Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Пороблено Подкаст
“Пороблено” - це подкаст дослідниць Анни Ніколаєвої і Дар'ї Анцибор про те, як на нас впливає народна культура.
Розмови про символіку й значення народних вірувань, ритуалів, їхній вплив на нас сьогодні, щоб розуміти чи дійсно нам всім пороблено
Розмови про символіку й значення народних вірувань, ритуалів, їхній вплив на нас сьогодні, щоб розуміти чи дійсно нам всім пороблено
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateApr 12, 2023
Added to TGlist
Apr 26, 2024Linked chat
Пороблений чат
5
Records
12.04.202523:59
506Subscribers13.02.202523:59
200Citation index26.01.202500:50
2.2KAverage views per post26.01.202500:50
2.2KAverage views per ad post14.02.202523:59
17.50%ER26.01.202500:50
454.79%ERR21.04.202510:57
Сьогодні святкуємо Волочильний, Обливальний, Поливальний, або Водяний понеділок.
На другий, іноді й на третій день Великодніх свят хлопці збиралися групами, обходили будинки, де жили дівчата, і по черзі обливали дівчат водою.
💧Коли історики фіксують перші згадки про цей обряд?
💧Як до цього ставилася влада і сама церква?
💧Як обливання відбувалися я раніше і хто зазвичай брав у ньому участь?
💧І головне – з якою метою?
Для наших платних підписників ми записали окремий випуск з Вадимом Назаренком про Обливаний понеділок.
Якщо Ви також хочете отримати доступ до унікального контенту, запрошуємо підтримати наш проект у будь-який зручний спосіб.
Детальніше за цим посиланням:
https://linktr.ee/porobleno
На другий, іноді й на третій день Великодніх свят хлопці збиралися групами, обходили будинки, де жили дівчата, і по черзі обливали дівчат водою.
💧Коли історики фіксують перші згадки про цей обряд?
💧Як до цього ставилася влада і сама церква?
💧Як обливання відбувалися я раніше і хто зазвичай брав у ньому участь?
💧І головне – з якою метою?
Для наших платних підписників ми записали окремий випуск з Вадимом Назаренком про Обливаний понеділок.
Якщо Ви також хочете отримати доступ до унікального контенту, запрошуємо підтримати наш проект у будь-який зручний спосіб.
Детальніше за цим посиланням:
https://linktr.ee/porobleno
18.04.202516:54
Сьогодні, почувши словосполучення “великодній кошик”, ми всі уявляємо досить усталений список продуктів, які туди покладемо. Але чи так само виглядав кошик 200–250 років тому? Про те, як святкували Пасху до того, як масово з’явилися фіксації етнографів, як заготовляли і зберігали продукти, де купували такі омріяні тогочасні делікатеси та чи були рідкістю прянощі розповідає Вадим Назаренко — історик, кандидат історичних наук, співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові.
Вмикайте наш новий великодній випуск, щоб дізнатися:
🧺 Що було у великодньому кошику українців 200 років тому?
🧺 Чи був, власне, сам кошик?
🥚 Якої форми була паска і з якого борошна її пекли?
🥚 Де українці купували шафран, імбир і корицю?
🥚 Та як часто вживали ці прянощі?
Для тих, хто підтримує наш подкаст фінансово, ми підготували окремий випуск про традицію святкування обливаного понеділка. Долучайтеся до спільноти наших благочинців, щоб мати доступ до унікального контенту.
https://youtu.be/aDvR5njPJZw?si=hVdwuQNXItY0wGP8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Вмикайте наш новий великодній випуск, щоб дізнатися:
🧺 Що було у великодньому кошику українців 200 років тому?
🧺 Чи був, власне, сам кошик?
🥚 Якої форми була паска і з якого борошна її пекли?
🥚 Де українці купували шафран, імбир і корицю?
🥚 Та як часто вживали ці прянощі?
