НеоАрхаїка 🐾
Reposted from:
Ўтопія
15.01.202517:52
Ми вирішили поділитися з вами цікавим анонсом. На «Вільних читаннях» планують обговорити культовий текст Теодора Качинського «Індустріальне суспільство та його майбутнє».
Хоча ми не поділяємо ідей автора, його критика технократичного світу та бездумного прогресу спонукає замислитися над фундаментальними викликами сучасної цивілізації. Ми переконані, що подібні тексти важливі для формування альтернативного бачення світу та пошуку власних відповідей на глобальні питання.
Технічний прогрес, суспільні обмеження, ілюзія свободи — усе це можна обговорити разом і наживо!
Детальніша інформація за посиланням.
Хоча ми не поділяємо ідей автора, його критика технократичного світу та бездумного прогресу спонукає замислитися над фундаментальними викликами сучасної цивілізації. Ми переконані, що подібні тексти важливі для формування альтернативного бачення світу та пошуку власних відповідей на глобальні питання.
Технічний прогрес, суспільні обмеження, ілюзія свободи — усе це можна обговорити разом і наживо!
Детальніша інформація за посиланням.
03.01.202515:45
#НАрх_штудії
#НАрх_ідея
До 133-ї річниці з дня народження Професора перезалив на "Медіум" свою статтю про його творчість і світ з точки зору НеоАрхаїки й анархо-традиціоналізму.
http://surl.li/bdalhx
#НАрх_ідея
До 133-ї річниці з дня народження Професора перезалив на "Медіум" свою статтю про його творчість і світ з точки зору НеоАрхаїки й анархо-традиціоналізму.
http://surl.li/bdalhx
31.12.202421:13
#НАрх_штудії
#НАрх_ідея
Немає ніякого сенсу святкувати штучну дату "нового року", відірвану від будь-яких природних циклів, модерну за своїм походженням, "освячену" хіба що культом споживацтва і грошей.
Натомість хочу поділитися з вами блискучою ідеєю, якої дійшли учасники клубу "Лібертарій" під час суботнього обговорення. В опорній статті Святослава Сідорова містилася дуже цікава думка: деякі сучасні біологи замість фікції "автономного організму" віддають перевагу вивченню симбіотичних суперсистем, якими є кожна жива істота.
Уявлення про "автономний організм", схоже, з'явилося в добу Просвітництва, в Європі XVII-XVIII століть, просто поруч із ідеєю "автономного індивіда (суб'єкта)" - однією з головних інтелектуальних облуд цієї доби. Власне, цей процес досліджував Мішель Фуко в "Словах і речах".
Однак так само, як наші тіла є симбіозом різних організмів, усе наше єство також є сим-біозом, сим-фонією, син-ергією Богів, Предків, оточуючих людей і нашого "я". Будучи наділені свободою волі, ми, тим не менше, міцно вплетені у Візерунок Всесвіту.
Як будь-яка річ насправді є результатом праці багатьох, а тому не може безумовно належати комусь одному [і в цьому сенсі власність є крадіжкою], наші думки, слова і вчинки також вільно продовжуються в інших людях і самі є продовженням свободи інших.
Якщо ви хочете підсумок профанного "року", то хай це буде він.
#НАрх_ідея
Немає ніякого сенсу святкувати штучну дату "нового року", відірвану від будь-яких природних циклів, модерну за своїм походженням, "освячену" хіба що культом споживацтва і грошей.
Натомість хочу поділитися з вами блискучою ідеєю, якої дійшли учасники клубу "Лібертарій" під час суботнього обговорення. В опорній статті Святослава Сідорова містилася дуже цікава думка: деякі сучасні біологи замість фікції "автономного організму" віддають перевагу вивченню симбіотичних суперсистем, якими є кожна жива істота.
Уявлення про "автономний організм", схоже, з'явилося в добу Просвітництва, в Європі XVII-XVIII століть, просто поруч із ідеєю "автономного індивіда (суб'єкта)" - однією з головних інтелектуальних облуд цієї доби. Власне, цей процес досліджував Мішель Фуко в "Словах і речах".
Однак так само, як наші тіла є симбіозом різних організмів, усе наше єство також є сим-біозом, сим-фонією, син-ергією Богів, Предків, оточуючих людей і нашого "я". Будучи наділені свободою волі, ми, тим не менше, міцно вплетені у Візерунок Всесвіту.
Як будь-яка річ насправді є результатом праці багатьох, а тому не може безумовно належати комусь одному [і в цьому сенсі власність є крадіжкою], наші думки, слова і вчинки також вільно продовжуються в інших людях і самі є продовженням свободи інших.
Якщо ви хочете підсумок профанного "року", то хай це буде він.
