Назва каналу символізує три країни: Німеччину (de), Швейцарію (ch) та Австрію (at). Здебільшого говоримо про Німеччину, але не забуваємо і про альпійські країни. З усіх питань : @olexiyko12 Inst:oleksii.lv
Бундесвер отримав значно більше заявок на службу — на 19% більше, ніж у 2023
У 2024 році Бундесвер зафіксував суттєве зростання кількості заявок на військову службу. За даними Бундесверу, минулого року надійшло 51 200 заявок, тоді як у 2023-му їх було 43 200. Таким чином, приріст становив близько 19%. Про це спершу повідомила газета Neue Osnabrücker Zeitung.
У цивільному секторі Бундесверу спостерігалося ще суттєвіше зростання — кількість поданих заявок склала 88 300, що означає плюс 41% порівняно з попереднім роком.
Соцмережі як рушій успіху
На думку Управління персоналу Бундесверу, ключову роль у зростанні кількості заявок відіграла цілеспрямована кампанія в соціальних мережах, яка орієнтована на молодь. Про це заявила речниця відомства. Також було відзначено важливість регіональних заходів із рекрутингу.
Кількість жінок-заявниць на військову службу також зросла — на 14%, до 8 200 осіб. У цивільному секторі цей показник піднявся на 42%.
Загальна тенденція — позитивна, але…
Однак зростання кількості заяв не означає автоматичного збільшення числа солдатів. За даними Бундесверу, загальна кількість військовослужбовців скоротилася на 350 осіб у порівнянні з попереднім роком. Це пояснюється тим, що не кожна заявка призводить до прийому на службу, а також тим, що багато військових залишають Бундесвер. Наприклад, у 2023 році службу покинули близько 20 000 осіб.
Для порівняння: з 2022 по 2023 рік чисельність особового складу скоротилася більш ніж на 1800 осіб.
Разом з тим, кількість добровольців на короткострокову військову службу вже кілька років поступово зростає. Наразі Бундесвер налічує приблизно 183 000 солдатів і 81 000 цивільних співробітників. Стратегічна мета — досягти 203 000 військовослужбовців до 2031 року.
Високий рівень відмов у перші місяці служби
Згідно з щорічним звітом уповноваженої Бундестагу з питань оборони Єви Хьогль, у 2023 році до служби фактично приступили близько 20 290 новобранців, що на 8% більше, ніж роком раніше.
Однак вона наголосила, що кількість тих, хто залишає службу під час шестимісячного випробувального терміну, залишається критично високою. У 2023 році з 18 810 новобранців службу припинили 5100 осіб, майже всі — за власним бажанням.
Новий формат військової служби вже цього року?
Політики активно обговорюють, як забезпечити кращу укомплектованість Бундесверу. Виконуючий обов’язки міністра оборони Борис Пісторіус планує запровадити новий формат військової служби вже цього року.
«Відповідний закон майже готовий і може набути чинності ще в 2024 році», — заявив Пісторіус у інтерв’ю Spiegel. Міністерство, за його словами, швидко підготує законопроєкт.
Пісторіус виступає за шведську модель військової служби, яка базується на добровільності. У коаліційній угоді СДПН та ХДС/ХСС погодили саме такий підхід. За новими правилами, усі чоловіки від 18 років мають заповнити спеціальну анкету, після чого Бундесвер самостійно зв’язується з тими, кого вважає придатними до служби, і пропонує їм пройти базову підготовку.
Це — не відновлення обов’язкової служби, яку вимагають деякі представники ХДС/ХСС та резервістські організації. Пісторіус не очікує повернення до призову, але зазначив, що якщо добровольців буде недостатньо, можна буде розглянути обов’язкові елементи. Водночас, за його словами, в найближчі роки така потреба малоймовірна.
У мзс рф заявили, що використання ракет Taurus для ударів по транспортній інфраструктурі рф розглядатиметься як "пряма участь ФРН у бойових діях" на боці Києва.
——
Чесно кажучи, не зовсім зрозуміло, навіщо було саме зараз знову піднімати тему Таурусів— у момент, коли соціал-демократи голосують за коаліційну угоду, причому всередині СДПН це питання й так викликає суперечності.
