Politics
Данило Гетманцев
Politics
06.05.202513:27
Взяв участь у великій зустрічі присвяченій презентації ОЕСР Економічного огляду України та Огляду з питань доброчесності та протидії корупції в Україні.
Наша взаємодія з Організацією економічного співробітництва та розвитку має надважливе значення для реформування публічних фінансів.
Ми багато чого зробили разом, імплементувавши окремі кроки Плану BEPS до нашого законодавства, і значно покращивши якість державного управління у сфері публічних фінансів. Але попереду ще багато роботи.
Дякую Генеральному секретарю ОЕСР Матіасу Корману за постійну підтримку!
Наша взаємодія з Організацією економічного співробітництва та розвитку має надважливе значення для реформування публічних фінансів.
Ми багато чого зробили разом, імплементувавши окремі кроки Плану BEPS до нашого законодавства, і значно покращивши якість державного управління у сфері публічних фінансів. Але попереду ще багато роботи.
Дякую Генеральному секретарю ОЕСР Матіасу Корману за постійну підтримку!
06.05.202508:01
👥🇺🇦Три роки виповнилось фандрейзинговій платформі United24.
Запущена 5 травня 2022 року, коли Україна ще не мала серйозної підтримки з боку партнерів, вона стала потужним майданчиком солідарності, яка об’єднала людей з усіх частин світу у підтримці боротьби України за свою свободу.
За ці три роки:
🔹зібрано більше 56 млрд. грн. (понад 1,4 млрд. доларів);
🔹кошти надійшли від жертводавців з більш ніж 120 держав світу.
Акумульовані ресурси витрачені за наступними напрямами:
🔸47,6 млрд. грн. – на потреби оборони та підтримку ЗСУ (з них 27,7 млрд. грн. – на засоби спеціального призначення);
🔸1,9 млрд. грн. – для забезпечення потреб охорони здоров’я;
🔸523,1 млн. грн. – на підтримку закладів освіти та науки;
🔸399,1 млн. грн. – на відбудову України (підтримку Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури);
🔸133,9 млн. грн. – на гуманітарне розмінування.
🤝🏻Вдячні кожному та кожній, хто долучився до збору коштів на платформі United24, зокрема її амбасадорам, які допомагають просуванню платформи у світі!
Запущена 5 травня 2022 року, коли Україна ще не мала серйозної підтримки з боку партнерів, вона стала потужним майданчиком солідарності, яка об’єднала людей з усіх частин світу у підтримці боротьби України за свою свободу.
За ці три роки:
🔹зібрано більше 56 млрд. грн. (понад 1,4 млрд. доларів);
🔹кошти надійшли від жертводавців з більш ніж 120 держав світу.
Акумульовані ресурси витрачені за наступними напрямами:
🔸47,6 млрд. грн. – на потреби оборони та підтримку ЗСУ (з них 27,7 млрд. грн. – на засоби спеціального призначення);
🔸1,9 млрд. грн. – для забезпечення потреб охорони здоров’я;
🔸523,1 млн. грн. – на підтримку закладів освіти та науки;
🔸399,1 млн. грн. – на відбудову України (підтримку Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури);
🔸133,9 млн. грн. – на гуманітарне розмінування.
🤝🏻Вдячні кожному та кожній, хто долучився до збору коштів на платформі United24, зокрема її амбасадорам, які допомагають просуванню платформи у світі!
05.05.202510:28
Знову бачу чергову хвилю в ЗМІ про підняття ПДВ як результат відвідування нашими представниками МВФ.
МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться.
Принаймні в цьому скликанні Парламенту.
А якщо говорити про майбутнє, то я радив би колегам з уряду (хто б в ньому не був) для початку вичерпати ресурс детінізації (в тому числі провівши реформу митниці і БЕБ), скоротити власні неефективні видатки (на кшталт абсолютно не дієвого кешбеку), скористатися резервом від додаткового розміщення ОВДП, а вже потім замислюватись, або ні, над ставками ПДВ.
МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться.
Принаймні в цьому скликанні Парламенту.
А якщо говорити про майбутнє, то я радив би колегам з уряду (хто б в ньому не був) для початку вичерпати ресурс детінізації (в тому числі провівши реформу митниці і БЕБ), скоротити власні неефективні видатки (на кшталт абсолютно не дієвого кешбеку), скористатися резервом від додаткового розміщення ОВДП, а вже потім замислюватись, або ні, над ставками ПДВ.
03.05.202508:03
Запитували про ефект підвищення податку для банків.
❗️До Вашої уваги:
🏦Банки задекларували 62,4 млрд грн податку на прибуток за 4 квартал 2024 року, сплата яких припадала на 2025 рік.
Із цієї суми близько 50 млрд грн — це результат підвищення ставки податку з 25% до 50%, а також заборони враховувати збитки минулих років при розрахунку.
🔺За підсумками 2024 року, рівень сплати податку на прибуток у банків зріс до 18,4% — це на 1 п.п. більше, ніж у 2023 році.
✔️У 1 кварталі 2025 року банки забезпечили 43,2% усіх надходжень податку на прибуток до зведеного бюджету.
💁♂️Так, підвищити ставку «заднім числом» — рішення неоднозначне і викликає багато дискусій. Водночас надходження у розмірі 50 млрд грн, які вже працюють на оборону.
❗️До Вашої уваги:
🏦Банки задекларували 62,4 млрд грн податку на прибуток за 4 квартал 2024 року, сплата яких припадала на 2025 рік.
Із цієї суми близько 50 млрд грн — це результат підвищення ставки податку з 25% до 50%, а також заборони враховувати збитки минулих років при розрахунку.
🔺За підсумками 2024 року, рівень сплати податку на прибуток у банків зріс до 18,4% — це на 1 п.п. більше, ніж у 2023 році.
✔️У 1 кварталі 2025 року банки забезпечили 43,2% усіх надходжень податку на прибуток до зведеного бюджету.
💁♂️Так, підвищити ставку «заднім числом» — рішення неоднозначне і викликає багато дискусій. Водночас надходження у розмірі 50 млрд грн, які вже працюють на оборону.
02.05.202508:02
Трохи більше місяця залишилося до закінчення строку дії «економічного безвізу».
Так неофіційно називають автономні торгівельні преференції, надані влітку 2022 року в односторонньому порядку Європейським Союзом у відповідь на розпочату росією повномасштабну війну, які забезпечили можливість торгувати з ЄС у режимі без мит та без квот, і стали дуже важливою підтримкою для нашої економіки.
📑Це стосується на перший погляд невеликої групи – 30 позицій номенклатури аграрної продукції, але дуже важливих для нас в плані експорту та забезпечення валютних надходжень.
За оцінками експертів, припинення дії нинішнього торговельного режиму, яке має статися менш ніж через два місяці – після 5 червня, і повернення до умов, які діяли до 2022 року, може коштувати «мінус» 3,3 млрд. євро експорту та сприяти скороченню зростання ВВП на 2,5%.
❕Щоб зрозуміти, який це може бути удар, слід нагадати, що аграрний експорт у березні становив 1,9 млрд. євро, його частка у загальних обсягах складає близько 60%, а зростання ВВП у 2025 році прогнозувалось на рівні 2,7%.
👨🏻💻Про проблему було відомо дуже давно – адже європейські партнери попереджали перед минулорічним продовженням «економічного безвізу» у червні 2024 року, що воно останнє, і тому необхідно відпрацювати довгострокову домовленість, яку можна буде запровадити влітку 2025 року і аж до моменту вступу України у ЄС.
Отже часу, щоб це зробити, було більш ніж достатньо, щоб не домовлятись в останню хвилину.
