
Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Инсайдер UA

Реальна Війна | Україна | Новини

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Инсайдер UA

Реальна Війна | Україна | Новини

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Історія та пам'ять
Educational
Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
VerifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateJun 07, 2021
Added to TGlist
Jun 01, 2023Records
15.10.202423:59
2.5KSubscribers23.11.202423:59
500Citation index09.05.202521:43
1.9KAverage views per post10.05.202502:09
1.9KAverage views per ad post11.01.202523:59
59.46%ER09.05.202515:33
81.35%ERR

14.05.202512:51
#українці_рятівники
Марія Бабич – українка, яка однією з перших у 1962 році посадила дерево на Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі.
До Дня памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, розповідаємо її історію.
Марія Бабич жила в Рівному, коли місто в 1941 році опинилося під нацистською окупацією. Про її життя до війни майже не знаємо. Рівненська краєзнавиця Лідія Войтюк стверджує, що Бабич працювала нянею у єврейській родині Осіпових. Відомо, що Марія допомагала євреям, увʼязненим у місцевому гетто. Вона також прихистила і врятувала від смерті Іріт Осіпову.
Мама Іріт Міна загинула в рівненському урочищі Сосонки 6 листопада 1941-го разом зі ще 17,000 єврейських жителів міста. Її тато Іцхак воював у Червоній армії. Дівчинці був всього рік, коли вона залишилася без батьків. Марія Бабич піклувалася про неї впродовж років війни та окупації.
Іцхак повернуся до Рівного після війни і знайшов доньку, яка єдина з усієї великої родини Осіпових вижила у Голокості. Рятівниця Іріт Марія стала частиною їхньої сімʼї. Коли ж Іцхак з донькою, як і багато інших єврейських родин, емігрували з Радянського Союзу до Ізраїлю, Марія поїхала з ними.
Яд Вашем, ізраїльський національний меморіал Голокосту, визнав рятівний вчинок Марії – і її запросили взяти участь у церемонії відкриття Алеї Праведників народів світу. 1 травня 1962 року перші одинадцять дерев було висаджено вздовж алеї, що веде до Зали памʼяті на Горі памʼяті. Одне з дерев висадила Марія Бабич. Уряд Ізраїлю на церемонії представляла міністерка закордонних справ Голда Меїр, яка також походила з України.
Звання Праведниці народів світу Марія Бабич офіційно отримала в 1978 році, посмертно. Вона пішла з життя в 1971-му в Єрусалимі.
З 2021 року Україна 14 травня офіційно вшановує памʼять співвітчизників, які рятували євреїв від геноциду під час Другої світової війни. Ця памʼятна дата акцентує на людяності, яка проявилася у важкі і темні часи. Яд Вашем визнав
Праведниками народів світу понад 2600 рятівників з України. В Україні тих, хто допомагав євреям вижити в Голокості, також відзначають званнями Праведника України та Праведника Бабиного Яру.
Джерело: Яд Вашем та Рівненський обласний краєзнавчий музей
Марія Бабич – українка, яка однією з перших у 1962 році посадила дерево на Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі.
До Дня памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, розповідаємо її історію.
Марія Бабич жила в Рівному, коли місто в 1941 році опинилося під нацистською окупацією. Про її життя до війни майже не знаємо. Рівненська краєзнавиця Лідія Войтюк стверджує, що Бабич працювала нянею у єврейській родині Осіпових. Відомо, що Марія допомагала євреям, увʼязненим у місцевому гетто. Вона також прихистила і врятувала від смерті Іріт Осіпову.
Мама Іріт Міна загинула в рівненському урочищі Сосонки 6 листопада 1941-го разом зі ще 17,000 єврейських жителів міста. Її тато Іцхак воював у Червоній армії. Дівчинці був всього рік, коли вона залишилася без батьків. Марія Бабич піклувалася про неї впродовж років війни та окупації.
