Сігай
07.05.202521:57
Ніккі Хейлі:
«Протягом останнього місяця наші вороги небезпечно зблизилися:
- Путін публічно подякував Північній Кореї за відправку солдатів для війни в Україні.
- Китайський уряд встановив шпигунське обладнання на Кубі, яке може охоплювати тисячі миль — аж до Вашингтона.
- Росія та Іран уклали енергетичну угоду, згідно з якою Росія профінансує будівництво нового іранського ядерного реактора.
Ми не можемо ігнорувати те, що відбувається — це серйозна можливість продемонструвати силу та зміцнити наші союзи»
«Протягом останнього місяця наші вороги небезпечно зблизилися:
- Путін публічно подякував Північній Кореї за відправку солдатів для війни в Україні.
- Китайський уряд встановив шпигунське обладнання на Кубі, яке може охоплювати тисячі миль — аж до Вашингтона.
- Росія та Іран уклали енергетичну угоду, згідно з якою Росія профінансує будівництво нового іранського ядерного реактора.
Ми не можемо ігнорувати те, що відбувається — це серйозна можливість продемонструвати силу та зміцнити наші союзи»
07.05.202501:46
«Став лайк, якщо любиш маму»
05.05.202517:40
Росіяни усвідомлюють, що не все так добре?
Російська військова стратегія не є незалежним продуктом аналітичного мислення, а формується згідно з політичними установками президента Путіна та з відповідним коригуванням – стаття Центру аналізу європейської політики (CEPA)
Такі фігури, як Патрушев і Медведєв, просувають жорстку лінію щодо Заходу і НАТО, представляючи їх як екзистенційну загрозу. Вони розглядають безпеку як гру з нульовою сумою, де посилення власної безпеки неминуче посилює невпевненість інших.
Медведєв, навіть якщо його щирість викликає сумніви, грає публічну роль рупора ескалаційної позиції Кремля, що відображає пік антизахідної ідеології російської влади. Разом вони демонструють рішучість Росії в протистоянні Заходу.
Зміни до ядерної доктрини у 2020-му і 2024-му роках переслідували лише одну мету – залякування Заходу. Сергій Караганов, автор таких шедеврів, як «Біть ядєрним оружієм в Україні біло б ошибкой. Отвєчать нужно сразу па Западу» та інші подібні ідеологи публічно пропонують зламати «ядерне табу».
Таке стримування включає навіть можливість демонстративних ядерних ударів за межами НАТО, аби «розхитати» рішучість альянсу.
В противагу, аналітики на кшталт Тимофєєва й Лук’янова попереджають, що ядерна ескалація може лише консолідувати Захід і перетворити Росію на парію.
Вони вважають, що думки про «нерішучий та слабкий Захід» можуть бути хибною оцінкою ворога та пропонують продовжити геополітичний поворот на Глобальний Південь як альтернативу прямій конфронтації та дотримуватись звичаєвих правил конфліктів.
Російська війна проти України принесла росіянам важливі висновки та підтави для глобального переосмислення. Росія не готова до конвенційної війни з НАТО. Російські військові експерти визнали ефективність дрібних, автономних підрозділів, підтриманих дронами й точковим вогнем, натомість великим бронетанковим угрупованням надається менше значення.
Тактика розпорошених ударів на кількох ділянках вважається ефективнішою за класичну головну атаку.
Росія, яка формально має перевагу в повітрі, не здатна ефективно її використовувати через технічну відсталість, низьку якість підготовки пілотів та засоби ураження, оператором яких є Україна. У відповідь зростає ставка на штучний інтелект та багатофункціональні літаки.
В космосі, російські стратеги вважають комерційні супутники Заходу загрозою й намагаються створити альтернативи. На морі, після провальної чорноморської кампанії, ставку роблять на малі кораблі, оборону ключових водних артерій та на A2/AD-зони (Anti Access/Area Denial тобто засоби, що роблять певну територію недоступною для швидкого прориву, зазвичай міни та різноманітні види хімічної, біологічної, радіологічної, ядерної та вибухової зброї).
Усвідомлення того, що Росія не готова до конвенційної війни з НАТО заповнює вищу ланку кремлівських аналітиків та стратегів, проте остаточне рішення завжди залишається за російським лідером. А шлях до такої готовності потребує серйозного переналаштування всієї російської армії.
