EX LIBRIS Abraham Hosebr
03.05.202520:36
The Death of Túrin Turambar
Art by Nocturnal Errant
Art by Nocturnal Errant
03.05.202514:47
Nina Ezhik - українська художниця, чиї роботи це скарбниці архетипів. Ці картини хочеться вивчати, як трактати Еліаде чи Кемпбелла.
Коли я побачив її Тетраморфів, то закохався з першого погляду. Ніколи до того я не зустрічав такого живого зображення цього архетипу від українських художників.
І ось, разом ми створили дещо прекрасне.
Всі подробиці згодом, а зараз просто помилуйтеся цими неперевершеними роботами.
Коли я побачив її Тетраморфів, то закохався з першого погляду. Ніколи до того я не зустрічав такого живого зображення цього архетипу від українських художників.
І ось, разом ми створили дещо прекрасне.
Всі подробиці згодом, а зараз просто помилуйтеся цими неперевершеними роботами.
02.05.202506:39
Hans Memling
01.05.202506:49
'Miracle with Long Needles' - Leonor Fini, 1982.
30.04.202514:56
У ранній уроборичній і матріархальній фазі існує тільки тип провидця, який, жертвує своїм Еґо і, таким чином, стає жінкоподібним внаслідок ототожнення з Великою Матір'ю. Він народжує свої одкровення під переважним впливом несвідомого. Такий тип провидця набув значного поширення. Найбільш відомою формою цього є мантична форма, в якій жінка грає пророчу роль провидиці та жриці, Сівіли та Піфії. Пізніше її функцію перебирає провидець-жрець, який ототожнюється з нею. Це все ще можна бачити на прикладі Вотана і Ерди. Він отримує вікову мудрість Великої Матері, дар пророцтва, але натомість повинен пожертвувати своїм правим оком. Таким чином, вотанізму з його екстатичною розв'язністю і шаленим божевіллям пристрастей, як в оргіастичній так і в мантичній формі, не вистачає ясного бачення вищого знання, яке було втрачено внаслідок "верхньої кастрації", здійсненої Ердою.
Дикий мисливець і Летючий Голландець, похмурі, як і Вотан, належать до свити Великої Матері. За їх духовним хвилюванням ховається старе прагнення до уроборичного інцесту, бажання смерті, яке здається так глибоко вкоренилось в німецькій душі.
Ми не випадково знаходимо різку протилежність цьому одержимому матір'ю образу провидця в тому типі пророка, який з'явився у давніх юдеїв. Його суттєвою характеристикою є близькість до постаті батька та збереження та посилення свідомості внаслідок цієї близькості. Для нього мантичне та сновидче пророцтво багато в чому поступаються пророцтву в ясній свідомості. Пророча глибина залежить від глибини свідомості, і Мойсей вважається найбільшим пророком саме тому, що він споглядав Бога вдень і віч-на-віч. Іншими словами, глибока проникливість активованого трансперсонального шару та чітке бачення високо розвиненої свідомості повинні вступити у взаємозв'язок, а не розвиватися одне за рахунок іншого.
Таким чином, герой, як Еґо стоїть між двома світами: внутрішнім світом, який загрожує придушити його, і зовнішнім світом, який хоче знищити його за те, що він порушив старі закони. Тільки герой може не відступити перед натиском цих колективних сил, оскільки він є прикладом індивідуальності і має світло свідомості.
Еріх Нойман
"Витоки та історія свідомості"
Дикий мисливець і Летючий Голландець, похмурі, як і Вотан, належать до свити Великої Матері. За їх духовним хвилюванням ховається старе прагнення до уроборичного інцесту, бажання смерті, яке здається так глибоко вкоренилось в німецькій душі.
Ми не випадково знаходимо різку протилежність цьому одержимому матір'ю образу провидця в тому типі пророка, який з'явився у давніх юдеїв. Його суттєвою характеристикою є близькість до постаті батька та збереження та посилення свідомості внаслідок цієї близькості. Для нього мантичне та сновидче пророцтво багато в чому поступаються пророцтву в ясній свідомості. Пророча глибина залежить від глибини свідомості, і Мойсей вважається найбільшим пророком саме тому, що він споглядав Бога вдень і віч-на-віч. Іншими словами, глибока проникливість активованого трансперсонального шару та чітке бачення високо розвиненої свідомості повинні вступити у взаємозв'язок, а не розвиватися одне за рахунок іншого.
