Репости, дописи та меми етнічної тематики різних поглядів. Спілкування в чаті всіма мовами, окрім московського літстандарту. Постійні відверті образи учасників бесіди каналу - мут/бан. Канал направлений на переосмислення та висвітлення, а не на зневагу
Гуцули 1890-ті рр. світлина Юліуша Дуткевича, Коломия Гуцульска «ноша» - чоловіки традиційно носили вишиті сорочки (вишиванки) з широкими рукавами. Штани також прикрашалися вишивкою. Суконні «гачі» служили зимовим варіантом, як і пофарбовані в червоний колір «крашениці», а влітку гуцули вдягали білі «портіниці». Виготовлені з вовни шкарпетки – «капчури», як і онучі , декорувалися кольоровим орнаментом. Широко відома за межами регіону гуцульська безрукавка на хутрі – «кептар», оздоблений шкіряними аплікаціями, вишивкою, різноманітними металевими прикрасами. Верхнє вбрання«сардак» також ошатно декорувався вишивкою, китичками, кольоровими шнурками, гарусовими ґудзиками та обшивався кольоровою ниткою по швах.
🇺🇦18 квітня Україна відзначає День пам’яток історії та культури — день, коли ми згадуємо і цінуємо наше минуле, яке вибудовували покоління. Але саме сьогодні — це нагадування про боротьбу за нашу ідентичність.
В Україні нараховується 119 тисяч пам’яток культурної спадщини, ще 28 646 — щойно виявлені. Серед них — близько 56% становлять пам’ятки археології, 30,24% — пам’ятки історії; 11,14% — пам’ятки архітектури та містобудування; 2,6% — монументального та садово-паркового мистецтва.
Але сьогодні ці скарби — під прицілом. Російська армія не просто обстрілює міста та села. Вона системно руйнує нашу культурну спадщину,: знищує театри, грабує музеї й вивозить унікальні артефакти.
Це не просто війна за території — це спроба стерти українську культуру, яка формувалася тисячоліттями.
Та навіть під обстрілами, попри біль і втрати, українська культура продовжує жити.
Дякуємо всім, хто зберігає нашу історію. Завдяки вам вона не буде втрачена. Завдяки вам — Україна переможе. Бо ми сильні, бо ми — разом.
Близько 100 млн людей в Китаї є християнами. До 2030 року їх буде 247 млн, що перетворить Китай на країну з найбільшим християнським населенням. Think about it. MAPSUA
Давайте поговоримо про вампірів, і звідки взагалі цей міф взявся в європейській культурі.
І одна з версій, це тлумачення вампіризму як міфологізованого упередження проти людей, які страждали на хвороби з моторошними симптомами. Серед версій - сказ, туберкульоз, порфірія, а також пелагра. От її і розберемо.
Пелагра - це дефіцит ніацину, або вітаміну B3, і в звичайних умовах, заробити пелагру надзвичайно складно - ніацин міститься в безлічі продуктів. Єдиний реальний спосіб захворіти — харчуватись виключно кукурудзою — рідкісною культурою, у якій ніацин не вивільняється при звичайному приготуванні. Уникнути пелагри можна, якщо додати до такої кукурудзяної дієти олію або різнаманітнити свій раціон фруктами, наприклад яблуками.
У XVII–XVIII століттях дуже проста в обробітку й врожайна кукурудза поширилась Південною та Східною Європою, ставши основою раціону бідноти, і часто вона була єдиною їжею в той сумний весняний час, коли тогорічні продукти вже закінчились, а нові ще не зʼявились.
І саме на початку XVIII століття в європейській літературі зʼявляються перші згадки про вампірів — і переважно йдеться про Східну Європу. Цікаво, що слово «вампір» уперше зафіксовано в англійському словнику 1734 року — а перший медичний опис пелагри зʼявляється вже наступного року, в Іспанії.
Пелагра — системне захворювання, що уражає різні органи. Вона вбивала не швидко — зазвичай протягом 4–5 років. І найпоширеніші симптоми пелагри: • фотодерматоз — шкіра запалюється під дією сонячного світла, тож люди уникають його і стають дуже блідими; • агресія, деменція, безсоння; • м’язова слабкість і параліч кінцівок; • глосит — запалення язика, який стає яскраво-червоним; • потріскані, запалені, іноді кривавлять губи; • діарея та розлади травлення, що призводять до виснаження.