Іцхак повернуся до Рівного після війни і знайшов доньку, яка єдина з усієї великої родини Осіпових вижила у Голокості. Рятівниця Іріт Марія стала частиною їхньої сімʼї. Коли ж Іцхак з донькою, як і багато інших єврейських родин, емігрували з Радянського Союзу до Ізраїлю, Марія поїхала з ними.
Яд Вашем, ізраїльський національний меморіал Голокосту, визнав рятівний вчинок Марії – і її запросили взяти участь у церемонії відкриття Алеї Праведників народів світу. 1 травня 1962 року перші одинадцять дерев було висаджено вздовж алеї, що веде до Зали памʼяті на Горі памʼяті. Одне з дерев висадила Марія Бабич. Уряд Ізраїлю на церемонії представляла міністерка закордонних справ Голда Меїр, яка також походила з України.
Звання Праведниці народів світу Марія Бабич офіційно отримала в 1978 році, посмертно. Вона пішла з життя в 1971-му в Єрусалимі.
З 2021 року Україна 14 травня офіційно вшановує памʼять співвітчизників, які рятували євреїв від геноциду під час Другої світової війни. Ця памʼятна дата акцентує на людяності, яка проявилася у важкі і темні часи. Яд Вашем визнав
Праведниками народів світу понад 2600 рятівників з України. В Україні тих, хто допомагав євреям вижити в Голокості, також відзначають званнями Праведника України та Праведника Бабиного Яру.
Джерело: Яд Вашем та Рівненський обласний краєзнавчий музей
30.04.202507:22
У травні вшановуємо 80-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішого воєнного конфлікту в історії людства.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії, а повний перелік відео можна подивитись за посиланням.
Сьогодні розповідаємо про деконструкцію радянського наративу про Георгія Жукова як «Маршала Перемоги», якого рядові бійці між собою називали «Катафалком» і «М’ясником», а пропаганда перетворила на забронзовілий ідол тоталітарної військової машини.
Акцентуємо, Георгій Жуков – постать неоднозначна і міфологізована. Культ його особи, який створили в СРСР і який продовжується в сучасній Росії, далекий від історичної правди. А самого полководця перетворено з живої людини на яскравий ярлик, який і нині використовують у політичних цілях.
Пам’ятайте, що перемозі над нацизмом ми завдячуємо мільйонам солдат і офіцерів. Неетично нівелювати їхню жертву та їхній внесок і пов’язувати перемогу з якимось одним ім’ям.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням у першому коментарі.
Завантажити ролик у високій якості.
Виробництво: Prosto production
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії, а повний перелік відео можна подивитись за посиланням.
Сьогодні розповідаємо про деконструкцію радянського наративу про Георгія Жукова як «Маршала Перемоги», якого рядові бійці між собою називали «Катафалком» і «М’ясником», а пропаганда перетворила на забронзовілий ідол тоталітарної військової машини.
Акцентуємо, Георгій Жуков – постать неоднозначна і міфологізована. Культ його особи, який створили в СРСР і який продовжується в сучасній Росії, далекий від історичної правди. А самого полководця перетворено з живої людини на яскравий ярлик, який і нині використовують у політичних цілях.
Пам’ятайте, що перемозі над нацизмом ми завдячуємо мільйонам солдат і офіцерів. Неетично нівелювати їхню жертву та їхній внесок і пов’язувати перемогу з якимось одним ім’ям.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням у першому коментарі.
Завантажити ролик у високій якості.
Виробництво: Prosto production
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
02.05.202513:12
У травні вшановуємо 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішому воєнному конфлікті в історії людства.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розвінчуємо міф про те, що "День Перемоги" в Радянському Союзі був завжди "святом всенародного торжества". Відзначення 9 травня, як "Дня перемоги" виникло лише в "брежнєвські часи", коли комуністична партія посилала патріотичну риторику. У період з 1947 до 1965 року існували вихідні та святкові дні, однак "День перемоги" до них не відносився. Наразі "День перемоги" використовує путінська Росія у свої пропагандистській роботі.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Завантажити ролик у високій якості.