Could not access
the media content
the media content
10.12.202420:27
#НАрх_витяги
Я б хотів зняти кіно про покоління людей, у яких не буде пам'яті. Про тих, хто не пам'ятає імена й телефони друзів, важливі дати... Зараз воно якраз зростає. Ці діти на будь-яке питання одразу кидаються в інтернет, щоб перевірити IMDB, Вікіпедію та пошукати в Google. Тотальне зникнення пам'яті. Як зняти кіно про людей, настільки одержимих інтернетом? Про тих, хто весь час має позначати, де вони знаходяться, що зробили і побачили? Я нещодавно був на концерті й помітив, що люди не те що запальничками, але навіть і телефонами не розмахують. Тепер вони стоять, втупившись в екран, і пишуть, що відбувається. Коли вони отримують задоволення? Це іншопланетяни - покоління, у якого постійний зуд, надзвичайно короткий фокус уваги, нестерпне бажання все отримати тут і зараз. Що це за життя, в якій немає пам'яті та очікування?
Террі ГІЛЛІАМ
Я б хотів зняти кіно про покоління людей, у яких не буде пам'яті. Про тих, хто не пам'ятає імена й телефони друзів, важливі дати... Зараз воно якраз зростає. Ці діти на будь-яке питання одразу кидаються в інтернет, щоб перевірити IMDB, Вікіпедію та пошукати в Google. Тотальне зникнення пам'яті. Як зняти кіно про людей, настільки одержимих інтернетом? Про тих, хто весь час має позначати, де вони знаходяться, що зробили і побачили? Я нещодавно був на концерті й помітив, що люди не те що запальничками, але навіть і телефонами не розмахують. Тепер вони стоять, втупившись в екран, і пишуть, що відбувається. Коли вони отримують задоволення? Це іншопланетяни - покоління, у якого постійний зуд, надзвичайно короткий фокус уваги, нестерпне бажання все отримати тут і зараз. Що це за життя, в якій немає пам'яті та очікування?
Террі ГІЛЛІАМ
Reposted from:
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
15.11.202407:21
💀 Як Coca-Cola вбиває корінних Мексики
🏭 Це історія про те, як Система привласнює твої ресурси, робить із них отруту та, промивши твої мізки, продає її тобі.
🇲🇽 Жителі мексиканського міста
Сан-Крістобаль-де-лас-Касас мають проблеми з доступом до питної води. Місто розташоване в штаті Чіапас (до речі, самому серці сапатистського руху), територія якого зветься Землею Джерел. Проте, через колонізацію і подальшу урбанізацію (яку звуть «rapid urbanization» — протиставляючи "повільній" європейській урбанізації, наче та екологічного колапсу не створювала) ці джерела стали занадто брудними, щоб з них пити. Тож єдиним джерелом питної води лишилися підземні резервуари.
💧 Але вода з колодязів теж зникає. Все тому, що останні 30 років біля Сан-Крістобаль-де-лас-Касас працює завод із розливу Coca-Cola. Він видобуває з місцевого підземного резервуару мільйон літрів води в день. Це при тому, що у жителів міста вода в крані буває, в кращому випадку, раз на тиждень.
🧑🏽🌾 Тамошні корінні — народи мая — вживають найбільшу кількість газованих напоїв на душу населення у світі — трохи більше двох літрів на день. Така кількість солодкої води призводить до жахливих наслідків для здоров'я. Особливо для здоров'я корінних, чиї організми не мали часу на адаптацію до такої кількості цукру. Серцева та ниркова недостатності, діабет, цироз печінки — найпоширеніші причини смерті в штаті Чіапас. І всі ці хвороби пов'язані з надмірним вживанням цукру. На жаль, кількість смертей від цих хвороб тільки зростає. Чудовий фоторепортаж про життя корінних людей в умовах сучасності — тут.
🥤 Але чому корінні п'ють колу?
Корпорації при правильному підході можуть продати людям що завгодно. Тож кілька десятків років маркетингу — білборди з місцевою мовою та вбранням, яскрава реклама про дружбу всіх народів завдяки колі; а також відсутність чистої небутильованої води (ціни на воду у пляшках співпадають з цінами на колу) — і люди підсіли на цю солодку голку. Підсіли так, що тепер колу використовують навіть у традиційних ритуалах із повернення здоров'я (тут Колі ще зіграла на руку заборона традиційних алкогольних напоїв католицькою церквою). Було б смішно, якби не так сумно.
🗣 Місцеві активісти намагаються щось змінити і досі виходять на протести проти промислового видобутку води. Та поки, на жаль, це не приносить результату. Люди Коли мають тісні зв'язки з мексиканською владою: президент Мексики у 2000-2006 роках Вінсенте Фокс до обрання працював CEO Coca-Cola México, а гроші, які компанія сплачує за викачку води, йдуть не місцевій владі, а напряму державі.
Більш докладно про ці корупційні зв'язки можна дізнатися у відео.
📍 Та до чого це ми?
Міжнародні корпорації, що виростили на своїх продуктах не одне покоління людей, можуть здаватись непорушними. Наче якщо Кола існувала до твого народження, то існуватиме і після смерті твоїх праонуків.
🎯 Але насправді Coca-Cola має ті самі слабкі місця, що й IKEA чи Shell — це місця видобутку та обробки ресурсів. Заводи Коли стоять не на Марсі, й воду компанія видобуває не з галактичних туманностей. І спроби корпорацій віджати ресурси, які належали місцевим спільнотам, часто призводять до гуртування людей перед спільною проблемою. А наскільки ефективним вийде це протистояння — залежить вже від його учасників. Боротьба триває.
