Таверна "У Часового Дворфа"
Заходь, мандрівник. Це моя таверна й тут тобі завжди раді. У нас ти завжди знайдеш щось цікаве.
На каналі діє заборона на коментування російською.
Власник таверни @time_dwarf
На каналі діє заборона на коментування російською.
Власник таверни @time_dwarf
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateOct 14, 2019
Added to TGlist
Sep 18, 2023Linked chat
Таверневий чатик
32
Latest posts in group "Таверна "У Часового Дворфа""
Reposted from:
гриб з юґґота
06.04.202508:32
🤖 У нещодавньому дописі про цикл оповідань Генрі Каттнера про професора Ґеллегера я згадувала кількох цікавих персонажів звідти: маленьких лібблів, які зовнішньо нагадують заледве не іграшкових зайченят із чарівними рожевими носиками, що також полюбляють їсти печивко й запивати його молочком. Ліббли прибули на Землю з Марса через експеримент Ґеллегера з машиною часу, який привів їх до нас із майбутнього. Та попри свій чарівний вигляд, ліббли далеко не такі невинні, як може здатися на перший погляд: уже з першої взаємодії з нашим головним героєм вони сміливо заявляють, що цей світ належить їм. А якщо, з якихось причин, цього ще не трапилося, вони вже прочитали достатньо книжок, аби знати, як його завоювати.
На підґрунті цього Каттнер вибудовує низку комічних ситуацій: на словах ліббли абсолютно безжальні, однак, коли один з них випадково розливає склянку молока, то плаче, а інший давиться шматком печива, коли оголошує свою кровожерливу промову.
🐇 Працюючи над перекладом цього оповіданням, ці малі іншопланетні «кроленята» нагадали мені про іншого схожого прибульця з оповідань колеги та подруги Каттнера, Лі Брекетт.
В її історії під назвою Tweener змальована нею істота не має людських рис, на відмінну від балакучих і кмітливих лібблів. Це також подібна до кролика істота з дивного кольору хутром і вухами химерної форми, якого зі своєї експедиції на Марс дядько привозить своїм малим племінникам, аби той став їхнім домашнім улюбленцем. Це — представник колись домінантної форми життя на Марсі, якого через відсутність ґрунтовної класифікації називають tweener, адже він нагадує як кролика, так і бабака, мавпу чи ж білку.
👽 Діти називають істоту Джоном Картером і на деякий час дійсно сприймають її як кумедного домашнього улюбленця, однак зовсім скоро голова їхньої родини починає відчувати дивні симптоми: його мучать страшні головні болі й не дають спокою дивні сни про Марс. А тим часом його діти починають ставитися до Джона з якоюсь непритаманною їм шанобливістю. Чи є причиною всім цим пошестям маленьке чарівне створіння, яке, на перший погляд, не здатне нікому нашкодити? Цілком можливо…
Тут у нас, між іншим, доволі «брекеттська» гілка розвитку сюжету: письменниця має фактично аналогічну (правда значно більш криваву) історію про прибулицю, яку з її рідного дому насильницьки забирають жити на Землю.
🤷♀️ Саме тому важко сказати, чи посилалась Брекетт на лібблів як на джерело свого натхнення, але, на мою думку, це дуже цікава паралель, хоч я й певна, що у фантастиці є й значно більше маленьких і пухнастик створіннячок, які геть не такі хороші, як може здаватися на перший погляд!
До речі, Tweener також має адаптацію у вигляді коміксу. От, яким його зобразив Джон П’єрард:
На підґрунті цього Каттнер вибудовує низку комічних ситуацій: на словах ліббли абсолютно безжальні, однак, коли один з них випадково розливає склянку молока, то плаче, а інший давиться шматком печива, коли оголошує свою кровожерливу промову.
🐇 Працюючи над перекладом цього оповіданням, ці малі іншопланетні «кроленята» нагадали мені про іншого схожого прибульця з оповідань колеги та подруги Каттнера, Лі Брекетт.
В її історії під назвою Tweener змальована нею істота не має людських рис, на відмінну від балакучих і кмітливих лібблів. Це також подібна до кролика істота з дивного кольору хутром і вухами химерної форми, якого зі своєї експедиції на Марс дядько привозить своїм малим племінникам, аби той став їхнім домашнім улюбленцем. Це — представник колись домінантної форми життя на Марсі, якого через відсутність ґрунтовної класифікації називають tweener, адже він нагадує як кролика, так і бабака, мавпу чи ж білку.