Виробництво: Prosto production
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розвінчуємо міф про те, що "День Перемоги" в Радянському Союзі був завжди "святом всенародного торжества". Відзначення 9 травня, як "Дня перемоги" виникло лише в "брежнєвські часи", коли комуністична партія посилала патріотичну риторику. У період з 1947 до 1965 року існували вихідні та святкові дні, однак "День перемоги" до них не відносився. Наразі "День перемоги" використовує путінська Росія у свої пропагандистській роботі.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Завантажити ролик у високій якості.
Виробництво: Prosto production
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.




+1
13.05.202513:21
🇺🇦Український інститут національної пам’яті з 8 травня експонує вуличну виставку «Україна у вирі Другої світової війни».
⚔️Виставка присвячена 80-річниці перемоги над нацизмом та 80-річниці завершення Другої світової війни, які весь світ відзначає цього року.
🤓На десяти банерах розповідаємо про найбільш важливі віхи участі українців та українських територій у Другій світовій війні. Експозиція розташована на вуличних площинах УІНП у сквері біля станції метро Контрактова площа. Тексти проєкту написані українською та англійською мовами. Ознайомитись з виставкою можна до 1 червня.
⚔️Виставка присвячена 80-річниці перемоги над нацизмом та 80-річниці завершення Другої світової війни, які весь світ відзначає цього року.
🤓На десяти банерах розповідаємо про найбільш важливі віхи участі українців та українських територій у Другій світовій війні. Експозиція розташована на вуличних площинах УІНП у сквері біля станції метро Контрактова площа. Тексти проєкту написані українською та англійською мовами. Ознайомитись з виставкою можна до 1 червня.


20.04.202505:36
Христос Воскрес!
У ці великодні дні ми згадуємо силу життя, віри й пам’яті.
Навіть у темні часи світло воскресіння проростає в наших серцях — як пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, і як надія на наше відродження.
Нехай Великдень принесе спокій душі, тепло в родину і віру, що все буде Україна.
У ці великодні дні ми згадуємо силу життя, віри й пам’яті.
Навіть у темні часи світло воскресіння проростає в наших серцях — як пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, і як надія на наше відродження.
Нехай Великдень принесе спокій душі, тепло в родину і віру, що все буде Україна.


07.05.202515:30
До 80-річчя перемоги над нацизмом історики й історикині поділилися думками про роль памʼяті про Другу світову війну в сучасній Україні.
Публічну дискусію, яка відбулася 6 травня в Українському кризовому медіацентрі, організував Український інститут національної памʼяті.
У події взяли участь Олександр Алфьоров, Володимир Вʼятрович, Олександр Лисенко, Віталій Нахманович, Олена Стяжкіна та Вікторія Яременко.
Учасники розмови обмінялися думками:
▪️що з історії Другої світової війни українці переосмислили, а які аспекти ще потребують уваги дослідників і зрушень на рівні суспільства;
▪️чи дієва європейська формула памʼятання про воєнні події, зокрема, поширене гасло «Ніколи знову», та яким є місце України й українців у європейській колективній памʼяті;
▪️чи існує міжнародний порядок, сформований після завершення Другої світової, та як його оцінювати в контексті сучасної російсько-української війни?
🔎Розширений матеріал читайте на сайті УІНП.
📸Фото надане Українським кризовим медіацентром
Публічну дискусію, яка відбулася 6 травня в Українському кризовому медіацентрі, організував Український інститут національної памʼяті.
У події взяли участь Олександр Алфьоров, Володимир Вʼятрович, Олександр Лисенко, Віталій Нахманович, Олена Стяжкіна та Вікторія Яременко.
Учасники розмови обмінялися думками:
▪️що з історії Другої світової війни українці переосмислили, а які аспекти ще потребують уваги дослідників і зрушень на рівні суспільства;
▪️чи дієва європейська формула памʼятання про воєнні події, зокрема, поширене гасло «Ніколи знову», та яким є місце України й українців у європейській колективній памʼяті;
▪️чи існує міжнародний порядок, сформований після завершення Другої світової, та як його оцінювати в контексті сучасної російсько-української війни?
