Зроби тихіше, бо не бачу
🇺🇦 My notebook. I publish my photos as a photographer and model, tell more about my life.🔺 russians and their language are prohibited here
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateOct 26, 2022
Added to TGlist
Aug 28, 2024Linked chat
Зроби тихіше, бо не бачу Chat
17
Latest posts in group "Зроби тихіше, бо не бачу"
15.04.202513:13
В цю неділю була на березі Десни, де три години пролежала в гамаку, дихала свіжим повітрям, слухала пташок і сповільнювалася. На всі описані (і всі незгадані) вище штуки треба так дохуя ресурсу 🤌🏻
15.04.202513:12
Я залетіла на курс “Колаж як мистецтво” до Марини Бродовської в школі MYPH, де вивчаю декомпозицію зображення. Я нічого конкретного не очікувала, спиралася на відчуття того, що це може надихнути мене на якісь нові речі у фотографії або в роботі із зображенням, як мінімум - ідеї для накладання цензури для ню фотографій.
Ох, я вражена! Це все значно глибше і важче, ніж я собі думала. Зараз досліджую свій візуальний голос в колажах, і зустрічаюся з тим, що тут теж маю пройти етап банальщини і очевидного. Окрім того, для мене стало відкриттям, як глибоко можна пірнути в підсвідоме, і що це доволі терапевтична робота.
Ще я ходжу на курс тайського масажу досліджувати тілесність (в УФЙ). Я вчуся відслідковувати, як мені відгукується тіло іншої людини, як мені самій хочеться з ним взаємодіяти, які речі приємні мені самій. Це щось неймовірне (бо це ніяк не виміряти фізичними одиницями), помалу потрошку я дійсно це відчуваю. Андрій сказав, що мій масаж став більш послідовним і я швидше знаходжу точки, які просять, щоб їх потрогали). Мені це дуже цікаво в ракурсі особистісного розвитку, тому що повертати себе увагою в тіло завжди було непросто, не те що під час війни.
До речі, про довідчування людей. Деякий час назад я почала переглядати свої роботи і помічати, що мені щось муляє око. На одній із зустрічей фотоклубу я для себе нарешті збагнула, що я знайшла і дала йому назву. Я помітила деперсоналізацію - в кадрі присутнє тіло або частина тіла людини, в той час як обличчя залишається без уваги, а з ним і емоційний стан. Або ще таке: настрій, який присутній в кадрі - це про стан героя чи про мій?
З цим запитом я вирішила провести кілька творчих портретних зйомок, де я ставлю собі за мету розкрити людину і попрацювати з її станом і не знімати ню, буквально повернутися до витоків.
У мене повʼязана з цим кумедна ситуація 🙂 мені на запрошення до такої співпраці відгукнувся юнак, впродовж нашого спілкування я дізнаюся, що йому 18 років. Я йому мʼяко відмовляю, кажу, що наразі зацікавлена в співпраці зі старшими людьми з більшим життєвим досвідом. Крутила в голові ще якийсь час цю розмову з ним, аж раптом думаю - “старші люди”.. це ж фейсбук! ця соц мережа так припадала пилом, аж ось знадобилася ))
І на імпровізацію повернулася. Знов хочеться брати участь у виступі на глядача; в цьому модулі досліджуємо гру під музику.
Це все знов і знов про те, щоб звірятися з тим, що є актуальним і справжнім зараз в цю хвилину
Щось цікаве і насичене несеться
Ох, я вражена! Це все значно глибше і важче, ніж я собі думала. Зараз досліджую свій візуальний голос в колажах, і зустрічаюся з тим, що тут теж маю пройти етап банальщини і очевидного. Окрім того, для мене стало відкриттям, як глибоко можна пірнути в підсвідоме, і що це доволі терапевтична робота.
Ще я ходжу на курс тайського масажу досліджувати тілесність (в УФЙ). Я вчуся відслідковувати, як мені відгукується тіло іншої людини, як мені самій хочеться з ним взаємодіяти, які речі приємні мені самій. Це щось неймовірне (бо це ніяк не виміряти фізичними одиницями), помалу потрошку я дійсно це відчуваю. Андрій сказав, що мій масаж став більш послідовним і я швидше знаходжу точки, які просять, щоб їх потрогали). Мені це дуже цікаво в ракурсі особистісного розвитку, тому що повертати себе увагою в тіло завжди було непросто, не те що під час війни.
До речі, про довідчування людей. Деякий час назад я почала переглядати свої роботи і помічати, що мені щось муляє око. На одній із зустрічей фотоклубу я для себе нарешті збагнула, що я знайшла і дала йому назву. Я помітила деперсоналізацію - в кадрі присутнє тіло або частина тіла людини, в той час як обличчя залишається без уваги, а з ним і емоційний стан. Або ще таке: настрій, який присутній в кадрі - це про стан героя чи про мій?