Давайте спочатку сформуємо уряд, а потім говоріть і робіть, що вважаєте за потрібне
За останній тиждень увага ЗМІ до цієї теми після заяв Мерца помітно зросла, і тепер питання про “Тауруси” ставлять майже всім ключовим політикам.
Зрозуміло, що й росіяни скористалися нагодою — вже почали повторювати свої звичні погрожувальні заяви. Для них це не проблема — достатньо лише підхопити хвилю. Можливо, вони і самі її почали.
Думаю, з часом ми дізнаємося більше про те, як росія впливала на тему Таурусів — не лише щоб зірвати підтримку щодо постачання ракет, а й загалом вплинути на дискурс про “ескалацію”
18.04.202505:49
Єнс Шпанн з високою вірогідністю очолить фракцію ХДС/ХСС в Бундестазі
Мерц за його кандидатуру, Зьодер загалом також.
Це доволі впливова позиція і надає багато можливостей Шпанну.
Критики в фракції вважають, що йому не варто довіряти в довгу.
Так само, його сприймають як фігуру, яка сприятиме нормалізації АдН.
17.04.202510:43
Генеральний директор Rheinmetall Армін Папперґер в інтерв’ю Handelsblatt повідомив, що новозбудований завод із виробництва артилерійських снарядів в Унтерлюсі з часом зможе випускати до 350 000 снарядів калібру 155 мм на рік замість запланованих 200 000.
Також передбачається, що на заводі в Україні, який наразі створюється та будується, після початку виробництва у 2026 році виготовлятимуть «значно більше» за початково заплановані 150 000 снарядів 155 мм на рік.
Проте, як зазначає портал German Aid to Ukraine, досягнення максимальної виробничої потужності займе кілька років після початку роботи заводу. Наприклад, в Унтерлюсі планується виготовити 50 000 снарядів у перший рік, 100 000 — у другий і 200 000 — з третього року.
17.04.202506:56
Бундестаг не запросив росію на вшанування 80-ї річниці завершення Другої світової війни
Бундестаг не надіслав запрошення послам росії та білорусі на церемонію, присвячену 80-й річниці закінчення Другої світової війни.
Хоча дипломатичний корпус, до якого входять усі акредитовані в Берліні посли, загалом було запрошено, пресслужба Бундестагу повідомила інформагентству dpa, що, як і зазвичай, при цьому було враховано «оцінку федерального уряду щодо участі представників». «На підставі цієї оцінки, зокрема, послів російської федерації та білорусі не було запрошено», — йдеться в офіційній відповіді.
Кожного року в бранденбурзькому місті Зеелов вшановують чотириденну битву часів Другої світової війни. Але цього разу МЗС Німеччини попередило, що росія може використати пам’ятні заходи у власних політичних цілях
МЗС у своїй рекомендації закликало не запрошувати на меморіальні події представників росії та білорусі, а у випадку їхньої неанонсованої появи — застосовувати «домашнє право» й вимагати залишити територію.
Однак попри це, російський посол Сергій Нєчаєв приїхав до Зеелова, як і щороку. Формально запрошення він не отримував, але інформацію про подію було передано і до російського посольства. Місцевий бургомістр зустрів Нєчаєва офіційно. Сам посол заявив, що бачить потребу в нормалізації відносин між росією й Німеччиною та вважає свій приїзд дотриманням давньої традиції.
Вигоняти дипломата ніхто не став. Заступник голови райради Фрідеманн Ханке розкритикував рекомендації МЗС як «абсурдні» й нагадав, що з російською стороною досі співпрацюють у питаннях військових поховань. Підтримку Ханке висловили й депутати ландтагу — від СДПН, АдН і ССВ. «Це не політична акція, а спокійне вшанування пам’яті», — заявили вони.
Попри офіційний формат, захід мав і яскраві символічні елементи: люди у радянській формі, гітарні виконання російських пісень, прапори, авто з написом «Мир». У міській адміністрації визнають, що «траплялися дивакуваті персонажі», але ситуацію під контролем тримали.