*трохи продовження в коментарях.
Російська військова стратегія не є незалежним продуктом аналітичного мислення, а формується згідно з політичними установками президента Путіна та з відповідним коригуванням – стаття Центру аналізу європейської політики (CEPA)
«Each of these actors develops their inputs as an expression of the perspectives set by the Russian president and his close allies»
Такі фігури, як Патрушев і Медведєв, просувають жорстку лінію щодо Заходу і НАТО, представляючи їх як екзистенційну загрозу. Вони розглядають безпеку як гру з нульовою сумою, де посилення власної безпеки неминуче посилює невпевненість інших.
«Patrushev exemplifies the archetype of an anti-Western, hawkish security official within Putin’s high-profile inner circle»
Медведєв, навіть якщо його щирість викликає сумніви, грає публічну роль рупора ескалаційної позиції Кремля, що відображає пік антизахідної ідеології російської влади. Разом вони демонструють рішучість Росії в протистоянні Заходу.
Зміни до ядерної доктрини у 2020-му і 2024-му роках переслідували лише одну мету – залякування Заходу. Сергій Караганов, автор таких шедеврів, як «Біть ядєрним оружієм в Україні біло б ошибкой. Отвєчать нужно сразу па Западу» та інші подібні ідеологи публічно пропонують зламати «ядерне табу».
«Karaganov and his co-authors advocate redefining the nuclear taboo… to reintroduce fear into adversaries’ strategic calculations»
Таке стримування включає навіть можливість демонстративних ядерних ударів за межами НАТО, аби «розхитати» рішучість альянсу.
В противагу, аналітики на кшталт Тимофєєва й Лук’янова попереджають, що ядерна ескалація може лише консолідувати Захід і перетворити Росію на парію.
Вони вважають, що думки про «нерішучий та слабкий Захід» можуть бути хибною оцінкою ворога та пропонують продовжити геополітичний поворот на Глобальний Південь як альтернативу прямій конфронтації та дотримуватись звичаєвих правил конфліктів.
Російська війна проти України принесла росіянам важливі висновки та підтави для глобального переосмислення. Росія не готова до конвенційної війни з НАТО. Російські військові експерти визнали ефективність дрібних, автономних підрозділів, підтриманих дронами й точковим вогнем, натомість великим бронетанковим угрупованням надається менше значення.
«Small, agile units supported by drones, rockets, and precise artillery… can outperform traditional formations»
Тактика розпорошених ударів на кількох ділянках вважається ефективнішою за класичну головну атаку.
Росія, яка формально має перевагу в повітрі, не здатна ефективно її використовувати через технічну відсталість, низьку якість підготовки пілотів та засоби ураження, оператором яких є Україна. У відповідь зростає ставка на штучний інтелект та багатофункціональні літаки.
«In the air domain, Russian military experts acknowledge the poor performance of Russia’s combat aviation in Ukraine, describing its use as a strategic deadlock»
В космосі, російські стратеги вважають комерційні супутники Заходу загрозою й намагаються створити альтернативи. На морі, після провальної чорноморської кампанії, ставку роблять на малі кораблі, оборону ключових водних артерій та на A2/AD-зони (Anti Access/Area Denial тобто засоби, що роблять певну територію недоступною для швидкого прориву, зазвичай міни та різноманітні види хімічної, біологічної, радіологічної, ядерної та вибухової зброї).
Усвідомлення того, що Росія не готова до конвенційної війни з НАТО заповнює вищу ланку кремлівських аналітиків та стратегів, проте остаточне рішення завжди залишається за російським лідером. А шлях до такої готовності потребує серйозного переналаштування всієї російської армії.
*трохи продовження в коментарях.
05.05.202505:31
🫠
04.05.202514:02
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто порадив президенту України Володимир Зеленському “підбирати тон” через заяву президента України щодо блокування Угорщиною вступу України до ЄС.
До цього, Угорщина заблокувала відкриття перемовних кластерів про вступ України до ЄС – єдина країна з 27. Україна планувала на відкриття першого кластеру на початку квітня. Проте питання залишається відкритим досі. Станом на зараз звіт про перевірку лише одного кластеру був переданий до Ради ЄС, а два інших будуть готові аж до кінця червня. Повний скринінг має завершитись восени 2025-го року.