🍭 Ну і, очевидно, цукрова залежність — це не дуже добре. Ми еволюціонували так, що вода нам життєво необхідна, а солоденьке робить приємно та підвищує настрій. Тож промисловість легко ловить людинку на гачок цукрової залежності.
😋 Але альтернативи є!
Як "місцеві" — узвар, трав'яні чаї та кваси, так і більш екзотичні: комбуча, тібікос, імбирний ель (у яких цукор розкладається під час ферментації).
🍍 І як в контексті Мексики не згадати традиційний ферментовани напій — тапаче. Для приготування якого треба лише шкірка ананасу, цукор, вода, спеції на смак і декілька днів терпіння. Ще один традиційний напій, pozol, взагалі не потребує зовнішнього цукру, бо готується з кукурудзи! 🌽
✊ Тож чини опір споживацтву — задовільняй свої потреби смачненьких напоїв самостійно 😋
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
🏭 Це історія про те, як Система привласнює твої ресурси, робить із них отруту та, промивши твої мізки, продає її тобі.
🇲🇽 Жителі мексиканського міста
Сан-Крістобаль-де-лас-Касас мають проблеми з доступом до питної води. Місто розташоване в штаті Чіапас (до речі, самому серці сапатистського руху), територія якого зветься Землею Джерел. Проте, через колонізацію і подальшу урбанізацію (яку звуть «rapid urbanization» — протиставляючи "повільній" європейській урбанізації, наче та екологічного колапсу не створювала) ці джерела стали занадто брудними, щоб з них пити. Тож єдиним джерелом питної води лишилися підземні резервуари.
💧 Але вода з колодязів теж зникає. Все тому, що останні 30 років біля Сан-Крістобаль-де-лас-Касас працює завод із розливу Coca-Cola. Він видобуває з місцевого підземного резервуару мільйон літрів води в день. Це при тому, що у жителів міста вода в крані буває, в кращому випадку, раз на тиждень.
🧑🏽🌾 Тамошні корінні — народи мая — вживають найбільшу кількість газованих напоїв на душу населення у світі — трохи більше двох літрів на день. Така кількість солодкої води призводить до жахливих наслідків для здоров'я. Особливо для здоров'я корінних, чиї організми не мали часу на адаптацію до такої кількості цукру. Серцева та ниркова недостатності, діабет, цироз печінки — найпоширеніші причини смерті в штаті Чіапас. І всі ці хвороби пов'язані з надмірним вживанням цукру. На жаль, кількість смертей від цих хвороб тільки зростає. Чудовий фоторепортаж про життя корінних людей в умовах сучасності — тут.
🥤 Але чому корінні п'ють колу?
Корпорації при правильному підході можуть продати людям що завгодно. Тож кілька десятків років маркетингу — білборди з місцевою мовою та вбранням, яскрава реклама про дружбу всіх народів завдяки колі; а також відсутність чистої небутильованої води (ціни на воду у пляшках співпадають з цінами на колу) — і люди підсіли на цю солодку голку. Підсіли так, що тепер колу використовують навіть у традиційних ритуалах із повернення здоров'я (тут Колі ще зіграла на руку заборона традиційних алкогольних напоїв католицькою церквою). Було б смішно, якби не так сумно.
🗣 Місцеві активісти намагаються щось змінити і досі виходять на протести проти промислового видобутку води. Та поки, на жаль, це не приносить результату. Люди Коли мають тісні зв'язки з мексиканською владою: президент Мексики у 2000-2006 роках Вінсенте Фокс до обрання працював CEO Coca-Cola México, а гроші, які компанія сплачує за викачку води, йдуть не місцевій владі, а напряму державі.
Більш докладно про ці корупційні зв'язки можна дізнатися у відео.
📍 Та до чого це ми?
Міжнародні корпорації, що виростили на своїх продуктах не одне покоління людей, можуть здаватись непорушними. Наче якщо Кола існувала до твого народження, то існуватиме і після смерті твоїх праонуків.
🎯 Але насправді Coca-Cola має ті самі слабкі місця, що й IKEA чи Shell — це місця видобутку та обробки ресурсів. Заводи Коли стоять не на Марсі, й воду компанія видобуває не з галактичних туманностей. І спроби корпорацій віджати ресурси, які належали місцевим спільнотам, часто призводять до гуртування людей перед спільною проблемою. А наскільки ефективним вийде це протистояння — залежить вже від його учасників. Боротьба триває.
🍭 Ну і, очевидно, цукрова залежність — це не дуже добре. Ми еволюціонували так, що вода нам життєво необхідна, а солоденьке робить приємно та підвищує настрій. Тож промисловість легко ловить людинку на гачок цукрової залежності.
😋 Але альтернативи є!
Як "місцеві" — узвар, трав'яні чаї та кваси, так і більш екзотичні: комбуча, тібікос, імбирний ель (у яких цукор розкладається під час ферментації).
