання для людини, які можна порівняти з її смертю в цивільному плані.
Суд не вдається до аналізу рішень ЄСПЛ в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки жодне з рішень цього Суду не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, в тому числі проти жінок та дітей.
Відтак, аргументи про те, що релігійні переконання не дозволяють одягати військову форму та здійснювати діяльність, яка не пов'язана із використанням та носінням зброї, суд не може оцінити як такі, які настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що виключають можливість виконання військовозобов'язаним громадянином України свого обов'язку по мобілізації під час воєнного стану.
❓Вважаєте переконливою позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
15.05.202513:30
ВИШИТІ ЗНИЖКИ до Дня вишиванки!
Система ZAKONONLINE дарує святкові пропозиції, які варто не проґавити!
Встигніть скористатися знижками:
–1000 грн на доступи на 12 та 24 місяці
–500 грн на доступ на 6 місяців
З нами пошук, аналіз та моніторинг судової практики
стають простішими!
⏳ Акція діє до 31 травня
Хочете дізнатись про всі можливості системи?
Набирайте нас на 067-739-51-14, щоб отримати консультацію та встигнути скористатись акційною пропозицією.
Система ZAKONONLINE дарує святкові пропозиції, які варто не проґавити!
Встигніть скористатися знижками:
–1000 грн на доступи на 12 та 24 місяці
–500 грн на доступ на 6 місяців
З нами пошук, аналіз та моніторинг судової практики
стають простішими!
⏳ Акція діє до 31 травня
Хочете дізнатись про всі можливості системи?
Набирайте нас на 067-739-51-14, щоб отримати консультацію та встигнути скористатись акційною пропозицією.
15.05.202512:55
✍🏻СТЯГНЕННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ З АРБІТРАЖНОГО КЕРУЮЧОГО НЕ МОЖЕ БУТИ НАСЛІДКОМ ЙОГО ДІЙ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПОКЛАДЕНИХ НА НЬОГО ОБОВ’ЯЗКІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24) від 15.04.2025
ТОВ у касаційній скарзі зазначило, що суд апеляційної інстанції мав покласти судові витрати на позивача - розпорядника майна боржника арбітражного керуючого, оскільки інших сторін у справі немає.
КГС ВС не погодився з позицією скаржника з огляду на таке.
Системний аналіз ст.ст.1,10,12 КУзПБ свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом статусу та порядку його набуття.
Отже, виконання арбітражним керуючим своїх повноважень розпорядника майна та обов'язків керівника підприємства, зумовлене не лише його згодою на участь у справі, але й призначенням судом, про що суд ухвалює відповідне судове рішення. При цьому арбітражний керуючий, хоч і діє в інтересах та від імені юридичної особи-боржника, однак є суб'єктом незалежної професійної діяльності та не є найманим працівником.
Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з арбітражного керуючого не може бути наслідком (покаранням) його дій або бездіяльності під час безпосереднього виконання покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним рішенням суду обов'язків.
За наявності відповідних підстав для стягнення сум, які безпосередньо пов'язані із виконанням арбітражним керуючим покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним судовим рішенням обов'язків, повинно здійснюватися безпосередньо з боржника.
❓Розділяєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24) від 15.04.2025
ТОВ у касаційній скарзі зазначило, що суд апеляційної інстанції мав покласти судові витрати на позивача - розпорядника майна боржника арбітражного керуючого, оскільки інших сторін у справі немає.
КГС ВС не погодився з позицією скаржника з огляду на таке.
Системний аналіз ст.ст.1,10,12 КУзПБ свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом статусу та порядку його набуття.
Отже, виконання арбітражним керуючим своїх повноважень розпорядника майна та обов'язків керівника підприємства, зумовлене не лише його згодою на участь у справі, але й призначенням судом, про що суд ухвалює відповідне судове рішення. При цьому арбітражний керуючий, хоч і діє в інтересах та від імені юридичної особи-боржника, однак є суб'єктом незалежної професійної діяльності та не є найманим працівником.
Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з арбітражного керуючого не може бути наслідком (покаранням) його дій або бездіяльності під час безпосереднього виконання покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним рішенням суду обов'язків.
За наявності відповідних підстав для стягнення сум, які безпосередньо пов'язані із виконанням арбітражним керуючим покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним судовим рішенням обов'язків, повинно здійснюватися безпосередньо з боржника.
❓Розділяєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
15.05.202507:00
✍🏻ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСАНТІВ, ЯКІ ПРОХОДИЛИ НАВЧАННЯ У ВНЗ МІН’ЮСТУ, ТА ЗВІЛЬНИЛИСЯ ЗІ СЛУЖБИ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ, ПІДЛЯГАЮТЬ ВІДШКОДУВАННЮ ТАКИМИ ОСОБАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 620/7009/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 620/7009/23 від 11.04.2025
Ключовим питанням, на яке мав відповісти ВС у цій справі, є підтвердження або спростування можливості стягнення з колишнього курсанта, який достроково звільнився зі служби за власним бажанням витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, що підпорядковується Мін'юсту, з включенням у розмір цих витрат грошового забезпечення.
Відповідаючи на спірне питання, КАС ВС вказав, що грошове забезпечення відповідача здійснювалось на підставі «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», п.9 розділу І якого передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення особам рядового чи начальницького складу є наказ навчального закладу про зарахування на навчання.
Аналізуючи положення однорідного підзаконного акта в аспекті компенсації витрат на навчання курсанта, який достроково звільнився зі служби, ВС констатував, що оскільки саме в кошторисі вищого навчального закладу МВС передбачаються кошти на виплату грошового забезпечення таких курсантів, то вказане грошове забезпечення належить до категорії витрат на навчання таких курсантів.
ВС вважав, що хоча питання грошового забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, яка є ВНЗ Міністерства юстиції України, регулюється Порядком №925/5, на відміну від ВНЗ Міністерства внутрішніх справ, стосовно яких вирішувалась ВС питання включення до витрат, пов'язаних із навчанням сум грошового забезпечення, вказані правовідносини є однорідними, адже підстави їх виникнення, порядок укладення відповідних контрактів, а також умови проходження служби курсантів, є аналогічними.
Отже, грошове забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, входить до витрат, пов’язаних із навчанням у ВНЗ і має бути відшкодовано особою, яка достроково розірвала контракт, звільнившись зі служби за власним бажанням.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 620/7009/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 620/7009/23 від 11.04.2025
Ключовим питанням, на яке мав відповісти ВС у цій справі, є підтвердження або спростування можливості стягнення з колишнього курсанта, який достроково звільнився зі служби за власним бажанням витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, що підпорядковується Мін'юсту, з включенням у розмір цих витрат грошового забезпечення.
Відповідаючи на спірне питання, КАС ВС вказав, що грошове забезпечення відповідача здійснювалось на підставі «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», п.9 розділу І якого передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення особам рядового чи начальницького складу є наказ навчального закладу про зарахування на навчання.
Аналізуючи положення однорідного підзаконного акта в аспекті компенсації витрат на навчання курсанта, який достроково звільнився зі служби, ВС констатував, що оскільки саме в кошторисі вищого навчального закладу МВС передбачаються кошти на виплату грошового забезпечення таких курсантів, то вказане грошове забезпечення належить до категорії витрат на навчання таких курсантів.
ВС вважав, що хоча питання грошового забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, яка є ВНЗ Міністерства юстиції України, регулюється Порядком №925/5, на відміну від ВНЗ Міністерства внутрішніх справ, стосовно яких вирішувалась ВС питання включення до витрат, пов'язаних із навчанням сум грошового забезпечення, вказані правовідносини є однорідними, адже підстави їх виникнення, порядок укладення відповідних контрактів, а також умови проходження служби курсантів, є аналогічними.