Про велику політику та війну в Україні офіційно не говорили. Але тема була присутня між рядками. На запитання, що він хотів би сказати Україні, посол Нєчаєв відповів: «Ми не воюємо проти українського народу. Це наш братній народ». Але додав: росія має «проблему з нинішнім українським урядом» і «питання до своїх безпекових інтересів».
Місцева влада намагалася уникати “політики”: «Ми згадуємо кінець німецької диктатури. Це історична пам’ять, не більше», — заявив Ханке й закликав до складнішого погляду на сучасні події: «Світ не чорно-білий. Навіть за розбіжностей — треба розмовляти».
16.04.202509:24
Щоб нагадати хто такий Єнс Шпанн — саме він нещодавно один з перших почав говорити про те, що треба поводитися з АдН як і з іншими опозиційними партіями.
Ну і ще він давній дружбан Річарда Гренелла ще з часів його роботи послом США в Німеччині — нині ж Гренелл обіймає посаду спеціального посланника президента США з особливих доручень.
Ну і так, його характеризують як представника правого крила ХДС. Хоча він в свій час і з Меркель зміг співіснувати, будучи міністром охорони здоров’я в її кабінеті
16.04.202506:02
Ліннеман хотів потужне міністерство економіки й праці, а йому запропонували ослаблене відомство без переведення повноважень з міністерства праці (СДПН) кліматичної політики (відійшла СДПН) і аерокосмосу (віддали ХСС).
Лишилась хіба що енергетика — і то умовно. До того ж, у часи економічної нестабільності новий міністр ризикує стати «цапом-відбувайлом» уряду.
Прогноз зростання ВВП — лише 0,1%. Це вже майже третій рік стагнації. Настрої в бізнесі — похмурі.
Ліннеман не захотів грати в таку гру: «Якщо не підходить — не має сенсу», — пояснив він. Тим паче, що обіцяні ним великі реформи так і не потрапили до коаліційної угоди, а на виборах (за які відповідав генсенк) ХДС не змогла показати достатній результат — замість 35% отримала лише 28,6%.
Хто тепер?
Єнс Шпан, заступник голови фракції, раніше активно займався економічними темами. Втім, Шпана можуть висунути на посаду голови фракції. І така посада може бути йому самому до душі — менше відповідальності, більше простору для політичних амбіцій. Через останні для Мерца було б все ж таки спокійніше бачити Шпана в Мінекономіки.
Інша претендентка, Юлія Кльокнер, нещодавно отримала посаду президентки Бундестагу.
Результат — міністерство економіки, яке раніше було ключовим, зараз нікому не цікаве. А економічний прорив, якого чекали, завис у повітрі.
Можливо, знайдуть тимчасове рішення — як у 2005-му чи 1998-му, коли міністрами ставали кандидати в останній момент.
15.04.202511:06
Карстен Ліннеманн, генеральний секретар ХДС і один із головних довірених осіб майбутнього канцлера Фрідріха Мерца, відмовився від міністерської посади в майбутньому уряді.
За попередніми оцінками саме він мав очолити Міністерство економіки
Він заявив, що хоче завершити процес оновлення партії та залишитися на нинішній посаді.
15.04.202507:46
Заступник голови фракції ХДС/ХСС і потенційний кандидат на посаду голови МЗС Йоганн Вадефуль виступив за надання АДН (AfD) посад голів парламентських комітетів, якщо її кандидати раніше не були помічені в неприйнятній поведінці.
За його словами, відмова лише зміцнює образ партії як “мученика”, а новий регламент повинен передбачати можливість відкликання з посади у разі порушень.
Натомість інший депутат від ХДС Родеріх Кізеветтер,, застеріг від обрання представників АДН до комітетів, що мають значення для безпеки.
Він наголосив, що депутати АдН регулярно поширюють російську та китайську дезінформацію і становлять загрозу для безпеки країни.
15.04.202506:02
Колишній канцлер Німеччини Герхард Шрьодер не буде оскаржувати в Конституційному суді втрату свого офісу в Бундестазі
Після трьох програних судів, зокрема й у Федеральному адміністративному суді, він вирішив не подавати скаргу до Конституційного суду з огляду на стан здоров’я — за словами адвоката, 81-річний політик пережив вигорання.
