Завжди і всюди, де жили люди, за всіх обставин, у кожному куточку світу з’являлися міфи, і були вони живим джерелом натхнення для всіх людських починань у матеріальній і духовній сфері. І не надто великим перебільшенням буде сказати, що міф — це той таємний отвір, через який невичерпна енергія космосу переливається у витвори людської культури. Релігія, філософія, мистецтво, доісторичні та історичні форми організації суспільства, великі відкриття в науці й техніці, ба навіть сновидіння — все це постає з основоположного, магічного кола міфу.
Дивовижно, що та особлива здатність зачіпати і пробуджувати глибинні творчі сили чаїться навіть у простенькій дитячій казочці — достоту як дух океану чаїться в краплині, а велика таїна життя — у блошиному яйці. А це тому, що міфологічні символи неможливо випродукувати, придумати, винайти, ані знищити назавжди. Вони — спонтанні витвори людської уяви, і кожен з них несе в собі, як у зародку, всю потугу того джерела, з якого бере початок.
Джозеф Кемпбелл "Тисячоликий герой"