Таким чином, герой, як Еґо стоїть між двома світами: внутрішнім світом, який загрожує придушити його, і зовнішнім світом, який хоче знищити його за те, що він порушив старі закони. Тільки герой може не відступити перед натиском цих колективних сил, оскільки він є прикладом індивідуальності і має світло свідомості.
Еріх Нойман
"Витоки та історія свідомості"
Reposted from:
☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
30.04.202510:16
Пише мені Віталій Кривоніс:
— Друже, тут вірш у Ґарднера крутий, я переклав дослівно, але ж в риму і ритм ти у нас вмієш, тож адаптуй, не полінись. А текст там такий.
І от отримавши завдання, я всьо кинув і давай працювати над текстом. І голова в мене боліла, і словник синонімів мене зненавидів, і хотілось мені вийти в вікно, але тепер з цього усього ви маєте МІЙ ГЕНІАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД, з чим вас і вітаю:
— Друже, тут вірш у Ґарднера крутий, я переклав дослівно, але ж в риму і ритм ти у нас вмієш, тож адаптуй, не полінись. А текст там такий.
І от отримавши завдання, я всьо кинув і давай працювати над текстом. І голова в мене боліла, і словник синонімів мене зненавидів, і хотілось мені вийти в вікно, але тепер з цього усього ви маєте МІЙ ГЕНІАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД, з чим вас і вітаю:
О Місяцю, ти ж ніч зовеш,
Докіль ще Сонце в млі,
Гамадріад, що в хащах й теж
Сатирів із долин.
Які з тенет тіней тих сни
Ти здатен проявить?
Хто луками йде мовчазний,
Тебе щоб вшанобить?
І зливи гул нараз затих,
І вітер тан скінчив нараз,
З рубіну й крові хмар потік
Від заграви сховавсь,
І от у сріблі ліс стоїть
Твоїм — не зрушить він,
Й одвічні духи віють мрій
Із пагорбів й з долин.
Богине-Місяцю, твій чар,
О Відьмо, кличе в Ніч
Прадавніх; знов димить вівтар,
Й вогонь горить ясніш.
Деінде лиш малий твій рід,
Та все ж зійшовсь на сій
Землі, щоб танцювать як слід
Між плит старих в жазі.
Ми Неба не питаєм й Ад:
У мандри без вагань, —
Де ворожби стежки лежать,
Закинуті у хлань.
03.05.202520:18
Gustave Doré,
"The History of Don Quixote" by Miguel de Cervantes.
"The History of Don Quixote" by Miguel de Cervantes.
03.05.202514:32
Illustration from 'Seventeen drawings' by George Barbier on 'The Song of Songs', 1914.
02.05.202505:08
01.05.202505:45
'Cat and Girl' by Beatriz Martin Vidal
30.04.202514:02
На Goodreads ця смаковита величенька рецензія опублікована ще з понеділка, але я аж тепер дібрався до комп'ютера, щоб оформити її в свою фірмову статтю на Вордпресі. Це на сьогодні найбільша та найповніша стаття про шедевральну "Легенду про Сіґурда і Ґудрун"Джона Роналда Руела Толкіна - текст, який приніс мені рідкісне задоволення перевідкривання. В нас цю перлину читали одиниці і я не плекаю надії, що цим дописом, якось популяризую цей шедевр для небагатьох. Хто знає - той знає. Хто має - тому ще більше дістанеться, а бідні духом збідніють ще більше.
https://abrahamhosebrlibrarium.wordpress.com/2025/04/30/%d0%bb%d0%b5%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b4%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d1%81%d1%96%d2%91%d1%83%d1%80%d0%b4%d0%b0-%d1%96-%d2%91%d1%83%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%bd%d0%b4%d0%b6%d0%be%d0%bd-%d1%80%d0%be%d0%bd/
https://abrahamhosebrlibrarium.wordpress.com/2025/04/30/%d0%bb%d0%b5%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b4%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d1%81%d1%96%d2%91%d1%83%d1%80%d0%b4%d0%b0-%d1%96-%d2%91%d1%83%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%bd%d0%b4%d0%b6%d0%be%d0%bd-%d1%80%d0%be%d0%bd/
30.04.202507:17
Paul Gauguin
03.05.202519:27
Francesca Woodman
03.05.202507:22
Hieronymus Bosch
02.05.202505:08
Інтерв'ю Юнґа для Бі-бі-сі 1955 р.