З цим запитом я вирішила провести кілька творчих портретних зйомок, де я ставлю собі за мету розкрити людину і попрацювати з її станом і не знімати ню, буквально повернутися до витоків.
У мене повʼязана з цим кумедна ситуація 🙂 мені на запрошення до такої співпраці відгукнувся юнак, впродовж нашого спілкування я дізнаюся, що йому 18 років. Я йому мʼяко відмовляю, кажу, що наразі зацікавлена в співпраці зі старшими людьми з більшим життєвим досвідом. Крутила в голові ще якийсь час цю розмову з ним, аж раптом думаю - “старші люди”.. це ж фейсбук! ця соц мережа так припадала пилом, аж ось знадобилася ))
І на імпровізацію повернулася. Знов хочеться брати участь у виступі на глядача; в цьому модулі досліджуємо гру під музику.
Це все знов і знов про те, щоб звірятися з тим, що є актуальним і справжнім зараз в цю хвилину
Щось цікаве і насичене несеться
24.03.202511:27
От є латентні геї, які бувають ще й гомофобами, а є латентні поціновувачі нюд контенту
Такі собі нетакусі, дуже чеснотні , при першій ліпшій нагоді повідомлять мене «я жонатий!», «та мені взагалі начхати на те, що ти там робиш, я відписався від багатьох твоїх соц мереж, я не стежу, та нашо воно мені треба твої нюдси, *усе ригає*»
Але разом з тим відправлять мені новини про рейди на ОФ, прийдуть під допис і скажуть «а там у тебе пісня не така, ти відсилки не знаєш?», переглянуть сторіз, розкажуть мені, що вони думають з-приводу тих чи інших співпраць і чи де я там позувала, гроші на збір, де за лінком є подяка донатерам у вигляді ексклюзивно цікавого нюдсу , відправлять.
Воно ніби дрібниці, але воно мені не треба - бути тією, об кого люди закривають свої пройоби в сексуальному розвитку. Це не моя задача, допомагати пропрацьовувати чужі комплекси.
Вчора я дивилася випуск «підпільного кіноклубу» на «кримінальне чтиво», де ведучі у залу (там людей ціла тьма) запитали: «поаплодуйте, хто вважає, що масаж ступнів (від іншої людини вашому партнеру) - це зрада». Мені стало погано, коли почула таку кількість оплесків..
Або коли дивилася відео про рейди на ОФ, доросла жіночка адвокатка дає інтервʼю і каже таку фразу: «.. зараз йде війна, і багато пар на відстані підтримують стосунки шляхом обміну хтивками, сексологи самі підтвердили, що це не психічний розлад»
блять, як воно вмістилося в одному реченні??
Зашугане, затюкане суспільство, яке те й робить, що гаситься у власних страхах і комплексах, самі страждають й інших засуджують. Дуже часто я не помічаю цього, але як тільки висовую голову зі свої бульбашки, я ахуєваю кожен раз як вперше
Такі собі нетакусі, дуже чеснотні , при першій ліпшій нагоді повідомлять мене «я жонатий!», «та мені взагалі начхати на те, що ти там робиш, я відписався від багатьох твоїх соц мереж, я не стежу, та нашо воно мені треба твої нюдси, *усе ригає*»
Але разом з тим відправлять мені новини про рейди на ОФ, прийдуть під допис і скажуть «а там у тебе пісня не така, ти відсилки не знаєш?», переглянуть сторіз, розкажуть мені, що вони думають з-приводу тих чи інших співпраць і чи де я там позувала, гроші на збір, де за лінком є подяка донатерам у вигляді ексклюзивно цікавого нюдсу , відправлять.
Воно ніби дрібниці, але воно мені не треба - бути тією, об кого люди закривають свої пройоби в сексуальному розвитку. Це не моя задача, допомагати пропрацьовувати чужі комплекси.
Вчора я дивилася випуск «підпільного кіноклубу» на «кримінальне чтиво», де ведучі у залу (там людей ціла тьма) запитали: «поаплодуйте, хто вважає, що масаж ступнів (від іншої людини вашому партнеру) - це зрада». Мені стало погано, коли почула таку кількість оплесків..
Або коли дивилася відео про рейди на ОФ, доросла жіночка адвокатка дає інтервʼю і каже таку фразу: «.. зараз йде війна, і багато пар на відстані підтримують стосунки шляхом обміну хтивками, сексологи самі підтвердили, що це не психічний розлад»
блять, як воно вмістилося в одному реченні??