Герхард Шрьодер мав сім приміщень (офісів) у Бундестазі та п’ятьох співробітників із різним рівнем оплати.
Офіси були закриті у 2022 році після початку повномасштабної війни росії проти України.
Хоча причиною офіційно назвали те, що ексканцлер більше не виконує публічних функцій (участь в заходах, опіка над соціальними та культурними проєктами), воно було ухвалене на тлі критики його зв’язків із владою росії та роботи на російські енергетичні компанії.
15.04.202505:45
Пісторіус дистанціювавсявід Мерца через заяву про Taurus
Заява лідера ХДС Фрідріха Мерца про можливу передачу ракет Taurus Україні викликала реакцію не лише з боку кремля, а й серед партнерів у Берліні.
Теперішній і скоріше за все, майбутній міністр оборони Борис Пісторіус зазначив, що позиція Мерца не була попередньо узгоджена з соціал-демократами:
«Наскільки мені відомо, він не обговорював свою заяву заздалегідь».
Пісторіус також спростував аргументи про узгодження з Великою Британією та Францією:
«Я не знаю жодного європейського партнера з такою системою, як Taurus. Із координацією тут все не так просто».
Міністр підкреслив, що сам ніколи не виступав за передачу цих ракет Україні.
«Існують справді вагомі аргументи на користь передачі Taurus, але є також багато аргументів, добрих аргументів проти. І лише частину з них можна обговорювати публічно», — зазначив Пісторіус.
Кожного року в бранденбурзькому місті Зеелов вшановують чотириденну битву часів Другої світової війни. Але цього разу МЗС Німеччини попередило, що росія може використати пам’ятні заходи у власних політичних цілях
МЗС у своїй рекомендації закликало не запрошувати на меморіальні події представників росії та білорусі, а у випадку їхньої неанонсованої появи — застосовувати «домашнє право» й вимагати залишити територію.
Однак попри це, російський посол Сергій Нєчаєв приїхав до Зеелова, як і щороку. Формально запрошення він не отримував, але інформацію про подію було передано і до російського посольства. Місцевий бургомістр зустрів Нєчаєва офіційно. Сам посол заявив, що бачить потребу в нормалізації відносин між росією й Німеччиною та вважає свій приїзд дотриманням давньої традиції.
Вигоняти дипломата ніхто не став. Заступник голови райради Фрідеманн Ханке розкритикував рекомендації МЗС як «абсурдні» й нагадав, що з російською стороною досі співпрацюють у питаннях військових поховань. Підтримку Ханке висловили й депутати ландтагу — від СДПН, АдН і ССВ. «Це не політична акція, а спокійне вшанування пам’яті», — заявили вони.
Попри офіційний формат, захід мав і яскраві символічні елементи: люди у радянській формі, гітарні виконання російських пісень, прапори, авто з написом «Мир». У міській адміністрації визнають, що «траплялися дивакуваті персонажі», але ситуацію під контролем тримали.
Про велику політику та війну в Україні офіційно не говорили. Але тема була присутня між рядками. На запитання, що він хотів би сказати Україні, посол Нєчаєв відповів: «Ми не воюємо проти українського народу. Це наш братній народ». Але додав: росія має «проблему з нинішнім українським урядом» і «питання до своїх безпекових інтересів».
Місцева влада намагалася уникати “політики”: «Ми згадуємо кінець німецької диктатури. Це історична пам’ять, не більше», — заявив Ханке й закликав до складнішого погляду на сучасні події: «Світ не чорно-білий. Навіть за розбіжностей — треба розмовляти».
Прем’єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер виступив із критикою на адресу жорсткої позиції Німеччини та інших європейських країн щодо відмови від послаблення санкцій проти росії.
«Це абсолютно застарілий підхід і зовсім не відповідає тому, що нині роблять американці», — заявив політик від ХДС. «Якщо стає очевидно, що ми шкодимо собі більше, ніж противнику, потрібно серйозно замислитися, чи все ми робимо правильно».