Бі-бі-сі: Не могли б ви розповісти, що ваша робота відкрила вам про природу божественного?
Юнґ: Я не можу нічого сказати, головним чином, тому, що людська думка не в змозі зрозуміти ні природу божественного, ні довести, чи існує Бог, чи ні. Я можу сказати лише те, що ідея Бога - це візерунок, візерунок, який проходить через усі часи, примітивний візерунок, який, однак, був завжди і завжди буде у всій своїй яскравості, значущості та важливості.
Ідея божественного нікуди не пішла, вона продовжує відігравати ту саму роль, що й протягом тисячоліть, незалежно від того, чи хтось знає, як виглядає Бог, чи ні. Людський розум надто вузький та обмежений. Він просто не може ні зрозуміти, ні описати таку трансцедентальну сутність, як Бог.
Однак ми можемо осмислити існування такого візерунка, про який я сказав раніше. І цього цілком достатньо для практичного застосування релігії. Тому що, коли ми свідомо сприймаємо ідею божественного, нам відкривається новий погляд на природу речей.
Вкрай недалекоглядно ставити питання про те, як можна довести існування Бога. Ми не можемо довести існування Бога, так само, як ми не можемо довести існування безсмертя, чи вічності, чи інших подібних понять. Це – інтуїтивно прийняті концепції.
При цьому немає жодних сумнівів, що ми можемо прийняти існування цього візерунка. Це також інтуїтивно, як птах інтуїтивно знає, як побудувати гніздо. Одного разу індіанці з племені Більбо сказали мені: "Людина, яка опинилась одна в горах, не зможе навіть багаття розпалити без допомоги Того, хто її охороняє". На мене це справило величезне враження.
Для ілюстрації використано роботу Юнґа
Бі-бі-сі: Не могли б ви розповісти, що ваша робота відкрила вам про природу божественного?
Юнґ: Я не можу нічого сказати, головним чином, тому, що людська думка не в змозі зрозуміти ні природу божественного, ні довести, чи існує Бог, чи ні. Я можу сказати лише те, що ідея Бога - це візерунок, візерунок, який проходить через усі часи, примітивний візерунок, який, однак, був завжди і завжди буде у всій своїй яскравості, значущості та важливості.
Ідея божественного нікуди не пішла, вона продовжує відігравати ту саму роль, що й протягом тисячоліть, незалежно від того, чи хтось знає, як виглядає Бог, чи ні. Людський розум надто вузький та обмежений. Він просто не може ні зрозуміти, ні описати таку трансцедентальну сутність, як Бог.
Однак ми можемо осмислити існування такого візерунка, про який я сказав раніше. І цього цілком достатньо для практичного застосування релігії. Тому що, коли ми свідомо сприймаємо ідею божественного, нам відкривається новий погляд на природу речей.
Вкрай недалекоглядно ставити питання про те, як можна довести існування Бога. Ми не можемо довести існування Бога, так само, як ми не можемо довести існування безсмертя, чи вічності, чи інших подібних понять. Це – інтуїтивно прийняті концепції.
При цьому немає жодних сумнівів, що ми можемо прийняти існування цього візерунка. Це також інтуїтивно, як птах інтуїтивно знає, як побудувати гніздо. Одного разу індіанці з племені Більбо сказали мені: "Людина, яка опинилась одна в горах, не зможе навіть багаття розпалити без допомоги Того, хто її охороняє". На мене це справило величезне враження.
Для ілюстрації використано роботу Юнґа
01.05.202504:51
Pierre Auguste Renoir
30.04.202513:10
30.04.202507:11
Rene Magritte
Reposted from:
Кухоль Вакха
03.05.202518:13
Ми — ланцюга поодинокі звена,
ми — відтинок малий зі стрічки часу.
