Зроби тихіше, бо не бачу
Could not access
the media content
the media content
17.04.202518:53
Солдатська Слобідка
16.04.202516:35
20.03.202519:58
Ще трошки краси наніч ✨
14.03.202518:43
Святкуєм два роки разом і один у шлюбі, радіємо дрібницям, плачемо і сміємося, дуркуємо і дорослішаємо разом
Живем ♥️🫂
Живем ♥️🫂
08.03.202522:44
22.02.202521:28
Так, відставить сльози і стрижку на вимогу, якось буде все
17.04.202515:24
15.04.202513:13
В цю неділю була на березі Десни, де три години пролежала в гамаку, дихала свіжим повітрям, слухала пташок і сповільнювалася. На всі описані (і всі незгадані) вище штуки треба так дохуя ресурсу 🤌🏻
Reposted from:
Хтиволяндія
20.03.202519:58
PH : Iryna Ho
🕊 Instagram 🥳 OnlyFans 🎨 Patreon
MD : liamatiuk
https://www.instagram.com/liamatiuk?igsh=Yzd1bWgwdGR3ZzNt
🕊 Instagram 🥳 OnlyFans 🎨 Patreon
MD : liamatiuk
https://www.instagram.com/liamatiuk?igsh=Yzd1bWgwdGR3ZzNt
14.03.202509:35
в кадрі у Kazymir Maksym
05.03.202522:24
Я зненацька згадала, що в підлітковому віці цілком реально могла опинитися в Сирії із сирійським вітчимом
Ну все, добраніч
Ну все, добраніч
22.02.202521:14
сьогодні мені написав підписник на патреоні, що у нього не відкривається відео, doesn't exist, і я цілий вечір вирішую проблему, чому блять моя бібліотека, яку я наповнюю кілька років і за яку плачу, майже пуста - vimeo сервіс не відповідає поки на мої листи, я дратуюся і злюся, я тільки пофіксила приховані без попередження серії фотографій на патреоні, як тут нова якась срань
ще один підписник попросив мене зголити волосся на лобку, бо, цитую, "у колишньої було волосся, і тепер мені некомфорно"
я тримаюся, тримаюся, і в якийсь момент я на от стільки 🤏 близька до того, щоб заплакати 💔
ще один підписник попросив мене зголити волосся на лобку, бо, цитую, "у колишньої було волосся, і тепер мені некомфорно"
я тримаюся, тримаюся, і в якийсь момент я на от стільки 🤏 близька до того, щоб заплакати 💔
17.04.202515:06
Читаю новини в каналі Лачена і згадала, що колись давно викладала англійську мову Віктору Ляшку
15.04.202513:12
Я залетіла на курс “Колаж як мистецтво” до Марини Бродовської в школі MYPH, де вивчаю декомпозицію зображення. Я нічого конкретного не очікувала, спиралася на відчуття того, що це може надихнути мене на якісь нові речі у фотографії або в роботі із зображенням, як мінімум - ідеї для накладання цензури для ню фотографій.
Ох, я вражена! Це все значно глибше і важче, ніж я собі думала. Зараз досліджую свій візуальний голос в колажах, і зустрічаюся з тим, що тут теж маю пройти етап банальщини і очевидного. Окрім того, для мене стало відкриттям, як глибоко можна пірнути в підсвідоме, і що це доволі терапевтична робота.
Ще я ходжу на курс тайського масажу досліджувати тілесність (в УФЙ). Я вчуся відслідковувати, як мені відгукується тіло іншої людини, як мені самій хочеться з ним взаємодіяти, які речі приємні мені самій. Це щось неймовірне (бо це ніяк не виміряти фізичними одиницями), помалу потрошку я дійсно це відчуваю. Андрій сказав, що мій масаж став більш послідовним і я швидше знаходжу точки, які просять, щоб їх потрогали). Мені це дуже цікаво в ракурсі особистісного розвитку, тому що повертати себе увагою в тіло завжди було непросто, не те що під час війни.