Для тих, хто підтримує наш подкаст фінансово, ми підготували окремий випуск про традицію святкування обливаного понеділка. Долучайтеся до спільноти наших благочинців, щоб мати доступ до унікального контенту.
https://youtu.be/aDvR5njPJZw?si=hVdwuQNXItY0wGP8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
15.04.202507:02
Били, виганяли, забороняли співати довіку — так карали тих, хто не складав іспиту в кобзарському цеху.
Виявляється, щоб стати кобзарем не достатньо було взяти бандуру і почати співати. Спочатку вартувало знайти досвідченого майстра, який погоджувався взяти учня. Учень мав рік навчатися, після чого складав іспит. Це був цілий ритуал: влаштовувалася справжня гостина для майстрів, їх треба було нагодувати й напоїти, далі зіграти та заспівати перед ними й вже після цього чекати на вердикт.
Якщо іспит провалено — давали ще рік на підготовку. Тих, хто не складав удруге — били палицями, виганяли з цеху і забороняли співати думи до кінця життя.
Кобзарство було цеховою структурою з чіткою ієрархією, власною специфічною мовою, передачею знань та внутрішніми правилами. І ця традиція тягнеться ще з середньовіччя. Кожен цех мав свою територію — і тільки його члени могли співати, грати та заробляти на цій землі.
«Якщо хтось приходив як мандрівний співець з іншого регіону, мусив спочатку знайти тутешніх, поставити їм могорич і домовитися, чи дозволять вони працювати. Без цього — могли просто вигнати», — розповідає Ігор Ходжаніязов, дослідник історії традиційної музики у подкасті «Пороблено».
Хто найчастіше йшов у кобзарі? Як так сталося, що за слово «лох» ми маємо дякувати співцям? Чи дійсно всі кобзарі були незрячими? Коли дума перетворилася на пропаганду і як радянська влада «перевиховувала» кобзарів?
Повний випуск «Маргінали, святі чи музиканти: ким насправді були кобзарі та лірники» уже чекає. Вмикайте — буде цікаво.
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Також нагадуємо про збір на підрозділ, де тепер служить Ігор Ходжаніязов, охороняючи небо над українським Півднем.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
Виявляється, щоб стати кобзарем не достатньо було взяти бандуру і почати співати. Спочатку вартувало знайти досвідченого майстра, який погоджувався взяти учня. Учень мав рік навчатися, після чого складав іспит. Це був цілий ритуал: влаштовувалася справжня гостина для майстрів, їх треба було нагодувати й напоїти, далі зіграти та заспівати перед ними й вже після цього чекати на вердикт.
Якщо іспит провалено — давали ще рік на підготовку. Тих, хто не складав удруге — били палицями, виганяли з цеху і забороняли співати думи до кінця життя.
Кобзарство було цеховою структурою з чіткою ієрархією, власною специфічною мовою, передачею знань та внутрішніми правилами. І ця традиція тягнеться ще з середньовіччя. Кожен цех мав свою територію — і тільки його члени могли співати, грати та заробляти на цій землі.
«Якщо хтось приходив як мандрівний співець з іншого регіону, мусив спочатку знайти тутешніх, поставити їм могорич і домовитися, чи дозволять вони працювати. Без цього — могли просто вигнати», — розповідає Ігор Ходжаніязов, дослідник історії традиційної музики у подкасті «Пороблено».
Хто найчастіше йшов у кобзарі? Як так сталося, що за слово «лох» ми маємо дякувати співцям? Чи дійсно всі кобзарі були незрячими? Коли дума перетворилася на пропаганду і як радянська влада «перевиховувала» кобзарів?
Повний випуск «Маргінали, святі чи музиканти: ким насправді були кобзарі та лірники» уже чекає. Вмикайте — буде цікаво.
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Також нагадуємо про збір на підрозділ, де тепер служить Ігор Ходжаніязов, охороняючи небо над українським Півднем.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
12.04.202506:17
Йоу, франківці! Запрошуємо на презентацію книги від співавторки Пороблено Дар’ї Анцибор.