Однак у відомства, відповідального за економічну та торговельну політику, ймовірно були більш важливі справи. Чи можливо там очікували, що це європейці чомусь повинні були демонструвати лідерство та виявляти ініціативу у питанні підтримки українського експорту, пропонуючи нам певні поступки та можливості.
➡️За останньою інформацією, Єврокомісія таки не планує продовжувати режим автономних торгівельних преференцій після 5 червня, водночас має намір забезпечити плавний перехід до нової схеми, де умови лібералізації торгівлі будуть зафіксовані в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Умови і деталі того, що пропонується, в т.ч. в якій частині залишаться автономні торгівельні заходи, надані нам із початком повномасштабної війни, наразі невідомі.
💁♂️З огляду на процедурні моменти, часу на узгодження залишається дійсно обмаль. Пропозиція Європейської Комісії, якою б вона не була, ще має пройти погодження і затвердження в інших європейських інституціях.
Приміром, у травні за графіком Європарламент засідає з 5 по 8 травня, потім буде короткий пленарний тиждень 21-22 травня, а наступні засідання – вже у середині червня.
30 квітня ввечері було затверджено остаточний порядок денний на наступний тиждень, і схоже, що ми можемо встигнули встрибнути в «останній вагон потягу».
На денне засідання 8 травня, одним з останніх питань включено таке – «Призупинення певних частин Регламенту ЄС 2015/478 щодо імпорту української продукції в Європейський Союз».
Отже, певний шанс є, але чому економічна політика має бути такою «валідольною» - відверто не розумію…
Так неофіційно називають автономні торгівельні преференції, надані влітку 2022 року в односторонньому порядку Європейським Союзом у відповідь на розпочату росією повномасштабну війну, які забезпечили можливість торгувати з ЄС у режимі без мит та без квот, і стали дуже важливою підтримкою для нашої економіки.
📑Це стосується на перший погляд невеликої групи – 30 позицій номенклатури аграрної продукції, але дуже важливих для нас в плані експорту та забезпечення валютних надходжень.
За оцінками експертів, припинення дії нинішнього торговельного режиму, яке має статися менш ніж через два місяці – після 5 червня, і повернення до умов, які діяли до 2022 року, може коштувати «мінус» 3,3 млрд. євро експорту та сприяти скороченню зростання ВВП на 2,5%.
❕Щоб зрозуміти, який це може бути удар, слід нагадати, що аграрний експорт у березні становив 1,9 млрд. євро, його частка у загальних обсягах складає близько 60%, а зростання ВВП у 2025 році прогнозувалось на рівні 2,7%.
👨🏻💻Про проблему було відомо дуже давно – адже європейські партнери попереджали перед минулорічним продовженням «економічного безвізу» у червні 2024 року, що воно останнє, і тому необхідно відпрацювати довгострокову домовленість, яку можна буде запровадити влітку 2025 року і аж до моменту вступу України у ЄС.
Отже часу, щоб це зробити, було більш ніж достатньо, щоб не домовлятись в останню хвилину.
Однак у відомства, відповідального за економічну та торговельну політику, ймовірно були більш важливі справи. Чи можливо там очікували, що це європейці чомусь повинні були демонструвати лідерство та виявляти ініціативу у питанні підтримки українського експорту, пропонуючи нам певні поступки та можливості.
➡️За останньою інформацією, Єврокомісія таки не планує продовжувати режим автономних торгівельних преференцій після 5 червня, водночас має намір забезпечити плавний перехід до нової схеми, де умови лібералізації торгівлі будуть зафіксовані в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Умови і деталі того, що пропонується, в т.ч. в якій частині залишаться автономні торгівельні заходи, надані нам із початком повномасштабної війни, наразі невідомі.
💁♂️З огляду на процедурні моменти, часу на узгодження залишається дійсно обмаль. Пропозиція Європейської Комісії, якою б вона не була, ще має пройти погодження і затвердження в інших європейських інституціях.
Приміром, у травні за графіком Європарламент засідає з 5 по 8 травня, потім буде короткий пленарний тиждень 21-22 травня, а наступні засідання – вже у середині червня.
30 квітня ввечері було затверджено остаточний порядок денний на наступний тиждень, і схоже, що ми можемо встигнули встрибнути в «останній вагон потягу».
На денне засідання 8 травня, одним з останніх питань включено таке – «Призупинення певних частин Регламенту ЄС 2015/478 щодо імпорту української продукції в Європейський Союз».
Отже, певний шанс є, але чому економічна політика має бути такою «валідольною» - відверто не розумію…
02.05.202503:21
06.05.202512:00
Здобутки детінізації – це і про принципи, і про цифри. Дуже переконливі цифри. Плюс 2,5 млрд доларів доходів до державного бюджету минулого року. Перевиконання бюджету за перший квартал цього року. Це реальні результати детінізації, а її подальший бюджетний потенціал ще більший.
Про економіку та детінізацію – на зустрічі з Організацією економічного співробітництва та розвитку за участі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Кормана.
Хочу вчергове подякувати колегам з ОЕСР за системну підтримку України на шляху реформ та розвитку. Це важливо для майбутнього нашої країни.
Хоча з нашої сторони уже реалізована значна частина домашньої роботи, попереду її теж ще багато. Продовжуємо працювати.
Про економіку та детінізацію – на зустрічі з Організацією економічного співробітництва та розвитку за участі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Кормана.
Хочу вчергове подякувати колегам з ОЕСР за системну підтримку України на шляху реформ та розвитку. Це важливо для майбутнього нашої країни.
Хоча з нашої сторони уже реалізована значна частина домашньої роботи, попереду її теж ще багато. Продовжуємо працювати.
06.05.202505:00
✔️🪖Протягом січня-квітня 2025 року кодифіковано і допущено в експлуатацію в Збройних силах близько 470 нових зразків озброєння та військової техніки.
Від початку року вийшли на дуже гарний показник – 100+ позицій на місяць:
▪️січень – більше 130 зразків озброєння та військової техніки (75% - українського виробництва);
▪️лютий – понад 100 зразків (90%);
▪️березень – близько 120 зразків (понад 90%);
▪️квітень – більше 120 (85%).
❗️Що дуже важливо: понад 85% усього прийнятого на озброєння від початку року – це продукція вітчизняного виробництва.
Якщо порівняти з початком 2024 року (не згадую вже про більш ранні періоди) – тоді у січні було кодифіковано менше півсотні зразків ОВТ, з яких усього близько 20 – українського виробництва.
За чотири місяці 2025 року – понад 400 зразків вітчизняної військової продукції, тобто у середньому понад 100 нових розробок на місяць.
Серед того, що вже постачається та постачатиметься до ЗСУ – безпілотні авіаційні комплекси (у тому числі понад 40 видів БПЛА на оптоволокні) та боєприпаси до них, засоби радіоелектронної боротьби та зв’язку, наземні роботизовано комплекси, авіаційне обладнання, автомобільна техніка тощо.
💁♂️Нарощення вітчизняного виробництва зброї та військової техніки – це важливо: в умовах скорочення можливостей та запасів союзників маємо підвищувати рівень самозабезпечення (особливо по тим видам ОВТ, що можемо виробляти власними силами). За оцінками Єврокомісара з питань оборони та космосу А.Кубілюса, виготовлена в Україні військова техніка обходиться у середньому у 2 рази дешевше за іноземні аналоги, що дозволяє вдвічі ефективніше використовувати кошти міжнародної військової допомоги.
➡️Так само доступнішими є і запасні частини та комплектуючі до вироблених в Україні зразків ОВТ, а ремонтувати та повертати їх у стрій – значно швидше, ніж зарубіжних.