👽 Діти називають істоту Джоном Картером і на деякий час дійсно сприймають її як кумедного домашнього улюбленця, однак зовсім скоро голова їхньої родини починає відчувати дивні симптоми: його мучать страшні головні болі й не дають спокою дивні сни про Марс. А тим часом його діти починають ставитися до Джона з якоюсь непритаманною їм шанобливістю. Чи є причиною всім цим пошестям маленьке чарівне створіння, яке, на перший погляд, не здатне нікому нашкодити? Цілком можливо…
Тут у нас, між іншим, доволі «брекеттська» гілка розвитку сюжету: письменниця має фактично аналогічну (правда значно більш криваву) історію про прибулицю, яку з її рідного дому насильницьки забирають жити на Землю.
🤷♀️ Саме тому важко сказати, чи посилалась Брекетт на лібблів як на джерело свого натхнення, але, на мою думку, це дуже цікава паралель, хоч я й певна, що у фантастиці є й значно більше маленьких і пухнастик створіннячок, які геть не такі хороші, як може здаватися на перший погляд!
До речі, Tweener також має адаптацію у вигляді коміксу. От, яким його зобразив Джон П’єрард:
03.04.202520:06
Третє квітня, а новин про Мальопис Року 2024 досі нема...
03.04.202510:35
✨Низка смертей Лейли Старр✨
Я чесно нічого не чув про цей комікс до його анонсу на минулорічному Фанконі, мало того я і на презентації видавництва на тому самому Фанконі не дуже зацікавився цією історією. бо що презентація історії зі сцени, що її анотації щось взагалі не дуже продавали книжку...
І як же я здивувався коли прочитав цей комікс! Я був в захваті ще на першій частині і цей захват не відпускав мене до кінця!
Історія Низки смертей це приємна дуже наповнена філософією подорож в розуміння природи взаємодії між життям та смертю, умовної подорожі від народження до того світу. Де бажання богині Смерті вбити дитину, котра призвела до її звільнення, це всього лиш перша спонукальна дія, аби запустити нас в сюжет. І якраз через це я і спотикався, бо анотації підводили до того, що саме гілка Смерті і вбивства дитини це основна частина історії. Поки насправді історія про рефлексію смерті і того, що життя визначаємо ми і ми самі його наповнюємо і формуємо, ми маємо жити життя, а не боятися смерті. Саме до цього розуміння під кінець приходить Смерть і саме до цієї мудрості має дійти і читач, як на мене, це була головна мета Рам Ві.
Окремо хочу відзначити технічне виконання цього коміксу, що сценарне, що візуальне. Сценарно я був в максимальному захватів від розділу де вся оповідка йшла від персони цигарки, що запалила Смерть-Лейла. Ну і стосунки Смерті та Прано це така сонячна частинка цього коміску, що я не можу. Ну а візуально — малюнок та дизайни від Філіпе Андраде й колір від Інес Амаро це просто щось з чимось🫦🫦🫦 Особливо дизайн Смерті в її божественній формі, просто slay queen💅💅💅
У висновку це неймовірно гарний твір, котрий я б дуже радив вам прочитати тому біжіть на сайт Varvar Publishing чи в найближчі книгарні/коміксарні та купуйте собі!
Читалось в такій чудовій компанії:
🤓 UAGEEK
👨🎨 Мальопосум
🌧 Мовний дощ
🤬 #безцензури
🆘 Роршах врятує нас
🍄 гриб з юґґота
🟥 Червоногарячий Z'Gok
🙅♂️ КОНТРОВЕРЗА❌
🫠 Попайка Кейна
Я чесно нічого не чув про цей комікс до його анонсу на минулорічному Фанконі, мало того я і на презентації видавництва на тому самому Фанконі не дуже зацікавився цією історією. бо що презентація історії зі сцени, що її анотації щось взагалі не дуже продавали книжку...
І як же я здивувався коли прочитав цей комікс! Я був в захваті ще на першій частині і цей захват не відпускав мене до кінця!