"росія веде війну не лише проти України, а й проти всієї Європи. Ми захищатимемося усім, що буде в нашому розпорядженні, у найближчі роки та десятиліття".
Він наголосив, що москва використовує кібератаки, вбивства, диверсії та дезінформацію.
Його виступ відбувся напередодні голосування в Бундестазі, яке передбачає збільшення оборонного бюджету та підтримки України.
Дубльовано🔊
@OstanniyCapitalist
09.04.202512:59
Швидку натуралізацію після трьох років скасовують.
Це положення було запроваджене урядом «світлофора» під час реформи закону про громадянство. Відповідно до нього іноземці за певних умов могли отримати німецьке громадянство вже через три роки.
ХДС/ХСС прагнула скасувати це положення, СДПН його захищала — тепер частину закону таки буде скасовано.
Якщо станеться припинення вогню і росія певний час поводитиметься тактично грамотно, то у Європі почнуть задумуватися над тим, чи варто далі підтримувати Україну, — військовий аналітик, професор з Університету Бундесверу Карло Масала.
Нещодавно Масала випустив книгу "Якщо росія переможе", в якій описав гіпотетичні сценарії розвитку подій у разі, якщо рф досягне власних цілей в Україні, США відмовляться від підтримки Києва та розірвуть союз з європейцями, а Москва, згодом, здійснить напад на країни Балтії. Експерт зазначив, що хоча його припущення є лише гіпотетичними, вони, водночас, не є неможливими.
На думку Масали, росіяни зможуть заявити про "перемогу" в Україні у тому випадку, якщо збережуть усі окуповані на даний момент території.
"У такому разі росія б перемогла. Тому якщо росія збереже те, що вона зараз окупує, це вже буде для неї перемога. Питання про те, чи досягла росія своїх військових цілей, чи ні, вторинне, тому що припинення вогню, мир, як би там не було, стане для Москви основою для закріплення своїх територіальних завоювань", — вважає Масала.
Він додав, що має сумніви у довгостроковій підтримці України з боку ЄС. На думку експерта, якщо ознаки явної загрози нової війни для континенту почнуть поступово згасати, розмови про доцільність допомоги Україні почнуть лунати гучніше.
"Так, я припускаю, що якщо зараз буде припинення вогню, і росія поводитиметься тактично грамотно, тобто не виявлятиме жодних ознак нападу на Україну в найближчі два роки чи нападу на розміщені там війська, то в Європі дуже швидко почнеться дискусія про те, чи має сенс уся ця допомога Україні. Чи не занадто це великі гроші, які насправді мають бути використані на інші цілі, тобто в соціальних програмах, у програмах для внутрішнього користування. Я припускаю, що якщо Україна програє цю війну, то популістські або екстремістські партії будуть говорити про те, що ми могли б отримати це три роки тому. І я припускаю, що це буде почуто. Потім ці партії будуть зміцнюватися на всіх виборах", — сказав Масала.
Він схиляється до думки, що рано чи пізно, у разі припинення нинішньої війни, Кремль розпочне нову. Також Масала скептично висловився щодо мирних ініціатив адміністрації Трампа.
"Питання в тому, що означає "відносно швидко". Я теж вважаю, що росія знову почне війну, але їй потрібен певний час, щоб відновити свої збройні сили. Тож це не закінчиться за шість місяців, це процес, який може зайняти півтора року, після чого росія буде готова. Але цих півтора року буде достатньо, щоб почати дискусію в європейських суспільствах... Я не очікую багато чого від переговорів. Тільки якщо справи підуть у тому напрямку, що Трамп дасть росіянам усе, що вони хочуть. Але потім питання: результат має прийняти Україна. А без жорстких гарантій військової безпеки Україна не може з цим погодитися. Якщо цього не станеться, Україна не зможе прийняти таку угоду, яка обговорюється через її голову. Тож усе вирішальним чином залежить від того, чи зможуть європейці замінити те, що американці вже не надаватимуть українцям. Тоді Україна зможе продовжувати воювати. Зрештою йдеться про зміну військової логіки росіян. А саме, думку, що вони більше виграють від продовження війни, ніж від її припинення. А це наразі можливо тільки за допомогою військової підтримки України та економічних санкцій проти росії. росія зношується і не може продовжувати війну нескінченно з такою інтенсивністю і такими темпами втрат", — зазначив аналітик.