Окрім цього, це ще й вагомий внесок у національну економіку: за оцінками Мінстратегпрому, торік внесок оборонно-промислового комплексу у зростання ВВП становив 1,27% з 2,9%.
👨🏻💻І враховуючи, що йдеться про освоєння нових перспективних видів озброєння, адаптованих до викликів сучасної війни і конкурентних порівняно з продукцією, яка ніколи не проходила таке випробування, і те, що воєнні бюджети більшості держав світу будуть зростати (у 2024 році світові витрати на оборону збільшились на 9,4% порівняно з попереднім роком і досягли рекордних 2,7 трлн доларів) – маємо непогані шанси на те, що український ОПК у найближчі роки стане справжнім локомотивом відновлення української економіки.
Від початку року вийшли на дуже гарний показник – 100+ позицій на місяць:
▪️січень – більше 130 зразків озброєння та військової техніки (75% - українського виробництва);
▪️лютий – понад 100 зразків (90%);
▪️березень – близько 120 зразків (понад 90%);
▪️квітень – більше 120 (85%).
❗️Що дуже важливо: понад 85% усього прийнятого на озброєння від початку року – це продукція вітчизняного виробництва.
Якщо порівняти з початком 2024 року (не згадую вже про більш ранні періоди) – тоді у січні було кодифіковано менше півсотні зразків ОВТ, з яких усього близько 20 – українського виробництва.
За чотири місяці 2025 року – понад 400 зразків вітчизняної військової продукції, тобто у середньому понад 100 нових розробок на місяць.
Серед того, що вже постачається та постачатиметься до ЗСУ – безпілотні авіаційні комплекси (у тому числі понад 40 видів БПЛА на оптоволокні) та боєприпаси до них, засоби радіоелектронної боротьби та зв’язку, наземні роботизовано комплекси, авіаційне обладнання, автомобільна техніка тощо.
💁♂️Нарощення вітчизняного виробництва зброї та військової техніки – це важливо: в умовах скорочення можливостей та запасів союзників маємо підвищувати рівень самозабезпечення (особливо по тим видам ОВТ, що можемо виробляти власними силами). За оцінками Єврокомісара з питань оборони та космосу А.Кубілюса, виготовлена в Україні військова техніка обходиться у середньому у 2 рази дешевше за іноземні аналоги, що дозволяє вдвічі ефективніше використовувати кошти міжнародної військової допомоги.
➡️Так само доступнішими є і запасні частини та комплектуючі до вироблених в Україні зразків ОВТ, а ремонтувати та повертати їх у стрій – значно швидше, ніж зарубіжних.
Окрім цього, це ще й вагомий внесок у національну економіку: за оцінками Мінстратегпрому, торік внесок оборонно-промислового комплексу у зростання ВВП становив 1,27% з 2,9%.
👨🏻💻І враховуючи, що йдеться про освоєння нових перспективних видів озброєння, адаптованих до викликів сучасної війни і конкурентних порівняно з продукцією, яка ніколи не проходила таке випробування, і те, що воєнні бюджети більшості держав світу будуть зростати (у 2024 році світові витрати на оборону збільшились на 9,4% порівняно з попереднім роком і досягли рекордних 2,7 трлн доларів) – маємо непогані шанси на те, що український ОПК у найближчі роки стане справжнім локомотивом відновлення української економіки.
05.05.202506:21
Багато запитань щодо моєї позиції з так званої "ресурсної" Угоди між Україною та США. Щодо перспектив її ратифікації у парламенті. Я не звик ховатись за гучними гаслами, тому не буду розповідати вам ані про "зраду", ані про "перемогу". Це надзвичайно важке рішення у критичні часи.
Ніхто не зможе сперечатися з тим, що Сполучені Штати - ключовий партнер і помічник України у відбитті неспровокованої російської агресії. Від самого початку війни їх допомога - фінансами, зброєю, розвідувальними даними, вберегла десятки тисяч життів українських військових і цивільних громадян. Зараз, Сполучені Штати виконують надзвичайно важку і важливу місію у переговорному процесі щодо досягнення миру. У майбутньому, поряд із країнами ЄС можуть стати одним із ключових інвесторів у відбудову України. Ми - українські громадяни, українські народні депутати не можемо цим нехтувати.
Не укладення угоди буде мати гірші наслідки для країни, ніж її укладення. Тому, попри все, я буду голосувати за її ратифікацію, хоча і розумію тих, хто її не підтримує.
Також розумію, що переговори були важкими. Перші проекти Угоди, умови в них, з урахування переговорної стратегії партнера, дуже відрізнялись від нинішніх. З огляду на те, як йшли переговори ми розуміємо, що не вдалося відстояти повністю все те, на що ми розраховували, про що говорив Президент України.
Єдине чого я не можу прийняти - це бажання приховати урядовцями правду від українського народу і парламентарів. Переконаний народ і ВР на четвертому році великої війни достатньо зрілі аби з ними не грали у "хованки", намагатись прикрасити реальність своїми презентаціями та переможними дописами у соціальних мережах. Не потрібно політичного пінг-понгу, спроб перекласти відповідальність на парламент. Народні депутати усвідомлюють ціну і питання і приймуть рішення в інтересах країни.
Першоджерела включно із технічними умовами, деталями та іншими "тонкими моментами" мають бути опубліковані. Українці вміють читати і аналізувати текст. Нам не треба переказувати зміст документів в FB, одночасно його викривлюючи.
Український народ заслуговує право знати правду, якою б вона не була. А ми всі разом зацікавлені у тому, щоб угода заклала міцний фундамент у післявоєнну відбудову і модернізацію України.
Ніхто не зможе сперечатися з тим, що Сполучені Штати - ключовий партнер і помічник України у відбитті неспровокованої російської агресії. Від самого початку війни їх допомога - фінансами, зброєю, розвідувальними даними, вберегла десятки тисяч життів українських військових і цивільних громадян. Зараз, Сполучені Штати виконують надзвичайно важку і важливу місію у переговорному процесі щодо досягнення миру. У майбутньому, поряд із країнами ЄС можуть стати одним із ключових інвесторів у відбудову України. Ми - українські громадяни, українські народні депутати не можемо цим нехтувати.
Не укладення угоди буде мати гірші наслідки для країни, ніж її укладення. Тому, попри все, я буду голосувати за її ратифікацію, хоча і розумію тих, хто її не підтримує.
Також розумію, що переговори були важкими. Перші проекти Угоди, умови в них, з урахування переговорної стратегії партнера, дуже відрізнялись від нинішніх. З огляду на те, як йшли переговори ми розуміємо, що не вдалося відстояти повністю все те, на що ми розраховували, про що говорив Президент України.
Єдине чого я не можу прийняти - це бажання приховати урядовцями правду від українського народу і парламентарів. Переконаний народ і ВР на четвертому році великої війни достатньо зрілі аби з ними не грали у "хованки", намагатись прикрасити реальність своїми презентаціями та переможними дописами у соціальних мережах. Не потрібно політичного пінг-понгу, спроб перекласти відповідальність на парламент. Народні депутати усвідомлюють ціну і питання і приймуть рішення в інтересах країни.
Першоджерела включно із технічними умовами, деталями та іншими "тонкими моментами" мають бути опубліковані. Українці вміють читати і аналізувати текст. Нам не треба переказувати зміст документів в FB, одночасно його викривлюючи.
Український народ заслуговує право знати правду, якою б вона не була. А ми всі разом зацікавлені у тому, щоб угода заклала міцний фундамент у післявоєнну відбудову і модернізацію України.
03.05.202505:00
📑☑️Україна завершила скринінг законодавства за ще одним розділом переговорної рамки.