— Б.-І. Антонич. Привітання життя
ми — відтинок малий зі стрічки часу.
— Б.-І. Антонич. Привітання життя
02.05.202507:30
Трохи читацьких підсумків.
Цьогоріч я отримав відповідальну керівну посаду на роботі тому поставив перед собою дещо скромнішу ціль - прочитати за рік 100 книг. Вийшло трошки інакше, з обов'язками керівника справляюсь чудово і вже прочитав 110 книг.
Але є тут один ньюанс - велику частину тут займає манґа. Це 17 томів "Скелелаза", 32 томи "Волоцюги", 8 томів Лавкрафтівських шедеврів Ґо Танабе, один том "Дан да дану", графічний роман "Пантера" Еванса, комікс Росса про "Дядька Сема", а також три комікс-адапатції оповідок Лавкрафта.
Отже книг прочитано 47.
З них одна особлива - збірка поезій Лавкрафта "Гриби з Юґґота" для якої я не тільки повністю переклав весь цикл, а й написав передмову. Отже, вже встиг в цьому році одну книгу видати.
Загалом, цей рік для мене почався і триватиме під знаменом Юнґа - за рік прочитав вже 16 книг Карла Ґустава і його учнів. На всі написав розлогі рецензії з велетенською кількістю ключових цитат, більшість з яких вперше переклав українською і тепер вони зазвучали рідною мовою.
Захопився тематикою самураїв і прочитав сім томів роману "Мусаші" Ейджі Йошікави, якщо все складеться то планую ще десять томів його епопеї про Хідейоші Тойотомі "Тайко".
Прочитав перший роман епопеї Пруста, планую в цьому році прочитати весь цикл.
З античної літератури насолодився листування Марка Аврелія і Фронтона, а також листами Епікура.
Відкрив для себе геніального невідомого українського автора Осипа Маковея прочитавши збірку його новел "Наші знакомі".
Нарешті прочитав культовий роман Хуана Рульфо "Педро Парамо".
Найкраща прочитана книжка сучасного українського письменника "Патерн" Володимира Єшкілєва.
Зараз читаю феноменальний шедевр Еріха Ноймана "Витоки та історія свідомості" - найпотужніша книга про людське мислення, яку я читав за все життя. Вдруге перечитую "Тисячоликого героя" Кемпбелла і непішно почитую збірку есе та інтерв'ю Юнґа.
Отакі підсумки. А у вас як склалося з читанням у 2025?
Цьогоріч я отримав відповідальну керівну посаду на роботі тому поставив перед собою дещо скромнішу ціль - прочитати за рік 100 книг. Вийшло трошки інакше, з обов'язками керівника справляюсь чудово і вже прочитав 110 книг.
Але є тут один ньюанс - велику частину тут займає манґа. Це 17 томів "Скелелаза", 32 томи "Волоцюги", 8 томів Лавкрафтівських шедеврів Ґо Танабе, один том "Дан да дану", графічний роман "Пантера" Еванса, комікс Росса про "Дядька Сема", а також три комікс-адапатції оповідок Лавкрафта.
Отже книг прочитано 47.
З них одна особлива - збірка поезій Лавкрафта "Гриби з Юґґота" для якої я не тільки повністю переклав весь цикл, а й написав передмову. Отже, вже встиг в цьому році одну книгу видати.
Загалом, цей рік для мене почався і триватиме під знаменом Юнґа - за рік прочитав вже 16 книг Карла Ґустава і його учнів. На всі написав розлогі рецензії з велетенською кількістю ключових цитат, більшість з яких вперше переклав українською і тепер вони зазвучали рідною мовою.
Захопився тематикою самураїв і прочитав сім томів роману "Мусаші" Ейджі Йошікави, якщо все складеться то планую ще десять томів його епопеї про Хідейоші Тойотомі "Тайко".
Прочитав перший роман епопеї Пруста, планую в цьому році прочитати весь цикл.
З античної літератури насолодився листування Марка Аврелія і Фронтона, а також листами Епікура.