Історія Низки смертей це приємна дуже наповнена філософією подорож в розуміння природи взаємодії між життям та смертю, умовної подорожі від народження до того світу. Де бажання богині Смерті вбити дитину, котра призвела до її звільнення, це всього лиш перша спонукальна дія, аби запустити нас в сюжет. І якраз через це я і спотикався, бо анотації підводили до того, що саме гілка Смерті і вбивства дитини це основна частина історії. Поки насправді історія про рефлексію смерті і того, що життя визначаємо ми і ми самі його наповнюємо і формуємо, ми маємо жити життя, а не боятися смерті. Саме до цього розуміння під кінець приходить Смерть і саме до цієї мудрості має дійти і читач, як на мене, це була головна мета Рам Ві.
Окремо хочу відзначити технічне виконання цього коміксу, що сценарне, що візуальне. Сценарно я був в максимальному захватів від розділу де вся оповідка йшла від персони цигарки, що запалила Смерть-Лейла. Ну і стосунки Смерті та Прано це така сонячна частинка цього коміску, що я не можу. Ну а візуально — малюнок та дизайни від Філіпе Андраде й колір від Інес Амаро це просто щось з чимось🫦🫦🫦 Особливо дизайн Смерті в її божественній формі, просто slay queen💅💅💅
У висновку це неймовірно гарний твір, котрий я б дуже радив вам прочитати тому біжіть на сайт Varvar Publishing чи в найближчі книгарні/коміксарні та купуйте собі!
Читалось в такій чудовій компанії:
🤓 UAGEEK
👨🎨 Мальопосум
🌧 Мовний дощ
🤬 #безцензури
🆘 Роршах врятує нас
🍄 гриб з юґґота
🟥 Червоногарячий Z'Gok
🙅♂️ КОНТРОВЕРЗА❌
🫠 Попайка Кейна
03.04.202510:35
Низка відгуків в межах спільночитів продовжується
02.04.202515:06
Ось ми з Драконкою і дочитали Слугу з Добромиля!!!
Тому презентую вам мою неочікувано розгорнуту рефлексію на цей роман!
Тому презентую вам мою неочікувано розгорнуту рефлексію на цей роман!
01.04.202517:00
Я vs людина котрій не подобається що в українському перекладі третього сезону Доктора Хто Master переклали, як Володар/Повелитель
28.03.202521:42
ДО РЕЧІ!!!
Reposted from:
Chytomo
28.03.202518:14
«Сніжний Ізюм» Аліна Дихман — це фентезійна книжка, у якій, на диво, багато реальності.
Міра зустріла повномасштабне вторгнення в Харкові, і для неї, як і для мільйонів українців, дні перетворилися на нескінченний лютий. Він продовжився, коли у звільненому вже Херсоні загинув Марко, військовий із позивним «Ельф», її ліпший і єдиний друг. Наступного лютого Міра вирішує відвезти валізу з книжками загиблого друга до постраждалої бібліотеки в Ізюм. З цього рішення і починається низка випадкових див.
Нещодавно Читомо публікувало уривок із книжки, а сьогодні — запрошуємо читати рецензію на неї, яку підготував Олег Сілін.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Міра зустріла повномасштабне вторгнення в Харкові, і для неї, як і для мільйонів українців, дні перетворилися на нескінченний лютий. Він продовжився, коли у звільненому вже Херсоні загинув Марко, військовий із позивним «Ельф», її ліпший і єдиний друг. Наступного лютого Міра вирішує відвезти валізу з книжками загиблого друга до постраждалої бібліотеки в Ізюм. З цього рішення і починається низка випадкових див.
Нещодавно Читомо публікувало уривок із книжки, а сьогодні — запрошуємо читати рецензію на неї, яку підготував Олег Сілін.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
28.03.202517:23
Внаслідок того, що я цього року вдарився в bande dessinée, котрі за обсягом часто 50-60 сторінок, мій челендж на кількість прочитаних книжок занадто швидко виконується (я й так вже збільшував в челенджі кількість книжок з 80 до 100), тож було вирішено додати собі челендж в кількості сторінок)
Поставив 30 000 сторінок, бо минулого року вийшло 29 500)
Поставив 30 000 сторінок, бо минулого року вийшло 29 500)
Reposted from:
Книжкове буття
28.03.202510:17
Секс в житті дорослих людей: існує. Люди за згодою всіх сторін (скільки б їх там не було) ним займаються.