Угорщина Віктора Орбана стала найголовнішим гальмом української євроінтеграції. Зараз там відбуваються так звані “національні консультації” щодо вступу України в ЄС.
Орбан всіма можливими засобами затягує Україну в політичний процес та виборчу кампанію, яка фіналізується парламентським виборам навесні 2026-го року. І там у Орбана не все гаразд.
В цьому відео розбиремо систему, яку побудував Орбан за роки свого правління, наріжний камінь у відносинах Угорщини та України, потуги українського уряду внести конструктив у відносини зі скандальним сусідом та позицію ЄС і США, на яких маємо сподівання.
https://youtu.be/udvPWZdmbcY
Обов’язково ставте вподобайки, щоб допомогти відео охопити більше переглядів.
До цього, Угорщина заблокувала відкриття перемовних кластерів про вступ України до ЄС – єдина країна з 27. Україна планувала на відкриття першого кластеру на початку квітня. Проте питання залишається відкритим досі. Станом на зараз звіт про перевірку лише одного кластеру був переданий до Ради ЄС, а два інших будуть готові аж до кінця червня. Повний скринінг має завершитись восени 2025-го року.
Угорщина Віктора Орбана стала найголовнішим гальмом української євроінтеграції. Зараз там відбуваються так звані “національні консультації” щодо вступу України в ЄС.
Орбан всіма можливими засобами затягує Україну в політичний процес та виборчу кампанію, яка фіналізується парламентським виборам навесні 2026-го року. І там у Орбана не все гаразд.
В цьому відео розбиремо систему, яку побудував Орбан за роки свого правління, наріжний камінь у відносинах Угорщини та України, потуги українського уряду внести конструктив у відносини зі скандальним сусідом та позицію ЄС і США, на яких маємо сподівання.
https://youtu.be/udvPWZdmbcY
Обов’язково ставте вподобайки, щоб допомогти відео охопити більше переглядів.
03.05.202520:33
Тількі хороші і будуть 🫵
https://t.me/culuary_news/1697
https://t.me/culuary_news/1697
07.05.202519:53
«Адміністрація Байдена проводила політику з великою подвійністю щодо Росії та підтримки України. З одного боку, вони надавали допомогу уряду України. З іншого боку — їхні санкції проти Російської Федерації були дуже, дуже слабкими. Санкції стосувалися лише деяких другорядних нафтогазових компаній. Була введена цінова стеля, яка так і не запрацювала. Перед своїм відходом, у сплеску хоробрості, радник з національної безпеки Джейк Салліван посилив санкції, оскільки адміністрація Байдена боялася розгойдати ціни на нафту, підвищивши їх у рік виборів.
Адміністрація Трампа, завдяки енергетичному надлишку та сигналам для енергетичних ринків, домоглася зниження цін на нафту приблизно на 20% від початку цього року. І я з великим інтересом прочитав сьогодні вранці, що доходи Російської Федерації минулого місяця знизилися на 12%, що, пане, вдарить по воєнній машині Росії»
Адміністрація Трампа, завдяки енергетичному надлишку та сигналам для енергетичних ринків, домоглася зниження цін на нафту приблизно на 20% від початку цього року. І я з великим інтересом прочитав сьогодні вранці, що доходи Російської Федерації минулого місяця знизилися на 12%, що, пане, вдарить по воєнній машині Росії»
06.05.202510:01
«Peace through business» Що змінює мінеральна угода?
Підписана 100-го дня президентства Дональда Трампа, мінеральна угода між США та Україною знаменує собою як потенційний економічний прорив, так і політичну зміну в підході американської адміністрації до Києва. Основна мета документа – створення спільного інвестиційного фонду для повоєнної відбудови України, що фінансуватиметься за рахунок майбутніх прибутків від видобутку критично важливих ресурсів, зокрема мінералів, нафти й газу.
Однак угода, попри свою економічну вагу, залишає без відповіді ключове питання – гарантії безпеки. Тобто вона не містить жодної формальної обіцянки США щодо захисту України у випадку нового наступу Росії після ймовірного припинення вогню.
Ця угода чітко сигналізує Росії про те, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, зосередженому на вільній, суверенній і процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі, впевнений американський міністр фінансів США Скотт Бессент.
