Farfalle 🦋
21.04.202515:34
#читати
20.04.202513:16
#черпаю_натхнення
16.04.202507:33
Просто Луня, просто спатунькає🥰
09.04.202510:17
#читати
08.04.202512:03
😁 "книжковий клоп"
#читати
#читати
06.04.202521:38
💫Ліанель Морена🌔
21.04.202514:18
А я вже тутаааа🍏
#читати
#читати
20.04.202513:16
#черпаю_натхнення
15.04.202516:21
#новий_день
09.04.202509:08
Не можеш знайти нову книгу?📚
Сторінки книг - тут ти найдеш книгу яка тобі підійде📚
Також ти зможеш знайти:
~опис книг
~популярних авторів книжок
~зможеш найти нових друзів
~і багато чого іншого...
Приєднуйся до каналу та шукай книгу, яка ідеально тобі підійде!
Сторінки книг - тут ти найдеш книгу яка тобі підійде📚
Також ти зможеш знайти:
~опис книг
~популярних авторів книжок
~зможеш найти нових друзів
~і багато чого іншого...
Приєднуйся до каналу та шукай книгу, яка ідеально тобі підійде!
07.04.202520:23
Хіхі, вечірня прогулянка на 22 тисячі кроків, для натхнення саме те🤭💖 але холоднооо-холодно, поки весна не спішить нас радувати сонечком.. та головне, щоб душа буда наповнена теплом..☺️ тоді вже ніякі морози та вітер не страшні🦋
#думаю
#думаю
06.04.202515:58
Роузі Рей написала для мене віршик https://t.me/vip_RousiRey
🥰🥰😍
🥰🥰😍
Reposted from:
Ізабелла Даркмур: Слова в тіні
21.04.202512:42
Коли все погано, єдине спасіння — читання книг
#цитата
#цитата
20.04.202504:58
З Великоднем!!🐣❤️🧺
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Reposted from:
Книгарня бестселерів Vivat
11.04.202510:55
❤️🔥 Книгарня Vivat разом з Readeat дарують фантастичні книжки і мерч до них!
«Одного разу розбите серце» і «Балада про недовго й нещасливо» розкаже історію дівчини, яка шукала істинне кохання і Принца сердець, який в обмін на 3 поцілунки погодився допомогти їй😼
Умови участі прості:
1. Підписатися на канал @readeat_official
2. Підписатися на канал @vivatbookstore
3. Зробити репост розіграшу.
4. Натиснути кнопку для участі під дописом на каналі @vivatbookstore
Результати розіграшу — 18.04 о 18:00✨
Най щастить!
Кількість переможців: 1
Дата завершення: 18.04.2025 18:00
«Одного разу розбите серце» і «Балада про недовго й нещасливо» розкаже історію дівчини, яка шукала істинне кохання і Принца сердець, який в обмін на 3 поцілунки погодився допомогти їй😼
Умови участі прості:
1. Підписатися на канал @readeat_official
2. Підписатися на канал @vivatbookstore
3. Зробити репост розіграшу.
4. Натиснути кнопку для участі під дописом на каналі @vivatbookstore
Результати розіграшу — 18.04 о 18:00✨
Най щастить!
Кількість переможців: 1
Дата завершення: 18.04.2025 18:00
08.04.202516:42
#черпаю_натхнення
07.04.202514:39
28.03.202515:18
👰🏼♀️: Аліно, в мене нечитун почався оскільки я спеціалізуюся на фантастичній, філологічній та історичній літературі, порадь якийсь цікавий фентезі цикл мені без різниці будь то ромфентезі, дарк фентезі, епічне, янгдалт фентезі, головне щоб цикл книг мене витяг не з нечитуна, бо я сьогодні Зайчика Мони Авад в жанрі магічний реалізм дочитала в електронному варіанті
Вітаю! "Народ повітря"? Це шикарнючий фентезі цикл, трилогія.. я просто обржнюю цю книгу - в ній ідеально все, тож думаю вона справді зможе вивести із нечитуна..)