Отже, грошове забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, входить до витрат, пов’язаних із навчанням у ВНЗ і має бути відшкодовано особою, яка достроково розірвала контракт, звільнившись зі служби за власним бажанням.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
14.05.202514:00
✍🏻ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ВИПИСКИ З ІНОЗЕМНОГО БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ В СУДОВИХ ПРОЦЕСАХ ВІДСУТНЯ НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ АПОСТИЛЮВАННЯ АБО КОНСУЛЬСЬКОЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 569/7279/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 569/7279/18 від 09.04.2025
У цивільній справі про поділ спільного майна подружжя КЦС ВС встановив помилковість висновку апеляційного суду, що копії документів та їх переклад, якими обґрунтовувались вимоги про стягнення 1/2 частини спільних грошових коштів, що зберігались на депозитних рахунках та витрачені відповідачем не в інтересах сім'ї під час перебування сторін у шлюбі, надані позивачкою без апостилю компетентного органу держави, тому не можуть вважатись належними та допустимими доказами.
ВС зазначив, що виписки з іноземних банківських рахунків, що стосуються комерційних або митних операцій, не потребують апостилювання або консульської легалізації, оскільки такі документи належать до винятків, передбачені Гаазькою конвенцією 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Зокрема, п. «b» ч. 3 ст. 1 цієї Конвенції визначає, що вона не поширюється на документи, які стосуються комерційних або митних операцій.
Отже, для використання виписки з іноземного банківського рахунку в судових процесах достатньо надати засвідчений переклад цього документа українською мовою без необхідності апостилювання або консульської легалізації.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 569/7279/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 569/7279/18 від 09.04.2025
У цивільній справі про поділ спільного майна подружжя КЦС ВС встановив помилковість висновку апеляційного суду, що копії документів та їх переклад, якими обґрунтовувались вимоги про стягнення 1/2 частини спільних грошових коштів, що зберігались на депозитних рахунках та витрачені відповідачем не в інтересах сім'ї під час перебування сторін у шлюбі, надані позивачкою без апостилю компетентного органу держави, тому не можуть вважатись належними та допустимими доказами.
ВС зазначив, що виписки з іноземних банківських рахунків, що стосуються комерційних або митних операцій, не потребують апостилювання або консульської легалізації, оскільки такі документи належать до винятків, передбачені Гаазькою конвенцією 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Зокрема, п. «b» ч. 3 ст. 1 цієї Конвенції визначає, що вона не поширюється на документи, які стосуються комерційних або митних операцій.
Отже, для використання виписки з іноземного банківського рахунку в судових процесах достатньо надати засвідчений переклад цього документа українською мовою без необхідності апостилювання або консульської легалізації.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
14.05.202511:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У МІСТОБУДІВНИХ СПОРАХ
📁Добірка 675
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25950 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 вересня 2024 року у справі № 480/1519/23
Щодо необхідності узгодження детального плану території з генеральним планом населеного пункту
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2024 року у справі № 480/5165/21
Щодо предмета громадських слухань стосовно проектів містобудівної документації на місцевому рівні
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23
Щодо неототожнення паспорта прив’язки тимчасової споруди з документами дозвільного характеру
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23(1)
Щодо умови продовження дії паспорта прив’язки тимчасової споруди
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 квітня 2025 року у справі № 380/19138/22
Щодо правової природи листа Мінрегіону про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 675
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25950 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 вересня 2024 року у справі № 480/1519/23
Щодо необхідності узгодження детального плану території з генеральним планом населеного пункту
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2024 року у справі № 480/5165/21
Щодо предмета громадських слухань стосовно проектів містобудівної документації на місцевому рівні
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23
Щодо неототожнення паспорта прив’язки тимчасової споруди з документами дозвільного характеру
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23(1)
Щодо умови продовження дії паспорта прив’язки тимчасової споруди
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 квітня 2025 року у справі № 380/19138/22
Щодо правової природи листа Мінрегіону про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
14.05.202507:00
✍🏻ПРОВЕДЕННЯ ІНВАЗИВНОЇ МЕДИЧНОЇ ПРОЦЕДУРИ ЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІКУ ОСОБИ-ІММІГРАНТА, ЯКА СТВЕРДЖУЄ, ЩО Є НЕПОВНОЛІТНЬОЮ, ПОВИННО ЗАСТОСОВУВАТИСЬ ЯК КРАЙНІЙ ЗАХІД
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «F.B. c. BELGIQUE» від 06.03.2025, заява № 47836/21
У цій справі після подання заяви про надання міжнародного захисту та наявності у працівника управління у справах іноземців сумнівів щодо віку заявниці, її було негайно направлено на медичне обстеження, яке складалося з рентгенівських знімків кисті та зап'ястя, ключиці і зубів. Результат цієї оцінки показав, що заявниця є повнолітньою. Як наслідок, відділ опіки прийняв рішення про припинення опіки над заявницею як над неповнолітньою іноземкою без супроводу дорослих.
