
нудотінка
писала всяку діч в чатіках різних...тепер буду туть ібо все одно то нікому не тре...а сказануть хочеться своє фє
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateSep 18, 2024
Added to TGlist
Mar 16, 2025Latest posts in group "нудотінка"
24.04.202520:50
шушичка нічна 🫶


24.04.202513:11
у кожної людини свій шлях у чай...
в когось він починається з аромату першої заварки, в когось - з чашки, яка випадково потрапила до рук... мій же шлях почався з легкого поштовху - такого невимушеного і простого, як випадкова розмова...
Тарас 🫶🏻 він, сам того не підозрюючи, розчинив двері у світ, де все інакше: час уповільнюється, дихання вирівнюється і думки розчиняються. сказав "від душі"... і якось дуже по-справжньому це залишилось зі мною... не в голові, а десь глибше, де тихо і затишно... з того моменту чай став не просто напоєм - він став частиною мене, моєї внутрішньої тиші, мого способу повертатись до себе
Андрій - як чайний компас... тонко налаштований, чуйний. ніби він не просто обирає чаї, а чує їх ще до того, як вони виявляються у чашці. і найпрекрасніше те, що його смак і мій співпадають. кожна його рекомендація - в десятку... ні, не просто смачно - а так, що затримуєш дихання і хочеш ще трошки посидіти в тій ноті, в тій миті, що щойно розгорнулась. але він не лише про смак - він про глибину. про знання, що збираються з любов'ю, перекладаються, вивчаються, передаються далі. про культуру, яка росте і розквітає завдяки таким людям... і я радію, що маю змогу бути поруч, читати, смакувати
чайна фея Поліна... з нею чай перетворюється на магію. на подих світу, якого ти раніше не знала, але завжди відчувала інтуїтивно. вона відкриває доступ до чогось дуже тонкого, дуже щирого... і в кожному новому чаї, який вона дає спробувати, не просто вибір, не просто колекція - а серце, розкрите у кожній чашці. з нею хочеться довіряти - не лише чаю, а й моменту. і в тому різноманітті смаків та ароматів завжди знаходиться щось рідне, несподівано близьке і смачнючє
Іван - він знаходить оправу для цього всесвіту. його простір - це посуд, старовинний і не тільки, що пройшов крізь десятиліття, і навіть століття, аби опинитися тут, у моїх руках. він має минуле, і водночас - місце для теперішнього. кожна піала, кожен чайничок - як вікно у час, у життя, у людей, які, можливо, вже давно не з нами, але через ці речі ми продовжуємо їхню історію. його чуття до предметів - особливе. він створює своїми руками те, що не просто гарне, а що має душу, має свою нову історію. і разом з тим - завжди пригощає чимось несподіваним і шмачним. а той димок від грушок... ммммммм... він затримується у повітрі - як підпис під старим листом
чай об’єднує... він створює простори, де можна бути собою, де можна мовчати разом, і це буде спілкування. де можна просто заварити щось нове - і знати, що десь хтось робить те саме... і ви вже не такі далекі, як здавалось би... з різних міст, з різних країн
я дякую всесвіту за кожного з них... кожен - як окрема чайна планета, а разом вони творять свою систему координат. у кожному з них - трохи спокою, трохи мудрості, трохи світла, трохи тигидима... і саме завдяки їм моє чаювання стало не просто ритуалом, а способом жити. бути. відчувати.
тиша після чаювання - як ніжний дотик чужих слідів, що вже стали своїми... я тримаю піалу, і в ній - частинка кожного з них... мені не треба слів, щоб знати - я вдома, навіть якщо дома у мене нема. у цьому просторі, де душа говорить на мові листя і пари, я відчуваю свою унікальність (навіть в чайному стані)... бо моє чаювання - це моя історія. прожита через інших, але цілком моя
#ukrainiantea #teaambience #teatherapy #tealovers
в когось він починається з аромату першої заварки, в когось - з чашки, яка випадково потрапила до рук... мій же шлях почався з легкого поштовху - такого невимушеного і простого, як випадкова розмова...