#анонім
Вітаю! "Народ повітря"? Це шикарнючий фентезі цикл, трилогія.. я просто обржнюю цю книгу - в ній ідеально все, тож думаю вона справді зможе вивести із нечитуна..)
#анонім
21.04.202511:05
Хвилина, момент,
Душа і надія,
Спів і те серце,
Що б'ється сміливо,
Той погляд і простір,
Те диво і мрія,
Яка у думках зростала.
Хвилина, момент,
А далі - душа,
Яка потім казала слова.
Хвилини і миті,
Що для серця забуті,
Мов квітка та в полі -
Дарували красу поволі..
#вірш
І напишіть, будь ласка, що відчули ви після прочитання цього вірша - ваші емоції, враження, можливо, певні асоціації.. дякую всім, хто відгукнеться!! 🩷
Душа і надія,
Спів і те серце,
Що б'ється сміливо,
Той погляд і простір,
Те диво і мрія,
Яка у думках зростала.
Хвилина, момент,
А далі - душа,
Яка потім казала слова.
Хвилини і миті,
Що для серця забуті,
Мов квітка та в полі -
Дарували красу поволі..
#вірш
І напишіть, будь ласка, що відчули ви після прочитання цього вірша - ваші емоції, враження, можливо, певні асоціації.. дякую всім, хто відгукнеться!! 🩷
Reposted from:
Звалище космічних скарбів|21+
19.04.202508:43
🤩🖊️🖊️🖊️🖊️🖊️🖊️🖊️🖊️🤩
🤩для будь якої творчості🤩
від Звалища Космічних Скарбів!
🤩Анкета дуже проста:
🤩Три-чотири ваші роботи, гуро/порно під спойлер;
🤩Коротенький, або не дуже, опис;
🤩Посилання на канал.
🤩За що можна отримати бан:
🤩Відписка під час самопіару (одразу після публікації анкети) або після нього;
🤩Розведення срачу/спаму в коментарях;
🤩Критика робіт/каналів інших,
🤩Репостиму вибірково!🤩
🤩Самопіар дійсний до 22.04 00:00 за Києвом🤩
Піартеся, м'юштеся, знайомтеся!
Я також не проти м'юшитися із вами.
🤩🤩
🤩для будь якої творчості🤩
від Звалища Космічних Скарбів!
🤩Умови:
🤩Бути підписаним на мене;
🤩Репост цього допису на канал, який піарите;
🤩Не вести канал роснявою;
🤩Ніяких рос/пророс фд на каналі;
🤩Анкета дуже проста:
🤩Три-чотири ваші роботи, гуро/порно під спойлер;
🤩Коротенький, або не дуже, опис;
🤩Посилання на канал.
🤩За що можна отримати бан:
🤩Відписка під час самопіару (одразу після публікації анкети) або після нього;
🤩Розведення срачу/спаму в коментарях;
🤩Критика робіт/каналів інших,
🤩Репостиму вибірково!🤩
🤩Самопіар дійсний до 22.04 00:00 за Києвом🤩
Піартеся, м'юштеся, знайомтеся!
Я також не проти м'юшитися із вами.
🤩🤩
10.04.202518:21
Як би звучала тиша,
Якщо була б віршем,
Як би текла сльоза,
Якщо не було б суму,
Якими були б слова,
Якби люди назавжди втратили голос?
А далі - пітьма й нові відчуття,
За обрієм плине той голос невинний,
А обрій - душа й боротьба,
За кожним тим поштовхом вчасно.
Як би всміхались,
Якщо не мали б серця,
Як би раділи,
Якщо не мали б душі,
Якби жили,
Якщо бували лиш у сні..?
#вірш
Якщо була б віршем,
Як би текла сльоза,
Якщо не було б суму,
Якими були б слова,
Якби люди назавжди втратили голос?
А далі - пітьма й нові відчуття,
За обрієм плине той голос невинний,
А обрій - душа й боротьба,
За кожним тим поштовхом вчасно.