До речі, про довідчування людей. Деякий час назад я почала переглядати свої роботи і помічати, що мені щось муляє око. На одній із зустрічей фотоклубу я для себе нарешті збагнула, що я знайшла і дала йому назву. Я помітила деперсоналізацію - в кадрі присутнє тіло або частина тіла людини, в той час як обличчя залишається без уваги, а з ним і емоційний стан. Або ще таке: настрій, який присутній в кадрі - це про стан героя чи про мій?
З цим запитом я вирішила провести кілька творчих портретних зйомок, де я ставлю собі за мету розкрити людину і попрацювати з її станом і не знімати ню, буквально повернутися до витоків.
У мене повʼязана з цим кумедна ситуація 🙂 мені на запрошення до такої співпраці відгукнувся юнак, впродовж нашого спілкування я дізнаюся, що йому 18 років. Я йому мʼяко відмовляю, кажу, що наразі зацікавлена в співпраці зі старшими людьми з більшим життєвим досвідом. Крутила в голові ще якийсь час цю розмову з ним, аж раптом думаю - “старші люди”.. це ж фейсбук! ця соц мережа так припадала пилом, аж ось знадобилася ))
І на імпровізацію повернулася. Знов хочеться брати участь у виступі на глядача; в цьому модулі досліджуємо гру під музику.
Це все знов і знов про те, щоб звірятися з тим, що є актуальним і справжнім зараз в цю хвилину
Щось цікаве і насичене несеться
Ох, я вражена! Це все значно глибше і важче, ніж я собі думала. Зараз досліджую свій візуальний голос в колажах, і зустрічаюся з тим, що тут теж маю пройти етап банальщини і очевидного. Окрім того, для мене стало відкриттям, як глибоко можна пірнути в підсвідоме, і що це доволі терапевтична робота.
Ще я ходжу на курс тайського масажу досліджувати тілесність (в УФЙ). Я вчуся відслідковувати, як мені відгукується тіло іншої людини, як мені самій хочеться з ним взаємодіяти, які речі приємні мені самій. Це щось неймовірне (бо це ніяк не виміряти фізичними одиницями), помалу потрошку я дійсно це відчуваю. Андрій сказав, що мій масаж став більш послідовним і я швидше знаходжу точки, які просять, щоб їх потрогали). Мені це дуже цікаво в ракурсі особистісного розвитку, тому що повертати себе увагою в тіло завжди було непросто, не те що під час війни.
До речі, про довідчування людей. Деякий час назад я почала переглядати свої роботи і помічати, що мені щось муляє око. На одній із зустрічей фотоклубу я для себе нарешті збагнула, що я знайшла і дала йому назву. Я помітила деперсоналізацію - в кадрі присутнє тіло або частина тіла людини, в той час як обличчя залишається без уваги, а з ним і емоційний стан. Або ще таке: настрій, який присутній в кадрі - це про стан героя чи про мій?
З цим запитом я вирішила провести кілька творчих портретних зйомок, де я ставлю собі за мету розкрити людину і попрацювати з її станом і не знімати ню, буквально повернутися до витоків.
У мене повʼязана з цим кумедна ситуація 🙂 мені на запрошення до такої співпраці відгукнувся юнак, впродовж нашого спілкування я дізнаюся, що йому 18 років. Я йому мʼяко відмовляю, кажу, що наразі зацікавлена в співпраці зі старшими людьми з більшим життєвим досвідом. Крутила в голові ще якийсь час цю розмову з ним, аж раптом думаю - “старші люди”.. це ж фейсбук! ця соц мережа так припадала пилом, аж ось знадобилася ))
І на імпровізацію повернулася. Знов хочеться брати участь у виступі на глядача; в цьому модулі досліджуємо гру під музику.
Це все знов і знов про те, щоб звірятися з тим, що є актуальним і справжнім зараз в цю хвилину
Щось цікаве і насичене несеться
19.03.202513:49
12.03.202511:22
Фільм за краєвидами нагадує 1 сезон “True Detective”, всюди водойми і ганчірки з рослин висять на деревах, а за настроєм - “Королі літа”, тільки тікають з дому дорослі.
Вперше бачу фільм з актором із синдромом дауна в головній ролі, мені здається, це схоже на сюжет в сюжеті, бо маніфест головного героя виходить в метаконтекст - “дивися, я можу жити повноцінне життя”.