А ще пелагра може викликати піку — патологічний голод і бажання їсти неїстівні речі. Гадаю багато хто з вас чув історії про те як діти або вагітні, люблять їсти крейду або навіть побілку - ось це воно і є.
Можна уявити, яке враження справляв на угорського селянина його сусід, який раптом почав уникати сонця, не спить ночами, облизує закривавлені зуби, скаржиться на голод, який не втамувати звичною їжею, і періодично марить у нападі агресії.
Ви могли б поставити цілком логічне запитання: якщо вампіри — це люди, які страждали на пелагру, то чому цей міф зʼявився саме у Східній Європі, а не в Америці, де кукурудза була основним джерелом вуглеводів упродовж тисячоліть? Відповідь — у тому, що корінні американці розробили процес нікстамалізації: обробку кукурудзи лужними речовинами, зазвичай вимочуванням і варінням з вапном або золою. У Європі цей спосіб був невідомий. Луг вивільняє ніацин і триптофан, а також знищує мікотоксини — отруйні продукти життєдіяльності грибків. До того ж, лише з нікстамалізованої кукурудзи можна зробити борошно, яке тримає тісто. Найдавніші свідчення нікстамалізації датуються 1500 роком до н.е., хоча цілком можливо, що її знали значно раніше. Чому ж так не робили в Європі? Бо ніхто не подумав про те щоб спитати у мезоамериканців «а навіщо ви її так обробляєте»
Рускія вучоныя выдалі альбом вышыўкі Смаленшчыны. І пры тым, што яна абсалютна прадказальна аналагічная, а то і ідэнтычная суседнім Віцебшчыне, Магілёўшчыне, а далей -- Латвіі і Літве, у кнізе амаль ні слова пра гэта. Яна ў аўтараў -- руская. Беларускія вучоныя выдалі альбом вышыўкі Беларусі, дзе палова матэрыялу -- з Кобрынскага, Маларыцкага, Пінскага і іншых раёнаў Заходняга Палесся. І ні слова пра іх украінскі характар. Хаця відаць па адзенні: украінскія. Але аўтары ўпарта пішуць: беларускія. Дарагія аўтары, не ўводзьце ў зман сябе і грамадскасць! Не бярыце чужога і не аддавайце свайго. Наша Смаленшчына і нянаша Брэстчына: так павінна быць згодна з фактамі. Мы -- не рускія і не ўкраінцы, мы беларускамоўныя тутэйшыя са сваёй адметнай этнакультурнай балцкай традыцыяй, якая відаць голым вокам. Але калі паўтараць няпраўду, яна з часам прымецца людзьмі як "факт". Зямля круглая, але хапае і тых, хто лічыць інакш.
❗️Важливість для української історії: Печери білих хорватів — це унікальний об'єкт археологічної та історичної спадщини, що має важливу цінність для вивчення ранньої історії України та слов’янських племен, зокрема племені білих хорватів, які проживали на території Західної України в VI–X століттях. Їхні печери — не просто природні утворення, а, ймовірно, рукотворні або пристосовані для побуту, захисту і релігійних потреб. Існують гіпотези, що частина печер слугувала язичницькими святилищами, а згодом — монашими скитами в ранньохристиянський період. Це свідчить про перехід від язичництва до християнства серед слов’янських племен і адаптацію духовного життя до умов гірської місцевості. #словянські_князівства
Українській нації, що потопала у крові, відмовлено в матеріальній, технічній і навіть медичній допомозі. Це було однією з основних причин перемоги наших ворогів, а зовсім не брак нашої віри в перемогу чи небажання йти на пожертви…
-Павло Шандрук: про бездіяльність заходу у стосунку України підчас перших визвольних змагань.
Реконструкція зовнішності чоловіка та жінки культури Полів поховальних урн.
Культура полів поховальних урн, також відома як Культура полів похоронних урн або Урнопольська культура — культура пізньої бронзової доби Центральної Європи, яка існувала близько 600 років: з 1200 по 750 рік до нашої ери. Культура є одним з нащадків культури Шнурової кераміки, та названа так на честь звичаю кремації померлих та розміщення їхнього праху в урнах, які потім ховали на полях.
У свій розквіт культура Полів поховальних урн займала великі території, що простягалися від сучасної західної Угорщини до східної Франції, від Альп до Північного моря, а в 800 роках досягла Піренейського півострова. Відомі типові для культури укріплені поселення, які часто будувалися на вершинах пагорбів або у вигинах річок. Поселення були обнесені масивними кам'яними або дерев'яними валами, в залежності від місцевих матеріалів.