У Брюсселі пройшла двостороння зустріч делегацій України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 26 «Освіта та культура».
Цей розділ належить до Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток».
➡️Слід зазначити, що Європейський Союз має різні рівні компетенцій у різних сферах суспільного життя залежно від того, наскільки в них обмежені суверенні повноваження держав-членів об’єднання. Цих компетенцій є три: виключна, спільна й додаткова.
🧑🏼🏫Сфера освіти та культури – компетенція держав-членів, а ЄС згідно статті 6 Договору про функціонування Європейського Союзу має щодо них лише додаткову компетенцію, підтримуючи та доповнюючи діяльність держав-членів у сферах культури, освіти, професійної підготовки, молоді та спорту шляхом фінансування програм і координації політик.
Розділ 26 вважається (умовно) легшим за інші, оскільки не вимагає прямої імплементації у національному законодавстві норм права ЄС.
Через це, приміром, наші партнери по нинішній хвилі розширення – Чорногорія та Сербія – вже під час переговорів за розділом 26 відкрили їх та закрили протягом одного робочого дня.
📖👥У ході зустрічі українська сторона представила та обговорила з європейськими партнерами стан вітчизняного законодавства за наступними напрямками:
▪️політика щодо раннього розвитку та догляду за дітьми, початкової та середньої освіти;
▪️законодавство про дошкільну та професійну освіту;
▪️комплексна трансформація вищої освіти (розширення автономії університетів, індивідуальні освітні траєкторії для студентів, модернізація мережі закладів вищої освіти);
▪️міжнародне співробітництво та співпраця з програмами ЄС, спрямованими на підтримку освіти та культури;
▪️горизонтальні політики і прогрес у цифровій та зеленій трансформації;
▪️державні ініціативи з розвитку навичок для працевлаштування та навчання впродовж життя;
▪️розвиток молодіжних обмінів, заохочення участі молодих людей у демократичному житті Європи;
▪️розвиток європейського виміру в спорті: чесність і відкритість спортивних змагань, співпраця між органами, відповідальними за спорт;
▪️антикорупційні заходи у сфері освіти, молоді, спорту та культури.
💁♂️Таким чином, у межах кластеру 3 залишилось пройти усього два розділи з восьми – 16 «Оподаткування» та 17 «Економічна та монетарна політика», а усього у рамках скринінгу – 11 розділів з 33 (окрім згаданих, 4 розділи Кластеру 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання» та 5 розділів Кластеру 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості»).
У Брюсселі пройшла двостороння зустріч делегацій України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 26 «Освіта та культура».
Цей розділ належить до Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток».
➡️Слід зазначити, що Європейський Союз має різні рівні компетенцій у різних сферах суспільного життя залежно від того, наскільки в них обмежені суверенні повноваження держав-членів об’єднання. Цих компетенцій є три: виключна, спільна й додаткова.
🧑🏼🏫Сфера освіти та культури – компетенція держав-членів, а ЄС згідно статті 6 Договору про функціонування Європейського Союзу має щодо них лише додаткову компетенцію, підтримуючи та доповнюючи діяльність держав-членів у сферах культури, освіти, професійної підготовки, молоді та спорту шляхом фінансування програм і координації політик.
Розділ 26 вважається (умовно) легшим за інші, оскільки не вимагає прямої імплементації у національному законодавстві норм права ЄС.
Через це, приміром, наші партнери по нинішній хвилі розширення – Чорногорія та Сербія – вже під час переговорів за розділом 26 відкрили їх та закрили протягом одного робочого дня.
📖👥У ході зустрічі українська сторона представила та обговорила з європейськими партнерами стан вітчизняного законодавства за наступними напрямками:
▪️політика щодо раннього розвитку та догляду за дітьми, початкової та середньої освіти;
▪️законодавство про дошкільну та професійну освіту;
▪️комплексна трансформація вищої освіти (розширення автономії університетів, індивідуальні освітні траєкторії для студентів, модернізація мережі закладів вищої освіти);
▪️міжнародне співробітництво та співпраця з програмами ЄС, спрямованими на підтримку освіти та культури;
▪️горизонтальні політики і прогрес у цифровій та зеленій трансформації;
▪️державні ініціативи з розвитку навичок для працевлаштування та навчання впродовж життя;
▪️розвиток молодіжних обмінів, заохочення участі молодих людей у демократичному житті Європи;
▪️розвиток європейського виміру в спорті: чесність і відкритість спортивних змагань, співпраця між органами, відповідальними за спорт;
▪️антикорупційні заходи у сфері освіти, молоді, спорту та культури.
💁♂️Таким чином, у межах кластеру 3 залишилось пройти усього два розділи з восьми – 16 «Оподаткування» та 17 «Економічна та монетарна політика», а усього у рамках скринінгу – 11 розділів з 33 (окрім згаданих, 4 розділи Кластеру 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання» та 5 розділів Кластеру 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості»).
02.05.202505:00
📈За перший квартал 2025 року державний борг збільшився на 5,7 млрд. дол.
▪ За даними Міністерства фінансів, на 31 березня 2025 року державний та гарантований державою борг у гривневому еквіваленті становив 7 123,3 млрд. грн., у валютному еквіваленті - 171,7 млрд. дол.
▪ За І квартал 2025 року, сума державного боргу у гривневому розрахунку збільшилась на 2% (+142,3 млрд. грн.), у валютному – збільшилась на 3,4% (+5,7 млрд. дол.).
▪ За даними Міністерства фінансів, на 31 березня 2025 року державний та гарантований державою борг у гривневому еквіваленті становив 7 123,3 млрд. грн., у валютному еквіваленті - 171,7 млрд. дол.
▪ За І квартал 2025 року, сума державного боргу у гривневому розрахунку збільшилась на 2% (+142,3 млрд. грн.), у валютному – збільшилась на 3,4% (+5,7 млрд. дол.).
01.05.202517:31
3,33 млрд доларів іноземних інвестицій надійшло в Україну у 2024 році. Це на 1,6 млрд менше ніж показник попереднього року. На жаль, такий тренд продовжується і в 1 кварталі 2025-го.
Безумовно, є головний фактор – війна. Також свою роль відіграло послаблення валютних обмежень Нацбанком минулого року. Це призвело до збільшення виведення дивідендів іноземними компаніями та відповідного скорочення обсягів реінвестованого ними прибутку. Попри це, є речі, які можна і треба робити вже зараз, щоб подолати негативну динаміку.
Ось 6 базових кроків для зростання інвестицій:
1️⃣ Дерегуляція
Ще з 2023 року у нас існують більше тисячі дозволів, які підлягають або оптимізації, або скасуванню. На сьогодні скасовано лише третину. І переважно тих, що видавалися органами, які вже ліквідовано. Тобто пусті папірці, які впливають на статистику, але ніяк не покращують інвестиційний клімат в країні.
2️⃣ Зміна контрольно-наглядових функцій держави
Має бути змінений підхід контролюючих органів до бізнесу. Йдеться про митницю, податкову, БЕБ та інші правоохоронні органи. Насамперед потрібно зламати корупційні та кланові зв’язки на горизонтальному рівні. Саме тому ми ініціювали перезавантаження цих органів. Вони нарешті мають існувати за іншими принципами – не за тими, за якими існували протягом трьох десятків років.
3️⃣ Детінізація і верховенство права
Потрібне категоричне викорінення тіні й корупції. Підприємство, заходячи на будь-який ринок не повинно вивчати практики ухилення від оподаткування, щоб бути конкурентоздатним. Рівні умови господарювання – один з основних факторів для залучення інвестицій.