🍍 І як в контексті Мексики не згадати традиційний ферментовани напій — тапаче. Для приготування якого треба лише шкірка ананасу, цукор, вода, спеції на смак і декілька днів терпіння. Ще один традиційний напій, pozol, взагалі не потребує зовнішнього цукру, бо готується з кукурудзи! 🌽
✊ Тож чини опір споживацтву — задовільняй свої потреби смачненьких напоїв самостійно 😋
ПЛЕМ’Я 🔥🐒
15.02.202520:04
Деніель Еверет в своїй роботі «Не спи, кругом змії» теж наводить достатньо цікаву історію конфлікту між місцевими спільнотами й торговцями, де останні вирішили вдатися до більш кровавих методів
Could not access
the media content
the media content
07.01.202516:46
До речі, якщо у вас є бажання підтримати канал і спільноту навколо нього, можете накинути пару шекелів:
5457 0822 7099 8086
Принагідно нагадаю, що НеоАрхаїка входить до тематичної папки Анархологія, в якій зібрані активні канали з дуже цікавим контентом.
5457 0822 7099 8086
Принагідно нагадаю, що НеоАрхаїка входить до тематичної папки Анархологія, в якій зібрані активні канали з дуже цікавим контентом.
Could not access
the media content
the media content
02.01.202521:22
26.12.202420:02
Можливо, це одні з останніх людей на планеті, які живуть справжнім, зануреним у живу реальність Священного, життям. Автори The Guardian підкреслюють, що массако "процвітають", вони не схожі на гоббсіанських дикунів, чиє життя "самотнє, бідне, безпросвітне, тупе і короткочасне" (цит. "Левіафан", 1651). Скоріше таким можна назвати життя сучасних Homo Consumericus, урабнізованих індивідів, яким відомим єдиний modus vivendi - "підключеність", не-буття on-line.
20.11.202409:04
#НАрх_штудії
Переглянув випуск подкасту "товаріща анкома", в якому він спілкується з українським лібертарним публіцистом Денисом Хромим. Вище на каналі можна знайти посилання на важливу статтю Дениса про ідею лівого аристократизму духу.
Загалом, у випуску ясно і послідовно просувається позиція класичного анархізму: Денис розповідає про літературу, яка вплинула на нього, розмірковує про лібертарну педагогіку, індивідуалізм і колективізм, критикує "постлефтистів", правих лібертаріанців і капіталізм як такий. Усе це цілком зрозуміло і потрібно слухачам, які, скажімо, недавно зацікавились анархізмом. Тому зупинюсь на кількох моментах, які радше є відгалуженнями основних тем подкасту, однак якраз-таки і викликають певні питання.
Читати далі:
https://telegra.ph/Dek%D1%96lka-rozmisl%D1%96v-z-privodu-ef%D1%96ru-Denisa-Hromogo-%D1%96-tovarisha-ankoma-11-20
Переглянув випуск подкасту "товаріща анкома", в якому він спілкується з українським лібертарним публіцистом Денисом Хромим. Вище на каналі можна знайти посилання на важливу статтю Дениса про ідею лівого аристократизму духу.
Загалом, у випуску ясно і послідовно просувається позиція класичного анархізму: Денис розповідає про літературу, яка вплинула на нього, розмірковує про лібертарну педагогіку, індивідуалізм і колективізм, критикує "постлефтистів", правих лібертаріанців і капіталізм як такий. Усе це цілком зрозуміло і потрібно слухачам, які, скажімо, недавно зацікавились анархізмом. Тому зупинюсь на кількох моментах, які радше є відгалуженнями основних тем подкасту, однак якраз-таки і викликають певні питання.
Читати далі:
https://telegra.ph/Dek%D1%96lka-rozmisl%D1%96v-z-privodu-ef%D1%96ru-Denisa-Hromogo-%D1%96-tovarisha-ankoma-11-20
Reposted from:
Спільне | Commons
14.11.202413:11
🏝 Десь посеред українських Карпат існує острів солідарності і волелюбства. Там влаштувався кооператив робітничого самоврядування «Лонгомай», який функціонує на принципах взаємодопомоги і солідарності.
Лонгомайці займаються сільським господарством і роблять найсмачніший у світі сік із вирощених місцевими яблук. А ще тут є готель, де ви завжди можете безкоштовно пожити, допомогти з роботою і спробувати альтернативний стиль життя та суспільної взаємодії.
На пошуки цього острова нещодавно вирушила команда проєкту «Ось бачиш!». Тизер їхньої подорожі вже чекає вас на нашому YouTube-каналі.
А повний репортаж про лонгомайців і лонгомайок ми опублікуємо наступного тижня. Слідкуйте за стрічкою! 🍎
Лонгомайці займаються сільським господарством і роблять найсмачніший у світі сік із вирощених місцевими яблук. А ще тут є готель, де ви завжди можете безкоштовно пожити, допомогти з роботою і спробувати альтернативний стиль життя та суспільної взаємодії.
На пошуки цього острова нещодавно вирушила команда проєкту «Ось бачиш!». Тизер їхньої подорожі вже чекає вас на нашому YouTube-каналі.