«Дреди, батли і "стіли"» – глибоке дослідження молодіжних субкультур в Україні: від часів імперії та радянського тиску до незалежності й культурного розмаїття 2000-х. Книжка допоможе поглянути на українську історію з неформального боку – через музику, вуличну моду, закинуті ДК і легендарні клуби.
Можливо, ваша мама слухала панк і носила ірокез, а батько читав реп у широких штанях із секонду. А можливо, це й ваша історія – або щонайменше щось, що давно хотілося зрозуміти!
Модеруватиме зустріч Тарас Зень – журналіст, теле- і радіоведучий, генеральний директор телерадіокомпанії «Вежа».
🗓 Коли? 14 квітня о 18:00
📍 Де? Івано-Франківськ, книгарня-кав'ярня «Сенс», вулиця Української Перемоги, 23
На події можна буде придбати й підписати книжку в авторки✍️
Вхід безплатний за попередньою реєстрацією:
https://forms.gle/poUkxwnEiXEArR7SA
«Дреди, батли і "стіли"» – глибоке дослідження молодіжних субкультур в Україні: від часів імперії та радянського тиску до незалежності й культурного розмаїття 2000-х. Книжка допоможе поглянути на українську історію з неформального боку – через музику, вуличну моду, закинуті ДК і легендарні клуби.
Можливо, ваша мама слухала панк і носила ірокез, а батько читав реп у широких штанях із секонду. А можливо, це й ваша історія – або щонайменше щось, що давно хотілося зрозуміти!
Модеруватиме зустріч Тарас Зень – журналіст, теле- і радіоведучий, генеральний директор телерадіокомпанії «Вежа».
🗓 Коли? 14 квітня о 18:00
📍 Де? Івано-Франківськ, книгарня-кав'ярня «Сенс», вулиця Української Перемоги, 23
На події можна буде придбати й підписати книжку в авторки✍️
Вхід безплатний за попередньою реєстрацією:
https://forms.gle/poUkxwnEiXEArR7SA
26.03.202519:22
Чи може бути стародавня цегла з клеймом історичним артефактом? Що може розповісти такий будматеріал? Та як так трапилось, що в Україні можна знайти цеглу з позначками «London» чи «Paris»?
Клеймо на цеглі — це своєрідний підпис. Фактично колись виробники так позначали знак якості та власну торгову марку.
В Україні можна знайти цеглу з клеймами XIX століття, на яких зазначені назви місць, де знаходилося виробництво, або навіть прізвища власників заводів. Наприклад, у Вінниці ще можна побачити цеглини зі слідами першого в Російській імперії заводу з виготовлення силікатної цегли. А клейма на вогнетривкій цеглі, що виготовлялася на Волині, містять назви населених пунктів, які досі існують.
«В Україні можна знайти цеглинки з написами "London" чи "Paris".
Насправді це вогнетривка цегла, яку часто виготовляли саме в нас, зокрема на Волині. Зустрічаються навіть клейма, які відповідають назвам сучасних населених пунктів», — розповідає Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу «Аркона».
До речі, часто можна зіткнутися з різними забобонами чи легендами, повʼязаними з позначками на цеглі. Пані Ольга ділиться: «Наприклад, я чула таку історію про цеглу, яку називають "литовка", "жолобкова" чи "пальчатка". Ці цеглини мають на своїй постільній стороні заглиблення від слідів пальців. Одна з версій полягає в тому, що такий спосіб виготовлення слугував своєрідним покаранням для робітників, які провинилися, — начебто їх примушували не просто формувати цеглу, а саме знімати надлишки глини пальцями. Однак ця технологія була поширена по всій Україні ще з XIV–XV століття та немає жодного зв'язку з покараннями. У Вінниці, до речі, такий спосіб формування зберігався до середини XVІІІ століття».
Хочете дізнатися більше про таємниці старої цегли? Чи про експериментальну археологію — як перевіряють історичні теорії на практиці? Або ж про сучасні лицарські клуби?