Також відомі так звані "мегафорти" — більші укріплені поселення, які займали територію від 30 до 50 гектарів, та демонстрували високу щільність населення. Наприклад городище Горжовіце, Чехія, що займало 50 гектарів. Та найбільше відоме поселення знаходилося в Корнешть-Яркурі, сучасна Румунія — воно простягалося на 6 кілометрів в довжину та мало 4 лінії укріплень, контури яких видимі навіть сьогодні.
Це поселення вважається найбільшим у Європі свого часу, було оточене численними меншими поселеннями, та лише для будівництва стін довелося перемістити 824 000 тонн землі. Дослідження та розкопки свідчать про те, що в таких мегафортах суспільства були організовані в рамках спільної політичної структури, яка нагадувала архаїчну державу.
Такі поселення вважаються доказом великих війн, та ймовірно, з'явилися у відповіть на нові стилі ведення війни. Громади поселень очолювала войовнича аристократія. Як у мегафортах, так і в менших поселеннях, зазвичай була зосереджена обробка металу. Ранній період культури Полів поховальних урн, починаючи з 1300 року до нашої ери, був часом, коли воїни культури могли бути озброєні бронею, шоломами та щитами, з бронзи.
З цього ж періоду відомо близько десятка поховань чотириколісних возів з бронзовою фурнітурою. В двох поселеннях були виявлені бронзові колеса зі спицями, які описуються дослідниками як «найамбітніший ремісничий проект серед усіх бронзових предметів того часу». Культура також славиться багатим асортиментом скарбів, наприклад Солярні головні убори. Деякі скарби приносилися в жертву Богам.
Культура Полів поховальних урн фактично заклала фундамент для переходу Європи до залізної доби. В поселенні культури на території сучасної Словаччини було виявлено залізний ніж — це може бути найдавнішим свідченням виплавленого заліза в Центральній Європі. Серед інших ранніх залізних виробів культури — кільце та долото. На пізньому етапі розвитку культури з'являються залізні оздоблення рукоятей бронзових мечів.
Представники культури розводили велику рогату худобу, свиней, овець та кіз, а також коней, собак та гусей. Вирощували пшеницю та ячмінь, а також бобові. Збирали фундук, яблука, груші, та жолуді. Пряли вовну, і ткали на ткацькому верстаті з бронзовими голками. Релігійні вірування культури включали як спільний індоєвропейський солярний культ, так і традиції, пов'язані з водою.
Культура в основі вважається пракельтскою, але мала вплив на формування італіків, фракійців, дорійців. Останки чоловіка на зображенні були знайдені під час розкопок в Ла-Горж-Мейє. Від археологів він отримав ім'я "Уелокат", при житті був атлетичної статури, був воїном. Останки жінки, що отримала ім'я "Окстумета", були знайдені на розкопках у Ла-Діг. Обидва місця знаходяться у Франції.
☠️ @vallholl
07.05.202506:23
Мені дуже подобається цей вірш. Гарно описує менталітет українців
🤬 У Дрездені русняві вибл*дки побили українського пенсіонера та викинули його з автобусу
Тварюкам не сподобалося, що на заставці смартфона у діда був український прапор. А коли бидлота почула українську мову, то почала кидатися на пенсіонера.
❗️«Гаварі на нормальном, фашист єб*ний, а то викіну із автобуса» — кричали русняві мразотники під повну байдужість німців.
Місцеві копи стали на сторону кацапів, тому карати кривдників довелося онуку діда – військовому, який перебував у відпусці в Німеччині. Боєць швидко вистежив цих двох ганд*нів і вже за пару хвилин обидва в сльозах на колінахпросили вибачення.
Весь процес покарання розтягнувся на 30 хвилин. Повне відео наш боєць передав каналу OPG 🇺🇦. Там все, як ми любимо:
Элементы геаметрычнай вышыўкі жаночага строю канца ХІХ — пачатку ХХ ст. з Вяземскага павета Смаленскай губерні — велікарускай моўнай тэрыторыі, якая гранічыла на захадзе з беларускай. Усе гэтыя землі ўваходзяць у арэал распаўсюджання балцкай гідраніміі. З кнігі "Смоленские украсы" (Москва, 2025 г.). З кнігазбору @viktarkorbut.