А повний репортаж про лонгомайців і лонгомайок ми опублікуємо наступного тижня. Слідкуйте за стрічкою! 🍎
13.02.202506:42
#НАрх_витяги
#екстремальна_філософія
Той, хто шукає сенсу в житті, намагаючись осмислено визначити себе, має існувати в горизонті важливих питань.
Самовибір як ідеал має сенс лише тому, що окремі проблеми є важливішими за інші. Я не можу заявити, що обираю себе, і розгорнути весь ніцшеанський словник самотворення лише тому, що обираю стейк і картоплю фрі на сніданок...
За Ніцше, я стаю великим філософом, якщо перетворюю систему цінностей. Але це означає - перевизначення цінностей, що стосуються важливих питань, а не переінакшування меню в Макдональдсі чи повсякденної моди наступного року.
Чарлз ТЕЙЛОР, "Етика автентичності" (2001)
#екстремальна_філософія
Той, хто шукає сенсу в житті, намагаючись осмислено визначити себе, має існувати в горизонті важливих питань.
Самовибір як ідеал має сенс лише тому, що окремі проблеми є важливішими за інші. Я не можу заявити, що обираю себе, і розгорнути весь ніцшеанський словник самотворення лише тому, що обираю стейк і картоплю фрі на сніданок...
За Ніцше, я стаю великим філософом, якщо перетворюю систему цінностей. Але це означає - перевизначення цінностей, що стосуються важливих питань, а не переінакшування меню в Макдональдсі чи повсякденної моди наступного року.
Чарлз ТЕЙЛОР, "Етика автентичності" (2001)
Could not access
the media content
the media content
06.01.202514:26
#НАрх_мистецтво
До 87-ї річниці видатного поета поділюся своїм улюбленим віршем:
В мені уже народжується Бог,
і напівпам'ятний, напівзабутий,
немов і не в мені, а скраю смерті,
куди живому зась — мій внук і прадід —
пережидає, заки я помру.
Я з ним удвох живу. Удвох існую,
коли нікого. I гримить біда,
мов канонада. Він опорятунок,
я ж білоусто мовлю: порятуй,
мій Господи. Опорятуй на мить,
а далі я, оговтаний, врятую
себе самого сам. Самого — сам.
Він хоче поза мене вийти. Прагне,
рятуючи, донищити мене,
аби на протязі, на буряних вітрах
я вийшов сам із себе, наче шабля
виходить з піхов. Хоче вийти геть,
щоб згасла свічка болю. Щоби тьма
впокорення мене порятувала
інобуттям. Iножиттям. Найменням
уже невласним: ось він, той загал,
яким кермує той шалений Бог,
котрий в мені воліє народитись.
Василь СТУС, 1970
До 87-ї річниці видатного поета поділюся своїм улюбленим віршем:
В мені уже народжується Бог,
і напівпам'ятний, напівзабутий,
немов і не в мені, а скраю смерті,
куди живому зась — мій внук і прадід —
пережидає, заки я помру.
Я з ним удвох живу. Удвох існую,
коли нікого. I гримить біда,
мов канонада. Він опорятунок,
я ж білоусто мовлю: порятуй,
мій Господи. Опорятуй на мить,
а далі я, оговтаний, врятую
себе самого сам. Самого — сам.
Він хоче поза мене вийти. Прагне,
рятуючи, донищити мене,
аби на протязі, на буряних вітрах
я вийшов сам із себе, наче шабля
виходить з піхов. Хоче вийти геть,
щоб згасла свічка болю. Щоби тьма
впокорення мене порятувала
інобуттям. Iножиттям. Найменням
уже невласним: ось він, той загал,
яким кермує той шалений Бог,
котрий в мені воліє народитись.
Василь СТУС, 1970
02.01.202521:21
#НАрх_витяги
Шановний Денис Хромий звернув мою увагу на те, що у Міхаіла Бакуніна є схожі думки щодо взаємної залежності й взаємного продовження у свободі один одного:
[мовою оригіналу]
В самом деле, я свободен лишь тогда, когда все человеческие существа, окружающие меня, мужчины и женщины, равно свободны. Свобода других не только не является ограничением или отрицанием моей свободы, но, напротив, есть необходимое условие и утверждение ее. Я становлюсь истинно свободным лишь благодаря свободе других, так что, чем больше количество свободных людей, окружающих меня, чем глубже и шире их свобода, тем распространеннее, глубже и шире становится моя свобода. Напротив, рабство людей ставит препятствие моей свободе, или, что сводится к тому же, именно их животность и является отрицанием моей человечности, ибо — повторяю еще раз — я могу назвать себя истинно свободным лишь тогда, когда моя свобода, или, что то же, мое человеческое достоинство, мое человеческое право, заключающееся в том, чтобы не повиноваться никакому другому человеку и руководствоваться в моих действиях лишь моими собственными убеждениями, лишь когда эта моя свобода, отраженная равно свободным сознанием всех людей, возвращается ко мне, подтвержденная согласием всех. Моя личная свобода, подтвержденная таким образом свободой всех, становится беспредельной.