Поліції дозволять перехоплювати дрони Наразі поліція, включно з федеральною, не має права збивати дрони. Це має змінитися — зокрема для захисту портів і військових полігонів.
18.03.202515:26
Анналена Бербок може очолити Генасамблею ООН
Чинна міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок може отримати одну з найпрестижніших дипломатичних посад у Нью-Йорку. За інформацією SPIEGEL, Міністерство закордонних справ Німеччини планує висунути її кандидатуру на посаду президентки Генеральної Асамблеї ООН.
За даними видання, у понеділок МЗС повідомило Канцелярію федерального канцлера та інші міністерства про свій намір.
У листі відомство просить членів уряду підтримати це призначення в межах так званої процедури погодження, яка зазвичай є формальністю, оскільки ключові рішення попередньо узгоджуються внутрішньо.
Посада президентки Генеральної Асамблеї ООН є однією з найвищих у структурі організації, хоча й поступається за впливовістю посаді генерального секретаря. Основне завдання президентки – представляти всі держави-члени ООН та виголошувати одну з перших промов під час щорічного саміту глав держав і урядів. Якщо призначення відбудеться, Бербок може розпочати виконання обов’язків із вересня.
Новоприбулі біженці з України більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише зменшені виплати для шукачів притулку.
Про це домовилися ХДС, ХСС та СДПН під час коаліційних переговорів.
У коаліційній угоді дослівно сказано: «Біженці з правом на перебування відповідно до Директиви про масовий наплив, які в’їхали після 01.04.2025, знову мають отримувати виплати згідно із Законом про пільги для шукачів притулку, якщо вони потребують допомоги».
09.04.202513:48
Щодо України зі сторінок коаліційної угоди ХДС /ХСС і СДПН (зовнішня, безпекова та розвиткова політика) :
1. Україна має центральне значення для безпеки Європи та Німеччини
• Україна розглядається як сильна, демократична та суверенна держава, яка має визначати власне майбутнє. • Її незалежність і євроатлантична перспектива є ключовими для безпеки самої Німеччини.
2. Всебічна підтримка України • Підтримка триватиме у чотирьох вимірах: військовому, політичному, цивільному та гуманітарному. • Коаліція планує не просто зберегти, а суттєво посилити цю підтримку. • Наголошено на довготривалості зобов’язань Німеччини перед Україною.
3. Гарантії безпеки для України • Після війни Україна має отримати матеріальні та політичні гарантії безпеки, які забезпечать її стійкість у майбутньому (авт. щоправда не вказуються які саме гарантії)
4. Відновлення України • Німеччина братиме активну участь у повоєнній відбудові України. • Підкреслюється міжнародна координація в цьому процесі, зокрема в межах формату G7.
5. Конфіскація російських активів • Коаліція виступає за пошук можливостей (у координації з партнерами) використання заморожених державних активів росії на користь України. • Йдеться як про фінансову, так і військову підтримку за рахунок цих коштів.
6. Перспектива членства України в НАТО • Підтверджено прихильність до рішення саміту НАТО у Вашингтоні, згідно з яким Україна має перспективу членства в Альянсі. • Німеччина підтримуватиме Україну на цьому шляху.
7. Міжнародне правосуддя • Коаліція підтримує створення спеціального трибуналу для покарання за злочин агресії проти України. • Такий трибунал має забезпечити відповідальність на найвищому рівні.
8. Формула “стільки, скільки потрібно” • Німеччина залишатиметься на боці України у її боротьбі за свободу. • Угода закріплює чітку формулу: допомога триватиме стільки, скільки буде потрібно.