4️⃣ Євроінтеграція
Це логічне продовження попереднього кроку. В країні, яка хоче стати членом Євросоюзу, бізнес має грати за правилами. А жодної альтернативи євроінтеграції у нас немає. Разом з тим, навіть в таких складних умовах, ми повинні захищати інтереси українського бізнесу.
5️⃣ Страхування військово-політичних ризиків
Верховна Рада підтримала всі пропозиції Кабміну для того, аби страхування військово-політичних ризиків було доступним. Але застраховані кейси є поодинокими. Вони повинні стати масовими, бо це є запит саме іноземного інвестора.
6️⃣ Дешеві кредитні ресурси
Бізнес не буде інвестувати у свій розвиток кредитні кошти, якщо не зможе повернути відсоток. За поточною ставкою кредитування ситуація складається саме так. Банки мають займатися реальним кредитуванням, а не виключно вкладати гроші в державні цінні папери.
Реалізація такої покрокової стратегії дозволить вирішити проблему і залучити нові інвестиції в Україну. Законодавча база є, де потрібно – буде допрацьована. Проте робота в цьому напрямі має проводитися системно, і уряд повинен тут займати проактивну позицію уже зараз. Ніхто без нас і за нас не побудує інвестиційний клімат в нашій країні.
Безумовно, є головний фактор – війна. Також свою роль відіграло послаблення валютних обмежень Нацбанком минулого року. Це призвело до збільшення виведення дивідендів іноземними компаніями та відповідного скорочення обсягів реінвестованого ними прибутку. Попри це, є речі, які можна і треба робити вже зараз, щоб подолати негативну динаміку.
Ось 6 базових кроків для зростання інвестицій:
1️⃣ Дерегуляція
Ще з 2023 року у нас існують більше тисячі дозволів, які підлягають або оптимізації, або скасуванню. На сьогодні скасовано лише третину. І переважно тих, що видавалися органами, які вже ліквідовано. Тобто пусті папірці, які впливають на статистику, але ніяк не покращують інвестиційний клімат в країні.
2️⃣ Зміна контрольно-наглядових функцій держави
Має бути змінений підхід контролюючих органів до бізнесу. Йдеться про митницю, податкову, БЕБ та інші правоохоронні органи. Насамперед потрібно зламати корупційні та кланові зв’язки на горизонтальному рівні. Саме тому ми ініціювали перезавантаження цих органів. Вони нарешті мають існувати за іншими принципами – не за тими, за якими існували протягом трьох десятків років.
3️⃣ Детінізація і верховенство права
Потрібне категоричне викорінення тіні й корупції. Підприємство, заходячи на будь-який ринок не повинно вивчати практики ухилення від оподаткування, щоб бути конкурентоздатним. Рівні умови господарювання – один з основних факторів для залучення інвестицій.
4️⃣ Євроінтеграція
Це логічне продовження попереднього кроку. В країні, яка хоче стати членом Євросоюзу, бізнес має грати за правилами. А жодної альтернативи євроінтеграції у нас немає. Разом з тим, навіть в таких складних умовах, ми повинні захищати інтереси українського бізнесу.
5️⃣ Страхування військово-політичних ризиків
Верховна Рада підтримала всі пропозиції Кабміну для того, аби страхування військово-політичних ризиків було доступним. Але застраховані кейси є поодинокими. Вони повинні стати масовими, бо це є запит саме іноземного інвестора.
6️⃣ Дешеві кредитні ресурси
Бізнес не буде інвестувати у свій розвиток кредитні кошти, якщо не зможе повернути відсоток. За поточною ставкою кредитування ситуація складається саме так. Банки мають займатися реальним кредитуванням, а не виключно вкладати гроші в державні цінні папери.
Реалізація такої покрокової стратегії дозволить вирішити проблему і залучити нові інвестиції в Україну. Законодавча база є, де потрібно – буде допрацьована. Проте робота в цьому напрямі має проводитися системно, і уряд повинен тут займати проактивну позицію уже зараз. Ніхто без нас і за нас не побудує інвестиційний клімат в нашій країні.
06.05.202510:20
❗️До речі, до уваги поціновувачів яскравих заголовків❗️
Ставка військового збору з припиненням військового стану автоматично, без прийняття додаткових рішень, зменшиться до 1,5%. Так прописано в законі.
Тримайте новину:
«Після військового стану деякі податки знизяться на дві третини» - Д. Гетманцев.
Розганяйте, не соромтеся.
Не дякуйте.
Ставка військового збору з припиненням військового стану автоматично, без прийняття додаткових рішень, зменшиться до 1,5%. Так прописано в законі.
Тримайте новину:
«Після військового стану деякі податки знизяться на дві третини» - Д. Гетманцев.
Розганяйте, не соромтеся.
Не дякуйте.
05.05.202517:00
Сьогодні видався дуже активний інформаційний понеділок. Одна із важливих тем, яку ви могли пропустити – щодо майбутнього ветеранів у нашій країні. ЗМІ активно пишуть про заяву заступника командира 3 ОШБр Максима Жоріна, що «держава явно не готова до тієї кількості ветеранів, яка зʼявляється».
Це справедливе занепокоєння. І дуже важливо чути й розуміти наших захисників, які прямо говорять про проблему.
Адже дійсно: щось робиться, але це не той підхід, і не ті масштаби, які потрібні. Готовими до роботи з ветеранами потрібно було бути ще вчора. Зараз же питання стоїть особливо гостро.
Саме тому я нещодавно зареєстрував у Верховній Раді законопроект щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій. Детальніше про нього уже писав тут. Ключова позиція: ми повинні уже підготувати законодавчу базу та дієві механізми для працевлаштування УБД. Гарантувати захисникам право керувати країною через встановлення 10% квоти для них у державних органах та установах.
Робити все слід виважено та з відповідними економічними розрахунками. Але – підкреслюю – саме активно діяти, займатися цією роботою. Не просто будувати плани про те, як далі будувати плани.
Бо коли бачиш заяву Мінекономіки про роботу над Стратегією зайнятості населення, складно охарактеризувати це якось інакше.
На моє переконання, парламент не повинен чекати коли в уряду «дійдуть руки» до проблеми ветеранів. Роботу в цьому напрямі потрібно виконати якомога швидше. Кожен, хто сьогодні зі зброєю у руках захищає нашу Батьківщину, має відчувати, що його права надійно захищені.
Це справедливе занепокоєння. І дуже важливо чути й розуміти наших захисників, які прямо говорять про проблему.
Адже дійсно: щось робиться, але це не той підхід, і не ті масштаби, які потрібні. Готовими до роботи з ветеранами потрібно було бути ще вчора. Зараз же питання стоїть особливо гостро.
Саме тому я нещодавно зареєстрував у Верховній Раді законопроект щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій. Детальніше про нього уже писав тут. Ключова позиція: ми повинні уже підготувати законодавчу базу та дієві механізми для працевлаштування УБД. Гарантувати захисникам право керувати країною через встановлення 10% квоти для них у державних органах та установах.
Робити все слід виважено та з відповідними економічними розрахунками. Але – підкреслюю – саме активно діяти, займатися цією роботою. Не просто будувати плани про те, як далі будувати плани.
Бо коли бачиш заяву Мінекономіки про роботу над Стратегією зайнятості населення, складно охарактеризувати це якось інакше.
На моє переконання, парламент не повинен чекати коли в уряду «дійдуть руки» до проблеми ветеранів. Роботу в цьому напрямі потрібно виконати якомога швидше. Кожен, хто сьогодні зі зброєю у руках захищає нашу Батьківщину, має відчувати, що його права надійно захищені.