Персонажі (буквально) пускаються берега і проживають пригоди на шляху до дуже простої мети, вона і наївна, і глибша водночас.
Подобається це відчуття тотальної присутності в моменті, де йде дощ і герої мокнуть, де вони розводять багаття, купаються, регочуть , встряють у халепу, а головне - не вирішують нічого, що не стосується моменту тут і зараз. Прямо як мандрівка автостопом. Саме через це фільм так сподобався і так щемко зачепив.
На останній зустрічі психотерапевтка тричі спитала мене, де я знаходжуся в моменті зараз і що зі мною, і я тричі відповіла, що не розумію її питання. Після перегляду цього кіно я принаймні знаю, який бажаний стан мені шукати
Вперше бачу фільм з актором із синдромом дауна в головній ролі, мені здається, це схоже на сюжет в сюжеті, бо маніфест головного героя виходить в метаконтекст - “дивися, я можу жити повноцінне життя”.
Персонажі (буквально) пускаються берега і проживають пригоди на шляху до дуже простої мети, вона і наївна, і глибша водночас.
Подобається це відчуття тотальної присутності в моменті, де йде дощ і герої мокнуть, де вони розводять багаття, купаються, регочуть , встряють у халепу, а головне - не вирішують нічого, що не стосується моменту тут і зараз. Прямо як мандрівка автостопом. Саме через це фільм так сподобався і так щемко зачепив.
На останній зустрічі психотерапевтка тричі спитала мене, де я знаходжуся в моменті зараз і що зі мною, і я тричі відповіла, що не розумію її питання. Після перегляду цього кіно я принаймні знаю, який бажаний стан мені шукати
24.02.202512:53
Сьоголні 3 роки.
Останні події і новини змушують стискатися серце, від страху і болю. Все, що можу робити зараз- це продовжувати робити свою роботу, не опускати руки , підтримувати ближніх, і українську армію.
Я вдячна кожному і кожній, хто став на захист нашій країні, що можу робити те, що люблю, що можу всміхатися, що продовжую жити вдома і що море і досі називається Київським🫂
З цієї нагоди хочу показати вам кілька своїх ню кадрів із зимового моря за ваш донат на fpv дрони для ворога, збір пана Стерненка - я відкрила допоміжну банку, за донат від 111 грн ви отримуєте посилання на фотографії. (Нищить кляту русню і дивитися на голу Іру, це дуже приємне комбо, я вважаю)
Дуже хотілося зробити такі кадри, просто тому що можу. За відчуттями це як стати на цвяхи, але всім тілом, стовідсоткова присутність в моменті. А ще.. чути як зрідка гримить крига від поштовхів води. Це щось надзвичайне, чути цей величний грім, - який завгодно грім, який не з російський бляшанок, що летять з неба
Останні події і новини змушують стискатися серце, від страху і болю. Все, що можу робити зараз- це продовжувати робити свою роботу, не опускати руки , підтримувати ближніх, і українську армію.
Я вдячна кожному і кожній, хто став на захист нашій країні, що можу робити те, що люблю, що можу всміхатися, що продовжую жити вдома і що море і досі називається Київським🫂
З цієї нагоди хочу показати вам кілька своїх ню кадрів із зимового моря за ваш донат на fpv дрони для ворога, збір пана Стерненка - я відкрила допоміжну банку, за донат від 111 грн ви отримуєте посилання на фотографії. (Нищить кляту русню і дивитися на голу Іру, це дуже приємне комбо, я вважаю)
Дуже хотілося зробити такі кадри, просто тому що можу. За відчуттями це як стати на цвяхи, але всім тілом, стовідсоткова присутність в моменті. А ще.. чути як зрідка гримить крига від поштовхів води. Це щось надзвичайне, чути цей величний грім, - який завгодно грім, який не з російський бляшанок, що летять з неба
22.02.202509:02
Сьогодні буду показувати вам нові фотографії
17.04.202514:41
Граюся з колажами і сімейними архівами, зробила ескізний мем про своє дитинство.
