Бо ділиться
*і ні, не лопатою*
або прихисток мого неспокою
або прихисток мого неспокою
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateMar 26, 2025
Added to TGlist
May 09, 2025Linked chat
Latest posts in group "Бо ділиться"
13.05.202511:09
Твої вади та хиби
- любити ще дужче
Привід.
Мої думки та нерви
чекаючи шквалу
Завмерли.
Шторм емоцій цей виник
обоє ми в ньому
Винні.
Випускай біль назовні,
Опирайся щосили
Безодні.
Не дарма глузду втрати
Доки нам обом є,
що сказати.
Якщо ж тиша запала —
Маршрути до різних
причалів.
#Ботекститьвриму
- любити ще дужче
Привід.
Мої думки та нерви
чекаючи шквалу
Завмерли.
Шторм емоцій цей виник
обоє ми в ньому
Винні.
Випускай біль назовні,
Опирайся щосили
Безодні.
Не дарма глузду втрати
Доки нам обом є,
що сказати.
Якщо ж тиша запала —
Маршрути до різних
причалів.
#Ботекститьвриму
09.05.202519:20
"- Як твої справи?
- Не повіриш, дуже-дуже добре! Навіть чудово! Аж самій дивно це від себе чути".
Це дослівний шматок першої розмови після вечора Ursus. Думаю, додаткові описи зайві, утім і я малослів'ям не страждала ніколи.
А враження - затишок напівмороку в Мороці, яскраві, болючі, глибокі вірші, такі різні глибокі люди, чудовий конферанс (пані Поліно, шапкую і цьомаю), а в післясмакові - оповита ароматом конвалій рідкісна для останнього часу думка, що, може ми існуєм недарма. <strike>(тут мене перестала кусать Вірджинія Вульф, уявно сидить збоку, відпльовується:)</strike>
Нечіткий абрис, бо сп'яніла й не вином!
А текстами у риму та з душею,
Що серця сколи заливають клеєм,
Бо є ще ті, кому не всеодно.
#Борадить #Бовражена
- Не повіриш, дуже-дуже добре! Навіть чудово! Аж самій дивно це від себе чути".
Це дослівний шматок першої розмови після вечора Ursus. Думаю, додаткові описи зайві, утім і я малослів'ям не страждала ніколи.
А враження - затишок напівмороку в Мороці, яскраві, болючі, глибокі вірші, такі різні глибокі люди, чудовий конферанс (пані Поліно, шапкую і цьомаю), а в післясмакові - оповита ароматом конвалій рідкісна для останнього часу думка, що, може ми існуєм недарма. <strike>(тут мене перестала кусать Вірджинія Вульф, уявно сидить збоку, відпльовується:)</strike>
Нечіткий абрис, бо сп'яніла й не вином!
А текстами у риму та з душею,
Що серця сколи заливають клеєм,
Бо є ще ті, кому не всеодно.
#Борадить #Бовражена
Records
15.05.202523:59
24Subscribers10.05.202507:19
400Citation index13.04.202505:10
227Average views per post11.05.202506:08
227Average views per ad post15.05.202511:03
25.00%ER14.05.202507:21
1080.95%ERR13.05.202511:09
Твої вади та хиби
- любити ще дужче
Привід.
Мої думки та нерви
чекаючи шквалу
Завмерли.
Шторм емоцій цей виник
обоє ми в ньому
Винні.
Випускай біль назовні,
Опирайся щосили
Безодні.
Не дарма глузду втрати
Доки нам обом є,
що сказати.
Якщо ж тиша запала —
Маршрути до різних
причалів.
#Ботекститьвриму
- любити ще дужче
Привід.
Мої думки та нерви
чекаючи шквалу
Завмерли.
Шторм емоцій цей виник
обоє ми в ньому
Винні.
Випускай біль назовні,
Опирайся щосили
Безодні.
Не дарма глузду втрати
Доки нам обом є,
що сказати.
Якщо ж тиша запала —
Маршрути до різних
причалів.
#Ботекститьвриму
09.05.202519:20
"- Як твої справи?
- Не повіриш, дуже-дуже добре! Навіть чудово! Аж самій дивно це від себе чути".
Це дослівний шматок першої розмови після вечора Ursus. Думаю, додаткові описи зайві, утім і я малослів'ям не страждала ніколи.
А враження - затишок напівмороку в Мороці, яскраві, болючі, глибокі вірші, такі різні глибокі люди, чудовий конферанс (пані Поліно, шапкую і цьомаю), а в післясмакові - оповита ароматом конвалій рідкісна для останнього часу думка, що, може ми існуєм недарма. <strike>(тут мене перестала кусать Вірджинія Вульф, уявно сидить збоку, відпльовується:)</strike>
Нечіткий абрис, бо сп'яніла й не вином!
А текстами у риму та з душею,
Що серця сколи заливають клеєм,
Бо є ще ті, кому не всеодно.
#Борадить #Бовражена
- Не повіриш, дуже-дуже добре! Навіть чудово! Аж самій дивно це від себе чути".
Це дослівний шматок першої розмови після вечора Ursus. Думаю, додаткові описи зайві, утім і я малослів'ям не страждала ніколи.
А враження - затишок напівмороку в Мороці, яскраві, болючі, глибокі вірші, такі різні глибокі люди, чудовий конферанс (пані Поліно, шапкую і цьомаю), а в післясмакові - оповита ароматом конвалій рідкісна для останнього часу думка, що, може ми існуєм недарма. <strike>(тут мене перестала кусать Вірджинія Вульф, уявно сидить збоку, відпльовується:)</strike>
Нечіткий абрис, бо сп'яніла й не вином!
А текстами у риму та з душею,
Що серця сколи заливають клеєм,
Бо є ще ті, кому не всеодно.
#Борадить #Бовражена
Log in to unlock more functionality.