🔎Розширений матеріал читайте на сайті УІНП.
📸Фото надане Українським кризовим медіацентром
04.05.202509:01
У травні вшановуємо 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішому воєнному конфлікті в історії людства.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо, що собою являє «звільнення» України радянського зразка. Із вигнанням нацистських окупантів у 1944 році Україна не отримала волі, тільки опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, результатом діяльності якого стали масові злочини сталінського режиму: репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу, смерть від масового голоду. Ось що принесло Україні московське визволення Справжню волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року зі здобуттям незалежності. І саме це не дає спокою Москві.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Завантажити ролик у високій якості.
Виробництво: Prosto production
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео використовувались матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо, що собою являє «звільнення» України радянського зразка. Із вигнанням нацистських окупантів у 1944 році Україна не отримала волі, тільки опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, результатом діяльності якого стали масові злочини сталінського режиму: репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу, смерть від масового голоду. Ось що принесло Україні московське визволення Справжню волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року зі здобуттям незалежності. І саме це не дає спокою Москві.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Завантажити ролик у високій якості.
Виробництво: Prosto production
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
06.05.202506:59
У травні вшановуємо 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – наймасштабнішому воєнному конфлікті в історії людства.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята стаття Яни Примаченко «Міф “Росія могла перемогти нацистів і без українців”» з книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо, як сучасна Росія експлуатує міф, що це її народ виніс на собі тягар війни з нацизмом та навіщо росіяни монополізують перемогу над гітлерівською Німеччиною.
Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Виробництво: Prosto production
Над випуском працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята стаття Яни Примаченко «Міф “Росія могла перемогти нацистів і без українців”» з книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо, як сучасна Росія експлуатує міф, що це її народ виніс на собі тягар війни з нацизмом та навіщо росіяни монополізують перемогу над гітлерівською Німеччиною.
Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Виробництво: Prosto production
Над випуском працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
08.05.202510:15
Сьогодні День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства.
Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга світова війна стала одним з наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства: загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.
Нині Україна знову воює з агресором. Російська Федерація, яка поєднала ознаки нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, після років гібридної агресії, вдалася до відкритої повномасштабної війни. Наша боротьба, яка триває з 2014-го, неодмінно завершиться перемогою над рашизмом. Адже Україна на противагу Росії втілює цінності свободи, поваги до прав людини та демократії, які стали наріжними для міжнародного порядку після Другої світової війни.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята книга «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо чому «9 травня – День великої перемоги» - це міф російської та радянської пропаганди, який інспірував особисто Сталін для підкреслення величі Радянського Союзу, а згодом почав активно експлуатувати режим Леоніда Брежнєва і його наступники. В сучасній Росії це вилилось в культ «побєдобєсія», коли пам’ять про мільйони жертв у наймасштабнішій війні людства підміняється карнавально-буфонадним угаром та погрозами усім цивілізованим державам.
Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Виробництво: Prosto production
Над випуском працювали: Антон Дробович, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ірина Полонська, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга світова війна стала одним з наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства: загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.
Нині Україна знову воює з агресором. Російська Федерація, яка поєднала ознаки нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, після років гібридної агресії, вдалася до відкритої повномасштабної війни. Наша боротьба, яка триває з 2014-го, неодмінно завершиться перемогою над рашизмом. Адже Україна на противагу Росії втілює цінності свободи, поваги до прав людини та демократії, які стали наріжними для міжнародного порядку після Другої світової війни.
Радянська, а згодом і російська пропаганда використовувала тему перемоги в Другій світовій війні як один з важливих наративів своєї державної ідеології. Для цього радянські й російські дослідники, публіцисти та політики роками займались інструменталізацією історії та створенням міфів навколо теми Другої світової війни.
У 2020 році команда УІНП ініціювала серію інформаційно-просвітницьких відеороликів «Війна і міф», які спростовували радянські та російські міфологеми навколо теми Другої світової війни. За основу для відео взята книга «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова.
Напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вирішили нагадати про найкращі з відеороликів цієї серії.
Сьогодні розповідаємо чому «9 травня – День великої перемоги» - це міф російської та радянської пропаганди, який інспірував особисто Сталін для підкреслення величі Радянського Союзу, а згодом почав активно експлуатувати режим Леоніда Брежнєва і його наступники. В сучасній Росії це вилилось в культ «побєдобєсія», коли пам’ять про мільйони жертв у наймасштабнішій війні людства підміняється карнавально-буфонадним угаром та погрозами усім цивілізованим державам.
Завантажити відео у високій якості можна за посиланням.
Проєкт «Війна і міф» є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни. Більше дізнатись про перебіг подій Другої світової можна в інформаційних матеріалах УІНП за посиланням.
Виробництво: Prosto production
Над випуском працювали: Антон Дробович, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ірина Полонська, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
09.05.202509:10
🇺🇦🇪🇺9 травня Україна втретє з відзначає День Європи разом із усією родиною держав Європейського Союзу.
Ця дата пов’язана з так званою «Декларацією Шумана» – документом, який у 1950 році висунув міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман, де обгрунтовувалась ідея створення нової форми організації європейських держав, яка зокрема мала покласти край багатовіковим протиріччям між Францією та Федеративної Республікою Німеччиною. «Декларація Шумана» дала початок створенню у 1951 році Європейської спільноти сталі та вугілля, яка своєю чергою стала попередницею появи Європейського Союзу.
Під час Революції гідності Україна зробила свій принциповий та стратегічний вибір на курс інтеграції з ЄС та закріпила це у своїй Конституції у 2019 році. Однак український народ завжди мав стійкі зв’язки з родиною європейських народів.
У каруселі розповідаємо лише про невелику кількість культурних та історичних зв’язків України та інших країн Європи.
Ця дата пов’язана з так званою «Декларацією Шумана» – документом, який у 1950 році висунув міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман, де обгрунтовувалась ідея створення нової форми організації європейських держав, яка зокрема мала покласти край багатовіковим протиріччям між Францією та Федеративної Республікою Німеччиною. «Декларація Шумана» дала початок створенню у 1951 році Європейської спільноти сталі та вугілля, яка своєю чергою стала попередницею появи Європейського Союзу.
Під час Революції гідності Україна зробила свій принциповий та стратегічний вибір на курс інтеграції з ЄС та закріпила це у своїй Конституції у 2019 році. Однак український народ завжди мав стійкі зв’язки з родиною європейських народів.
У каруселі розповідаємо лише про невелику кількість культурних та історичних зв’язків України та інших країн Європи.
24.04.202515:14
Продовжуємо розповідати історії Героїв в рамках проєкту «Герої наших вулиць» — проєкту про пам'ять, що розповідає про імена, які ви відтепер бачите в міському просторі. Поки про 12 імен, але ми прагнемо розповісти про всіх. Щоб пам'ятати їх щодня. Щоб перемогти в боротьбі за нас самих.
Сьогодні — про Романа Ратушного «Сенеку». Інтелектуала, активіста та громадського діяча, який завжди бунтував проти несправедливості. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії — оборонця Києва, згодом — воїна бригади «Холодний яр».
Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту. Докладніше з історією Романа Ратушного й інших Героїв можна ознайомитися на сайті streetcodes.in.ua.
Художник — Сергій Федоров ❤️
Дизайнери — Поліна Полівод, Олександр Івашко ❤️
Сьогодні — про Романа Ратушного «Сенеку». Інтелектуала, активіста та громадського діяча, який завжди бунтував проти несправедливості. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії — оборонця Києва, згодом — воїна бригади «Холодний яр».
Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту. Докладніше з історією Романа Ратушного й інших Героїв можна ознайомитися на сайті streetcodes.in.ua.
Художник — Сергій Федоров ❤️
Дизайнери — Поліна Полівод, Олександр Івашко ❤️
Log in to unlock more functionality.