Хто все життя копав з родичами картоплю - ставить лайк, хто не знає, що це таке - пишете в коментарі, чим ви займалися, шановні 🤌🏻
Хто все життя копав з родичами картоплю - ставить лайк, хто не знає, що це таке - пишете в коментарі, чим ви займалися, шановні 🤌🏻
24.03.202511:27
От є латентні геї, які бувають ще й гомофобами, а є латентні поціновувачі нюд контенту
Такі собі нетакусі, дуже чеснотні , при першій ліпшій нагоді повідомлять мене «я жонатий!», «та мені взагалі начхати на те, що ти там робиш, я відписався від багатьох твоїх соц мереж, я не стежу, та нашо воно мені треба твої нюдси, *усе ригає*»
Але разом з тим відправлять мені новини про рейди на ОФ, прийдуть під допис і скажуть «а там у тебе пісня не така, ти відсилки не знаєш?», переглянуть сторіз, розкажуть мені, що вони думають з-приводу тих чи інших співпраць і чи де я там позувала, гроші на збір, де за лінком є подяка донатерам у вигляді ексклюзивно цікавого нюдсу , відправлять.
Воно ніби дрібниці, але воно мені не треба - бути тією, об кого люди закривають свої пройоби в сексуальному розвитку. Це не моя задача, допомагати пропрацьовувати чужі комплекси.
Вчора я дивилася випуск «підпільного кіноклубу» на «кримінальне чтиво», де ведучі у залу (там людей ціла тьма) запитали: «поаплодуйте, хто вважає, що масаж ступнів (від іншої людини вашому партнеру) - це зрада». Мені стало погано, коли почула таку кількість оплесків..
Або коли дивилася відео про рейди на ОФ, доросла жіночка адвокатка дає інтервʼю і каже таку фразу: «.. зараз йде війна, і багато пар на відстані підтримують стосунки шляхом обміну хтивками, сексологи самі підтвердили, що це не психічний розлад»
блять, як воно вмістилося в одному реченні??
Зашугане, затюкане суспільство, яке те й робить, що гаситься у власних страхах і комплексах, самі страждають й інших засуджують. Дуже часто я не помічаю цього, але як тільки висовую голову зі свої бульбашки, я ахуєваю кожен раз як вперше
Такі собі нетакусі, дуже чеснотні , при першій ліпшій нагоді повідомлять мене «я жонатий!», «та мені взагалі начхати на те, що ти там робиш, я відписався від багатьох твоїх соц мереж, я не стежу, та нашо воно мені треба твої нюдси, *усе ригає*»
Але разом з тим відправлять мені новини про рейди на ОФ, прийдуть під допис і скажуть «а там у тебе пісня не така, ти відсилки не знаєш?», переглянуть сторіз, розкажуть мені, що вони думають з-приводу тих чи інших співпраць і чи де я там позувала, гроші на збір, де за лінком є подяка донатерам у вигляді ексклюзивно цікавого нюдсу , відправлять.
Воно ніби дрібниці, але воно мені не треба - бути тією, об кого люди закривають свої пройоби в сексуальному розвитку. Це не моя задача, допомагати пропрацьовувати чужі комплекси.
Вчора я дивилася випуск «підпільного кіноклубу» на «кримінальне чтиво», де ведучі у залу (там людей ціла тьма) запитали: «поаплодуйте, хто вважає, що масаж ступнів (від іншої людини вашому партнеру) - це зрада». Мені стало погано, коли почула таку кількість оплесків..
Або коли дивилася відео про рейди на ОФ, доросла жіночка адвокатка дає інтервʼю і каже таку фразу: «.. зараз йде війна, і багато пар на відстані підтримують стосунки шляхом обміну хтивками, сексологи самі підтвердили, що це не психічний розлад»
блять, як воно вмістилося в одному реченні??
Зашугане, затюкане суспільство, яке те й робить, що гаситься у власних страхах і комплексах, самі страждають й інших засуджують. Дуже часто я не помічаю цього, але як тільки висовую голову зі свої бульбашки, я ахуєваю кожен раз як вперше
16.03.202522:04
дуже щільні за переглядом фільмів і запитань без відповідей вихідні
12.03.202511:22
“Арахісовий сокіл”, 2019
24.02.202510:39
Виникла у мене ідея в голові, зробити кілька індивідуальних фотосесій, де буду розкривати особистість і не буду роздягати людину. Я надихнулася цим на фотоклубі, коли переглядала фотосеріі своїх колег, мені хотілося переглядати знімки знов і знов.