Як би всміхались,
Якщо не мали б серця,
Як би раділи,
Якщо не мали б душі,
Якби жили,
Якщо бували лиш у сні..?
#вірш
08.04.202512:54
Розділ 2. Життя навколо серця
В дитинстві мене завжди називали “Лія”, і мені це дуже подобалося. Я відчувала себе квіткою - такою ж тендітною та чарівною.
Моє волосся, кольору золотого попелу, завжди було згадкою про мої світлі думки. А мої очі - вогники тепла та світла, сповнені й журбою та в той самий час натхненням.
– Ліанель, - почула я крізь сон, тихо здригаючись. - Лія..
Це моя подруга. Почувши її голос, я лагідно усміхнулася, проте так і не розплющила очей. Все таки от і наслідки пізнього натхнення та вечірніх думок - ніяк не можу прокинутися.
– Ліанель, - наполегливіше гукнула Мірелія.
Вона завжди мене підтримувала і завжди була поруч. Більш нікому я не довіряла так, як їй. Коли я відчувала втому, вона була поруч, коли мені потрібні були обійми, вона також була зі мною. Мірелія була зі мною завжди, тож почувши її голос зараз я геть не здивувалася.
– Лія, вставай..! - подруга ледь-ледь штурхнула мене, щоб я швидше прокинулася.
Що ж, треба прокидатися, і як все ж добре не було в ліжку, подрузі зараз явно потрібніша моя присутність.
– Що сталося? - я повільно встала, але накинула на себе ковдру. Мені холодно.
– Ти пам'ятаєш, що сталося нещодавно? - Мірелія здивовано розплющила очі, піднявши брови. - Тобі довірили наші серця, а ти спиш..!!
Я лиш зітхнула. Отака вона, Мірелія. Завжди підтримає, і завжди дуже активна.
– Король хоче тебе бачити.. зараз.., - у її очах я побачила недовіру і певний страх, і вся моя веселість після згадки правителя в мить зникла.
Нашим королівстом, Сіларет, споконвіку правила династія Медері. Їх всі любили, навіть як, однак коли саме король бажаю мене бачити – моє серце все швидше закалатало.
Так, я маю показати йому свою силу та віру в людей. Певне, моя скромна промова вже дійшла і до нього, але як? З якоїсь сторони я навіть відчула гордість - я звичайна сирота без нічого і нікого і тут сам король бажає мене бачити. Дуже приємно, однак не менш небезпечно. А що як він розгнівався, що я отак зібралася “рятувати світ”, хоча нам нічого не загрожує..
– Звідки..? - тільки і змогла запитати я, однак Мірелія була не налаштована на довгі розмови. Я це відчула по її зморшці на лобі - всі слова зайві, треба йти і робити те, що треба.
– Ліанель.., - ледь чутно промова вона, поклавши мені руки на плече, ніби співчували тому, що я взяла на свої плечі.
Але я ще нічого не встигла зробити, та.. Я вже встигла дати надію цим людям, мені не можна їх підводити.
Мірелія.. Вона найбільше потребувала моєї допомоги. З нею більше ніхто не спілкування, крім мене, а зараз мене вона ладно була звернутися гори. Хоч сама була ще скромнішою за мене.
Мірелія ледь кивнула, і вийшла, залишивши мене одну. Так, я зроблю все необхідне. Народ повірив у мене, а я повірила в них. І доведу їм їхню силу, силу всередині кожного..
Я обережно встала з ліжка. Моя кімната була невеликою, тож з невеликим зусиллям я наблизилася до дзеркала. Що ж, я геть не виспана. Треба швидко привести себе в порядок, бо зустріч з королем - це дуже відповідально.
Я розчесала своє довге волосся, посміхнулася. Нічогонько так, доволі приємна на вигляд. Мої темно-сині очі завжди виділялися глибиною та безмежністю. Вони у мене від батька..
Сукню для візиту до замку я обрала найкращу, що у мене була. Хоч і дісталася вона мені ще від мами. Старий, однак міцний матеріал зручно сів на мені. Візерунки квіточок показували мою веселу натуру, що хоч трохи заспокоювало мене.