Державний секретар Марко Рубіо лише за кілька днів після свого призначення вже запевняв, що ця мінеральна угода – гарантія безпеки сама в собі.
Сьогоднішня угода передбачає створення фонду, який фінансуватиметься з двох джерел: внесків США, еквівалентних витратам на майбутню військову допомогу Україні, та надходжень від українських ліцензій на видобуток і роялті. Половина українського прибутку піде до держбюджету, інша половина – до фонду. Керуватиме фондом компанія з обмеженою відповідальністю, зареєстрована в Делавері (цікавий штат з точки зору його клептократичної репутації), якою спільно керуватимуть по три представники від США та України.
Ця угода, фактично у форматі «вмикач/вимикач» стала поворотним моментом у відносинах Трампа з Україною. В лютому ці відносини досягли дна, що ознаменувалось тимчасовою призупинкою військової допомоги й обміну розвідданими. Проте нинішнє підписання угоди демонструє політичний зсув, за якого Трамп, особисто пов’язаний із майбутнім України через фінансовий інтерес. І така мотивація, може виявитись надійнішою гарантією довгострокової підтримки, ніж декларації про принципи.
Президент Зеленський визнав, що хоча угода змінилася на користь України порівняно з лютневим варіантом, проте її найболючіший недолік – відсутність безпекової компоненти.
Трамп наполягає, що саме спільні економічні інтереси – і є гарантією: інвестиції США в українську інфраструктуру й видобуток утримають Росію від нової агресії. Але чи спрацює така логіка в умовах жорстокого конфлікту та геополітичного протистояння – поки що неясно та викликає більше скептицизму ніж надії.
Проте мінімальна мета – забезпечити поставки зброї і технічне забезпечення прямо зараз, коли запаси попередньої адміністрації на шляху вичерпання, а перспективи повноцінного миру залишаються туманними.
Підписана 100-го дня президентства Дональда Трампа, мінеральна угода між США та Україною знаменує собою як потенційний економічний прорив, так і політичну зміну в підході американської адміністрації до Києва. Основна мета документа – створення спільного інвестиційного фонду для повоєнної відбудови України, що фінансуватиметься за рахунок майбутніх прибутків від видобутку критично важливих ресурсів, зокрема мінералів, нафти й газу.
Однак угода, попри свою економічну вагу, залишає без відповіді ключове питання – гарантії безпеки. Тобто вона не містить жодної формальної обіцянки США щодо захисту України у випадку нового наступу Росії після ймовірного припинення вогню.
Ця угода чітко сигналізує Росії про те, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, зосередженому на вільній, суверенній і процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі, впевнений американський міністр фінансів США Скотт Бессент.
Державний секретар Марко Рубіо лише за кілька днів після свого призначення вже запевняв, що ця мінеральна угода – гарантія безпеки сама в собі.
Сьогоднішня угода передбачає створення фонду, який фінансуватиметься з двох джерел: внесків США, еквівалентних витратам на майбутню військову допомогу Україні, та надходжень від українських ліцензій на видобуток і роялті. Половина українського прибутку піде до держбюджету, інша половина – до фонду. Керуватиме фондом компанія з обмеженою відповідальністю, зареєстрована в Делавері (цікавий штат з точки зору його клептократичної репутації), якою спільно керуватимуть по три представники від США та України.
Ця угода, фактично у форматі «вмикач/вимикач» стала поворотним моментом у відносинах Трампа з Україною. В лютому ці відносини досягли дна, що ознаменувалось тимчасовою призупинкою військової допомоги й обміну розвідданими. Проте нинішнє підписання угоди демонструє політичний зсув, за якого Трамп, особисто пов’язаний із майбутнім України через фінансовий інтерес. І така мотивація, може виявитись надійнішою гарантією довгострокової підтримки, ніж декларації про принципи.
Президент Зеленський визнав, що хоча угода змінилася на користь України порівняно з лютневим варіантом, проте її найболючіший недолік – відсутність безпекової компоненти.
Трамп наполягає, що саме спільні економічні інтереси – і є гарантією: інвестиції США в українську інфраструктуру й видобуток утримають Росію від нової агресії. Але чи спрацює така логіка в умовах жорстокого конфлікту та геополітичного протистояння – поки що неясно та викликає більше скептицизму ніж надії.