Міхаіл БАКУНІН, "Бог и государство" (1882, опубліковано посмертно)
Шановний Денис Хромий звернув мою увагу на те, що у Міхаіла Бакуніна є схожі думки щодо взаємної залежності й взаємного продовження у свободі один одного:
[мовою оригіналу]
В самом деле, я свободен лишь тогда, когда все человеческие существа, окружающие меня, мужчины и женщины, равно свободны. Свобода других не только не является ограничением или отрицанием моей свободы, но, напротив, есть необходимое условие и утверждение ее. Я становлюсь истинно свободным лишь благодаря свободе других, так что, чем больше количество свободных людей, окружающих меня, чем глубже и шире их свобода, тем распространеннее, глубже и шире становится моя свобода. Напротив, рабство людей ставит препятствие моей свободе, или, что сводится к тому же, именно их животность и является отрицанием моей человечности, ибо — повторяю еще раз — я могу назвать себя истинно свободным лишь тогда, когда моя свобода, или, что то же, мое человеческое достоинство, мое человеческое право, заключающееся в том, чтобы не повиноваться никакому другому человеку и руководствоваться в моих действиях лишь моими собственными убеждениями, лишь когда эта моя свобода, отраженная равно свободным сознанием всех людей, возвращается ко мне, подтвержденная согласием всех. Моя личная свобода, подтвержденная таким образом свободой всех, становится беспредельной.
Міхаіл БАКУНІН, "Бог и государство" (1882, опубліковано посмертно)
Could not access
the media content
the media content
25.12.202415:43
#НАрх_практика
Відроджуємо в одеському "Підпіллі" клуб ЛІБЕРТАРІЙ, на зібраннях якого обговорюємо тексти, ідеї та концепції, важливі для лібертарної інтелектуальної традиції. Цієї суботи розглянемо, чи підтверджує сучасна біологія та антропологія висновки нащадка київських князів і запорозьких отаманів Петра Кропоткіна щодо взаємодопомоги у світі тварин і так званих "первісних" народів.
Скачати опорну статтю можна за посиланням: http://surl.li/zutuwn (Google-диск)
Сама робота П.О.Кропоткіна про взаємодопомогу: http://surl.li/luejgi (Вікітека)
Час: 28 грудня (субота), 17:00
Місце: антикафе "Підпілля" (вул. Канатна, 79)
Можна приєднатися онлайн через Zoom; посилання буде опубліковано перед заходом.
Перше правило клубу...
Відроджуємо в одеському "Підпіллі" клуб ЛІБЕРТАРІЙ, на зібраннях якого обговорюємо тексти, ідеї та концепції, важливі для лібертарної інтелектуальної традиції. Цієї суботи розглянемо, чи підтверджує сучасна біологія та антропологія висновки нащадка київських князів і запорозьких отаманів Петра Кропоткіна щодо взаємодопомоги у світі тварин і так званих "первісних" народів.
Скачати опорну статтю можна за посиланням: http://surl.li/zutuwn (Google-диск)
Сама робота П.О.Кропоткіна про взаємодопомогу: http://surl.li/luejgi (Вікітека)
Час: 28 грудня (субота), 17:00
Місце: антикафе "Підпілля" (вул. Канатна, 79)
Можна приєднатися онлайн через Zoom; посилання буде опубліковано перед заходом.
Перше правило клубу...
19.11.202407:36
#НАрх_ідея
Сучасна війна високотехнологічна й максимально людожерська. Ракета, пущена над Каспійським морем, пролітає над Степом і цілить точно в якийсь одеський будинок. Літак спокійно сідає, де злетів, і пілот іде пити каву.
Я сам не раз відчував це на війні. Досвід стрілецького бою, коли навколо свистять кулі й ти відчайдушно гатиш в силуети за кущами, - мотивує і надихає продовжувати (якщо залишився цілим). Коли ти щодня сидиш за монітором і наказуєш дронам або мінометам "відпрацювати" по наляканій фігурці серед випаленої землі (хай це навіть обдовбаний русскій zек) - це спонукає хіба що задуматися про звільнення на законних підставах.
Сучасна війна дистанціює, опосередковує, а разом з тим, проникає глибоко в тил, скасовує тил взагалі. Вона озивається до централізованих мереж поставок, і ті злагоджено відповідають, занурюючи мешканців міст у "кам'яний вік".
Нейтральної техніки не буває.
Сучасна війна високотехнологічна й максимально людожерська. Ракета, пущена над Каспійським морем, пролітає над Степом і цілить точно в якийсь одеський будинок. Літак спокійно сідає, де злетів, і пілот іде пити каву.
Я сам не раз відчував це на війні. Досвід стрілецького бою, коли навколо свистять кулі й ти відчайдушно гатиш в силуети за кущами, - мотивує і надихає продовжувати (якщо залишився цілим). Коли ти щодня сидиш за монітором і наказуєш дронам або мінометам "відпрацювати" по наляканій фігурці серед випаленої землі (хай це навіть обдовбаний русскій zек) - це спонукає хіба що задуматися про звільнення на законних підставах.
Сучасна війна дистанціює, опосередковує, а разом з тим, проникає глибоко в тил, скасовує тил взагалі. Вона озивається до централізованих мереж поставок, і ті злагоджено відповідають, занурюючи мешканців міст у "кам'яний вік".