Відкрив для себе геніального невідомого українського автора Осипа Маковея прочитавши збірку його новел "Наші знакомі".
Нарешті прочитав культовий роман Хуана Рульфо "Педро Парамо".
Найкраща прочитана книжка сучасного українського письменника "Патерн" Володимира Єшкілєва.
Зараз читаю феноменальний шедевр Еріха Ноймана "Витоки та історія свідомості" - найпотужніша книга про людське мислення, яку я читав за все життя. Вдруге перечитую "Тисячоликого героя" Кемпбелла і непішно почитую збірку есе та інтерв'ю Юнґа.
Отакі підсумки. А у вас як склалося з читанням у 2025?
30.04.202514:56
30.04.202513:10
Інтерв'ю Карла Юнґа швейцарській газеті Die Weltwoch опубліковане 11 травня 1945 року. Тут він говорить про колективну провину, а також поділ на хороших та поганих німців.
Die Weltwoche: Чи не вважаєте ви, що закінчення війни викличе величезні зміни в душі європейців, особливо німців, які тепер ніби прокидаються від довгого та жахливого сну?
Карл Густав Юнґ: Так, звісно. Що стосується німців, то перед нами постає психічна проблема, важливість якої поки що важко уявити, але обриси її можна розрізнити на прикладі хворих, яких я лікую. Для психолога ясно одне, а саме те, що він не повинен слідувати широко поширеному сентиментальному поділу на нацистів і противників режиму. У мене лікуються два хворих, явні антинацисти, проте їхні сни показують, що за всією їхньою пристойністю досі жива різко виражена нацистська психологія з усім її насильством і жорстокістю. Коли швейцарський журналіст спитав фельдмаршала фон Кюхлера [Георг фон Кюхлер (1881-1967) керував вторгненням у Західну Польщу у вересні 1939 року. Він був засуджений до тюремного ув'язнення, як військовий злочинець Нюрнберзьким трибуналом] про звірства німців у Польщі, той обурено вигукнув: «Вибачте, це не Вермахт, це партія!» — чудовий приклад того, як розподіл на хороших та поганих німців украй наївний. Усі вони, свідомо чи несвідомо, активно чи пасивно, причетні до жахів; вони нічого не знали про те, що відбувалося, і водночас знали. Питання колективної провини, яке так утруднює і ускладнюватиме політиків, для психолога факт, який не викликає сумнівів, і одне з найважливіших завдань лікування полягає в тому, щоб змусити німців визнати свою провину.
Die Weltwoche: Чи не вважаєте ви, що закінчення війни викличе величезні зміни в душі європейців, особливо німців, які тепер ніби прокидаються від довгого та жахливого сну?
Карл Густав Юнґ: Так, звісно. Що стосується німців, то перед нами постає психічна проблема, важливість якої поки що важко уявити, але обриси її можна розрізнити на прикладі хворих, яких я лікую. Для психолога ясно одне, а саме те, що він не повинен слідувати широко поширеному сентиментальному поділу на нацистів і противників режиму. У мене лікуються два хворих, явні антинацисти, проте їхні сни показують, що за всією їхньою пристойністю досі жива різко виражена нацистська психологія з усім її насильством і жорстокістю. Коли швейцарський журналіст спитав фельдмаршала фон Кюхлера [Георг фон Кюхлер (1881-1967) керував вторгненням у Західну Польщу у вересні 1939 року. Він був засуджений до тюремного ув'язнення, як військовий злочинець Нюрнберзьким трибуналом] про звірства німців у Польщі, той обурено вигукнув: «Вибачте, це не Вермахт, це партія!» — чудовий приклад того, як розподіл на хороших та поганих німців украй наївний. Усі вони, свідомо чи несвідомо, активно чи пасивно, причетні до жахів; вони нічого не знали про те, що відбувалося, і водночас знали. Питання колективної провини, яке так утруднює і ускладнюватиме політиків, для психолога факт, який не викликає сумнівів, і одне з найважливіших завдань лікування полягає в тому, щоб змусити німців визнати свою провину.
30.04.202505:13
Vincent van Gogh
Shown 1 - 24 of 463
Log in to unlock more functionality.