Тарас 🫶🏻 він, сам того не підозрюючи, розчинив двері у світ, де все інакше: час уповільнюється, дихання вирівнюється і думки розчиняються. сказав "від душі"... і якось дуже по-справжньому це залишилось зі мною... не в голові, а десь глибше, де тихо і затишно... з того моменту чай став не просто напоєм - він став частиною мене, моєї внутрішньої тиші, мого способу повертатись до себе
Андрій - як чайний компас... тонко налаштований, чуйний. ніби він не просто обирає чаї, а чує їх ще до того, як вони виявляються у чашці. і найпрекрасніше те, що його смак і мій співпадають. кожна його рекомендація - в десятку... ні, не просто смачно - а так, що затримуєш дихання і хочеш ще трошки посидіти в тій ноті, в тій миті, що щойно розгорнулась. але він не лише про смак - він про глибину. про знання, що збираються з любов'ю, перекладаються, вивчаються, передаються далі. про культуру, яка росте і розквітає завдяки таким людям... і я радію, що маю змогу бути поруч, читати, смакувати
чайна фея Поліна... з нею чай перетворюється на магію. на подих світу, якого ти раніше не знала, але завжди відчувала інтуїтивно. вона відкриває доступ до чогось дуже тонкого, дуже щирого... і в кожному новому чаї, який вона дає спробувати, не просто вибір, не просто колекція - а серце, розкрите у кожній чашці. з нею хочеться довіряти - не лише чаю, а й моменту. і в тому різноманітті смаків та ароматів завжди знаходиться щось рідне, несподівано близьке і смачнючє
Іван - він знаходить оправу для цього всесвіту. його простір - це посуд, старовинний і не тільки, що пройшов крізь десятиліття, і навіть століття, аби опинитися тут, у моїх руках. він має минуле, і водночас - місце для теперішнього. кожна піала, кожен чайничок - як вікно у час, у життя, у людей, які, можливо, вже давно не з нами, але через ці речі ми продовжуємо їхню історію. його чуття до предметів - особливе. він створює своїми руками те, що не просто гарне, а що має душу, має свою нову історію. і разом з тим - завжди пригощає чимось несподіваним і шмачним. а той димок від грушок... ммммммм... він затримується у повітрі - як підпис під старим листом
чай об’єднує... він створює простори, де можна бути собою, де можна мовчати разом, і це буде спілкування. де можна просто заварити щось нове - і знати, що десь хтось робить те саме... і ви вже не такі далекі, як здавалось би... з різних міст, з різних країн
я дякую всесвіту за кожного з них... кожен - як окрема чайна планета, а разом вони творять свою систему координат. у кожному з них - трохи спокою, трохи мудрості, трохи світла, трохи тигидима... і саме завдяки їм моє чаювання стало не просто ритуалом, а способом жити. бути. відчувати.
тиша після чаювання - як ніжний дотик чужих слідів, що вже стали своїми... я тримаю піалу, і в ній - частинка кожного з них... мені не треба слів, щоб знати - я вдома, навіть якщо дома у мене нема. у цьому просторі, де душа говорить на мові листя і пари, я відчуваю свою унікальність (навіть в чайному стані)... бо моє чаювання - це моя історія. прожита через інших, але цілком моя
#ukrainiantea #teaambience #teatherapy #tealovers
24.04.202511:35
😔


23.04.202521:23
іноді складається враження, що світ проводить кастинг на роль найякіснішого ублюдка... і приходять, з’являються, мов за графіком... в костюмах злісної байдужості, в гримі інтелектуального маразму... ці істоти не просто не створюють - вони споживають усе, навіть сенси... жеруть не їжу, а слова, і випльовують їх у вигляді сміття... ти кажеш - важливо, а вони пережовують і випльовують як марне... вони ніби живуть не серед людей, а в паралельній реальності, де зневага - це мова, а тупість - філософія... парад ублюдочності почався з ранку... і триває, мов святковий концерт... тільки замість квітів - лайно, замість пісень - тупість, а замість аплодисментів - оця гнітюча віра, що все зійде з рук... пальці не зламаються, душа не стухне, світ не відповість... наївні істоти... ні, не зло в них страшне... а порожнеча... гниль не в діях, а в суті...
22.04.202523:57
Tom Waits ... звучить так, ніби ніч довго дивилась на тебе крізь запотіле вікно... його голос як іржавий ключ у старій долоні, що шукає замок у спогадах... пісні не про історії, а про запахи, стіни, про те, що залишилось на дні порожньої склянки після когось, хто давно пішов... там багато тиші між нотами, як пауз між словами, які не наважуєшся сказати вголос... він не співає... він дихає і курить свою музику... і в цьому димі є трохи цирку, трохи болю, трохи тепла... ніби ти загубилась у місті, де всі таблички стерлись, але саме там тебе вперше назвали по імені...
22.04.202521:47
спробувати
22.04.202521:47
тре взять себе в руки...і вспокоїтись...
22.04.202521:35
да...особисті спогади і відчуття з концерту сусідям не передаються... але всередині все в 10000% того вайбу
22.04.202521:19
22.04.202521:18
ну а далі особисте...
на його концерті вживу під це мене остаточно розмазюкало...і тепер чомусь саме ця версія, а не студійная мене теребонькає
на його концерті вживу під це мене остаточно розмазюкало...і тепер чомусь саме ця версія, а не студійная мене теребонькає
22.04.202521:10
ну фсьо...далі пішли prodigi... і хтось пішов у відкритий космос
22.04.202521:08
*а це точно чай був?
22.04.202521:07
і потяг мчить нас в темну мглу і він летить і я лечу...
22.04.202521:06
22.04.202521:06
і оце теж нашо...
Records
24.04.202523:59
69Subscribers05.04.202523:59
100Citation index19.03.202505:51
114Average views per post15.04.202503:32
68Average views per ad post27.03.202523:59
80.00%ER17.03.202523:59
186.89%ERRGrowth
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
History of channel changes
Log in to unlock more functionality.