Нейтральної техніки не буває.
03.11.202412:56
#НАрх_scum
Імовірно, це щось із категорії законодавчого спаму або чергової теми для відволікання уваги від справді нагальних проблем, однак сам факт прийняття такого закону змушує згадати, як свого часу українці реготали над новиною "росіянам дозволили збирати валєжнік".
"Від п'яти до семи років позбавлення волі за зберігання дров без документів. Таке покарання передбачене за законом, який 10 жовтня ухвалила Верховна Рада. Зміни внесли до Адміністративного і Кримінального кодексів. Нині закон очікує підпису президента."
Абсолютно неясно, яким чином і хто буде виявляти "порушників" (вдиратися до приватних домогосподарств?), утім, попри загальний абсурд закону, можна угледіти в ньому принаймні три прагматичні цілі:
а) вчергове перекласти тягар підтримання економіки на широкі верстви населення замість націоналізації (соціалізації) стратегічних підприємств і визиску з найбагатших;
б) можливість вплинути на тих, хто має автономне від централізованих мереж опалення;
в) мати в загашнику солодкий "льодяник" для локальних чинуш і мусорів - зручний привід залякати або позбутися нелояльних до них мешканців села.
Хоча найбільш вірогідно, що все ж таки це залишиться на рівні нашумілої колись "письмової згоди на секс".
P.S. Одним із ініціаторів закону є наш давній знайомий - Данило Гетманцев, відомий своїм граничним цинізмом і презирством до українського народу.
Імовірно, це щось із категорії законодавчого спаму або чергової теми для відволікання уваги від справді нагальних проблем, однак сам факт прийняття такого закону змушує згадати, як свого часу українці реготали над новиною "росіянам дозволили збирати валєжнік".
"Від п'яти до семи років позбавлення волі за зберігання дров без документів. Таке покарання передбачене за законом, який 10 жовтня ухвалила Верховна Рада. Зміни внесли до Адміністративного і Кримінального кодексів. Нині закон очікує підпису президента."
Абсолютно неясно, яким чином і хто буде виявляти "порушників" (вдиратися до приватних домогосподарств?), утім, попри загальний абсурд закону, можна угледіти в ньому принаймні три прагматичні цілі:
а) вчергове перекласти тягар підтримання економіки на широкі верстви населення замість націоналізації (соціалізації) стратегічних підприємств і визиску з найбагатших;
б) можливість вплинути на тих, хто має автономне від централізованих мереж опалення;
в) мати в загашнику солодкий "льодяник" для локальних чинуш і мусорів - зручний привід залякати або позбутися нелояльних до них мешканців села.
Хоча найбільш вірогідно, що все ж таки це залишиться на рівні нашумілої колись "письмової згоди на секс".
P.S. Одним із ініціаторів закону є наш давній знайомий - Данило Гетманцев, відомий своїм граничним цинізмом і презирством до українського народу.
12.02.202514:28
#НАрх_практика
З нагоди лютневої повні та свята Велеса Віщого, яке відзначають у ці дні рідновіри, за дві години обладнав невелике капище у лісі поблизу свого хутора. Планував це зробити вже кілька років, та все ніяк не доходили руки. Маю на прикметі ще кілька місць, де хочу обладнати жертовники різних типів і присвячені різним Богам.
Означувати простір точками взаємодії зі Священним - правильна і блага діяльність у нашу добу.
З нагоди лютневої повні та свята Велеса Віщого, яке відзначають у ці дні рідновіри, за дві години обладнав невелике капище у лісі поблизу свого хутора. Планував це зробити вже кілька років, та все ніяк не доходили руки. Маю на прикметі ще кілька місць, де хочу обладнати жертовники різних типів і присвячені різним Богам.
Означувати простір точками взаємодії зі Священним - правильна і блага діяльність у нашу добу.
Could not access
the media content
the media content
04.01.202519:33
#НАрх_витяги
#Сampus_Desertum
Дунай у житті українців мав сакральне значення, він століттями вабив їх до себе своїми неосяжними просторами, схожими на дніпровські, тільки без порогів. Та останнє - перевага, оскільки не перешкоджає рухові. Дунайські острови в гирлі - найбажаніший простір для розселення запорозьких рибалок: природне багатство, помножене на віддаленість від адміністративних центрів і безконтрольність життя. Недарма ж історія Задунайської Січі в Катирлезі досі найменше відома історикам. Архівна справа з показовою назвою "Дело о разграничении Дунайских островов для определения границы между Россией и Портой Оттоманской. 1816-1828" також тому свідчення. Межували-межували та так і не спромоглися розмежувати. Ба більше, хто ховався під ім'ям "запорозьких рибалок", не могли дізнатися ані османські, ані російські комісії.