04.05.202509:03
🇪🇺Європейський Союз посилює увагу до питань безпеки та оборони.
Дві новини надійшли цього тижня від наших європейських партнерів.
➡️По-перше, Єврокомісія інвестує 910 млн. євро в рамках Європейського оборонного фонду (EDF) в усунення ключових прогалин у можливостях, таких як мобільність сил та захист від безпілотних систем.
📑На оголошений EDF конкурс було подано рекордну кількість заявок – 297 від 625 юридичних осіб з 26 держав-членів ЄС та Норвегії.
Серед обраних переможців понад 38% – це малий та середній бізнес, який отримає більш ніж 27% від загального обсягу запитуваного фінансування ЄС.
💶Близько 539 млн. євро буде спрямовано на 23 проекти розвитку потенціалу, ще понад 369 млн. євро виділяється на 39 дослідницьких проектів.
45 млн. євро з цьогорічних інвестицій підтримують передові технології, розроблені для суттєвої зміни або заміни існуючої оборонної продукції, концепцій та можливостей, зокрема на 9 проектів, спрямованих на розробку проривних технологій, таких як проект METASTEALTH, який розробляє stealth-матеріали наступного покоління.
🇺🇦Серед відібраних переможців також є український проект «Малі безпілотні літальні апарати», який зосереджений на розробці передових повітряних систем на базі штучного інтелекту (Україна вперше долучилась до конкурсу EDF).
Також відзначено проекти ENGRTII (який об’єднує понад 45 промислових гравців та дослідницьких організацій, які об’єднались для розробки європейського гвинтокрила наступного покоління до 2030 року) та EUROSWEEP (створить спільну автономну європейську систему тралення).
➡️По-друге, Європейська Рада підтримала скоординований запит на активацію національного винятку з «бюджетних правил». Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина та Фінляндія подали запит на активацію такої опції.
Реформована система економічного управління ЄС дозволяє державам-членам використовувати гнучкість у випадках, коли виняткові обставини, що не залежать від держави-члена, мають суттєвий вплив на державні фінанси відповідної держави-члена, водночас захищаючи фіскальну стійкість у середньостроковій перспективі. Відповідно до повідомлення Європейської Комісії від 19 березня, агресивна війна Росії проти України та її загроза європейській безпеці визнані такими винятковими обставинами та впливають на державні фінанси через необхідність нарощування оборонного потенціалу.
🔺Система національного винятку розрахована на період у чотири роки та передбачає максимальну гнучкість збільшення оборонних видатків у розмірі 1,5% ВВП кожної країни без застосування до відповідної держави загальних правил бюджетного дефіциту.
Використання гнучкості сприятиме переходу до необхідного збільшення оборонних витрат на національному рівні в державах-членах, забезпечуючи водночас стійкість боргу. Це суттєво сприятиме зміцненню безпеки Європейського Союзу та захисту громадян Об’єднання, одночасно посилюючи загальну оборонну готовність, зменшуючи стратегічну залежність, усуваючи критичні прогалини у можливостях та відповідно зміцнюючи європейську оборонну технологічну та промислову базу по всьому ЄС.
Дві новини надійшли цього тижня від наших європейських партнерів.
➡️По-перше, Єврокомісія інвестує 910 млн. євро в рамках Європейського оборонного фонду (EDF) в усунення ключових прогалин у можливостях, таких як мобільність сил та захист від безпілотних систем.
📑На оголошений EDF конкурс було подано рекордну кількість заявок – 297 від 625 юридичних осіб з 26 держав-членів ЄС та Норвегії.
Серед обраних переможців понад 38% – це малий та середній бізнес, який отримає більш ніж 27% від загального обсягу запитуваного фінансування ЄС.
💶Близько 539 млн. євро буде спрямовано на 23 проекти розвитку потенціалу, ще понад 369 млн. євро виділяється на 39 дослідницьких проектів.
45 млн. євро з цьогорічних інвестицій підтримують передові технології, розроблені для суттєвої зміни або заміни існуючої оборонної продукції, концепцій та можливостей, зокрема на 9 проектів, спрямованих на розробку проривних технологій, таких як проект METASTEALTH, який розробляє stealth-матеріали наступного покоління.
🇺🇦Серед відібраних переможців також є український проект «Малі безпілотні літальні апарати», який зосереджений на розробці передових повітряних систем на базі штучного інтелекту (Україна вперше долучилась до конкурсу EDF).
Також відзначено проекти ENGRTII (який об’єднує понад 45 промислових гравців та дослідницьких організацій, які об’єднались для розробки європейського гвинтокрила наступного покоління до 2030 року) та EUROSWEEP (створить спільну автономну європейську систему тралення).
➡️По-друге, Європейська Рада підтримала скоординований запит на активацію національного винятку з «бюджетних правил». Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина та Фінляндія подали запит на активацію такої опції.
Реформована система економічного управління ЄС дозволяє державам-членам використовувати гнучкість у випадках, коли виняткові обставини, що не залежать від держави-члена, мають суттєвий вплив на державні фінанси відповідної держави-члена, водночас захищаючи фіскальну стійкість у середньостроковій перспективі. Відповідно до повідомлення Європейської Комісії від 19 березня, агресивна війна Росії проти України та її загроза європейській безпеці визнані такими винятковими обставинами та впливають на державні фінанси через необхідність нарощування оборонного потенціалу.
🔺Система національного винятку розрахована на період у чотири роки та передбачає максимальну гнучкість збільшення оборонних видатків у розмірі 1,5% ВВП кожної країни без застосування до відповідної держави загальних правил бюджетного дефіциту.
Використання гнучкості сприятиме переходу до необхідного збільшення оборонних витрат на національному рівні в державах-членах, забезпечуючи водночас стійкість боргу. Це суттєво сприятиме зміцненню безпеки Європейського Союзу та захисту громадян Об’єднання, одночасно посилюючи загальну оборонну готовність, зменшуючи стратегічну залежність, усуваючи критичні прогалини у можливостях та відповідно зміцнюючи європейську оборонну технологічну та промислову базу по всьому ЄС.
02.05.202514:15
Забезпечити законодавчу базу для працевлаштування наших захисників після повернення з фронту до мирного життя потрібно уже зараз. З чіткими механізмами, як працюватиме відповідна система державної підтримки і допомоги.
Анонсував цей крок раніше, і вже можу поділитися. Вчора зареєстрував у Верховній Раді законопроект щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій (13180-1).
Що пропонується:
1️⃣ Встановлюється норматив робочих місць для УБД для роботодавців
• одного робочого місця – для роботодавців, що мають від 8 до 25 працівників
• 5% – для роботодавців, що мають понад 25 працівників
• 10% – для органів державної влади та місцевого самоврядування
2️⃣ Встановлюється виплата компенсації за працевлаштування УБД для роботодавців, які виконують норматив
Компенсація виплачується у розмірі фактичних витрат роботодавця на сплату ПДФО, ВЗ та ЄСВ за УБД, які безперервно протягом повного звітного кварталу були працівниками такого роботодавця.
3️⃣ Забезпечується фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку УБД та виплату компенсацій роботодавцям за працевлаштування ветеранів.
Це здійснюватиметься за рахунок коштів, що надходять до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від сплати роботодавцями внеску на підтримку працевлаштування УБД.
Хочу підкреслити один дуже важливий момент. Моїм законопроектом найбільша квота на працевлаштування учасників бойових дій передбачена саме для органів державної влади та місцевого самоврядування. Це справедливо, адже, люди, які нашу країну захищали та продовжують захищати, повинні мати право нею керувати. І таке право має бути гарантоване законом.