Скористалася тредс для пошуку нових облич в кадрі. Мені треба людина, яка захоче вкластися ресурсно в цю співпрацю, тому я придумала два завдання, щоб відсіяти невмотивованих, кому просто по приколу безкоштовна фотосесія : перше легке, написати мені в інстаграмі. Хтось попався уже на цьому моменті, залишивши коментар з «+» під постом прямо в тредс. Наступне завдання складніше: записати мені відео про себе до 3 хвилин, і розказати про себе що завгодно. Мені хочеться попрацювати з цікавими людьми, з цікавими собі в першу чергу. На цьому етапі відсіялися 90% бажаючих - це стресове завдання, я усвідомлюю це, тому нуль засудження , стовідсоткове розуміння, навіть до тих,хто прочитав моє повідомлення і проігнорував його.
З-поміж усіх охочих залишилося дві пані, які серйозно підійшли до самопрезентації і уже складають свої образи, з яким ми будемо працювати
Раніше я погоджувалася на будь-яке так, мляве, невпевнене, і те «так», яке навіть не метчилося з тим, що саме я пропоную. Зараз хочеться зберегти свій ресурс і працювати інакше, селективніше, особливо там, де я вкладаюся безоплатно. Хочеться робити творчі зйомки, бо це важливий етап в розвитку, але так, щоб потім не страждати від цього
Скористалася тредс для пошуку нових облич в кадрі. Мені треба людина, яка захоче вкластися ресурсно в цю співпрацю, тому я придумала два завдання, щоб відсіяти невмотивованих, кому просто по приколу безкоштовна фотосесія : перше легке, написати мені в інстаграмі. Хтось попався уже на цьому моменті, залишивши коментар з «+» під постом прямо в тредс. Наступне завдання складніше: записати мені відео про себе до 3 хвилин, і розказати про себе що завгодно. Мені хочеться попрацювати з цікавими людьми, з цікавими собі в першу чергу. На цьому етапі відсіялися 90% бажаючих - це стресове завдання, я усвідомлюю це, тому нуль засудження , стовідсоткове розуміння, навіть до тих,хто прочитав моє повідомлення і проігнорував його.
З-поміж усіх охочих залишилося дві пані, які серйозно підійшли до самопрезентації і уже складають свої образи, з яким ми будемо працювати
Раніше я погоджувалася на будь-яке так, мляве, невпевнене, і те «так», яке навіть не метчилося з тим, що саме я пропоную. Зараз хочеться зберегти свій ресурс і працювати інакше, селективніше, особливо там, де я вкладаюся безоплатно. Хочеться робити творчі зйомки, бо це важливий етап в розвитку, але так, щоб потім не страждати від цього
Reposted from:
Сарай моєї менталки
22.02.202509:01
Спитали мене на радіо який в мене емоційний стан .
Я сиджу у помиральній ямі, але я її вже всю обставив. В моїй помиральній ямі є плейстейшен, пару речей з юска. В моїй помиральній ямі можна жити. Я бачу небо, не повністю, лише коло, але бачу. Десь там нагорі - світ, який також котиться в помиральну яму. А я вже в ній. І моя яма набагато краще. Хтось каже треба з неї вилізти, а я скажу, що світ зараз виглядає гірше, ніж моя яма, краще в ній посиджу.
Це я до чого. Доглядайте свою помиральну яму, зробіть її комфортною для життя і хто зна, може все буде добре.
Я сиджу у помиральній ямі, але я її вже всю обставив. В моїй помиральній ямі є плейстейшен, пару речей з юска. В моїй помиральній ямі можна жити. Я бачу небо, не повністю, лише коло, але бачу. Десь там нагорі - світ, який також котиться в помиральну яму. А я вже в ній. І моя яма набагато краще. Хтось каже треба з неї вилізти, а я скажу, що світ зараз виглядає гірше, ніж моя яма, краще в ній посиджу.
Це я до чого. Доглядайте свою помиральну яму, зробіть її комфортною для життя і хто зна, може все буде добре.
Shown 1 - 24 of 26
Log in to unlock more functionality.