Зашугане, затюкане суспільство, яке те й робить, що гаситься у власних страхах і комплексах, самі страждають й інших засуджують. Дуже часто я не помічаю цього, але як тільки висовую голову зі свої бульбашки, я ахуєваю кожен раз як вперше
Reposted from:
Хтиволяндія
20.03.202519:58
PH : Iryna Ho
🕊 Instagram 🥳 OnlyFans 🎨 Patreon
MD : liamatiuk
https://www.instagram.com/liamatiuk?igsh=Yzd1bWgwdGR3ZzNt
🕊 Instagram 🥳 OnlyFans 🎨 Patreon
MD : liamatiuk
https://www.instagram.com/liamatiuk?igsh=Yzd1bWgwdGR3ZzNt
20.03.202519:58
Ще трошки краси наніч ✨
19.03.202513:49
16.03.202522:04
дуже щільні за переглядом фільмів і запитань без відповідей вихідні
14.03.202518:43
Святкуєм два роки разом і один у шлюбі, радіємо дрібницям, плачемо і сміємося, дуркуємо і дорослішаємо разом
Живем ♥️🫂
Живем ♥️🫂
14.03.202509:35
в кадрі у Kazymir Maksym
12.03.202511:22
Фільм за краєвидами нагадує 1 сезон “True Detective”, всюди водойми і ганчірки з рослин висять на деревах, а за настроєм - “Королі літа”, тільки тікають з дому дорослі.
Вперше бачу фільм з актором із синдромом дауна в головній ролі, мені здається, це схоже на сюжет в сюжеті, бо маніфест головного героя виходить в метаконтекст - “дивися, я можу жити повноцінне життя”.
Персонажі (буквально) пускаються берега і проживають пригоди на шляху до дуже простої мети, вона і наївна, і глибша водночас.
Подобається це відчуття тотальної присутності в моменті, де йде дощ і герої мокнуть, де вони розводять багаття, купаються, регочуть , встряють у халепу, а головне - не вирішують нічого, що не стосується моменту тут і зараз. Прямо як мандрівка автостопом. Саме через це фільм так сподобався і так щемко зачепив.
На останній зустрічі психотерапевтка тричі спитала мене, де я знаходжуся в моменті зараз і що зі мною, і я тричі відповіла, що не розумію її питання. Після перегляду цього кіно я принаймні знаю, який бажаний стан мені шукати
Вперше бачу фільм з актором із синдромом дауна в головній ролі, мені здається, це схоже на сюжет в сюжеті, бо маніфест головного героя виходить в метаконтекст - “дивися, я можу жити повноцінне життя”.
Персонажі (буквально) пускаються берега і проживають пригоди на шляху до дуже простої мети, вона і наївна, і глибша водночас.
Подобається це відчуття тотальної присутності в моменті, де йде дощ і герої мокнуть, де вони розводять багаття, купаються, регочуть , встряють у халепу, а головне - не вирішують нічого, що не стосується моменту тут і зараз. Прямо як мандрівка автостопом. Саме через це фільм так сподобався і так щемко зачепив.
На останній зустрічі психотерапевтка тричі спитала мене, де я знаходжуся в моменті зараз і що зі мною, і я тричі відповіла, що не розумію її питання. Після перегляду цього кіно я принаймні знаю, який бажаний стан мені шукати
12.03.202511:22
“Арахісовий сокіл”, 2019
08.03.202522:44
05.03.202522:24
Я зненацька згадала, що в підлітковому віці цілком реально могла опинитися в Сирії із сирійським вітчимом
Ну все, добраніч
Ну все, добраніч
24.02.202512:53
Сьоголні 3 роки.
Останні події і новини змушують стискатися серце, від страху і болю. Все, що можу робити зараз- це продовжувати робити свою роботу, не опускати руки , підтримувати ближніх, і українську армію.
Я вдячна кожному і кожній, хто став на захист нашій країні, що можу робити те, що люблю, що можу всміхатися, що продовжую жити вдома і що море і досі називається Київським🫂
З цієї нагоди хочу показати вам кілька своїх ню кадрів із зимового моря за ваш донат на fpv дрони для ворога, збір пана Стерненка - я відкрила допоміжну банку, за донат від 111 грн ви отримуєте посилання на фотографії. (Нищить кляту русню і дивитися на голу Іру, це дуже приємне комбо, я вважаю)
Дуже хотілося зробити такі кадри, просто тому що можу. За відчуттями це як стати на цвяхи, але всім тілом, стовідсоткова присутність в моменті. А ще.. чути як зрідка гримить крига від поштовхів води. Це щось надзвичайне, чути цей величний грім, - який завгодно грім, який не з російський бляшанок, що летять з неба
Останні події і новини змушують стискатися серце, від страху і болю. Все, що можу робити зараз- це продовжувати робити свою роботу, не опускати руки , підтримувати ближніх, і українську армію.