Анонсував цей крок раніше, і вже можу поділитися. Вчора зареєстрував у Верховній Раді законопроект щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій (13180-1).
Що пропонується:
1️⃣ Встановлюється норматив робочих місць для УБД для роботодавців
• одного робочого місця – для роботодавців, що мають від 8 до 25 працівників
• 5% – для роботодавців, що мають понад 25 працівників
• 10% – для органів державної влади та місцевого самоврядування
2️⃣ Встановлюється виплата компенсації за працевлаштування УБД для роботодавців, які виконують норматив
Компенсація виплачується у розмірі фактичних витрат роботодавця на сплату ПДФО, ВЗ та ЄСВ за УБД, які безперервно протягом повного звітного кварталу були працівниками такого роботодавця.
3️⃣ Забезпечується фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку УБД та виплату компенсацій роботодавцям за працевлаштування ветеранів.
Це здійснюватиметься за рахунок коштів, що надходять до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від сплати роботодавцями внеску на підтримку працевлаштування УБД.
Хочу підкреслити один дуже важливий момент. Моїм законопроектом найбільша квота на працевлаштування учасників бойових дій передбачена саме для органів державної влади та місцевого самоврядування. Це справедливо, адже, люди, які нашу країну захищали та продовжують захищати, повинні мати право нею керувати. І таке право має бути гарантоване законом.
02.05.202505:00
▪️Майже все зростання державного боргу за 3 місяця з початку року у валютному еквіваленті становить збільшення заборгованості перед ЄС на суму 5,7 млрд. дол. Це пояснюється:
- зміцненням курсу євро проти долара з початку року, що призвело до переоцінки доларового еквіваленту боргу;
- залученням фінансування від ЄС за механізмом ERA, що рахуються як умовні боргові зобов’язання. Згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС, вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії.
▪ В останній день кварталу Україна також залучила 0,4 млрд. дол. траншу від МВФ, але з урахуванням погашень сума приросту заборгованості перед Фондом з початку року є незначною.
▪ Через гальмування обсягів аукціонних розміщень ОВДП внутрішній держборг у І кварталі скорочувався. У гривневому еквіваленті він скоротився на 1,5% (-27,5 млрд. грн.)
▪ Структура державного боргу (на кінець березня 2025 р.):
- 73,2% - зовнішній борг, 26,8% - внутрішній;
- 75,2% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 24,8% - борг у гривні;
- 66,5% - борг із фіксованою ставкою, 33,5% - борг із змінною ставкою.
💁♂️Отже, у першому кварталі 2025 року державний борг зростав за рахунок збільшення заборгованості перед ЄС, що обумовлюється курсовими переоцінками і операціями із умовними борговими зобов’язаннями за механізмом ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), погашення і обслуговування яких наразі забезпечено прибутками від заморожених російських активів. Водночас, динаміка держборгу у І кварталі стримувалась поміркованими обсягами розміщення ОВДП.
У квітні державний борг продовжив зростати, насамперед, за рахунок залучення умовних зобов’язань від ЄС за механізмом ERA (+1 млрд. євро), пільгових кредитів від ЄС у рамках Ukraine Facility (+3,5 млрд. євро).
- зміцненням курсу євро проти долара з початку року, що призвело до переоцінки доларового еквіваленту боргу;
- залученням фінансування від ЄС за механізмом ERA, що рахуються як умовні боргові зобов’язання. Згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС, вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії.
▪ В останній день кварталу Україна також залучила 0,4 млрд. дол. траншу від МВФ, але з урахуванням погашень сума приросту заборгованості перед Фондом з початку року є незначною.
▪ Через гальмування обсягів аукціонних розміщень ОВДП внутрішній держборг у І кварталі скорочувався. У гривневому еквіваленті він скоротився на 1,5% (-27,5 млрд. грн.)
▪ Структура державного боргу (на кінець березня 2025 р.):
- 73,2% - зовнішній борг, 26,8% - внутрішній;
- 75,2% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 24,8% - борг у гривні;
- 66,5% - борг із фіксованою ставкою, 33,5% - борг із змінною ставкою.
💁♂️Отже, у першому кварталі 2025 року державний борг зростав за рахунок збільшення заборгованості перед ЄС, що обумовлюється курсовими переоцінками і операціями із умовними борговими зобов’язаннями за механізмом ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), погашення і обслуговування яких наразі забезпечено прибутками від заморожених російських активів. Водночас, динаміка держборгу у І кварталі стримувалась поміркованими обсягами розміщення ОВДП.
У квітні державний борг продовжив зростати, насамперед, за рахунок залучення умовних зобов’язань від ЄС за механізмом ERA (+1 млрд. євро), пільгових кредитів від ЄС у рамках Ukraine Facility (+3,5 млрд. євро).
01.05.202515:40
На 217,5 мільярдів гривень порушень і недоліків під час управління публічними фінансами виявили аудитори за 2024 рік. Йдеться про у 3,5 раза більшу цифру, ніж за результатами аудиту фінансів у 2023 році. Нагадаю, тоді порушень було виявлено на 60,8 млрд гривень.
Обов’язково ретельно проаналізую Звіт Рахункової палати за 2024 рік. Тому що це колосальний показник. Тим паче під час війни, коли для нас кожна копійка важлива.
Потрібно врахувати, що на таке стрімке зростання виявлених порушень вплинула і методологія. За заявами самої Рахункової палати, у 2024 році аудитори зосередилися не на кількості перевірок, а на охопленні більшого об’єму перевірених коштів. Якщо у 2023 році було перевірено 771,1 млрд, то у 2024 році — майже 3,7 трлн гривень.
Але цифри все одно шокують. Потрібно негайно робити висновки й унеможливлювати марнотратство бюджетних коштів.
Ось чому я продовжую наполягати на запровадженні військової цензури видатків. І не колись, у далекому майбутньому. Найближчим часом, з чіткими й прозорими механізмами. З кадровими рішеннями та жорсткою відповідальністю за неефективне використання бюджетних коштів.
Обов’язково ретельно проаналізую Звіт Рахункової палати за 2024 рік. Тому що це колосальний показник. Тим паче під час війни, коли для нас кожна копійка важлива.
Потрібно врахувати, що на таке стрімке зростання виявлених порушень вплинула і методологія. За заявами самої Рахункової палати, у 2024 році аудитори зосередилися не на кількості перевірок, а на охопленні більшого об’єму перевірених коштів. Якщо у 2023 році було перевірено 771,1 млрд, то у 2024 році — майже 3,7 трлн гривень.
Але цифри все одно шокують. Потрібно негайно робити висновки й унеможливлювати марнотратство бюджетних коштів.
Ось чому я продовжую наполягати на запровадженні військової цензури видатків. І не колись, у далекому майбутньому. Найближчим часом, з чіткими й прозорими механізмами. З кадровими рішеннями та жорсткою відповідальністю за неефективне використання бюджетних коштів.
06.05.202509:06
Мені здається гонитва за заголовками та непрофесійність є двома найбільшими лихами, що характеризують деякі ЗМІ.
Я неодноразово говорив про НЕ підвищення податків ані зараз, ані потім.
І ясно не йдеться і про нові податки.
Навіщо ви несете дурню, умисно перекручуючи слова - не знаю.
Ті канали, які перепостили неправду, приберіть будь-ласка. Не дратуйте людей.
Я неодноразово говорив про НЕ підвищення податків ані зараз, ані потім.
І ясно не йдеться і про нові податки.
Навіщо ви несете дурню, умисно перекручуючи слова - не знаю.
Ті канали, які перепостили неправду, приберіть будь-ласка. Не дратуйте людей.