Світлана КАЮК, Розширення фронтиру: Задунайська Січ та Кубань // Український мультифронтир (2024)
Світлина: матеріал Ukraїner про сучасних українських рибалок у дунайських плавнях
#Сampus_Desertum
Дунай у житті українців мав сакральне значення, він століттями вабив їх до себе своїми неосяжними просторами, схожими на дніпровські, тільки без порогів. Та останнє - перевага, оскільки не перешкоджає рухові. Дунайські острови в гирлі - найбажаніший простір для розселення запорозьких рибалок: природне багатство, помножене на віддаленість від адміністративних центрів і безконтрольність життя. Недарма ж історія Задунайської Січі в Катирлезі досі найменше відома історикам. Архівна справа з показовою назвою "Дело о разграничении Дунайских островов для определения границы между Россией и Портой Оттоманской. 1816-1828" також тому свідчення. Межували-межували та так і не спромоглися розмежувати. Ба більше, хто ховався під ім'ям "запорозьких рибалок", не могли дізнатися ані османські, ані російські комісії.
Світлана КАЮК, Розширення фронтиру: Задунайська Січ та Кубань // Український мультифронтир (2024)
Світлина: матеріал Ukraїner про сучасних українських рибалок у дунайських плавнях
Could not access
the media content
the media content
31.12.202421:15
Reposted from:
Обранці духів ✙
17.12.202414:41
Данський 🇩🇰антрополог Мортен Педерсен досліджував феномен "недошаманів" (not quite shamans) серед дархадів у північній Монголії 🇲🇳. "Недошамани" — це люди, які намагалися впоратися з одержимістю та нашестям духів після розпаду соціалістичної системи в Монголії.
Після революції, коли були знищені всі шамани та лами, роль захисника від духів тайги взяла на себе держава зі своїми інститутами та інфраструктурою. Однак після падіння режиму духи вийшли з-під контролю і буквально заполонили міста та села. Дархадське населення почало масово вдаватися до пияцтва, бешкетів і розпусти. У постсоціалістичну епоху, не маючи спеціальних шаманських знань, деякі жителі північної Монголії стали "недошаманами". Вони винаходили нові практики й шукали джерела сакрального знання, щоб упоратися з множинністю духів. Наприклад, один із співрозмовників Педерсена збирав вирізки з журналу "Советская этнография", присвячені шаманізму.
Для розуміння практик "недошаманів" антрополог також вивчав світ справжніх шаманів. У шаманки Надмін Удган кімната, де вона проводила ритуали перед онгоном — втіленням духу, була повністю обклеєна передвиборчими плакатами, агітаційними листівками та газетними вирізками. Зі стін і стелі на відвідувачів дивилися кандидати в депутати різних політичних партій.
На думку Педерсена, такий декор є "візуалізацією політики з шаманської точки зору". Безліч поглядів і перспектив необхідні Надмін Удган, щоб бачити динамічний, множинний світ духів. Політики, представлені на плакатах, є своєрідними шаманами, адже вони володіють знаннями та силою змінювати реальність. У цій кімнаті шаманка та її відвідувачі вчаться дивитися на себе очима багатьох інших. Крім того, це "багатоголов'я" символізує ситуацію демократії в Монголії після розпаду соціалізму.
Після революції, коли були знищені всі шамани та лами, роль захисника від духів тайги взяла на себе держава зі своїми інститутами та інфраструктурою. Однак після падіння режиму духи вийшли з-під контролю і буквально заполонили міста та села. Дархадське населення почало масово вдаватися до пияцтва, бешкетів і розпусти. У постсоціалістичну епоху, не маючи спеціальних шаманських знань, деякі жителі північної Монголії стали "недошаманами". Вони винаходили нові практики й шукали джерела сакрального знання, щоб упоратися з множинністю духів. Наприклад, один із співрозмовників Педерсена збирав вирізки з журналу "Советская этнография", присвячені шаманізму.
Для розуміння практик "недошаманів" антрополог також вивчав світ справжніх шаманів. У шаманки Надмін Удган кімната, де вона проводила ритуали перед онгоном — втіленням духу, була повністю обклеєна передвиборчими плакатами, агітаційними листівками та газетними вирізками. Зі стін і стелі на відвідувачів дивилися кандидати в депутати різних політичних партій.
На думку Педерсена, такий декор є "візуалізацією політики з шаманської точки зору". Безліч поглядів і перспектив необхідні Надмін Удган, щоб бачити динамічний, множинний світ духів. Політики, представлені на плакатах, є своєрідними шаманами, адже вони володіють знаннями та силою змінювати реальність. У цій кімнаті шаманка та її відвідувачі вчаться дивитися на себе очима багатьох інших. Крім того, це "багатоголов'я" символізує ситуацію демократії в Монголії після розпаду соціалізму.
15.11.202417:55
#НАрх_штудії
Написав невеликий огляд на зін "Екологічної платформи" для журналу соціальної критики "Спільне".
Написав невеликий огляд на зін "Екологічної платформи" для журналу соціальної критики "Спільне".
03.11.202406:59
#НАрх_ідея
Один із найкращих текстів із зіну "Екологічної платформи", дуже резонує із моїм власним викладацьким досвідом.
Один із найкращих текстів із зіну "Екологічної платформи", дуже резонує із моїм власним викладацьким досвідом.
Shown 1 - 24 of 50
Log in to unlock more functionality.