143 года со дня рождения Юрия Глушко-Мова
143 года назад родился человек, который стал символом несгибаемой воли украинцев на Дальнем Востоке.
Юрий Косьмич Глушко-Мова — не просто имя в народной памяти. Это живой пример того, как один человек может разбудить целый народ.
В 143-ю годовщину со дня рождения Юрия Косьмича Глушко-Мова, сторонники нашего движения почтили его память, посетив его могилу в Киеве.
Он был главой правительства Украинской Дальневосточной Республики. Он был идеологом. Он был бунтарём. Он был пророком.
И он знал: Зеленый Клин — это не окраина гнилой российской империи, это Родина новой нации, дальневосточной нации.
Володимир Дубовський, глава движения:
«Сьогодні ми відзначаємо 143-ту річницю з дня народження видатного діяча нашого краю — Юрія Косьмича Глушка-Мови. Його життя було сповнене боротьби за гідність, мову й культурну самобутність далекосхідних українців. Він був одним із тих, хто ще на початку XX століття побачив у Зеленому Клині не окраїну імперії, а серце нового світу — вільного, гідного й самобутнього.
Від імені Далекосхідного руху за незалежність Зеленого Клину висловлюю глибоку повагу до пам’яті Глушка-Мови та закликаю всіх нас черпати силу з його спадщини. Майбутнє творять ті, хто пам’ятає своїх героїв.»
Сашко Серпень, глава МИД нашего движения
«Сьогодні є річниця народження нашого видатного діяча - Юрія Глушко-Мови. Він присвятив своє життя боротьбі за створення нової української нації, в тисячах кілометрів від України.
Ми шануємо його памʼять і продовжуватимемо боротьбу за Незалежність Зеленого Клину. Хай три кольори - жовтий, блакитний та зелений знов майорітимуть над Далеким Сходом!».
Алина Савельева, глава пресс-службы нашего движения:
«В 143-ю годовщину со дня рождения Юрия Глушко-Мовы мы, как и в прошлом году, возложили цветы к его памятнику как знак уважения к человеку, который боролся за свободу дальневосточных украинцев и за независимость Зеленого Клина.
Даже спустя более чем сто лет после его смерти, его дело остаётся живым. И для нас важно сохранять эту память, потому что без прошлого невозможно наше будущее.»
Мы несем прапор борьбы, который поднял Юрий Косьмич.
Мы — те, кто продолжает его путь.
Он был голосом Зеленого Клина. Теперь — этот голос звучит в каждом из нас.
Мы помним.
Мы продолжаем.
Мы победим.
Слава Героям!
Слава Украине!
Волю Зеленому Клину!