Дивіться епізод «Лицарські клуби в Україні: середньовічні бої, історичні фестивалі та загадки старої цегли»:
https://www.youtube.com/watch?v=l6KAZPUTJfM
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Клеймо на цеглі — це своєрідний підпис. Фактично колись виробники так позначали знак якості та власну торгову марку.
В Україні можна знайти цеглу з клеймами XIX століття, на яких зазначені назви місць, де знаходилося виробництво, або навіть прізвища власників заводів. Наприклад, у Вінниці ще можна побачити цеглини зі слідами першого в Російській імперії заводу з виготовлення силікатної цегли. А клейма на вогнетривкій цеглі, що виготовлялася на Волині, містять назви населених пунктів, які досі існують.
«В Україні можна знайти цеглинки з написами "London" чи "Paris".
Насправді це вогнетривка цегла, яку часто виготовляли саме в нас, зокрема на Волині. Зустрічаються навіть клейма, які відповідають назвам сучасних населених пунктів», — розповідає Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу «Аркона».
До речі, часто можна зіткнутися з різними забобонами чи легендами, повʼязаними з позначками на цеглі. Пані Ольга ділиться: «Наприклад, я чула таку історію про цеглу, яку називають "литовка", "жолобкова" чи "пальчатка". Ці цеглини мають на своїй постільній стороні заглиблення від слідів пальців. Одна з версій полягає в тому, що такий спосіб виготовлення слугував своєрідним покаранням для робітників, які провинилися, — начебто їх примушували не просто формувати цеглу, а саме знімати надлишки глини пальцями. Однак ця технологія була поширена по всій Україні ще з XIV–XV століття та немає жодного зв'язку з покараннями. У Вінниці, до речі, такий спосіб формування зберігався до середини XVІІІ століття».
Хочете дізнатися більше про таємниці старої цегли? Чи про експериментальну археологію — як перевіряють історичні теорії на практиці? Або ж про сучасні лицарські клуби?
Дивіться епізод «Лицарські клуби в Україні: середньовічні бої, історичні фестивалі та загадки старої цегли»:
https://www.youtube.com/watch?v=l6KAZPUTJfM
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
10.04.202515:23
Тарас Шевченко недарма назвав свою збірку “Кобзар”. Він розумів глибину цього символу для українців. Довкола цих мандрівних співців, як і довкола інструментів, на яких вони грали, циркулює багато вигадок або перекрученої інформації. Ми попросили дослідника історії традиційної музики Ігоря Ходжаніязова розставити всі крапки над і:
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
🪕Розстрільного з’їзду кобзарів не було?
🪕Що таке епос та як він зберігся в Україні?
🪕Чому думи зберігають свою актуальність?
🪕Як відроджувати традицію у нинішніх умовах?
Вмикайте новий епізод, щоб разом з Дар’єю Анцибор розбиратися, як занепала і відроджується співоча традиція та чому думи так схожі на серіали?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
🪕Розстрільного з’їзду кобзарів не було?
🪕Що таке епос та як він зберігся в Україні?
🪕Чому думи зберігають свою актуальність?
🪕Як відроджувати традицію у нинішніх умовах?
Вмикайте новий епізод, щоб разом з Дар’єю Анцибор розбиратися, як занепала і відроджується співоча традиція та чому думи так схожі на серіали?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
27.03.202516:19
Що ви знаєте про свою родину? Чи відомі вам шляхи ваших предків? Якщо так, то до якого покоління вдалося знайти інформацію? Генеалогія вважається одним з найпопулярніших хобі в усьому світі, і сьогодні ми теж поговоримо про неї.
Цей випуск ми вирішили зробити прикладним і розповісти про те, як досліджувати сімейну історію. Для цього в гості завітав професійний генеалог Сергій Фазульянов @fazulyanov. А розпитувати його буде Анна Ніколаєва, авторка книжки-практичного путівника у світ генеалогії «А тепер і спитати немає в кого», науковим редактором якої став пан Сергій.
Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:
🧬 З чого почати досліджувати свій рід?
🧬 Що можна знайти в архівах?
🧬 Де шукати інформацію про предків емігрантів?
🧬 Про що можуть розповісти ДНК-тести?
🧬 Що особливого у генетичному коді українців?
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Цей випуск ми вирішили зробити прикладним і розповісти про те, як досліджувати сімейну історію. Для цього в гості завітав професійний генеалог Сергій Фазульянов @fazulyanov. А розпитувати його буде Анна Ніколаєва, авторка книжки-практичного путівника у світ генеалогії «А тепер і спитати немає в кого», науковим редактором якої став пан Сергій.
Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:
🧬 З чого почати досліджувати свій рід?
🧬 Що можна знайти в архівах?
🧬 Де шукати інформацію про предків емігрантів?
🧬 Про що можуть розповісти ДНК-тести?
🧬 Що особливого у генетичному коді українців?
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
08.04.202519:09
Що було до кави з корицею у четвер: як наші прапрапра приманювали багатство?
Якось хтось в Тіктоці сказав, що кава з корицею щочетверга — до грошей. І понеслося: всі пʼють і чекають сповіщень від Mono.
Але якщо копнути хоча б на пару поколінь назад, виявиться, що любов до подібних «фінансових ритуалів» в українців у крові. Просто колись до обрядів залучали не каву з корицею, а місяць чи віник. То що ж робили наші бабусі та дідусі, аби гроші водилися?
1. Показували гроші молодому місяцю. До речі, ця прикмета популярна й зараз. «Раніше показували копієчку, а тепер — картку», — розповідає Дарʼя Анцибор.
2. Не виносили сміття після заходу сонця. Вірили, що разом зі сміттям можна «винести» з дому і гроші, і добробут, і навіть здоровʼя.
3. Ніколи не дарували порожній гаманець — навіть монетка чи найменша купюра згодиться. Це символізувало, що в цьому гаманці завжди буде що носити.
Якщо хочете глибше зануритись у світ побутових прикмет та дізнатись, що насправді означали ці ритуали для наших предків — вмикайте повний випуск «Як магія оселилася в наших домівках. Чому ми досі віримо в прикмети?» з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Якось хтось в Тіктоці сказав, що кава з корицею щочетверга — до грошей. І понеслося: всі пʼють і чекають сповіщень від Mono.
Але якщо копнути хоча б на пару поколінь назад, виявиться, що любов до подібних «фінансових ритуалів» в українців у крові. Просто колись до обрядів залучали не каву з корицею, а місяць чи віник. То що ж робили наші бабусі та дідусі, аби гроші водилися?
1. Показували гроші молодому місяцю. До речі, ця прикмета популярна й зараз. «Раніше показували копієчку, а тепер — картку», — розповідає Дарʼя Анцибор.
2. Не виносили сміття після заходу сонця. Вірили, що разом зі сміттям можна «винести» з дому і гроші, і добробут, і навіть здоровʼя.
3. Ніколи не дарували порожній гаманець — навіть монетка чи найменша купюра згодиться. Це символізувало, що в цьому гаманці завжди буде що носити.
Якщо хочете глибше зануритись у світ побутових прикмет та дізнатись, що насправді означали ці ритуали для наших предків — вмикайте повний випуск «Як магія оселилася в наших домівках. Чому ми досі віримо в прикмети?» з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
02.04.202509:02
Чому раніше люди не трималися за прізвища? І як знайти своїх предків, якщо одна родина могла за 100 років тричі поміняти його?
Якщо ви почали досліджувати родовід і раптом з’ясували, що ваш прапрадід був то Іваненком, то Івановим, а потім раптом став Яновським, — вітаємо! Ви стикнулися з поширеним явищем зміни чи перекручування прізвищ.
«Якщо сьогодні можна часто почути, особливо від прихильників певних енергетичних чи родових теорій, що ось моє прізвище, мій рід, і це дуже важливо, то раніше такого не було. Люди не трималися за власні прізвища», — зазначає Анна Ніколаєва.