Секс в книжках: о боже, як ви можете таке читати. Навіщо. Читайте книжки про життя!
🤔 Про яке життя? Про життя без сексу?
Секс в книжках: о боже, як ви можете таке читати. Навіщо. Читайте книжки про життя!
🤔 Про яке життя? Про життя без сексу?
27.03.202512:06
Знаючи подальшу фільмографію Патріка Старта мені ще більше смішно)
З інтерв'ю Лалли Ворд в промо Шади
З інтерв'ю Лалли Ворд в промо Шади
27.03.202509:39
Сьогодні цей канал — репост сторінка Книжкової Драконки
Reposted from:
Книжкова Драконка
27.03.202509:38
В книзі «Слуга з Добромиля» кілька разів згадується трагедія в Саліні.
І це реальні події, в 1941 році, коли радянський союз відступав, в Саліні було страчено понад три з половиною тисячі людей.
Їхні тіла скидали в соляну копальню. Дехто був похований там живцем.
Це один з найбільших могильників тих часів.
Ось дві статті про цю трагедію, там є спогади свідків:
🔺Локальна історія
🔺Історична правда
У долині, в ніші костельного муру прокинувся скалічений жебрак і сказав хрипким застудженим голосом:
— Саліна...
Він давно вже не вимовляв цього слова, що принесло йому стільки нещастя і болю, уголос, але для нього воно було як сіль, без вживання якої чоловік тратить розум. Жебрак бачив, як вели людей до глибоких соляних криниць, стріляли спершу в тих, хто був здоровий і сильний, а дітей із сиротинця кидали просто живими у бездонні чорні діри.
І це реальні події, в 1941 році, коли радянський союз відступав, в Саліні було страчено понад три з половиною тисячі людей.
Їхні тіла скидали в соляну копальню. Дехто був похований там живцем.
Це один з найбільших могильників тих часів.
Ось дві статті про цю трагедію, там є спогади свідків:
🔺Локальна історія
🔺Історична правда
Records
15.02.202523:59
592Subscribers24.03.202522:29
500Citation index02.04.202523:59
119Average views per post03.04.202517:36
100Average views per ad post28.03.202523:59
17.74%ER02.04.202523:59
20.31%ERR03.04.202520:06
Третє квітня, а новин про Мальопис Року 2024 досі нема...
01.04.202517:00
Я vs людина котрій не подобається що в українському перекладі третього сезону Доктора Хто Master переклали, як Володар/Повелитель
Reposted from:Книжкова Драконка
27.03.202507:46
Ранкові донати можна сюди:
Збір книжкової спільноти на Mavic 3T:
Банка https://send.monobank.ua/jar/s3FkUK2zx
Збір Роршаха на старлінки та бензопилу
Банка: https://send.monobank.ua/jar/6f1pZqB822
Збір Varvar на купу різного
Банка: https://send.monobank.ua/jar/3kFNg8gH8a
Збір Враження для Вовків Да Вінчі
Банка: https://send.monobank.ua/jar/7nKP6zSFga
Збір книжкової спільноти на Mavic 3T:
Банка https://send.monobank.ua/jar/s3FkUK2zx
Збір Роршаха на старлінки та бензопилу
Банка: https://send.monobank.ua/jar/6f1pZqB822
Збір Varvar на купу різного
Банка: https://send.monobank.ua/jar/3kFNg8gH8a
Збір Враження для Вовків Да Вінчі
Банка: https://send.monobank.ua/jar/7nKP6zSFga
28.03.202517:23
Внаслідок того, що я цього року вдарився в bande dessinée, котрі за обсягом часто 50-60 сторінок, мій челендж на кількість прочитаних книжок занадто швидко виконується (я й так вже збільшував в челенджі кількість книжок з 80 до 100), тож було вирішено додати собі челендж в кількості сторінок)
Поставив 30 000 сторінок, бо минулого року вийшло 29 500)
Поставив 30 000 сторінок, бо минулого року вийшло 29 500)
28.03.202521:42
ДО РЕЧІ!!!
Reposted from:Книжкове буття
28.03.202510:17
Секс в житті дорослих людей: існує. Люди за згодою всіх сторін (скільки б їх там не було) ним займаються.
Секс в книжках: о боже, як ви можете таке читати. Навіщо. Читайте книжки про життя!