Мені все рівно дуже страшно. І ця сукня - зовсім не мій стиль. Але це найкраще, що у мене є..
#проза
#врятувати_світ
#розділ_2
В дитинстві мене завжди називали “Лія”, і мені це дуже подобалося. Я відчувала себе квіткою - такою ж тендітною та чарівною.
Моє волосся, кольору золотого попелу, завжди було згадкою про мої світлі думки. А мої очі - вогники тепла та світла, сповнені й журбою та в той самий час натхненням.
– Ліанель, - почула я крізь сон, тихо здригаючись. - Лія..
Це моя подруга. Почувши її голос, я лагідно усміхнулася, проте так і не розплющила очей. Все таки от і наслідки пізнього натхнення та вечірніх думок - ніяк не можу прокинутися.
– Ліанель, - наполегливіше гукнула Мірелія.
Вона завжди мене підтримувала і завжди була поруч. Більш нікому я не довіряла так, як їй. Коли я відчувала втому, вона була поруч, коли мені потрібні були обійми, вона також була зі мною. Мірелія була зі мною завжди, тож почувши її голос зараз я геть не здивувалася.
– Лія, вставай..! - подруга ледь-ледь штурхнула мене, щоб я швидше прокинулася.
Що ж, треба прокидатися, і як все ж добре не було в ліжку, подрузі зараз явно потрібніша моя присутність.
– Що сталося? - я повільно встала, але накинула на себе ковдру. Мені холодно.
– Ти пам'ятаєш, що сталося нещодавно? - Мірелія здивовано розплющила очі, піднявши брови. - Тобі довірили наші серця, а ти спиш..!!
Я лиш зітхнула. Отака вона, Мірелія. Завжди підтримає, і завжди дуже активна.
– Король хоче тебе бачити.. зараз.., - у її очах я побачила недовіру і певний страх, і вся моя веселість після згадки правителя в мить зникла.
Нашим королівстом, Сіларет, споконвіку правила династія Медері. Їх всі любили, навіть як, однак коли саме король бажаю мене бачити – моє серце все швидше закалатало.
Так, я маю показати йому свою силу та віру в людей. Певне, моя скромна промова вже дійшла і до нього, але як? З якоїсь сторони я навіть відчула гордість - я звичайна сирота без нічого і нікого і тут сам король бажає мене бачити. Дуже приємно, однак не менш небезпечно. А що як він розгнівався, що я отак зібралася “рятувати світ”, хоча нам нічого не загрожує..
– Звідки..? - тільки і змогла запитати я, однак Мірелія була не налаштована на довгі розмови. Я це відчула по її зморшці на лобі - всі слова зайві, треба йти і робити те, що треба.
– Ліанель.., - ледь чутно промова вона, поклавши мені руки на плече, ніби співчували тому, що я взяла на свої плечі.
Але я ще нічого не встигла зробити, та.. Я вже встигла дати надію цим людям, мені не можна їх підводити.
Мірелія.. Вона найбільше потребувала моєї допомоги. З нею більше ніхто не спілкування, крім мене, а зараз мене вона ладно була звернутися гори. Хоч сама була ще скромнішою за мене.
Мірелія ледь кивнула, і вийшла, залишивши мене одну. Так, я зроблю все необхідне. Народ повірив у мене, а я повірила в них. І доведу їм їхню силу, силу всередині кожного..
Я обережно встала з ліжка. Моя кімната була невеликою, тож з невеликим зусиллям я наблизилася до дзеркала. Що ж, я геть не виспана. Треба швидко привести себе в порядок, бо зустріч з королем - це дуже відповідально.
Я розчесала своє довге волосся, посміхнулася. Нічогонько так, доволі приємна на вигляд. Мої темно-сині очі завжди виділялися глибиною та безмежністю. Вони у мене від батька..