ЄСПЛ підкреслив, що з огляду на інвазивний характер медичних оглядів у цій справі, вони повинні проводитися лише як крайній захід, якщо інші засоби усунення сумнівів щодо віку відповідної особи не дали переконливих результатів.
Співбесіда заявниці з працівником органів опіки, спеціально підготовленим для роботи з неповнолітніми, відбулася лише після того, як були проведені дослідження кісток. Лише під час цієї співбесіди заявницю запитали про її цивільний стан, сімейну ситуацію, умови життя в країні походження та навчання в школі. Однак попередня співбесіда з працівником відділу опіки та піклування могла б, за необхідності, дозволити, з одного боку, з'ясувати, чи можна усунути сумніви щодо неповноліття заявниці іншими, менш інтрузивними способами, а з іншого боку, дати можливість кваліфікованому спеціалісту переконатися, що заявниця отримала всю інформацію, необхідну для законного відстоювання своїх прав.
Суд наголосив, що процес прийняття рішень, який призвів до рішення про припинення піклування над нею як над несупроводжуваною неповнолітньою іноземкою, не забезпечувався достатніми гарантіями у світлі ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявниці?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «F.B. c. BELGIQUE» від 06.03.2025, заява № 47836/21
У цій справі після подання заяви про надання міжнародного захисту та наявності у працівника управління у справах іноземців сумнівів щодо віку заявниці, її було негайно направлено на медичне обстеження, яке складалося з рентгенівських знімків кисті та зап'ястя, ключиці і зубів. Результат цієї оцінки показав, що заявниця є повнолітньою. Як наслідок, відділ опіки прийняв рішення про припинення опіки над заявницею як над неповнолітньою іноземкою без супроводу дорослих.
ЄСПЛ підкреслив, що з огляду на інвазивний характер медичних оглядів у цій справі, вони повинні проводитися лише як крайній захід, якщо інші засоби усунення сумнівів щодо віку відповідної особи не дали переконливих результатів.
Співбесіда заявниці з працівником органів опіки, спеціально підготовленим для роботи з неповнолітніми, відбулася лише після того, як були проведені дослідження кісток. Лише під час цієї співбесіди заявницю запитали про її цивільний стан, сімейну ситуацію, умови життя в країні походження та навчання в школі. Однак попередня співбесіда з працівником відділу опіки та піклування могла б, за необхідності, дозволити, з одного боку, з'ясувати, чи можна усунути сумніви щодо неповноліття заявниці іншими, менш інтрузивними способами, а з іншого боку, дати можливість кваліфікованому спеціалісту переконатися, що заявниця отримала всю інформацію, необхідну для законного відстоювання своїх прав.