Адже колись прізвища були не таким вже й важливим елементом особистості. Людей знали за іменами, а для уточнення додавали характеристику (наприклад, чий син) або прізвисько: «Іван Петренків», «Микита Рудий» тощо.
Перекручування, або чому прізвища «гуляли» в документах, як хотіли?
Записати прізвище в офіційні документи могли так, як було зручно писарю або чиновнику: як той почув або як йому здалося красивішим. Банально, але однією із причин є мовна плутанина. Церковнослов’янська, польська, російська, латина — і це все на території однієї країни. Крім цього, в деяких випадках люди самі ініціювали заміну прізвища.
Як же знайти своїх предків, якщо відбувалися такі зміни?
Перше правило генеалога — шукаємо не тільки прізвище, а й імена, місця проживання, рід занять.
Хочете дізнатися більше й отримати інструкцію з пошуку своїх предків? Дивіться повний випуск «Де шукати своїх предків. Від архівів до ДНК-тестів: інструкція від генеалога Сергія Фазульянова».
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Якщо ви почали досліджувати родовід і раптом з’ясували, що ваш прапрадід був то Іваненком, то Івановим, а потім раптом став Яновським, — вітаємо! Ви стикнулися з поширеним явищем зміни чи перекручування прізвищ.
«Якщо сьогодні можна часто почути, особливо від прихильників певних енергетичних чи родових теорій, що ось моє прізвище, мій рід, і це дуже важливо, то раніше такого не було. Люди не трималися за власні прізвища», — зазначає Анна Ніколаєва.
Адже колись прізвища були не таким вже й важливим елементом особистості. Людей знали за іменами, а для уточнення додавали характеристику (наприклад, чий син) або прізвисько: «Іван Петренків», «Микита Рудий» тощо.
Перекручування, або чому прізвища «гуляли» в документах, як хотіли?
Записати прізвище в офіційні документи могли так, як було зручно писарю або чиновнику: як той почув або як йому здалося красивішим. Банально, але однією із причин є мовна плутанина. Церковнослов’янська, польська, російська, латина — і це все на території однієї країни. Крім цього, в деяких випадках люди самі ініціювали заміну прізвища.
Як же знайти своїх предків, якщо відбувалися такі зміни?
Перше правило генеалога — шукаємо не тільки прізвище, а й імена, місця проживання, рід занять.
Хочете дізнатися більше й отримати інструкцію з пошуку своїх предків? Дивіться повний випуск «Де шукати своїх предків. Від архівів до ДНК-тестів: інструкція від генеалога Сергія Фазульянова».
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
03.04.202517:37
Пам’ятаєте часи, коли всі цікавилися, де повісити дзеркало, щоб було більше грошей чи як поставити віник? Сьогодні ми хочемо поговорити про побутову магію сучасних українців і розібратися, чому в це вірять і що це означає. Побутові вірування, без яких сучасна українська культура була би явно не такою цікавою:
🧷 як захищають оселю від зурочень?
🧷 чому не можна передавати через поріг?
🧷 коли підмітати й коли викидати сміття?
🧷 чому не можна свистіти в хаті?
🧷 що роблять, щоб велися гроші?
🧷 навіщо крадуть рослини?
🧷 як померлі нагадують про себе?
🧷 яким є таємний етикет на застіллях і де ж насправді треба сідати, щоб вийти заміж?
Дивитися новий епізод тут:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🧷 як захищають оселю від зурочень?
🧷 чому не можна передавати через поріг?
🧷 коли підмітати й коли викидати сміття?
🧷 чому не можна свистіти в хаті?
🧷 що роблять, щоб велися гроші?
🧷 навіщо крадуть рослини?
🧷 як померлі нагадують про себе?
🧷 яким є таємний етикет на застіллях і де ж насправді треба сідати, щоб вийти заміж?
Дивитися новий епізод тут:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Log in to unlock more functionality.