Сукню для візиту до замку я обрала найкращу, що у мене була. Хоч і дісталася вона мені ще від мами. Старий, однак міцний матеріал зручно сів на мені. Візерунки квіточок показували мою веселу натуру, що хоч трохи заспокоювало мене.
Мені все рівно дуже страшно. І ця сукня - зовсім не мій стиль. Але це найкраще, що у мене є..
#проза
#врятувати_світ
#розділ_2
07.04.202514:38
Ду.. душа.. думки,
Думати і дихати,
Знайти і відчувати,
Сподіватися і
Боротися..
Падати і запитувати,
Губитися і шукати
Дорогу
Далі.
Чи може далі не треба,
А куди заведе цей шлях?
Шукати щастя серед небо,
І дарувати думу тим плечам?
Душа й дума,
Дух і сподівання,
Надія й простір,
А після лише бажання.
Дума і душа,
Лиш і відчуваю я,
Так відчувати і просто плекати,
Ту мить, що в душі,
Те слово, що в думі.
Я пишу у своєму дусі,
Я дивлюся на світ - як я,
Це життя чомусь так научить,
Це життя - це доля на мить.
Дума і душа,
Потрібні слова,
Карбую я їх крізь подих,
Бо не зламати прості ті дива,
Бо диво породжує слово.
А слово воно із душі так виходить,
Душа та ясна і завжди жива,
Душа - то є диво,
Бо це життя носила,
А думка - мов крила,
Що в політ той прилетіла,
А диво - надія,
Що так одразу почала це сміливо.
То все починається з тебе,
Твій шлях і твій день і твій голос,
То небо твоє і твої оті зорі,
Які ми будуєм душею,
А дума воно - золоті ті слова,
І диво єдине -
Чомусь жити просило,
Та в мить так казала,
Що це життя жадало.
#вірш
Думати і дихати,
Знайти і відчувати,
Сподіватися і
Боротися..
Падати і запитувати,
Губитися і шукати
Дорогу
Далі.
Чи може далі не треба,
А куди заведе цей шлях?
Шукати щастя серед небо,
І дарувати думу тим плечам?
Душа й дума,
Дух і сподівання,
Надія й простір,
А після лише бажання.
Дума і душа,
Лиш і відчуваю я,
Так відчувати і просто плекати,
Ту мить, що в душі,
Те слово, що в думі.
Я пишу у своєму дусі,
Я дивлюся на світ - як я,
Це життя чомусь так научить,
Це життя - це доля на мить.
Дума і душа,
Потрібні слова,
Карбую я їх крізь подих,
Бо не зламати прості ті дива,
Бо диво породжує слово.
А слово воно із душі так виходить,
Душа та ясна і завжди жива,
Душа - то є диво,
Бо це життя носила,
А думка - мов крила,
Що в політ той прилетіла,
А диво - надія,
Що так одразу почала це сміливо.
То все починається з тебе,
Твій шлях і твій день і твій голос,
То небо твоє і твої оті зорі,
Які ми будуєм душею,
А дума воно - золоті ті слова,
І диво єдине -
Чомусь жити просило,
Та в мить так казала,
Що це життя жадало.
#вірш
28.03.202515:16
🚣🏿♀️: Чи читаєш ти класику?
🚣🏿♀️: Ти читала книгу "Грозовий перевал" чи "Гордість і упередження"?
🚣🏿♀️: Зроби огляд на свою бібліотеку, або просто скинь фото своїх книг в тгк
Класику не читала, не знаю чи сподобається, але поки не читала.. свою бібліотеку показую отут https://t.me/farfalleanila/4443?single
#анонім
🚣🏿♀️: Ти читала книгу "Грозовий перевал" чи "Гордість і упередження"?
🚣🏿♀️: Зроби огляд на свою бібліотеку, або просто скинь фото своїх книг в тгк
Класику не читала, не знаю чи сподобається, але поки не читала.. свою бібліотеку показую отут https://t.me/farfalleanila/4443?single
#анонім
Shown 1 - 24 of 66
Log in to unlock more functionality.