Суд наголосив, що процес прийняття рішень, який призвів до рішення про припинення піклування над нею як над несупроводжуваною неповнолітньою іноземкою, не забезпечувався достатніми гарантіями у світлі ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявниці?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
13.05.202514:00
✍🏻УХВАЛА ПРО ПОВЕРНЕННЯ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ МОЖЕ БУТИ ПРИЙНЯТА СУДДЕЮ ОДНООСОБОВО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 372/2878/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 372/2878/21 від 24.04.2025
У касаційній скарзі касант стверджував, що суддя суду апеляційної інстанції, порушуючи ч.4 ст.31 КПК України, постановив судове рішення неуповноваженим складом суду, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята не колегією суддів.
ККС ВС визнав ці доводи касаційної скарги такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.
ВС зауважив, що положення ч.4 ст.31 КПК України, якими визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, слід тлумачити в контексті суті та змісту апеляційного перегляду, зокрема, коли мова йде про розгляд апеляційної скарги по суті.
Системний аналіз ст.ст.398,399 КПК України свідчить про те, що саме суддя-доповідач одноособово має право постановляти ухвали про повернення апеляційної скарги.
Ухвала про повернення апеляційної скарги не є результатом розгляду справи в апеляційному порядку по суті, а є процесуальним рішенням, яке може бути прийняте суддею одноособово.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 372/2878/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 372/2878/21 від 24.04.2025
У касаційній скарзі касант стверджував, що суддя суду апеляційної інстанції, порушуючи ч.4 ст.31 КПК України, постановив судове рішення неуповноваженим складом суду, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята не колегією суддів.
ККС ВС визнав ці доводи касаційної скарги такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.
ВС зауважив, що положення ч.4 ст.31 КПК України, якими визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, слід тлумачити в контексті суті та змісту апеляційного перегляду, зокрема, коли мова йде про розгляд апеляційної скарги по суті.
Системний аналіз ст.ст.398,399 КПК України свідчить про те, що саме суддя-доповідач одноособово має право постановляти ухвали про повернення апеляційної скарги.
Ухвала про повернення апеляційної скарги не є результатом розгляду справи в апеляційному порядку по суті, а є процесуальним рішенням, яке може бути прийняте суддею одноособово.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
13.05.202507:00
✍🏻НАБРАННЯ ЗАКОННОЇ СИЛИ СУДОВИМ РІШЕННЯМ ПРО ВІДМОВУ У ПОЗОВІ Є САМОСТІЙНОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/3427/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/3427/24 від 23.04.2025
Відповідач подав заяву про скасування заходів забезпечення позову. Відповідну заяву обґрунтував вирішенням спору між сторонами у межах провадження у справі, за результатами розгляду якої рішенням господарського суду, що набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю. За твердженням заявника, зазначене свідчить про відсутність підстав для подальшого збереження забезпечувальних заходів.
КГС ВС зазначив, скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.
Якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення. За цих умов факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування.
Водночас ці положення не виключають можливість окремого вирішення питання про скасування таких заходів у межах розгляду заяви відповідного учасника провадження, за умови вжиття заходів забезпечення позову судом до подання позовної заяви.
❓Вважаєте переконливими доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/3427/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/3427/24 від 23.04.2025
Відповідач подав заяву про скасування заходів забезпечення позову. Відповідну заяву обґрунтував вирішенням спору між сторонами у межах провадження у справі, за результатами розгляду якої рішенням господарського суду, що набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю. За твердженням заявника, зазначене свідчить про відсутність підстав для подальшого збереження забезпечувальних заходів.
КГС ВС зазначив, скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.
Якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення. За цих умов факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування.
Водночас ці положення не виключають можливість окремого вирішення питання про скасування таких заходів у межах розгляду заяви відповідного учасника провадження, за умови вжиття заходів забезпечення позову судом до подання позовної заяви.