Проте мінімальна мета – забезпечити поставки зброї і технічне забезпечення прямо зараз, коли запаси попередньої адміністрації на шляху вичерпання, а перспективи повноцінного миру залишаються туманними.
05.05.202514:31
Запрошую вас подивитись повну розмову з аналітиком Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES) та головним редактором Infopost.media – Віталієм Дячуком. Таймкоди маються, заходьте, дивіться теми, що вас цікавлять, ставте вподобайки, коментуйте та діліться зі своїм оточенням.
https://www.youtube.com/watch?v=mmrM3QqM6G8
https://www.youtube.com/watch?v=mmrM3QqM6G8
04.05.202519:17
🫵 тут потрібні ваші коментарі та вподобайки😠
03.05.202519:04
07.05.202511:43
Мерц:
Ми не можемо закінчити війну в Україні без США. Європа не може замінити США.
https://t.me/ClashReport/41974
Ми не можемо закінчити війну в Україні без США. Європа не може замінити США.
https://t.me/ClashReport/41974
06.05.202508:57
До речі, як бачите на графіку вище, перший канцлер ФРН Конрад Аденауер був обраний з більшістю в лише один голос – його власний.
https://youtu.be/5PmEq5y4ov0?si=0XKnM6o3v3ZPREU4
https://youtu.be/5PmEq5y4ov0?si=0XKnM6o3v3ZPREU4
05.05.202510:00
Стратегія Рубіо працює, проте на кого?
Традиційно, Державні секретарі США відігравали значну роль в адміністраціях. Однак Марко Рубіо, на цьому тлі, зараз виглядає затьмареним. Очікувалося, що він стане одним із «дорослим у кімнаті», як Джон Келлі та Джеймс Маттіс під час першої каденції Трампа, але цього поки не сталося.
Сьогодні Рубіо частково відмовився від своїх яструбових позиції. Відомий своєю підтримкою України та поборника НАТО, тепер Рубіо діє повністю в форваторі риторики президента Трампа – критикує Україну, якщо Трамп це робить, критикує членів НАТО, якщо Трамп це робить.
Після зустрічі президентів Зеленського і Трампа в Білому будинку, Рубіо написав у X: «Thank you @POTUS for standing up for America in a way that no President has ever had the courage to do before. Thank you for putting America First», підбадьоривши американського президента до жорстокої позиції тиску на Україну, що навряд чи відповідає персональним поглядам Рубіо.
Як сенатор, Рубіо підтримував USAID, але на посаді Держсекретаря він перехватив риторику Трампа про марнотратство та став форвардом в анти-USAID кампанії.
Відомий своєю принциповою позицією у питання зовнішньої політики, Марко Рубіо, на посаді Державного секретаря, найбільш важливої зовнішньополітичної фігури в країні, здається:
Проте, такий формат сліпого служіння приносить Рубіо вагомі плоди. За перші місяці другого президентства Трампа колишній сенатор, що колись публічно конфліктував із президентом, нині став одним із його найвідданіших і найуспішніших чиновників. А Трамп навіть говорить про нього, як потенційного наступника.
Трансформація Рубіо – це приклад того, як політична лояльність, гнучкість і здатність до міжфракційної гри дозволяють не лише вижити в оточенні Трампа, а й накопичувати безпрецедентну владу.
Сьогодні Рубіо не лише обіймає посаду державного секретаря, а й виконує обов’язки радника з нацбезпеки, керівника USAID і навіть тимчасово – національного архіваріуса.
Як підкреслив Трамп: «When I have a problem, I call up Marco. He gets it solved»
І таке піднесення Рубіо стало можливим лише завдяки, згаданому вище, повному перегляду його політичних поглядів.
Трампівська адміністрація – це завжди було середовище політичних ножів у спину, де несподівані ролі відігравали несподівані актори, про що згадує Болтон в своїй книжці. Але Рубіо продемонстрував майстерність виживання. Він не став територіальним, не конфліктував відкрито з іншими гравцями – від Тулсі Габбард до Ілона Маска – з якими він точно має світоглядні розбіжності.
В адміністрації, де радикальні скорочення, авторитарні інстинкти й персоналізована влада Трампа формують порядок денний, Рубіо став технократом, що здатен методично реформувати інституції, як-от Держдеп, і при цьому уникати хаосу, який спіткав USAID під впливом Маска. Він, як вказують джерела, не намагається керувати всім, але бере відповідальність тоді, коли інші уникають її.