05.05.202512:01
Ми всі напружено слідкуємо за переговорами щодо припинення війни в Україні. І, нажаль, кожен з нас бачить, що мирний процес починає буксувати. Попри заклики України, чітку позицію нашого Президента, інша сторона не хоче йти на тривале перемир'я.
Два тижні тому вже мали "Пасхальне перемир'я", яке ми бачили як виконувалось. Можемо думати над іншими точковими ініціативами, якщо вони збережуть життя наших людей. Але зараз такі кроки більше нагадують спроби влаштувати "вихідні від війни" для святкування, проведення параду, вирішення внутрішньо-політичних завдань. Це не ті реальні рішення щодо безумовного припинення вогню, які б могли стати відправною точкою для врегулювання.
Попри всі труднощі, з якими стикається дипломатія, я все ще бачу можливості і перспективи для досягнення миру вже в цьому році. На мій погляд, на успіх переговорного процесу зараз буде впливати три основні чинники.
По-перше, збереження і нарощування підтримки Україні з боку наших західних партнерів. Це стане чітким сигналом для російської сторони, що Україна не залишиться наодинці і затягування війни на виснаження не забезпечить перемоги.
По-друге, активна дипломатія. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб Сполучені Штати, які зараз є основною рушійною силою переговорного процесу, не полишали свою позицію посередника. Були на боці України у цих перемовинах. І це одна із найважливіших причин, чому нам потрібна "ресурсна" Угода з США.
Третє. Це дотримання Україною обраної зовнішньополітичної лінії. Демонстрація готовності до безумовного припинення вогню і у подальшому до переговорів про мирне врегулювання.
Переконаний, що міцні позиції України, активна дипломатія і економічний тиск на агресора, а також націлена на мир українська зовнішня політика дадуть очікуваний результат. Шлях до миру, яким би він не був складним ми обов'язково пройдемо.
Два тижні тому вже мали "Пасхальне перемир'я", яке ми бачили як виконувалось. Можемо думати над іншими точковими ініціативами, якщо вони збережуть життя наших людей. Але зараз такі кроки більше нагадують спроби влаштувати "вихідні від війни" для святкування, проведення параду, вирішення внутрішньо-політичних завдань. Це не ті реальні рішення щодо безумовного припинення вогню, які б могли стати відправною точкою для врегулювання.
Попри всі труднощі, з якими стикається дипломатія, я все ще бачу можливості і перспективи для досягнення миру вже в цьому році. На мій погляд, на успіх переговорного процесу зараз буде впливати три основні чинники.
По-перше, збереження і нарощування підтримки Україні з боку наших західних партнерів. Це стане чітким сигналом для російської сторони, що Україна не залишиться наодинці і затягування війни на виснаження не забезпечить перемоги.
По-друге, активна дипломатія. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб Сполучені Штати, які зараз є основною рушійною силою переговорного процесу, не полишали свою позицію посередника. Були на боці України у цих перемовинах. І це одна із найважливіших причин, чому нам потрібна "ресурсна" Угода з США.
Третє. Це дотримання Україною обраної зовнішньополітичної лінії. Демонстрація готовності до безумовного припинення вогню і у подальшому до переговорів про мирне врегулювання.
Переконаний, що міцні позиції України, активна дипломатія і економічний тиск на агресора, а також націлена на мир українська зовнішня політика дадуть очікуваний результат. Шлях до миру, яким би він не був складним ми обов'язково пройдемо.
04.05.202506:09
Перша частина інтерв’ю для «Главкому».
Говорили про «тінь» і «світлу» сторону, передумови й терміни перегляду критеріїв входження до «Клубу білого бізнесу» (спойлер - відповідний законопроект буде зовсім скоро), про успіхи та виклики детінізації.
Раджу до прочитання. Продовження розмови вже зовсім скоро, і там буде ще більше цікавого.
https://glavcom.ua/economics/finances/danilo-hetmantsev-kriteriji-vkhodzhennja-do-klubu-biloho-biznesu-budut-perehljanuti-1056500.html
Говорили про «тінь» і «світлу» сторону, передумови й терміни перегляду критеріїв входження до «Клубу білого бізнесу» (спойлер - відповідний законопроект буде зовсім скоро), про успіхи та виклики детінізації.
Раджу до прочитання. Продовження розмови вже зовсім скоро, і там буде ще більше цікавого.
https://glavcom.ua/economics/finances/danilo-hetmantsev-kriteriji-vkhodzhennja-do-klubu-biloho-biznesu-budut-perehljanuti-1056500.html
02.05.202512:38
Дуже інтенсивно пройшлися з Сергієм Фурсою по ключовим темам порядку денного. Все те, про що пишуть в новинах, і навіть більше.
Про спротив тіньовиків, досягнення та майбутнє детінізації, а також про відповідальність чиновників за неефективну роботу – дивіться в ефірі Radio NV https://youtu.be/NArjQ2_UyIo
Про спротив тіньовиків, досягнення та майбутнє детінізації, а також про відповідальність чиновників за неефективну роботу – дивіться в ефірі Radio NV https://youtu.be/NArjQ2_UyIo
02.05.202503:25
Проект закону про ратифікацію угоди про надра зареєстрований КМ в ВР.
Це дає теоретичну можливість (за умови скорочення строків) розглянути його через 7 днів.
Головний комітет - Комітет із зовнішньої політики.
Вивчаємо детально документ.
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56351
Це дає теоретичну можливість (за умови скорочення строків) розглянути його через 7 днів.
Головний комітет - Комітет із зовнішньої політики.
Вивчаємо детально документ.
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56351
01.05.202509:16
Верховною Радою прийнято Закон про ратифікацію Рішення №2/2024 Спільного комітету Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 12 грудня 2024 р. (проект № 0307).
З 1 січня 2025 р. Україна приєдналася до оновленої редакції Конвенції Пан-Євро-Мед.
🆕Рішенням № 2/2024 запроваджено перехідний період до 1 січня 2026 р., протягом якого сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації про походження, видані або складені до 1 січня 2025 р. відповідно до первинної редакції правил походження Конвенції Пан-Євро-Мед та альтернативних правил походження і подані після 01 січня 2025 р. протягом терміну їх дії, приймаються для преференційного режиму для ввезення товарів, які з 1 січня 2025 р. перебувають або в транзиті, або під митним контролем.
Ці товари можуть використовуватися державами, які приєдналися до Рішення № 2/2024, також для цілей застосування кумуляції (переробки сировини/матеріалів), передбаченої статтею 7 оновленої Конвенції Пан-Євро-Мед.
Нагадаю, що на практиці застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці Конвенції без сплати мита або по заниженій ставці мита.
З 1 січня 2025 р. Україна приєдналася до оновленої редакції Конвенції Пан-Євро-Мед.
🆕Рішенням № 2/2024 запроваджено перехідний період до 1 січня 2026 р., протягом якого сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації про походження, видані або складені до 1 січня 2025 р. відповідно до первинної редакції правил походження Конвенції Пан-Євро-Мед та альтернативних правил походження і подані після 01 січня 2025 р. протягом терміну їх дії, приймаються для преференційного режиму для ввезення товарів, які з 1 січня 2025 р. перебувають або в транзиті, або під митним контролем.
Ці товари можуть використовуватися державами, які приєдналися до Рішення № 2/2024, також для цілей застосування кумуляції (переробки сировини/матеріалів), передбаченої статтею 7 оновленої Конвенції Пан-Євро-Мед.
Нагадаю, що на практиці застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці Конвенції без сплати мита або по заниженій ставці мита.
Shown 1 - 24 of 2 003
Log in to unlock more functionality.