🤔 Про яке життя? Про життя без сексу?
Секс в книжках: о боже, як ви можете таке читати. Навіщо. Читайте книжки про життя!
🤔 Про яке життя? Про життя без сексу?
Reposted from:Книжкова Драконка
25.03.202518:45
Послухала онлайн-трансляцію презентації книги «Чаклунка і Культ» Валерії Савотіної і встигла трошки записати цікавого.
Наприклад, ідеї, що може відбуватись у другій частині.
Як я зрозуміла поки що це все на етапі «було б прикольно зробити отак», а не прям 100% план, що обовʼязково втілиться в життя:
✨Більше любовних ліній
✨Можливо трошечки понесе в дарк-академію
✨Додасться бісяча персонажка
✨(Моє улюблене) якщо авторка придумає спосіб — то впише enemies with benefits 🌚
🐉 Книжкова Драконка
Наприклад, ідеї, що може відбуватись у другій частині.
Як я зрозуміла поки що це все на етапі «було б прикольно зробити отак», а не прям 100% план, що обовʼязково втілиться в життя:
✨Більше любовних ліній
✨Можливо трошечки понесе в дарк-академію
✨Додасться бісяча персонажка
✨(Моє улюблене) якщо авторка придумає спосіб — то впише enemies with benefits 🌚
🐉 Книжкова Драконка
27.03.202512:06
Знаючи подальшу фільмографію Патріка Старта мені ще більше смішно)
З інтерв'ю Лалли Ворд в промо Шади
З інтерв'ю Лалли Ворд в промо Шади
Reposted from:Chytomo
28.03.202518:14
«Сніжний Ізюм» Аліна Дихман — це фентезійна книжка, у якій, на диво, багато реальності.
Міра зустріла повномасштабне вторгнення в Харкові, і для неї, як і для мільйонів українців, дні перетворилися на нескінченний лютий. Він продовжився, коли у звільненому вже Херсоні загинув Марко, військовий із позивним «Ельф», її ліпший і єдиний друг. Наступного лютого Міра вирішує відвезти валізу з книжками загиблого друга до постраждалої бібліотеки в Ізюм. З цього рішення і починається низка випадкових див.
Нещодавно Читомо публікувало уривок із книжки, а сьогодні — запрошуємо читати рецензію на неї, яку підготував Олег Сілін.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Міра зустріла повномасштабне вторгнення в Харкові, і для неї, як і для мільйонів українців, дні перетворилися на нескінченний лютий. Він продовжився, коли у звільненому вже Херсоні загинув Марко, військовий із позивним «Ельф», її ліпший і єдиний друг. Наступного лютого Міра вирішує відвезти валізу з книжками загиблого друга до постраждалої бібліотеки в Ізюм. З цього рішення і починається низка випадкових див.
Нещодавно Читомо публікувало уривок із книжки, а сьогодні — запрошуємо читати рецензію на неї, яку підготував Олег Сілін.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Reposted from:Книжкова Драконка
27.03.202509:38
В книзі «Слуга з Добромиля» кілька разів згадується трагедія в Саліні.
І це реальні події, в 1941 році, коли радянський союз відступав, в Саліні було страчено понад три з половиною тисячі людей.
Їхні тіла скидали в соляну копальню. Дехто був похований там живцем.
Це один з найбільших могильників тих часів.
Ось дві статті про цю трагедію, там є спогади свідків:
🔺Локальна історія
🔺Історична правда
У долині, в ніші костельного муру прокинувся скалічений жебрак і сказав хрипким застудженим голосом:
— Саліна...
Він давно вже не вимовляв цього слова, що принесло йому стільки нещастя і болю, уголос, але для нього воно було як сіль, без вживання якої чоловік тратить розум. Жебрак бачив, як вели людей до глибоких соляних криниць, стріляли спершу в тих, хто був здоровий і сильний, а дітей із сиротинця кидали просто живими у бездонні чорні діри.
І це реальні події, в 1941 році, коли радянський союз відступав, в Саліні було страчено понад три з половиною тисячі людей.
Їхні тіла скидали в соляну копальню. Дехто був похований там живцем.
Це один з найбільших могильників тих часів.
Ось дві статті про цю трагедію, там є спогади свідків:
🔺Локальна історія
🔺Історична правда
Log in to unlock more functionality.