Посилення Рубіо, навіть враховуючи його опортунізм на руку Україні, бо у навколотрампівському середовищі нам потрібні такі, як він, а не його «опоненти». Рубіо хоч і пристосувався до риторики Трампа, він навряд чи так швидко зрадив власним поглядам, але тепер отримав безпрецедентну можливість впливати на американського президента через більш прямий і чіткий контакт.
Традиційно, Державні секретарі США відігравали значну роль в адміністраціях. Однак Марко Рубіо, на цьому тлі, зараз виглядає затьмареним. Очікувалося, що він стане одним із «дорослим у кімнаті», як Джон Келлі та Джеймс Маттіс під час першої каденції Трампа, але цього поки не сталося.
Сьогодні Рубіо частково відмовився від своїх яструбових позиції. Відомий своєю підтримкою України та поборника НАТО, тепер Рубіо діє повністю в форваторі риторики президента Трампа – критикує Україну, якщо Трамп це робить, критикує членів НАТО, якщо Трамп це робить.
Після зустрічі президентів Зеленського і Трампа в Білому будинку, Рубіо написав у X: «Thank you @POTUS for standing up for America in a way that no President has ever had the courage to do before. Thank you for putting America First», підбадьоривши американського президента до жорстокої позиції тиску на Україну, що навряд чи відповідає персональним поглядам Рубіо.
Як сенатор, Рубіо підтримував USAID, але на посаді Держсекретаря він перехватив риторику Трампа про марнотратство та став форвардом в анти-USAID кампанії.
Відомий своєю принциповою позицією у питання зовнішньої політики, Марко Рубіо, на посаді Державного секретаря, найбільш важливої зовнішньополітичної фігури в країні, здається:
«Is a lost man and a soulless contortionist who stands for no principle other than serving the man who appointed him»
Проте, такий формат сліпого служіння приносить Рубіо вагомі плоди. За перші місяці другого президентства Трампа колишній сенатор, що колись публічно конфліктував із президентом, нині став одним із його найвідданіших і найуспішніших чиновників. А Трамп навіть говорить про нього, як потенційного наступника.
Трансформація Рубіо – це приклад того, як політична лояльність, гнучкість і здатність до міжфракційної гри дозволяють не лише вижити в оточенні Трампа, а й накопичувати безпрецедентну владу.
Сьогодні Рубіо не лише обіймає посаду державного секретаря, а й виконує обов’язки радника з нацбезпеки, керівника USAID і навіть тимчасово – національного архіваріуса.
Як підкреслив Трамп: «When I have a problem, I call up Marco. He gets it solved»
І таке піднесення Рубіо стало можливим лише завдяки, згаданому вище, повному перегляду його політичних поглядів.
Трампівська адміністрація – це завжди було середовище політичних ножів у спину, де несподівані ролі відігравали несподівані актори, про що згадує Болтон в своїй книжці. Але Рубіо продемонстрував майстерність виживання. Він не став територіальним, не конфліктував відкрито з іншими гравцями – від Тулсі Габбард до Ілона Маска – з якими він точно має світоглядні розбіжності.
В адміністрації, де радикальні скорочення, авторитарні інстинкти й персоналізована влада Трампа формують порядок денний, Рубіо став технократом, що здатен методично реформувати інституції, як-от Держдеп, і при цьому уникати хаосу, який спіткав USAID під впливом Маска. Він, як вказують джерела, не намагається керувати всім, але бере відповідальність тоді, коли інші уникають її.
Посилення Рубіо, навіть враховуючи його опортунізм на руку Україні, бо у навколотрампівському середовищі нам потрібні такі, як він, а не його «опоненти». Рубіо хоч і пристосувався до риторики Трампа, він навряд чи так швидко зрадив власним поглядам, але тепер отримав безпрецедентну можливість впливати на американського президента через більш прямий і чіткий контакт.
04.05.202518:54
👀
Reposted from:
Європа тут | Європейська правда
04.05.202508:26
🇭🇺"Це вирішує не президент у Києві": Орбан зухвало відповів на критику від Зеленського
Деталі у новині: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/05/4/7210855/
"Вчора президент Зеленський звернувся до угорського народу. Пане президенте! Те, що думає угорський народ, не вирішують президент у Києві чи бюрократи в Брюсселі", – написав у відповідь Зеленському Віктор Орбан.