Я вдячна кожному і кожній, хто став на захист нашій країні, що можу робити те, що люблю, що можу всміхатися, що продовжую жити вдома і що море і досі називається Київським🫂
З цієї нагоди хочу показати вам кілька своїх ню кадрів із зимового моря за ваш донат на fpv дрони для ворога, збір пана Стерненка - я відкрила допоміжну банку, за донат від 111 грн ви отримуєте посилання на фотографії. (Нищить кляту русню і дивитися на голу Іру, це дуже приємне комбо, я вважаю)
Дуже хотілося зробити такі кадри, просто тому що можу. За відчуттями це як стати на цвяхи, але всім тілом, стовідсоткова присутність в моменті. А ще.. чути як зрідка гримить крига від поштовхів води. Це щось надзвичайне, чути цей величний грім, - який завгодно грім, який не з російський бляшанок, що летять з неба
24.02.202510:39
Виникла у мене ідея в голові, зробити кілька індивідуальних фотосесій, де буду розкривати особистість і не буду роздягати людину. Я надихнулася цим на фотоклубі, коли переглядала фотосеріі своїх колег, мені хотілося переглядати знімки знов і знов.
Скористалася тредс для пошуку нових облич в кадрі. Мені треба людина, яка захоче вкластися ресурсно в цю співпрацю, тому я придумала два завдання, щоб відсіяти невмотивованих, кому просто по приколу безкоштовна фотосесія : перше легке, написати мені в інстаграмі. Хтось попався уже на цьому моменті, залишивши коментар з «+» під постом прямо в тредс. Наступне завдання складніше: записати мені відео про себе до 3 хвилин, і розказати про себе що завгодно. Мені хочеться попрацювати з цікавими людьми, з цікавими собі в першу чергу. На цьому етапі відсіялися 90% бажаючих - це стресове завдання, я усвідомлюю це, тому нуль засудження , стовідсоткове розуміння, навіть до тих,хто прочитав моє повідомлення і проігнорував його.
З-поміж усіх охочих залишилося дві пані, які серйозно підійшли до самопрезентації і уже складають свої образи, з яким ми будемо працювати
Раніше я погоджувалася на будь-яке так, мляве, невпевнене, і те «так», яке навіть не метчилося з тим, що саме я пропоную. Зараз хочеться зберегти свій ресурс і працювати інакше, селективніше, особливо там, де я вкладаюся безоплатно. Хочеться робити творчі зйомки, бо це важливий етап в розвитку, але так, щоб потім не страждати від цього
Скористалася тредс для пошуку нових облич в кадрі. Мені треба людина, яка захоче вкластися ресурсно в цю співпрацю, тому я придумала два завдання, щоб відсіяти невмотивованих, кому просто по приколу безкоштовна фотосесія : перше легке, написати мені в інстаграмі. Хтось попався уже на цьому моменті, залишивши коментар з «+» під постом прямо в тредс. Наступне завдання складніше: записати мені відео про себе до 3 хвилин, і розказати про себе що завгодно. Мені хочеться попрацювати з цікавими людьми, з цікавими собі в першу чергу. На цьому етапі відсіялися 90% бажаючих - це стресове завдання, я усвідомлюю це, тому нуль засудження , стовідсоткове розуміння, навіть до тих,хто прочитав моє повідомлення і проігнорував його.
З-поміж усіх охочих залишилося дві пані, які серйозно підійшли до самопрезентації і уже складають свої образи, з яким ми будемо працювати
Раніше я погоджувалася на будь-яке так, мляве, невпевнене, і те «так», яке навіть не метчилося з тим, що саме я пропоную. Зараз хочеться зберегти свій ресурс і працювати інакше, селективніше, особливо там, де я вкладаюся безоплатно. Хочеться робити творчі зйомки, бо це важливий етап в розвитку, але так, щоб потім не страждати від цього
Records
15.04.202523:59
1.9KSubscribers19.03.202523:59
100Citation index25.02.202523:59
296Average views per post21.03.202507:25
51Average views per ad post15.03.202512:47
16.98%ER25.02.202523:59
16.39%ERRReposted from:Хтиволяндія
20.03.202519:58
PH : Iryna Ho
🕊 Instagram 🥳 OnlyFans 🎨 Patreon
MD : liamatiuk
https://www.instagram.com/liamatiuk?igsh=Yzd1bWgwdGR3ZzNt
🕊 Instagram 🥳 OnlyFans 🎨 Patreon
MD : liamatiuk
https://www.instagram.com/liamatiuk?igsh=Yzd1bWgwdGR3ZzNt
15.04.202513:13
В цю неділю була на березі Десни, де три години пролежала в гамаку, дихала свіжим повітрям, слухала пташок і сповільнювалася. На всі описані (і всі незгадані) вище штуки треба так дохуя ресурсу 🤌🏻
Log in to unlock more functionality.