——
В розділі Європа про Україну:
— Коаліція прямо фіксує політичну підтримку членства України в ЄС. (досл.Важливе членство в ЄС: шести країн Західних Балкан, України та Молдови — це є взаємним інтересом)
— Наголошено на необхідності продовження зусиль з боку ЄС і країн-членів для підтримки цього процесу
09.04.202513:05
Вірогідний розподіл міністерств
Керівник федеральної канцелярії: Торстен Фрай (ХДС, Баден-Вюртемберг)
Державний міністр у справах культури при Федеральній канцелярії (член уряду): Джо Чіало (ХДС, Берлін)
Міністерство економіки : Карстен Ліннеманн (ХДС, Північний Рейн-Вестфалія)
Міністерство довкілля : Андреас Юнґ (ХДС, Баден-Вюртемберг)
Міністерство інфраструктури : Іна Шарренбах (ХДС)
Міністерство цифровізації: Крістіна Сінемус (ХДС, Гессен)
Міністерство у справах сім’ї: Сільвія Бреєр (ХДС, Нижня Саксонія / Ольденбург)
Міністерство закордонних справ: Йоганн Вадепфуль (ХДС, Шлезвіг-Гольштейн)
Міністерство охорони здоров’я: Тіно Зорґе (ХДС, Саксонія-Ангальт)
Міністерство фінансів: Ларс Клінґбайль (СДПН), віцеканцлер
Міністерство оборони: Борис Пісторіус (СДПН)
Міністерство економічного співробітництва та розвитку: Свеня Шульце (СДПН)
Міністерство праці та соціальної політики: Бербель Бас (СДПН)
Міністерство юстиції: Зоня Айхведе (СДПН, Бранденбург)
Міністерство внутрішніх справ: Александр Добріндт (ХСС)
Міністерство освіти: Доротея Бер (ХСС)
Міністерство сільського господарства: Міхаела Канібер (ХСС)
Голова фракції ХДС/ХСС у Бундестазі: Єнс Шпан (ХДС, Північний Рейн-Вестфалія)
17.04.202510:43
Генеральний директор Rheinmetall Армін Папперґер в інтерв’ю Handelsblatt повідомив, що новозбудований завод із виробництва артилерійських снарядів в Унтерлюсі з часом зможе випускати до 350 000 снарядів калібру 155 мм на рік замість запланованих 200 000.
Також передбачається, що на заводі в Україні, який наразі створюється та будується, після початку виробництва у 2026 році виготовлятимуть «значно більше» за початково заплановані 150 000 снарядів 155 мм на рік.
Проте, як зазначає портал German Aid to Ukraine, досягнення максимальної виробничої потужності займе кілька років після початку роботи заводу. Наприклад, в Унтерлюсі планується виготовити 50 000 снарядів у перший рік, 100 000 — у другий і 200 000 — з третього року.
07.04.202505:38
Російські запити в інтернеті перед терактами в Німеччині
Перед виборами до Бундестагу та Європарламенту Німеччину сколихнула серія нападів. Один із найгучніших стався в травні 2024 року в Мангаймі, де афганець убив поліцейського та поранив радикального ісламофоба Міхаеля Штюрценберґера. Схожі інциденти відбулися в Ашаффенбурзі та Мюнхені.
У документальному фільмі Terra X History телеканал ZDF спільно з інтернет-профайлером Стівеном Брошартом виявив підозрілі пошукові запити з росії, які з’явилися ще до нападів. Зокрема, за кілька днів до мангаймської атаки в мережі з росії шукали «теракт у Мангаймі», «Штюрценберґера зарізали», «напад на Міхаеля Штюрценберґера» та вебкамери з ринку, де відбулась подія.
Це може свідчити про попереднє знання або спостереження за підготовкою теракту. Хоча доказів прямої причетності росії немає, цифрові сліди є важливим напрямом для розслідування.
Подібні ознаки виявили й у випадку пожежі в логістичному центрі DHL у Лейпцигу в липні 2024 року. Там також були зафіксовані підозрілі запити з росії. Німецькі спецслужби підозрюють, що за підпалом стоїть росія.
За словами експертів, ці дії є частиною ширшої кампанії з дестабілізації європейської демократії та підриву суспільної довіри через насильство, страх і хаос.
Log in to unlock more functionality.
We use cookies to enhance your browsing experience. By clicking 'Accept all', you agree to the use of cookies.