Деталі у новині: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/05/4/7210855/
Reposted from:
LIGA.net
03.05.202519:01
В Орбана заявили, що Зеленський "має змиритися" з тим, що Угорщина блокує вступ до ЄС.
До своєї публікації посадовець додав скриншот з заявою Зеленського про те, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан робить "дуже небезпечні речі".
Фото: Tibor Illyes / EPA
@liganet
"Президент України повинен змиритися з думкою, що кожен угорець має право сказати своє слово (йдеться про "національне опитування" в Угорщині. – Ред.) у справі прискореного вступу України до ЄС! Бо факт залишається фактом: Україна хоче приєднатися до об'єднання, членом якого ми є, а не навпаки... Тож і тон голосу в Києві має бути обраний відповідний", – заявив Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто .
До своєї публікації посадовець додав скриншот з заявою Зеленського про те, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан робить "дуже небезпечні речі".
Фото: Tibor Illyes / EPA
@liganet
06.05.202508:32
Системи, засновані на широкому консенсусі – як-от політична модель ФРН із її традиційними коаліціями, пошуком згоди та інституційним балансом – виявляються особливо вразливими в епоху політичної фрагментації, радикалізації та інформаційних війн. Свого часу, їхня сила була у стабільності, компромісах і передбачуваності. Але зараз ця риса перетворюється на слабкість, коли зовнішній чи внутрішній тиск руйнує саму можливість досягти консенсусу, як ми бачимо, навіть в умовах успішних коаліційних перемовин.
https://t.me/lechatdechat/1131
https://t.me/lechatdechat/1131
05.05.202509:34
Reposted from:
Аналітичний центр балканських досліджень🇺🇦
04.05.202518:54
🇷🇴 Джордже Сіміон попередньо стає переможцем першого туру президентських виборів у Румунії
Такі результати для ультраправого та проросійського кандидата прогнозує абсолютна більшість екзит-полів. На другому місці опинився спільний кандидат PSD і PNL Крін Антонеску, на третьому — незалежний Нікушор Дан.
Зазначимо, що екзит-поли не є остаточним результатом виборів. Вони будуть відомі після офіційної публікації ЦВК.
Другий тур виборів заплановано на 18 травня.
🔔 АЦБД | Балканські новини
Такі результати для ультраправого та проросійського кандидата прогнозує абсолютна більшість екзит-полів. На другому місці опинився спільний кандидат PSD і PNL Крін Антонеску, на третьому — незалежний Нікушор Дан.
Зазначимо, що екзит-поли не є остаточним результатом виборів. Вони будуть відомі після офіційної публікації ЦВК.
Другий тур виборів заплановано на 18 травня.
🔔 АЦБД | Балканські новини
04.05.202506:05
Якщо ще Сі відмовиться їхати, це буде приниження міжгалактичного масштабу для Путіна.
03.05.202518:13
США розраховують на Європу, коли мова йде про гарантії безпеки для України, впевнений очільник зовнішньополітичного відомства Фаранції – Жан-Ноель Барро.
На панелі Atlantic Council він запевняє, якщо Україна капітулює – це дасть два неприпустимі сигнали всьому світу:
1) Транскордонні суперечки можна вирішити силою;
2) Єдина запорука цього уникнути – мати ядерну зброю.
Саме ці висновки будуть ключовими для кожної країни на цій планеті, якщо Путін отримає те, що хоче.
Тривалий мир між Росією та Україною може бути лише з урахуванням гарантій безпеки – Трамп та американські посадовці хочуть саме такого миру.
На панелі Atlantic Council він запевняє, якщо Україна капітулює – це дасть два неприпустимі сигнали всьому світу:
1) Транскордонні суперечки можна вирішити силою;
2) Єдина запорука цього уникнути – мати ядерну зброю.
Саме ці висновки будуть ключовими для кожної країни на цій планеті, якщо Путін отримає те, що хоче.
Тривалий мир між Росією та Україною може бути лише з урахуванням гарантій безпеки – Трамп та американські посадовці хочуть саме такого миру.
Shown 1 - 24 of 1 160
Log in to unlock more functionality.