❓Вважаєте переконливими доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
12.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗАТРИМАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
📁Добірка 674
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25940 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19(1)
Щодо правових наслідків відсутності захисника під час особистого обшуку затриманого
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19
Щодо оцінки допустимості доказів, отриманих у ході особистого обшуку особи під час затримання особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2024 року у справі № 678/428/23
Щодо наслідків відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 березня 2025 року у справі № 378/450/21
Щодо правомірності призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(1)
Щодо обов'язковості відеофіксації, участі захисника та понятих під час затримання
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(2)
Щодо моменту встановлення обґрунтованості підозри під час затримання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 674
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25940 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19(1)
Щодо правових наслідків відсутності захисника під час особистого обшуку затриманого
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19
Щодо оцінки допустимості доказів, отриманих у ході особистого обшуку особи під час затримання особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2024 року у справі № 678/428/23
Щодо наслідків відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 березня 2025 року у справі № 378/450/21
Щодо правомірності призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(1)
Щодо обов'язковості відеофіксації, участі захисника та понятих під час затримання
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(2)
Щодо моменту встановлення обґрунтованості підозри під час затримання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
12.05.202507:00
✍🏻НОРМА ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІНИ ПОДАТКОВОЇ АДРЕСИ ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ, МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ ЯКИХ Є ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ, ПОШИРЮЄТЬСЯ І НА ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 420/3520/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 420/3520/24 від 18.04.2025
У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи поширює свою дію абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на виконавчий комітет сільської ради Скадовського району Херсонської області.
ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Відповідно до розділу II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вся територія Скадовського району значиться окупованою з 24.02.2022. До того ж, згідно вказаного переліку ця територія визначається окупованою без зазначення дати завершення тимчасової окупації.
Тобто створено передумови для виконання вимог Закону, а отже, усі суб'єкти господарювання, які знаходяться у Переліку, у тому числі тимчасово окуповані з 24.02.2022, мають вжити заходів з перереєстрації юридичних адрес на підконтрольну територію України для того, щоб продовжувати свою діяльність на законних підставах.
Таким чином, абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосується усіх юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, поширюється також і на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 420/3520/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 420/3520/24 від 18.04.2025
У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи поширює свою дію абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на виконавчий комітет сільської ради Скадовського району Херсонської області.
ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Відповідно до розділу II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вся територія Скадовського району значиться окупованою з 24.02.2022. До того ж, згідно вказаного переліку ця територія визначається окупованою без зазначення дати завершення тимчасової окупації.
Тобто створено передумови для виконання вимог Закону, а отже, усі суб'єкти господарювання, які знаходяться у Переліку, у тому числі тимчасово окуповані з 24.02.2022, мають вжити заходів з перереєстрації юридичних адрес на підконтрольну територію України для того, щоб продовжувати свою діяльність на законних підставах.
Таким чином, абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосується усіх юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, поширюється також і на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
09.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ З ПРИВОДУ ЗВІЛЬНЕННЯ
📁Добірка 673
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25915 правових позицій ВС
🇪🇺 3242 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 січня 2025 року у справі № 296/2149/19
Щодо обов'язку роботодавця для правильного застосування п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 січня 2025 року у справі № 522/2588/23
Щодо заборони звільнення працівника за угодою сторін з роботи під час його тимчасової непрацездатності
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 487/1536/23
Щодо встановлення факту перебування у трудових відносинах у справах позовного провадження з приводу поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 206/2608/22
Щодо права працівника, який перебував у оплаченому вимушеному прогулі, спричиненому незаконним звільненням, на щорічну основну відпустку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 947/7799/23
Щодо відсутності у роботодавця обов'язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у разі досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 673
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25915 правових позицій ВС
🇪🇺 3242 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 січня 2025 року у справі № 296/2149/19
Щодо обов'язку роботодавця для правильного застосування п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 січня 2025 року у справі № 522/2588/23
Щодо заборони звільнення працівника за угодою сторін з роботи під час його тимчасової непрацездатності
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 487/1536/23
Щодо встановлення факту перебування у трудових відносинах у справах позовного провадження з приводу поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 206/2608/22
Щодо права працівника, який перебував у оплаченому вимушеному прогулі, спричиненому незаконним звільненням, на щорічну основну відпустку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 947/7799/23
Щодо відсутності у роботодавця обов'язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у разі досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
Reposted from:
ЦДСП

09.05.202511:33
✅Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 748/3383/23 (61-9018св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 748/3383/23 (61-9018св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927


09.05.202507:00
✍🏻ВИНИКНЕННЯ МІЖ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ - УЧАСНИКАМИ/КІНЦЕВИМИ БЕНЕФІЦІАРНИМИ ВЛАСНИКАМИ КРЕДИТОРА ТА БОРЖНИКА КОРПОРАТИВНИХ КОНФЛІКТІВ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НАЯВНІСТЬ СПОРУ ПРО ПРАВО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/9477/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/9477/24 від 10.04.2025
Предметом судового розгляду у цій справі стали вимоги кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та наявність/відсутність підстав для відкриття цієї справи через їх заперечення боржником внаслідок стверджуваного ним «спору про право» між сторонами з підстав наявності між засновниками/кінцевими бенефіціарними власниками обох юридичних осіб, якими є одні і ті ж самі фізичні особи, корпоративного конфлікту.
З цього приводу КГС ВС зазначив, що КУзПБ не містить обмежень права кредитора на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку з його корпоративними (бенефіціарними) зв'язками з боржником.
Водночас наявність між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника будь-яких конфліктів (особистісних чи корпоративних) сама по собі не може свідчити про наявність спору про право з приводу заявлених грошових вимог кредитора до боржника, оскільки такі вимоги ґрунтуються на дійсному виконаному з боку кредитора правочині та наявності боргу за цим правочином.
Такі обставини необхідно оцінювати в контексті їх впливу на обґрунтованість вимог заявника, правову природу грошового зобов'язання, його структуру, розмір, особу кредитора.
Отже, виникнення між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника корпоративних конфліктів не свідчить про наявність спору про право щодо вимог кредитора за договором підряду, оскільки кредитор та боржник є юридичними особами з власними цивільними правоздатністю та дієздатністю, які відповідно до приписів ст.96 ЦК України самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/9477/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/9477/24 від 10.04.2025
Предметом судового розгляду у цій справі стали вимоги кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та наявність/відсутність підстав для відкриття цієї справи через їх заперечення боржником внаслідок стверджуваного ним «спору про право» між сторонами з підстав наявності між засновниками/кінцевими бенефіціарними власниками обох юридичних осіб, якими є одні і ті ж самі фізичні особи, корпоративного конфлікту.
З цього приводу КГС ВС зазначив, що КУзПБ не містить обмежень права кредитора на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку з його корпоративними (бенефіціарними) зв'язками з боржником.
Водночас наявність між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника будь-яких конфліктів (особистісних чи корпоративних) сама по собі не може свідчити про наявність спору про право з приводу заявлених грошових вимог кредитора до боржника, оскільки такі вимоги ґрунтуються на дійсному виконаному з боку кредитора правочині та наявності боргу за цим правочином.
Такі обставини необхідно оцінювати в контексті їх впливу на обґрунтованість вимог заявника, правову природу грошового зобов'язання, його структуру, розмір, особу кредитора.
Отже, виникнення між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника корпоративних конфліктів не свідчить про наявність спору про право щодо вимог кредитора за договором підряду, оскільки кредитор та боржник є юридичними особами з власними цивільними правоздатністю та дієздатністю, які відповідно до приписів ст.96 ЦК України самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Records
15.05.202508:28
8.1KSubscribers24.07.201923:59
100Citation index05.05.202519:05
2KAverage views per post31.01.202423:59
2.5KAverage views per ad post09.10.202323:59
3.59%ER07.11.202323:59
29.17%ERRGrowth
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
Log in to unlock more functionality.